Диспозитив «освічена людина»: розмаїття філософсько-освітніх дискурсів

Abstract

Диспозитив «освічена людина» не має в сучасному філософському дискурсі однозначущого виміру, хоча вже починаючи з грецької пайдейї, турбував філософську спільноту того часу. Платон, Сократ, Аристотель, стоїки, софісти пропонували свої відповіді на питання «Хто ж така освічена людина?». Звертаючись до надбань філософсько-педагогічної думки минулого, в статті подається трансформація розуміння освіченої людини в реаліях сучасності. Обґрунтовується, що визначення її можливо на підставі поліпарадигмального виміру, в контексті якого вона постає людиною, спроможною орієнтуватись у світі, відрізняти поверхневе від глибокого, бути креативною, ініціативною. Подані погляди на диспозитив «освічена людина» в сучасній філософії освіти німецьких дослідників. Розглянуто програму ЮНЕСКО що до компетентностної людини як освіченої, в контексті глобальних змін. Диспозитив «освічена людина» розглядається як культурно-антропологічний конструкт.