Класична і некласична моделі осмислення правової реальності

Abstract

У статті здійснюється спроба виявлення можливостей та меж застосування концептів «класичне» і «некласичне» щодо осмислення права в умовах пошуку пострадянською юриспруденцією своєї методологічної ідентичності. На основі застосування концепту правової реальності виокремлюються основні моделі її осмислення: об’єктивістська, суб’єктивістська та інтерсуб’єктивна. Обґрунтовується доцільність ідентифікації як некласичної лише останньої моделі.

В статье предпринимается попытка выявления возможностей и границ применения концептов «классическое» и «неклассическое» относительно осмысления права в условиях поиска постсоветской юриспруденцией своей методологической идентичности. На основе применения концепта правовой реальности выделяются основные модели ее осмысления: объективистская, субъективистская и интерсубъективная. Обосновывается целесообразность идентификации как неклассической только последней модели.