міністерство освіти І НАУКИ україни

національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО І МІСЦЕВЕ

САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ”

(відповідно до вимог ЕСТS)

Харків

2007

Зміст

1. Вступ..........................................................................................3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять,

самостійної роботи з навчальної дисципліни “Державне

будівництво і місцеве самоврядування в Україні”................5

3. Програма навчальної дисципліни “Державне будівництво

і місцеве самоврядування в Україні”.....................................7

4. Завдання до практичних занять..............................................14

5. Самостійна робота студентів..................................................57

6. Словник основних понять і термінів.....................................58

7. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань

студентів....................................................................................70

8. Індивідуальна робота студентів – індивідуальне

навчально-дослідне завдання..................................................73

9. Контрольні питання з навчальної дисципліни “Державне

будівництво і місцеве самоврядування в Україні”..................74

10. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної

дисципліни “Державне будівництво і місцеве

самоврядування в Україні”.................................................81

1. ВСТУП

Навчальна дисципліна “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” є вибірковою. Мета вивчення курсу – надання теоретичних і прикладних знань про системно-структурну організацію органів публічної влади, формування цілісного уявлення про елементи організації роботи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, ознайомлення студентів з основними нормативно-правовими актами в галузі державного будівництва і місцевого самоврядування. Дисципліна має важливе значення для підготовки юристів, оскільки сприяє розширенню загального та професійного світогляду, допомагає оволодіти методикою аналізу різних аспектів організації роботи владних органів, зрозуміти форми, методи і принципи їх діяльності, основи, організаційну структуру.

У навчальному курсі розкриваються питання організації роботи Верховної Ради України, народних депутатів України, Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів влади Автономної Республіки Крим, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад.

У результаті вивчення навчальної дисципліни “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” студенти повинні:

знати поняття “державне будівництво” та “місцеве самоврядування”; головні напрямки здійснення державного будівництва й місцевого самоврядування в Україні; системно-структурну організацію органів публічної влади; основні елементи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування; практику їх функціонування; особливості взаємовідносин органів публічної влади між собою, з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами й органами юстиції;

вміти застосовувати отримані знання щодо організації роботи органів публічної влади, користуватися організаційно-управлінським інструментарієм у процесі практичної діяльності; самостійно орієнтуватися в системі законодавчих і локальних правових актів, що регламентують суспільні відносини в галузі державного будівництва і місцевого самоврядування; аналізувати й коментувати нормативно-правові акти, які регулюють питання організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування; прогнозувати напрямки розвитку державних і самоврядних інституцій в Україні.

Матеріал посібника подано за модульним принципом організації навчального процесу. Для полегшення сприйняття матеріалу також включено словник основних понять і термінів, що використовуються у сфері державного будівництва і місцевого самоврядування.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З навчальної дисципліни “Державне будівництво і місцеве самоврядування”

		Тема	всього годин	У тому числі
№ теми				лекції	практичні заняття	самостійна робота робота
1		2	3	4	5	6
	Змістовий модуль 1 “Загальна частина навчального курсу “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” – 16 год
	1.	Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука та навчальна дисципліна	5	2	2	1
	2.	Поняття й елементи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні	6	4	1	1
	3.	Основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні	5	2	1	2
		Разом за змістовим модулем 1:	16	8	4	4
		Змістовий модуль 2 “Організація роботи органів державної влади” – 33 год
	4.	Організація роботи Верховної Ради України	5	2	2	1
	5.	Організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради України	5	2	2	1

1	2	3	4		5	6
6.	Організація роботи народних депутатів України	5	2		2	1
7.	Організація роботи Президента України	5	2		2	1
8.	Організація роботи Кабінету Міністрів України	4	2		1	1
9.	Організація роботи центральних органів виконавчої влади	4	2		1	1
10.	Організація роботи місцевих державних адміністрацій	5	2		2	1
	Разом за змістовим модулем 2	33	14		12	7
	Змістовий модуль 3 “Організація роботи органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування” – 29 год
11.	Організація роботи органів влади Автономної Республіки Крим	7		4	2	1
12.	Організація місцевого самоврядування в Україні	5		2	2	1
13.	Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування	4		2	1	1
14.	Організація роботи депутатів місцевих рад	5		2	2	1
15.	Організація роботи виконавчих органів місцевих рад	4		2	1	1
16.	Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції	4		2	–	2
	Разом за змістовим модулем 3	29		14	8	7
	Разом	90*		36	24	18

* У загальний розрахунок включено 12 год на індивідуальну роботу.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національної юридичної

Академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 10 від 18.05.2007 р.)

3. ПРОГРАМА навчальної дисципліни

“Державне будівництво і місцеве

самоврядування в Україні”

Р о з д і л І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО І МІСЦЕВЕ

САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ”

Державне будівництво і місцеве самоврядування

як категорія державознавства, наука

та навчальна дисципліна

Державне будівництво і місцеве самоврядування як ка-тегорія державознавства. Елементи змісту державного будівництва і місцевого самоврядування. Конституційні основи державного будівництва і місцевого самоврядування. Основні напрямки здійснення державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні

Поняття, предмет і система науки державного будівництва і місцевого самоврядування. Історичний розвиток науки державного будівництва і місцевого самоврядування. Методологічні основи та джерела науки державного будівництва і місцевого самоврядування. Зв’язок науки державного будів-ництва і місцевого самоврядування з галузями права та іншими науками.

