міністерство освіти І НАУКИ україни

національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

 

для самостійної роботи

та семінарських занять

з навчальної дисципліни

“цивільний проЦес”

 

(Відповідно до вимог ЕСТS)

 

 

 

 

Харків

2007

 

 

 

Зміст

 

 

1.   Вступ........................................................................................3

2.   Загальний розрахунок годин, лекцій, практичних

     занять, самостійної роботи.....................................................5

3.   Програма навчальної дисципліни “Цивільний

     процес”.....................................................................................8

4.   Завдання до практичних занять та самостійної

     роботи......................................................................................16

5.   Поточний (модульний) контроль знань студентів..............132

6.   Самостійна робота..................................................................135

7.   Індивідуальна робота студентів............................................136

8.   Програмні питання з навчальної дисципліни “Цивільний

     процес”....................................................................................137

9.   Критерії оцінки успішності студентів з навчальної

     дисципліни “Цивільний процес”..........................................144

 

 

 

 

1. ВСТУП

 

Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, представництво, процесуальні строки і судові витрати, докази і доказування, юрисдикцію та підсудність, види проваджень та перегляду судових рішень, виконання судових рішень, адміністративне судочинство, третейське судочинство, нотаріальний процес тощо.

У процесі вивчення курсу студенти мають засвоїти основні категорії цивільного процесуального права, зміст процесуальних інститутів, навчитися тлумачити конкретний зміст норм цивільного процесуального права та правильно їх застосовувати при вирішенні конкретних справ, розуміти та правильно тлумачити роз’яснення пленуму Верховного Суду України, набути досвіду аналітичної роботи.

Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні форми практичних робіт.

Практичні заняття проходять у формі розв’язання завдань, ділових ігор, складання процесуальних документів, вивчення конкретних цивільних справ. В окремих випадках проводяться колоквіуми з найважливіших теоретичних тем. При підготовці до занять у результаті самостійної роботи студенти мають опанувати відповідні розділи підручників і рекомендовану літературу, засвоїти необхідні нормативні акти, ознайомитися з постановами Пленуму Верховного Суду України, доопрацювати конспекти лекцій. Виконуючи завдання, слід вивчити умови, дати юридичний аналіз наведених обставин, відповісти на всі теоретичні й практичні запитання і викласти відповіді письмово у вигляді розгорнутих, обґрунтованих і мотивованих рішень з посиланням на певні норми права. Про-цесуальні документи (позовні заяви, судові рішення, ухвали, судові накази, апеляційні скарги тощо) укладаються згідно з вимогами процесуального законодавства.

На практичних заняттях перевіряється ступінь засвоєння студентами теорії цивільного процесуального права з відповідних питань, законодавства та практики його застосування. Перевірка знань студентів здійснюється також у формі поточного модульного контролю. Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння їх застосовувати, а також самостійно працювати з науковою та навчальною літературою.

У результаті вивчення цивільного процесуального права студенти повинні:

–  знати стан основних проблем науки цивільного процесуального права; функції судової влади в системі державної влади та форми їх здійснення; суть і значення цивільної процесуальної форми; джерела цивільного процесуального права та їх структуру; поняття й значення цивільних процесуальних правовідносин, їх місце у механізмі правового регулювання; передумови їх виникнення; правовий статус суду та осіб, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки: чинні норми цивільного процесуального права, зміст правових інститутів, сутність цивільних процесуальних правових категорій; систему процесуальних актів та вимоги, яким вони мають відповідати; порядок реалізації судових постанов;

–  вільно орієнтуватися у системі цивільного процесуального права України та судовій практиці у цивільних справах;

– ознайомитися з практикою застосування цивільного процесуального закону судами України, перспективами та основними напрямками розвитку цивільного процесуального законодавства;

–  уміти правильно тлумачити та застосовувати норми цивільного процесуального права; використовувати дані науки цивільного процесуального права для вирішення професійних завдань; оцінювати докази у цивільній справі; складати цивільно-процесуальні документи та ділову документацію; аргументувати власну точку зору та прийняте за конкретним завданням рішення.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ,САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

 

№п/п

 

 

Тема

 Всього

 годин 

У тому числі

 лекції

 практичні

 заняття

 самостійна

 робота

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Загальні положення цивільного

судочинства – 32 год

 

1

Цивільне процесуальне право як галузь права

6

2

2*

2

2

Принципи цивільного процесуального права

6

2

2

2

3

Цивільні процесуальні правовідносини

6

2

2*

2

4

Склад суду, відводи

2

–

–

2

5

Цивільна  юрисдикція

6

2

2

2

6

Підсудність цивільних справ

6

2

2

2

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Суб’єкти цивільного процесу – 32 год

 

7

Сторонни в цивільному процесі

12

4

4

4

8

Треті особи в цивільному судочинстві

6

2

2

2

9

Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

6

2

2

2

10

Представництво в суді

6

2

2

2

 

______

*Колоквіум

 

       Продовження

 

 

№п/п

 

 

Тема

  Всього

   годин

У тому числі

  лекції

  практичні

  заняття

  самостійна

  робота

11

Інші учасники цивільного процесу

2

-

-

2

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Умови процесуальної діяльності,

 докази та об’єкти цивільного процесу – 27 год

 

12

Процесуальні строки

1

 

-

1

13

Судові витрати

1

 

 

1

14

Заходи процесуального примусу

2

 

-

2

15

Доказування та докази в цивільному процесі

 

11

 

4

 

4

 

3

16

Позов

6

2

2

2

17

Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі

6

2

2

2

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Провадження у суді першої

 інстанції – 32 год

 

18

Провадження у справі до судового розгляду

6

2

2

2

19

Судовий розгляд цивільних справ

10

4

4

2

20

Фіксування судового процесу

1

 

-

1

21

Рішення суду першої інстанції. Заочний розгляд справи

9

2

4

3

22

Наказне провадження

6

2

2

2

 

 

        Закінчення

 

 

№п/п

 

 

Тема

 Всього

 годин

У тому числі

 лекції

 практичні

 заняття

самостійна            робота

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V. Провадження по перевірці судових рішень та інші види проваджень – 43 год

 

23

Окреме провадження

11

4

4

3

24

Апеляційне провадження

6

2

2

2

25

Касаційне провадження

6

2

2

2

26

Провадження у зв’язку з винятковими обставинами

4

1

1

2

27

Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами

4

1

1

2

28

Виконавче провадження

10

4

4

2

29

Відновлення втраченого судового провадження

2

-

-

2

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VI. Інші процесуальні форми

захисту – 30 год

 

30

Міжнародний цивільний процес

8

4

2

2

31

Господарське судочинство

6

2

2

2

32

Адміністративне судочинство

4

-

2

2

33

Нотаріальний процесс

8

4

2

2

34

Третейське судочинство

4

2

-

2

Разом

196

64

62

70*

 

 

________

* У тому числі індивідуальна робота – 12 год.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 11 від 29.06.2007 р.)

 

 

 

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”

 

Розділ 1. Загальні положення

 

Судова влада та правосуддя у цивільних справах. Форми захисту цивільних прав.

Предмет, метод, система цивільного процесуального права. Цивільне процесуальне право у системі права України.

Джерела цивільного процесуального права. Межі дії цивільного процесуального закону. Міжнародні стандарти цивільного судочинства. Європейська Конвенція прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий захист. Прецедентний характер рішень Європейського суду з прав людини. Роль та значення рішень Конституційного Суду України у цивільному судочинстві. Роль Постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики у цивільному судочинстві.

Цивільний процес (цивільне судочинство). Провадження і стадії цивільного процесу. Цивільна процесуальна форма.

Наука цивільного процесуального права.

Поняття принципів цивільного процесуального права та їх система. Конституційні та галузеві принципи цивільного процесуального права.

Цивільні процесуальні правовідносини, їх особливості. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб’єкти, об’єкти, зміст). Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин (норма права, процесуальна правоздатність та дієздатність, правосуб’єктність, юридичні процесуальні факти).

Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.

Сторони у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін. Неналежна сторона Порядок заміни неналежного відповідача належним. Процесуальна співучасть. Процесуальне правонаступництво.

Треті особи у цивільному процесі, їх види. Процесуальні права та обов’язки третіх осіб. Види третіх осіб.

Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Підстави та форми їх участі, процесуальні права та обов’язки.

 Представництво у цивільному процесі і його види. Повноваження представника у суді, порядок їх оформлення.

Юрисдикція цивільних судів. Предметна компетенція цивільних судів у позовному провадженні, наказному провадженні та у справах окремого провадження. Функціональна компетенція цивільних судів. Територіальна (суб’єктивна) компетенція цивільних судів (підсудність). Наслідки порушення підсудності. Підстави та порядок передачі справ до іншого суду.

Поняття та види судових витрат. Звільнення від сплати судових витрат. Розподіл судових витрат.

 Заходи процесуального примусу. Підстави застосування заходів процесуального примусу.

Поняття процесуальних строків, їх види і порядок обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки судової діяльності.

Судове доказування, його мета. Судові докази, їх класифікація. Види засобів доказування. Належність доказів і допустимість засобів доказування. Предмет доказування. Розподіл між сторонами обов’язків по доказуванню.

Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників. Показання свідків. Письмові та речові докази. Висновок експерта.

 

 

Розділ ІІ. Провадження справ у суді
першої інстанції

 

Позовне провадження

 

Поняття позову і його елементи. Види позовів. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода. Захист відповідача проти позову. Забезпечення позову.

Поняття та передумови відкриття провадження у справі. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.

Провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання. Подання доказів. Судові доручення щодо збирання доказів. Забезпечення доказів. Витребування доказів. Зберігання, огляд та повернення речових доказів. Призначення експертизи. Види експертиз. Проведення експертизи та висновок експерта. Забезпечення позову. Призначення справи до розгляду.

Судовий розгляд і судове засідання, частини судового засідання. Порядок судового засідання. Відкладення розгляду справи, оголошення перерви в її розгляді.Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду. Сутність та види судових рішень. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення. Зміст рішення. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додаткове рішення. Роз’яснення рішення суду. Законна сила судового рішення. Ухвали суду першої інстанції (поняття і види).

Заочний розгляд справи та заочне рішення суду.

Фіксування судового процесу.

 

Наказне провадження

 

 Загальна характеристика наказного провадження. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Порядок видачі та скасування судового наказу.

 

Окреме провадження

 

 Загальна характеристика окремого провадження, його особливості. Система справ окремого провадження. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження.

 
Розділ ІІІ. Перегляд судових  рішень

 

Апеляційне провадження

 

Сутність апеляційного оскарження рішень і ухвал, що не набрали законної сили.

Суб’єкти і об’єкти апеляційного оскарження. Реалізація права на апеляційне оскарження. Підготовка розгляду справи апеляційним судом. Призначення справи до розгляду у суді апеляційної інстанції. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Процесуальний порядок і строки розгляду справ судом апеляційної інстанції. Повноваження апеляційного суду. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Підстави для скасування рішення із закритттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали.

Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції та їх законна сила.

 

Касаційне провадження

 

Сутність касаційного перегляду судових постанов.

Суб’єкти і об’єкти оскарження у касаційному порядку. Реалізація права на касаційне оскарження. Відкриття касаційного провадження.

Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи, відхилення касаційної скарги, скасування судового рішення, призначення справи до судового розгляду.

Процесуальний порядок і строки розгляду справи судом касаційної інстанції. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Підстави для скасування судових рішень та залишення в силі судового рішення, скасованого помилково. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишення заяви без розгляду. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Підстави для відхилення касаційної скарги на ухвалу суду або її зміни чи скасування. Обов’язковість висновків і мотивів касаційної інстанції.

Ухвали та рішення касаційної інстанції. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції.

Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи.

 

Провадження у зв’язку з винятковими обставинами

 

Згальна характеристика провадження у зв’язку з винятковими обставинами. Підстави оскарження та порядок подання скарги у зв’язку з винятковими обставинами. Процесуальний порядок провадження у зв’язку з винятковими обставинами. Повноваження Верховного Суду України при перегляді справи за винятковими обставинами. Підстави для скасування чи зміни судових рішень.

 

Провадження у зв’язку з нововиявленими

обставинами

 

Загальна характеристика перегляду рішень, ухвал чи судового наказу, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами. Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду рішень та ухвал. Відмінність нововиявлених обставин від нових доказів.

Особи, які мають право порушувати питання про перегляд справ за нововиявленими обставинами. Суди, які переглядають справи за нововиявленими обставинами. Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд рішень, ухвал чи судового наказу за нововиявленими обставинами. Оскарження ухвали суду про задоволення або про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, судового наказу за нововиявленими обставинами.

 

Розділ ІV. Виконавче провадження

 

Виконавче провадження як стадія цивільного процесу.Органи примусового виконання судових рішень. Учасники виконавчого провадження. Виконавче провадження та його суб’єкти. Компетенція суду у виконавчому провадженні. Негайне виконання судових рішень.

Виконавчі документи як підстави виконання судових рішень. Виконавчий лист, дублікат виконавчого листа. Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання рішення. Мирова угода і відмова від примусового виконання рішення.

Заходи примусового виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень.

 

Розділ V. Міжнародний цивільний процес

 

Поняття міжнародного цивільного процесу. Джерела міжнародного цивільного процесу.

Цивільні процесуальні права іноземних громадян, підприємств, організацій та осіб без громадянства. Підсудність цивільних справ з участю іноземного елемента.

Позови проти іноземних держав. Виконання судових доручень. Визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів.

 

Розділ VІ. Відновлення втраченого судового провадження

 

Порядок відновлення втраченого судового провадження. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження. Особи, які мають право завертатися до суду з заявою про відновлення провадження. Заява проо відновлення втраченого судового провадження та порядок її подачи. Розгляд заяви та рішення суду.

 

Розділ VІI. Судочинство

У господарських судах

 

Система господарських судів. Юрисдикція господарських судів.

Принципи судочинства у господарських судах.

Учасники судочинства у господарських судах.

Подання позову, порушення провадження та підготовка матеріалів до розгляду у першій інстанції. Вирішення господарських спорів у першій інстанції.

Перегляд  судових рішень в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України. Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду  за нововиявленими обставинами.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

 

Розділ УIII. Адміністративне судочинство

 

Система адміністративних судів. Юрисдикція адміністративних судів.

Принципи адміністративного судочинства.

Учасники адміністративного судочинства.

Подання позову, порушення провадження та підготовка матеріалів до розгляду у першій інстанції. Вирішення адміністративних справ у суді першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Перегляд судових рішень Вищого адміністративного суду України Верховним Судом України. Перегляд рішень, ухвал, постанов адміністративного суду за винятковими та нововиявленими обставинами.

Виконання рішення, ухвали, постанови адміністративного суду.

Заходи процесуального примусу.

 
Розділ IХ. Нотаріат

 

Поняття нотаріату. Правовий статус нотаріуса. Компетенція нотаріальних органів. Поняття нотаріального процесу. Принципи нотаріального процесу. Суб’єкти нотаріального процесу. Стадії нотаріального процесу.

Загальні правила вчинення нотаріальних дій. Нотаріальні дії, звернені на посвідчення безспірного права. Нотаріальні дії, звернені на посвідчення та засвідчення безспірних фактів. Нотаріальні дії, звернені на додання виконавчої сили платіжним зобов’язанням та борговим документам. Нотаріальні дії, звернені на схоронність спадкоємного майна та документів.

 

Розділ Х. Третейське судочинство

 

Третейський суд та третейське судочинство. Правове регулювання третейського судочинства. Третейський розгляд цивільно-правових спорів між громадянами. Третейський розгляд цивільно-правових спорів між підприємствами, організаціями і установами.

Постійно діючі третейські суди. Міжнародний комерційний арбітраж. Компетенція міжнародного комерційного арбітражу. Формування складу арбітражу. Процедура арбітражу. Арбітражні рішення.

Виконання рішень третейських судів.

 

4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Тема 1. Цивільне процесуальне право

                                як галузь права

 

(колоквіум)

 

Питання для обговорення

 

1.   Поняття правосуддя у цивільних справах.

2.   Предмет і система цивільного процесуального права.

3.   Джерела цивільного процесуального права.

4.   Поняття цивільного процесу і його стадії.

5.   Європейська Конвенція з прав людини та основоположних свобод і цивільне судочинство.

6. Міжнародні стандарти правосуддя.

7. Значення судової практики при застосуванні цивільного процесуального законодавства.

8.Наука цивільного процесуального права.

 

Список літератури

 

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. // Офіц.вісн.України. – 1998. – № 13.

Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р. // Там же. – 2006. – №19.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 // Бюл. Міністерства юстиції України. – 2000. – № 4.

Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8.

Комаров В.В. Предмет цивільного процесуального права. – Х.: Юрид. акад., 1992.

Проблемы науки гражданского процессуального права / Под ред. В.В.Комарова. – Х.: Право, 2002.

Комаров В. Новелізація цивільного процесуального законодавства та засади нового Цивільного процесуального кодексу України // Вісн. Акад. прав. наук України, № 2 (33); № 3 (34). – Х., 2004. – С.467 – 482.

 

Тема 2. Принципи цивільного процесуального

                  права

 

Питання для обговорення

 

1.Поняття  принципів цивільного процесуального права.

2.Система принципів цивільного процесуального права.

 

Завдання

 

1. У судовому засіданні слухалась справа про захист честі, гідності та ділової репутації між громадянином П. та приватним телеканалом “Сігма”. Під час процесу журналіст Б., який брав участь у справі як співвідповідач, почав робити ві-деозйомку ходу судового засідання на відеокамеру мобільного телефону.

Дайте аналіз дій журналіста. Як повинна вирішитися ситуація якщо: а) позивач заперечує проти відеозйомки; б) позивач не заперечує проти відеозйомки; в) проти відеозйомки виступають інші співвідповідачи г) суд (суддя) заперечує проти відеозйомки судового засідання?

 

2. Семенова пред’явила позов до Юрової про розділення спадку, що відкрився після смерті її брата – чоловіка відповідачки. Позивачка указувала, що вона непрацездатна за станом здоров’я, одержує невелику пенсію і протягом багатьох років допомога брата була основним джерелом її існування. Прийшовши до висновку, що Семенова більше р. перебувала на утриманні Юрова, суд визнав за нею право на частину спадкового майна.

На рішення суду, яким було задоволено вимоги позивача, представник відповідача подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував з наступних підстав. В основу рішення були покладені пояснення позивачки і допитаних по її клопотанню свідків. В той же час суд залишив без оцінки свідчення свідків з боку відповідачки, які стверджували, що позивачка на утриманні брата не знаходилася, мешкала окремо від нього, будучи членом сім’ї своєї дочки і зятя. Крім того, суд обгрунтував рішення свідченнями свідків, які в останньому судовому засіданні не допитувалися, а їх свідчення, що давались у минулих судових засіданнях іншому складу суду, не оголошувалися.

Які принципи процесу порушені по даній справі?

 

3. У районному суді розглядалася справа за позовом Ульянової до поліклініки №2 про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю позивачки в результаті медичної помилки. В судовому засіданні позивачка заявила відвід судді  –  головуючому по справі  –  на тих підставах, що він лікується в поліклініці №2, а тому знаходиться в певній залежності від відповідача.

Чи є підстави для задоволення заявленого відводу?

У чому полягає принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону?

 

4. Богданов звернувся до суду з позовом про виселення з квартири своєї дочки Максимової з чоловіком і двома дітьми. В обгрунтовування позовних вимог Богданов послався на те, що його дочка і зять створюють своєю поведінкою умови, неможливі для сумісного мешкання з ними в одній квартирі. В судовому засіданні було допитано четверо свідків (по двоє з кожної сторони), що дали суперечливі свідчення. Рішенням місцевого суду у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у позові, суд виходив із того, що довід позивача про неможливість сумісного мешкання з відповідачами в судовому засіданні підтвердження не знайшов.

У апеляційній скарзі Богданов просив скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з тих підстав, що, оскільки відповідачі права на житлову площу не придбали, вони підлягають виселенню як тимчасові мешканці.

Чи є правильними дії суду? Чи порушені в даному випадку будь-які принципи цивільного судочинства?

 

5. В районному суді розглядалася справа за позовом Іванової до Іванова про розірвання шлюбу, розділення спільно нажитого майна, у тому числі житлового будинку, і про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. В судовому засіданні відповідач заявив, що позов відносно поділу спільно нажитого майна не визнає, виділу собі частки такого майна або компенсації за нього не вимагає, а віддає свою частку будинку і іншого майна позивачці в рахунок аліментів. Позивачка з волевиявленням відповідача погодилася. Суд в цій частині припинив провадження по справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди. За умов мирової угоди за Івановою було визнано право власності на будинок і на всю решту спільно нажитого майна, а відповідач був звільнений від сплати аліментів.

Чи правильні дії суду?

 

6. Ш. звернулась до суду з позовом до В. про стягнення 44000 грн. Вона вказала на такі обставини. Після розірвання шлюбу з чоловіком А. в серпні 2003 р. вона продовжувала проживати з ним однією сім’єю і вести спільне господарство. У січні 2004 р. з метою спільного користування вони придбали автомобіль “Шевролє” за 85000 грн. Для покупки автомобіля вона передала А. 44000 грн із особистих заощаджень. Після смерті А. в червні 2005 р. його син від першого шлюбу В. оформив право на спадщину, відмовився добровільно виплатити компенсацію частки вартості автомобіля, яка являється  її загальним із А. майном.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова (залишеним без змін апеляційним судом Харківської обл.) у позові Ш. відмовлено.

Ш. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України. У скарзі вона відзначила, що, вирішуючи даний спір, суд, зокрема, послався на те, що вона пропустила строк для пред’явлення претензій до відповідача, що прийняв спадок (ст.1281 ЦК). Разом з тим, як видно з позовної заяви і пояснень у суді, вона свої позовні вимоги обґрунтувала посиланням на положення цивільного законодавства про створення загальної власності і порушила питання про витребування належної їй частки майна (ст. 335 ЦК). Суд відмовив у задоволенні позову з тих мотивів, що позивачка порушила вимоги законодавства про спадщину. Це не відповідає процесуальному законодавству щодо права на визначення предмета та підстави позову, яке він реалізує шляхом подання до суду позовної заяви. Змінити предмет або підставу позову може тільки позивач у ході розгляду справи. Відмовивши в позові як кредиторові спадкодавця, суд вирішив спір, що не був предметом позову.

Яке рішення має  ухвалити Верховний Суд України?

 

7. Ч. звернувся до суду з позовом до свого сина І. про стягнення 5000 грн, що дав йому в борг у лютому 2004 р. для придбання автомобіля. Позивач послався на те, що І. купив автомобіль, але борг не повертає, він же, учасник Великої Вітчизняної війни, став інвалідом другої групи і має потребу в грошах. Відповідач позов не визнав, не заперечуючи одержання від батька грошей, стверджував, що позивач подарував згадану суму, а не дав у борг.

Рішенням міського районного суду в позові відмовлено.

Відмову в задоволенні позову народний суд мотивував тим, що договір позики на суму понад 5000 р. повинний бути здійснений у письмовій формі. А доказу висновку такого договору позивач не надав.

У апеляційній скарзі Ч. зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Суд першої інстанції встановив, що 5000 грн, що належать позивачеві, були передані ним відповідачеві, але відповідач не представив доказів у підтвердження його доводу про те, що мав місце договір дарування, а не позики. Тому суд, не встановивши правову природу цього договору, вирішив спір усупереч матеріального закону та вимогам ст.10 ЦПК щодо правил змагальності сторін у цивільному процесі.

Яке рішення має прийняти апеляційний суд?

 

Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини

 

(колоквіум)

 

1.   Поняття цивільних процесуальних правовідносин.

2.   Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

3.   Елементи цивільних процесуальних правовідносин.

 

Список літератури

 

В.В. Комаров., П.І. Радченко. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти. – К.: Навч. метод. каб. вищ. освіти, 1991.

Проблемы науки гражданского процессуального права /Под ред. В.В.Комарова – Х.: Право, 2002.

 

Тема 4. Склад суду, відводи

 

(для самостійного вивчення)

 

1.Правосуб’єктність органів судової влади.

2.Система судів цивільної юрисдикції.

3.Склад суду.

4.Відвід судді.

 

Тема 5. Цивільна юрисдикція

 

Завдання

 

1. У жовтні 2004 р. внаслідок ДТП, що сталася через випадковий розрив одного з коліс автобуса, були спричинені тілесні ушкодження одній з його пасажирок Самойленко. Постановою від 23.05.2005 р. орган дізнання відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом вказаного ДТП за відсутності складу злочину в діях осіб, що експлуатували автобус.

Потерпіла пасажирка Самойленко звернулася до власника автобуса Хохлова з вимогами про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної їй джерелом підвищеної небезпеки під час ДТП. Хохлов, у свою чергу, на підставі належним чином оформленого страхового полісу звернувся з відповідною претензію до ЗАТ “Міська страхова компанія” про виплату відповідної страхової суми потерпілій пасажирці Самойленко. Але ЗАТ “Міська страхова компанія” відмовилося виплатити страхову суму, посилаючись на те, що “...в п.1 Поліса... визначено, що Страхувальник забезпечує відшкодування шкоди, спричиненої потерпілим – третім особам внаслідок ДТП, яке сталося в період дії цього полісу, і винним був визнаний володілець (водій) транспортного засобу”, тобто у зв’язку з тим, що водія автобуса не визнано винним в одержанні Самойленко тілесних ушкоджень.

