Особливості конструкції складу дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 КК України)

Abstract

У статті досліджуються законодавчі особливості конструкції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.109 КК України: дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Встановлено, що головною особливістю цього складу, яка свідчить про його унікальність та нетиповість, є законодавче формулювання «дія, вчинена з метою…». Такий спосіб відображення норми права у тексті закону йде в розріз усталеному підходу, характерному для більшості інших статей Особливої частини КК України: об’єктивна сторона злочину згідно ч.1 ст.109 КК полягає формально у будь-яких діях, які релевантні об’єкту цього злочину, а реальний зміст цих дій повністю визначається суб’єктивною ознакою – метою. У реальній дійсності для досягнення злочинної мети, наприклад реально захопити державну владу, потрібна сукупність величезної кількості дій, при чому вкрай різноманітних, та як правило ще й з залученням багатьох осіб. Ця унікальність конструкції дає підстави сформувати специфічні правила кваліфікації злочину: 1) склад злочину є екстраусіченим – дії, які описані в статтях 14 та 15 КК України, у разі їх вчинення з вказаною у ч.1 ст.109 КК України метою, утворюють закінчений злочин; тобто ступінь усіченості є максимальним – до стадії готування до злочину; 2) дії, описані в частинах 3 – 5 статті 27 КК України (дії організатора, підбурювача і пособника), у разі їх вчинення з вказаною у ч.1 ст.109 КК України метою, також є «діями, вчиненими з метою…», а отже є виконанням об’єктивної сторони злочину (співвиконанням); 3) у випадку, коли дія, вчинювана з відповідною метою, містить усі ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого іншою статтею КК України, вона підлягає кваліфікації за правилом про сукупність кримінальних правопорушень (ст. 33 КК України).