Поняття, система навчальної дисципліни “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні”. Значення навчальної дисципліни “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні” для підготовки юристів.

Поняття й елементи організації та діяльності

органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим і місцевого

самоврядування в Україні

Загальна характеристика елементів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. Системно-структурна організація органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні. Співвідношення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, їх спільні риси та особливості.

Система принципів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Поняття, правове регулювання та співвідношення функцій і компетенції органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Поняття і система форм діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Поняття і система методів діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наукова організація праці в органах державної влади і місцевого самоврядування, її основні вимоги.

Основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим

та місцевого самоврядування в Україні

Поняття основ організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. Територіальна основа системи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. Правова основа організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. Матеріальна і фінансова основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

Р о з д і л ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Організація роботи Верховної Ради України

Основи організації та діяльності Верховної Ради України. Організаційна структура та функції Верховної Ради України. Форми роботи Верховної Ради України. Сесія – головна організаційна форма роботи Верховної Ради України, порядок її підготовки і проведення. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради України нового скликання. Організація проведення слухань у Верховній Раді України. Методи роботи Верховної Ради України. Організація прийняття та виконання актів Верховної Ради України.

Організація роботи органів і посадових осіб

Верховної Ради України

Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників. Організація діяльності коаліції депутатських фракцій. Погоджувальна рада депутатських фракцій. Система, струк-тура та порядок утворення комітетів Верховної Ради України. Функції та компетенція комітетів Верховної Ради України. Форми і методи роботи комітетів Верховної Ради України. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України. Структура, функції та організація роботи апарату Верховної Ради України. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Організація роботи Рахункової палати.

Організація роботи народних депутатів

України

Організація підготовки і проведення виборів народних депутатів України. Організація роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та з виборцями. Помічники-консультанти народних депутатів України. Запити і звернення народних депутатів України, порядок їх внесення і розгляду. Гарантії діяльності народних депутатів України. Організація роботи депутатських фракцій.

Організація роботи Президента України

Основи організації і діяльності Президента України. Організація підготовки і проведення виборів Президента України. Функції Президента України. Форми і методи діяльності Президента України. Гарантії діяльності Президента України. Організація прийняття та виконання актів Президента України.

Структура, функції, організація роботи апарату Прези-дента України. Організація роботи Секретаріату Президента України. Організація роботи Представників Президента України. Організація роботи Ради національної безпеки і оборони України. Організація роботи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Організація роботи Кабінету Міністрів України

Основи організації і діяльності Кабінету Міністрів України. Порядок утворення і структура Кабінету Міністрів України. Функції Кабінету Міністрів України. Форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України. Організація прийняття та виконання актів Кабінету Міністрів України. Організація діяльності робочих органів Кабінету Міністрів України. Структура, функції та організація роботи апарату Кабінету Міністрів України.

Організація роботи центральних органів

виконавчої влади

Основи організації і діяльності центральних органів виконавчої влади. Система, функції та порядок утворення центральних органів виконавчої влади. Організаційна структура центральних органів виконавчої влади. Організація роботи урядових органів державного управління. Форми і методи діяльності центральних органів виконавчої влади.

Організація роботи місцевих

державних адміністрацій

Основи організації і діяльності місцевих державних адміністрацій. Система, порядок утворення і структура місцевих державних адміністрацій. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій. Голова місцевої державної адміністрації та його заступники, їх повноваження й організація роботи. Організація роботи колегії місцевої державної адміністрації. Форми і методи діяльності місцевих державних адміністрацій. Організація прийняття та виконання актів місцевих державних адміністрацій. Відділи, управління та інші органи місцевої державної адміністрації, її апарат, організація їх роботи.

Р о з д і л ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОРГАНІВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Організація роботи органів влади

Автономної Республіки Крим

Основи організації та діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Організація підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Організаційна структура та функції Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Організація роботи депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Форми і методи діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Апарат Верховної Ради Автономної Республіки Крим та організація його роботи.

Порядок утворення і структура Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Функції Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Форми і методи діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Організація роботи апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Організація діяльності інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.

Організація місцевого самоврядування

в Україні

Поняття і система місцевого самоврядування в Україні. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування. Форми здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування. Місцеві референдуми. Збори (конференції) громадян, організація їх підготовки та порядок проведення. Місцеві ініціативи. Громадські слухання. Звернення громадян. Принципи місцевого самоврядування. Функції місцевого самоврядування. Основи місцевого самоврядування. Гарантії місцевого самоврядування. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Організація роботи представницьких органів

і посадових осіб місцевого самоврядування

Система і структура місцевих рад. Функції та компетенція місцевих рад. Форми й методи діяльності місцевих рад. Порядок підготовки та проведення сесій місцевих рад. Організація роботи постійних і тимчасових комісій місцевих рад. Апарат місцевих рад і організація його роботи. Служба в органах місцевого самоврядування. Організація роботи сільського, селищного, міського голови, секретаря ради, голови обласної, районної ради та його заступників. Організація роботи органів самоорганізації населення. Асоціації та інші форми добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

Організація роботи депутатів місцевих рад

Організація підготовки і проведення виборів депутатів місцевих рад. Організація роботи депутатів місцевих рад у радах. Організація роботи депутатів місцевих рад з виборцями. Депутатські запити, звернення, запитання, порядок їх внесення і розгляду. Гарантії діяльності депутатів місцевих рад.

