НАЦІОНАЛЬНА
ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА
МУДРОГО
тематика
курсових робіт
з
криміналістики
та поради до їх
виконання
для студентів ІV курсу
Харків
2005
Загальні положення
Професійна
підготовка юристів забезпечується не тільки
вивченням передбаченого навчальним планом комплексу правових дисциплін, але
й написанням курсових робіт.
Написання
курсової роботи з криміналістики сприяє поглибленому вивченню питань, які
досліджуються, ознайомленню з судово-слідчою практикою, повторенню деяких
питань із загального курсу криміналістики, кращій підготовці до іспиту з цього
предмета.
За своїм
змістом курсова робота – це самостійне творче висвітлення питань теми, яке
ґрунтується на використанні чинного законодавства, спеціальної криміналістичної
літератури, слідчої та судової практики.
Головною
вимогою є глибоке засвоєння та правильне використання студентом загальних
положень криміналістики в слідчій практиці. Студент може за своїм розсудом
обрати ту чи іншу тему курсової роботи, яка становить для нього науковий
інтерес. Обираючи тему курсової роботи, треба ознайомитися з рекомендованою
літературою, судово-слідчою практикою, а також узгодити з викладачем кафедри
коло питань, що потребують висвітлення.
При написанні
курсової роботи необхідно брати до уваги відповідні положення, закріплені в
Конституції України, Кримінальному Кодексі України, Кримінально-процесуальному кодексі України, а також керуватися
Програмою навчальної дисципліни з курсу “Криміналістика”. Крім рекомендованої літератури,
можна використовувати й інші наукові видання за узгодженням з керівником.
Висвітлення питань теми бажано ілюструвати прикладами з судово-слідчої практики.
У випадку утруднень при написанні курсової роботи слід одержати консультацію
на кафедрі. Науковим консультантом є викладач кафедри криміналістики, який може
надати студенту кваліфіковану навчальну та науково-методичну допомогу при
підготовці до написання курсової роботи й при її захисті.
Тема
курсової роботи складається з декількох завдань (залежно від обраної теми): у
першому завданні потрібно реферативно освітити теоретичні завдання теми, а в
інших – виконати практичні завдання, які пов’язані з критичним аналізом
запропонованих фабул кримінальних справ або правильним складанням постанов і
протоколів слідчих дій. При оформленні роботи необхідно додержуватись таких
вимог.
Курсова робота має виконуватися
акуратно і грамотно, повинна бути підписана автором і датована терміном виконання.
У верхній частині титульного
аркуша роботи посередині вказується: “Міністерство освіти і науки України”, “Національна
юридична академія України імені Ярослава Мудрого”, “Кафедра криміналістики”,
назва теми.
Нижче у правому нижньому куту: “Роботу
виконав(ла)”: прізвище та ініціали автора курсової роботи із зазначенням курсу
та номера академічної групи. “Науковий керівник”: наукове звання, ступінь та
прізвище й ініціали викладача, який перевіряв роботу. Посередині: місце та рік
написання роботи.
Курсова робота повинна містити
план, який розташовується після титульного аркуша. У тексті слід чітко виділяти
всі питання плану. У всіх випадках використання літератури, а також матеріалів
судово-слідчої практики обов’язковим є посилання на відповідні літературні
джерела. При цьому в роботі повинні знайти відображення лише фактично
використані джерела. Посилання на літературні джерела рекомендується оформляти згідно
з вимогами до бібліографічного опису друкованих творів.
Наприкінці роботи наводиться список
використаної літератури, нормативного матеріалу та судово-слідчої практики.
Студент попередньо знайомиться з
зауваженнями рецензента і з їх урахуванням ретельно готується до захисту курсової
роботи.
Захист курсових робіт
відбувається в комісії, яка визначається кафедрою відповідно до встановленого
графіка. Під час захисту студент робить повідомлення за змістом виконаної роботи,
після чого йому можуть бути запропоновані питання, відповіді на які впливають
на остаточну оцінку.
Т е м а 1. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ
ЗАСОБІВ НА
ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення теми:
1. Поняття і значення
науково-технічних засобів у криміналістиці.
2. Класифікація
науково-технічних засобів.
3. Використання
науково-технічних засобів при: а) огляді місця події; б) допиті; в) відтворенні
обстановки і обставин події; г) дослідженні окремих об’єктів (документів, мікрослідів).
4. Технічна оснащеність
слідчого апарату.
5. Оцінка слідчим і судом
фактів використання технічних засобів потерпілим, свідком та іншою особою з
метою фіксації ними події злочину.
ЗАВДАННЯ ІІ
1.
Відповідно до наведеної
фабули визначити види науково-технічних засобів, які необхідно використати для
виявлення і фіксації слідів крові.
2.
Укажіть методи
використання зазначених науково-технічних засобів.
3.
Дайте пропозиції щодо
тактики допиту підозрюваного, за наявності результатів використання технічних засобів
і виявленню слідів крові.
Біля
с. Маркеєво, Чаплінського району Херсонської області 20 жовтня 2003 р. у ставку
було виявлено труп Кольченко В.П. з рубленими ранами шиї та голови.
У
процесі розслідування було встановлено, що Кольченко В.П. мав ворожі стосунки з
раніше засудженим Гамарником Василем, якого напередодні побив із своїм другом.
У Гамарника були серйозні підстави звести рахунки з Кольченко. У вчиненні
вбивства підозрювався і його брат Олександр, який мав віз, що міг бути
використаний для перевезення трупа Кольченко до ставка. У зв’язку з тим, що
крім мотиву вбивства доказів причетності братів Гамарник до смерті Кольченко у
слідства не було, слідчий висунув припущення про наявність на возі слідів
крові. Звертало на себе увагу й те, що віз був добре вичищений. Віз вилучили,
розібрали і зробили огляд з використанням науково-технічних засобів. У ході
огляду на нижніх частинах поперечного бруса і кріпленнях задніх коліс були
виявлені сліди схожі на кров.
Під час обшуку в будинку братів Гамарників
виявлено і вилучено одяг, що був на них у день убивства Кольченко. Крім цього,
слідчий вилучив сокиру, яка була в господарстві, що могла бути знаряддям
вчинення вбивства. Вилучений одяг був свіжовипраний, а сокира чисто вичищена.
Припускаючи, що і на одязі, й на сокирі можуть бути виявлені частки крові,
слідчий оглянув одяг і сокиру з використанням науково-технічних засобів. Огляд
дав позитивний результат, і на одязі, і на сокирі було виявлено плями бурого
кольору.
Під час допиту Василя Гамарника, останній був
ознайомлений з результатами проведених оглядів. Правильно обрана тактика допиту
сприяла визнанню Гамарника Василя і його брата Олександра винними в убивстві Кольченко.
Останні дали правдиві свідчення і вказали на місце вчинення вбивства, де
слідчим були виявлені сліди крові та волосся вбитого.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Гончаренко
В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К.: Вищ. шк., 1984.
Осмотр места происшествия: Справ. следователя.
– М.: Юрид. лит., 1982.
Універсальний криміналістичний комплект
слідчого: Практ. посіб. з використання науково-технічних. засобів / В.Ю. Шепітько,
І.В. Борисенко, О.Ю. Булулуков та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004.
Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. – К.: Ін Юре,
2001.
Т е м а 2.
ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення
теми:
1.
Поняття
і види огляду місця події.
2.
Учасники огляду, їх права та обов’язки.
