Skip navigation
Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13457
Title: Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст.: компаративна концептуалізація
Other Titles: Становление теоретических оснований сравнительно-правовых исследований во второй половине XVIII – первой трети XIX веков: компаративная концептуализация
Formation of the comparative legal studies theoretical foundations in the second half of XVIII – the first third of XIX centuries: Comparative conceptualization
Authors: Кресін, О.В.
Keywords: порівняльно-правові дослідження
порівняльне правознавство
порівняльна історія права
національне право
взаємодія правових систем
класифікація правових систем
правова сім’я
сравнительно-правовые исследования
сравнительное правоведение
сравнительная история права
национальное право
взаимодействие правовых систем
классификация правовых систем
правовая семья
comparative legal studies
comparative jurisprudence
comparative law
comparative legal history
national law
interaction of legal systems
classification of legal systems
legal family
Issue Date: 2017
Citation: Кресін О. В. Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині XIX століття: компаративна концептуалізація : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / О. В. Кресін ; наук. конс. О. В. Петришин ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2017. – 40 с.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків, 2017. У дисертації уперше комплексно розглянуто передумови, контекст появи і генезу теоретичних засад порівняльно-правових досліджень, а також їх ранню інституціоналізацію. Серед передумов становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень виокремлено формування предмета і об’єктів юридичних наук, розвиток порівняльного підходу в науках про людину. Автор доводить, що у зв’язку з виокремленням і водночас інтеграцією юридичної науки у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. відбулася диференціація синкретичного знання і формування вчення про порівняння в праві, його цілі, роль як основи загального вчення про право і можливість виокремлення порівняльно-правових наукових дисциплін. Результатом осмислення порівняльно-правового знання стало формування компаративістської наукової картини світу – вчення про національне право, його своєрідні й загальні елементи, взаємодію національних правопорядків, іманентність і процесуальність загального, характеристики особливого в правовому розвитку. Така наукова картина світу стала підставою для класифікації правових систем і формування правової карти світу.
Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого. Харьков, 2017. В диссертации впервые комплексно рассмотрены предпосылки, контекст появления и генезис теоретических оснований сравнительно-правовых исследований, а также их ранняя институционализация. Среди предпосылок становления теоретических оснований сравнительно-правовых исследований автор выделил формирование предмета и объектов юридических наук, развитие сравнительного подхода в науках о человеке. Показано, что в связи с выделением и одновременно интеграцией юридической науки во второй половине XVIII – начале XIX вв. произошли дифференциация синкретического знания и формирование учения о сравнении в праве, его целях, роли как основы общего учения о праве и возможности выделения сравнительно-правовых дисциплин. Результатом осмысления сравнительно-правового знания стало формирование компаративистской научной картины мира – учения о национальном праве, его своеобразных и общих элементах, взаимодействии национальных правопорядков, имманентности и процессуальности общего, характеристиках особенного в правовом развитии. Такая картина мира стала основанием для классификации правовых систем и формирования правовой карты мира.
Description: Thesis for achieving a degree of Doctor of Legal Sciences in specialty 12.00.01 – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Studies. Yaroslav Mudryi National Law University, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kharkiv, 2017. The thesis based on the rethinking of known and adding into scientific circulation of many unknown sources first comprehensively examined the preconditions, context of appearance and genesis of the comparative legal studies theoretical foundations, and their early institutionalization. Among the preconditions of the comparative legal studies theoretical foundations formation singled out the shaping of the subject and object of legal sciences. The fact that natural law as the actual law disappeared from the subject of law before the early XIX century and positive law began to be seen as a self-contained, for the first time provided comparative legal research with special meaning, and determination of national legal orders as units of legal development provided these studies with objective – national law’s cognition and improving. One of the preconditions for the formation of the theoretical foundations of comparative legal studies became the development of the comparative approach in the human sciences, but in the context of this study it is taken in a "removed" mode: comparative knowledge dual identity as the basis of sciences development and at the same time the base for the formation within them comparative disciplines, and critical mass accumulation of syncretic political-economic-historical-legal knowledge within the general history, cameralistics and comparative state science (comparative statistics). The author argues that due to the singling and at the same time the integration of legal science in the second half of XVIII – early XIX centuries there had been a differentiation of that syncretic knowledge and the formation of the teaching on the comparison of law, its objectives, role as the general teaching on law basis and the possibility of comparative legal disciplines (comparative jurisprudence, comparative legal history, comparative branch legal disciplines) singling. They had common theoretical foundations of gaining, synthesis and application of comparative legal knowledge. The principal approaches to the latter in the writings of scholars were not only compatible but also complementary, served as different sides of the same phenomenon. Different kinds of comparative legal knowledge institutionalization are examined – specialized cathedras in different universities and scholarly journals, Office of Foreign Legislation in France are examined. The result of the comparative legal knowledge comprehension became the formation in that period comparative scientific world-view – the teaching on national law, its peculiar and general elements, the interaction of national legal orders, immanent and procedural character of General, characteristics of Special in the legal development. This scientific world-view, in turn, became the basis for the classification of legal systems and legal map of the world construction.
URI: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13457
Appears in Collections:12.00.01 – Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kresin_2017.pdf312,32 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.