Організація роботи виконавчих органів

місцевих рад

Порядок формування і структура виконавчих комітетів місцевих рад. Форми та методи роботи виконавчих комітетів місцевих рад. Організація роботи апарату виконавчих комітетів місцевих рад. Система, структура, порядок утворення й форми роботи відділів, управлінь та інших виконавчих органів рад. Компетенція виконавчих органів місцевих рад.

Відносини органів державної влади,

органів влади Автономної Республіки Крим

і органів місцевого самоврядування

з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними

органами та органами юстиції

Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з судовими органами та органами юстиції. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з органами прокуратури, Служби безпеки України та органами внутрішніх справ.

4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Т е м а 1. Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука

та навчальна дисципліна

(колоквіум)

П л а н

1. Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства.

2. Основні напрямки здійснення державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні.

3. Наука державного будівництва і місцевого самоврядування.

4. Навчальна дисципліна “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні”.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України № 341/2001 від 25.05.2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 22. – Ст.983.

Про Національну раду з питань державного управління та місцевого самоврядування: Указ Президента України № 706/2005 від 26.04.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – №17. – Ст.901; 2006. – № 18. – Ст.1321.

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підруч. /За ред.С.Г.Серьогіної. – Х.: Право, 2005.

Конституційно-правові засади становлення української державності / За ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики. – Х.: Право, 2003.

Шемшученко Ю.С., Скрипнюк О.В., Кресіна І.О., Погорілко В.Ф., Ставнійчук М.І. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.

Битяк Ю.П. Напрями наукових досліджень проблем місцевого самоврядування // Держ. буд-во та місц. самоврядування. – Х.: Право, 2002. – Вип. 2. – С. 34 – 44.

Т е м а 2. Поняття й елементи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної

Республіки Крим та місцевого самоврядування в Україні. Основи організації та діяльності органів держаної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого

самоврядування в Україні

(колоквіум)

П л а н

1. Поняття й загальна характеристика елементів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування в Україні.

2. Системно-структурна організація органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні.

3. Територіальна, правова, матеріальна й фінансова основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Бюджетний кодекс України № 2542-III від 21.06.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.

Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України № 783-XIV від 30.06.1999 р. // Там же. – 1999. – № 34. – Ст.274.

Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України №147/ 98-ВР від 03.03.1998 р. (зі змін.) // Там же. – 1998. – № 34. – Ст.228; 2000. – №5. – Ст. 35; 2001. – № 9. – Ст. 39; 2002. – № 26. – Ст. 173; 2004. – № 10. – Ст. 96; 2004. – № 19. – Ст. 255; 2005. – № 16. – Ст. 256; 2005. – № 25. – Ст. 333; 2006. – № 4. – Ст.63.

Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 р. (зі змін.) // Там же. – 1993. – № 30. – Ст.336; 1993. – № 32. – Ст.340; 1995. – № 30. – Ст.229; 1999. – № 5-6. – Ст.39; 1999. – № 18. – Ст.140; 1999. – № 45. – Ст.399; 2000. – № 10. – Ст.78; 2000. – № 29. – Ст.231; 2000. – № 39. – Ст.333; 2001. – № 33. – Ст.179; 2002. – № 2. – Ст.5; 2003. – № 26. – Ст.185; 2003. – № 28. – Ст.216; 2005. – № 17. –Ст.267; 2005. – № 48. – Ст.483.

Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін.Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку: Навч. посіб. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України 2003.

Баймуратов М.А., Григорьев В.А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и развития в Украине. – О.: Юрид. літ., 2003.

Серьогіна С.Г. Взаємодія держави й місцевого самоврядування: теоретико-правовий аналіз історичних моделей та новітніх тенденцій // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип.. 83. – С. 3-13.

Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави: Моногр. / За ред. Ю.М.Тодики, В.А. Шумілкіна. – Х.: Одіссей, 2004.

Органи державної влади України: Моногр. / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002.

Любченко П.М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства: Моногр. – Х.: Одіссей, 2006.

Чапала Г.В. Місцеве самоврядування в системі публічної влади: теоретико-правовий аналіз: Моногр. – Х.: Право, 2006.

Т е м а 3. Організація роботи Верховної Ради України

П л а н

1. Основи організації та діяльності Верховної Ради України.

2. Організаційна структура та функції Верховної Ради України.

3. Форми роботи Верховної Ради України.

4. Сесія Верховної Ради України, порядок її підготовки і проведення.

5. Організація підготовки і проведення слухань у Верховній Раді України.

6. Методи роботи Верховної Ради України. Організація прийняття та виконання актів Верховної Ради України.

Завдання

1. Після реєстрації народних депутатів України на пленарному засіданні Верховної Ради України встановлена присутність 150 народних депутатів. До порядку денного засідання включені питання щодо розгляду законопроектів, проекту постанови про рекомендації парламентських слухань щодо утворення тимчасової слідчої комісії. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України відкрив засідання, оголосив порядок денний і перейшов до розгляду питань порядку денного. Народні депутати почали вимагати відкладення пленарного засідання. Головуючий пояснив, що перевірку кількості депутатів, присутніх на засіданні, він проведе перед голосуванням щодо законопроектів, а до цього моменту Верховна Рада України правомочна реалізовувати надані їй повноваження.

Проаналізуйте ситуацію. Чи відповідають дії головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України вимогам законодавства? Який порядок відкриття і проведення пленарних засідань Верховної Ради України?

