Екологічна дипломатія Європейського Союзу

Abstract

Стаття присвячена аналізу відносно нового явища – екологічної («зеленої») дипломатії. Екологічна політика стала одним із стовпів міжнародного співробітництва в епоху після «холодної війни». Екологічна дипломатія як феномен ХХ – ХХІ ст. розвивалася як реакція світової спільноти на зростання загрози екологічної катастрофи. Екологічні режими переплітаються з іншими галузями співробітництва. Взаємозв’язок між міжнародними екологічними та іншими багатосторонніми договорами та інституціями характеризуються як конфліктами, так і співпрацею. Належна увага приділяється визначенню цього терміна. Зважаючи на різне походження і характер екологічних проблем, зазначається, що екологічна дипломатія може проводитися на міжнародному, регіональному (наприклад, в рамках Європейського Союзу) та двосторонньому рівні. Європейський Союз є активним учасником міжнародного екологічного співробітництва. Він є ініціатором проведення багатьох екологічних заходів і підписання угод в сфері захисту навколишнього природного середовища і клімату. Європейський Союз займається координацією екологічних інтересів держав-членів, урядових та неурядових організації, які відіграють важливу роль у вирішенні глобальних викликів. Екологічна дипломатія ЄС означає співпрацю держав-членів і Союзу як наднаціонального утворення, спрямовану на вирішення глобальних і регіональних проблем. Особлива увага в статті приділяється проблемі інституціоналізації екологічної дипломатії, зокрема аналізу таких документів, як Договір про Європейський Союз, Договір про функціонування Європейського Союзу, Загальна програма екологічних дій Союзу до 2030 р. Держави, які прагнуть набути членства у ЄС, повинні відповідати його екологічним правовим стандартам, запроваджувати і втілювати ключові принципи екологічного законодавства Європейського Союзу