Завдання, роль і значення участі спеціаліста при огляді місця події.
3.
Слідчі ситуації і система тактичних прийомів
огляду місця події.
4.
Розпізнання інсценування. Значення негативних
обставин при огляді місця події.
5. Порядок фіксації і вилучення слідів – речових
доказів при огляді місця події.
6. Види криміналістичної техніки, що застосовується
при проведенні слідчого огляду.
7.
Способи фіксації результатів огляду місця події.
ЗАВДАННЯ ІІ
Критично проаналізувати зміст
протоколу огляду місця події та письмово відповісти на запитання:
1. Чи правильно описано місце події.
2. Укажіть помилки, які зробив слідчий при огляді
місця події та складанні протоколу.
огляду місця
події
м.
Харків 15
квітня 2003 р. Слідчий
Дергачівської районної прокуратури Харківської області юрист 1-го класу Іванов
А.У. у зв’язку з повідомленням чергового
Дергачівського МВВС, яке поступило о 9 годині 30 хв. про виявлення трупа,
керуючись ст. 190, 191 КПК України здійснив у присутності понятих:
1.
Беженар Степана Гавриловича, що мешкає за адресою
– Харківська область, м. Дергачі, вул. Незалежності, буд. 12.
2.
Колодяжної Марії Іванівни, що мешкає за адресою – Харківська область, м.
Дергачі, вул. Паркова, буд. 27;
за
участю прокурора м. Дергачі Бережного З.П., співробітника експертно-криміналістичного
відділу УВС Відернікова Г.П., судового медика Борменкова К.С. огляд ділянки
лісового масиву, розташованого біля вул. Паркова м. Дергачі, і трупа невідомої
людини, про що відповідно до ст. 195 КПК України склав дійсний протокол.
Перед початком огляду відповідно до ст. 127
КПК України понятим роз’яснені їх права бути присутніми при провадженні слідчої
дії та засвідчувати своїми підписами відповідність записів у протоколі
виконаним діям.
Спеціалістам
роз’яснені їх права та обов’язки відповідно до ст. 1281 КПК України.
Огляд
проводився в умовах похмурої погоди при природному освітленні, температурі
повітря +1°C. Огляд розпочато об 11.00, закінчено – 17.00.
Оглядом
встановлено:
Місцем
події є лісовий масив, розташований біля південної окраїни м. Дергачі. З північної сторони лісовий масив
підходить до вул. Паркової, яка починається від залізничної колії, а вкінці з’єднується
з перпендикулярно розташованим до неї Київським шосе. Будинки на вул. Парковій
розташовані тільки по одній стороні та їх нумерація йде один за одним,
починаючи з 1-го по 27-ий номер.
У
даному лісовому масиві на відстані 145 м від вул. Паркова й у 700 м від
Київського шосе лежить труп чоловічої статі. У 17 м на північ від голови трупа,
приблизно паралельно вул. Парковій проходить просіка з високовольтною лінією електропередач, найближчими опорами
цієї лінії є № 56 і 57. Ліс на даній ділянці змішаний, густо заріс чагарником,
захаращений різним сміттям.
Труп
знаходиться на невеликій галявині, довжина якої 5 м, ширина – 6 м. Труп лежить
на спині головою в напрямку північного сходу, ногами на південно-захід, голова відкинута. Ліва рука витягнута уздовж
тулуба, права зігнута в ліктьовому суглобі, кисть її знаходиться на лівому
стегні.
Трупне задубіння виражене в звичайно
досліджуваних групах м'язів. Трупні плями, блідо-фіолетові, розташовуються на
задній поверхні тіла, при натисненні не бліднуть і не змінюють свого первісного
фарбування. Обличчя рясно забруднено кров’ю. В області лівої щоки велика зяюча
рана, що починається від рівня підборіддя і доходить до мочки вушної раковини.
Нижче цієї рани і паралельно їй розташовується рана такого ж характеру, що починається
в області підборіддя ліворуч і переходить на бічну поверхню шиї. Краї обох ран
рівні, кінці гострі. У трупа обстрижені нігті і вилучений піднігтьовий зміст.
Зрізи з нігтів і піднігтьовий зміст із кожного пальця лівої і правої руки
поміщені в 10 окремих конвертів, що заклеєні та супроводжені відповідним
написом, а також підписані слідчим й понятими.
На
трупі є: піджак коричневого кольору в клітину, правий рукав якого забруднений
кров’ю; жовта футболка; штани в коричневу смужку; труси чорні. У лівій
внутрішній кишені піджака виявлено
пропуск на ім’я Вейнова С.Д. номер 348709 ЗАТ “Укрвтормет”.
На
відстані
Протокол прочитаний уголос слідчим. Зауваження
на дії слідчого і правильність складання
протоколу не надійшли.
Поняті: 1.
підпис 2. підпис
Судово-медичний
експерт підпис
Слідчий:
підпис
С п и с о к л і т е р а т у р а
Колмаков В.П.
Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969.
Настільна
книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю.
Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – К.: Ін Юре, 2003.
Осмотр места
происшествия: Справ. следователя. – М.: Юрид. лит., 1982.
Шепитько В.Ю.
Криминалистика: Курс лекций. – Х.: Одиссей, 2003.
Шепітько В.Ю.
Тактика огляду місця події: Текст лекцій. – Х.: Харк. юрид. акад., 1994.
Т е м а 3.
ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
ЗАВДАННЯ І
1. Поняття, види і завдання
пред’явлення для впізнання.
2. Підготовка до пред’явлення
для впізнання.
3. Тактичні особливості пред’явлення
для впізнання: а) живих осіб; б) трупів і частин розчленованого трупа; в)
предметів і тварин; г) за фотознімками.
4. Науково-технічні засоби,
що використовуються у процесі пред’явлення для впізнання.
5. Фіксація ходу і
результатів пред’явлення для впізнання.
Ознайомившись із наданою фабулою, скласти протоколи
пред’явлення для впізнання і план підготовчих дій до його проведення та зазначити:
1) яке завдання повинне бути вирішено в ході пред’явлення
для впізнання;
2) які об’єкти необхідно пред’являти для
впізнання;
3) кого слід залучити до впізнання, де і як необхідно
проводити цю слідчу дію;
4) які попередні заходи повинні бути здійснені
слідчим до пред’явлення об’єкта для впізнання.
