До проблеми адміністрування податку на додану вартість

Abstract

У статті досліджується питання цифровізації податкового адміністрування в контексті електронного обліку податку на додану вартість як важливого елемента сучасної податкової системи України. Аналізуються роботи науковців, які наголошують на важливості впровадження цифрових технологій у податкову сферу, цифрових трендах. Акцентовано, що такий підхід цілком логічний, адже податок на додану вартість є одним з найвагоміших джерел поповнення державного бюджету, але процес його адміністрування ще й до тепер залишається викликом для багатьох держав, і України в тому числі. Очевидно, що впровадження сучасних цифрових рішень для обліку та контролю ПДВ здатне підвищити прозорість адміністрування, зменшити податкові ризики, а також забезпечити реалізацію таких принципів податкового законодавства як законність, рівність, єдиний підхід, зручність та інші. Доведено, що незважаючи на запровадження онлайн сервісів щодо адміністрування податку на додану вартість в Україні, на практиці наявні численні випадки необґрунтованої відмови контролюючих органів у реєстрації податкових накладних. Для захисту своїх прав та законних інтересів платники податків звертаються до суду. Піддано аналізу судові рішення, зміст яких вказує на формальність дій контролюючих органів, що посилаються на ненадання платником документів без будь-якої конкретизації. Вказано на прогалини у функціонуванні системи управління податковими ризиками та потребу удосконалення алгоритмів перевірки і прийняття рішень у контексті розвитку системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Констатовано, що незважаючи на значні позитивні аспекти цифровізації в цілому податкового адміністрування, система електронного адміністрування ПДВ в Україні має значні недоліки. Про це свідчить велика кількість судових спорів, пов›язаних з відмовою у реєстрації податкових накладних через необґрунтовані зупинки їх реєстрації. Рішення судів часто вказують на формальність дій контролюючих органів, які посилаються на ненадання платником документів без конкретизації. Це позначає на прогалини у функціонуванні системи управління податковими ризиками та потребує удосконалення алгоритмів перевірки і прийняття рішень у контексті розвитку системою електронного адміністрування податку на додану вартість.