Рейтингування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури в Україні: окремі правові аспекти

Abstract

У науковій роботі розглянуті окремі правові аспекти рейтингування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури в Україні. Наукова стаття підготовлена в межах теми фундаментального дослідження «Правові механізми нової науково-дослідницької інфраструктури» (номер державної реєстрації РК УкрІНТЕІ № 0121U113768). Встановлено, що в умовах необхідності забезпечення належного розвитку наукового потенціалу в Україні питання рейтингування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури набувають особливої актуальності. Наголошено, що визначення найбільш адекватного інструментарію для оцінювання наукової діяльності та впровадження його у практику є складним завданням сьогодення. Розглянуті положення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України» у контексті регламентації питань створення системи рейтингування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури. Підтримана думка щодо необхідності кардинальної перебудови системи обліку наукових результатів та докорінного вдосконалення організації незалежного експертного оцінювання наукових досліджень. Зазначено, що для впровадження ефективної системи рейтингування необхідно чітко визначити її взаємозв’язок з фінансуванням суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури та впливом на реалізацію відповідних кадрових рішень щодо застосування системи заохочень, що має важливе значення в умовах воєнного стану та необхідності відновлення наукового потенціалу країни. Вказано, що недостатня правова визначеність механізмів оцінювання результатів наукової діяльності ускладнює формування об’єктивних критеріїв ефективності функціонування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури, що негативно впливає на прозорість розподілу бюджетного фінансування, євроінтеграційні процеси та загальну динаміку інноваційного розвитку національної економіки. Зауважено, що правова регламентація питань рейтингування суб’єктів науково-дослідницької інфраструктури набуває системного значення та має забезпечити ефективність використання фінансових ресурсів, сприяти підвищенню конкурентоспроможності української науки та її інтеграції в Європейський дослідницький простір.