Formation of Early National Constitutionalism in the Second Half of the 17th – Early 18th Centuries

Abstract

Актуальність теми полягає в необхідності спростування псевдонаукових заяв політичного керівництва російської федерації про відсутність історичної традиції українського державотворення та вітчизняного конституціоналізму. Метою статті є аналіз основних джерел конституційного права Української держави та особливостей процесу формування раннього вітчизняного конституціоналізму у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. У процесі дослідження використано історико-порівняльний та історико-типологічний наукові методи, які дозволили встановити ознаки формування вітчизняного конституціоналізму. Спираючись на принцип історизму, виявлено об’єктивні закономірності виникнення і роз витку конституціоналізму в Україні. На основі аналізу джерел конституційного права України другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст., таких як козацьке звичаєве право, магдебурзьке право, конституційні нормативно-правові акти та міжнародні угоди, досліджено процес виникнення раннього вітчизняного конституціоналізму. Цей процес відбувався, спираючись на власний державно-правовий досвід, зокрема Запорозької Січі, та досвід європейських країн. Основними ознаками конституціоналізму стало визнання й юридичне закріплення прав і свобод, запровадження республіканської форми правління, а також механізми обмеження державної влади. Доведено, що джерела українського конституціоналізму доби Гетьманщини відображають договірні суспільно-політичні традиції, які існували у країнах Центральної та Східної Європи. Головна договірна традиція, яка стала основою для розвитку українського конституціоналізму, полягала в намаганні захистити інтереси Української держави та представників її національної еліти в різних договірних формах, що закладало основи правового регламентування суспільних відносин. Особливості процесу формування раннього вітчизняного конституціоналізму у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. полягають у тому, що він відбувався одночасно з відродженням Української держави та національно-визвольною війною з Річчю Посполитою та Московським царством, боротьбою старшинських угрупувань за владу, протистоянням між старшиною та козацькими низами, а також в умовах значних людських і матеріальних втрат, що у вітчизняній історичній науці отримало назву Руїна. Перспективи подальшого дослідження формування українського конституціоналізму зумовлюються тим, що вітчизняна історико-правова наука та наука конституційного права не сформували уніфікованого підходу щодо часу й особливостей його виникнення і розвитку.