Вважаючи відмову у виплаті страхової суми необґрунтованою, Хохлов звернувся до місцевого суду з позовом до ЗАТ “Міська страхова компанія” про тлумачення змісту правочину, оскільки, як він вважає, вказане ДТП підпадає під поняття страхового випадку згідно з положеннями про умови виплати страхової суми, вказаних у полісі.

Ухвалою від 26.09.2005 р. суддя відмовив у відкритті провадження у справі на тій підставі, що такі вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК).

Чи правильні дії судді? Визначте коло справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства. Якими спільними критеріями вони характеризуються? Чи є у даному випадку спір про право?

 

2. Борисенко звернувся до Васильківського районного суду Київської обл. з позовом до Петренка про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що відповідач самовільно захопив частину його земельної ділянки площею 0,04 га, обгородив її і відмовляється звільнити. Цими неправомірними діями завдає йому моральної шкоди.

У ході судового розгляду Борисенко підтримав свої позовні вимоги, зазначивши, що звертався за вирішенням спору щодо меж земельної ділянки до Петрівської сільської ради Васильківського р-ну, однак Петренко із рішенням сільської ради був незгодний і не виконав його.

Ухвалою Васильківського районного суду провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України. Закриваючи провадження у справі, суд виходив із того, що даний спір не підлягає розгляду в судах, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішуються органами місцевого самоврядування.

Дайте оцінку діям суду. Які органи уповноважені законом вирішувати земельні спори? Чи поширюється юрисдикція суду на всі земельні спори?

 

3. Смирнов звернувся до Лисичанського міського суду Луганської обл.з позовною заявою до Лисичанського міського відділу УМВС України в Луганській обл.про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він займається підприємницькою діяльністю в галузі пасажирських перевезень на автобусі, який знаходиться у його власності. Приблизно о 13 год 45 хв 1 березня 2006 р. у м. Лисичанську трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю водія, який здійснював перевезення пасажирів, і водія Лисичанського МВ УМВС на службовому автомобілі останнього. В діях водія МВ УМВС вбачаються порушення Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автобусу, який йому належав, спричинені пошкодження, йому особисто моральна шкода.

Ухвалою Лисичанського міського суду Смирному відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що позивач є приватним підприємцем, його позовними вимогами є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої йому під час та у зв’язку із здійсненням ним підприємницької діяльності, відповідачем є юридична особа. У мотивувальній частині ухвали також було зазначено, що відповідно до ст. 1 ГПК України суб’єкти підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, і оскільки господарські відносини регулюються Господарським кодексом України, то ця справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Чи правильні дії суду? За якими критеріями здійснюється розмежування юрисдикції загальних і господарських судів?

 

4. У березні 2006 р. Мірошниченко звернулася до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 29.05.2005 р. Путивльський районний суд Сумської обл. виніс постанову про порушення кримінальної справи проти неї, а 31.01.2006 р. Апеляційний суд Сумської обл.скасував зазначену постанову районного суду й провадження у справі закрив. Позивачка просила суд стягнути на її користь 7 тис. 464 грн як компенсацію за завдану моральну шкоду.

Суддя Путивльського районного суду ухвалою від 10.04.2006 р. відмовив Мірошниченко у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив із того, що згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

Чи правильні дії судді? Як має діяти суддя у даному випадку?

5. У вересні 2005 р. Науменко звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ “Вторметекспорт”, ЗАТ “Транс-порт” про визнання недійсним договору експедиції на підставі ст. 50 ЦК УРСР 1963 р. (недійсність угоди юридичної особи, що суперечить її цілям). У судовому засіданні позивач пояснив, що 15.11.2002 р. між відповідачами було укладено договір експедиції згідно з умовами якого ЗАТ “Транс-порт” як експедитор зобов’язалось видавати ТОВ “Вторметекспорт” як клієнту квитанції експедитора на вантаж, а клієнт – сплачувати винагороду у розмірі 7000 доларів США за будь-яку тонну вантажу. Договором також було передбачено загальний обсяг вантажу – 520 т, а загальна ціна договору склала 3 640 000 доларів США. Позивач зазначив, що економічна вигода для ТОВ “Вторметекспорт” не відповідає затратам, а тому суперечить цілям діяльності цього товариства і порушує його, позивача, права як учасника ТОВ “Вторметекспорт”. З часом позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати зазначений договір недійсним на підставі ст. 58 ЦК УРСР як мниму угоду.

Заслухавши пояснення сторін, суддя Приморського районного суду м. Одеси прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України у зв’язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що постановив відповідну ухвалу від 27.11.2005 р. У мотивувальній частині ухвали було зазначено наступне: “З матеріалів справи вбачається, що договір експедиції, який просив визнати недійсним позивач, укладено між двома юридичними особами: ЗАТ “Транс-порт” і ТОВ “Вторметекспорт”, а позивач не належить до тих суб’єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договору. Науменко фактично пред’явлені вимоги в інтересах юридичної особи – ТОВ “Вторметекспорт”, яке було учас-ником спірних правовідносин, однак такий позов не заявляло. ТОВ є юридичною особою, діє на підставі статуту, тому саме йому як учаснику зазначених правовідносин належить право оскаржувати у встановленому законом порядку договір, про який йшлося у позовній заяві. Посилання позивача на те, що приводом для звернення до суду стало порушення його прав як учасника ТОВ “Вторметекспорт”, спростовується встановленими судом обставинами й не відповідає змісту його вимог і чинному цивільному процесуальному законодавству. З огляду на викладене та відповідно до ст. 15 ЦПК України і ст. 12 ГПК України, справа належить до юрисдикції не загальних, а господарських судів, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, визначених п. 1 ст. 205 ЦПК України”.

Дайте оцінку діям судді.

 

Тема 6. Підсудність цивільних справ

 

Завдання

 

1. Суддя  апеляційного суду Харківської обл. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ  “Агросоюз”, про відшкодування шкоди, спричиненої його автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ТОВ “Агросоюз”. Відповідач звернувся до Верховного Суду України з клопотанням про визначення підсудності даної справи, оскільки однією зі сторін у справі є суддя.

Суддя Верховного Суду України ухвалою задовольнив клопотання відповідача та визначив підсудність даної цивільної справи Чутівському районному суду Полтавської обл.

Чи правомірні дії відповідача та судді Верховного Суду України? Який вид підсудності має застосовуватися до даної цивільної справи? Визначте, якому суду підсудна дана цивільна справа, якщо позивач проживає на території Московськогор-ну м. Харкова, відповідач має юридичну адресу на території Київського р-ну м. Харкова, шкода була спричинена на території Дзержинського р-ну м. Харкова.

 

2. 28.11.2005 р. Ливак Г.П. звернулася до Люботинського міського суду Харківської обл. з позовом до Бортнянського С.В., 1993 р.н., про визнання права власності на майно. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з жовтня 2003 р. вона проживала однією сім’єю з Бортнянським В.Ю. у м. Люботин. Вони мали єдиний бюджет, вели спільне господарство та за період спільного проживання придбали майно: автомобіль ВАЗ-2113, будівельні матеріали, предмети домашньої обстановки та побуту. Бортнянський В.Ю. 04.03.2005 р. помер. Його єдиним спадкоємцем є Бортнянський С.В., який проживає на території Київського р-ну м. Харкова. Ухвалою судді Люботинського міського суду Харківської обл.від 06.12.2005 р. провадження у справі було відкрито й призначене попереднє судове засідання. Законний представник Бортнянського С.В. Бортнянська М.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про відкриття провадження у справі скасувати як таку, що постановлена з недотриманням правил підсудності.

Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? Якому суду підсудна дана цивільна справа?

 

3. Прокурор звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою в інтересах малолітньої Ількової Г.К. до Ількової О.К. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 15.05.2006 р. повернув позовну заяву прокурору у зв’язку з тим, що остання не підсудна даному суду.

В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу Печерського районного суду від 15.05.2006 р. скасувати як таку, що постановлена з недодержанням правил підсудності. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що малолітня Ількова Г.К., в інтересах якої він звертався з позовом до суду, проживає в дитячому будинку, що розташований на території Печерського р-ну м. Києва.

Чи підлягає апеляційна скарга прокурора задоволенню? Який вид підсудності має застосовуватися до даної цивільної справи?

 

4. У березні 2007 р. Шовков М.І. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Оленіна П.Р. про визнання права власності на будинок і відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 12 Закону України “Про власність” та ст. 23, 1167 ЦК. У позовній заяві зазначалося, що у вересні 2005 р. відповідач позичив у нього строком на три місяці 750 доларів США. В угоді, яку вони уклали, було обумовлено, що в разі неповернення відповідачем у визначений строк суми боргу він передає Шовкову М.І. у власність житловий будинок у селищі Володимирівці Волноваського р-ну Донецької обл. Всі спори, що могли виникнути з зазначеної угоди, сторони домовилися вирішувати у Київському районному суді м. Харкова за місцем проживання Шовкова М.І. Цю домовленість відповідач засвідчив письмовою розпискою. У визначений строк відповідач борг не повернув і відмовився передати Шовкову М.І. права на спірний будинок, чим заподіяв останньому моральну шкоду.

Якому суду підсудна дана справа? Що таке договірна підсудність і в яких випадках її правила не можуть застосовуватися? Яке рішення має прийняти суддя Київського районного суду м. Харкова?

 

5. Теренова Д.М. звернулася до Старокиївського районного суду м. Києва з позовною заявою до Теренова О.М., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на боці відповідача  –  Київське міське управління юстиції, про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини. 19.12.2005 р. ухвалою судді Старокиївського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто позивачці для подання до належного суду.

Теренова Д.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Старокиївського районного суду м. Києва скасувати, посилаючись на те, що визнання її відмови від прийняття спадщини недійсною надасть їй право отримати спадкове майно, до складу якого входить 1/5 частина квартири, що знаходиться на території Старокиївського р-ну.

Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва?

 

6. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2005 р. повернуто для подачі до належного суду заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про видачу судового наказу про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут” 3178,27 грн боргу. Повертаючи заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про видачу судового наказу про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут” 3178,27 грн боргу, суддя районного суду виходив з того, що Мілкіши К.Г. проживає у смт.Мерефа Харківської обл. а фактичним місцезнаходженням ТОВ “Беркут” є м. Львів. У поданій апеляційній скарзі Банк в особі філії Київського регіонального управління просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а заяву передати для розгляду по суті до того самого суду. Заявник зазначав, що суддя, повертаючи заяву для подачі до належного суду, не звернула уваги, що один з боржників, а саме ТОВ “Беркут”, зареєстровано в Печерському р-ну м. Києва.

Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва? Який вид підсудності має застосовуватися до даної справи?

 

7. Лисова К.А. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ірвіна М.В. та ТОВ “Імпортер” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2006 р. справа передана на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова внаслідок задоволення клопотання Ірвіна М.В. про передачу справи за місцем його проживання. Лисова К.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про передачу справи на розгляд Дзержинського районного суду скасувати, а справу повернути на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, оскільки, задовольняючи клопотання Ірвіна М.В., суддя не врахував, що відповідач змінив місце проживання після відкриття провадження у справі.

Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?

 

Тема 7. Сторони в цивільному процесі

 

Питання для обговорення

 

1.Особи, що беруть участь у справі як суб’єкти процесуальної діяльності

2.Поняття та ознаки сторін у цивільному судочинстві

 

Завдання

 

1. Колосова X. подала позов на Колосову С. і Колосову К. про визнання недійсним договору дарування житлового будинку. Позивачка зазначила, що на вимогу відповідачок, які є дочками і обіцяли не порушувати її права володіння і користування будинком, допомагати у веденні домашнього господарства, вона 17 березня 2004 р. уклала договір дарування їм будинку. Відповідачки не виконували своїх зобов’язань, створювали умови, за яких вона не могла проживати у будинку, залишали її без догляду в зимовий період, Посилаючись на те, що угоду уклала внаслідок помилки, позивачка просила задовольнити її вимоги.

Визначте осіб, які беруть участь у справі.

 

2. Водієм Захаровим на автомобілі, що належить

АТП 21003, була заподіяна шкода здоров’ю Старкова. За порадою адвоката потерпілий звернувся до суду з позовом на водія Захарова про відшкодування збитків. У судовому засіданні суддя пояснив позивачу, що він подав позов до неналежного відповідача, бо належним відповідачем може виступити тільки АТП 21003. На пропозицію суду про заміну неналежного відповідача позивач не дав своєї згоди. Тоді суд згідно зі ст.33 ЦПК притягнув до справи АТП 21003 як співвідповідача.

Чи правильно вчинив суд?

 

3. ЖЕУ звернулося до суду з позовом на Симагіну про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймачки однокімнатної квартири Лизунової там залишилася проживати відповідачка, яка доглядала за Лизуновою, і її дочка Ярова (17 років). Як тимчасова мешканка Симагіна самостійного права на житлову площу не придбала і тому підлягає виселенню без надання їй іншого житла. У судовому засіданні Симагіна просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки ЖЕУ є неналежним позивачем.

Як повинен діяти суд? Визначте склад осіб, які беруть участь у справі.

4. Вироком районного суду Гриценко був засуджений до позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений позов м’ясокомбіната, на користь якого з Гриценка було відшкодовано 6670 грн. Дружина засудженого Тищенко звернулася до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і магнітофона, вказуючи, що ці речі, включені у вирок у кримінальній справі, належать їй на праві приватної власності.

Визначте склад учасників у цій справі. Які види множинності осіб можуть бути на стороні відповідача?

 

5. Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житловому приміщенні у зв’язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер. Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачів.

 Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних? У чому відмінність вступу у процес правонаступників від заміни неналежної сторони?

 

6.  Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем “Шкода”, що належить його братові, в результаті створеної аварійної ситуації підлітком Косенком (15 років), який виїхав велосипедом на проїжджу частину дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-3110, що стояв біля аптекоуправління. Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскєвича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскєвич заявив, що він є неналежним відповідачем і попросив притягти відповідачами батьків неповнолітнього Косенка.

Визначте сторони у даній справі. Який порядок заміни неналежної сторони в цивільному процесі?

 

7.  Студент Колесов (17 років) звернувся до суду з позовом проти ресторану “Люкс” про відшкодування 550 грн посилаючись на те, що при відвідуванні ресторану він здав у роздягальню пальто, яке йому не повернули. Суддя запропонував Колесову переписати позовну заяву і співпозивачем указати кого-небудь із своїх батьків, мотивуючи тим, що Колесов є неповнолітнім.

Визначте склад осіб, які повинні брати участь у даній справі. Чи правомірні дії судді? Чи можуть брати участь у цій справі батьки Колесова?

 

Тема 8. Треті особи в цивільному судочинстві

Завдання

1. І. звернувся з позовом до Д. про витребування з чужого незаконного володіння відеомагнітофону “Samsung”. Під час проведення судових дебатів до канцелярії суду надійшла позовна заява Р., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві він зазначав, що спірний відеомагнітофон належить саме йому, у свій час він надав його у користування І. Суддя допустив Р. до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору і після дослідження обставин справи за участю Р. постановив рішення на його користь, відмовивши І. у задоволенні позовних вимог.

Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору?

 

2. Водій ЗАТ “АТП-61423” К. під час керування автобусом вчинив дорожню аварію, внаслідок чого було заподіяно шкоду Д., що звернувся до суду з позовом до ЗАТ “АТП-61423”, вимагаючи відшкодування вартості зіпсованих внаслідок ДТП речей. Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі К. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Суд це клопотання задовольнив і притягнув К. до участі у справі. Під час розгляду справи К. були надані докази, які повністю спростовували позицію позивача, внаслідок чого у задоволенні позову було відмовлено.

Чи правильні дії суду? За наявністю яких підстав закон пов’язує можливість участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?

 

3. С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну із кімнат будинку у довічне користування Р. На прохання Р. надати кімнату у користування С. відмовив, пояснивши це тим, що цю кімнату зараз займає наймач Т., з яким було укладено договір найму. Р. звернувся з позовом до С., вимагаючи передання йому у користування кімнати. Під час розгляду справи С. заявив клопотання про притягнення до участі у справі Т. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Т. з’явився за викликом суду і у судовому засіданні надав пояснення у справі на користь відповідача.

Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?

 

4. Д. уклав договір позики з А., за яким позичав А.  25 тис. грн на один рік. Через деякий час Д. здійснив поступку вимогою, передавши свої права як кредитора за договором позики С. Оскільки А. не повернув гроші у встановлений договором строк, С. звернувся до нього з позовом про стягнення грошей. Під час розгляду справи Д. звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача.

Чи є підстави для задоволення такої заяви? Який процесуальний порядок допуску до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?

 

5. У суді слухалась справа за позовом М. до Л. про визнання права власності на одну третину житлового будинку. Після видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення по справі до канцелярії суду надійшла позовна заява Ш., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви Ш., постановивши про це ухвалу.

До якого моменту в справу може вступити третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору? Чи правомірні дії суду?

 

6. Б. звернувся з позовом до Г. про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля марки BMW, який у свій час був викрадений у нього і внаслідок здійснених органами внутрішніх справ дій знайдений у Г. Під час розгляду справи Г. зазначав, що він є добросовісним покупцем і звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, К., у якого він придбав цей автомобіль. К., у свою чергу, також звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи В., у якого К. придбав цей автомобіль.

Чи підлягає задоволенню клопотання Г.? Чи підлягає задоволенню клопотання К.? 

 

7. У суді розглядався позов А. до С. та приватного нотаріуса Г. про визнання договору позики неукладеним та виконавчого напису недійсним. Суд позов задовольнив. В апеляційному суді рішення суду першої інстанції було скасоване та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

А. звернувся із касаційної скаргою до Верховного Суду України з проханням про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України задовольнила касаційну скаргу частково, скасувала  всі  постановлені по справі рішення і відправила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи зазначені рішення, колегія суддів зазначила, що, оскільки позивач стверджував, що позикове зобов’язання укладено у зв’язку з компенсацією сум по договору купівлі-продажу акцій, тобто для  приховання від держави справжніх доходів, то під час по-вторного розгляду справи суду першої інстанції слід залучити до участі у справі як третю особу державу в особі органів, які її представляють (податкові органи, органи прокуратури).

Чи правильні дії Верховного Суду стосовно залучення органів держави як третіх осіб по даній справі?  

 

Тема 9. Участь у цивільному процесі органів та осіб,

                          яким за законом надано право захищати

                          права, свободи та інтереси інших осіб

 

Завдання

 

1. Тячівський районний суд ухвалою від 2 липня 2006 р., залишеною без зміни ухвалою  апеляційного суду Закарпатської обл.від 9 вересня 2006 р., відмовив у відкритті провадження у справі за позовом прокурорар-ну в інтересах Борисової до Никонова про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та знесення огорожі. Суди виходили з того, що Борисова не належить до осіб, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть самостійно захистити свої права. Верховний Суд України ухвалою від 4 лютого 2007 р. скасував ухвалені по справі судові рішення та відправив справу на розгляд до суду першої інстанції.

Чи првильні рішення районого та  апеляційного судів? Які доводи, докази могли бути підставою для постановлення вказаного судового рішення Верховним Судом України?

 

2. Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 28 листопада 2005 р. задоволений позов прокурора м. Алушти, який був ним пред’явлений в інтересах неповнолітніх та деяких пенсіонерів до ліквідаційної комісії ВАТ “Фазан”, ЗАТ “Полюс”, ЗАТ “Салют”, виконкому Алуштинської міської ради про визнання незаконним рішень загальних зборів і правління ВАТ “Фазан” і визнання недійсними установчих договорів та державної реєстрації через значні порушення Закону України “Про господарські товариства”.

В апеляційному порядку ухвалою судової колегії  апеляційного суду АР Крим від 12 січня 2006 р. вищезазначене рішення суду першої інстанції було скасоване і позовна заява прокурора на підставі п.3 ст. 229 ЦПК (відсутність повноваження у заінтересованої особи на ведення справи) залишена без розгляду.

У касаційній скарзі прокурор зазначив, що відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках, визначених законом, а в ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” зазначені підстави представництва прокурором інтересів громадянина в суді.

На його думку, висновок  апеляційного суду про те, що у неповнолітніх, на захист прав яких звернувся прокурор, є батьки, які також представляли їхні інтереси в суді у даній справі, і вони не позбавлені можливості самостійно пред’явити позов на захист прав своїх дітей, не може вважатися правомірним. Представництво чи захист дітей в суді прокурором не охоплюється колом обов’язків батьків, тому відмова у захисті інтересів дітей прокурор у за даних обставин є неправомірною і такою, що суперечить вимогам процесуального законодавства.

Чи правильні дії суду апеляційної інстанції? Які процесуальні права та обов’язки має в судовому процесі прокурор ?

 

3. Українська асоціація споживачів (далі – Асоціація) звернулася в інтересах споживачів С., К., Л. та інших до ТОВ “Українська телефонна компанія”, ТОВ “Оптима Телеком”, ТОВ “Оптима-Зв’язок Ессетс” та акціонерного товариства закритого типу “ СП Моні” з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про повернення телефонних номерів з прямим підключенням до київської телефонної мережі, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв’язку з невиконанням умов договору.

Суд позовну заяву залишив без розгляду на підставі того, що Асоціація не мала повноважень на ведення справи, оскільки особи, в інтересах яких вона діяла, не надали довіреності на право представляти їхні інтереси в суді.

Асоціація оскаржила цю ухвалу суду, зазначивши, що во-на прийнята всупереч вимогам Закону України “Про захист прав споживачів”, відповідно до якого об’єднання споживачів мають право захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів).Оскільки представництво виникло з підстав, передбачених законом, висновок суду про те, що Асоціація може представляти інтереси споживачів тільки на підставі довіреності, є помилковим. З цих підстав скарга була задоволена, рішення скасовано.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте процесуальний статус Української асоціації споживачів, за позовом якої було відкрите провадження у справі.

 

4.Уповноваженим Верховної Ради з прав людини пред’явлено позов в інтересах Петрова у зв’язку з його станом здоров’я та скрутним матеріальним становищем до ВАТ “Енергопроект”про відшкодування шкоди за незаконне відключення від електропостачання.

В ході розгляду справи до суду з’явився адвокат – представник Уповноваженого з прав людини, який на підставі відповідного доручення бажав взяти участь у справі, проте суд відмовив йому в допуску, вважаючи, що законодавство в даному випадку вимагає особистої участі у справі Уповноваженого з прав людини. Посилання Петрова на те, що він буде самостійно захищати свої інтереси, не вплинуло на рішення суду, який залишив позов без розгляду через неявку позивача.

Чи було допущено порушення закону судом?

 

5. Відділ соціального забезпечення населення звернувся в суд з позовом до подружжя Тарасових про позбавлення їх батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей.

У позовній заяві зазначалось, що діти відповідачів знаходяться без догляду, часто пропускають заняття в школі, пенсію, яку вони отримують по інвалідності, витрачається на пияцтво, мали місце випадки жорстокого поводження з дітьми.

Суд, провівши попереднє судове засідання, призначив справу до судового розгляду, повідомивши про це орган опіки та піклування.

Хто має право на пред’явлення зазначеного позову та хто повинен взяти участь у розгляді справи? Які підготовчі дії повинен вчинити суд до розгляду справи по суті?

 

6. При розгляді позову органу опіки та піклування про відібрання неповнолітньої дитини від батьків – подружжя Товстенко без позбавлення батьківських прав у судовому засіданні представник позивача змінила своє ставлення до позову та висновку, наданого органом опіки та піклування, і заявила, що з урахуванням пояснень відповідачів, свідків, наданих ними доказів не наполягає на задоволенні позову.

Районний суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, в цьому же судовому засіданні відмовив у задоволенні позову.

Чи правильні дії суду? Чи вправі представник державного органу змінити в суді висновок, наданий суду цим органом? Яке процесуальне значення має при вирішенні справи вказаний  висновок?

 

Тема10. Представництво в суді

 

Завдання

 

1. С. доручила адвокату К. подати до суду від її імені заяву про усиновлення дитини. Заява за підписом представника була подана до суду. До заяви була додана нотаріально посвідчена довіреність, що підтверджувала повноваження представника на ведення  в суді від імені С. справи про усиновлення.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування, який брав участь у розгляді справи, заперечував проти участі у справі представника С., посилаючись на ч. 1 ст.38 ЦПК. Суд відклонив це клопотання, пояснив, що заявники та заінтересовані особи в справах окремого провадження можуть брати участь особисто або через представника у будь-який справі, в тому числі у справи про усиновлення. Представник заявника заявив клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні з метою забезпечення тайни усиновлення.

 Суд відмовив у задоволенні  клопотання, зазначив, що вирішення цих питань не входить до повноважень представника, розглянув справу і ухвалив рішення про задоволення заявленої вимоги про усиновлення дитини.

Чи відповідають дії суду закону? Зазначте учасників цивільного процесу, які мають право брати участь у справі особисто або через представника. При розгляді яких справ та на яких стадіях цивільного процесу може брати участь представник?

