DSpace Collection:
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/12369
2024-03-28T15:42:52ZНеурядові (громадські) правозахисні організації як інститут громадянського суспільства: конституційно-правовий аспект
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19951
Title: Неурядові (громадські) правозахисні організації як інститут громадянського суспільства: конституційно-правовий аспект
Authors: Демиденко, А.Л.
Abstract: Дисертація присвячена комплексній науково-правовій розробці природи неурядових (громадських) правозахисних організацій (далі – НПО) як інституту громадянського суспільства в конституційно-правовому аспекті, формам діяльності НПО (захист прав в національних судах і Європейському Суді з прав людини, взаємодії із органами законодавчої і виконавчої влади, здійсненню громадського контролю, а також особливостям діяльності в умовах збройної агресії Росії проти України), пропозиціям щодо вдосконалення правового регулювання НПО. Наукова робота є одним з перших досліджень окресленої проблеми, в якому: з’ясовано місце НПО в структурі громадянського суспільства; визначено конституційно-правову природу (поняття, ознаки, основні функції і види) неурядових правозахисних організацій як інститутів громадянського суспільства; окреслено міжнародні стандарти і досвід конституційно-правового регулювання діяльності НПО в країнах ЄС і США; сформульовано загальну характеристику форм діяльності НПО; визначено роль НПО в судовому захисті прав і свобод людини в Україні та в Європейському Суді з прав людини; з’ясовано особливості участі НПО в законодавчому процесі і в діяльності виконавчої влади; визначено роль НПО у здійсненні громадського контролю; виокремлено особливості НПО щодо документування російської агресії і захисту осіб, що постраждали від неї; з’ясовано особливості діяльності НПО по захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Мета й завдання даної наукової роботи зумовили вибір її структури. Так, вона складається з 3-х розділів, присвячених теоретичним та конституційно- правовим засадам НПО як інститутів громадянського суспільства; характеристиці основних форм діяльності НПО в Україні; особливостям діяльності НПО в умовах збройної агресії росії проти України. Виокремлено види НПО, діяльність яких стосується захисту прав людини під час війни за певними типами, а саме: організації, що займаються захистом прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, що постраждали від збройної агресії проти України; організації, що здійснюють збір та документування воєнних злочинів, а також злочинів проти людяності, вчинених у ході російсько-української війни; організації, що здійснюють захист прав та інтересів військовослужбовців і членів їх сімей; організації, які займаються питаннями деокупації та реінтеграції захоплених територій України (зокрема Сходу та Криму). Сформульовано і проаналізовано такі форми діяльності НПО, як: 1) судовий захист прав людини шляхом залучення у судовий процеси в національних судах або в рамках Європейського суду з прав людини; 2) співпрацю (взаємодію) з міжнародними структурами і національними органами державної влади; 3) громадський контроль за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування; 4) правозахисний активізм; 5) документування злочинів проти людяності, воєнних злочинів, допомога жертвам війни і внутрішньо переміщеним особам. Обґрунтовано необхідність прийняття спеціального закону «Про правозахисні організації» або «Про правозахисну діяльність», де би врегульовувався статус, права НПО, механізми їх взаємодії із органами державної влади. Удосконалено розуміння двоїстої природи участі НПО на рівні Європейського суду з прав людини, а саме: 1). неурядові (громадські) правозахисні організації захищають свої права як юридичної особи; 2) неурядові (громадські) правозахисні організації непрямо захищають широке коло прав людини, звертаючись із відповідними заявами і лише у виняткових ситуаціях звернення в інтересах інших осіб є допустимим. Наведено основні напрямки діяльності НПО щодо документування російської агресії і захисту осіб, що постраждали від неї, а саме: а) моніторинг та виявлення фактів вчинення воєнних злочинів у відкритих джерелах. Моніторинг представляє собою інститут щодо спостереження та фіксації фактів вчинення воєнних злочинів з певних соціально медіа- платформ, такі як Twitter, TikTok і Telegram, для збору важливого вмісту, такого як відео, фотографії та GPS-локації, які можуть слугувати доказами в майбутніх кримінальних процесах; б) відвідування місць проживання постраждалих від воєнних злочинів громадян з метою виявлення незадокументованих жертв з подальшим їх інтерв’юванням; в) безпосередній збір та якісна фіксація виявлених фактів вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людства та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Діяльність щодо документування виявлених воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права; г) систематизація зібраної інформації та проведення попередньої кваліфікації вчинених злочинів відповідно до Кримінального Кодексу України та Римського Статуту Міжнародного кримінального суду та розробка відповідних звітів щодо вчинення злочинів проти людяності та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Аргументовано неприйнятність і неконституційність практики обмеження діяльності НПО, що стосується визнання їх іноземними агентами. