МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА
ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені
ЯРОСЛАВА МУДРОГО
навчальної дисципліни
“Трудове право та право
соціального забезпечення України”
(протокол
№ 8 від 25 cічня 2002 р.)
Харків
2002
Програма навчальної дисципліни “Трудове право та право соціального забезпечення України” / Уклад.: П.А. Бущенко, І.А. Вєтухова, В.В. Жернаков. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – 26 с.
У к л а д а ч і: П.А. Бущенко,
І.А. Вєтухова,
В.В. Жернаков
Рекомендовано
до видання редакційно-видавничою радою
академії (протокол № 4 від 01.02.2002 р.)
Р о з д і
л І. МЕТА І ЗАВДАння ТРУДОВОГО
ПРАВА
В РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД, СИСТЕМА
ТА ФУНКЦІЇ ТРУДОВОГО ПРАВА
Основні напрями
соціально-економічної політики держави: захист трудових прав громадян, розвиток
ринку праці та зайнятості населення, розвиток соціального партнерства, охорони
праці, удосконалення системи оплати праці, кадрова політика та ін.
Трудове право України як самостійна галузь права України.
Соціальне призначення трудового права. Взаємозв’язок трудового права з іншими
галузями права – конституційним, цивільним, адміністративним, кримінальним, господарським,
підприємницьким.
Предмет трудового права: трудові
відносини працівників і похідні від них соціально-трудові відносини та їх загальна
характеристика.
Метод трудового права та його
особливості: диспозитивний, імперативний; участь трудових колективів та профспілок
у розробленні локальних нормативних актів; співвідношення централізованого,
договірного та локального регулювання трудових відносин. Відмінність методу
трудового права від методів інших галузей права.
Функції трудового права: захисна,
виробнича, виховна та ін.
Система трудового права як галузі
права і науки: Загальна та Особлива частини, їх співвідношення. Відмінність
Загальної і Особливої частин науки трудового права від трудового права як
галузі права.
Методи дослідження:
порівняльно-правовий, техніко-юридичний, порівняльно-історичний та ін.
Основні напрямки розвитку науки
трудового права на сучасному етапі.
Поняття та види джерел трудового права і форми їх
вираження. Внутрішні джерела трудового права. Конституція України – основа
розвитку трудового законодавства. Кодекс законів про працю України. Підзаконні
акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств
України, органів місцевої влади та місцевого самоврядування.
Значення рішень Конституційного Суду
України; постанов Пленуму Верховного Суду України, роз’яснень і рекомендацій
міністерств та Федерації професійних спілок України.
Зовнішні джерела права: міжнародні
договори, міжнародні конвенції та рекомендації МОП у галузі праці, соціальної
політики. Їх співвідношення з законодавством України про працю.
Кодифікація та інкорпорація
трудового законодавства, їх поняття та значення. Проблеми кодифікації трудового
законодавства у зв’язку з прийняттям Конституції України.
Сфера дії норм трудового права. Дія
нормативних актів у часі, просторі та за колом осіб. Зворотна сила закону.
Єдність, диференціація й уніфікація та їх визначальні ознаки. Інші соціальні
норми, їх значення в регулюванні соціально-трудових відносин.
Поняття та загальна характеристика принципів трудового
права. Співвідношення принципів трудового права із загальноправовими, які
закріплено в Конституції України, та з міжгалузевими, притаманними як трудовому
праву, так і іншим галузям, що пов’язані з трудовою діяльністю.
Класифікація принципів трудового
права.
Зміст
принципів: свобода праці та заборона примусової праці; право на працю на підставі
рівних (виключаючих дискримінацію) можливостей для застосування своїх здібностей
у праці; право на сприяння у забезпеченні зайнятості та працевлаштування осіб,
які особливо потребують соціального захисту; право на охорону здоров’я
працівника шляхом створення власником або уповноваженим ним органом умов, що
забезпечують безпеку праці, захист від трудового каліцтва; право на
відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю працівника на роботі; право на
відшкодування моральної шкоди при порушенні трудових прав; право на підвищену
охорону праці жінок, яка включає захист материнства та дитинства; право на
охорону праці молоді, інвалідів та інших осіб, які потребують підвищеного
соціального захисту на ринку праці; право на оплату праці залежно від
особистого внеску працівника, якості його праці не нижче встановленого законом
мінімального розміру без будь-якої дискримінації; право на відпочинок, яке
гарантовано законодавчим встановленням тривалості робочого часу, наданням
вихідних та святкових днів, а також щорічної оплачуваної відпустки із
збереженням місця роботи (посади) та середнього заробітку; право працівників
утворювати профспілки для захисту своїх інтересів; право працівників та їх
представників (профспілки та інші органи) на участь у колективних переговорах,
укладення колективних договорів та угод; право на індивідуальні та колективні
спори, включаючи право на страйк; право на професійний розвиток на виробництві;
обов’язок працівників додержуватися трудової дисципліни, сумлінно виконувати
трудові обов’язки, виконувати встановлені норми праці та бережно ставитися до
майна підприємства, установи, організації і вживати заходів щодо запобігання
шкоди та ін.
