Political culture of the modern world: epochal transformations

Abstract

Постановка проблеми. Проблема політичної культури тривалий час знаходиться у фокусі уваги політичної науки, адже її інтерпретаційний потенціал дозволяє зрозуміти специфіку політичного розвитку та транзиту тієї чи іншої країни. Серед ключових індикаторів, що визначають природу того чи іншого по- літичного режиму, проблема культури взаємодії між політичною владою та народними масами посідає одне з чільних місць. Цей аспект політичної культури є одним із найголовніших з огляду на те, що він визначає якість проваджуваної політики, її демократичність або недемократичність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бібліографія цієї проблеми вельми обширна, починаючи з античних мислителів Платона і Аристотеля, німецького філософа-просвітника Й. Гердера і закінчуючи сучасними авторами, серед яких встигли стати класиками сучасної політології американці Г. Алмонд, C. Верба. Сучасні уявлення про поняття «політична культура» викладаються видатними політологами Є. Вятром, П. Бурдьє, Дж. Сарторі, Д. Греєм, Д. Беллом. Важливі проблеми взаємодії між народом та політичною владою порушуються в роботах українських учених М. І. Михальченка, Д. І. Видріна, А. Адаменко, В. М. Бебика, М. І. Головатого, В. Д. Ребкала, В. О. Вєдєнєєва, В. Матусевича, В. С. Ясинської, М. Розумного, М. Кузьміна та ін. Мета статті полягає в тому, щоби скласти дефініцію та визначити основні трансформації політичної культури традиційних та сучасних соціумів у контексті взаємодії між політичною елітою та народом. При цьому окремої уваги приділяється розгляду специфіки політико-культурних трансформацій українського суспільства. Виклад основного матеріалу. У контексті теорії суспільств Е. Тофлера аналізується філософія стосунків та політична культура між народом та його правителями. Визначаються основні політико-культурні проблеми та перспективи розвитку Української держави в контексті її європейської інтеграції. Розкриваються головні тренди політико-культурного розвитку постмодерних суспільств. Висновок. У постмодерністській політичній культурі, швидше за все, участь громадян у суспільно-політичному житті розвиватиметься «хвилями», за синусоїдою, залежно від конкретної ситуації та її значення для їхніх інтересів.