Оцінка достовірності висновку експерта як джерела доказів в Україні та в інших країнах: порівняльно-правовий аналіз

Abstract

Якість досудового розслідування та судового розгляду багато в чому залежить від ефективності використання спеціальних знань у судово-слідчій практиці. Актуальність досліджуваної в статті проблематики обумовлена необхідністю об'єктивної оцінки достовірності висновків експертів, яку без залучення фахівців відповідної експертної спеціальності часто здійснити неможливо, про що свідчать результати опитування 240 потенційних учасників кримінального провадження (150 слідчих, 15 оперативних співробітників, 16 прокурорів, 28 адвокатів та 11 суддів). Для досягнення цілей дослідження здійснено аналіз підходів до оцінки достовірності висновків експерта у 15 рішеннях Європейського суду з прав людини та 17 рішеннях Верховного Суду США, у 14 вироках судів кримінальної юрисдикції та 12 рішеннях і постановах судів цивільної та господарської юрисдикції України, проведено порівняльно-правовий аналіз підходів щодо оцінки висновку експерта як джерела доказів, які містяться в низці міжнародних, українських та зарубіжних нормативно-правових актах і публікаціях науковців України, США, Німеччини, Італії, Нідерландів, Канади, Великобританії, Австралії, Китаю, РФ та ін. Доведено, що здійснити оцінку наукової обґрунтованості висновку експерта, ефективності застосованих експертом методів дослідження і методик, об'єктивності висновків допоможе рецензія відповідного фахівця, яка не може слугувати джерелом доказів, а має лише допоміжний (консультативний, технічний) характер і може бути підґрунтям для призначення повторної (додаткової) експертизи або проведення перехресного судового допиту експерта та рецензента.