Фабула
8 березня 2003 р., о 21 год 30 хв у чергову
частину відділу внутрішніх справ по телефону надійшло повідомлення від Савченка
О.М. про грабіж. У своїй заяві він зазначив, що після святкування в кафе “Світанок”
відправив свою дівчину на таксі, а сам повертався додому та, щоб скоротити
шлях, йшов через територію середньої школи, яка розташована поряд з будинком,
де він мешкає. На виході з двору школи, близько 22-00 год його зупинили два
незнайомих хлопця і, погрожуючи вбивством, відібрали шкіряну барсетку фірми “ВОSS”
з 400 грн та 50 доларами США, годинник із металевим браслетом жовтого кольору
фірми “ORIENT” і мобільний телефон фірми ”SIEMENS” моделі “А-36” синього
кольору. Савченко О.М. також повідомив, що грабіжникам років по 20-25,
худорляві, усі високого зросту, у коротких шкіряних куртках темного кольору,
синіх джинсах та спортивних шапочках. Він добре запам’ятав зовнішність одного з
грабіжників, який держав його за комір куртки, зокрема, бачив три коронки з
жовтого металу на передніх зубах у нього та татуювання на вказівному
пальці лівої руки у вигляді персня. Другого
грабіжника, який з ним розмовляв, потерпілий
розгледів гірше але заявив, що гарно запам’ятав тембр його голосу та
інтонацію. Злочинець, на його думку,
можливо застудився і розмовляв охриплим голосом. Патрульним міліціонерам була
передана орієнтировка на розшук злочинців і 8 березня 2003 р., о 23 год 15 хв у
барі “Бріг” були затримані Беспятов Є.М. та Мєліхов С.А. У Беспятова Є.М. була
вилучена шкіряна барсетка фірми “ВОSS” з 314 грн та 50 доларами США, у Мєліхова
С.А. – годинник фірми “ORIENT” із металевим браслетом жовтого кольору та
мобільний телефон фірми “SIEMENS” моделі “А-36” синього кольору. Як повідомив
бармен “Брігу”, хлопці розплатились за замовлення на суму 86 грн. Під час
допитів затримані заперечували свою причетність до грабежу Савченка О.М.
Дати
письмову відповідь на основі аналізу протоколу пред’явлення для впізнання і
звернути увагу на такі моменти:
1) повнота і точність виявлених у ході впізнання
обставин, при яких особа, що впізнає, спостерігала відповідний об’єкт, на
ознаки й особливості, за якими проводилося впізнання;
2) чи мали місце при проведенні впізнання
порушення процесуального або тактичного характеру;
3) правильність використання науково-технічних засобів;
4) інші критичні зауваження.
пред’явлення для
впізнання.
м. Харків 23 серпня 2004 р.
Слідчий
слідчого відділу Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області капітан
міліції Бєловицький В.М. у своїй службовій кімнаті, із дотриманням вимог ст.
175, 176 КПК України в присутності
понятих: Трофименко Тетяни Євгенівни, яка мешкає за адресою: м. Харків,
вул. Блюхера, буд. 21, кв. 35, і Шевченко Вікторії Вікторівни, яка мешкає в м.
Харкові, вул. Студентська, буд. 5, кв. 74, пред’явив для впізнання потерпілому Ткаченку Миколі Володимировичу
1966 р. народження, який мешкає в м. Харкові, вул. Гіршмана, буд. 20/1,
кв. 77, таких осіб:
Однолітка
Сергія Миколайовича, 1971 року народження, брюнета, зріст 172 см, сухорлявого,
волосся чорне, курчаве, очі карі, горбуватий ніс, одягненого в білу сорочку, темно-сині
штани і чорні черевики; який мешкає в м. Харкові, вул. Дніпровська, буд. 28,
кв. 60;
Андрєєва Юрія
Михайловича, 1981 р. народження, блондина, зріст 176 см, сухорлявого, волосся
чорне, курчаве, очі сірі, одягненого в блідо-жовту сорочку, чорні штани і чорні
кросівки, який мешкає в м. Харкові, пр. Тракторобудівників, буд. 25, кв. 67;
Кріта
Олександра Володимировича, 1964 р. народження, темного шатена, зростом 179 см,
сухорлявого, волосся хвилясте, ніс прямий, очі коричневі, одягненого в білу сорочку,
чорні джинси, жовті черевики, який мешкає в м. Харкові, вул. Губкомівська, буд.
10, кв. 7;
Волкова Ігора
Петровича, 1960 року народження, брюнета, зростом 170 см, волосся пряме, ніс
прямий, очі коричневі, одягненого у світлу сорочку, коричневі штани, зелені
черевики, який проживає в м. Харкові, вул. Губкомівська, буд. 10, кв. 8.
За
пропозицією слідчого Андрєєв Ю.М. став між Однолітком С.М. і Кріт А.В., а
Волков І.П. розмістився біля Однолітка С.М. Після цього, понята Трофименко Т.Є.
за телефоном запросила з кімнати для відвідувачів потерпілого Ткаченка М.В.,
якого було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо
неправдивих показань (підпис потерпілого).
Учасникам
пред’явлення для впізнання роз’яснено право робити зауваження і доповнення, які
заносяться до протоколу, а понятим, крім того, – обов’язок засвідчити факт,
зміст і результати пред’явлення для впізнання. Ткаченку Н.В. були названі
прізвища й імена пред’явлених для впізнання громадян і запропоновано вказати
серед пред’явлених осіб на громадянина, що відрекомендувавшись робітником
прокуратури проводив обшук у його квартирі. Оглянувши пред’явлених йому осіб,
Ткаченко М.В. показав на Андрєєва Ю.М. і заявив: “Саме цей чоловік приходив до
мене 10.06.2002 р. на квартиру, але відрекомендувався як Бєляєв Сергій
Петрович, видавав себе за слідчого прокуратури Київського району м. Харкова,
пред’явивши посвідчення робітника прокуратури, яке я не роздивився. Після чого
за моєю згодою він провів у квартирі обшук, вилучивши дорогоцінності з золота і
срібла та 6800 доларів США. Твердо і категорично впізнаю цього громадянина за
такими ознаками, як зріст, чорне хвилясте волосся, карі очі, високе вузьке чоло
з залисинами. Крім того, цю людину я можу впізнати за профілем його носу
грецької форми, а також за особливостями жестикуляції та ходи”. На запитання
слідчого: “У цю ж одежу, яка зараз на ньому, був одягнутий підозрюваний Андрєєв
Ю.М. у день обшуку на Вашій квартирі?”, потерпілий відповів: “Так, цього громадянина
я впізнаю також і за одягом, зокрема за кроєм та кольором штанів і сорочки.
Також серед представлених осіб я впізнаю Волкова І.П., який 10.06.2002 р.
знаходився разом з Андрєєвим Ю.М. і допомагав йому проводити обшук у моїй
квартирі. Цей громадянин відрекомендувався робітником міліції (його прізвище я
не запам’ятав) і співробітники кримінального розшуку вчора демонстрували мені
його фотографію. Таким чином, я бачу цього громадянина втретє. Інших пред’явлених
для впізнання осіб я не знаю і раніше ніколи не бачив”. На прохання учасників
впізнання слідчий зачитав протокол уголос. Від понятих і учасників впізнання
заяв і доповнень не надійшло. Усе записано вірно.
Впізнаючий підпис
Впізнаний підпис
Поняті:
1. підпис 2. підпис,
Слідчий: підпис
С п и с о к л і т е р а т у р и
Белкин Р.С. Репортаж из мастерской
следователя. Рассказы о криминалистике. – М.: НОРМА, 1998.
Белкин Р.С., Лифшиц Е.М. Тактика
следственных действий. – М., 1997.
Васильев А.Н. Тактика отдельных
следственных действий. – М.: Юрид. лит., 1981.
Гапанович Н.Н. Опознание в следственной и
судебной практике (тактика). – Минск: Білорус. гос. ун-т, 1978.
Гинзбург А.Я. Тактика предъявления для
опознания / Под ред. И.М. Лузгина. – М.: Юрид. лит., 1971.
Леви А.А. Актуальные проблемы предъявления
для опознания // Вопр. совершенствования предварит. следствия: Сб. науч. тр. –
М.: ВНИИ ИПП, 1983. – С. 66-77.
Петренко В.М. Предъявление для опознания
при расследовании преступлений. – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1975.