Поняття суб’єктів трудового права. Громадяни як суб’єкти
трудового права, трудового договору, трудових правовідносин. Їх правовий статус
та його зміст. Трудова праводієздатність (загальна, спеціальна, обмежена,
виняткова), суб’єктивні права та обов’язки, гарантії прав та обов’язків,
відповідальність.
Підприємства, установи, організації (незалежно від форм
власності) як суб’єкти трудового права, трудового договору,
організаційно-управлінських та інших правовідносин. Зміст трудової
правосуб’єктності підприємств, установ, організацій, їх права та обов’язки
залежно від виду правовідносин.
Керівники процесу праці як суб’єкти трудових, організаційно-управлінських,
інших правовідносин. Зміст прав та обов’язків і відповідальність керівників.
Трудовий колектив підприємства, установи, організації та
його представники (органи або окремі особи) як суб’єкти трудового права,
організаційно-управлінських та інших правовідносин. Зміст їх прав та обов’язків
і відповідальність залежно від виду правовідносин.
Профспілкові організації та їх органи як суб’єкти трудового
права, організаційно-управлінських та інших правовідносин. Зміст їх прав та
обов’язків і відповідальність залежно від виду правовідносин.
Державні органи по нагляду і контролю за охороною праці
як суб’єкти трудового права. Їх правовий статус.
Р о з д і л V. ПРАВОВІДНОСИНИ
У СФЕРІ ТРУДОВОГО ПРАВА
Система правовідносин у сфері застосування праці.
Поняття, загальна характеристика трудових правовідносин. Характерні ознаки
трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від інших
правовідносин, пов’язаних з трудом. Підстави виникнення трудових правовідносин:
юридичні факти, складні фактичні склади.
Сторони трудових правовідносин. Зміст трудових
правовідносин. Класифікація трудових правовідносин залежно від суб’єктного
складу (неповнолітні, жінки та ін.), виду діяльності (лікарі, вчителі, державні
службовці та ін.), характеру правового зв’язку (постійні, тимчасові, сезонні
працівники та ін.).
Інші правовідносини, тісно пов’язані з трудовими
правовідносинами, та їх види. Організаційно-управлінські правовідносини;
соціально-економічні, які виникають на підставі Генеральної і галузевих угод та
колективних договорів; а також правовідносини з приводу: працевлаштування, професійної
підготовки та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо на виробництві;
відповідальності сторін трудових правовідносин; нагляду за охороною праці та
додержанням трудового законодавства; розгляду трудових спорів; додержання
процедурних норм трудового права.
Р о з д і л VІ. ПРАВА ПРОФСПІЛОК
У СФЕРІ ТРУДОВОГО ПРАВА
Основні функції профспілок у соціально-економічній сфері
України.
Участь профспілок у встановленні умов праці, у застосуванні
норм трудового права при нагляді та контролі за додержанням трудового
законодавства.
Органи профспілок, їх права та обов’язки.
Спеціальні гарантії у галузі трудових відносин для виборних
профспілкових працівників.
Р о з д і л VІІ.
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР ТА УГОДИ
З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПИТАНЬ
Здійснення принципу соціального партнерства в Україні.
Соціальне партнерство та його співвідношення з колективно-договірним
регулюванням соціально-трудових відносин. Поняття колективного договору.
Сторони колективного договору. Виконавці умов колективного договору. Порядок
укладення колективного договору. Зміст колективного договору. Контроль за
виконанням колективного договору. Види відповідальності сторін і виконавців
колективного договору за порушення і невиконання його умов.
