Розвиток вчень про підстави та умови обмежень прав і свобод людини і громадянина в період Нового часу й епохи Просвітництва

Abstract

Стаття присвячена розгляду питання розвитку вчень про підстави і умови обмежень прав і свобод людини і громадянина Нового часу й епохи Просвітництва. Розкриваються принципи взаємовідносин держави й особи щодо забезпечення та гарантування прав і свобод людини і громадянина. Надається головна характеристика філософсько-правового досягнення століття Просвітництва в питанні забезпечення прав і свобод людини і громадянина, яке полягає в тому, що людину науковці та філософи стали розглядати як розумну і, головне, вільну істоту, що заслуговує щастя, справедливості і процвітання. На цій основі сформувалася ідея панування права, суть якої полягала в тому, що свобода людини залежить тільки від законів.