ЗАВДАННЯ І
1)
поняття і види допиту;
2)
стадії і психологічні особливості формування
показань допитуваних;
3)
фактори, що впливають на формування показань;
4)
особливості формування показань
неповнолітніх;
5)
класифікація запитань при допиті;
6)
психологічний вплив та психічне насильство при допиті;
7)
слідчі ситуації і системи тактичних прийомів, які застосовуються при проведені
допиту: а) підозрюваних, обвинувачених; б) свідків, потерпілих; в)
неповнолітніх;
8)
перехресний допит: поняття і сутність.
ЗАВДАННЯ ІІ
1. Укажіть помилку, яку було допущено
при допиті малолітньої Галини.
2. Назвіть основні особливості тактики
допиту і застосовувані в зв’язку з цим тактичні прийоми допиту малолітніх і
неповнолітніх свідків і потерпілих.
Фрагмент
протоколу допиту:
У
шестирічної Галини, що стала випадковим
свідком тяжкого злочину запитали:
“...
Слідчий: Який був дядечка?
Галина:
Страшний.
Слідчий:
А ще який?
Галина:
З блискучим зубом.
Слідчий:
А що ти ще запам’ятала?
Галина:
У нього на руці був тигр...”
На
цьому слідчий припинив допит. Злочинця з такою прикметою встановити не вдалося.
ЗАВДАННЯ ІІІ
1. Які психологічні закономірності необхідно мати на увазі при утрудненнях свідка в пригадуванні забутих фактів
і обставин?
2. Яку систему тактичних прийомів доцільно застосувати в даній
ситуації.
При допиті свідок Сидорчук розповів, що
випадково бачив, як злочинці
перетаскували викрадені речі з легкового автомобіля у вантажівку. Свідок описав
деякі прикмети автотранспортних засобів, які зумів розрізнити в нічній темряві,
і повідомив, що навіть чув, як один з цих людей окликнув іншого на прізвище.
Однак, незважаючи на всі зусилля слідчого, згадати це прізвище свідок не зміг.
І чим більше слідчий наполягав на отриманні від свідка потрібних йому відомостей,
тим далі віддалявся від вирішення цього завдання.
С п и с о
к л і т е р а т у р и
Богинский В.Е. Рефлексивное
управление при допросе: Учеб. пособие. – Х., 1988.
Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М.
Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посіб. – К.,
1994.
Комарков В.С. Тактика допроса:
Учеб. пособие. – Х., 1975.
Коновалова В.Е. Допрос: тактика и
психология: Учеб. пособие. – Х., 1999.
Митрохина З.И. Использование
данных психологии при производстве допроса: Учеб. пособие. – К., 1990.
Ратинов А.Р., Ефимова Н.И.
Психология допроса обвиняемого: Метод. пособие. – М., 1988.
Шепітько В.Ю. Допит: Наук.-практ.
посіб. – Х., 1998.
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури викласти
письмово основні положення теми:
1) сутність і
завдання обшуку;
2) відмінність обшуку від виїмки;
3) об’єкти пошукової діяльності;
4)
особливості підготовки до обшуку;
5)
психологічні основи обшуку;
6) тактичні
прийоми проведення обшуку.
ЗАВДАННЯ ІІ
4.
Відповідно до викладених
даних складіть план обшуку.
5.
Визначте склад учасників
обшуку.
6.
Які заходи повинні бути
здійснені до проведення обшуку?
7.
Дайте пропозиції щодо
тактики обшуку в запропонованій ситуації.
Фабула
20 вересня в
будинку № 10, кв. 5 по вул. Неглинній вчинена крадіжка особистих речей –
магнітофона “Панасонік”, переносного чорно-білого телевізора “Шиляліс”, фотоапарата
“Роlагоid”. Злочинець, як показав огляд, проник до квартири, відкривши замок
відмичкою. На підставі зібраних доказів було висунуто припущення, що крадіжка
могла бути вчинена Онипченком Віктором Митрофановичем, який мешкає по вул.
Неглинній, буд. 36, кв. 3. Також було встановлено, що Онипченко В.М., був
судимий за крадіжку, за фахом слюсар по ремонту автомобілів, має гараж у дворі
будинку й автомашину ВАЗ-2109 “Жигулі”. На даний час у гаражі він обладнав
майстерню, де виконує приватні замовлення; живе в окремій чотирикімнатній
квартирі разом з рідною сестрою Сизовою Н.М. (віком 35 років), її
восьмимісячною донькою і матір’ю – Онипченко Параскою Іванівною (віком 68
років). Мати важко хвора і її не можна
торкати. Одну з кімнат у квартирі здано в піднаймання Антипову А.С. Сам
Онипченко В.М. нікого із сусідів і навіть представників КЖЕПу до своєї квартири
не впускає. У коридорі телефон, спарений із квартирою № 5. Взаємини з
мешканцями, які проживають у цій квартирі, у Онипченко В.М. дуже погані тому,
щоб він дозволяє своїм приятелям тривалий час розмовляти по телефону і тим
самим заважає сусідам. Деякі знайомі Онипченко В.М. мають ключ від його
квартири. У коридорі є німецька вівчарка.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Денисюк С.Ф.,
Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных
действий (Тактико-криминалистические проблемы). – Х., 1999.
Коновалова
В.Е., Шепитько В.Ю. Обыск: тактика и психология. – Х., 1997.
Ратинов А.Р.
Обыск и выемка. – М., 1961.
Леви А.А.,
Михайлов А.И. Обыск. – М., 1983.
Т е м а 6. СЛІДЧИЙ
ЕКСПЕРИМЕНТ
ЗАВДАННЯ І
1) основні
тактичні положення (умови) проведення слідчого експерименту. Сутність і цілі;
2) процесуальні
вимоги, що пред’являються до його проведення;
3) види
слідчого експерименту;
4) підготовка до слідчого експерименту та його учасники;
5) тактичні
особливості проведення слідчого експерименту;
6) тактичні
відмінності перевірки показань на місці від слідчого експерименту;
7) фіксація
ходу слідчого експерименту та оцінка його результатів.
ЗАВДАННЯ ІІ
По
запропонованій фабулі:
1) розробити план проведення слідчого експерименту
із зазначенням: його виду, місця, часу та погодних умов проведення;
2) визначити склад учасників слідчої дії у кожному
конкретному випадку, порядок їх розміщення і характер дій у процесі проведення
експерименту. Обґрунтувати необхідність
їх участі;
3) дати перелік науково-технічних засобів, які
необхідно використати при проведенні слідчого експерименту;
4) скласти протокол проведення даної слідчої дії.
20 липня 2002
р. до прокуратури Жовтневого району м. Харкова надійшла заява від Петрик А.В.
про смерть її співмешканця Вєтрова А.Р., інваліда другої групи, що мешкав за
адресою: м. Харків, Профспілковий бульвар, 22. З приводу обставин виявлення
трупа була порушена кримінальна справа. Зі слів заявниці випливало, що її сусід
Бабаєв В.А. 20 липня близько 19.00 зі своєї частини будинку через засклену
веранду другого поверху побачив людину, яка висіла у зашморгу в тій частині
будівлі, яка належала Вєтрову А.Р. Бабаєв В.А. негайно сповістив про це Петрик
А.В. Після чого він спробував зірвати двері, але в нього нічого не вийшло, бо
вони були закриті з внутрішньої сторони. Тоді Бабаєв В.А., притулив до даху
драбину, піднявся на другий поверх, вибив скло веранди і побачив що на мотузці,
яку було накинуто на великий цвях, що знаходився на балці, висить його сусід
Вєтров А.Р., неторкаючись ногами підлоги. Бабаєв В.А. перерізав мотузку, щоб
спробувати повернути його до життя, але Вєтров був уже мертвий. Як пояснила
заявниця, останнім часом її співмешканець часто випивав, а у стані алкогольного
сп’яніння ставав дуже агресивним. При цьому неодноразово висловлював бажання
покінчити життя самогубством і підпалити будинок. Допитаний як свідок Бабаєв
В.А. цілком підтвердив слова Петрик А.В.