Соціально-економічні угоди: Генеральна угода, галузеві,
регіональні угоди. Сторони соціально-економічних угод. Порядок укладення соціально-економічних
угод. Контроль за їх виконанням.
О С О Б Л И В А
Ч А С Т И Н А
Р о з д і л І.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ
ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
Поняття зайнятості населення і напрями державної політики
у цій сфері.
Органи, які здійснюють працевлаштування. Правова
організація працевлаштування.
Правовий статус громадян, які шукають роботу. Правовий
статус безробітних.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку
громадян, які шукають роботу, та безробітних.
Поняття підходящої роботи. Допомога по безробіттю.
Порядок бронювання та визначення квоти робочих місць. Державний контроль за
виконанням законодавства про працевлаштування. Відповідальність підприємств за
невиконання законодавства про працевлаштування.
Р о з д і л ІІ.
ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
Поняття і зміст трудового договору. Умови трудового
договору, встановлені законодавством, угодою сторін (основні та додаткові).
Поняття місця роботи і робочого місця. Поняття трудової функції (професія,
спеціальність, кваліфікація, посада). Випробування як умова трудового договору.
Форма і строк трудового договору. Види трудового договору. Контракт як особлива
форма трудового договору. Загальний порядок укладення трудового договору та особливості
його укладення з певними категоріями працівників.
Зміна умов трудового договору (за угодою сторін, з
ініціативи однієї сторони).
Поняття та види переведення на іншу роботу. Постійні та
тимчасові переведення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та
порядок їх здійснення.
Постійні та тимчасові переведення з ініціативи працівника
і порядок їх виконання.
Переміщення і його відмінності від тимчасового і
постійного переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці у зв’язку зі
змінами в організації виробництва і праці. Порядок зміни істотних умов праці.
Правові наслідки зміни істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації
виробництва й праці для працівників.
Поняття припинення й розірвання трудового договору.
Підстави припинення трудового договору. Розірвання трудового договору з ініціативи
працівника (ст. 38, 39 КЗпП) і його відмінності від припинення трудового
договору за угодою сторін.
Класифікація підстав розірвання трудового договору з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу: загальні та додаткові; через
винні дії працівника і у зв’язку з відсутністю винних дій та ін.
Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є
стороною трудового договору (з ініціативи третіх осіб).
Відсторонення від роботи та його відмінності від розірвання
трудового договору. Підстави відсторонення працівника від роботи з ініціативи
власника або уповноваженого ним органу. Підстави відсторонення працівника від
роботи з ініціативи інших органів і посадових осіб. Правові наслідки
відсторонення працівника від роботи.
Загальний порядок розірвання трудового договору з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Попередня згода профспілкового органу на розірвання
трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Посадові особи, які мають право звертатися у профспілковий орган з приводу
звільнення працівника. Порядок розгляду профспілковим органом звернення
посадових осіб з приводу звільнення працівника.
Випадки розірвання трудового договору з ініціативи
власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди профспілкового
органу.
Особливості порядку розірвання трудового договору з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями
працівників (неповнолітні, молоді фахівці, депутати, профспілкові працівники,
члени рад або правлінь підприємств і рад трудових колективів).
Порядок оформлення звільнення. Формулювання причини
звільнення, її правове значення.
Трудова книжка і порядок її оформлення. Строки розрахунку
із звільненим працівником. Вихідна допомога і випадки її виплати.
Р о з д і л ІІІ.
РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ
Поняття робочого
часу. Принципи та методи регулювання робочого часу: законодавство, колективні
та індивідуальні договори й угоди.
Поняття норми тривалості і види робочого часу.
Загальні й особливі характеристики робочого часу
нормальної тривалості, скороченого і неповного.
Поняття режиму робочого часу. Початок і закінчення
роботи. Робота змінами. Облік робочого часу.
Робота понад встановлену тривалість робочого дня
(надурочні роботи, чергування).
Принципи регулювання часу відпочинку: законодавство,
колективні договори й угоди.
Поняття і види часу відпочинку. Відпустки працівників та
їх види: основна і додаткова, творча, соціальна, відпустка без збереження
заробітної плати. Порядок надання відпусток.
Р о з д і л ІV.
ОПЛАТА ПРАЦІ
Поняття, функції і принципи оплати праці. Методи
правового регулювання праці: державний і договірний.
Суб’єкти організації оплати праці.
Тарифна система оплати праці: поняття, основні положення,
функції. Елементи тарифної системи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми
посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники), доплати і
надбавки, районні коефіцієнти.
