Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці та судовій експертизі

Abstract

Наукову статтю присвячено висвітленню науково-практичних результатів роботи співробітників лабора- торії «Використання сучасних досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю» за фундаментальною темою «Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці та судовій експертизі». На підставі аналізу літературних джерел та нормативно-правових актів України й інших країн сформовано сучасну модель (систему) криміналістики, яка включає такі нові її напрями: цифрова, ядерна, аерокосмічна, воєнна криміналістика. Науковці дійшли висновку, що інтеграція та міждисциплінарний характер криміналістичних знань створює передумови та можливості появи таких інноваційних напрямів, таких як судова антропологія, судова токсикологія, судова генетика (криміналістичний ДНК-аналіз), судова археологія, судова хімія, судова біологія, судова наркологія, судова психіатрія, судова фармація. При цьому доведено, що розвиток цифрової криміналістики відбувається у трьох основних напрямах: формування окремої наукової галузі в криміналістиці; застосування спеціальних знань під час роботи з цифровими доказами; проведення судових експертиз. За результатами аналізу наукових поглядів вчених-криміналістів авторами здійснено диференціацію між поняттями «цифровий доказ» і «електронний доказ», а саме: цифровими доказами є фактичні дані, які представлені у вигляді бінарного (двійкового) коду та містять інформацію, що має значення для об’єктивного вирішення справи, а електронними доказами – пристрої та машини, які створюють і здійснюють обробку та збереження цифрової інформації.Визначено такі напрями використання штучного інтелекту у правозастосовній діяльності: аналіз супутникових знімків, аналіз відео- та фотоматеріалів; обробка аудіоматеріалів; аналіз соціальних мереж; аналіз даних із медичних закладів; розпізнавання обличь; аналіз текстової інформації. Констатовано, що з метою дотримання балансу між розвитком штучного інтелекту і забезпеченням прав людини потрібно розробити методологію оцінювання впливу штучного інтелекту на права людини, кодекси поведінки для розробників та користувачів систем штучного інтелекту, нормативно-правову базу щодо регулювання штучного інтелекту за міжнародними стандартами (захист персональних даних, прозорість алгоритмів, підзвітність і відповідальність, захист інтелектуальної власності).