2. У період між сесіями до Голови Верховної Ради України звернувся міністр з пропозицією провести слухання у Верховній Раді України і передав список осіб, які повинні бути запрошені на слухання. Голова Верховної Ради України відмовив міністру, пояснивши, що пропозиція про проведення парламентських слухань вноситься до Верховної Ради України у вигляді проекту постанови Верховної Ради України і має бути попередньо узгоджена із Погоджувальною радою депутатських фракцій. 
Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії міністра вимогам законодавства? Як здійснюється організація підготовки і проведення слухань у Верховній Раді України?

3. Під час обговорення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України народний депутат України звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням надати йому слово з місця для виступу щодо мотивів голосування. Голова Верховної Ради України відмовив народному депутатові, пояснивши, що запис на виступ з питань порядку денного здійснюється апаратом Верховної Ради України за особистою письмовою заявою народного депутата. Народний депутат України направив запит до керівника апарату Верховної Ради України з вимогою пояснити, як здійснюється розгляд питань порядку денного сесії Верховної Ради України.

Проаналізуйте дії Голови Верховної Ради України та народного депутата України і дайте відповідь на його запит.

4. На першій сесії Верховної Ради нового скликання за рішенням народних депутатів України створено Президію Верховної Ради України, якій доручено розробити проект постанови щодо обрання Голови Верховної Ради України та його заступників. Президія Верховної Ради України підготувала проект постанови, у якому було визначено, що обрання Голови Верховної Ради України та його заступників буде здійснюватися в режимі відкритого поіменного голосування, і винесла його на розгляд народних депутатів України.

Чи відповідають дії народних депутатів України і визначений проектом постанови порядок обрання Голови Верховної Ради України та його заступників вимогам чинного законодавства ?

5. На пленарному засіданні Верховної Ради України 25 народних депутатів України звернулися до Голови Верховної Ради України з вимогою включити до порядку денного питання щодо заслуховування звіту міністра та припинення його повноважень. Голова Верховної Ради України відмовив народним депутатам, зазначивши, що порядок денний пленарних засідань був затверджений на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій і вносити до нього зміни він не має права.

Проаналізуйте дії депутатів. Як має діяти у цій ситуації Голова Верховної Ради України? Як формується порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України та який порядок прийняття рішення Верховної Ради України щодо припинення повноважень посадових осіб встановлено законодавством?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Регламент Верховної Ради України, введений в дію Постановою Верховної Ради України № 3547 від 16.03.2006 р. (із змінами) // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 23, 24-25. – Ст. 202; 2006. – № 41. – Ст. 365; Офіц. вісн. України. – 2006. – № 38. – Ст. 2585.

Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України: Закон України № 594/96-ВР від 13.12.96 р. // Там же. – 1997. – № 19. – Ст.140.

Про співробітництво Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України: Постанова Кабінету Міністрів України № 1284 від 07.09.2006р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 36. – Ст. 2504.
Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2002 від 17.10.2002 р. (щодо повноважності Верховної Ради України) // Там же. – 2002. – № 44. – Ст. 2045.
Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2004 від 19.05.2004 р. (справа про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України) // Там же. – 2004. – № 22. – Ст. 1515.
Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/98 від 07.07.98 р. (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) // Там же. – 1998. – № 27. – С. 139.

Т е м а 4. Організація роботи органів і посадових осіб

Верховної Ради України

П л а н

1. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників.

2. Організація діяльності коаліції депутатських фракцій. Погоджувальна рада депутатських фракцій.

3. Організація роботи комітетів Верховної Ради України.

4. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України.

5. Структура, функції та організація роботи апарату Верховної Ради України.

6. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

7. Організація роботи Рахункової палати.

Завдання

1. Депутатська фракція на пленарному засіданні Верховної Ради України внесла пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України через його незадовільну роботу на цій посаді. Головуючий на засіданні відмовився внести запропоновану пропозицію до порядку денного, мотивуючи це тим, що перед розглядом питання про відкликання Голови Верховної Ради України потрібно попередньо розглянути його в комітетах, на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій, а також утворити тимчасову слідчу комісію для перевірки ін-формації, що стосується цього питання. Погоджувальна рада депутатських фракцій, куди була внесена пропозиція про відкликання Голови Верховної Ради України, на своєму засіданні прийняла рішення про відкладення розгляду питання на наступну сесію.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи був дотриманий встановлений порядок розгляду питання про відкликання Голови Верховної Ради України?

2. На засіданні комітету було прийнято рішення про проведення слухання з наступним направленням вимоги до Прем’єр-міністра і Генерального прокурора України щодо їх обов’язкової присутності, а також надання необхідної для роботи комітету інформації. Прем’єр-міністр України і Генеральний прокурор відмовилися взяти участь у слуханнях, мотивуючи це тим, що таке рішення має прийматися на пленарному засіданні Верховної Ради України. Комітет направив запит до Голови Верховної Ради України з вимогою зобов’язати Прем’єр-міністра й Генерального прокурора України взяти участь у слуханнях.

Проаналізуйте рішення комітету і дайте відповідь на його запит.

3. На пленарному засіданні Верховної Ради України було прийнято рішення про утворення Погоджувальної ради депутатських фракцій, до складу якої включені: керівники депутатських фракцій, народні депутати України, Голова Секретаріату Президента України, представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України. При цьому Верховна Рада України доручила Погоджувальній раді депутатських фракцій підготувати проект Закону “Про внесення змін до Закону “Про статус народного депутата” та проект “Положення про депутатську фракцію”.

Чи відповідають такі рішення Верховної Ради України вимогам законодавства? Чи був дотриманий встановлений порядок формування Погоджувальної ради депутатських фракцій? Які функції виконує Погоджувальна рада депутатських фракцій?