Системи оплати праці: погодинна і відрядна. Види погодинної
і відрядної систем оплати праці. Інші системи оплати праці: за результатами
індивідуальних і колективних робіт.
Поняття заробітної плати, її структура (основна, додаткова,
заохочувальні та компенсаційні виплати), значення (відтворювальна та стимулююча
функції).
Мінімальна заробітна плата, її поняття, функції та умови
визначення. Індексація заробітної плати.
Форми виплати заробітної плати: грошові знаки, банківські
чеки, натура.
Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати.
Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
Середня заробітна плата, її поняття, правове значення і
порядок обчислення.
Гарантії оплати праці для працівників при відхиленні від
нормальних умов праці: в надурочний час, у святкові, неробочі і вихідні дні;
при виготовленні продукції, що виявилася браком; у нічний час; за незакінченим
нарядом та ін.
Поняття гарантійних та компенсаційних виплат і їх
відмінність від заробітної плати та інших виплат, які надаються на
підприємстві, в установі, організації (допомога по тимчасовій непрацездатності;
виплати по відшкодуванню шкоди працівнику в разі ушкодження здоров’я та ін.).
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про оплату
праці.
Відповідальність за порушення законодавства про оплату
праці.
Р о з д і л V.
ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ
Поняття гарантій, компенсацій, їх пільгове призначення.
Відмінність гарантій і компенсацій від переваг і пільг.
Види гарантій. Гарантії, пов’язані із збереженням попереднього
місця роботи (посади) та категорії працівників, на яких розповсюджуються
гарантії (виборні працівники, депутати, військовослужбовці, звільнені з
військової служби за станом здоров’я, автори винаходів корисних моделей, промислових
зразків і раціоналізаторських пропозицій тощо).
Гарантії, пов’язані із збереженням заробітної плати
працівникам, яких звільнено від основної роботи у випадках, зазначених у
законі.
Обмеження відрахувань. Відрахування із заробітної плати.
Види компенсацій залежно від цільового призначення (у
зв’язку з відрядженням, переїздом в іншу місцевість тощо).
Порядок надання гарантійних і компенсаційних виплат та їх
розмір.
Р о з д і л VІ.
ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА
Поняття дисципліни праці. Дисципліна праці в об’єктивному
і суб’єктивному значеннях.
Методи забезпечення дисципліни праці: створення необхідних
організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної праці,
переконання, виховання, заохочення, застосування дисциплінарного і громадського
впливу.
Поняття внутрішнього трудового розпорядку підприємства,
установи, організації. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства,
установи, організації.
Статути і положення про дисципліну для окремих категорій
працівників у деяких галузях виробництва. Інші нормативні акти, які регулюють
внутрішній трудовий розпорядок.
Класифікація обов’язків працівника і власника або
уповноваженого ним органу.
Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної
відповідальності.
Поняття та склад дисциплінарного проступку. Суб’єкти
дисциплінарного проступку, їх загальна характеристика, види. Суб’єктивна
сторона дисциплінарного проступку (інтелектуальні і вольові ознаки, мотиви та
цілі). Об’єкт та об’єктивна сторона дисциплінарного проступку (протиправність
діяння, соціально шкідливі наслідки й причинний зв’язок).
Дисциплінарна відповідальність. Її поняття та відмінності
від інших видів відповідальності (матеріальна і громадська). Види
дисциплінарної відповідальності (загальна, спеціальна). Юридичні наслідки
дисциплінарної відповідальності.
Порядок притягнення
працівника до дисциплінарної відповідальності.
Посадові особи, які
правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення.
Строки і порядок
застосування дисциплінарних стягнень.
Порядок зняття
дисциплінарних стягнень.
Оскарження
дисциплінарних стягнень.
Р о з д і л VІІ.
МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ
ПІДПРИЄМСТВУ, УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ
Поняття та функції матеріальної відповідальності
працівників. Її відмінність від інших видів відповідальності за трудовим правом
(дисциплінарна, громадська, моральна). Відмінність матеріальної
відповідальності працівників за нормами трудового права від майнової
відповідальності осіб в інших галузях права.
Взаємні обов’язки працівника та власника або уповноваженого
ним органу в трудових правовідносинах по бережливому ставленню до майна підприємства,
установи, організації.