 

2. Л. пред’явила позов до Н. про усунення перешкод у користуванні будинком, зазначивши, що за рішенням суду, яке набрало законної сили, вона має право власності на 1\2 частку будинку, але відповідач чинить їй перешкоди у користуванні ним. У судовому засіданні Л. заявила, що ведення справи доручає сімнадцятирічному сину, пояснивши, що він займається підприємницькою діяльністю, у встановленому законом порядку зареєстрований як підприємець і на цій підставі набув повної цивільної дієздатності і може представляти її інтереси у суді.

У задоволенні заяви Л. суд відмовив, мотивуючи це тим, що її син є неповнолітнім, тому не може бути представником у суді, крім того, на підтвердження повноважень представника має бути надана до суду нотаріально посвідчена довіреність.

Чи правомірні дії суду?Хто може бути представником у цивільному судочинстві? Хто не може бути представником у цивільному судочинстві. Визначте вид представництва, порядок вступу представника  у процес та порядок посвідчення його повноважень.

 

3. В. звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вояж” про розірвання договору оренди транспортного засобу, пославшись на порушення відповідачем умов договору. ТОВ в свою чергу звернулось із зустрічним позовом про визнання зазначеного договору недійсним, мотивуючи це тим, що договір укладено з порушенням вимог закону. Під час розгляду справи представник відповідача Ф. відмовився від зустрічного позову, пояснив, що має право здійснювати всі процесуальної дії без спеціального оформлення повноважень, оскільки працює у ТОВ юристом. Суд не прийняв відмову представника відповідача від зустрічного позову на підставі того, що право на здійснення такої процесуальної дії, як відмова від позову, має бути зазначено у нотаріально посвідченій довіреності.

Чи правильно діяв суд? Визначте  вид представництва, підстави його виникнення, обсяг повноважень представника та порядок їх посвідчення?

 

4. П. звернувся до суду з позовом до ТОВ “Будпроект” про відшкодування завданих збитків у зв’язку з невиконанням обов’язків за договором будівельного підряду. В судовому засіданні голова правління ТОВ “Будпроект” повністю визнав заявлені позовні вимоги. Суд відклав розгляд справи через те, що голова правління діяв у процесі без довіреності на підставі документа, що посвідчує його службове становище, тому неможливо встановити, чи був він уповноважений на вчинення від імені відповідача такої процесуальної дії, як визнання позову, а з’ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Чи правильно діяв суд? Хто може представляти у суді юридичну особу? Якими документами мають бути посвідчені повноваження представника юридичної особи ?

 

5. Д. звернулася до суду з позовом до Р. в інтересах своїх дітей про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадкування 1\4 частини будинку та про визнання права власності на цю частину будинку за її сином та донькою. В обґрунтування позовних вимог Д. посилалась на те, що батьком її дітей заповіт було складено на користь сторонньої особи, в стані, коли він не розумів значення своїх дій, Д. також пояснила, що її повнолітні діти, в інтересах яких заявлено позов, є інвалідами дитинства і тому не можуть захистити свої права самостійно. Суд прийняв позовну заяву і відкрив провадженняу справі, допустив Д. до участі у справі як законного представника.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте вид представництва в даному випадку та дайте його правову характеристику.

 

6. Авдєєв 1.09.2007р. звернувся з позовом до Авдєєвої та Кротова про визнання договору купівлі-продажу 1\2 частини будинку недійсним.

У судовому засіданні було встановлено, що Авдєєв та Авдєєва є співвласниками спірного будинку. Авдєєва продала свою частину будинку Кротову. Авдєєв на час укладання договору перебував у лікарні і не був повідомлений про продаж Авдєєвою належної їй частини будинку, в зв’язку з цим він не міг скористуватись переважним правом на її купівлю. В судовому засіданні було також встановлено, що за заявою психіатричного закладу, де Авдєєв перебував на лікуванні, судом була розглянута справа про обмеження його у цивільній дієздатності і суд рішенням від 27.05.2007 р., яке набрало законної сили, заяву задовольнив.

Розглянувши справу, суд на підставі п.5 ст.201 ЦПК зупинив провадження у справі щодо залучення до участі у справі в порядку, встановленому законом, представника Авдєєва.

Чи відповідають закону дії суду? Визначте підстави та порядок призначення законного представника судом.

 

Тема. 11. Інші учасники цивільного процесу

 

( для самостійного вивчення)

 

1. Помічник судді, консультант суду.

2 Секретар судового засідання.

3. Судовий розпорядник.

4. Свідок.

5. Експерт.

6. Спеціаліст.

7. Перекладач.

8. Особа,яка надає правову допомогу.

 

Тема 12. Процесуальні строки

 

(для самостійного вивчення)

 

1. Поняття процесуальних строків та їх види.

2. Обчислення процесуальних строків.

3. Продовження та поновлення процесуальних строків.

4. Службові строки.

 

Завдання

 

1. Ухвалою  апеляційного суду від 5.12. 2006 р. апеляційна скарга Чайки О.Я. залишена без руху та заявнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги. У поданій уточненій апеляційній скарзі вказівки суду виконані частково. При цьому Чайка О.Я. просить звільнити його від сплати судового збору з посиланням на п. 10 ст. 4 Декрету КМ України “Про державне мито”.

Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку, що підстав для звільнення Чайки О.Я. від сплати судового збору за оскарження рішення суду немає, бо це не передбачено ст. 82 ЦПК, оскільки суд може звільнити лише від сплати витрат, пов’язаних з розглядом справи, а не від сплати судового збору. Зазначене питання відносять до компетенції органів місцевого самоврядування за місцем району, куди сплачується судовий збір.

З урахуванням того, що Чайці О.Я. відмовляється в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд продовжує строк для усунення недоліків його апеляційної скарги щодо сплати судового збору, про що зазначено в ухвалі від 5.12. 2006.

Чи правильні дії суду? Які підстави та порядок продовження процесуальних строків?

           

2. У червні 2006 р. Б. звернувся до суду з позовом до К. про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки. Рішенням Тячівського районного суду від 12 липня 2006 р. позов Б.задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, К. 13 серпня 2006 р. подав апеляційну скаргу. Ухвалою  апеляційного суду Закарпатської обл.від 21 вересня 2006 р. апеляційну скаргу К. відхилено і залишено рішення суду першої інстанції без змін.

На зазначену ухвалу 22 листопада 2006 р. К. подав касаційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції та ухвалу  апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 грудня 2006 р. касаційна скарга К. на зазначені судові рішення залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження. Залишаючи касаційну скаргу без розгляду, суд виходив з того, що строк на оскарження ухвали  апеляційного суду Закарпатської обл. від 21 вересня 2006 р. закінчився 21 листопада 2006 р., а тому К. пропустив строк на касаційне оскарження рішення.

Чи правильні дії суду? Які правила визначення останнього для строку, обчислюваного місяцями?

 

3. У березні 2006 р. Домикальщенко звернувся до суду із позовом до Калінічної про визнання договору дарування частини будинку недійсним. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2006 р. в задоволені позову відмовлено

3 травня 2006 р. Домикальщенко подав до суду апеляційну скаргу на рішення суду. Ухвалою  апеляційного суду Харківської обл. апеляційна скарга Домикальщенко на зазначене рішення суду залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення строку  апеляційного оскарження.

Чи правильні дії  апеляційного суду?

 

Тема 13. Судові витрати

 

(для самостійного вивчення)

 

1.     Поняття і види судових витрат.

2.     Судовий збір.

3.     Витрати, пов’язані з розглядом справи.

4.     Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

 

Завдання

 

1. Петров В.К. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ВАТ “Звента” про витребування майна – житлового будинку, що є предметом договору оренди, внаслідок невиконання відповідачем його обов’язку передати вказане майно орендареві (позивачу). ВАТ “Звента” під час попереднього судового засідання пред’явило до Петрова В.К. зустрічний позов, який був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом, про дострокове розірвання договору оренди у зв’язку з недоотриманням від орендаря орендної плати.

У якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, під час попереднього судового засідання у справу вступило ПП “Агро імпорт” з позовною заявою про визнання права власності на спірний житловий будинок, а також про визнання недійсним договору оренди, що був укладений між Петровим В.К. та ВАТ “Звента”.

Визначте ціну кожного позову та розмір судових витрат, які мають сплатити особи, які беруть участь у справі, якщо строк договору оренди становить три роки, розмір орендної плати – 1200 грн на місяць, вартість житлового будинку – 59000 грн

 

2. 15 березня 2006 р. Зеньков П.К. звернувся до суду із позовом до Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи це тим, що наказом від 21 січня 2006 р. № 23 його безпідставно звільнено з посади начальника 2-го відділу згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Суддя Ленінського районного суду м. Севастополя ухвалою від 20 березня 2006 р. залишив позовну заяву Зенькова П.К. без руху, мотивуючи це тим, що позивачем не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, й надав Зенькову П.К. строк до 30 березня для усунення недоліків.

Чи правомірні дії судді Ленінського районного суду  м. Севастополя? В якому розмірі та порядку сплачуються витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? Яким чином має діяти Зеньков П.К.?

 

3. Грибачов Г.О. звернувся 01.04.2006 р. до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до тролейбусного депо № 3, профспілкового комітету тролейбусного депо № 3, Харківського комунального підприємства “Міськелектротранс” про визнання потерпілим від неправомірних дій відповідачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення заробітної плати. До позовної заяви Грибачов Г.О. додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова 04.04.2006 р. залишив позовну заяву Грибачова Г.О. без руху, надавши строк до 17.04.2006 р. для сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ухвалою від 18.04.2006 р. позовна заява Грибачова Г.О. була визнана неподаною й повернута позивачеві, оскільки останній не надав суду платіжні документи.

Чи правомірні дії судді? В яких випадках суддя може відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх сплати?

4. Андрєєва А.П. звернулася з позовом до Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення 2000 грн з її брата Шаповала М.П. Під час судового засідання позивачка звернулася з проханням про повернення їй позовної заяви внаслідок відмови від позову.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ухвалою повернув Андрєєвій сплачені нею судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Чи правомірні дії судді в частині повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? В яких випадках суддя виносить ухвалу про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?

 

5. Лук’янов М.П. звернувся до суду з позовом до Мирова В.І. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25000 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Позовні вимоги Лук’янова М.П. були задоволені частково. З Мирова В.І. було стягнуто 15000 грн матеріальної шкоди. В іншій частині суд відмовив у задоволенні позову.

Визначте розмір судових витрат у цій справі. Яким чином мають розподілятися судові витрати між сторонами? Яке рішення в частині судових витрат має прийняти суд, якщо Лук’янов надасть договір, відповідно до якого витрати на правову допомогу представника будуть становить 3000 грн.

 

6. Короленко М.В. у травні 2006 р. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про поновлення на посаді секретаря ТОВ “Ягідка”, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2534 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. При проведенні попереднього судового засідання сторони надали суду письмову мирову угоду, за умовами якої відповідач змінює позивачці дату та формулювання звільнення Короленка на “звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 2 квітня 2006 р.” і виплачує їй компенсацію моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Позивач відмовляється від позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Яким чином мають бути розподілені судові витрати між сторонами?

 

Тема 14. Заходи процесуального примусу

 

(для самостійного вивчення)

 

1.     Поняття процесуального примусу.

2.     Види заходів процесуального примусу.

3.           Підстави застосування заходів процесуального примусу.

4.     Відшкодування майнових збитків.

 

Тема 15. Доказування та докази в цивільному

       процесі

 

Завдання

 

1. Технікум звернувся з позовом до бібліотекаря Пилипенка про стягнення 500 грн – вартості книг, що бракує у бібліотеці технікуму.

У судовому засіданні відповідач пояснив суду, що недостача книг на зазначену суму трапилася не з його вини, а тому, що не були створені умови для належного зберігання книг. Бібліотека, якою він завідував, знаходилася у коридорі, шафи з книгами погано зачинялись, нерідко, приходячи на роботу, бачив шафи відчиненими, про що двічі повідомляв директора технікуму. На цій підставі відповідач просив відмовити позивачеві у позові.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач визнавав факт нестачі на 500 грн.

Які факти повинна доказувати кожна сторона в даній справі?

2. Лещенко подала позов на Власову про виселення її через неможливість сумісного проживання. Позивачка вказала, що відповідачка систематично ображає її непристойними словами. Для підтвердження своїх пояснень Лещенко просила викликати свідками Нілову і Баранову, сусідок по квартирі, і надала характеристику, в якій зазначалося, що позивачка є добросовісною працівницею.

Відповідачка Власова надала суду довідку про те, що хвора на гіпертонію, довідку з місця роботи, що вона виконує виробничий план, але створює в колективі конфліктні ситуації.

Які факти мусить довести кожна сторона? Чи є в даному випадку доказові факти, чи може суд скористатися ними? Які засоби доказування можуть бути використані у даній справі?

 

3. Кутузов подав позов на Смирнова про стягнення боргу у сумі 1200 грн за розпискою і, підтверджуючи свої вимоги, просив допитати свідків Молюту, Сердюка, Нечитайло, які були присутні при укладанні договору позики і підписалися у розписці. Смирнов заперечував проти позову, посилаючись на те, що в присутності своєї жінки Смирнової повернув борг, але розписку у позивача не витребував.

Вирішіть питання про належність і допустимість доказів у даній справі.

 

4. Дзержинським районним судом м. Харкова розглядалась справа за позовом Самолова до Зайцева про стягнення 2 000 грн за договором позики. У судовому засіданні Зайцев позов не визнав та пояснив суду, що між ним та позивачем договору позики ніколи не укладалось і гроші він від позивача не отримував.

На підтвердження своїх позовних вимог Самолов заявив клопотання, у якому просив заслухати у судовому засі-данні таємно зроблений ним аудіозапис, із змісту якого можна зробити висновок про наявність договору позики і те, що Зайцев визнавав наявність боргу. Відповідач та його представник проти задоволення клопотання заперечували.

Розглянувши клопотання та заперечення відповідача і його представника, суд в задоволенні клопотання відмовив.

Чи правильні дії суду?

 

5. У грудні 2005р. Р. пред’явила в інтересах неповнолітньої дочки М.  позов до В. та О.І. про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/3 спадкового майна.

Позивачка зазначала, що з 1999 р. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком відповідачів О., від якого в неї 20 серпня 2000 р. народилась дочка М. Після смерті О., яка сталася 8 березня 2004 р., відкрилася спадщина. Свідоцтво про право на неї було видано дітям померлого В. та О.І. на 1/2 майна кожному.

Оскільки О. не записаний батьком її дочки, яка також має право на спадщину, Р. просила задовольнити позов.

 Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що Р.Д., який записаний батьком М. у свідоцтві про її народження, в судовому засіданні визнав, що фактично її батьком є покійний О.

Чи правильні дії суду? Чи може вимога про встановлення факту батьківства бути задоволена за наявності не спростованого запису про батьківство іншої особи?

 

6. У серпні 2005 р. Д. звернувся до суду із позовом до З. Про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на цей автомобіль. Позивач зазначав, що в липні 2004 р. він уклав із З. угоду, згідно з якою відповідач передав йому за генеральною довіреністю автомобіль “Фольксваген-Гольф”, а він З. у присутності свідків – гроші в сумі, еквівалентній 5 тис. доларів США.

Договір купівлі-продажу вони нотаріально не посвід-чували, вважаючи, що достатньо генеральної довіреності, проте, коли влітку 2005 р. виник конфлікт, відповідач анулював довіреність і у нього, Д., вилучили спірний автомобіль. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги.

Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд на обґрунтування висновку про те, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля послався на генеральну довіреність і показання свідків Г., С. та М., у присутності яких передавалися гроші. 

Вирішіть питання про допустимість доказів у даній справі.

 

7. У березні 2005 р. М. пред’явив позов до ООО “Дніпрохім” (далі – ООО) про виділення частки зі спільного майна і відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що до лютого 1997 р. він працював генеральним директором ООО і є співвласником майна цього товариства з розміром частки 4,09 % на суму 471 тис. 860 грн. У зв’язку з виходом його з членів товариства звернувся до відповідача із заявою про виділення його частки, але йому було безпідставно відмовлено в цьому.

Посилаючись на те, що такими діями відповідача порушено його права і заподіяно йому моральну шкоду, позивач просив зобов’язати ООО виділити йому частку зі спільного майна товариства в грошовому вираженні в сумі 471 тис. 860 грн і відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 тис. грн.

У справі є різні дані щодо вартості вкладу позивача у майно ООО. Згідно з розрахунком, підписаним позивачем як генеральним директором товариства до припинення трудових відносин із відповідачем, ця вартість становила 199 тис. 334 грн. Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України визначив її в сумі 211 тис. 68 грн. У цьому розмірі відповідач визнавав позов. За висновком експертів-бухгалтерів ХНДІСЕ на користь позивача належить стягнути з відповідача 450 тис. 959 грн. Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи, проведеної спеціалістами приватної фірми “Аудит-практик”, вклад позивача дорівнює 12 тис. 886 грн.

При вирішенні справи суд взяв до уваги суму, визначену експертами-бухгалтерами ХНДІСЕ, пославшись на те, що в нього немає підстав для сумніву в об’єктивності висновків даної експертизи, а висновки Інституту економіко-правових досліджень та експертів фірми “Аудит-практик” відхилив із тих мотивів, що особи, які їх давали, не мали права проводити судову експертизу і, відповідно, до ст. 57 ЦПК їх висновок не є доказом. Розрахунку, підписаному позивачем у період, коли він був генеральним директором товариства, суд ніякої оцінки не дав.

Чи правильні дії суду?

 

8. У квітні 2005 р. Р. звернувся до суду із позовом до КП “Ремонтно-будівельне управління по благоустрою міста” про відшкодування шкоди, зазначаючи, що з вини К., який управляв автомобілем відповідача, сталася ДТП, в якій було пошкоджено його автомобіль ВАЗ-21011. За висновком товарознавчої експертизи йому заподіяно шкоду в розмірі 2 тис. 136 грн.

Рішенням Бабушкінського міського суду м. Дніпропет-ровська позов Р. було задоволено. Постановлено стягнути на його користь зі згаданого підприємства 2 тис. 136 грн на відшкодування матеріальної та 156 грн витрат на юридичну допомогу.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог Р., суд виходив із того, що ДТП, унаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ-21011 під керуванням позивача та ЗІЛ-130 під керуванням водія П., сталася з вини водія К., який керував автомобілем ГАЗ-52, що належить відповідачу, і яка підтверджується матеріалами органів ДАІ, що є безспірними доказами вини відповідача.

Чи правильні дії суду?

 

Тема16. Позов

 

Завдання

 

1. Громадянка Ц., яка мешкає в м. Куп’янську, звернулась до Куп’янського міськрайонного суду Харківської обл.з позовом до громадянина У., який мешкає в м. Харкові, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позовній заяві вона вказала, що внаслідок ДТП, що відбулась у м. Харкові, в здійсненні якої винним було визнано громадянина У., але який був звільнений від покарання у зв’язку з амністією, загинула її дочка.

Свої позовні вимоги громадянка Ц. мотивувала тим, що вона понесла витрати у зв’язку з похованням дочки, та їй було завдано моральних страждань.

Чи  може  бути  об’єднано  ці  дві  вимоги  в  одній позовній заяві?

 

2. Б. працювала поваром-бригадиром їдальні, з нею була укладена угода про повну матеріальну відповідальність. Наказом завідуючого їдальнею Б. була звільнена з роботи в зв’язку з втратою довіри.

Не погоджуючись зі звільненням, Б. звернулася до суду з позовом про зміну формулювання причини звільнення, а потім позовні вимоги змінила та просила відновити її на колишній роботі зі стягненням заробітної платні за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду в позові про зміну формулювання причини звільнення відмовлено. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.

Б. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України про скасування попередніх рішень та направлення справи на новий розгляд. Свою скаргу позивачка обґрунтувала тим, що вона змінила позовні вимоги  та просила відновити її на роботі зі стягненням заробітної платні за час вимушеного прогулу. Суд же виніс рішення не по цих позовних вимогах, а по раніше заявленому нею позову про зміну формулювання  причин звільнення. Тому, на її погляд, спір про відновлення на роботі та стягненні заробітної платні за час вимушеного прогулу залишився невирішеним.

Яке рішення має прийняти Верховний Суд України?

 

3. В. звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право на користування житловим приміщенням – кімнатою розміром 25,8 кв.м, пославшись на такі обставини.

Власник житлової площі – Київський райвиконком м. Харкова, а він як наймач кімнати 2 вересня 2004 р. був засуджений до позбавлення волі на термін шість місяців. У травні 2005 р. звільнився з місць позбавлення волі після відбу-вання покарання. Київський райвиконком м. Харкова не дозволив йому оселитися в кімнаті і надав її Е.

На думку В., він не втратив права на користування житловим приміщенням і тому просив визнати недійсним ордер, виданий Е. Суд провадження по справі закрив з тих підстав, що заява В. не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги В. спрямовані на відновлення реєстрації, в чому йому відмовлено органами міліції, а такі вимоги підлягають розгляду в адміністративному суді.

В апеляційній скарзі В. просив ухвалу про закриття провадження скасувати і справу направити на новий розгляд по суті спору з тих підстав, що предмет позовних вимог по справі – визнання права на житлове приміщення, наймачем якого він був до засудження, та визнання недійсним ордера на нього, виданого Е., а підстави – ті обставини, що він право на користування житловим приміщенням не втратив. Видачею ордера Е. порушено його право на користування цим приміщенням.

У скарзі В. зазначив, що твердження суду, що його вимоги, спрямовані на відновлення реєстрації, – це зміна без його волевиявлення предмета та підстав позову, що законом не допускається.

Чи підлягає апеляційна скарга В. задоволенню?

 

4. До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася громадянка Балаш Р.І. з позовом до СПДФО Колізуб Н.В. з позовом про захист прав споживача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовала тим, що вона придбала у відповідача меблі на загальну суму 2600 грн У зв’язку з тим, що меблі мають суттєві недоліки, які не можна усунути, позивач просила суд розірвати договір купівлі-продажу між нею та відповідачем, стягнути з відповідача вартість меблів у розмірі 2600 грн та моральну шкоду у розмірі 1000 грн

Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що позивачка не може звертатися з позовною заявою, яка містить декілька вимог, і тому її заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте аналіз зазначеній процесуальній ситуації.

 

5. У жовтні 2005 р. Б. звернувся до суду з позовом до П. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 14 січня 2004 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав П. прості іменні акції ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” у кількості 780 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн Додатковою угодою від 16 січня 2004 р. суму договору збільшено до 5 млн. 300 тис. грн Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, і 11 березня 2004 р. було укладено новий договір купівлі-продажу зазначених акцій – із З. Проте відповідач відмовився підтвердити факт розірвання з ним договору та використовує акції в своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2004 р.

П. звернувся до суду із зустрічним позовом до Б. і З., третя особа – ТОВ “Партнер-реєстр”, і в якому просив зобов’язати Б. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 80 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2004 р.; зобов’язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, здійснивши переведення простих іменних акцій ВАТ, які випущені в документальній формі, з особистого рахунку З. на особистий рахунок Б. На обгрунтування позовних вимог П. зазначив, що 14 січня 2004 р. він уклав із Б. у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне у майбутньому, та провів часткову оплату. Проте Б. на порушення умов договору та вимог законодавства 11 березня 2004 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із З.

Суд прийняв зустрічний позов, вказуючи на те, що первісний і зустрічний позови  взаємопов’язані.

Чи правильні дії суду? Визначте та дайте характеристику процесуальним підставам та наслідкам прийняття зустрічного позову. Яким вимогам повинен відповідати зустрічний позов?

 

6. Х. зробила заповіт на належне їй майно сестрі Б. та брату Л.

Б. пред’явила в суді позов до Л. щодо розділу майна, посилаючись на те, що відповідач відмовився це зробити в добровільному порядку, а частину речей продав або передав своїй дочці.

За клопотанням позивачки районний суд в порядку забезпечення пред’явленого позову наклав арешт на спадкове майно та на автомобіль “Жигулі”, який належить відповідачу.

Л. звернувся до суду з заявою щодо скасування забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль, зазначивши, що через тривалий характер судового процесу він не має можливості користуватися автомобілем, який потрібен йому в зв’язку зі станом здоров’я та віком. Арешт автомобіля обмежує також його права як власника. Суд прийняв ухвалу про задоволення клопотання.

Позивачка в апеляційній скарзі просила скасувати цю ухвалу, виходячи з того, що спір по справі ще не вирішено, вона зазнала значних затрат, а відповідач не має потреби в користуванні автомобілем.

Апеляційний суд скаргу Б. залишив без задоволення, вказавши наступне.

Спір сторін стосується розділу спадкового майна, на яке накладено арешт, що саме по собі є достатнім для забезпечення пред’явленого до Л. позову. За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання відповідача про звільнення автомобіля з-під арешту, і прийнята ним ухвала не суперечить цивільному процесуальному законодавству.

Чи є законними ухвали суду першої та апеляційної інстанцій?

