Протоколи слідчих дій як джерела доказів у кримінальному процесі

Abstract

Надано визначення загального поняття протоколів процесуальних дій та слідчих дій в кримінально-процесуальному законодавстві України. Обґрунтовано потребу уточнення багатьох процесуальних правил складання різних протоколів слідчих дій залежно від особливостей сприйняття та відображення даних різними суб'єктами протоколювання. Обґрунтовано необхідність установлення правил, які регламентуватимуть порядок нової слідчої дії - розкриття з дозволу суду ощадного вкладу чи банківського рахунку за постановою слідчого (органу дізнання), про що повинен складатися відповідний протокол у трьох примірниках. Визначено особливості перевірки й оцінки протоколів різних видів вербальних і невербальних слідчих дій. Сформульовано вимоги до "сторонньої особи", яку запрошують для засвідчення неможливості учасника слідчої дії підписати протокол і внесено пропозиції щодо доповнення ч. 4 ст. 85 КПК України в частині засвідчення факту відмови суб'єкта процесу підписати протокол. Надано пропозицію включити комп'ютерні засоби до переліку процесуальних джерел доказів. Обґрунтовано висновок щодо міжгалузевої правової природи поняття псевдоніма, що фіксується у протоколах слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою удосконалення чинного законодавства й практики його застосування. Надано пропозицію щодо закріплення в законі правила про фіксацію уступної (анкетної) частини протоколів на окремому аркуші для уможливлення її зручної заміни у разі необхідності.