Трудове майнове правопорушення як основа матеріальної
відповідальності та його елементи. Пряма дійсна шкода, її поняття; винні
протиправні дії (бездіяльність), їх поняття; причинний зв’язок між винними
діями (бездіяльністю) й прямою дійсною шкодою та його поняття; вина працівника
та її форми.
Випадки, що
виключають матеріальну відповідальність працівників. Нормальний
виробничо-господарський риск, його поняття та види (виробничий, новаторський,
технічний, науково-дослідний, комерційно-підприємницький, фінансово-економічний).
Стан крайньої необхідності та його поняття. Дія нездоланної сили та її поняття.
Законні вказівки власника або уповноваженого ним органу.
Види матеріальної
відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність та її випадки. Повна
матеріальна відповідальність та її
випадки.
Договір про повну
індивідуальну матеріальну відповідальність, його поняття, зміст і порядок
укладення. Договір про колективну
(бригадну) матеріальну відповідальність, його поняття, зміст і порядок
укладення.
Матеріальна відповідальність для окремих працівників на
підставі спеціального законодавства.
Порядок визначення розміру заподіяної шкоди (за балансовою
вартістю, роздрібними й оптовими цінами, із застосуванням коефіцієнтів та ін.).
Строки притягнення працівників до матеріальної відповідальності. Обставини, які
підлягають врахуванню при визначенні розміру шкоди та його зменшенні.
Тягар доказування наявності умов матеріальної відповідальності.
Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником:
добровільний, за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, на
підставі судового рішення.
Р о з д і л VІІІ.
ОХОРОНА ПРАЦІ
Поняття охорони праці та його зміст. Основні принципи державної політики в галузі охорони
праці.
Поняття та зміст права громадян на охорону їх життя і
здоров’я в процесі трудової діяльності.
Правове регулювання організації охорони праці на
виробництві. Взаємні обов’язки власника або уповноваженого ним органу і
працівника по виконанню вимог законодавства про охорону праці.
Служба охорони праці на підприємстві, порядок її
утворення, функції, права та обов’язки.
Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з
питань охорони праці, їх правове значення.
Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань
і аварій на виробництві та його правове значення. Розслідування нещасних
випадків невиробничого характеру та його правове значення.
Порядок відшкодування власником підприємства, установи та
організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків.
Моральна шкода, її поняття та порядок відшкодування.
Державне управління охороною праці. Органи, які
здійснюють державне управління охороною праці, їх права та обов’язки.
Державний нагляд і громадський контроль за охороною
праці. Державні органи, які здійснюють нагляд за охороною праці, їх права та
обов’язки.
Громадські органи або їх уповноважені й представники, які
здійснюють контроль за охороною праці, їх права та обов’язки.
Р о з д і л ІХ.
ПІДГОТОВКА І ПІДВИЩЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ. ПІЛЬГИ
ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ
З НАВЧАННЯМ
Організаційно-правові форми підготовки та підвищення
кваліфікації працівників (виробниче навчання, перекваліфікація або навчання
іншим професіям).
Порядок оплати за час виробничого навчання, перекваліфікації,
а також при навчанні іншим професіям.
Порядок підвищення кваліфікації окремих категорій
працівників (державні службовці, вчителі, медичні працівники та ін.).
Особливості правового регулювання праці працівників, які
поєднують роботу з навчанням. Пільги для працівників, які поєднують роботу з
навчанням.
Обов’язок власника або уповноваженого ним органу по
створенню необхідних умов для працівників, які поєднують роботу з навчанням.
Р о з д і л Х.
ТРУДОВІ СПОРИ
Поняття трудових спорів. Види трудових спорів: індивідуальні,
колективні.
Причини і обставини виникнення трудових спорів.
Принципи розгляду трудових спорів.
Індивідуальні трудові спори. Органи, що розглядають
індивідуальні трудові спори. Особливості розгляду окремих видів трудових спорів
(у зв’язку із звільненням, переведенням, притягненням працівника до
матеріальної, дисциплінарної відповідальності та ін.).
Порядок, строки, виконання рішень КТС по індивідуальних
трудових спорах. Особливості виконання судових рішень по трудових спорах.
Поняття колективних трудових спорів, їх предмет, сторони.
Порядок мирних процедур розв’язання колективних трудових спорів. Незалежний посередник,
його правове становище, права і обов’язки. Національна служба посередництва і примирення.
