Господарсько-правові аспекти реформування правового регулювання принципів державної технологічної політики в умовах воєнного стану

Abstract

Недосконалість державного регуляторного впливу стала однієї із тих причин, через які бізнес структури та суб’єкти господарювання вступають у зносини з метою створення, передачі прав та втілення технологій. Незавершеність державної політики у цій сфері, не дозволяє за рахунок регуляторного впливу, компенсувати і ті економічні неспроможності, що виникли внаслідок введених обмежень військового часу через відкриту збройну агресію сусідньої держави. Роботу присвячено дослідженню стану господарсько-правового регулювання принципів державної технологічної політики. Вивчається як рівень відповідності положень чинного законодавства України вимогам та потребам учасників відносин трансферу технологій так і формуються перспективи подальшого вдосконалення вказаних нормативних приписів. Особливу увагу приділено засадам функціонування державної технологічної політики в умовах воєнного стану. Будь-яка державна політика, в тому числі і державна політика у сфері обігу технологій (державна технологічна політика), повинна мати наступну структуру: 1) мета державної політики (тобто те заради чого держава втручається в діяльність суб’єктів господарювання та певні економічні відносини. Ті цілі, досягнення яких є покладається в основу регуляторних дій органів державної влади); 2) завдання державної політики (це стратегічні та середньострокові конкретизовані цілі, досягнення яких визначено в якості орієнтуючих критеріїв, для органів державної влади); 3) об’єкти державної політики (це ті види суспільних відносин, які підпадають під регуляторний вплив держави і вплив на які визначається цілями і завданнями державної політики); 4) принципи державної політики (ті основоположні засади на яких вона базується і які дозволяють забезпечити стабільність і спрямованість актів регуляторного характеру, які приймаються органами державної влади на виконання покладених на них завдань); 5) засоби державної технологічної політики (заздалегідь визначені способи, прийоми, дії, за допомогою яких органи державної влади, від імені держави Україна, втручаються в економічні відносини трансферу технологій). У висновках статті запропоновано авторську концепцію засад (принципів), на яких має відбуватися регуляторний вплив держави у сфері трансферу технологій.