4. Розпорядженням Голови Верховної Ради України затверджено структуру апарату Верховної Ради України та призначено його керівника, яким став народний депутат України. Народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з вимогою визнати неконституційним розпорядження Голови Верховної Ради України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Який порядок утворення апарату Верховної Ради України? Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України?

5. На пленарному засіданні Верховної Ради України прийнято рішення про створення тимчасової слідчої комісії, яку очолив голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У постанові Верховної Ради України “Про утворення тимчасової слідчої комісії” визначено права комісії: викликати свідків у справі, що розслідується слідчою комісією, заслуховувати їх на своєму засіданні, ставити їм запитання; вилучати потрібні для парламентського розслідування документи або їх копії; приймати рішення про усунення відповідних посадових осіб від посади до закінчення розслідування, якщо вони своєю діяльністю чинять перешкоди парламентському розслідуванню. Серед гарантій діяльності тимчасової слідчої комісії зафіксовано й необхідність здійснення державної охорони щодо голови і членів комісії відповідно до законів, що регулюють питання державного захисту працівників суду і правоохоронних органів. Президент України звернувся до Конституційного Суду України з вимогою визнати неконституційною постанову Верховної Ради України.

Чи відповідають визначені постановою Верховної Ради України порядок утворення тимчасової слідчої комісії, її права та гарантії діяльності вимогам закону?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

 Про комітети Верховної Ради України: Закон України № 116/95-ВР від 04.04.1995 р. у ред. Закону України від 22.12.2005 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134; 1998. – № 40-41. – Ст. 250; 2000. – № 12. – Ст. 96; 2000. – № 13. – Ст.107; 2006. – № 17. – Ст. 146.

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України №776/97-ВР від 23.12.1997 р. // Там же. – 1998. – № 20. – Ст.99.

Про структуру апарату Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України №1678-ІІІ від 20.04.2000 р. (зі змін.) // Там же. – 2000. – № 31. – Ст. 253; 2004. – № 51. – Ст. 555.

Положення про Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України, затв. Постановою Верховної Ради України № 691-XIV від 20.05.1999 р. // Там же. – 1999. – № 30. – Ст.244.

Про розподіл обов’язків між Головою Верховної Ради України, Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України: Розпорядження Голови Верховної Ради України № 140 від 29.02.2000 р. // Держ. буд-во. – Т.1. – Х.: Гриф, 2002. – С. 509 – 512.

Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови Верховної Ради України № 459 від 31.05.2000 р. // Держ. буд-во. – Т. 1. – Х.: Гриф, 2002.

Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2001 від 28.03.2001 р. (справа про позачерговий розгляд законо-проектів) // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 15. – Ст. 658.

Ольховський Б.І. Роль комітетів Верховної Ради України в розробці законопроектів // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – № 66. – С. 12-20.

Т е м а 5. Організація роботи народних депутатів України

П л а н

1. Організація підготовки і проведення виборів народних депутатів України.

2. Організація роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та у виборчих округах.

3. Гарантії діяльності народних депутатів України. Організація роботи помічників-консультантів народних депутатів України.

4. Запити і звернення народних депутатів України, порядок їх внесення і розгляду.

5. Організація діяльності депутатських фракцій.

Завдання

1. Офіційний спостерігач від партії – суб’єкта виборчого процесу по виборах народних депутатів України – прибув до виборчої дільниці о 20 год 30 хв для спостереження за підрахунком голосів членами дільничної виборчої комісії. Голова дільничної виборчої комісії не допустив офіційного спостерігача до приміщення дільничної виборчої комісії, пояснивши, що після закінчення голосування і закриття виборчої дільниці він не має права допускати на засідання виборчої комісії сторонніх осіб. Офіційний спостерігач звернувся до окружної виборчої комісії зі скаргою на дії голови дільничної виборчої комісії та з вимогою визнати голосування на виборчій дільниці недійсним.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Яке рішення має прийняти окружна виборча комісія?

2. На сесії Верховної Ради України 10 народних депутатів України внесли депутатський запит до Президента України і вимагали дати офіційну відповідь на нього у 10-денний строк. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України відмовився вносити питання до порядку денного, пояснивши, що депутатський запит до Президента України слід попередньо схвалити на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій. Після цього народні депутати України направили цей запит до Секретаріату Президента України.

Проаналізуйте дії народних депутатів України і Головуючого на засіданні. Який порядок направлення і розгляду запиту до Президента України? Як має діяти у цій ситуації Секретаріат Президента України?

3. До Конституційного Суду України звернулася група народних депутатів України з вимогою визнати неконституційним закон через порушення процедури його ухвалення. У зверненні було зазначено, що народний депутат України у зв’язку із від’їздом у відрядження дав письмове доручення по-мічнику-консультанту бути присутнім замість нього на пленарному засіданні Верховної Ради України і брати участь у голосуванні, що і було виконано.

Зробіть юридичний аналіз дій народних депутатів України і помічника-консультанта народного депутата України. Які права має помічник-консультант народного депутата України ? Яке рішення може прийняти Конституційний Суд України ?

4. У період між сесіями Верховної Ради України народний депутат України звернувся до обласного прокурора з вимогою здійснити нагляд за додержанням процедур, передбачених чинним законодавством, під час проведення досудового слідства у справі громадянина К. Прокурор відмовився виконувати вимоги, після чого депутат направив запит Генеральному прокурору України щодо притягнення обласного прокурора до відповідальності за невиконання вимог народного депутата України.

