Особливості доказування у кримінальних справах, пов’язаних з наданням міжнародної правової допомоги

Abstract

Дисертація присвячена питанням, що виникають у процесі збирання і перевірки доказів за допомогою міжнародної правової допомоги за межами національної правової системи і наступної оцінки і використання зібраних за кордоном доказів. У роботі визначені поняття і зміст міжнародної правової допомоги у кримінальних справах, обґрунтована детермінація особливостей доказування у кримінальних справах характеристиками правової системи держави в цілому і наявністю в кримінально-процесуальних відносинах іноземного або міжнародного елементу. Для кримінально-процесуального доказування, пов’язаного з використанням міжнародної правової допомоги, характерні наступні риси: особливий склад суб’єктів доказування, дуалістичне правове регулювання процесу доказування (міжнародно-правовими нормами, з одного боку, і нормами національного й іноземного процесуального права - з іншого), особливі засоби доказування (визначені міжнародними угодами), оцінка і використання доказів, отриманих у процесі міжнародної правової допомоги з урахуванням обмежень, встановлених міжнародно-правовими нормами (правило ad hoc, правила передачі доказів третій державі тощо). У роботі містяться рекомендації щодо вдосконалення процесуального законодавства у частині використання інституту дистанційного провадження слідчих дій, порядку вирішення конфлікту юрисдикцій при провадженні у кримінальних справах, і визначення відповідності іноземного законодавства національному для цілей оцінки доказів.