 

Тема17. Пред’явлення позову, відкриття

                              провадження у справі

 

Завдання

 

1. У січні 2007 р. Є. звернувся до суду з позовом до голови ради суддів обл.про відшкодування моральної шкоди за приниження його честі та гідності, заподіяної відповіддю на його звернення щодо розгляду з порушенням вимог процесуального законодавства одним з місцевих судів цивільної справи за його участю.

У позовній заяві Є. зазначав, що відповідь голови ради суддів обл.містить недостовірну та неперевірену інформацію щодо обставин та причин неодноразових перерв у справі, просив стягнути 5000 грн компенсації моральної шкоди.

Ухвалою судді районного суду від 22 січня 2007 р. позовна заява Є. як така, що не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України, залишена без руху та до 10 лютого 2007 р. позивачеві надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 13 лютого 2007 р. позовна заява Є. відповідно положень ст. 121 ЦПК України повернута як неподана.

Позивач Є. звернувся з апеляційною скаргою до  апеляційного суду і просив скасувати ухвалу районного суду від 13.02.2007 р.

При розгляді цієї апеляційної скарги апеляційним судом встановлено, що із змісту позовної заяви вбачається, що Є. не наведено, в чому саме полягає моральна шкода та якими саме неправомірними діями або бездіяльністю голови Ради суддів області заподіяна позивачеві така шкода.

За таких обставин суддею суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, обґрунтовано позовна заява Є. залишена без руху та оскільки з боку позивача не було здійснено в наданий термін дій щодо усунення недоліків, суддею обґрунтовано заява визнана неподаною та повернута заявнику.

На цій підставі у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено.

Проаналізуйте процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

 

2. Підченко Г.А. звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунків та стягнення моральної шкоди. При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддею була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. В обгрутування зазначеної ухвали судом покладено той факт, що позивачем Підченко Г.А. не було додано до позовної заяви копій всіх документів для відповідача.

Чи правильні дії суду?

3. У серпні 2006 р. до Нововодолажського районного суду Харківської обл. від імені Кузьменської Н.П. з позовом до Кузьменської М.Г. про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звернувся адвокат С. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею було з’ясовано, що до позовної заяви не додано документа, що підтверджує повноваження представника Кузьменської Н.П. адвоката С.

На цій підставі судом була постановлена ухвала про повернення позовної заяви.

Адвокат С. повторно звернувся до суду з тим самим позовом, додавши до нього ордер, який видано адвокатським об’єднанням. Суд відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що цивільне процесуальне законодавство не допускає повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Проаналізуйте дії суду. Визначте та дайте характеристику підставам повернення позовної заяви.

 

4. Ф. подала позов до виконкому Олександрійської міської ради про надання житлового приміщення. У позовній заяві вона зазначила, що після обрання суддею проживала з дочкою у гуртожитку і міськвиконком не забезпечив її протягом шести місяців житлом, як це передбачено Законом України “Про статус суддів”. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила зобов’язати відповідача надати їй двокімнатну квартиру.

Рішенням суду позов задоволено. В апеляційній скарзі Олександрійський міськвиконком просив скасувати рішення, посилаючись на те, що ця заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Визначте, чи правомірні дії суду? Визначте та проаналізуйте підстави та наслідки відмови у відкритті провадження у справі.

 

5. Кравченко С.К. звернулася до суду з позовом про стягнення з Кравченка М.В. коштів на утримання дітей: сина Олександра, народженого 10 березня 2000 р., і дочки Світлани, народженої 15 серпня 2006 р. Вона вказала, що у грудні 2006 р. Кравченко М.В. залишив сім’ю і на її неодноразові прохання надавати допомогу на утримання дітей відповідає відмовою, заявляючи в листах про те, що у нього інша сім’я, яку він повинен утримувати. До позовної заяви позивачка додала свідоцтва про народження дітей, в яких батьком Олександра та Світлани вказаний відповідач, і довідку з будинкоуправління про те, що діти живі і мешкають з нею за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 90, кв. 52.

Відповідач проживає у м. Харкові по пр-ту Московському, 252, кв. 125, працює на заводі “Світло шахтаря” токарем, його заробіток після відрахувань становить 1 100 грн.

Складіть позовну заяву  від імені Кравченко С.К. про стягнення аліментів на дітей. 

 

6. У березні 2007 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась Чуприна С.В. до Чуприни О.М. з позовом про поділ спільно нажитого майна.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за зазначеним позовом судом з’ясовано, що відповідач Чуприна О.М. вже звертався раніше до Дзержинського районного суду м. Харкова до своєї колишньої дружини Чуприни С.В. з позовом про поділ спільно нажитого майна, але під час слухання справи від позову відмовився. Відмова від позову була прийнята судом та провадження у справі закрито. Ухвала про закриття провадження у справі набрала законної сили.

На підставі того, що є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову в спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі за позовом Чуприни С.В. 

Чи правильно вчинив суд? Проаналізуйте зазначену процесуальну ситуацію.

 

Тема 18. Провадження у справі до судового розгляду

 

Завдання

 

1. Ісаєва С.І. 20.09.2005 р. звернулася до Московського районного суду з позовною заявою про стягнення з Петрова В.М. заборгованості за договором позики. Суддя Московського районного суду м. Харкова, розглянувши позовну заяву, 25.09.2005 р. виніс ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій призначив справу до розгляду на 15.10.2005 р.

Чи правомірні дії судді? Яким чином повинен був діяти суддя після відкриття провадження у справі?

 

2. Для підготовки справи до судового розгляду суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова призначив попереднє судове засідання на 12.01.2006 р. за позовом Зосимова В.І. до ВАТ “Укртелеком” про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце попереднього судового засідання, 12.01.2006 р. не з’явився.

Суддя, поспілкувавшись з відповідачем, призначив повторне попереднє судове засідання на 14.02.2006 р., на яке позивач знову не з’явився. У зв’язку з повторною неявкою на-лежним чином повідомленого позивача суддя виніс ухвалу про залишення позовної заяви Зосимова В.І. без розгляду.

Оцініть дії судді.

 

3. Суддя Московського р-ну м. Харкова 15.10.2005 р. відкрив провадження у справі за позовною заявою Прохорова В.А. до Прохорової Ж.В. про поділ спільно нажитого майна, призначивши попереднє судове засідання на 30.10.2005 р. У попередньому судовому засіданні суддя переконав сторони закінчити спір, уклавши мирову угоду, та допоміг їм виробити її умови. Після цього він виніс ухвалу про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі.

Чи правомірні дії судді? Чи входить до завдань провадження у справі до судового розгляду досягнення мирової угоди між сторонами?

 

4. Горошенко І.В. звернувся до суду з позовом до Павленка М.Р. про стягнення  1500 грн за договором позики, посилаючись на те, що у січні 2005 р. передав відповідачу  вказані грошові кошти, які останній  зобов’язаний був  повернути до 31 грудня 2005 р. На  підтвердження  укладення  договору  позики  та отримання  грошових коштів відповідач надав Горошенко І.В. розписку. У зазначений в договорі строк Павленко М.Р. грошові кошти не повернув. У попередньому судовому засіданні відповідач позов визнав у повному обсязі.

Яке рішення має прийняти суд? Складіть відповідний процесуальний документ.

 

5. Альошин В.К. звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з Альошиною В.П. Альошина В.П., одержавши ухвалу про відкриття провадження у справі, пред’я-вила зустрічну позовну заяву про розподіл майна. В позовній заяві Альошина В.П. заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль ВАЗ-2108, що був придбаний подружжям під час шлюбу, мотивуючи це тим, що Альошин В.К. має намір подарувати зазначене майно своїм батькам.

Які дії має вчинити суддя під час підготовки справи до судового розгляду?

 

6. Сініцина М.М. пред’явила позов до Окішева А.П. про стягнення аліментів на їх доньку Окішеву О.А. Під час попереднього судового засідання було з’ясовано, що у Окішев А.П. вже сплачує аліменти за рішенням суду на іншу дитину  –  Морозову М.А.

Яким чином має діяти суддя? Визначте склад осіб, які беруть участь у цій справі.

 

7. У січні 2006 р. Голубцов В.А. пред’явив позов до ТОВ “Сігма-КС” про стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторського права і відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що з травня по вересень 2005 р. створив літературний твір під назвою “Инноватика, как возможность “встать на ноги” в Украине”. У цей же період він працював у відповідача на посаді консультанта і оформив свій твір на виданому йому комп’ютері у вигляді електронної сторінки у своїй електронній папці, де він позначив загальноприйнятий авторський знак охорони свого твору. Оскільки на сервері підприємства доступ до його електронної папки мали й інші працівники, а також директор ТОВ, позивач вважав, що відповідач незаконно використав його твір при наданні ТОВ “Севморверфь” інформаційно-консультаційних послуг у вигляді звіту “Рекомендации по практическому применению законодательства Украины в области инновационной деятельности субъектами предпринимательской деятельности”, за що отримав винагороду в розмірі 53000 грн

15 лютого 2006 р. суддя Дзержинського районного суду м. Харкова виніс ухвалу про об’єднання вказаної справи зі справами за позовом Романова М.К. до ВАТ “НТІ ТТР” про стягнення авторської винагороди в розмірі 7000 грн, а також зі справою за його ж позовом до ТОВ “Сігма-КС” про стягнення відшкодування за час затримки у проведенні розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП.

Чи правомірні дії судді? В яких випадках суддя має право постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох позовів?

 

8. Арканова М.П. звернулася до суду з позовною заявою до Пєтухова Л.П. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Під час попереднього судового засідання було з’ясовано, що позивачу невідоме місце проживання відповідача, а позов пред’явлений за останнім відомим місцем проживання відповідача, де останній не мешкає.

Які дії мають вчинити позивач та суддя з метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання?

9. У березні 2006 р. Марков М.І. звернувся до суду з позовом до Волошина В.І., Волошина В.В., Волошиної В.О. про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та визначення порядку користування квартирою. Під час проведення попереднього судового засідання спір не був врегульований до судового розгляду. Після закінчення підготовки справи до розгляду суддя призначив справу до розгляду.

Яким чином здійснюється призначення справи до розгляду? Протягом якого строку справа має бути призначена до розгляду? Складіть відповідний процесуальний документ про призначення справи до розгляду.

 

Тема19. Судовий розгляд цивільних справ

 

Завдання

 

1. Семенов звернувся до суду з позовом до Кирилова про усунення перешкод в реалізації свого права власності на будинок. У позовній заяві позивач зазначив, що за договором купівлі продажу придбав будинок у Шевчука, але фактично не може ним користуватися, оскільки у будинку проживає Кирилов і не хоче добровільно виселятися. При розгляді справи суду доводилося неодноразово відкладати судовий розгляд з таких підстав: вперше для вступу у справу представника, оскіль-ки позивач заявив клопотання про те, що хоче вести справу через представника – адвоката Іванова; вдруге, коли належним чином повідомлений позивач не з’явився у судове засідання і не надав відомостей про причини неявки, хоча представник позивача з’явився у судове засідання; третій раз суд відклав розгляд справи тому, що не з’явився належним чином повідомлений відповідач, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із його хворобою; четвертий – коли відповідач не з’явився, хоча у справі є відомості про вручення йому повістки; вп’яте суд відклав розгляд справи, у зв’язку із необхідністю подання нових доказів позивачем.

Який строк розгляду справи судом встановлений ЦПК? Чи у всіх випадках було достатньо підстав для відкладення розгляду справи? У чому відмінність відкладення розгляду і оголошення перерви у  розгляді справи?

 

2. Марченко пред’явила до суду позов про розірвання договору довічного утримання, який уклала з Капустіним. У ході розгляду справи в судове засідання надане свідоцтво про смерть позивачки Марченко. Крім цього, до суду надійшла заява від Колодової про те, що вона є дочкою позивачки, що підтверджено довідкою органу РАЦС, і має намір оформити право на спадщину та вступити у справу.

Чи є у даному випадку підстави для зупинення провадження у справі? Чи може суддя постановити ухвалу про закриття провадження у цій справі?

 

3. У справі про поділ майна між подружжям Колосових відповідач Колосов заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Своє клопотання він обґрунтував тим, що відбуває покарання за вироком суду у вигляді позбавлення волі і не може з’явитися до суду. Суддя задовольнив клопотання і зупинив провадження у справі.

Чи є в даному випадку підстави для зупинення провадження у справі? Обґрунтуйте відповідь. Назвіть підстави за яких суд зобов’язаний зупинити провадження у справі.

 

4. У жовтні 2005 р. ЗАТ “Вовчанський олійно-екс-трактний завод” звернувся до суду з позовом до Гонтарева про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою. При розгляді справи Орджо-нікідзівським районним судом м. Харкова від 21 жовтня 2005 р. позовну заяву було залишено без розгляду. У своїй ухвалі суд посилався на п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК, зазначаючи, що позивачем не дотримані вимоги статей 119, 120 ЦПК, а саме не надані копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та не сплачений судовий збір, ці недоліки не усунуті у строк, що надавався судом.

Чи законна ухвала суду? Назвіть підстави залишення заяви без розгляду.

5. Розглянувши справу про поділ майна між подружжям Радіонових, суддя вийшов із залу суду для постановлення рішення до свого кабінету. У коридорі він розмовляв із декількома особами. В кабінеті суддя диктував помічнику зміст судового рішення по справі, під час чого вимушений був відволікатися на розмови по мобільному телефону.

Який порядок ухвалення судового рішення? Чи дотриманий він у наведеному в завданні випадку? Які Ви вбачаєте порушення?  

 

6. Київський районний суд м. Харкова розглядав справу розглядав справу про захист честі, гідності та ділової репутації за позовом підприємця Федорова до теле-радіо компанії “N”. Позивач заявив клопотання про фіксування цивільного процесу технічними засобами і весь розгляд справи записувався на відповідні носії інформації. Після розгляду справи відповідач звернувся до секретаря судового засідання із проханням скопіювати цей запис, на що секретар відповів, що копіювання може здійснюватися лише за ухвалою суду. Крім того, до судді звернувся свідок з вимогою виправити його показання в журналі судового засідання.

Який порядок ознайомлення, копіювання і роздрукування технічного запису судового засідання? У якому порядку  розглядаються зауваження щодо журналу судового засідання? Чи може свідок звернутися із такими зауваженнями?

 

7. Слухання справи за позовом Смирнова до ЗАТ “Діло” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також внесення змін у трудову книжку щодо причини звільнення  відбувалося з використанням технічного запису судового засідання. Проголошуючи рішення, суддя вказав (і це відтворено у записі) про задоволення всіх вимог позивача. Однак отримавши копію рішення позивач побачив, що в ньому нічого не вказано щодо вимоги про зміну формулювання причини звільнення у трудовій книжці.

Яким чином усунути вказану невідповідність?

 

Тема 20. Фіксування судового процесу

 

(для самостійного вивчення)

 

1. Фіксування судового процесу як вимога щодо оформлення цивільної справи.

2. Журнал судового засідання.

3. Протоколи.

4. Технічні засобі фіксування судового процесу.

 

Тема 21. Рішення суду першої інстанції.

        Заочний розгляд справи

 

Завдання

 

1. У листопаді 2002 р. Ж. звернуся до суду з позовом до Волинської митниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з липня 1999 р. працював у відповідача на посаді інспектора митного поста “Луцьк”. Наказом начальника Митниці від 7 жовтня 2002 р. його звільнено з посади за п.2 ст. 40 КЗпП на підставі висновку атестаційної комісії, яка згідно з Положенням про проведення атестації державних службовців (затверджене пост. КМ України від 28.12.2000 р. № 1922) встановила, що позивач проявив неповні знання нормативно-правових актів, в зв’язку з чим не відповідає займаній посаді. Вважаючи звільнення незаконним, здійсненим із порушенням вимог закону, Ж. просив позов задовольнити.

Луцький міський суд рішенням від 4 лютого 2003 р. Ж. у задоволені позову відмовив.

Проаналізуйте рішення щодо його законності і обгрунтованості.

 

2. У грудні 2002 р. П. звернувся до суду з позовом до К. про стягнення подвійної суми завдатку, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підтвердження свого наміру купити у відповідачки квартиру в м. Севастополі 10 грудня 1998 р. він уклав з нею нотаріально посвідчену угоду про завдаток та передав їй як завдаток 3 тис. 427 грн (сума, еквівалентна 1 тис. доларів США). За умовами цієї угоди П. для забезпечення договору купівлі-продажу квартири, який мав бути укладений не пізніше ніж 30 квітня 1999 р. Однак договір купівлі-продажу не був укладений з вини К., оскільки квартира перебувала під заставою в “Укрсоцбанку” та на неї суд наклав арешт. Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн та 3 тис. грн – на відшкодування моральної шкоди.

Ленінський районний суд м. Севастополя рішенням від 30 січня 2003 р., яке залишив без зміни Апеляційний суд м. Севастополя ухвалою від 9 вересня 2003 р., позов П. задовольнив частково: ухвалив стягнути з К. на користь позивача подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн, 160 грн витрат з оплати державного мита та 8 грн державного мита в дохід держави. У задоволені решти позовних вимог суд відмовив.

Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Дайте аналіз ухваленому рішенню.

 

 3. У березні 2002 р. Є. звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ведути Березівського р-ну Одеської обл. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На обґрунтування позову він послався на те, що 24 лютого 2000 р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю, а 28 лютого звернувся з письмовою заявою до відповідача про розірвання договору оренди, оскільки вирішив організувати власне господарство. Незважаючи на те, що він завчасно попередив відповідача про розірвання зазначеного договору оренди, той відмовив йому у поверненні земельної ділянки і продовжує користуватися земельним паєм, таким чином порушуючи його права як власника. У зв’язку з цим Є. просив суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та повернути належний йому земельний пай.

Березівський районний суд Одеської обл. рішенням від 15 травня 2002 р. в задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Одеської обл. рішенням від 13 серпня 2002 р. рішення суду першої інстанції скасувала, задовольнивши позов. Ухвалено зобов’язати ТОВ усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 3,16 га у межах згідно з планом, розташованою на території Ставківської сільської ради, та повернути її власнику Є.

Яке із зазначених рішень відповідає вимогам закону? Обґрунтуйте свою позицію щодо вирішення цієї справи.

 

4. У червні 2001 р. Ярченко Іван Петрович звернувся до Любомлянського районного суду Волинської обл. з позовом до Сікоренко Ольги Іванівни і Сікоренко Анатолія Кириловича про усунення перешкод у користуванні квартирою № 4 по вул.Шкільній у м. Любомлянську шляхом їх виселення.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що набув право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15 лютого 2001 р. із Сікоренко О.І. Цього ж дня позивач написав розписку, зі змісту якої видно, що він зобов’язався у випадку повернення йому грошей до 15 трвня 2001 р. здійснити зворотне відчуження спірної квартири на користь Сікоренко А.К. Згідно з умовами вказаного договору відповідачі до 15 травня 2001 р. повинні були звільнити квартиру від свого майна, виписатися з неї й оплатити комунальні послуги, проте вказані умови не виконали.

Під час розгляду справи відповідачка Сікоренко О.І. звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідачка посилалася на те, що договір купівлі-продажу було укладено з метою приховати іншу угоду – договір застави. Договір купівлі-продажу вона уклала на прохання свого сина Сікоренко А.К., який є власником приватного підприємства “Сад”, що мало кредитні зобов’язання перед “Укрсоцбанком”. Позивач Ярченко І.П. надав приватному підприємству позику для погашення кредитного боргу підприємства. Вказану суму позики, яка разом з іншими витратами становила 12 тис. доларів США, Сікоренко А.К. зобов’язувався повернути до 15 травня 2001 р. З метою забезпечення повернення йому грошових коштів позивач запропонував переоформити на нього право власності на квартиру, що й було зроблено. При цьому грошей вона не отримувала, оскільки вони були перераховані на рахунок приватного підприємства.

Складіть рішення у цій справі

 

 5. У лютому 2005 р. Борисенко Микола Михайлович звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Павленка Ігоря Яновича про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 14 січня 2004 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав відповідачеві прості іменні акції відкритого акціонерного товариства “Вінницький завод тракторних агрегатів” (далі – ВАТ) у кількості 780 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0,25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн Додатковою угодою від 16 січня 2004 р. суму договору збільшено до 5 млн. 300 тис. грн. Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, а 11 березня 2004 р. було укладено новий договір купівлі-продажу зазначених акцій – із Зайчуком Василем Петровичем. Проте відповідач відмовився під-твердити факт розірвання з ним договору та використовує акції в своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2004 р.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Борисенка М.М. і Зайчука В.П., третя особа – ВАТ “Партнер-реєстр”, в якому просив зобов’язати Борисенка М.М. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 780 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0,25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2004 р.; зобов’язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, які випущені в документарній формі, з особового рахунку Зайчука В.П. на особовий рахунок Борисенка М.М. На обґрунтування позовних вимог Павленко І.Я. зазначив, що 14 січня 2004 р. він уклав із позивачем у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне у майбутньому, та провів часткову оплату. Проте позивач на порушення умов договору та вимог законодавства 11 березня 2004 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із Зайчуком В.П.

Складіть рішення у цій справі.

 

6. Русланов М.І. подав позов до заводу “Серп і молот” про поновлення на роботі на посаді електрика складального цеху та про стягнення зарплати за вимушений прогул з 12 вересня 2005 р. по 2 жовтня 2005 р. із розрахунку 900 грн щомісяця. Районний суд в резолютивній частині судового рішення зазначив: “Позов Русланова М.І. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня по 2 жовтня 2005 р. Рішення може бути оскаржене у п’ятнад-цятиденний строк в апеляційному суді”.

Які помилки допущені в резолютивній частині судового рішення?Складіть резолютивну частину цього рішення.

 

7.У березні 2003 р. Б. звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі – ДП), третя особа – Ф., про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Позивачка зазначила, що з 21 лютого 1995 р. працювала енергодиспетчером служби енергопостачання ДП. Наказом від 31 січня 2003 р. № 2/к її звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП за станом здоров’я; наказом від 17 лютого 2003 р. №9/к змінено дату звільнення з 31 січня на 3 лютого 2003 р. Оскільки в день звільнення вона була у відпустці (з 2 по 31 січня 2003 р.), а з 1 до 7 лютого 2003 р. перебувала на лікарняному, вважає звільнення таким, що не відповідає вимогам законодавства про працю.

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2003 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2003 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Апеляційний  суд Харківської обл. рішенням  від 19 травня 2004 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2003 р. і ухвалив стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За заявою відповідача, яка надійшла до суду 3 червня 2004 р. було ухвалене 16 червня 2004 р. додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис. 922 грн.

Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення?Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

 

8. Дергачівський районний суд Харківської обл. рі-шенням від 30 травня 2001 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати з цивільних справ  апеляційного суду від 17 вересня 2001 р., задовольнив позов Р.І. та Р.Л. до М. про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції ухвалою від 6 вересня 2002 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2003 р., за поданням державного виконавця державної виконавчої служби роз’яснив спосіб і порядок виконання рішення цього ж суду від 30 травня 2001 р. При цьому справу було розглянуто суддею у відсутності сторін. Даних про те, що сторони були повідомлені судом у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у матеріалах справи немає.

Дайте правову оцінку діям суду.Визначте порядок роз’яснення судом рішення суду 

 

9. Рябуха звернулась з позовом до Потапова про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її неповнолітню доньку. Відповідач в судове засідання не з’явився втрете, хоча завжди сповіщався належним чином, про що в матеріалах справи є докази, і про причини неявки не повідомляв. Суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про заочний розгляд справи, хоча позивачка була проти заочного розгляду справи.

Суд позов Рябухи задовольнив в повному обсязі. Через п’ятнадцять днів після отримання заочного рішення від відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, де зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і в нього є докази в обґрунтування своїх заперечень. В останнє судове засідання він не з’явився у зв’язку з хворобою, про що надав довідку з лікарні.

Чи були допущені суддею помилки? Чи повинен прийняти суддя заяву відповідача  про перегляд заочного рішення?

 

10. Гранін звернувся з позовом до Климова про відшкодування 3000 грн матеріальної шкоди та 4000 грн моральної шкоди. В перше судове засідання з поважних причин не з’явився позивач і суддя відклав розгляд справи. В друге судове засідання не з’явився з поважних причин відповідач і суддя знов відклав розгляд справи. В трете судове засідання надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності. Гранін в судовому засіданні заявив два клопотання: перше – про заочний розгляд справи, друге – про зменшення розміру позовних вимог на 1000 грн.

Суддя не задовольнив жодного клопотання і пояснив Граніну, що при заочному розгляді справи позивач не може змінити розмір позовних вимог без повідомлення про це відповідача і в такому випадку потрібно буде відкласти судовий розгляд. Якщо Гранін не буде зменшувати розмір позовних вимог, то можливий заочний розгляд справи.

Дайте правову оцінку діям судді?

 

11. У результаті ДТП Ярчук спричинив автомобілю Дорошенка шкоду в розмірі 3000 грн. Дорошенко звернувся з позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, і про причини неявки не повідомив.

На прохання позивача суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Позовні вимоги були задоволені в сумі 1500 грн. Позивач з таким рішенням не погодився і на наступний день після його отримання подав заяву про апеляційне оскарження рішення.Через п’ятнадцять днів з дня проголошення рішення від відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і надав докази в обґрунтування своїх заперечень. В судове засідання він не з’явився у зв’язку з тим, що був у відрядженні, про що надав довідку з місця роботи, але суд про це повідомити не мав змоги.

