Electronic Archive-Repository of the Yaroslav Mudryi National Law University (eNULAUIR)

The electronic archive has been maintained since 2012 and contains publications of scientific works by the faculty and staff of the Yaroslav Mudryi NLU. These include articles from scientific journals, educational and methodological materials, and scientific publications by students.

On March 11, 2014, the repository received its own International Standard Serial Number ISSN 2311-9012. This grants the repository the status of a full-fledged electronic publication, where research results can be published as primary sources on par with printed periodicals.

(for questions about posting articles, please contact us by e-mail: dspace@nlu.edu.ua)

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 11 of 11

Recent Submissions

Establishing a cause-and-effect relationship in military environmental crimes: Сriminalistic aspect of protecting the right to life in practice of the European Court of Human Rights
(Національний університет природничих наук України, 2026) Shevchuk, Viktor; Kurman, Tetiana; Samoschenko, Igor; Berchenko, Hryhorii; Chekin, Denys
The study aimed to conduct a comparative legal analysis of the tools and procedures for verifying the causal link between the destructive impact of armed conflicts on the environment and violations of the right to life. The research was based on an examination of the body of legislation and the practice of applying international human rights standards within the jurisdictions of Ukraine, the Netherlands and Azerbaijan. The research established that, as of April 2026, Ukraine had developed a precise model for the criminalisation of war-related environmental damage, with the total amount of recorded environmental damage reaching UAH 6.763 trillion. The study determined that the Dutch investigative system is based on the formation of integrated chains of evidence, where data on the toxicity of weapons allow large-scale pollution to be classified as a direct threat to public safety. The study established that, in the case law of the European Court of Human Rights, the environmental consequences of armed conflicts may be deemed a violation of the fundamental right to life, provided that a real and foreseeable risk to civilians is demonstrated. Large-scale destruction of ecosystems and climate-related damage pose a long-term threat to the population’s safe existence. The study demonstrated that the use of innovative digital recording and open-source intelligence tools ensures the proper documentation of damage in cases where physical access to affected areas is restricted. The study established that environmental safety must be regarded as an integral prerequisite for the realisation of the right to life. Furthermore, the study noted that compensation and reparation mechanisms may be regarded as one of the avenues for restoring violated environmental and human rights safeguards. The practical significance of the study is determined by possible use of results by investigative bodies and forensic experts to develop effective procedures for documenting, proving and internationally verifying war-related environmental crimes in the context of protecting the right to life.
Традиції та інновації у формуванні наукової парадигми криміналістики: візії Ганса Гросса та сьогодення
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026) Шевчук, Віктор Михайлович
Державна політика щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності
(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2024) Порохняк, Валерій Дмитрович
У статті розглядається проблема державної політики щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності в умовах сучасних викликів інноваційного розвитку та економічної трансформації. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення сприятливого середовища для запуску інноваційних проєктів, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності економіки України як на національному, так і на міжнародному рівнях. У статті розглядаються концептуальні та правові основи функціонування стартапів, їх життєвий цикл, а також механізми державної та приватної підтримки, що є ключовими для реалізації інноваційних ідей. Автор дослідження акцентує увагу на проблематиці правового регулювання стартапів, яка в умовах воєнного стану набуває особливої ваги через невизначеність критеріїв оцінювання заяв та непрозорість процесів фінансування. Аналіз нормативно-правової бази, зокрема положень Закону «Про інноваційну діяльність», постанов Кабінету Міністрів та наказів Міністерства економіки, виявляє як наявні механізми підтримки, так і прогалини, що ускладнюють доступ суб’єктів господарювання до ресурсів. Стаття порівнює поняття стартапу та гранту, підкреслюючи, що стартап є суб’єктом підприємницької діяльності, а грант виступає цільовим фінансовим інструментом із суворими вимогами щодо використання коштів. Дослідження також висвітлює ключові етапи процесу отримання фінансування: від подання заявок через електронні системи, таких як портал «Дія», до попереднього аналізу, оцінювання інноваційного потенціалу та прийняття рішення компетентними органами. У цьому контексті розглядаються моделі підтримки, що базуються на досвіді зарубіжних і