Разом з тим, дочка загиблого, Савченко Г.А., навпаки показала слідчому,
що її батько практично не вживав спиртного через хворобу серця, і останнім
часом неодноразово скаржився, що співмешканка “зживає його зі світу”, не готує
їжу, говорить, що йому “давно пора здохнути”. Також батько скаржився і на те,
що його співмешканка майже відкрито живе з Бабаєвим В.А., який нещодавно купив
частину будинку і мешкає разом з ними на спільному подвір’ї. Допитані сусіди
характеризували Вєтрова А.Р. як порядну, спокійну і чуйну людину, не здатну на
самогубство. Під час допиту експерта було з’ясовано, що загиблий мав низький
зріст (
Бабаєв В.А.
фізично сильний і високий чоловік (зріст біля 180 см), раніше працював на
рибальському судні. Слідчий вирішив провести слідчий експеримент.
ЗАВДАННЯ ІІІ
Аналізуючи
запропонований варіант протоколу відтворення обстановки та обставин події, у
письмовій формі відповісти на запитання:
1) чи є необхідність у даній ситуації в проведенні
цієї слідчої дії;
2) якщо “так”, то визначте його різновид. Якщо, на
вашу думку, такої необхідності немає, то слід аргументовано викласти, яку
слідчу дію (дії) можливо провести в подібному випадку;
3) чи немає в даному випадку змішування одночасно
декількох слідчих дій;
4) чи дотримані процесуальні права учасників
відтворення обстановки й обставин події;
5) чи є порушення процесуального характеру та тактичного
порядку проведення даної слідчої дії. Якщо “так”, то зазначити в чому вони
полягають;
6) чи правильно складено даний протокол.
відтворення обстановки та
обставин події
м. Харків 12 квітня
2004 р.
Слідчий
прокуратури Фрунзенського району м. Харкова юрист 2-го класу Костенко В.Д. у зв’язку
з обвинуваченням Сагіна С.В. і Фролова В.В. у вчиненні крадіжки з метою
встановлення особи і перевірки показань потерпілого Гнатюка А.Г. провів слідчий
експеримент. Потерпілий Гнатюк А.Г. на допиті 10 березня цього року показав, що
він піднімався по сходах будинку № 21 по вул. Блюхера, прямуючи до своєї
квартири № 16, яка розташована на третьому поверсі. Оскільки на східцях було
відключено світло, то він запалював запальничку. Не дійшовши чотирьох – п’яти
сходинок до площадки третього поверху, він побачив силуети двох чоловіків. Як
тільки Гнатюк піднявся на площадку, невідомі накинулися на нього, вдарили по
голові, звалили з ніг і, знявши шкіряну куртку, годинник і забравши шкіряний
гаманець з грошима, швидко втекли по сходах. На запитання: “Чи можете Ви
описати зовнішній вигляд та одяг осіб, які вчинили на Вас напад?”, Гнатюк
відповів: “Ні, не можу, оскільки їх вигляд та одяг не роздивився у темряві”.
Проте він добре запам’ятав вимову одного з нападників, а також те, що говорячи “Давай
швидше, а то гірше буде!”, нападаючий не вимовляв літер “ш”, “р” і мав
характерний писклявий голос. Слідчий експеримент було організовано таким чином.
Група у складі потерпілого Гнатюка А.Г., обвинувачених Сагіна С.В. і Фролова
В.В., лейтенанта міліції Губанова С.Р., капітана міліції Шагіна Ф.А., конвойних
міліціонерів Громова І.В., Іванченка А.В., Загоруйко О.Л. та понятого Уранова
В.Я., який проживає в буд. № 76 по вул. Гоголя, прибула у будинок № 21 по вул.
Блюхера. До початку експерименту Гнатюк А.Г. не бачив Сагіна С.В. і Фролова
В.В. Слідчий експеримент було розпочато о 19 год. 15 хв. На площадці третього
поверху будинку № 21 були розставлені
обвинувачені, а також усі працівники міліції та понятий Уранов В.Я. Слідчий і
потерпілий Гнатюк А.Г. стали підніматися в темряві по сходах до площадки другого
поверху. Оскільки не було запальнички, слідчий запалив сірника, при світлі
якого зовнішність людей, які стояли на площадці, не можна було детально
роздивитися. Коли слідчий з Гнатюком А.Г. піднялися на площадку третього
поверху, Сагін С.В. і Фролов В.В. за вказівкою лейтенанта міліції по черзі
вимовили фразу: “Давай швидше гроші, а то гірше буде!”. Коли цю фразу вимовляв
Сагін С.В., Гнатюк А.Г. вигукнув: “Це він, він говорив, коли напав на мене, щоб
скоріше віддавав гроші, я його впізнаю як
грабіжника”. Що і було записано до
протоколу. На запитання слідчого до Сагіна С.В. і Фролова В.В.: “Чи
зустрічали Ви раніше громадянина Гнатюка А.Г., якщо так, то коли саме і за яких
обставин?”, підозрювані відповіли, що раніше з названим громадянином не
зустрічались і не були з ним знайомі. Експеримент було закінчено о 19 год. 45
хв.
Поняті:
1. підпис
Слідчий: підпис
С п и с о к л і т е р а т у р и
Белкин Р.С.
Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М., 1964.
Настільна
книга слідчого: Наук.- практ. видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю.
Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – К., 2003.
Белкин Р.С.,
Лифшиц Е.М. Тактика следственных действий. – М., 1997.
Глазырин
В.Ф., Кругляков А.П. Следственный эксперимент. – Волгоград, 1981.
Колмаков В.П.
Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента. – Х.,
1956.
Лузгин И.М.
Моделирование при расследовании преступлений. – М., 1981.
Шепитько В.Ю.
Криминалистика: Курс лекций. – Х., 2003.
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення теми:
1) поняття
судової експертизи, її види та значення;
2) система
судово-експертних установ в Україні;
3) підготовка
матеріалів і формулювання питань експерту;
4) види
зразків і тактика їх одержання для порівняльного дослідження;
5) процесуальні
й організаційні питання призначення і проведення судових експертиз;
6) оцінка і
використання висновку експерта в кримінальному процесі.
По запропонованій фабулі виконати такі завдання:
1) визначити, які судові експертизи можливо
призначити в кожній стадії розслідування;
2) скласти відповідні постанови про їх
призначення.
Фабула
У ніч на 10
березня 2003 року в приміщенні офісу ТОВ “Метал – Сервіс” було вчинено крадіжку
зі зломом. У ході огляду було встановлено: вхідні двостулкові двері, що
замикаються за допомогою навісного замка, злочинці відкрили підібраним ключем
та проникнули до холу офісу. Безпосередньо перед входом в офіс на піску були
виявлені сліди спортивного взуття 42 розміру, два з яких відбулися достатньо
чітко.