Суддя в прийнятті заяви відмовив, мотивуючи це тим, що відповідачем не сплачений судовий збір за заяву про перегляд заочного рішення і пропущений строк на подання такої заяви.

Дайте правову оцінку діям судді та сторін.

 

12. Судом 6 жовтня 2005 р. було постановлено заочне рішення, яким були задоволені позовні вимоги Гомінко до Луніна та Мусіна про стягнення суми боргу. В заяві про перегляд заочного рішення від 9 листопада 2005 р. Лунін та Мусін просили рішення скасувати, посилаючись на те, що вони не отримували судові повістки про день, час і місце слухання справи.

Ухвалою суду від 14 грудня 2005 р. вказана заява залишена без задоволення.

Лунін та Мусін не погодились з ухвалою і 19 грудня 2005 р. подали заяву про апеляційне оскарження ухвали суду, а 28 грудня 2005 р. апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Просили скасувати ухвалу та постановити нову про необхідність перегляду заочного рішення.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія залишила апеляційну скаргу без розгляду.

Чи допущені процесуальні помилки судами? Чи правильно діяли відповідачі?

13. Машков звернувся з позовом до Яшина про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 грн, посилаючись на те, що з вини відповідача сталося затоплення його квартири гарячою водою, внаслідок чого він змушений був зробити в квартирі ремонт.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, до суду не з’явився і про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи і про збільшення позовних вимог на 1000 грн Суд задовольнив всі клопотання Машкова та виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Заочним рішенням позов був задоволений в повному обсязі.

На зазначене рішення суду Яшин подав апеляційну скаргу.

Апеляційний суд виніс ухвалу, в якій зазначив, що апеляційна скарга не підлягає прийняттю до  апеляційного провадження, оскільки оскаржити заочне рішення в загальному порядку може лише позивач.

Дайте правову оцінку діям суду першої інстанції,  апеляційного суду та відповідача.

 

Тема 22. Наказне провадження

 

Завдання

 

1. КП “Харківські теплові мережі” звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з низки неплатників.

Суддя у прийнятті заяви відмовив, пояснивши, що заявлені вимоги повинні розглядатися в позовному провадженні.

Представник КП попросив суддю постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Суддя відмовив в цьому на підставі того, що ухвала про відмову про видачу судового наказу постановляється при розгляді справи по суті, а заява КП по суті не розглядалась.

Які помилки допущені суддею?

 

2. До суду звернувся прокурор в інтересах Степанової з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В заяві прокурор вказав, що в результаті перевірки встановлено, що Степанова була звільнена з роботи в зв’язку з ліквідацією підприємства, але і по теперішній час не отримала належну їй до виплати суми заробітної плати і тому опинилася в скрутному матеріальному становищі. Зазначена обставина позбавляє Степанову можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” вбачаються підстави для звернення прокурора в межах його компетенції до місцевого суду на захист прав Степанової.

Чи мав право прокурор звертатися до суду з такою вимогою і з таких підстав? Чи може прокурор взагалі звертатися з заявою про видачу судового наказу? Хто може бути заявником в наказному провадженні?

 

3. Рибаков звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення 400 грн за договором позики, який був укладений з громадянином Свиридовим.

Суддя відмовив у видачі судового наказу, вказавши, що строк платежу по представленому Рибаковим документу ще не настав.

Рибаков наполягав на повернені суми судового збору, в розмірі 51 грн, який він сплатив при поданні в суд заяви. Суддя пояснив, що внесений заявником судовий збір буде зарахований до суми судового збору у разі пред’явлення ним позову в порядку позовного провадження.

Рибаков продовжував наполягати на поверненні суми судового збору, мотивуючи це тим, що найближчим часом такий позов подавати не збирається.

В якому розмірі Рибаков повинен був сплатити судовий збір? Чи має суддя задовольнити вимогу Рибакова?

 

4. До судді надійшла заява Прокопова про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої йому суми заробітної плати. Суддя відмовив Прокопову в прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв’язку з ненаданням ним документів, які підтверджують заявлені вимоги.

Чи правильно діяв суддя? Які підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу? Які документи Прокопов повинен був надати до суду? Як далі  діяти Прокопову?

 

5. Драгунов звернувся до суду з заявою про стягнення з Токарева 2000 грн, переданих ним за договором позики. На підтвердження заявлених вимог Драгунов надав судді видану Токаревим розписку. 10 жовтня 2005 р. суддя видав судовий наказ про стягнення з Токарева боргу в сумі 2000 грн.

30 жовтня 2005 р. до суду надійшли заперечення від боржника відносно виконання  винесеного судового наказу. Токарев вказав, що він був у відрядженні і не мав змоги своєчасно подати заяву про скасування судового наказу. При розгляді судом заяви боржника з’ясувалось, що вимога, на підставі якої був виданий судовий наказ про стягнення  з нього 2000 грн, вже виконаний.

Як повинен вчинити суддя?

 

Тема 23. Окреме провадження

 

Завдання

 

1. Т. звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Заявниця посилалася  на те, що після смерті її рідної сестри О. відкрилася спадщина на частину будинку та на грошовий вклад. Спадкоємців першої черги немає, а вона не може одержати в нотаріальної конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки у свідоцтві про народження сестри та в її свідоцтві про народження  різні записи про прізвища та по батькові.

В судовому засіданні було встановлено, що майно, на яке претендує заявниця, було визнане відумерлим і перейшло у власність територіальної громади. Заявниця вважає, що це було здійснено з порушенням закону та її інтересів. Розглянувши справу, суд на підставі пояснень заявниці, показань свідків та наданих заявницею письмових доказів задовольнив заяву, визнав Т. та О. рідними сестрами.

Чи правильні дії суду? Дайте правову характеристику окремого провадження в системі цивільного судочинства. Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення

 

2. Опікунська рада звернулася до суду з заявою про визнання К. недієздатним на підставі того, що він страждає на психічний розлад. Заява була подана до суду за місцем проживання К. У заяві було зазначено, що К. знаходиться у психоневрологічному диспансері, де проходить черговий курс лікування. Опікунською радою було також заявлено клопотання про витребування з лікувального закладу необхідних документів на підтвердження зазначених у заяві фактів.

Суд прийняв заяву та відкрив провадження по справі. В задоволенні клопотання щодо витребування доказів суд відмовив на підставі того, що відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожен має доказати ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а суд не може втручатись у формування кола доказів у справі.

Дайте правову оцінку діям суду .Визначте порядок  відкриття провадження та розгляду  справ про визнання фізичної особи недієздатною.

 

 3. Профспілковий комітет заводу “Комунар” звернувся до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності В. внаслідок того, що він зловживає спиртними напоями. В заяві було зазначено, що В. неодноразово приходив на роботу у нетверезому стані, його дружина декілька разів зверталась до профкому з проханням про застосування до чоловіка заходів громадського впливу у зв’язку з тим, що він зловживає спиртними напоями.

Суд, розглянув справу, виніс рішення про обмеження цивільної дієздатності В., направив копію рішення до органів опіки та піклування для встановлення піклування та призначення піклувальника.

Чи правомірні дії суду? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Зазначте вимоги до судового рішення по цих справах.

 

4. Ф. звернулася до суду за місцем свого проживання з заявою про усиновлення дитини. В заяві вона зазначила, що перебуває у шлюбі сім років, після тяжкої травми, незважаючи на тривале лікування, не може мати дітей. Вони с чоловіком мають трикімнатну квартиру, займаються підприємницькою діяльністю і можуть забезпечити усі умови для виховання та утримання дитини.

До заяви були додані: копія свідотства про шлюб, копія декларації про доходи та правовстановлюючий документ на квартиру. Суд прийняв заяву  і відкрив провадження у справі.

Чи  є підстави для відкриття провадження у справі ? Які дії має здійснити суддя при підготовці справ про усиновлення до судового розгляду? Визначте склад суб’єктів, предмет доказування та коло необхідних доказів по справах про усиновлення

 

 5. Лікар-психіатр міської клінічної психоневрологічної лікарні Т. звернувся 10. 01.2007 до суду за місцем знаходження лікарні з заявою про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги К.

У заяві було зазначено, що за рішенням суду К. в примусовому порядку проходить амбулаторне психіатричне лікування, стан його здоров’я за минулий час не поліпшився, в зв’язку з цим лікування доцільно продовжити.

Суд 25.01.2007 р. розглянув за участю лікаря-психіатра справу у відкритому судовому засіданні і на підставі копії рішення про надання амбулаторної психіатричної допомоги, висновку лікаря-психіатра про необхідність її продовження та його пояснень, задовольнив заявлену вимогу.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

 

6. Міська клінічна лікарня № 1 звернулася 03.02.2007 р. до суду за місцем свого знаходження з заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу Д., в зв’язку з тим, що при проведенні обстеження в нього було виявлено захворювання на туберкульоз. Суддя прийняв заяву і відкрив провадження у справі, а 15.02.2007 р. він розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участю представника міської клінічної лікарні № 1 та Д.

Чи законні дії суддї? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про обов’язкову госпіталізацію  фізичної особи  до протитуберкульозного закладу

 

7. Прокурор звернувся до суду з заявою про розкриття Акціонерним комерційним банком “П” (далі АКБ “П”) інформації щодо відомостей про стан рахунків ТОВ “Р” (клієнта банку) та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням цього клієнта. В заяві було зазначено, що розкриття інформації необхідно для здійснення перевірки щодо дотримання клієнтом чинного законодавства, оскільки до прокуратури надійшло більше ста звернень працівників товариства про умисну невиплату їм заробітної плати, за що передбачена кримінальна відповідальність для роботодавця.

В судовому засіданні прокурор вимоги заяви підтримав та просив допустити рішення до негайного виконання. Представник АКБ “П” поклався на розсуд суду, зазначив, що ця інформація є банківською таємницею, яка охороняється законом. Представник ТОВ “Р” заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що у найближчий час вони виплатять заробітну плату працівникам, тому розкривати стан їх рахунків та проведення операцій недоцільно, це може стати відомим їх конкурентам по бізнесу.

Чи є підстави для розгляду зазначеної вимоги у судовому порядку? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

 

Тема 24. Апеляційне провадження

 

Завдання

 

1. Петров є власником гаражного боксу в Автогаражному кооперативі та членом цього кооперативу, метою якого є зберігання транспортних засобів. У грудні 2004 р. автомобіль, що належить на праві власності Петрову, був викрадений з боксу шляхом злому замка. Викрадений автомобіль було знайдено через деякий час після дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої позивачу завдано матеріальну шкоду. Вироком районного суду від 25 червня 2005 р. було засуджено Ісаєва, викрадача автомобіля. Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся.

Рішенням районного суду від 20 грудня 2005 р. задоволений позов Петрова до Автогаражного кооперативу про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В апеляційний скарзі відповідач – Автогаражний кооператив просить рішення скасувати, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив у клопотанні про заміну відповідача на Ісаєва; матеріальна шкода завдана не внаслідок викрадення автомобіля, а через ДТП; суд не застосував положення ст. 1177 ЦК щодо відповідальності держави у разі неплатоспроможності особи, яка вчинила злочин; позивач не укладав письмову угоду з кооперативом про зберігання автомобіля.

В апеляційній скарзі Ісаєв просить рішення суду скасувати з тих підстав, що його не притягли до участі у справі і суд вирішив питання про його обов’язки, оскільки кооператив, на його думку, буде мати право пред’явити до нього регресний позов.

 Чи має право Ісаєв на апеляційне оскарження рішення суду? Чи є підстави для скасування рішення суду на підставі  п. 4 ст. 311 ЦПК та з урахуванням інших доводів апеляційної скарги кооперативу?

 

2. Рішенням Московського районного суду м. Харкова Тимофєєву відмовлено в задоволенні позову до Фастової про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною.

В апеляційному поданні прокурор Московськогор-ну  м. Харкова просив апеляційний суд Харківської обл.скасувати рішення місцевого суду, посилаючись на те, що Фастова, маючи на своєму утриманні малолітню дитину, квартиру продала без згоди органу опіки і піклування; угода купівлі-продажу квартири всупереч вимогам ст. 657 ЦК України зареєстрована Харківською товарною біржею; на порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд не врахував доводи позивача – колишнього чоловіка відповідачки і батька малолітньої дитини про те, що Фастова зловживає спиртними напоями. Тому внаслідок відчуження квартири дитина залишилась без житла.

Чи мав прокурор право звертатися до  апеляційного суду? Чи змінилася б ситуація по справі, якщо б прокурор брав участь у судовому розгляді?

 

3. Ухвалою районного суду в порядку забезпечення позову Павлова до Власенко про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, накладений арешт на автомобіль відповідачки. Відповідач подала апеляційну скаргу на сьомий день після постановлення ухвали і не просила про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, посилаючись на те, що ухвала була постановлена за її відсутності й копію цієї ухвали суд на порушення вимог ЦПК їй негайно не направив, а вона довідалася про ухвалу два для назад від державного виконавця при виконанні ухвали.

Як повинен вчинити апеляційний суд? Чи можливе оскарження вказаної ухвали одночасно з рішенням суду по суті спору? Якщо так, то за яких умов?

 

4. Районний суд прийняв рішення у справі за позовом Іванченка до автопідприємства про надання квартири та відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову було відмовлено.

Іванченко в апеляційному порядку оскаржив зазначене рішення районного суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. В апеляційній скарзі він просив рішення суду скасувати та витребувати нові докази, оскільки він вважав, що наданих районному суду доказів достатньо для задоволення його позову.

Суддя районного суду залишив апеляційну скаргу без руху на підставі статей 121, 297 ЦПК, зазначивши, що: 1) скарга не надрукована, а її рукописний текст неможливо прочитати; 2) не зазначена дата подання заяви про апеляційне оскарження, 3) не конкретизоване клопотання про скасування рішення суду; 4) відсутні копії скарг та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; 5) на порушення ст. 7 ЦПК скарга написана не державною мовою; 6) не зазначено поважність причин неподання доказів до районного суду та не обґрунтовано прохання про витребування нових доказів.

Чи правильні дії судді? Чи всі зазначені вище вказівки суду є підставами для залишення апеляційної скарги без руху? В яких випадках нові докази можуть бути витребувані при апеляційному перегляді справи?

 

5. Районний суд задовольнив позов Калініної до Калініна про розірвання шлюбу. У рішенні суду зазначено, що причиною розпаду сім’ї є постійне зловживання відповідачем спиртними напоями, бійки та скандали, його неповажне ставлення до дружини.

В апеляційній скарзі Калінін, не заперечуючи проти рішення суду щодо розірвання шлюбу, зазначив, що не згоден з мотивами, якими керувався суд при ухваленні рішення, викладеними в його мотивувальній частині, оскільки ніяких доказів того, що він зловживає спиртними напоями та негативно поводиться в сім’ї у справі немає.

Суддя  апеляційного суду відмовив у прийнятті апеляційної скарги, зазначивши, що Калінін фактично проти рішення суду не заперечує і по суті з ним згодний.

Чи правильно вчинив суддя? Якщо апеляційну скаргу слід розглянути, то при підтвердженні доводів апеляційної скарги яке рішення повинен прийняти апеляційний суд: змінити рішення (як саме?) чи скасувати рішення з ухваленням нового рішення або з направленням справи на новий судовий розгляд?

 

6. Татарников звернувся до суду з позовом до приватного підприємця Козуба про відшкодування матеріальної шкоди, зазначаючи, що в ресторані “Крона”, що належить відповідачу, здав до гардеробу свій шкіряний плащ, вартістю 4000 грн, отримавши жетон № 7. Після закінчення вечірки плащ з гардеробу йому не повернули через викрадення. Свій позов позивач пред’явив з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК.

Районний суд відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що при передачі плаща до гардеробу між сторонами фактично укладено договір зберігання майна, а позивач наполягав на відшкодуванні йому шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК.

Апеляційний суд за скаргою Татарникова скасував рішення районного суду, при цьому погодився з висновком районного суду, що між сторонами були фактичні договірні відносини щодо зберігання майна і саме з цих підстав задовольнив позов.

Чи дотримані апеляційним судом межі  апеляційного перегляду рішення суду? У яких випадках апеляційний суд вправі вийти за межі доводів апеляційної скарги?

 

7. Коновалова звернулася до суду з позовом до Марченка про визнання договору довічного утримання недійсним, зазначаючи, що за станом здоров’я потребувала сторонньої допомоги, яку їй запропонував відповідач на тих умовах, що вона передасть йому належну їй на праві власності квартиру. Вона підписала договір, вважаючи, що підписала заповіт. Деякий час відповідач надавав допомогу, а потім припинив виконувати свої обов’язки.

Рішенням районного суду в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Коновалової рішення суду скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд з тих підстав, що суд неповно з’ясував обставини, пов’язані з наявністю чи відсутністю підстав для визнання угоди недійсною, а зазначені порушення перешкоджають апеляційному суду дослідити нові докази чи обставини, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Чи правильно застосовані повноваження  апеляційного суду Чи вправі апеляційний суд дослідити нові докази, обставини, які не були з’ясовані в районному суді, та в яких випадках він це може зробити? Як поступити у разі, якщо нові обставини слід дослідити, однак особа в апеляційній скарзі відповідного клопотання не заявляла?  

 

8. ТОВ звернулося до суду з позовом до Голикова про відшкодування 6000 грн матеріальної шкоди та 3000 грн моральної шкоди. Позов обґрунтований тим, що Голиков, керуючи автомобілем “Тойота”, при здійсненні розвороту виїхав на смугу зустрічного руху, перешкодивши рух автомобіля Пежо під керуванням водія ТОВ, унаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода та було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб. Голиков за порушення Правил дорожнього руху України судом був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Рішенням районного суду позов задоволений в пов-ному обсязі.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Голикова: рішення суду в частині задоволення позову ТОВ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди змінив і відмовив у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині рішення суду залишив без змін.

Судова колегія обґрунтувала своє рішення тим, що Голиков є винним в ДТП, бо має місце преюдиціальне рішення суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому доведенню підлягало лише розмір шкоди. Розмір матеріальної шкоди підтверджений документально. Щодо моральної шкоди, то судова колегія вказала на те, що районний суд не встановив обставин на підтвердження спричинення ТОВ утрат немайнового характеру, які могли бути визнані моральною шкодою і таких доказів позивач суду не надав.

Чи правильно застосовані повноваження  апеляційного суду? Який порядок ухвалення та проголошення рішення судом апеляційної інстанції?

 

9. Коробов звернувся до суду з позовом до Пирогова про стягнення суми позики, 3 % річних від простроченої суми за порушення грошового зобов’язання та 5 % від суми позики згідно з договором за користування грошима.

Районний суд задовольнив позов, однак не вирішив позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних за порушення грошового зобов’язання.

В апеляційній скарзі Коробов просив змінити рішення районного суду та задовольнити його позов в повному обсязі. Ухвалою  апеляційного суду рішення скасовано з підстав, передбачених п. 5 ст. 311 ЦПК, та справу повернено на новий судовий розгляд.

Яка різниця між ч. 4 ст. 297 ЦПК щодо повернення справи до районного суду для ухвалення додаткового рішення з п.5 ст. 311 ЦПК? У яких випадках районний суд вправі ухвалити додаткове рішення та який порядок оскарження додаткового рішення?

 

10. Апеляційний суд скасував рішення районного суду за позовом Копиленка до КСП “Лісова ягода” про стягнення суми прибутку і відшкодування моральної шкоди та повернув справу на новий судовий розгляд через те, що суд не притяг до участі у справі осіб, відносно яких вирішив питання про їх права та обов’язки. В ході розгляду справи були встановлені порушення норм цивільного процесуального закону суддею районного суду, внаслідок чого було постановлено окрему ухвалу.

В окремій ухвалі було зазначено, що суд: 1) не з’ясував усіх учасників процесу та не притяг заінтересованих осіб до участі у справі; 2) допустив безпідставну тяганину при розгляді справи; 3) після передачі йому справи від іншого судді порушив принцип безпосередності судового розгляду; 4) порушив строки направлення справи до  апеляційного суду.

Чи всі порушення районним судом були підставою для постановлення окремої ухвали? Чи має право суддя оскаржити цю ухвалу та який порядок її оскарження, оскільки строк оскарження ухвал та рішення різний?

 

Тема 25. Касаційне провадження

 

Завдання

 

1. У квітні 2003 р. П. звернулась до суду з позовом до ВАТ “Іжмаш” про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, посилаючись на те, що, працюючи у 1952-1954 рр. у відповідача, отримала захворення, в результаті якого за висновком ЛТЕК визнана інвалідом II групи з втратою професійної працездатності.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Гор-лівки провадження у справі закрито з тієї підставі, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою  апеляційного суду Донецької обл. ухвала міс-цевого суду залишена без змін.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підлягає розгляду в судах України. При цьому, посилаючись на ст. 20, 42 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р., підписаної у м.Мінську та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (далі – Конвенція), та на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням ними трудових обов’язків, підписану Україною, Росією та іншими державами у м.Москві 9 вересня 1994 р. (далі – Угода), суд вважав, що справа підлягає розгляду в суді Росії, на території якої мала місце подія, що є підставою для відшкодування шкоди.

Водночас ст.8 Угоди визначено, що у справах, передбачених Угодою, компетентним є суд Сторони, на території якої відбулася подія, що стала підставою для вимоги про відшко-дування шкоди, чи суд Сторони, на території якої живуть особи, котрі мають право на відшкодування шкоди, за вибором потерпілого.

У касаційній скарзі П. просила скасувати зазначені ухвали як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права.

Яке з визначених ЦПК України повноважень повинен реалізувати в цьому випадку суд касаційної інстанції? Дайте характеристику повноважень суду касаційної інстанції.

 

2. С. звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” (АКБ), Вінницької обласної дирекції “Укрсоцбанк” (далі – Вінницька облдирекція) про стягнення суми, посилаючись на те, що в грудні 2000 р. та в березні 2001 р. уклав з Вінницькою облдирекцією строкові договори депозитних вкладів, проте з липня 2001 р. відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку по вкладах, у зв’язку з чим йому були заподіяно матеріальні збитки.

Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька обл. дирекція звернулися з зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов’язань, передбачених договорами, немає. Крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладання і підписання договорів. Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал, а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, мережа АКБ складається з центрального банку в м.Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділень банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як вбачається з п.31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем в суді, або третейському чи господарському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2003 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Вінницької обл. позов С. залишено без задоволення, а зустрічний позов АКБ та Вінницької облдирекції задоволений.

У касаційній скарзі С. просить ухвалені у справі рішення скасувати з підстав порушення судом норм матері-ального права.

Чи можуть бути суб’єктами касаційного провадження структурні підрозділи юридичних осіб? Дайте характеристику суб’єктів права на касаційне оскарження. Складіть ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

 

3. У червні 2003 р. Ю. звернулася до суду із позовом до редакції громадсько-політичної газети “Златокрай” про захист честі, гідності, репутації народного депутата України та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що в названій газеті було опубліковано відкритий лист громадянина Ж., в якому автор просив народного депутата України Ю. роз’яснити деякі питання щодо підвищення розміру пенсійного забезпечення. Позивачка надала редакції для опублікування письмову відповідь на зазначений лист, проте замість цієї відповіді відповідач опублікував лише її короткий огляд у статті “Депутати не винні”. Посилаючись на те, що опублікування цієї статті порочить її гідність як народного депутата України, оскільки може створити у читачів враження, що вона нехтує зверненням своїх виборців і не дає на їхні запитання обґрунтованих відповідей, позивачка просила суд задовольнити заявлені нею вимоги.

Рішенням Золотоніського міського суду, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, позов задоволено: редакцію газети зобов’язано опублікувати відкриту відповідь Ю.; на користь позивачки з відповідача стягнуто 600 грн моральної шкоди. Зокрема суд зазначив, що дії редакції газети є незаконними та аргументував свою позицію посиланням на норму Закону України від 17 листопада 1992 р. “Про статус народного депутата України” (ч.1 ст.30), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України Рішенням Конституційного Суду України від 10 травня 2000 р. № 8-рп/2000.

У касаційній скарзі редакція газети просить скасувати судові рішення і повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду чинному законодавству та необґрунтованість судового рішення. В касаційній скарзі зазначалось, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню в даних спірних правовідносинах.

Чи правильно визначені в касаційній скарзі підстави для касаційного перегляду справи? Складіть ухвалу касаційного суду про призначення справи до судового розгляду. Чи є підстави у даній справі для скасування судових рішень і повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції?

 

4. Акціонерне товариство відкритого типу “Юженергобуд” звернулося до суду із позовом до Р. про виселення її з кімнати гуртожитку в м. Южноукраїнка Миколаївської обл., посилаючись на те, що вона вселилась туди самовільно, з порушенням установленого законом порядку.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської обл. позов було задоволено. Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Миколаївської обл. зазначене рішення було скасоване і постановлено нове, яким у позові відмовлено.

