The Role of University Repositories in the Formation of Open Science Infrastructure and Strategy at the Institutional Level: Domestic and Foreign Experience (Using the Example of Lithuania).

Abstract

The article is devoted to determining the place of university repositories in the open science ecosystem, which form the research infrastructure at the institutional level. Methods. The article uses research methods such as: analysis, synthesis, comparison and generalization. Results. The landscape of open research services, the authors of which are leading European developers, is considered. The European experience of implementing innovative systems that meet the FAIR principles is presented. The infrastructure of open science in Lithuania is rapidly improving in accordance with EU requirements and adopted regulatory provisions at the institutional level. An extensive network of electronic resources of open access to scientific metadata at Mykolas Romeris University is presented, and at the institutional level the repository occupies an important place. One of the important links in promoting open access at the institutional level is the academic library. Liaison librarians carry out advisory, informational and explanatory work, in particular on the issues of archiving scientific works to the university repository among scientists and researchers, and who are empowered with such powers in accordance with the adopted open science policy at Mykolas Romeris University. In Ukraine, which is a candidate for membership in the European Union, the active implementation of open access systems in accordance with UNESCO requirements and EU Directives is becoming an urgent requirement. Conclusions. University repositories in Ukraine need: updating software and hardware, modernizing technical facilities, and improving experience with the modern systems. These steps towards open science at the institutional level require funding.Стаття присвячена визначенню місця університетських репозиторіїв в екосистемі відкритої науки, які формують дослідницьку інфраструктуру на інституційному рівні. Методи. У статті використовуються такі методи дослідження, як: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Розглянуто ландшафт відкритих дослідницьких сервісів, авторами яких є провідні європейські розробники. Представлено європейський досвід впровадження інноваційних систем, що відповідають принципам FAIR. Інфраструктура відкритої науки в Литві стрімко вдосконалюється відповідно до вимог ЄС та прийнятих нормативних положень на інституційному рівні. Представлено розгалужену мережу електронних ресурсів відкритого доступу до наукових метаданих в Університеті Миколаса Ромеріса, а на інституційному рівні репозиторій займає важливе місце. Однією з важливих ланок у просуванні відкритого доступу на інституційному рівні є академічна бібліотека. Бібліотекарі-контактори проводять консультативну, інформаційну та роз'яснювальну роботу, зокрема з питань архівування наукових робіт до університетського репозиторію серед науковців та дослідників, які наділені такими повноваженнями відповідно до прийнятої політики відкритої науки в Університеті Миколаса Ромеріса. В Україні, яка є кандидатом на членство в Європейському Союзі, активне впровадження систем відкритого доступу відповідно до вимог ЮНЕСКО та директив ЄС стає нагальною вимогою. Висновки. Університетські репозиторії в Україні потребують: оновлення програмного та апаратного забезпечення, модернізації технічних засобів та покращення досвіду роботи з сучасними системами. Ці кроки до відкритої науки на інституційному рівні потребують фінансування.