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в роботі висновки, пропозиції й рекомендації спрямовані на вдосконалення конституційно-правового регулювання НПО як інституту громадянського суспільства. Вони можуть бути використані: – у науково-дослідній сфері – для дослідження особливостей і проблемних теоретичних питань правового регулювання неурядових організацій, конституційного права на об`єднання, громадянського суспільства та його інститутів, правозахисних організацій; – у правотворчості – при опрацюванні законопроєктів щодо внесення змін до Закону України «Про громадські об`єднання», інших законів, та підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність неурядових (громадських) правозахисних організацій, розробки проєкту закону «Про громадські правозахисні організації»; – у практичній діяльності – при здійсненні діяльності самими НПО щодо захисту прав людини, а також проведенні консультаційних заходів, тренінгів, семінарів, пов`язаних із юридичною допомогою в діяльності неурядових (громадських) правозахисних організацій, для інформування органів влади про особливості взаємодії із неурядовими (громадськими) правозахисними організаціями щодо захисту прав людини, вирішення інших практичних проблемних питань в рамках регулювання галузі конституційного права України; – у навчальному процесі – при підготовці навчальних і навчально- методичних видань, підручників, посібників із дисциплін «Конституційне право України», «Конституційне право», «Публічне право:сучасні доктрини в судовій та правозастосовній практиці», «Права і свободи людини і громадянина», а також у рамках освітнього процесу у закладах вищої освіти, які готують фахівців за правничими спеціальностями.2023-01-01T00:00:00ZМеханізм забезпечення конституційних прав людини в умовах воєнного стану
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19929
Title: Механізм забезпечення конституційних прав людини в умовах воєнного стану
Authors: Давиденко, П.О.
Abstract: Актуальність дослідження полягає у вивченні механізму забезпечення конституційних прав людини в умовах воєнного стану в Україні. Передумовою стала російська агресія у Криму та на Сході України у 2014 року з наступним повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року. Однією з важливих складових цих подій є встановлені обмеження прав та свобод громадян, спрямовані на забезпечення безпеки та територіальної цілісності країни. Незважаючи на обґрунтовану необхідність цих обмежень, важливо забезпечити їх законність та пропорційність. Дослідження спрямоване на розробку ефективних механізмів захисту конституційних прав людини в умовах воєнного стану, враховуючи нові загрози, що можуть виникнути внас. Актуальність ґрунтується на необхідності забезпечити належне дотримання обмежень та захисту прав громадян у відповідності з законом. Автор дисертації визначає нові шляхи вирішення проблем забезпечення конституційних прав людини, що виникають в умовах воєнного стану. Акцентована увага на необхідності додержання принципів: законності, обґрунтованості, пропорційності, справедливості, гуманізму та недискримінації.
Запропоновано доповнення до існуючого механізму введення правового режиму воєнного стану для швидкої відсічі збройної агресії у вигляді випереджаючих (не консумованих) повноважень Президента України. Ці повноваження дозволять передчасно впроваджувати відповідний надзвичайний правовий режим протягом 48 годин до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.
Розроблено оптимальну концепцію призову на військову службу та механізму мобілізації громадян Україні з дотриманням балансу між інтересами держави та людини.
Автором запропоновано вдосконалення чинного воєнного законодавства, що є критично важливим кроком для досягнення оптимального рівня захисту прав людини під час війни. Це вдосконалення включає в себе необхідні зміни та доповнення, спрямовані на адаптацію законодавства до реальних умов воєнного конфлікту та відповідність високим міжнародним стандартам прав людини.
Одним із ключових аспектів цього вдосконалення є ретельний аналіз та усунення прогалин у чинному законодавстві, які можуть призводити до порушень прав людини під час воєнного стану. Також важливо враховувати нові виклики та сучасні реалії ведення військових операцій, щоб законодавство відповідало сучасним вимогам.
Додатково, пропоновані зміни мають на меті усунення можливих колізій у військовому законодавстві та надання ясності та конкретності у забезпеченні захисту прав і свобод людини. Це може включати в себе розширення переліку гарантій та механізмів, спрямованих на запобігання зловживань та недопущення безпідставних обмежень.
Важливим аспектом вдосконалення воєнного законодавства є також забезпечення відповідності йому міжнародним нормам та стандартам. Це стане запорукою того, що Україна не лише дотримується своїх внутрішніх норм, але й відповідає міжнародним зобов’язанням, сприяючи утвердженню та зміцненню прав людини в умовах воєнного конфлікту.2023-01-01T00:00:00ZОсвіта в конституційній парадигмі XXI століття
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19616
Title: Освіта в конституційній парадигмі XXI століття
Authors: Пижов, О. М.2023-01-01T00:00:00ZКонституційно-правовий інститут громадянства в системі сучасних міграційних процесів
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19521
Title: Конституційно-правовий інститут громадянства в системі сучасних міграційних процесів
Authors: Макаров, М.В.2022-01-01T00:00:00Z