Апеляційний суд Миколаївської обл., скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове – про відмову в позові, виходив із того, що відповідачка проживала у спірній кімнаті з відома уповноваженого представника власника, постійно сплачувала за своє проживання, а тому висновок міського суду про її самовільне вселення не відповідає обставинам справи.

У касаційній скарзі позивач просив рішення колегії суд-дів судової палати  апеляційного суду скасувати у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції скаргу задовольнив, рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Миколаївської обл.скасував, а рішення Южноукраїнського міського суду залишив у силі.

Чи законна ухвала суду касаційної інстанції? Який процесуально-правовий статус судді-доповідача та судової колегії по розгляду справи у касаційному порядку?

 

5. У березні 2003 р. Б. звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі – ДП), третя особа – Ф. про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Позивачка зазначила, що з 21 лютого 1995 р. працювала енергодиспетчером служби електропостачання ДП. Наказом від 31 січня 2003 р. №2/к її звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП за станом здоров’я; наказом від 17 лютого 2003 р. №9/к змінено дату звільнення з 31 січня на 3 лютого 2003 р. Оскільки в день звільнення вона була у відпустці (з 2 до 31 січня 2003 р.), а з 1 до 7 лютого 2003 р. перебувала на лікарняному, позивачка вважає звільнення таким, що не відповідає вимогам законодавства про працю.

Ленінський районний суд м.Харкова рішенням від 26 листопада 2004 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2003 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Апеляційний суд Харківської обл. рішенням від 19 травня 2004 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2003 р. і постановив стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Додатковим рішенням цього ж суду від 16 червня 2004 р. зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис.922 грн

У касаційних скаргах Б. та ДП просили скасувати додаткове рішення  апеляційного суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі ДП зазначалось, що додаткове рішення було винесене за заявою позивача незаконно, оскільки повноваження на винесення додаткового рішення не входить до компетенції  апеляційного суду. Касаційна скарга Б. грунтувалася на тому, що винесення додаткового рішення відбулось без розгляду питання в судовому засіданні.

Чи може бути об’єктом касаційного оскарження додаткове рішення  апеляційного суду? Складіть ухвалу суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження.

 

Тема 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами

 

Завдання

 

1.У травні 2005 р. Комова звернулася до суду із позовом до ВАТ “Дніпротрансбуд” про визнання недійсною відмови в приватизації квартири № 55 у будинку № 30 по вулиці Боброва в м. Дніпропетровську. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2006 р., залишеним без зміни ухвалою  апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 4 лютого 2007 р., у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 березня 2007 р. в задоволенні касаційної скарги Комової на судові рішення відмовлено.

Подаючи скаргу, Комова просить ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 березня 2007 р. скасувати і переглянути рішення у зв’язку з винятковими обставинами. У скарзі зазначається, що підставою для такого перегляду є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону. Так, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши 28 січня 2006 р. справу за позовом Смирнова з подібними вимогами до тих же відповідачів щодо приватизації квартири № 50 у тому ж будинку, скасувала судові рішення про відмову в позові та передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 Якій порядок подання скарги у зв’язку із винятковими обставинами? Чи дотриманий особою строк на подачу скарги у наведеній в завданні ситуації?

 

2. У вересні 2005 р. Кирилова звернулася до суду з позовом про переведення на неї прав і обов’язків покупця ТОВ “S.” за цивільно-правовими угодами, укладеними з громадянами (акціонерами ЗАТ “Г” за договорами купівлі-продажу іменних акцій, визнання недійсним сертифікату простих іменних акцій ЗАТ № 118 виданий ТОВ “S.” та визнання за нею права власності на 83102 простих іменних акцій ЗАТ, мотивуючи це тим, що під час продажу акцій ЗАТ не було враховано її право привілейованої купівлі як учасника ЗАТ; акціонери не повідомили про свій намір продати цінні папери; акції були продані ТОВ “S.”, яке не є засновником ЗАТ “Г.”.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 28 грудня 2005 р. позов був задоволений. Рішенням  апеляційного суду м. Севастополя від 6 травня 2006 р. зазначене рішення скасовано і постановлене нове рішення про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 листопада 2006 р. касаційну скаргу Кирилової відхилено.

Кирилова подала скаргу про перегляд рішення суду у зв’язку із винятковими обставинами, в якій просила рішення  апеляційного суду та ухвалу Судової палати у цивільних справах скасувати, посилаючись на неоднакове застосування судами одного й того самого положення закону.

Судова палата вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав: скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що з урахуванням  положень
ст. 4 Закону України “Про власність” акціонери вправі були розпоряджатися акціями на свій розсуд і позивачка не мала переважного права на їх придбавання. З такими висновками погодилася й Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, відхиляючи касаційну скаргу і залишаючи рішення  апеляційного суду без зміни.

Який порядок допуску скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами? Які ухвали постановляє суд, вирішуючи питання про допуск скарги до провадження? Чи є у даному випадку підстави для допуску скарги до провадження у зв’язку із винятковими обставинами?

 

3. У січні 2004 р. Іванов звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування позову позивач зазначив, що газета “П” у статті під заголовком “Про борги по зарплаті, імпічмент пану Іванову і викрадену картину художника, яка затьмарила совість чинушам” опублікувала інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та репутацію як міського мера, внаслідок чого йому завдана моральна шкода, яку позивач і просив стягнути з газети “П”. Суд позов задовольнив, визнавши інформацію неправдивою, і зобов’язав газету опублікувати спростування зазначених відомостей, а також сплатити позивачу 5000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Судами апеляційної та касаційної інстанцій рішення було залишене без змін. У травні 2005 р. газета “П” звернулася до Верховного Суду України із скаргою про перегляд зазначених судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами, посилаючись на те, що 29 березня 2005 р. Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі “Газета “П” проти України” було встановлено порушення державою Україна положень ст. 10 Конвенції щодо захисту свободи вираження поглядів та її обмежень при розгляді національними судами позову Іванова до газети “П”.

Укажіть порядок провадження у зв’язку із винятковими обставинами. Назвіть повноваження Верховного Суду України при розгляді справ у зв’язку з винятковими обставинами. Як повинен вчинити Верховний Суд України у наведеній ситуації?

 

Т е м а  27. Провадження у зв’язку з нововиявленими

                   обставинами

 

Завдання

 

1. У січні 2005 р. Л. пред’явив позов до Національного медичного університету про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначив, що наказом від 9 липня 2004 р. № 424 його було прийнято на посаду завідуючого науково-дослідною лабораторією безстроково. Однак у тому ж році наказом № 1025 від 31 грудня його було звільнено з цієї посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Своє звільнення позивач вважав незаконним і просив задовольнити його вимоги. Рішенням місцевого суду позовні вимоги Л. були задоволені у повному обсязі.  Після того, як рішення набрало законної сили Л. звернувся до суду із заявою, в якій зазначав, що не може виконати рішення, оскільки лабораторія, якою він завідував була ліквідована наказом 31 грудня 2004 р., тому що припинилося фінансування наукових досліджень і просив переглянути рішення суду у зв’язку із нововиявленими обставинами.

Як повинен діяти суд? Чи є у даному випадку підстави для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами? Якій строк подачі заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами?

 

2. Київським районним судом м. Харкова 20 січня 2005 р. був виданий судовий наказ, за яким з Тарасова на користь Окунева стягнуто 5000 грн суми боргу за договором позики, укладеним у письмовій формі. 6 червня 2006 р. Тарасов звернувся із заявою про перегляд судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що за вироком суду, який набрав законної сили 27 січня 2006 р., Окунєв визнаний винним у вимаганні від Тарасова письмової розписки (ст. 189 КК України).

Вкажіть об’єкти перегляду у провадженні у зв’язку з нововиявленими обставинами? Чи є у даному випадку підстави для перегляду судового наказу?

 

3. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2006 р., залишеним без змін ухвалою  апеляційного суду від 15 листопада 2006 р., було відмовлено в позові Миколаєва до Ростова про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Миколаєв звернувся в суд із заявою, в якій просив переглянути судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. При цьому він посилався на те, що суд виніс рішення на підставі фіктивних доказів і довідок, які не відповідають дійсності.

До якого суду слід подавати заяву? Чи є у даному випадку підстави для перегляду рішення?

 

4. 5 травня 2006 р. рішенням районного суду з Потапенка були стягнуті аліменти на користь його сина Івана до повноліття останнього. 7 грудня судом постановлене рішення про визнання недійсним запису про батьківство у свідотстві про народження Івана. На підставі цього прокурор звернувся з заявою про перегляд рішення від 5 травня 2006 у зв’язку із нововиявленими обставинами. Розглянувши вказану заяву, суддя відмовив у її задоволенні, вказавши, що в даному випадку необхідно подавати позов про звільнення Потапенка від сплати аліментів.

Яким особам надане право подавати заяву про перегляд рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами? Чи має таке право прокурор у вказаній ситуації? Якій порядок розгляду заяви про перегляд рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами? Дайте висновок щодо законності дій судді.

 

Тема 28. Виконавче провадження

 

Завдання

 

1. У грудня 2005 р. Петрак звернувся з позовом до Лимаренка про стягнення боргу за договором позики у розмірі 25 тис. грн. Рішенням суду від 16 січня 2006 р. позов задоволений. Після відкриття виконавчого провадження Лимаренко домовився з Петраком про те, що він передасть останньому у власність в рахунок боргу квартиру, якою володіє на праві приватної власності. Сторони звернулися до державного виконавця з проханням затвердити їх мирову угоду.

Як має діяти державний виконавець? Назвіть процесуальні права сторін виконавчого провадження.

 

2. Мосійчук звернувся до суду з позвом до Прилипка про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 30 000 грн Під час попереднього судового засідання у справі сторони уклали мирову угоду, за умовами якої Прилипко зобов’язався сплатити Мосійчуку 5 000 грн протягом трьох місяців, а в рахунок іншої суми боргу передати належний йому автомобіль протягом того ж строку. Ухвалою суду від 14 лютого 2006 р. мирову угоду затверджено, провадження у справі закрито.

Протягом наступних трьох місяців Прилипко прийнятих на себе зобов’язань не виконав, а на звернення Мосійчука заявив, що навіть і не мав наміру сплачувати гроші та передавати автомобіль.

Яким чином може захистити свої права Мосійчук? Чи можливе примусове виконання мирової угоди, укладеної в цивільній справі? Назвіть підстави виконання та виконавчі документи.

 

3. Чугуївським міським судом було розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродуктів про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред’явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу.

Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили.

Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?

 

4. У серпні 2006 р. Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 травня 2006 р. відповідачі завдали йому легкі тілесні ушкодження, чим заподіяли фізичні та моральні страждання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 29 вересня 2006 р. позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн.

Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників?

 

5. Судами було допущене негайне виконання таких рішень:

 –  про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці;

 –  про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним;

 –  про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по теперішній час;

 –  про відібрання дитини.

Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?

6. Міроненко звернулася з позовом до Ушакова, відділу виконавчої служби районного управління юстиції про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування договору купівлі-продажу, поновлення права власності, виселення та виписку.

Позивачка просила визнати прилюдні торги, які відбулись 30 червня 2005 р., відносно квартири № 5 в будинку № 8 по вул. Данилевського у м. Харкові недійсними, посилаючись на такі підстави.

Міроненко не була повідомлена про проведення прилюдних торгів, під час проведення прилюдних торгів позивачка перебувала у довготривалому відрядженні, державним виконавцем не було з’ясовано дані про наявність іншого майна, на яке було можливо звернути стягнення, не було дано роз’яснення рішення суду з приводу його виконання, вартість квартири була визначена неправильно. Також в проведенні торгів брала участь Бабенко, яка була адвокатом Красько-стягувача за виконавчим листом, а в якості понятих при огляді квартири було залучено подружжя Димових, які є заці-кавленими особами.

Які із зазначених обставин можуть бути підставами для визнання прилюдних торгів недійсними? Які із зазначених обставин можуть бути визнані як порушення порядку виконання судового рішення?

 

7. У вересні 2005 р. Чайченко звернувся до суду із позовом до Котова та Котової про стягнення 27 тис. 757 грн. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської обл. позов було задоволено, з відповідачів на користь Чайченка стягнуто зазначену суму. Це рішення набрало законної сили, проте добровільно виконано не було через відсутність у боржників коштів.

12 грудня того ж року державним виконавцем було описано майно боржників, а саме: 1/3 квартири в с. Станично-Луганське та автомобіль “Опель-Кадет”, 1983 р. випуску.

У грудні 2005 р. Чайченко подав заяву про передачу описаного майна в його власність, посилаючись на те, що боржники ухиляються від виконання судового рішення.

Ухвалою Станично-Луганського районного суду від   26 грудня 2005 р. у власність Чайченка було передано 1/3 згаданої квартири вартістю 25 тис. 150 грн і автомобіль вартістю 3 тис. 442 грн та стягнуто із Чайченка різницю вартості переданої квартири в сумі 735 грн.

Чи правомірні зазначені дії суду?

 

8. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова ВАТ “Будінвест” зобов’язано надати Пилипенко трикімнатну квартиру. При виконанні цього рішення державним виконавцем встановлено, що будинок, квартиру в якому мав отримати стягувач, не введений в експлуатацію, будівельні роботи зупинені на невизначений строк, у зв’язку з чим рішення не може бути виконане. Пилипенко звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив стягнути на його користь грошові кошти в розмірі, що відповідає вартості квартири. Державний виконавець відмовив у задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на те, що в даному разі мова йде про зміну рішення суду.

Чи правомірні дії державного виконавця? Яким чином та в якому порядку має бути розглянута зазначена заява?

 

9. Державний виконавець звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про визначення частки Фомченка у приватизованій квартирі для виконання рішення цього ж суду про відшкодування на користь Прутька моральної шкоди в розмірі 12 000 грн.

Суд визнав, що частка Фомченка у приватизованій квартирі становить 1/3, оскільки квартира приватизована трьома членами сім’ї: Фомченко та його батьками. Суд розглянув справу за участю державного виконавця та стягувача Прутько. Фомченко в судове засідання не з’явився і даних про його повідомлення не було.

Батьки Фомченка звернулися до  апеляційного суду зі скаргою, зазначивши, що ухвала Комінтернівського районного суду постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки суд не повідомив їх як співвласників квартири про час та місце розгляду заяви державного виконавця.

Чи підлягає ця скарга задоволенню? Визначте правила розгляду заяви про визначення частки боржника у спільному майні.

 

10. Прохорова пред’явила позов до Власенка про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом. Позивачка зазначала, що відповідач, керуючи автомашиною, належною йому на праві приватної власності, внаслідок порушення правил дорожнього руху наїхав на неї і завдав тяжких тілесних ушкоджень. Прохорова визнана інвалідом ІІ групи і одержує пенсію по інвалідності. Посилаючись на те, що пенсія не відшкодовує втраченого заробітку, позивачка просила стягнути з Власенка  420 грн щомісячно.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської обл. позов задоволено частково, з Власенка стягнуто 380 грн щомісячно. Ухвалою  апеляційного суду зазначене судове рішення змінено. Суму, що підлягає відшкодуванню, зменшено до 330 грн і в порядку повороту виконання рішення суду з Прохорової на користь Власенка стягнуто 177 грн. При цьому з ухвали  апеляційного суду видно, що судове рішення у справі змінено не у зв’язку з тим, що воно обґрунтоване на неправдивих відомостях або поданих підроблених документах.

Що таке поворот виконання рішення? За якими правилами він здійснюється? Чи правильно суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо повороту виконання?

 

11. 24 листопада 2005 р. Жовтневий районний суд м.Харкова постановив рішення про задоволення позову Нагорного до Холодногірської виправної колонії № 18 про стягнення заробітної плати, заборгованості по продовольчому пайку та компенсації за затримку виплати заробітної плати всього на суму 4 286 грн 79 коп. Рішення набуло законної сили.

14 квітня 2006 р. Нагорний з’ясував, що виконавче провадження відкрите, але жодних дій щодо примусового виконання зазначеного рішення не здійснено. Нагорний звернувся до адвоката з проханням роз’яснити, у який спосіб можливо захистити його права.

Сформулюйте відповідь адвоката. Яким чином оскаржується бездіяльність державних виконавців, ким та в якому порядку розглядаються ці скарги? Визначте строки пред’явлення виконавчого листа до виконання, строки здійснення виконавчого провадження та окресліть порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

 

Тема 29. Відновлення втраченого судового

провадження

 

(для самостійного вивчення)

 

1. Порядок відновлення втраченого судового провадження.

2. Порядок порушення відновлення втраченого судового провадження.

3. Рогзляд справи про відновлення втраченого судового провадження.

 

Завдання

 

1. У березні 2006 р. Б. звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові провадження – дві цивільні справи за її позовами до Ясинуватської дільниці енергопостачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнення преміальних винагород та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, які були утилізовані у зв’язку із закінченням строку зберігання. Відновлення проваджень потрібно для оскарження судових рішень у цих справах.

Рішенням Ясинуватського міського суду Донецької обл. від 23 травня 2006 р., залишеним без зміни ухвалою  апеляційного суду Донецької обл.від 3 липня 2006 р., у задоволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі Б. просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи.

Суд касаційної інстанції визнав за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав. Суд, відмовляючи Б. у задоволенні заяви, виходив з того, що справи позивачки були утилізовані у зв’язку з закінченням строку зберігання і тому її вимоги задоволенню не підлягають. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не правильно витлумачено ст. 407, 408 ЦПК, чим допущено порушення норм процесуального права.

Визначте підсудність цієї справи. Чи правильне рішення суду касаційної інстанції?

 

2. У грудні 2006 р. Н. звернувся із заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в квітні 1995 р. Шевченківським районним судом м. Києва йому було відмовлено в позові до ремонтно-будівельного управління № 1 “Київзеленбуд” про стягнення заробітної плати, а тепер він позбавлений можливості його оскаржити, оскільки провадження знищено, в зв’язку з закінченням строку зберігання.

Справа неодноразово розглядалась судами. Попередні судові рішення були скасовані вищестоящим судом. Залишаючи заяву без розгляду, суд, з яким погодилась і судова колегія міського суду, виходив з того, що розрахункові відомості про нарахування Н. заробітної плати за 1992 – 1995 рр. у від-повідача не збереглися, а представлених позивачем документів для відновлення судового  провадження не достатньо.

Однак із матеріалів, долучених Н. до заяви, вбачається, що, незважаючи на те, що провадження у справі знищено, збереглися оригінали судового рішення і копія ухвали судової колегії  апеляційного суду м. Києва, якою це рішення залишено без змін.

Яке рішення повинен прийняти вищестоящий суд?

 

3. Дроб’язко В.І. 19 березня 2007 р. звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в 2004 р. суд розглядав справу за її позовом до Трощенко В.Д., Трощенко К.П. про поновлення порушеного права, визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, Сімферо-польска 2.

За твердженням заявника 23 жовтня 2004 р. суд задовольнив її позов, встановив межі користування спірною земельною ділянкою.

Заявник зазначає, що їй потрібна копія рішення суду для його звернення до примусового виконання. Однак їй відмовлено у видачі копії рішення з мотивів втрати судового провадження.

Суд встановив, що з судового провадження, яке, на думку заявника, розглядав суд, не віднайдено ні одного процесуального документа, крім наданих позивачем судових повісток та заперечення відповідачів проти позову.

Допитані учасники процесу, свідки давали суперечливі показання. Так, відповідач Трощенко К.П. пояснила, що суд закрив провадження у справі, бо позивач відмовилась від позову, хоча інші учасники процесу наполягали на тому, що у справі ухвалено рішення. Свідки Павлов Н.Д. та Некрасова О.Ю. дали різні показання щодо визначення судом меж користування спірною земельною ділянкою. Із наданої довідки експертної установи, видно, що копії висновку судово-техничної експертизи не має.

Яке рішення повинен прийняти суд? Складіть резолютивну частину судового рішення.

 

Тема 30. Міжнародний цивільний процес

 

Завдання

 

1. У квітні 2006 р. громадянин США Р. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення неповнолітнього І.С., вихованця будинку дитини (Україна). Зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Відповідно до законодавства України Р. зареєструвався у Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України (далі  –  Центр). Зазначеним Центром був направлений до будинку дитини, де спілкувався з І.С., та налагодив з ним добрі стосунки.

Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального розвитку дитини та її лікування.

Процедура, яка передує усиновленню дитини, ним витримана, дозвіл Служби імміграції та натуралізації Департаменту юстиції США на усиновлення отриманий.

Зі станом здоров’я дитини, котра хворіє на ряд захворювань, заявник ознайомлений, має можливість в подальшому надавати дитині належне виховання, освіту, медичне обслуговування, батьківські тепло та ласку.

Рішенням місцевого суду від 8 травня 2006 р., яке залишено без зміни ухвалою  апеляційного суду від 11 червня 2006 р., в задоволенні заяви Р. відмовлено.

Відмовляючи громадянину США Р. в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей не має, а тому йому невідомі труднощі, пов’язані з утриманням і вихованням дитини, самостійно утримувати і виховати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням  захворювань дитині необхідна повноцінна сім’я, тобто сім’я, яка складається з обох батьків; заявник не достатньо підготовлений до того, щоб забезпечити повноцінний фізичний, психічний та духовний розвиток дитини.

У касаційній скарзі порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з передачею її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву Р. суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.

Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція?

 

2. 12 січня 2007 р. представник канадської корпорації “Даньян Інтернешнл Інк” (далі  –  корпорація) звернувся до Київського міського суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 жовтня 2006 р.

20 січня 2007 р. ухвалою судді цього суду клопотання корпорації було залишено без руху на підставі ст. 121 ЦПК у зв’язку з несплатою державного мита. Заявнику було надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для сплати державного мита до 30 січня 2007 р. і роз’яснено, що у випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися неподаним та повернено заявнику.

Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були, ухвалою судді Київського міського суду від 7 лютого 2007 р. клопотання корпорації було визнано неподаним і повернено заявнику.

Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її скасувати й розглянути клопотання по суті, посилаючись на те, що вимоги судді щодо  сплати державного мита в розмірі 50 % арбітражного збору не ґрунтуються на законі.

Яке рішення повинна прийняти Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України?

 

3. У липні 2006 р. Ф. звернулася до суду з позовом до спільного підприємства “Автомобільний Дім “Україна Мерседес-Бенц” (далі – СП) про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди, в якому зазначила, що у вересні 2005 р. на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2005 р. вона отримала в СП автомобіль марки “Мерседес-Бенц-S500L”.Після початку експлуатації придбаний автомобіль був нестійким в управлінні на швидкості більше 30 км/год, з жовтня 2005 р. по червень 2006 р. більше десяти разів ремонтувався у відповідача. Посилаючись на те, що вона придбала автомобіль неналежної якості, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача на її користь збитки та моральну шкоду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської обл.від 15.01.2007 р. позов задоволено, договір купівлі-продажу автомобіля розірвано, приведено сторони в первісний стан.

Ухвалою  апеляційного суду Київської обл. від 05.04.2007 р. рішення Вишгородського районного суду в частині стягнення моральної шкоди та виплат на оплату юридичної допомоги змінено.

У поданій касаційній скарзі генеральний директор СП просить скасувати постановлені судові рішення у зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція встановила наступне.

Вирішуючи справу, суди першої і апеляційної інстанції вважали, що продавцем автомобіля неналежної якості є відповідач  –  СП, виходячи з того, що позивачка йому замовила зазначений автомобіль, СП є генеральним представником акціонерного товариства “Даймер Крайслер АГ” (далі  –  АТ) в Україні по продажу та сервісу автомобілів “Мерседес-Бенц”, його менеджер прийняв замовлення на автомобіль і передав позивачці текст договору купівлі-продажу з АТ, який вона підписала, та що оформлення та супроводження автомобіля здійснювало СП.

На підставі оформленого СП замовлення на клієнта Ф. 06.06.2005 р. укладено договір купівлі-продажу автомобіля між АТ (Німеччина, Штуттгарт) і громадянкою України Ф.

Проте згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації України СП як генеральне представництво “Даймер Крайслер АГ” в Україні не зареєстровано, а в статуті СП зазначено, що учасниками спільного підприємства є: “Автомобільний Дім “Україна – Мерседес-Бенц”, АТ Українська автомобільна корпорація” та АТ “Авантрейд”.

Визначте цивільну процесуальну дієздатність СП та належного відповідача. Визначте підсудність цієї справи. Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?

4. Позивач К.Г.П. звернувся до суду з позовом, просить визнати недійсними договір про надання послуг від 21.11.06 р., укладений з іноземною компанією “YYY” (далі  –  компанія), і договір доручення від 21.11.06 р. із ТОВ “ХХХ”, та стягнути на його користь матеріальні збитки в розмірі 29425 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 701,92 грн та витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн. Він обґрунтовує свої вимоги тим, що уклав договір про надання туристичних послуг із компанією, яка виявилась фіктивною і такою, що не має відповідної ліцензії, а тому цей договір, а також договір доручення із ТОВ “ХХХ” на оплату придбаних у компанії послуги мають бути визнані недійсними, а передані ТОВ “ХХХ” в оплату придбаних послуг  нерезидента кошти в сумі 29425 грн. повернуті.