Її права і обов’язки. Примирна комісія, її склад і компетенція. Трудовий
арбітраж, його склад і компетенція.
Право на страйк і його обмеження. Здійснення права на
страйк. Гарантії та правове становище працівників у зв’язку з проведенням
страйку.
Відповідальність за порушення законодавства про колективні
трудові спори.
Р о з д і л ХІ.
НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства
, їх поняття та відмінності.
Органи контролю за додержанням законодавства про працю;
їх права та обов’язки.
Державний нагляд за охороною праці. Органи нагляду за
охороною праці, їх повноваження.
Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад
народних депутатів у галузі охорони праці. Державні і громадські інспектори
праці по контролю за додержанням трудового законодавства про працю на
підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та їх
компетенція.
Відповідальність за порушення законодавства про працю.
Р о з д і л ХІІ. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ
Поняття та значення міжнародно-правового регулювання
праці.
Міжнародні договори в соціально-трудовій сфері.
Міжнародна організація праці (МОП), її основні функції та
завдання. Органи МОП, їх основні функції . Вплив норм МОП на національне
законодавство і соціальну політику держав – членів МОП. Конвенції та
Рекомендації МОП про працю, їх загальна характеристика та класифікація.
Співвідношення міжнародно-правового та національного
регулювання праці в Україні.
Р о з д і
л І. ПОНЯТТЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ФОРМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
Поняття соціального захисту та соціального забезпечення в
Україні. Функції соціального забезпечення: економічна, демографічна,
реабілітаційна.
Організаційно-правові форми здійснення конституційного
права на соціальне забезпечення.
Загальнообов’язкове
державне соціальне страхування та його види.
Забезпечення окремих
категорій громадян за рахунок прямих асигнувань із державного бюджету.
Державна соціальна
допомога (підтримка) як форма соціального забезпечення малозабезпечених
громадян.
Відмітні ознаки організаційно-правових форм соціального
забезпечення: коло забезпечуваних; джерела фінансування; умови; види та розміри
забезпечення; органи управління.
Інші (додаткові)
форми соціального забезпечення за рахунок місцевих бюджетів, соціальних фондів
підприємств, благодійних організацій, творчих об’єднань.
Р о з д і
л ІІ. ПРЕДМЕТ, МЕТОД,
СИСТЕМА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Предмет права соціального
забезпечення: матеріальні, процедурні, процесуальні відносини.
Матеріальні відносини з приводу:
призначення та виплати пенсій; призначення та виплати допомог; надання натуральних
видів утримання та різних соціальних послуг.
Процедурні відносини з приводу:
встановлення юридичних фактів; порядку призначення різних видів соціального
забезпечення; прийняття рішень по наданню різних видів соціального
забезпечення.
Процесуальні відносини по розгляду
скарг на рішення МСЕК, страхових фондів, органів соціального захисту та інших
суб’єктів у порядку підлеглості.
Особливості методу права соціального
забезпечення: співвідношення недоговірного та договірного методів встановлення
прав та обов’язків суб’єктів соціально-забезпечувальних відносин; свобода
вибору громадянами конкретних видів соціального забезпечення; співвідношення
централізованого та локального правового регулювання соціально-забезпечувальних
відносин; єдність принципів у регулюванні соціально-забезпечувальних відносин
та диференціація останніх залежно від умов та рівня соціального забезпечення.
Система права соціального
забезпечення: загальна та особлива частини.
Загальна частина: правові норми, які
вказують на сферу дії та предмет права соціального забезпечення; правові норми,
що визначають принципи права соціального забезпечення.
Особлива частина: правові інститути,
які регламентують підстави, порядок та розміри надання громадянам різних видів
соціального забезпечення.
Співвідношення системи права
соціального забезпечення із системою законодавства права соціального забезпечення.
Співвідношення предмета права
соціального забезпечення із предметом науки права соціального забезпечення.
Р о з д і
л ІІІ. ПРИНЦИПИ ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Поняття та загальна характеристика
принципів права соціального забезпечення. Співвідношення принципів права
соціального забезпечення із загальноправовими, які закріплені в Конституції
України, та міжгалузевими, притаманними як праву соціального забезпечення, так
й іншим галузям, пов’язаним із здійсненням матеріальної підтримки громадян, які
її потребують.