вітчизняних дослідників, серед яких Стівен Бланк, Ерік Райс, Джеймс Гузман та представники української наукової спільноти. Отримані дані дозволяють окреслити перспективи модернізації нормативно-правового регулювання і створення єдиної національної платформи, яка об’єднає інформацію про грантові програми, можливості інвестування, стартап-школи, інкубатори та акселератори. Особлива увага приділяється механізмам аудиту та контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів, що забезпечує прозорість і ефективність державної підтримки. Запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення критеріїв оцінювання заявок, розробку чітких механізмів моніторингу та підвищення ролі незалежних експертів. Практична значущість дослідження полягає у формуванні комплексного підходу до стимулювання інноваційної активності, що сприятиме інтеграції України у глобальну інноваційну екосистему та стійкому економічному зростанню.
Оптимальний розподіл бюджетних коштів у забезпеченні розвитку регіону при застосуванні діяльнісно-логістичних принципів
(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2024) Самородов, Борис Вадимович; Половинко, Богдан Сергійович
Наукове дослідження присвячене обґрунтуванню науково-практичного підходу до оптимального розподілу бюджетних коштів для забезпечення сталого розвитку регіону на основі діяльнісно-логістичних принципів, що дозволяє спрямувати фінансові ресурси громади на пріоритетні напрями регіонального розвитку для підвищення ефективності їх використання. В статті обґрунтовано необхідність впровадження однокритеріальної задачі нелінійного/лінійного програмування для моделювання оптимального розподілу фінансових ресурсів місцевого бюджету, яка дозволяє враховувати специфіку регіональних умов, забезпечуючи оптимальне співвідношення між видатками за різними напрямами розвитку регіону. Розроблена модель враховує ключові сфери життєзабезпечення розвитку регіону, такі як фізичний стан населення та безпека середовища проживання, стан освіти та соціального середовища, а також майновий стан населення. Застосування діяльнісно-логістичних принципів у розподілі коштів сприяє більш раціональному плануванню видатків, підвищенню конкурентоспроможності регіону та прозорості використання ресурсів. Отримано результати розв'язку однокритеріальної задачі лінійного програмування, що дозволили визначити оптимальну частку бюджетних коштів, що має спрямовуватися на певну сферу життєзабезпечення для розвитку регіону. В результаті порівняння оптимальної частки бюджетних коштів з прогнозними даними на 2023 р. встановлено, що фактичні значення нижчі оптимального рівня для таких напрямів розвитку регіону за сферами життєзабезпечення як: кількість дітей у центрах психологічної реабілітації та притулках; безпечність простору для життєдіяльності; рівень доходів населення; інші негрошові виплати, пільги та субсидії. Практичне значення результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу регіональними органами влади для створення механізму перерозподілу бюджетних коштів для забезпечення економічного розвитку та соціальної стабільності в регіоні.
Кластерна політика інноваційного розвитку в умовах глобальних викликів
(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2024) Внукова, Наталія Миколаївна
У статті відзначено, що одним з пріоритетних напрямів інноваційного розвитку в ЄС є реалізація кластерної політики. Саме інноваційна складова відіграє основну роль у формуванні кластерів і забезпеченні їх розширення. У особливий правовий період воєнного стану за рахунок накладання глобальних змін посилюються виклики, які суттєво впливають на прискорення перетворень у інноваційному процесі і пріоритетність виконання завдань кластерної політики. Необхідно встановити зміни у напрямах кластерної політики для інноваційного розвитку під дією глобальних викликів. Метою дослідження є визначення загальних засад забезпечення реалізації кластерної політики щодо інноваційного розвитку в умовах глобальних викликів. Із досвіду Європейської Комісії визначено сутність кластерів та їх розповсюдження в ЄС, Наявність європейських кластерів за результатами Кластерної панорами ЄС корелює з більш відчутною інноваційною поведінкою. Новий документ КМУ серпня 2024 року щодо Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року визначає як другу стратегічну ціль сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та “зеленому переходу”, що і передбачає формування нового укладу економіки. Для посилення значення кластерів у інноваційному розвитку підприємств представники Української Ради Бізнесу та Українського кластерного альянсу 2024 року об’єдналися у спільному проєкті «Модель сучасної екосистеми інновацій». Для вимірювання зацікавленості темами кластерна політика, кластер, інноваційний процес і інноваційний розвиток використано пошукову систему Google Trends на різні дати і у різні часові періоди, що показало знижений попит на тему інновацій. Розглянуте завдання із визначення зміни у напрямах кластерної політики для інноваційного розвитку під дією глобальних викликів свідчить про нагальну необхідність розробки заходів для суттєвого просування змін і додаткового державного регулюючого втручання для впровадження європейських підходів до формування кластерів, що вплине на інноваційний розвиток.