Інноваційні підходи в судовій медицині та криміналістиці до вирішення експертних завдань по ідентифікації трупів невпізнаних осіб

Abstract

Під час бойових дій з переважним використанням артилерійської зброї, ударних дронів та ракет, дуже поширена вибухова травма, яка характеризується комбінованим (механічний, термічний, хімічний) впливом, а також неналежне зберігання мертвих тіл по різних причинах з’ясовує неможливість сьогодні використовувати в повному обсязі загально прийняті методики судово-медичної ідентифікації із застосуванням міждисциплінарного підходу: 1. Візуальна ідентифікація за рисами обличчя, особливостям будови вушних мушель, кистей рук. 2. Вивчення особливих прикмет, таких як: татуювання, рубці, виразки, вроджені плями, деформація частин обличчя, протези та інше. 3. Дактилоскопічне дослідження, що можливе навіть при значних гнильних змінах при застосуванні розчину Ратневського. 4. Виявлення анатомічних особливостей трупів, як‑то сліди операційних втручань або ознаки хронічних захворювань, особливо кісткової системи. 5. Дослідження за предметами одягу, документами, прикрасами, різними особистими речами, що є цінним інформаційним матеріалом для встановлення особи. 6. Ідентифікація особи за кістковими рештками, що включає в себе дослідження зубощелепного апарата, яке є одним з найбільш ефективних і надійних методів ідентифікації особи (якщо існують такі дані у стоматолога); рентгенологічне дослідження, при якому рентгенограму досліджуваної частини трупу порівнюють з прижиттєвою рентгенограмою цього ж відділу скелету людини, портретно-остеологічна ідентифікація (фотосуміщення, комбінований графічний метод дослідження, алгоритм графічної ідентифікаційні). 7. Гістологічне дослідження, за допомогою якого можливо виявити силікоз, атеросклероз, кардіосклероз, новоутворення або інші захворювання, на які за життя страждав померлий. 8. Серологічні дослідження. 9. Ідентифікація за допомогою аналізу ДНК. Проте, не можна казати, що при застосуванні цієї методики неможливі помилки. Експерти-генетики, особи, які проводять забір біологічного матеріалу (слідчі, медики, судово-медичні експерти) є людьми, тому людський фактор не можна виключати ніколи. Проте, ці помилки є скоріше індикаторами проблеми, а не дискредитацією методу. Також специфічна особливість ідентифікації особи у випадку масової загибелі людей; вона полягає у тому, що необхідне число зіставлень ознак розшукуваних і загиблих може перевищувати десяток тисяч комбінацій, що значно ускладнює роботу, без попередньої систематизації об’єктів судово-медичної експертизи. І саме тому при встановленні особи не можна недооцінювати роль встановлення біологічного профілю особи, тобто визначення саме тих загальних ознак, які є не тільки джерелом додаткової інформації, а й дозволяють саме систематизувати, розмежувати об’єкти, що підлягають ідентифікації. Також постає питання про збереження конфіденційності інформації про ДНК людини і проблема фінансового, ресурсного та кадрового забезпечення.During hostilities with the predominant use of artillery weapons, strike drones and missiles, explosive trauma, which is characterized by a combined (mechanical, thermal, chemical) effect, as well as improper storage of dead bodies for various reasons, explains the impossibility today of using in full the generally accepted methods of forensic identification using an interdisciplinary approach: 1. Visual identification by facial features, structural features of the auricles, hands. 2. Study of special signs, such as: tattoos, scars, ulcers, congenital spots, deformation of parts of the face, prostheses, etc. 3. Dactyloscopic examination, which is possible even with significant putrefactive changes when using Ratnevsky's solution. 4. Identification of anatomical features of corpses, such as traces of surgical interventions or signs of chronic diseases, especially of the skeletal system. 5. Research on clothing, documents, jewelry, various personal belongings, which are valuable information material for establishing a person. 6. Identification of a person by bone remains, which includes the study of the dento-jaw apparatus, which is one of the most effective and reliable methods of identifying a person (if the dentist has such data); X-ray examination, in which the X-ray of the examined part of the corpse is compared with the intravital X-ray of the same part of the human skeleton, portrait-osteological identification (photo-combination, combined graphic method of research, graphic identification algorithm). 7. Histological examination, with the help of which it is possible to detect silicosis, atherosclerosis, cardiosclerosis, neoplasms or other diseases that the deceased suffered from during his life. 8. Serological studies. 9. Identification using DNA analysis. However, it cannot be said that errors are impossible when using this technique. Genetic experts, persons who collect biological material (investigators, doctors, forensic experts) are people, so the human factor can never be excluded. However, these errors are rather indicators of the problem, rather than discrediting the method. Also, a specific feature of identifying a person in the event of a mass death of people; it is that the required number of comparisons of the signs of the wanted and the deceased can exceed tens of thousands of combinations, which significantly complicates the work, without prior systematization of the objects of forensic examination. And that is why when establishing a person, one cannot underestimate the role of establishing a biological profile of a person, that is, determining those general signs that are not only a source of additional information, but also allow to systematize, delimit the objects to be identified. There is also the question of maintaining the confidentiality of information about human DNA and the problem of financial, resource and personnel support.