ТОВ “ХХХ” проти позову заперечував, вказуючи, що компанія є належним чином зареєстрованим іноземним суб’єктом господарювання, а тому жодний обман стосовно її існування був відсутній. Вказував також, що умови договору-доручення із позивачем були ТОВ “ХХХ” повністю, належним чином і в строк виконані, жодних порушень умов представництва немає, а надані компанією послуги за своїм характером не є туристичними.

Судом встановлено, що 21.11.06 р. між позивачем та відповідачем “YYY” було укладено договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов’язувався надати позивачу виключне право розміщення в приміщенні, розташованому в Іспанії, на визначених договором умовах та за встановлену ним  плату. Пунктом 3.2.1. договору про надання послуг сторони дійшли до згоди, що оплата придбання буде здійснюватись через ТОВ “ХХХ”, про що між ним та позивачем буде укладено окремий договір-доручення.

Для виконання доручення (оплати придбання у нерезидента) позивачем згідно з фіскальним чеком від 21.11.2006 р. було передано ТОВ “ХХХ” грошові кошти в сумі 29425 грн, які були перераховані відповідачу – компанії “YYY”, що передбачено пп. 3.2. – 3.6.договору-доручення.

Як з’ясовано судом із підписів сторін на спірних договорах, ТОВ “ХХХ” не представляло іноземну компанію “YYY” у відносинах із позивачем, договір із яким позивач уклав самостійно.

Факт існування компанії підтверджується залученими до матеріалів справи її установчими документами, легалізованими Консульським відділом Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Судом також встановлено, що відповідач – компанія (нерезидент) зареєстрована як юридична особа, що підтверд-жується сертифікатом про її інкорпорацію, а тому станом на момент укладення із позивачем договору про надання послуг в повній мірі володіла цивільною правоздатністю.

Як з’ясовано судом із змісту установчих документів “YYY”, відповідач не є юридичною особою за законодавством України, а є юридичною особою за законодавством Багамських островів та зобов’язувався надати виключно послуги з розміщення позивача в приміщенні, розташованому в Іспанії.

Визначте цивільну процесуальну правоздатність відповідача іноземної компанії. Яке процесуальне становище буде займати ТОВ “ХХХ”? Яке рішення повинен прийняти суд?

 

5. У липні 2006 р. страхова компанія АІОІ “ОФ Європе лімітед” (далі – іноземна Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Виноградівському р-ну (далі – ДПІ) та Державної виконавчої служби Ужгородського управління юстиції Закарпатської обл. (далі – ДВС) про виключення майна з опису і повернення власнику. У заяві зазначалося, що 20 серпня 2005 р. в м. Мюнхені було викрадено автомобіль, який належав німецькій фірмі. Іноземна Страхова компанія сплатила колишньому власнику страхове відшкодування, і за законодавством Німеччини до компанії перейшло право власності на автомобіль.

Виноградівський районний суд Закарпатської обл. вироком від 14 січня 2006 р. конфіскував цей автомобіль як предмет контрабанди у М., який намагався на ньому перетнути митний кордон України. Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, іноземна Страхова компанія просила задовольнити  позовні вимоги. Рішенням від 23 липня 2006 р. цей же суд позов іноземної Страхової компанії до ДПІ та ДВС про виключення майна з опису та повернення власнику задовольнив.

Судова палата з цивільних справ  апеляційного суду Закарпатської обл. ухвалою від 23 травня 2007 р. рішення районного суду скасувала і провадження у справі закрила, виходячи з того, що суд першої інстанції розглянув спір між іноземною юридичною особою та українськими юридичними особами, а такі спори відповідно до ст. 15 ЦПК та статей 12 – 16, 21 ГПК підсудні не загальним, а спеціалізованим судам.

У касаційній скарзі іноземна Страхова компанія просила ухвалу  апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, пославшись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Яке рішення повинна прийняти Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України? До юрисдикції якого суду належить дана справа?

 

6. Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) від 9 березня 2006 р. з М., який проживає в Україні, стягнено аліменти на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії в сумі 576 естонських крон (149 грн).

Талліннський міський суд звернувся з клопотанням дозволити примусове виконання на території України його рішення в частині стягнення державного мита.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від  22 березня 2007 р. клопотання було задоволено, дозволено примусове виконання на території України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стягнення з М. 149 грн на рахунок Талліннського податкового департаменту.

В апеляційній скарзі М. порушив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Конституції України і ущемляє його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.

Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського міського суду про стягнення аліментів з М. вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.

Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?

 

7. Рішенням Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації від 8 січня 2006 р. на користь Д.А. з Д.Я. було стягнено щомісячно по 800 руб., починаючи з 17 листопада 2005 р. по 9 березня 2006 р., а також на утримання дочки Л., 2000 р. народження, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітної плати починаючи з 17 листопада 2005 р. і до повноліття останньої, додаткові витрати для придбання ортопедичного взуття для неї в сумі 1921 руб. 27 коп. та 980 руб. державного мита. Крім того, рішенням цього ж суду від 27 квітня 2007 р. з Д.Я. стягнено на користь Д.А. кошти на її утримання в розмірі 850 руб. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2004 р. до досягнення дочкою Л. 18 років і 582 руб. державного мита.

Громадянка Російської Федерації Д.А. звернулася з клопотанням про виконання на території України зазначених рішень суду, оскільки боржник проживає в м. Львові.

Ухвалою місцевого суду м. Львова від 21 березня 2006 р. клопотання задоволено: дозволено примусове виконання на території України зазначених рішень Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації, стягуючи з Д.Я. відповідні кошти за офіційним курсом НБУ на день виконання.

В апеляційній скарзі на зазначені судові рішення Д.Я. просив зупинити виконання ухвали суду до вирішення питання щодо умов їх виконання.

Апеляційний суд встановив наступне.

Постановляючи резолютивну частину ухвали, суд не врахував, що тверді грошові зобов’язання виникли з алі-ментних правовідносин і на території України вони мають виконуватись в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом НБУ. На підставі ухвали про дозвіл на примусове виконання  рішення іноземного суду видається виконавчий лист, тому суд у резолютивній частині рішення повинен був визначити зазначені суми у гривнях за офіційним курсом НБУ щодо російського рубля на день розгляду справи.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

8. 22 вересня 2006 р. до місцевого суду надійшло клопотання компанії “Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед” (далі – компанія) про дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТППУ) від  16 серпня 2006 р. про стягнення з Народного Бюро (Посольства) Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії заборгованості в сумі 779 тис. 341 долар 82 центи США.

Ухвалою судді місцевого суду від 25 вересня 2006 р. в прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовлено.

На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника компанії, в якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання по суті.

Чи підлягає скарга задоволенню? Що означає судовий імунітет держави?

 

9. У травні 2006 р. компанія “Транс Коммодітіз” (США) через Міністерство юстиції України і дипломатичні канали звернулась до суду з клопотанням про визнання та виконання на території України наказу і рішення п’ятої палати в цивільних справах Земельного Суду м. Франкенталь (ФРН) відповідно від 7 та 20 вересня 2005 р. про накладення арешту на майно німецької фірми “Алекс Айрон Імпекс” у зв’язку з порушенням домовленостей щодо поставки вугільного концентрату.

Клопотання розглядалося судами неодноразово. Останньою ухвалою  апеляційного суду Дніпропетровської обл.від 14 березня 2007 р. в задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалу оскаржила компанія “Транс Коммодітіз”, яка просила її скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки суд не з’ясував усіх обставин, що мають значення для вирішення останньої, не виконав вказівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 22 грудня 2006 р., щодо додержання процесуальних норм, не взяв до уваги правову угоду між СРСР і ФРН від 4 грудня 1956 р., неправильно застосував ст. 415 ЦПК, порушив вимоги статей 60, 151-153, 212 ЦПК, тому необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання. Позивач вказав також на те, що суд безпідставно не застосував принципи взаємності та звичай, визнані у міжнародному праві.

Які умови визнання та виконання рішень іноземних судів? Чи підлягає скарга задоволенню?

 

Тема 31. Господарське судочинство

 

Завдання

 

1. У грудні 2005 р. державними податковими ревізорами Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській обл.було здійснено перевірку діяльності туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” щодо відповідності вимогам податкового та валютного  законодавства. В ході перевірки було встановлено, що ТОВ “ВЕРВ” є туристичним агентом, який  реалізує туристичний продукт кінцевому споживачу. В ході перевірки було встановлено порушення п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265-ВР із змінами та доповненнями, а саме не проведення за період з 01.06.05 по 30.06.05 готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій за туристичний продукт отриманий від компанії ANTALYA DEPAR TURISM LTD SLI (згідно з контрактом про туристичне обслуговування б/н від 15.02.2005 р) на загальну суму 3792558,19 грн. Вказані порушення були відображені в акті перевірки № 3356/230/32990125 від 09.12.2005 р., а 20.12.2005 р. було винесено рішення № 0000567900/0 про застосування фінансових санкцій до туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” в зв’язку з порушенням вимог п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Туристичне агентство ТОВ “ВЕРВ” не згодне з застосуванням фінансових санкцій, звернулось до господарського суду Харківської  обл.  з тих підстав, що діє не в якості туристичного агента, а як туристичний оператор, має ліцензію № 2245678 від 13 березня 2005 р., яка видана Державною туристичною адміністрацією України. Як туристичний оператор ТОВ “ВЕРВ” формує власний туристичний продукт, та реалізує його не кінцевим споживачам (туристам), а туристичним агентствам. В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ “ВЕРВ” посилалось на п. 1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яким передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1. ч.1.ст.62 ГПК України.

Визначте до юрисдикції якого суду належить розгляд даної категорії спорів? За правилами якого судочинства повинно бути розглянуто дану справу? 

 

2. Державним департаментом Інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України 15.02. 2005 р.був виданий деклараційний патент на корисну модель “Шлангове з’єднання” № 2367 на ім’я СПДФО Кондратко Н. К, 16.05.2005 р. виданий патент України на промисловий зразок “Шланг сполучний” № 23478.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про охорону права на винаходи та корисні моделі” від 01.07.1994 р. та ст. 20 Закону України “Про охорону права на промислові зразки” від 01.07.1994 р. патент на винахід та промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель), а також промисловий зразок, на свій розсуд забороняти іншим особам використовувати корисну модель та промисловий зразок, які захищені патентами, без дозволу його власника.

Після отримання деклараційного патенту на корисну модель “Шлангове з’єднання” та патенту на промисловий зразок “Шланг сполучний” на ім’я Кондратко Н.К. на ринку було виявлено тотожну продукцію, виготовленням та реалізацією якої займається СПДФО Михайлюк С.А. Продукція СПДФО Михайлюк С.А. тотожна запатентованій, але значно гіршої якості та не відповідає технологічним вимогам, яким вона повинна відповідати, що в свою чергу негативно відображається на ставленні споживачів до продукції, яка виготовляється СПДФО Кондратко Н.К.

У зв’язку з тим, що на думку СПДФО Кондратко Н.К. СПДФО Михайлюк С. А. порушує його права як власника патентів (“Шлангове з’єднання” № 2367; “Шланг сполучний” № 23478) шляхом реалізації продукції, яка виготовлена з використанням запатентованої корисної моделі та запатентованого промислового зразка, СПДФО Кондратко Н.К. звернувся до господарського суду з позовною заявою про заборону реалізації продукції, що виготовляється СПДФО Михайлик К.А. та захищена відповідними патентами, виданими на ім’я Кондратко Н.К.

Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1. ст. 62 ГПК України.

Дайте правову оцінку діям судді. Визначте, які справи підвідомчі господарським судам.

 

3. ДП “Айсберг” 12 лютого 2002 р. звернулось до господарського суду Черкаської обл.з позовом про стягнення з ТОВ “Оріана” вартості товару, отриманого відповідачем за договором № 8 від 3 серпня 2001 р., та штрафу за порушення умов цього договору загальною сумою 34056,23 грн.

23 лютого 2002 ДП “Айсберг” подало до того ж суду позов про стягнення з ТОВ “Оріана” пені за несвоєчасну оплату поставленого за договором № 8 товару в сумі 11700 грн. Ухвалою господарського суду Черкаської обл. від 15 березня 2002 р. справи порушені за обома позовами, об’єднані в одне провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що договір № 8 від 3 серпня 2001 р. ним не укладався, товар згідно з накладними він не отримував, а всі надані позивачем докази є підробленими. В обґрунтування цих тверджень представник відповідача просив допитати в якості свідків головного бухгалтера та фінансового директора ДП “Айсберг”, а також призначити судові експертизи.

Рішенням господарського суду Черкаської обл. від  20 травня 2002 р. у позові відмовлено з тих підстав, що подані позивачем докази є сфальсифікованими відповідно до висновків, проведених судових експертиз, товару відповідач не отримував і, відповідно, ніякої заборгованості не має. В задоволенні клопотання відповідача про допит в якості свідків головного бухгалтера та фінансового директора було відмовлено.

Чи є підстави для об’єднання позовних вимог? Які засоби доказування передбачені ГПК України? Який процесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз?

 

4. У березні 2001 р. ВАТ “Холодокомбінат № 3” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ “Риб сервіс” та КП “СІА” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору уступки вимоги. Позивач зазначав, що 14 квітня 1998 р. між ЗАТ “Риб сервіс” та ПП “Альянс” укладено контракт №14/04 на поставку продукції на суму 403000 грн згідно з договором № 84 від 15 квітня 1998 р. ВАТ “Холодокомбінат № 3” передало ПП “Альянс” в оренду холодильну камеру, при цьому ніяких інших зобов’язань ВАТ “Холодокомбінат № 3” на себе не брало. Надалі на підставі договору уступки вимоги ЗАТ “Риб сервіс” уступило КП “СІА” право вимоги за контрактом від 14 квітня 1998 р., зокрема право витребування у ВАТ “Холодокомбінат № 3” риби свіжемороженої кількістю 67123 кг або її вартості в сумі 158900, 78 грн. Незаконність договору уступки вимоги позивач обґрунтовував тим, що він не є зобов’язаною особою за контрактом від 14 квітня 1998 р. Крім того, за умовами цього контракту сторони зобов’язалися не передавати прав і обов’язків третім особам без згоди другої сторони, а ПП “Альянс” не давало згоди ЗАТ “Риб сервіс” на уступку вимоги. КП “СІА” позов не визнало, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Постановою Київського  апеляційного господарського суду від 8 травня 2002 р. скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 3 липня 2001 р. про залишення позову без розгляду, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 лютого 2002 р. провадження у справі зупинено з посиланням на ч.1 ст. 79 ГПК України. Свою ухвалу суд мотивував тим, що Жовтневим РУ ГУ МВС України у м. Києві було порушено кримінальну справу за фактом розкрадання колективного майна ЗАТ “Риб сервіс”; і з метою всебічного та повного розгляду обставин справи суд вважає за необхідне витребувати матеріали зазначеної кримінальної справи.

Які підстави для залишення позову без розгляду? Чи були підстави для зупинення провадження по справі?

 

5. У серпні 2002 р. ТОВ “Агрофірма” звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Київської обласної дирекції НАСК “Оранта”, у якому просила визнати загибель врожаю в результаті злив страховим випадком та стягнути з відповідача суму 1 443 214, 69 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував умовами укладеного між сторонами договору від 28 жовтня 2000 р., за яким застраховано майновий інтерес ТОВ “Агрофірма”, пов’язаний із прямими втратами, понесеними внаслідок загибелі врожаю сільськогосподарських культур градом, зливою, бурею, повінню, пожежею, вимерзанням, блискавками. Позивач зазначав, що 17 липня 2001 р. виявлено втрату врожаю під час контрольного обмолоту на початку жнив. Страховий випадок, що не визнається відповідачем, виник внаслідок злив, через які зернові на полях були виснажені та вражені хворобою. Страховим випадком Агрофірмі спричинено прямі збитки на суму 856903, 11 грн, а в зв’язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування на цю суму позивачем нарахована пеня – 84893,40 грн та 3% річних – 24312, 06 грн.

Позивач також зазначив, що ним було укладено кредитний договір від 26 січня 2001 р. з ВАТ КБ “Імекс-банк”. Зобов’язання ТОВ “Агрофірма” за кредитним договором забезпечувались майбутнім врожаєм зернових 2001 р. згідно з умовами кредитного договору до договору страхування було укладено додаткову угоду від 22 січня 2001р., відповідно до якої особою, що має право на отримання страхового відшкодування, визначено ВАТ КБ “Імекс-банк”. Посилаючись на те, що у зв’язку з відмовою відповідача виплатити страхове відшкодування, кредит не було погашено в повному обсязі, ТОВ “Агрофірма” просило стягнути з відповідача збитки  в сумі 379 106, 12 грн спричинені сплатою відсотків за користування кредитом. Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги в сумі 98000 грн.

Задовольняючи позов суд постановив стягнути з відповідача на користь відповідача збитки на суму 856903, 11 грн, та пені – 84893, 40 грн.

Які помилки допущені судом при ухваленні судового рішення? Яким вимогам повинно відповідати судове рішення?

 

6. 15 жовтня 2006 р. між ПП “Сінтез” та КВЖРЕП-2 Київського р-ну було укладено договір підряду №17/10-06 згідно умов якого “Підрядник” ПП “Сінтез” взяло на себе зобов’язання виконати роботи по ремонту  покрівлі за адресою м. Харків, вул. Старошишківська, 9. “Замовник” КВЖРЕП-2 Київського р-ну в свою чергу взяв на себе зобов’язання оплатити виконану згідно договору роботу в розмірі визначеному у п. 3.1. та кошторисі договірної ціни. Сума на яку виконані роботи за договором складає 65660 грн 00 к. У п. 3.5 договору сторони домовились про те, що остаточний розрахунок за виконану роботу “Замовник” проводить після повного завершення робот по ремонту покрівлі.

У п. 4.3. договору визначено, що кінцевий термін закінчення робіт – 30 листопада 2006р. Роботи за договором Підрядник ПП “Сінтез” закінчило 26 листопада 2006 р., про що був складений відповідний акт, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

20 грудня 2006 р. ПП “Сінтез” звернулось до господарського суду Харківської обл. з позовом до КВЖРЕП-2 Київського р-ну про стягнення 65660 грн 00 к. за роботи виконані згідно умов договору підряду №17/10-06.

За результатами розгляду справи судом було постановлене рішення, яким позов ПП “Сінтез” до  КВЖРЕП-2 Київського р-ну було задоволено в повному обсязі. Відповідно до рішення суду на користь позивача належить стягнути суму 65660 грн 00 к. заборгованість за договором підряду, суму державного мита – 656 грн 60 к. та 118 грн витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Який порядок виконання зазначеного рішення суду? Які органи здійснюють виконання рішень господарського суду? Які терміни пред’явлення рішення до примусового виконання? 

 

Тема 32. Адміністративне судочинство

 

Завдання

 

1. Левченко звернувся в юридичну фірму, щоб отримати правову консультацію з питання щодо можливого судового захисту його порушених прав при нарахуванні пенсії. Отримавши відповідь, що на даний час такі справи вирішує не суд загальної юрисдикції, а адміністративний суд, вирішив з’ясувати такі питання:

а) яке основне завдання адміністративної юстиції;

б) цілі та функції адміністративної юстиції;

в) що таке адміністративне судочинство;

г) що таке справа адміністративної юрисдикції;

д) хто належить до суб’єктів владних повноважень;

е) відповідно до якого законодавства здійснюється адміністративне судочинство;

є) які спори складають предмет адміністративної юрисдикції.

Дайте Левченку відповіді на поставлені питання.

 

2. Панченко О.І. звернулася до суду з позовом до районної державної податкової інспекції з адміністративним позовом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, мотивуючи позов тим, що відповідач на порушення пп. 5.3.6 ст. 5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” прийняв у затратну частину розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб лише вартість послуг із штучного запліднення 5000 грн, а суму в 5876 грн, як вартість медикаментів, не прийняв, тобто не всю суму включив до складу податкового кредиту, а тому не в повному обсязі повернув суму податку. З урахуванням наведеного просила повернути з державного бюджету 817 грн.

У ході розгляду справи позивач просила витребувати у відповідача декларацію про її доходи за 2006 р., в якій вона вказала додатки про понесені нею витрати по лікуванню безпліддя, та декларацію про доходи її чоловіка Панченка І.М. за 2006 р. щодо суми нарахованого доходу та суми утриманого податку, з яким було укладено договір з проведення програм нових репродуктивних технологій по лікуванню безпліддя за допомогою фірми “Імплант”.

Районний суд відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на те, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, і позивач не надала обґрунтованих пояснень того, чому вона самостійно не може отримати у відповідача копії декларацій.

Чи правильні дії суду? Які галузеві принципи адміністративного судочинства ви знаєте та чи порушені вони в даному випадку?

 

3. У липні 2006 р. Павленко звернувся до суду з позовом до Національного банку про визнання незаконною його постанови щодо окремих питань регулювання банківської діяльності, посилаючись на те, що постанова суперечить Закону України “Про банки і банківську діяльність”, бо неправомірно підвищений мінімально допустимий рівень нормативу адекватності капіталу банку, що, в свою чергу, порушує його права як акціонера Акціонерного комерційного банку.

При розгляді справи відповідач не визнав позов і зажадав, щоб позивач довів обґрунтованість своїх вимог. Позивач вказав, що саме відповідач, як суб’єкт владних повноважень, повинен довести обґрунтованість своїх рішень, дій чи бездіяльності, а суд повинен перевірити їх дії на предмет законності.

Що таке принципи змагальності та диспозитивності адміністративного судочинства? Які є специфічні принципи адміністративної процедури?

 

4. У грудні 2005 р. Шапоренко, суддя у відставці, звернувся до суду з адміністративним позовом до ВАТ “Харківгаз”, в якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за користування скрапленим газом, посилаючись на те, що має пільги по сплаті за вказані послуги згідно із Законом України “Про статус суддів”, що неодноразово підтверджено Рішеннями Конституційного Суду України, однак відповідач не визнає за ним таке право і нараховує за послуги та вимагає стовідсоткової оплати. Крім цього, позивач просить відшкодувати завдану йому такими неправомірними діями відповідача моральну шкоду.

Районний суд відмовив у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ст. 109 КАС України, зазначивши, що спір є цивільно-правовим і підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Чи правильні процесуальні дії районного суду? Які види юрисдикції існують в адміністративному судочинстві?

 

5. У липні 2006 р. міська рада видала державний акт про право власності на земельну діяльну Івановій, яка в подальшому за договором купівлі-продажу продала земельну ділянку Петровій. Лавриненко, земельна ділянка якої межує з земельною ділянкою, яку продала Іванова, вважає, що міська рада порушила її права, оскільки видала державний акт на землю, розміри якої частково захвачують її земельну ділянку, якою вона тривалий час користується та за яку сплачує земельний податок.

До суду загальної чи адміністративної юрисдикції вправі пред’явити позов Лавриненко про оскарження рішення міської ради про видачу державного акта про право власності на земельну ділянку? Які основні риси змісту публічно-правових відносин? 

 

6. Кравченка, начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби, звільнено з роботи. Кравченко звернувся з відповідним адміністративним позовом до районного суду за місцем свого проживання до Державної виконавчої служби Харківської обл. про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень та просив поновити його на службі, стягнути моральну шкоду.

Районний суд повернув адміністративний позов позивачеві через його непідсудність, рекомендуючи пред’явити позов за місцем знаходження відповідача (м. Харків).

Чи правильні дії районного суду? Які загальні правила визначення підсудності спорів адміністративним судам? Що таке правовий акт індивідуальної дії та нормативно-правовий акт?

 

7. У грудні 2006 р. Гапченко пред’явила до суду адміністративний позов про оскарження дій прокурора області, який надіслав їй листа на її звернення, та зобов’язання провести належним чином перевірку її звернення щодо наявності складу злочину в діях певної посадової особи міської ради, зазначивши третьою особою Петрова, який проводив перевірку. В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, представник прокурора області та третя особа позов не визнали. В ході розгляду справи суд допитував в якості свідка посадову особу, відносно якої ставиться питання про порушення кримінальної справи, та призначив судово-почеркознавську експертизу.

Хто у даній справі є учасниками адміністративного процесу (іншими учасниками) та які їхні права та обов’язки? Що таке усне та письмове провадження?

8. Сидорова звернулася з адміністративним позовом до Харківської міської ради, третя особа – ТОВ “Сузір’я” про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо надання третій особі права користуватися земельною ділянкою для будівництва нежитлової споруди. В порядку забезпечення адміністративного позову просила призупинити дію оскарженого рішення суб’єкта владних повноважень до розгляду справи по суті, оскільки воно завдає їй матеріальної шкоди. Відповідач в апеляційній скарзі посилався на порушення судом його повноважень, наданих йому Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Що таке забезпечення адміністративного позову та який його порядок?

 

9. Савченко має намір звернутися до суду з адміністративним позовом про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо розміру нарахування їй пенсії відповідно до Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Знаючи, що судова процедура є доволі складною та тривалою і затратною, вона звернулась до адвоката з наступними питаннями:

1) який судовий збір їй слід сплатити при зверненні до суду та які інші судові витрати вона повинна буде понести, а також чи буде мати право на їх відшкодування?