У результаті
огляду цих слідів спеціалістом-криміналістом було висунуте припущення, що такий
слід могли залишити кросівки приблизно 42-43 розміру, які мають на підошві
правого черевика характерний слід зносу. Після опису в протоколі сліди були
сфотографовані й вилучені шляхом виготовлення гіпсового зліпка. При огляді холу
офісу виявлені поверхневі сліди взуття, та вилучено ромбовидну грудку засохлого
бруду правильної форми і дві грудки землі у вигляді однакових прямокутників із
вкрапленнями точок жовтуватого кольору.
У кабінеті
директора зламані зовнішні двері та сейф. При огляді були виявлені сліди рук на
абажурі перекинутої настільної лампи, а на полірованій поверхні столу сліди
долоні й пальців лівої руки. Перед комп’ютерним столиком виявлено два недопалки
сигарет фірми “LD” і один недопалок сигарети фірми “Winston” із слідами на
фільтрі, схожими на губну помаду. Крім цього, були вилучені: зразки матеріалу
зламаного злочинцями сейфа, зразки відтисків викрадених печатки та штампа. На
обшивці дверей до приміщення бухгалтерії, що прилягає справа до замка на
відстані
С п и с о к л і т е р а т у р и
Белкин Р.С.
Курс криминалистики: В 3 т. – М., 1997.
Експертизи в судовій практиці: Навч. посіб. / В.Г. Гон-чаренко, В.Є. Бергер, Л.П. Булига
та ін. – К., 1993.
Інструкція
про призначення та проведення судових експертиз: За наказом Міністерства
юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 46.
Криминалистические
экспертизы, выполняемые в органах внутренних дел: Учеб. пособие / Под ред. В.Ф.
Статкуса. – М., 1988.
Настільна
книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю.
Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – К., 2003.
Подготовка и
назначение судебно-медицинских экспертиз: Методические рекомендации для
следователей. – Х., 1997.
Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. // Відом. Верхов. Ради
України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
Сегай М.Я.,
Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений. Проблемы
методологии. – К., 1997.
Судова
експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навч.-довід.
посібник / Ю.М. Грошевий, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, та ін. – Х., 2004.
Шляхов А.Р.
Судебная экспертиза: организация и проведение. – М., 1979.
Т е м а 8.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ
ІЗ РОЗЧЛЕНУВАННЯМ ТРУПА
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення теми:
1) специфіка
криміналістичної характеристики вбивств із розчленуванням трупа;
2) особливості
початкового етапу розслідування:
а) тактичні
особливості проведення огляду місця події і частин розчленованого трупа;
б)
призначення і проведення судово-медичної експертизи;
в)
організація пред’явлення для впізнання розчленованих частин загиблого;
3) конструювання
слідчих версій. Встановлення особи загиблого;
4)
організація тактичних операцій;
5) наступний
етап розслідування:
а)
призначення та проведення судових експертиз;
б)
особливості тактики проведення обшуку.
ЗАВДАННЯ ІІ
Ознайомитися
з обставинами справи та виконати завдання:
1) скласти план проведення
початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;
2) розробити тактичну операцію “Встановлення
особи загиблого”;
3) винести
від імені слідчого постанову про призначення судово-медичної експертизи;
4) висунути та обґрунтувати слідчі версії;
5) ознайомитися з запропонованим нижче протоколом
огляду місця події і провести його критичний аналіз.
Фабула
23 липня 2002
р. у р. Лопані під час роботи земснаряду машиністами Феденком Т.Р. та Фроловим
П.А. були знайдені частини розчленованого трупа жінки: дві руки і права нога. У
купі сміття на березі річки було виявлено повністю об’їдений тваринами людський
череп. При огляді черепа на нижній щелепі справа на шостому і сьомому зубах
були виявлені металеві пломби. У зв'язку з зазначеними обставинами прокуратура
Червонозаводського району м. Харкова порушила кримінальну справу про вбивство
невідомої жінки. Стан шкірних покровів на руках (відсутність мозолей), слабко
розвинута мускулатура, сліди спеціального догляду за руками (манікюр
темно-синього кольору) дали можливість вважати, що жінка не займалася важкою
фізичною працею. На заднє-бокових поверхнях основної фаланги четвертого пальця
правої руки є смужка 0,5 см, можливо від тривалого носіння каблучки.
24 липня 2002
р. приймальниця камери схову Південного вокзалу м. Харкова Ступко В.П. звернула
увагу на одну із зданих на збереження валіз, уміст якої видавав гнильний запах.
Валізу було розкрито, і в ній виявився тулуб трупа жінки, обгорнутий у штору.
За результатами огляду було складено протокол огляду місця події.
У зв’язку з виявленням у камері схову тулуба трупа жінки слідчий міжрайонної
транспортної прокуратури м. Харкова також порушив кримінальну справу. Оскільки
судово-медичною експертизою було встановлено, що виявлені тулуб і кінцівки
належать одному й тому ж самому трупу жінки, дві пойменованих вище справи було
об’єднано в одне провадження.
У процесі
розслідування цієї справи послідовно були зібрані такі дані.
1. З висновку
судово-медичної експертизи випливало, що смерть невідомої жінки настала 15-18
липня. Труп був розчленований гострим важким знаряддям, яким може бути сокира.
Про причину смерті судово-медична експертиза дати висновок не змогла.
2. Оглядом
книги корінців квитанцій камери схову Південного вокзалу і допитом приймальниці
Ступко В.П. було встановлено, що валіза з тулубом була прийнята на збереження
18 липня наприкінці робочого дня.
3. Як власника валізи Ступко В.П. записала Петрову В.А.
4. З висновку
судово-медичної експертизи випливало, що вбитою є жінка 25-40 років, на
четвертому місяці вагітності, брюнетка, сухорлява, ростом біля 155-160 см, яка
не займалася важкою фізичною працею. Група крові убитої визначена А(II) RH
позитивна. На тілі убитої були виявлені особливі прикмети: родимки в лівій
паховій западині, родимка в області
правої лопатки і смужка на правому безіменному пальці від носіння каблучки. У
шлунку знайдена незначна кількість цілком непереварених фруктів з узвару, які покійна,
очевидно, їла безпосередньо перед смертю.
Протокол
огляду місця події
м. Харків
23 липня 2002 р.
Слідчий
міжрайонної транспортної прокуратури
м. Харкова юрист ІІ класу Котлов В.М. у
зв’язку з виявленням в одній із валіз, що знаходиться в камері схову Південного
вокзалу, тулуба трупа жінки, разом із судово-медичним експертом ХОБСМЕ м.
Харкова Мельником О.М. і при
завідувачеві камери схову багажного відділення вокзалу Корбуті К.І.,
приймальниці камери Ступко В.П. і понятих Стец М.А., що мешкає в м. Харкові, по
Кацарській вул., буд. 7/2, кв. 8, і Горелік М. П., що мешкає в м. Харкові, по
вул. Галана, буд. 11, кв. 6, відповідно до ст. 190, 191, 195 КПК України
провели з 11 год. до 13 год. 20 хв. у камері схову Південного вокзалу при
достатньому електричному освітленні огляд тулуба трупа і місця його виявлення.
Перед оглядом
завідуючий камерою схову Корбут К.І. повідомив, що валіза після виявлення в ній
тулуба трупа була перенесена з камери схову в іншу кімнату.
Оглядом встановлено.