Зміст принципів права соціального забезпечення: 1) загальність
соціального забезпечення; 2) диференціація умов та рівня соціального
забезпечення; 3) універсальність та комплексність при наданні соціального
забезпечення; 4) фінансування соціального забезпечення за рахунок страхових
внесків та коштів державного бюджету; 5) паритетність представників усіх
суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування у керівництві
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням; 6) цільове використання
коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування; 7) державний
та громадський контроль при призначенні та наданні соціального забезпечення; 8)
право на добровільне внесення страхових внесків у недержавні страхові фонди; 9)
право на судове оспорювання умов надання соціального забезпечення та його
розмірів.
Р о з д і
л ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Поняття
та види джерел права соціального забезпечення, форми їх вираження.
Конституція України – основа
розвитку права соціального забезпечення. Закони України, постанови Верховної
Ради України, укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів
України; нормативно-правові акти інших
центральних органів виконавчої влади (Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України) та Національного
банку України, роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України.
Міжнародно-правове регулювання відносин у сфері соціального
забезпечення. Міжнародні договори, угоди у сфері соціального забезпечення.
Локальні нормативні акти.
Р о з д і
л V. ВІДНОСИНИ ПО ПРАВУ
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Поняття та види відносин по праву
соціального забезпечення. Загальна характеристика елементів правовідносин.
Правовідносини основні, процедурні, процесуальні.
Пенсійні правовідносини. Відмінність
пенсійних правовідносин від інших правовідносин по соціальному забезпеченню.
Суб’єкт пенсійних правовідносин,
об’єкт і зміст пенсійних правовідносин. Юридичні факти та юридичні склади: ті,
що породжують пенсійні правовідносини; ті, що тягнуть зміну змісту
правовідносин і обсягу правочинностей та обов’язків; ті, що призупиняють і
зупиняють дію пенсійних правовідносин.
Види правовідносин по забезпеченню
допомогою. Правовідносини, що виникають у зв’язку з наданням громадянам
щомісячної та одноразової допомоги, допомоги по вагітності та пологах, у
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та ін.
Правовідносини, що виникають у
зв’язку з медичним обслуговуванням.
Правовідносини у зв’язку з
утриманням у дитячих закладах і будинках для людей похилого віку та непрацездатних,
у зв’язку з санаторно-курортним лікуванням, протезуванням та іншими видами
послуг, натуральними видами забезпечення, іншими пільгами.
Процедурні правовідносини: а)
правовідносини, що виникають у зв’язку з встановленням фактів і обставин, які
мають юридичне значення для основних правовідносин; б) правовідносини, що
виникають у зв’язку з вирішенням питання про призначення того чи іншого
забезпечення.
Процесуальні правовідносини, згідно
з якими вирішуються спори щодо окремих юридичних фактів; щодо порядку
призначення тих чи інших видів соціального забезпечення.
Р о з д і
л І. ТРУДОВИЙ СТАЖ
Поняття трудового стажу. Види трудового стажу (загальний,
спеціальний). Значення трудового стажу для права соціального забезпечення.
Порядок обчислення трудового стажу. Докази трудового стажу.
Поняття загального трудового стажу. Порядок його
обчислення. Значення загального трудового стажу для права соціального
забезпечення. Докази загального трудового стажу.
Поняття спеціального трудового стажу та вислуги років.
Порядок обчислення спеціального трудового стажу.
Значення спеціального трудового стажу для права соціального
забезпечення. Докази спеціального трудового стажу.
Трудовий стаж як захід відбиття зв’язку з працею в праві
соціального забезпечення.
Р о з д і
л ІІ. ВИДИ СОЦІАЛЬНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Пенсії, їх поняття. Відмінність пенсійних виплат від інших
виплат громадянам. Класифікація пенсій: трудові, соціальні. Види трудових
пенсій.
Джерела пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд України,
порядок його формування. Повноваження Пенсійного фонду України.
Допомога, її поняття. Класифікація допомоги.
Послуги та натуральні види утримання: будинки-інтернати
для людей похилого віку та інвалідів; протезування; догляд за громадянами, які
потребують допомоги; засоби пересування та ін.
Р о з д і
л ІІІ.
ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ
Поняття пенсій за віком, їх відмінність від інших пенсій.
Підстави виникнення права на пенсію за віком. Порядок нарахування пенсій за
віком, їх розмір. Надбавки до пенсії за віком. Особливості пільгового
забезпечення за віком окремих категорій громадян.