Проаналізуйте ситуацію. Чи має право народний депутат України звертатися з такими вимогами до обласного та Генерального прокурора України? Обґрунтуйте відповідь на запит народного депутата України.

5. Слідчим районної прокуратури м. Києва винесено постанову про затримання громадянина К. та пред’явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину. Після того, як було встановлено, що громадянина К. обрано народним депутатом України, але він не встиг скласти присяги народного депутата, до Верховної Ради України було направлено подання про надання згоди на притягнення К. до кримінальної відповідаль-ності. Верховна Рада України звернулася до Генерального прокурора України з вимогою скасувати постанову слідчого і негайно звітувати щодо затримання К. Генеральний прокурор пояснив, що процедуру затримання було дотримано, оскільки К. не є народним депутатом, бо повноваження народних депутатів починаються з моменту складення присяги.

Зробіть юридичний аналіз дій слідчого, Генерального прокурора України. У чому полягають особливості порядку затримання, арешту та притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про вибори народних депутатів України: Закон України № 1665- IV від 25.03.2004 р. у ред. Закону № 2777-IV від 07.07.2005 р. (зі змін) // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 38-39. – Ст. 449; 2005. – № 52. – Ст. 566; 2006. – № 10-11. – Ст. 97; 2006. – № 10-11. – Ст. 98; 2006. – № 33.– Ст. 285.

Про статус народного депутата України: Закон України № 2790-XII від 17.11.1992 р. в ред. Закону 2328-ІІІ від 22.03.2001 р. № (зі змін.) // Відом.Верхов.Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 212; 2002. – № 35. – Ст. 264; 2002. – № 43. – Ст. 314; 2004. – № 22. – Ст. 315; 2005. – № 9. – Ст. 173; 2005. – № 4. – Ст. 100; 2005. – № 30. – Ст. 1785; 2006. – № 22. – Ст. 180; 2006. – № 9, 10-11. – Ст. 96.

Положення про консультанта депутатської групи (фракції) Верховної Ради України, затв. Постановою Верховної Ради України № 378/95-ВР від 13.10.1995 р. // Там же. – 1995. – № 36. – Ст.280; 2001. – № 30. – Ст.141; 2004. – № 23. – Ст.320.

Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затв. Постановою Верховної Ради України № 379/95-ВР від 13.10.1995 р. // Там же. – 1995. – № 37. – Ст.283; 1999. – № 18. – Ст.169; 2001. – № 30. – Ст.141; 2004. – № 23. – Ст.320.

Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/99 від 27.10.1999 р. (справа про депутатську недоторканність) // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 44. – С. 71.

Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2000 від 10.05.2000 р. (справа про статус народного депутата України) // Там же. – 2000. – № 37.

Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2003 від 14.10 2003 р. (справа про направлення запиту до Президента України) // Там же. – 2003. – № 46. – Ст. 2388.

Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2000 від 11.04.2000 р. (справа про запити народних депутатів до прокуратури) // Там же. – 2000. – № 16. – Ст. 679.

Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/99 від 19.05.1999 р. (справа про запити народних депутатів України) // Там же. – 1999. – № 20. – Ст.905.

Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2002 від 20.03.2002 р. (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // Там же. – 2002. – № 13. – Ст. 668.
Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2003 від 10.04.2003 р. (справа про гарантії діяльності народного депутата України) // Там же. – 2003. – № 17. – Ст. 789.

Законодавство про вибори народних депутатів України: Наук.-практ. посіб. / Панов М.І., Серьогіна С.Г., Битяк Ю.П. та ін. – Х.: Одіссей, 2006.

Т е м а 6. Організація роботи Президента України

П л а н

1. Основи організації і діяльності Президента України. Функції Президента України.

2. Організація підготовки й проведення виборів Президента України.

3. Форми, методи, гарантії діяльності Президента України.

4. Організація підготовки та виконання актів Президента України.

5. Апарат Президента України, його структура, функції та організація роботи. Організація роботи Ради національної безпеки й оборони України й Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Завдання

1. Громадянин П. звернувся до Центральної виборчої комісії із заявою про самовисунення кандидатом на пост Президента України та проханням звільнити його від внесення грошової застави у зв’язку із тяжким матеріальним становищем. Центральна виборча комісія відмовила у прийнятті заяви П. через відсутність необхідних документів для реєстрації кандидатом на пост Президента України. Зібравши необхідні документи, крім документа про внесення грошової застави, П. знову звернувся до Центральної виборчої комісії, яка відмовила у прийнятті документів, зазначивши, що повторної заяви особи про самовисунення кандидатом на пост Президента України не приймається. На дії Центральної виборчої комісії П. подав скаргу до Верховного Суду України, наголосивши, що порушено його виборче право, оскільки внесення грошової застави Конституцією не передбачено.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Які умови для реєстрації кандидата на пост Президента України передбачені чинним законодавством України? Чи відповідають дії Центральної виборчої комісії вимогам законодавства?

2. Президент України прийняв низку рішень про: затвердження Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України та Положення про Міністерство транспорту України; прий-няття до громадянства України; звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації; доручення Кабінету Міністрів України щодо підготовки до проведення міжнародного форуму; структуру та штат Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим; затвердження рішення Ради національної безпеки й оборони України.

Чи належать до компетенції Президента України зазначені питання? Якими актами мають оформлюватися вказані рішення? У чому полягає відмінність між указами та розпорядженнями Президента України?

