Проблема насильства в античній культурно-філософській традиції

Abstract

У статті зроблена спроба простежити ключові точки зору на проблему насильства в філософських поглядах найвідоміших мислителів європейської античності. Показано, що у системі соціальних відносин насильство в чистому вигляді відіграє роль найдавнішого і найпримітивнішого способу розв՚язання об՚єктивно наявного конфлікту інтересів учасників соціального процесу. Природа конфлікту вкорінена у фактичній нерівності соціальних суб՚єктів, що знаходить найповніше вираження в нерівності потреб індивідів. Обґрунтовується, що насильство стає правовим регулятором суспільних інтересів, коли міра його застосування у суспільстві визнається більшістю. Показано, що у контексті розвитку античної філософії проблема насильства розглядалася головним чином у зв՚язку із соціально-політичними вченнями класиків грецької філософії, а також у рамках морального дискурсу. Феномен насильства не виносився представниками античної філософії як окрема проблема, гідна розгляду.