Р о з д і
л ІV. ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ
Поняття пенсій по інвалідності, їх відмінність від інших
пенсій. Підстави виникнення права на пенсію по інвалідності.
Поняття інвалідності. Групи інвалідності. МСЕК, її
повноваження. Порядок організації та проведення експертизи втрати
працездатності.
Види пенсій по інвалідності; умови призначення та розміри
пенсій по інвалідності. Особливості пенсійного забезпечення по інвалідності
окремих категорій громадян.
Р о з д і
л V. ПЕНСІЇ В РАЗІ ВТРАТИ
ГОДУВАЛЬНИКА
Поняття пенсій у разі втрати годувальника, їх відмінність
від інших пенсій. Підстави виникнення права на пенсію в разі втрати
годувальника.
Склад членів сім’ї, які користуються правом на пенсію в
разі втрати годувальника. Порядок призначення і розмір пенсії в разі втрати
годувальника. Особливості пенсійного забезпечення окремих категорій сімей в
разі втрати годувальника.
Р о з д і
л VІ. ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Поняття пенсій за вислугу років та
їх відмінність від інших пенсій. Підстави виникнення права на пенсію за вислугу
років. Пенсія за вислугу років громадянам, які проходили військову службу чи
службу в органах внутрішніх справ.
Пенсія за вислугу років працівникам
цивільної авіації та льотно-випробувального складу.
Пенсії за вислугу років державним
службовцям, суддям, працівникам прокуратури та митних органів.
Пенсії за вислугу років окремим
категоріям працівників інших галузей виробництва.
Р о з д і
л VІІ. СОЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ
Поняття соціальної пенсії, її
відмінність від інших пенсій. Підстави виникнення права на соціальну пенсію. Порядок
призначення та виплати соціальної пенсії. Громадяни, які мають право на
соціальну пенсію.
Р о з д і
л VІІІ. ДОПОМОГА ПО ТИМЧАСОВІЙ
НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, У ЗВ’ЯЗКУ З НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ
Поняття та види допомоги: допомога
по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах; допомога при
народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку; допомога на поховання; забезпечення оздоровчих заходів.
Умови призначення допомоги по
тимчасовій непрацездатності.
Підстави для відмови у наданні
допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Р о з д і
л ІХ. ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА
СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ
Право сімей з дітьми на державну
допомогу. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.
Види державної допомоги: допомога у
зв’язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини;
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на
дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; допомога малозабезпеченим сім’ям
з дітьми.
Умови призначення державної допомоги
сім’ям з дітьми.
Прокопенко В.І.
Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998. – 480 с.
Венедиктов В.С.
Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие. – Ч. 1. – Харьков:
Консум, 1998. – 140 с.
Трудове право
України: Підручник / За ред Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Знання, КОО,
2000. – 564 с.
Гончарова Г.С.,
Жернаков В.В., Прилипко С.Н. Трудовое право в вопросах и ответах:
Учебно-справочное пособие / Под ред. В.В. Жернакова. – Харьков: Одиссей, 2000.
– 624 с.
Пилипенко П.Д.
Проблеми теорії трудового права. – Львів: Видав. центр Львів. нац. ун-ту, 1999.
– 214 с.
Чанишева Г.І.
Колективні відносини у сфері праці:
теоретико-правовий аспект. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – 328 с.
Сирота І.М. Право
пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. –
288 с.
Сирота И.М. Право
социального обеспечения в Украине: Учебник. – Харьков: Одиссей, 2000. – 384 с.
Н а в ч
а л ь н е в и д а н н я
навчальної дисципліни
“трудове право та право
соціального забезпечення України”
Укладачі: БУЩЕНКО Петро Аркадійович,
ВЄТУХОВА Ірина Анатоліївна,
ЖЕРНАКОВ Володимир Володимирович
Відповідальний
за випуск В.В. Жернаков
Редактор Г.О. Гришакова
Коректор В.В. Христенко
Комп’ютерна верстка: Т.А.
Нікітіна
План 2002
Підп. до друку 19.02.2002.
Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.
Друк офсетний. Умовн. друк.
арк. 0,8. Облік.-вид. арк. 0,92. Вид. № 37.
Тираж 3000 прим. Зам. № 1242. Ціна договірна.
_____________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
Національної юридичної
академії України
61024, Харків, вул.
Пушкінська, 77
____________________________
Друкарня
Національної юридичної
академії України
61024, Харків, вул.
Пушкінська, 77