Валіза
знаходиться в підсобному приміщенні, суміжному з камерою схову. Кімната вікон
не має, не вентилюється, але достатньо освітлюється електричною лампочкою. У
кімнаті відчувається різкий трупний запах. Валіза обв’язана хрест-навхрест
шнурком білого кольору і знаходиться на металевому стелажі. Валіза коричневого
кольору, шкіряна, розміром 90х50х35 см, стара, із стертими боками. Кутки валізи
металеві, нікельовані із слідами іржі. На торцевій поверхні з зовнішнього боку
наклеєно ярлик квитанції № 3571 камери
схову Південного вокзалу із датою 18 липня 2002 р., прізвищем власника –
Петрової В.А. На запитання, чи зможе впізнати жінку, яка здавала валізу,
приймальниця камери схову Ступко В.П. відповіла, що детальних прикмет тієї жінки
вона не запам’ятала.
У валізи два
стандартних однакових замки. Ригелі обох замків відігнуті доверху, замки не
замикаються і не віджимаються, тому що погнута частина ригеля упирається в кришку
замка. При відкритті кришки валізи відчувається різкий гнильний запах. У валізі
виявлено тулуб людини, загорнутий у штору. Під шторою знаходяться декілька
газет. Штора та газети просякнуті кров’ю,
місцями з зеленим відтінком. Частина трупа без голови, верхніх і нижніх
кінцівок. Голова відділена на рівні шостого шийного хребця. Тіло шостого
шийного хребця роздрібнено. Шкірні краї у місця відділення голови рівні. М’які
тканини відділені в поперечному напрямку, мають рівну поверхню,
сірувато-брудного кольору, без видимих крововиливів.
Частина
правої верхньої кінцівки довжиною близько
Частина лівої верхньої кінцівки довжиною 6 см. Шкірні краї, розтин м’язів, характер
ушкодження плечової кістки мають такий же вигляд, як і на правій кінцівки.
Обидві
частини нижніх кінцівок дуже короткі, край відділення проходить на рівні
промежини, по лінії, перпендикулярній до хребта. Довжина частин біля
Тулуб
належить жінці. Довжина його –
На задній
поверхні трупа фарбування більш інтенсивне за рахунок нерізко виражених трупних
плям. Живіт різко роздутий, шкіра його брудно-зеленого кольору. Грудні залози
напівкулькової форми, із різко обкресленими пігментованими білясосковими
кружками. По середній лінії живота на шкірі пігментована коричнева смужка, що
йде від пупка до лобка. Статеві органи сформовані правильно. Волосся на лобку й
у пахових западинах чорного кольору. На шкірі спини, в області рогу правої
лопатки, є родима пляма, що виступає у вигляді відособленого темно-коричневого
бугорка округлої форми з діаметром у 1,5 см. Інших особливостей і будь-яких
ушкоджень при детальному зовнішньому огляді трупа не виявлено.
Після огляду
виявлена частина трупа направлена в судово-медичний морг для дослідження. Потім
була оглянута камера схову, де було виявлено валізу з тулубом жінки. Вздовж
приміщення знаходяться чотири дерев’яних стелажі, на яких лежать здані на
збереження речі. Валіза, в якій було виявлено тулуб жінки, за повідомленням
Ступко і Корбута, стояла на третьому місці.
Місце події
було зафіксовано за допомогою фотоапарата “Зеніт – Е”.
Протокол нам
читано, викладене в ньому підтверджуємо:
Поняті: 1. підпис 2. підпис
Судово-медичний експерт підпис
Слідчий: підпис
С п и с о к л і т е р а т у р и
Борисенко
І.В. Організація та проведення тактичних операцій при розслідуванні вбивств із
розчленуванням трупа / Вісн. Акад. правових наук України. – Х., 2001. – № 3
(26). – С. 213-226.
Коновалова
В.Е. Убийство: искусство расследования: Монография. – Х., 2001.
Настільна
книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю.
Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – К., 2003. – С. 206-229.
Руководство
по расследованию убийств / Отв. ред. С.И. Гусев. – М., 1977.
Шиканов В.И.
Информация к тактической операции “Атрибуция трупа”: Учеб. пособие. – Иркутск,
1975.
ЗАВДАННЯ І
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення теми:
1) криміналістична характеристика вбивств за відсутністю трупа;
2) первісні слідчі й оперативно-розшукові дії. Розшук зниклої особи;
3) призначення і проведення судових експертиз;
4) типові слідчі ситуації і висування версій;
5) профілактичні дії слідчого при розслідуванні вбивств при відсутності
трупа.
ЗАВДАННЯ ІІ
По запропонованій фабулі виконати
такі завдання:
1) скласти план розслідування;
2) висунути й обґрунтувати слідчі версії;
3) скласти план допиту підозрюваного.
Фабула
24 жовтня
2001 року до Червоноармійського РВВС м. Львова звернулась Акулишина З.А., яка повідомила, що Губін
В.П., з яким вона знаходилась у фактичних шлюбних відносинах, зник при
загадкових обставинах. Вона пояснила, що з 10.09.2001 року по 8.10.2001 р.
знаходилася на курорті Трускавець і після повернення прийшла додому, але
чоловіка там не було. Знайшовши у квартирі сліди крові в різних місцях, вона
запідозрила, що його вбито. З метою перевірки своєї здогадки вона із своїм
знайомим Осокіним О.Ф. поїхала до друга Губіна – Коршикова С.В., щоб запитати про
чоловіка. Коршикова вдома не було, а дружина останнього розповіла, що він на автомобілі
поїхав за межі області. Вона також розповіла, що він залишив у гаражі якусь
коробку з речами Губіна. Акулишина і Осокін оглянули цю коробку – у ній були
постільна білизна з плямами бурого кольору, а також бритва, туфлі і куртка. Все
це було упізнане Акулишеною як належне Губіну.
Огляд місця
події підтвердив наявність у квартирі Губіна значної кількості засохлих плям
бурого кольору. Судово-медична експертиза встановила, що вони були кров’ю
Губіна, як і виявлені на постільній білизні.
Після
повернення Коршикова він був допитаний з цього приводу. З його свідчень
випливало, що він бачив Губіна 9 жовтня 2001 р. о шостій годині ранку, коли на
прохання останнього приїхав до нього, щоб відвезти в Луцьк. Губін, начебто,
взяв із собою великий пакунок, завернутий у поліетиленову плівку і перев’язаний
дротом. Саме з тим пакунком Коршикова в під’їзді бачила якась жінка, коли він відносив
його до машини. Крім того, Губін поклав у машину коробку з постільною білизною,
на якій була кров від кровотечі з носу. Коршиков пояснив, що він відвіз Губіна
до Луцька і там залишив. Коробку він хотів викинути, але забув і залишив в гаражі.
Під час досудового
слідства було встановлено, що Акулишина і Осокін були разом на курорті як
чоловік і жінка. Крім того, сусіди Губіна показали, що напередодні поїздки на
курорт Акулишина і Губін посварилися.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Булулуков
О.Ю. Тактическая операция “Личность преступника”
в расследовании убийств при отсутствии трупа // Пробл. законності. – Х.,
2001. – Вип. 49. – С. 166-174.
Здоровко С.Ф.
Розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами (типові
тактичні операції). – Х., 2004.
Коновалова
В.Е. Убийство: искусство расследования: Монография. – Х., 2001.
Настільна
книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю.
