Сучасні технології виявлення прихованої інформації у криміналістиці: теоретичні засади, інноваційні технології, перспективи застосування

Abstract

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку криміналістики в умовах інтеграції інформаційних технологій, нейронаук і психофізіології у процеси виявлення прихованої інформації. Обґрунтовано, що еволюція злочинної діяльності, її латентність і протидія розслідуванню зумовлюють необхідність впровадження інноваційних інструментів отримання доказової інформації. Визначено обмеженість традиційних слідчих дій, зокрема допиту, та актуалізовано застосування психофізіологічних методик аналізу невербальної поведінки й когнітивних реакцій. Розкрито сутність поліграфа як ключового інструмента фіксації фізіологічних змін, пов’язаних з емоційно значущими стимулами, а також простежено еволюцію його розвитку від перших досліджень до сучасних комп’ютеризованих систем і алгоритмізованого аналізу даних. Проаналізовано нормативно-правову базу використання поліграфа в Україні, що забезпечує його інституційну легітимність і стандартизацію процедур. Окреслено основні напрями застосування поліграфологічних досліджень у правоохоронній діяльності, включаючи розслідування кримінальних проваджень, кадровий відбір і контррозвідувальні заходи. Водночас висвітлено обмеження поліграфа, що стимулює розвиток альтернативних технологій. Розглянуто перспективні технології отримання прихованої інформації, зокрема Brain Fingerprinting та EyeDetect, їхні теоретичні засади, принципи функціонування та сфери застосування. Проаналізовано переваги цих технологій, включаючи автоматизацію, неінвазивність і потенційну об’єктивність, а також критичні зауваження щодо їх валідності, вразливості до зовнішніх чинників і недостатньої незалежної верифікації, що обмежує їх доказове значення. Зроблено висновок, що попри розширення інструментарію криміналістики, рівень наукової обґрунтованості сучасних методів отримання прихованої інформації є нерівномірним, а поліграф залишається найбільш нормативно врегульованим засобом, тоді як інші зазначені технології потребують подальших досліджень, апробації та чіткої правової регламентації, а також наукового обґрунтування.