3. Під час перебування Президента України у відрядженні Голова Секретаріату Президента України видав розпорядження про утворення консультативно-дорадчого органу при Президентові України, затвердив Положення про нього та призначив працівників цього органу. Народні депутати направили запит Голові Секретаріату Президента України з вимогою скасувати розпорядження, однак він відмовився це зробити, зазначивши, що право відміни актів належить Президенту України.

Проаналізуйте ситуацію та запропонуйте шляхи її вирішення. Чи належить до повноважень Голови Секретаріату Президента України вирішення цих питань?

4. Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим направив подання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з вимогою скасувати її постанову про призначення Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим у зв’язку із порушенням встановленої процедури розгляду цього питання. Після відмови Верховної Ради Автономної Республіки Крим розглянути подання він звернувся до Конституційного Суду України з вимогою визнати Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим неконституційною.

Чи відповідають дії Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим вимогам законодавства? Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України?

5. Голова Секретаріату Президента України видав розпорядження про скасування рішення Постійного представника Президента в Конституційному Суді України, яким було призначено заступника Постійного представника Президента в Конституційному Суді України та утворено постійно діючу робочу групу для проведення правової експертизи конституційних подань Президента України. Постійний представник Президента в Конституційному Суді України звернувся до глави держави з вимогою скасувати розпорядження Голови Секретаріату Президента України.

Проаналізуйте дії Голови Секретаріату Президента України та Постійного представника Президента в Конституційному Суді України. Яким чином здійснюється забезпечення діяльності Постійного представника Президента в Конституційному Суді України?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про вибори Президента України: Закон України № 474-XIV від 05.03.1999 р. у ред. Закону № 1630-IV від 18.03.2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 20 – 21. – Ст.291.

Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України № 183/98-ВР від 05.03.1998 р. // Там же. – 1998. – № 35. – Ст.237.

Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України № 1524-ІІІ від 02.03.2000 р. // Там же. – 2000. – № 21. – Ст.158.

Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2002 від 30.01.2002 р. (справа про виборчу заставу) // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 6. – Ст. 245.

Про забезпечення, обслуговування та охорону Президента України: Постанова Верховної Ради України № 2033-ХІІ від 04.01.1992 р. // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 1999. – № 8: Президент в Україні: Законодавче забезпечення діяльності. – С.86.

Про офіційні символи глави держави: Указ Президента України № 1507/99 від 29.11.1999 р. // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 48. – С. 28.

Про створення Секретаріату Президента України: Указ Президента України № 1445/2005 від 14.10.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 42. – Ст. 2650; 2005. – № 47. – Ст. 2939; 2005. – № 50. – Ст. 3160; 2006. – № 4. – Ст. 154; 2006. – № 22. – Ст. 1601; 2006. – № 23. – Ст. 1705; 2006. – № 40. – Ст. 2672.

Положення про Секретаріат Президента України,

затв. Указом Президента України № 1548/2005 від 04.11.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 45. – Ст. 2833; 2005. – № 47. – Ст. 2939; 2006. – № 40. – Ст. 2672; 2006. – № 40. – Ст. 2674.

Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим: Указ Президента України № 1433/2000 від 12.10.2005 р. // Там же. – 2005. – № 41. – Ст. 2601.

Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України: Указ Президента України № 1446/2005 від 14.10.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 42. – Ст. 2651; 2006. – № 3. – Ст. 83; 2006. – № 29. – Ст. 2080; 2006. – № 37. – Ст. 2544.

Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затв. Указом Президента України № 970/2006 від 15.11.2006р. // Там же. – 2006. – № 47. – Ст. 3123.

Положення про Постійного представника Президента України у Верховній Раді України, затв. Указом Президента № 165/97 від 25.02.1997 р. у ред. Указу № 1616 від 24.12.99 р. // Там же. – 1997. – № 9. – С. 37; 1999. – № 52. – С. 14.

Положення про Постійного представника Президента України у Конституційному Суді України, затв. Указом Президента № 504/98 від 22.05.1998 р. // Там же. – 1998. – № 21. – Ст.758.

Положення про Представника Президента України у Кабінеті Міністрів України, затв. Указом Президента України №206/2007 від 14.03.2007 р. // Офіц.вісн.України. – 2007. – № 19. – Ст. 758.

Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України: Указ Президента України № 314/97 від 09.04.1997 р. // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 16. – С. 17.

Законодавство про вибори Президента України: Наук.-практ. посіб. / Панов М.І., Серьогіна С.Г., Битяк Ю.П. та ін. – Х.: Одіссей, 2004.

Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні: Моногр. – Х.: Ксілон, 2001.

Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус. – Х.: Факт, 1999.

Т е м а 7. Організація роботи Кабінету Міністрів України

та центральних органів виконавчої влади

П л а н

1. Основи організації і діяльності Кабінету Міністрів України. Функції Кабінету Міністрів України.

2. Порядок утворення і структура Кабінету Міністрів України.

3. Форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України. Порядок підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів України.

4. Організація прийняття та виконання актів Кабінету Міністрів України.

5. Структура, функції та організація роботи апарату Кабінету Міністрів України. Організація діяльності робочих органів Кабінету Міністрів України.

6. Організація роботи центральних органів виконавчої влади.

Завдання

1. За дорученням Прем’єр-міністра України перший віце-прем’єр-міністр України скликав і провів засідання Кабінету Міністрів України, на якому була присутня більшість його членів. На засіданні розглядалися звіти голів обласних державних адміністрацій про виконання їх повноважень. Після ознайомлення з рішеннями Кабінету Міністрів України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих голів обласних державних адміністрацій, прийнятими на засіданні більшістю голосів, Прем’єр-міністр України видав розпорядження про їх скасування. 