Шепітько та ін. – К., 2003.
Руководство
по расследованию убийств / Отв. ред. С.И. Гусев. – М., 1977.
Цильвик В.П.
Человек пропал без вести… Розыск. – К., 1995.
ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
ЗАВДАННЯ 1
На підставі вивчення криміналістичної літератури
викласти письмово основні положення теми:
1) криміналістична
характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху. Класифікація
дорожньо-транспортних подій;
2) тактика
огляду місця події;
3) тактика
слідчого експерименту;
4) підготовка
та призначення автотехнічної експертизи. Питання, які вирішує експертиза;
5) профілактичні
дії слідчого по вказаній категорії справ.
ЗАВДАННЯ 2
По запропонованій фабулі виконати
такі завдання:
1) скласти план розслідування;
2) висунути й обґрунтувати слідчі
версії;
3) скласти план допиту водія автомобіля.
Фабула
23
березня 2003 р. близько 15-ої години Козіна С.І., керуючи особистим автомобілем
ВАЗ 2109 і рухаючись по вул. Полтавський шлях, учинила наїзд на Пляскину Н.К., яка переходила вулицю. Від
отриманих тілесних ушкоджень вона померла по дорозі в лікарню.
Під час досудового слідства при проведенні першочергових слідчих дій встановлено,
що водій Козіна С.І. керував автомобілем ВАЗ-2109 у стані алкогольного сп’яніння.
Перед наїздом на пішохода Пляскину Н.К. Козіна С.І. проїхав перехрестя на
червоний сигнал світлофора. За показаннями водія та свідків події автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням Козіни С.І.
рухався зі швидкістю приблизно 90 км/год.
При огляді
місця події зафіксовано, що поруч із місцем події є підземний пішохідний
перехід, а по краях проїзної частини – металеві огородження, слідів гальмування
на дорозі встановлено не було.
Допитаний в якості підозрюваного Козіна С.І. показав, що бачив Пляскину
Н.К. на проїзній частині дороги, але швидкість не зменшив і намагався об’їхати
її, однак остання, вже перейшовши дорогу, раптом розвернулася і почала рух у
зворотному напрямку, і попала під колеса керованого ним автомобіля.
Слідчий
провів відтворення обстановки та обставин події і встановив, що потерпіла
Пляскина Н.К. переходила проїзну частину в невстановленому місці, подолавши
металеві огородження, які встановлені по кінцівках тротуару. Крім того,
встановлено, що водій Козіна С.І. побачив потерпілу на дорозі з відстані 85 м,
але не змінив швидкості і напрямку руху. На відстані 12 метрів від автомобіля
ВАЗ 2109 потерпіла розвернулася і почала рух у зворотному напрямку.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Дорожньо-транспортні
пригоди. Особливості розслідування / Авт. уклад. А.М. Шабадей, С.О. Шевцов,
К.В. Дубонос. – Х., 2003.
Жулев В.И.
Предупреждение дорожно-транспортных происшествий. – М., 1989.
Онучин А.П.
Проблемы расследования дорожно-транспортных происшествий с учетом ситуационных
факторов. – Свердловск, 1987.
Т е м а 11.
РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИВЛАСНЕННЯ,
РОЗТРАТИ МАЙНА АБО ЗАВОЛОДІННЯ НИМ ШЛЯХОМ
ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ
ЗАВДАННЯ І
На основі вивчення криміналістичної літератури викласти
письмово такі основні положення теми:
1) криміналістична
характеристика злочину;
2) типові
слідчі ситуації первісного етапу розслідування;
3) побудова
версій, проведення слідчих та інших дій на
початковому етапі розслідування при порушенні кримінальної справи за
матеріалами ревізії;
4) особливості
провадження окремих слідчих дій;
5) профілактичні
дії слідчого при розслідувані вказаних злочинів.
ЗАВДАННЯ ІІ
По запропонованій фабулі виконати такі завдання:
1) скласти план розслідування;
2) висунути й обґрунтувати слідчі версії;
3) скласти план допиту підозрюваного.
Фабула
До слідчого
відділення надійшли матеріали про розкрадання грошових коштів посадовими
особами у відкритому акціонерному товаристві (ВАТ) “Харківський молочний
комбінат” при виконанні монтажних робіт вентиляційного обладнання приватним
підприємством “Пуск”.
Під час
дослідчої перевірки було з’ясовано, що підприємство “Пуск” виконувало монтажні
роботи вентиляційного обладнання на молочному комбінаті за договором, укладеним
28.02.2002 р. У рапорті оперуповноваженого відділення служби боротьби з
економічною злочинністю було вказано, що при виконанні цих робіт директор
підприємства “Пуск” Горнов В.В. за попередньою домовленістю з начальником цеху
№ 1 ВАТ “Харківський молочний комбінат” Григоровим В.М. з метою розкрадання
грошей систематично, щомісяця, у період з березня по серпень 2002 р., завищував
обсяги виконаних робіт по встановленню вентиляційного обладнання на комбінаті,
складаючи відповідні первинні документи і включаючи туди підставних осіб.
Григоров, обіймаючи посаду начальника цеху № 1, в якому монтувалося обладнання,
свідомо підписував акти прийомки, де обсяги виконаних робіт були суттєво
завищеними. На підставі цих документів на банківський рахунок ПП “Пуск”
перераховувалися гроші за виконану роботу в значно більшому розмірі, ніж
повинно було бути. Після надходження грошей на рахунок підприємства “Пуск” Горнов одержував у бухгалтера
підприємства Волошиної Н.М. платіжні відомості й гроші для видачі
зарплати робітникам ПП “Пуск”, частину яких привласнював, розписуючись за
підставних осіб. Таким чином, Горнов за вказаний період за допомогою Григорова
незаконно заволодів 14 762 грн., причинивши шкоду ВАТ “Харківський молочний
комбінат” у великих розмірах.
До рапорту
оперуповноваженого додавалися:
1) договір про виконання
монтажних робіт ПП “Пуск” на Харківському молочному комбінаті й кошторис цих
робіт на суму 156 000 грн;
2) акти прийомки робіт за 6
місяців (березень-серпень), виконаних МП на комбінаті, які підписані
начальником цеху № 1 Григоровим (замовник) і Горновим (підрядник);
3) акт контрольних замірів
робіт, виконаних ПП “Пуск” на комбінаті за шість місяців (обсяг робіт завищено
на 14 762 грн.);
4) відомості про списання
будматеріалів на монтажні роботи на комбінаті;
5) платіжні відомості на
зарплату робітникам ПП “Пуск” за шість місяців, де значаться разом з іншими
Петрушенко А.М., Риков В.М., Матюхін В.С.;
6) пояснення Петрушенко А.М.,
Рикова В.М., Матюхіна В.С. про те, що в ПП “Пуск” вони ніколи не працювали і
грошей не одержували;
7) пояснення бухгалтера ПП “Пуск” Волошиної про те, що вона
оформлювала відомості й нараховувала зарплату робітникам на підставі розпорядження
Горнова.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Коновалова
В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного
имущества: Учеб. пособие. – Х., 1984.
Матусовский Г.А. Методика расследования хищений. – К., 1988.
Матусовский
Г.А. Экономические преступления: Криминалистический анализ. – Х., 1999.
Суетнов В.П.
Основы расследования хищений. – Х., 1977.
Шепитько В.Ю.
Криминалистика: Курс лекций. – Х., 2003.