2) які стадії судового розгляду її позову існують в суді першої інстанції та чи зможе вона оскаржити рішення суду, якщо вона з ним не погодиться, які існують можливості перегляду судового рішення?

Дайте відповіді на поставлені питання.

 

10. У квітні 2006 р. позивач Макаренко звернулася до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення міської ради, міського голови про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що наказом № 7 від 23.04.2006 р. була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці, постраждалих від аварії на ЧАЕС та надання пільг у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Позивач вважала своє звільнення незаконним, оскільки відповідною посадовою особою, міським головою, не було належним чином розглянуто її клопотання про продовження строку перебування на державній службі, у зв’язку з чим їй штучно створені умови неможливості в подальшому одержання передбачених законодавством пільг та виплат при наявності стажу понад 10 років у органах місцевого самоврядування, не враховано, що вона добросовісно ставилась до виконання своїх обов’язків.

Ухвалою районного суду відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позов мав такі недоліки: 1) позов не підписано позивачем; 2) не сплачений судовий збір;

3) відсутня копія позову для вручення одному з відповідачів; 4) не додані докази на підтвердження позовних вимог.

Чи правильні дії суду? Якщо дії неправильні, то як мав вчинити суд? Які вимоги пред’являються до позовної заяви та яка її відмінність від адміністративного позову?

 

11. У червні 2006 р. Кривов звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Київському р-ну м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Районний суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду, в результаті якого відмовив у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що суд порушив норми КАС України, оскільки не провів ніяких обов’язкових підготовчих дій до розгляду справи, не провів обов’язкового попереднього судового засідання, чим позбавив його можливості уточнити позов та просити про витребування певних доказів.

Чи були порушення в діях районного суду? Яка процедура підготовки справи до розгляду, які дії повинен був здійснити суд та які рішення на цій стадії міг прийняти?

 

12. У квітні 2006 р. Кравченко звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування моральної шкоди. Позивач посилався на те, що 7.12.2005 р. його мати видала йому довіреність на представництво її інтересів у всіх інстанціях і таку довіреність посвідчив директор геріатричного пансіонату, де перебувала його мати похилого віку, проте таку довіреність державні установи не приймають до виконання.

На його запит відповідач надав відповідь, що директор пансіонату, який є закладом соціального захисту для престарілих та інвалідів, не вправі посвідчувати довіреності, а лише заповіти. Позивач вважає, що відповідач проявив протиправну бездіяльність, порушив Закон України “Про звернення громадян” і неналежним чином відреагував на його запит, не визнав видану йому довіреність такою, яка посвідчена належною посадовою особою. Відповідач позов не визнав, пояснивши, що діяв в межах своїх повноважень та надав роз’яснення згідно з чинним ЦК України та постанови КМ України № 419 від 15.06.1994 р. “Про порядок посвідчення заповітів і доручень, які прирівнюються до нотаріально посвідчених”.

Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Складіть постанову у даній справі.

 

13. Ухвалою районного суду від 14 квітня 2006 р. залишений без розгляду позов Петросової до виконавчого комітету сільської ради про скасування його рішення щодо надання дозволу на газифікацію вулиць Чалого та Польової в селі у зв’язку з тим, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

Позивач оскаржив ухвалу суду, посилаючись на те, що не отримував від суду належним чином оформленої повістки, крім того, суд мав можливість розглянути справу з урахуванням наявних матеріалів справи, які підтверджують обґрунтованість позову.

Який порядок виклику учасників процесу в судове засідання? Дайте варіанти вирішення апеляційної скарги, змоделювавши можливі різноманітні ситуації.

14. У жовтні 2006 р. Агапова звернулась до районного суду з адміністративним позовом до прокурора району про визнання його дій неправомірними. Позов мотивувала тим, що  прокурором не були виконані вимоги КПК України щодо розгляду її заяви про порушення кримінальної справи відносно посадової особи районного відділу міліції.

Районний суд своєю постановою від 11 грудня 2006 р. відмовив у задоволенні позову, вказавши, що прокурор району своєчасно організував перевірку її звернення, яке не знайшло свого підтвердження, і листом про це повідомив позивача, тому порушень норм КПК не було.

Який строк оскарження постанови суду (а також ухвали суду)? Складіть апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

 

Тема 33. Нотаріальний процес

 

Завдання

 

1. Нотаріус Котелевської нотаріальної контори направив спадкоємцю Тищенко Л. лист наступного змісту: “Вами була подана заява про прийняття спадщини 23 травня 2005 р. після померлого 25 листопада 2005 р. Соловей П. До цього часу Ви жодного разу не звертались в нотаріальну контору щодо оформлення документів на спадщину. На запити нотаріуса не відповідаєте. Прошу Вас відповісти, чому Ви  не оформляєте спадщину. У випадку неодержання відповіді спадщина буде видана повністю дружині померлого”.

Яких помилок припустився нотаріус? Які принципи нотаріального процесу при цьому порушуються?

 

2. Нотаріус Прокопенко С., що працює у м. Харкові, звернувся до управління юстиції з повідомленням, що має намір йти у відпустку і уклав угоду з нотаріусом Грищенко про заміщення з 17 червня 2006р. до 30 липня 2006 р.

Виїхавши з сім’єю до м. Маріуполя, Прокопенко дізнався, що мати його дружини Прокопенко І. – Войніченко Г. постраждала від дорожньо-транспортної пригоди і перебуває в лікарні. З огляду на тяжкий стан, в якому перебувала Войніченко, вона виявила бажання терміново укласти заповіт, в якому єдиною спадкоємницею належної їй на праві власності трикімнатної квартири визначила свою дочку Прокопенко І., а всіх інших спадкоємців позбавила права спадкування незалежно від віку та стану працездатності. Нотаріус Прокопенко С. посвідчив заповіт Войніченко вищезазначеного змісту. При цьому підпис замість заповідачки, яка внаслідок свого тяжкого стану сама підписатися не могла, з її згоди і за її бажанням проставила її дочка Прокопенко І.

У жовтні 2006 р. Войніченко Г. померла. До суду звернувся її син – Войніченко А. з позовом про визнання заповіту недійсним. Свій позов він обґрунтовував тим, що як інвалід I групи має право на обов’язкову частку у спадщині. Крім того, на думку позивача, при посвідчені заповіту нотаріусом Прокопенко С. були припущені інші суттєві порушення закону.

Яке рішення і за якими мотивами має прийняти суд? Визначте суб’єктний склад такої судової справи. Яка відпо-відальність може наставати для нотаріуса у таких випадках?

 

3. 21 січня 2006 р. до нотаріуса звернувся Федорченко Р. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на жилий будинок, успадкований після смерті батька Федорченка І., який помер 20 грудня 2005 р. Нотаріус дослідив надані у справі документи і роз’яснив Федорченку Р., що свідоцтво про право на спадщину може бути видано йому після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини. 18 червня 2005 р. до нотаріуса звернулася Кулешова М. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину ¼ жилого будинку, що належав за життя Федорченку І. Свою заяву Кулешова М., мотивувала тим, що перебувала на утриманні спадкодавця, однак документів на підтвердження цього факту не надала.

23 червня 2005 р. нотаріус роз’яснив Федорченку Р., що не може видати йому свідоцтво про право на спадщину у зв’язку із заявою, яка надійшла від Кулешової М., незважаючи на те, що  Федорченко не заперечує проти визнання Кулешо-вої М. законною спадкоємницею.

Чи правомірні такі дії нотаріуса? Визначте порядок видачі свідоцтва про право на спадщину. Як має діяти нотаріус в тому випадку, якщо Федорченко Р. не згодний на визнання Кулешової М. спадкоємницею? 

 

4. До нотаріуса звернулася  Болотова з проханням посвідчити договір дарування належної їй на праві власності двокімнатної квартири на користь її онуки Рябко. При складанні проекту даного договору Болотова наполягала на тому, що у ньому обов’язково треба передбачити обов’язок Рябко утримувати її і дбати про неї. Нотаріус роз’яснив Болотовій, що договір дарування у даному випадку він посвідчити не може.

Болотова заявила, що хоче укласти саме договір дарування, оскаржити незаконність відмови нотаріуса у суді і вимагає письмову постанову про відмову. Нотаріус відмовився видавати постанову, мотивуючи це тим, що він не відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, а, навпаки, реалізуючи роз’яснювальні повноваження, пропонує укласти проект іншого правочину.

Чи законні такі дії нотаріуса? Чи може Болотова звернутися до суду з приводу незаконності відмови у вчиненні нотаріальної дії за умови відсутності письмової постанови нотаріуса про таку відмову і в якому порядку? Яке рішення може прийняти суд?

 

5. Коломієць звернувся до нотаріуса з проханням засвідчити копію його паспорта, що необхідна йому для надання у кредитну спілку для отримання кредиту. Нотаріус відмовив у вчиненні такої нотаріальної дії. Тоді Коломієць попросив засвідчити вірність виписки з паспорта щодо реєстрації його за місцем проживання.

Якими мають бути дії нотаріуса? Визначте порядок та умови засвідчення вірності копії (фотокопії) документів та виписок з них.

 

6. Домнін звернувся до своєї знайомої Коваленко з проханням позичити йому 30 000 грн. Коваленко погодилася за умови, що через рік їй буде повернуто 35 000 грн. Крім того, вона наполягала на нотаріальному посвідченні договору.

Сторони звернулися до нотаріуса, але дізнавшись про розмір оплати за посвідчення такого договору, заявили про бажання просто засвідчити справжність їх підписів на розписці.

Якими мають бути дії нотаріуса?

 

7. До нотаріуса звернувся Храпко маючи намір продати належну йому частку в спільній власності на жилий будинок у м. Запоріжжі Розову у зв’язку з переїздом до нового місця роботи у м. Київ. При цьому він пояснив, що його співвласник Решетько не бажає придбавати частку, що відчужується, ос-кільки вважає ціну на неї занадто завищеною. До нотаріуса для оформлення згоди на вчинення Храпко і Розовим даного правочину Решетько йти відмовляється.

Нотаріус відмовив учасникам правочину у посвідченні договору, мотивувавши свої дії тим, що правочин не є безспірним і за вимогою Решетько може бути в подальшому визнаний недійсним.

Храпко звернувся до суду з позовом до нотаріуса про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною на його думку відмовою у вчиненні нотаріальної дії, оскільки Розов відмовився від наміру придбавати належну Храпко частку в спільній власності, а іншого покупця протягом часу, що залишився до переїзда, Храпко так і не знайшов.

Чи законні дії нотаріуса? Чи підлягає задоволенню позов Храпко? Визначте правила посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності.

 

8. У березні 2006 р. Бурлаков оформив у нотаріуса довіреність, якою уповноважував Таюшеву продати належну йому на праві власності квартиру. У серпні 2006 р. Бурлаков одружився і вирішив квартиру не продавати. Він звернувся до нотаріуса з проханням роз’яснити йому, яким чином можна скасувати довіреність і надати цій дії безспірності з тим, щоб Таюшева не змогла в подальшому ані продати квартиру, ані заявити, що вона не отримувала повідомлення про скасування довіреності.

Дайте роз’яснення від імені нотаріуса.

9. До нотаріуса звернувся Григоров із заявою про внесення грошової суми в депозит. Григоров пояснив, що він має намір виїхати на постійне місце проживання до Німеччини і шляхом внесення у депозит нотаріуса грошей у сумі 42 000 грн бажає зробити дарунок своєму братові, який зможе цей дарунок отримати тільки після закінчення ним фармацевтичної академії.

Як має діяти нотаріус? Який порядок та умови внесення грошей у депозит нотаріуса? Яким чином слід реалізувати наміри Григорова?

 

10. До нотаріуса звернувся начальник Новосалтівського відділення Харківської філії АКБ “Укрсоцбанк” з вимогою вчинити виконавчий напис проти Нестеренка, який не виконав умови кредитного договору і не повернув кредит, наданий йому для придбання квартири та забезпечений іпотечним договором. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано кредитний договір та договір купівлі-продажу квартири, на яку пропонувалося звернути стягнення.

Нотаріус відклав вчинення нотаріальної дії і запропонував кредитору додатково надати документи, що свідчать про те, що стягнення має звертатися саме на квартиру. Крім того, нотаріус вимагав підтвердження того, що Нестеренко пові-домлений про майбутнє звернення стягнення і у нього відсутні заперечення проти вчинення виконавчого напису.

Чи законні вимоги нотаріуса? Чи були підстави для відкладення даної нотаріальної дії? Визначте порядок та умови вчинення виконавчого напису.

 

Тема 34. Третейське судочинство

 

(для самостійного вивчення)

 

1. Третейський суд. Значення третейського розгляду цивільно-правових спорів.

2. Третейський розгляд цивільно-правових спорів громадян.

3. Третейський розгляд господарських спорів.

4. Постійно діючі третейські суди по розгляду спорів між суб’єктами права різних країн

 

Завдання

 

1. Б. звернувся до Харківської філії КБ “Приватбанк” з метою отримання кредиту на придбання автомобіля. Банк погодився надати йому кредит, але запропонував у кредитному договорі зробити третейське застереження, згідно з яким всі спори, що виникають з приводу виконання та розірвання кредитного договору, підлягають вирішенню у третейському суді.

Чи можуть Б. та банк передбачити можливість розгляду таких спорів у третейському суді? Як оформлюється третейське застереження?

 

2. Між М. та С. було укладено договір позики. Оскільки С. не було виконано свої зобов’язання щодо своєчасного повернення отриманих грошей, М. звернувся до третейського суду з позовною заявою про стягнення суми заборгованості. Компетенція третейського суду була визначена у договорі позики, який був посвідчений нотаріально. Третейський суд позов задовольнив.

Чи може С. оскаржити рішення третейського суду?

 

3. Внаслідок ДТП було заподіяно шкоду В. Він звернувся до АТП “33201”, якому належав автомобіль “Газель”, водій якого спричинив ДТП, з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди. Представник АТП запропонував В. укласти третейський договір про передачу спору на розгляд третейського суду.

Чи може третейський суд розглянути спір, що виникає з позадоговірних відносин? Коли сторони мають право укласти третейський договір для передачі справи на розгляд третейського суду?

 

4. Між ВАТ “Харківський тракторний завод  ім. С. Орджонікідзе” та російським ТОВ “Тракторімпорт” було укладено договір купівлі-продажу 15 тракторів. У договорі сторони зазначили, що всі спори, що виникають з приводу виконання договору, підлягають розгляду в третейському суді при Торгово-промисловій палаті Харківської обл. згідно з Законом України “Про третейські суди”.

Чи відповідає таке третейське застереження вимогам закону?

 

5. Третейським судом було постановлено рішення на користь Б. про стягнення з Д. 8500 грн. Отримавши рішення третейського суду, Б. звернувся до органів Державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі цього рішення. Однак державний виконавець від-мовив Б. у відкритті виконавчого провадження, зазначивши, що рішення третейського суду не підлягають примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби.

 Чи може рішення третейського суду бути виконане примусово?

 

5. Поточний (модульний) контроль знань студентів

 

Опис предмета курсу

 

 

Курс

Напрям,

 освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

(структура залікового

кредиту)

 

Кількість кредитів   

ECTS: 5,5

 

 

 

 

 

Модулів: 3

 

 

 

Змістових модулів: 6

 

 

Загальна кількість     

годин: 196

 

 

 

Тижневих годин: 4-6

 

6.0601

“Право”

 

 

7.06001

“Спеціаліст”

                   

Обов’язкова:

 

 

Модуль I

 

Лекції: 64

 

Колоквіум: 4

Практичні заняття: 58

 

 

Модуль ІI

 

 

Індивідуальна робота: 12

 

 

Модуль III

 

Самостійна робота: 58

 

Види контролю:

поточний модульний

контроль; іспит

 

 

 

Організація поточного модульного контролю

 

Оцінювання знань студентів з цивільного процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами поточного модульного контролю знань студентів з цивільного процесу є:

– успішність на практичних заняттях;

– виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання поточного модульного контролю є:

– успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу), рівень знань за результатом практичних занять, самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань – від 0 до 2-х балів;

– оцінка за модульну контрольну роботу – від 0 до 3-х балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестування.

Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК здійснюється  під час останнього практичного заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК при вивченні цивільного процесу складає 30 балів. Кожен модуль оцінюється у 5 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів при підсумковому контролі знань.

У разі невиконання модульних контрольних робіт з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату виконати контрольну роботу до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.


6. САМОСТІЙНА РОБОТА

 

Самостійна робота – вид позааудиторної роботи студента навчального характеру, яка спрямована на вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, судову практику до тем, що виносяться на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

– виконання домашніх завдань;

– доопрацювання матеріалів лекції;

– робота в інформаційних мережах;

– опрацювання додаткової літератури;

– складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

– підготовка контрольних навчальних заходів.

7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з цивільного процесу включає до себе:

– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

– узагальнення судової практики;

– есе за вузько-спеціальною проблематикою;

– моделювання процедур цивільного судочинства;

– складання термінологічних словників;

– формування матеріалів цивільної справи тощо.

Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріпляється кафедрою за академічною групою. За виконання індивідуальної роботи студент отримує 20 балів.

Індивідуальна робота представляється для перевірки за 20 днів до початку екзаменаційної сесії.

Навчальна діяльність студентів, які виконують курсові роботи з цивільного процесу та займаються науково-дослідною роботою як члени студентського наукового гуртка кафедри, за результатами захисту курсових робіт та виконання науково-дослідних завдань зараховується як за індивідуальну роботу.


8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”

 

1.   Форми захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій.

2.   Поняття правосуддя в цивільних справах.

3.   Джерела цивільного процесуального права. Структура ЦПК України.

4.   Значення рішень Конституційного Суду щодо офі-ційного тлумачення системи ЦПК.

5.   Характеристика Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. № 9.

6.   Поняття цивільного процесу. Стадії цивільного процесу.

7.       Предмет і система науки цивільного процесуального права.

8.   Поняття та система принципів цивільного процесуального права.

9.   Принцип верховенства права та законності в цивільному процесі.

10.   Гласність та відкритість судового розгляду.

11.   Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі.

12.   Принцип диспозитивності в цивільному процесі.

13.   Принцип змагальності в цивільному процесі.

14.   Принцип рівноправності сторін в цивільному процесі.

15.   Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).

16.   Система судів цивільної юрисдикції. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.

17.   Склад суду. Підстави для відводу суддів.

18.   Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.

19.   Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.

20.   Співучасть у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.

21.   Необхідна та факультативна співучасть.

22.   Неналежний відповідач та порядок його заміни.

23.   Процесуальне правонаступництво.

24.   Порядок вступу до процесу правонаступника та його правове становище.

25.   Треті особи в цивільному процесі (поняття та під-стави їх участі).

26.   Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.

27.   Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, від первісних позивачів та співпозивачів.

28.   Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.

29.   Відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, від співучасників (співпозивачів, співвідповідачів).

30.   Участь у цивільному процесі, органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб.

31.   Поняття судового представництва.

32.   Добровільне представництво у суді.

33.   Законне представництво у суді.

34.   Повноваження представника у суді.

35.   Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки

36.   Поняття та види строків у цивільному процесі, їх обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків.

37.   Поняття та види судових витрат.

38.   Заходи процесуального примусу.

39.   Цивільна юрисдикція.

40.   Види проваджень цивільного судочинства.

41.   Наказне провадження.

42.   Окреме провадження в структурі цивільного процесу.

43.   Юрисдикція Конституційного Суду України.

44.   Поняття та види підсудності.

45.   Інстанційна система цивільних судів та їх функціо-нальна компетенція.

46.   Порядок передачі справи до іншого суду.

47.   Поняття доказування у цивільному процесі.

48.   Поняття судових доказів. Поняття засобів доказування у цивільному процесі.

49.   Належність доказів і допустимість засобів доказування.

50.   Предмет доказування.

51.   Факти, що не потребують доказування.

52.   Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників. Допит сторін, третіх осіб, їх представників  як свідків та їх правовий імунітет

53.   Показання свідків, порядок їх дослідження. Імунітет свідка.

54.   Письмові докази.

55.   Речові докази. Порядок їх дослідження.

56.   Висновок експерта.

57.   Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.

58.   Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів.

59.   Оцінка судових доказів.

60.   Поняття позову та його елементи.

61.   Види позовів.

62.   Право на пред’явлення позову.

63.         Пред’явлення позову. Відкриття провадження по справі.

64.   Позовна заява, її реквізити. Об’єднання і роз’єднання кількох позовних вимог.

65.   Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

66.   Мирова угода.

67.   Відмова від позову, визнання позову. Процесуальний порядок прийняття відмови від позову і визнання позову.

68.   Матеріально-правові й процесуальні наслідки порушення цивільної справи.

69.   Підстави для відмови у прийнятті заяви. Правові наслідки відмови судом у прийнятті заяви.

70.   Провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

71.   Зміст і порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.

72.   Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики і повідомлення.

73.   Поняття і значення стадії судового розгляду.

74.   Судове засідання. Порядок судового засідання.

75.   Підготовча частина судового засідання.

76.   Розгляд справи по суті як частина судового засідання.

77.   Судові дебати.

78.   Порядок прийняття і проголошення судового рішення.

79.   Фіксування цивільного процесу

80.   Зауваження щодо технічного запису судового засі-дання, журналу судового засідання та їх розгляд.

81.   Підстави і наслідки відкладення розгляду справи.

82.   Підстави і наслідки зупинення провадження у справі.

83.   Підстави і наслідки закриття провадження у справі.

84.   Підстави і наслідки залишення заяви без розгляду.

85.   Поняття і види судових рішень.

86.   Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.

87.   Зміст судового рішення як процесуального документа.

88.   Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

89.   Додаткове рішення.

90.   Роз’яснення рішення.

91.   Виправлення описок та явних арифметичних помилок у судовому рішенні.

92.   Законна сила судового рішення. Об’єктивні та суб’єктивні межі законної сили судового рішення.

93.   Види ухвал суду першої інстанції.

94.   Заочний розгляд справи.

95.   Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві.

96.   Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

97.   Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

98.   Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

99.   Розгляд судом справ про усиновлення.

100.  Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

101.  Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.

102.  Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

103.  Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.

104.  Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

105.  Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталіза-цію до протитуберкульозного закладу.

106.  Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

107.  Загальна характеристика  апеляційного провадження.

108.  Право  апеляційного оскарження та порядок його здійснення. Форма і зміст апеляційної скарги,  апеляційного подання прокурора.

109.  Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.

110.  Повноваження суду апеляційної інстанції.

111.  Підстави для скасування рішення суду в апеляцій-ному порядку і передачі справи на новий розгляд.

112.  Підстави для скасування рішень суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом нового рішення.

113.  Зміст ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.

114.  Оскарження ухвал суду першої інстанції.

115.  Загальна характеристика касаційного провадження.

116.  Право касаційного оскарження, касаційного подання судових рішень та порядок його здійснення. Форма і зміст касаційної скарги, подання.

117.  Підготовка касаційного розгляду справи.

118.  Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.

119.  Повноваження суду касаційної інстанції.

120.  Підстави для скасування судових рішень.

121.  Характеристика перегляду у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами судових рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили.

122.  Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.

123.    Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

124.  Відновлення втраченого судового провадження

125.  Загальна характеристика виконавчого провадження.

126.  Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.

127.  Органи примусового виконання судових постанов.

128.    Порядок і умови здійснення виконавчого провадження.

129.  Поворот виконання судових рішень.

130.  Судовий контроль за виконанням судових рішень.

131.  Цивільні процесуальні права іноземних громадян, іноземних підприємств і організацій.

132.  Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.

133.    Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

134.  Провадження у справах за участю іноземних осіб

135.  Поняття господарського процесу.

136.  Підвідомчість справ господарським судам.

137.  Учасники господарського процесу.

138.  Докази в господарському процесі.

139.  Порушення справ у господарському суді та підготовка матеріалів до розгляду у першій інстанції.

140.   Вирішення господарських спорів у першій інстанції.

141.  Перегляд судових рішень господарського суду в апеляційному порядку.

142.  Перегляд рішень місцевого господарського суду та постанов  апеляційного суду в касаційному порядку.

143.  Перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України.

144.  Поняття нотаріату.

145.  Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії та їх компетенція.

146.  Загальні правила вчинення нотаріальних дій.

147.  Поняття та правовий статус і види третейського суду.

148.  Міжнародний комерційний арбітраж.

149.  Завдання адміністративного судочинства.

150.  Адміністративна юрисдикція і підсудність.

151.  Учасники адміністративного процесу.

152.  Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі.

153.  Рішення адміністративного суду.

154. Перегляд рішень адміністративного суду.

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Цивільний процес”

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з цивільного процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 42 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 58 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з цивільного процесу проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначається кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

 

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

 

Оцінка за

 шкалою ЕСТS

 

 

 

 

Визначення

Оцінка

за націо-нальною шкалою

Оцінка за

100-бальною шкалою, що

використову-

ється в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне вико-нання лише з незначною кількістю помилок

5

90-100

В

Дуже добре – вище сере-днього рівня з кількома по-милками

4

80 – 89

С

Добре – у загальному пра-вильна робота з певною кіль-кістю незначних помилок

 

75-79

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

3

70-74

Е

Достатньо – виконання задо-вольняє мінімальні критерії

 

60-69

FX

Незадовільно – потрібно по-працювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

 

1-34