Проаналізуйте дії Прем’єр-міністра України та першого віце-прем’єр-міністра України. Чи був дотриманий порядок підготовки, проведення засідань та прийняття рішень Кабінету Міністрів України?

2. Постановою Верховної Ради України визначено тематику та порядок денний Дня Уряду України у Верховній Раді України. Прем’єр-міністр України відмовився визначити доповідача і надати необхідну інформацію, направивши до Верховної Ради України лист з ініціативою розглянути на Дні Уряду України інші питання. Верховна Рада Україна прийняла постанову, якою зобов’язала Прем’єр-міністра України, міністра фінансів та Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим взяти участь у Дні Уряду за затвердженою Верховною Радою України тематикою, надати народним депутатам України аналітичні й довідкові матеріали з питань, що вирішуватимуться на Дні Уряду України, а також направила звернення Президенту України розглянути питання щодо персональної відповідальності окремих членів Кабінету Міністрів України за невиконання Постанови Верховної Ради України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи був дотриманий порядок підготовки матеріалів до проведення Дня Уряду України у Верховній Раді України?

3. До порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів України були включені наступні питання щодо: створення у структурі Міністерства транспорту України Дер-жавного департаменту авіаційного транспорту; затвердження положення про Державний комітет природних ресурсів України; затвердження Державної програми економічного й соціального розвитку України та Державної програми розвитку промисловості; утворення Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; погодження кандидатури для призначення першим заступником міністра – керівником апарату Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції; звіту голови Харківської обласної державної адміністрації; затвердження регламенту роботи апарату Міністерства охорони здоров’я України; притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Пенсійного фонду України.

Чи належать ці питання до компетенції Кабінету Міністрів України? Відповідь обґрунтуйте.

4. На засіданні урядового комітету було прийнято рішення про утворення робочої групи для підготовки проекту концепції реформування житлово-комунального господарства та залучення до його роботи народних депутатів України, голів місцевих державних адміністрацій, представників органів місцевого самоврядування. Прем’єр-міністр України, вважаючи, що урядовий комітет вийшов за межі своєї компетенції, скасував його рішення і доручив віце-прем’єр-міністру України підготувати проект концепції. На засіданні Кабінету Міністрів України віце-прем’єр-міністр України звернувся із проханням утворити робочу групу для підготовки проекту концепції реформування житлово-комунального господарства.

Проаналізуйте ситуацію. Чи відповідають рішення урядового комітету та Прем’єр-міністра України вимогам законодавства? Який порядок підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України?

5. Наказом міністра фінансів у структурі очолюваного ним міністерства було утворено колегію, затверджено її кількісний та персональний склад, а також визначено основні напрями діяльності, серед яких наступні: підготовка проектів наказів міністра, підготовка аналітично-довідкових матеріалів на засідання Кабінету Міністрів України, розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності міністерства. Крім керівників міністерства та його структурних підрозділів, до складу колегії було включено народних депутатів України та директора Науково-дослідного фінансового інституту. Прем’єр-міністр України звернувся з вимогою до міністра про скасування наказу і дав доручення міністру Кабінету Міністрів України включити питання про утворення колегії міністерства фінансів до розгляду на засіданні уряду. Міністр фінансів направив лист Прем’єр-міністру України, у якому зазначив, що питання формування колегії міністерства та визначення її функцій належать до його повноважень.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про Кабінет Міністрів України: Закон України № 514-V від 21.12.2006р. // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 6. – Ст. 207.

Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 915 від 05.06.2000 р. // Там же. – 2000. – № 24. – Ст. 994; 2002. – № 3. – Ст. 89; 2002. – № 36. – Ст. 1700; 2003. – №18. – Ст. 818; 2003. – № 38. – Ст. 2026; 2004. – № 9. – Ст. 535; 2004. – № 15. – Ст. 1038; 2004.– № 42.–Ст. 2763; 2005. – № 9.– Ст. 475; 2005. – № 25. – Ст. 1438; 2005. – № 42. – Ст. 2657; 2005. – № 43. – Ст. 2711; 2006. – № 15. – Ст. 1113; 2006. –№ 18. – Ст. 1346; 2006. – № 22. – Ст. 1655; 2006. – № 27. – Ст. 1952; 2006. – № 31. – Ст. 2213; 2006. – № 33. – Ст. 2388; 2006. – № 35. – Ст. 2460; 2006. – № 35.– Ст. 2465.

Про функціональні повноваження Прем’єр-міністра України, першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністра Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України № 1269 від 04.09.2006 р. // Офіц. вісн.України. – 2006. – № 36. – Ст. 2497.

Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України № 88 від 24.01.2000 р. (із змін.) // Там же. – 2000. – №4. – Ст. 110; 2000. – № 16. – Ст. 676; 2001. – № 31. – Ст. 1415; 2001. – № 36. – Ст. 1662; 2001. – № 49. – Ст. 2201; 2001. – № 41. – Ст. 1848; 2002. – 14. – Ст. 756; 2002. – № 33. – Ст. 1532; 2002. – № 43. – Ст. 1977; 2003. – № 10. – Ст. 442; 2003. – № 13. – Ст. 570; 2003. – № 32. – Ст. 1696; 2005. – № 3. –Ст. 129; 2005. – № 50. – Ст. 3129; 2006. – № 3. – Ст. 92; 2006. – № 33. – