Універсалізм і культурний релятивізм у контексті концептуальних підстав прав людини

Abstract

Проаналізовано розвиток універсалістської та культурно-релятивістської доктрин прав людини в історії політичної думки. Особливу увагу приділено компаративному аналізу вчень Гоббса і Гроція щодо універсальності і релятивності прав людини, принципів взаємодії держави та індивідів, сформульованих Спінозою, універсалістської ліберальної доктрини прав людини Локка, ідеї індивідуальних прав і свобод, розвинутої у вченнях Монтеск'є та Канта, ідеї про автономну і вільну особу Гегеля.Проанализировано развитие универсалистской и культурно-релятивистской доктрин прав человека в истории политической мысли. Особое внимание уделено компаративному анализу учений Гоббса и Гроция об универсальности и релятивности прав человека, принципов взаимодействия государства и индивидов, сформулированных Спинозой, универсалистской либеральной доктрины прав человека Локка, идеи индивидуальных прав и свобод, развитой в учениях Монтескье и Канта, идеи об автономной и свободной личности Гегеля.The development of Universalistic and Cultural Relativist doctrines of human rights is analyzed in the context of history of political thought. Special focus is given to comparative analysis of teachings of Thomas Hobbes and Hugo Grotius on universalism and relativity of human rights; to principles of interaction between state and individuals formulated by Spinoza; to universalistic liberal doctrine of human rights by J. Locke; to the idea of individual rights and liberties developed by Montesquieu and Kant ; and to the idea of autonomous and free person proposed by Hegel.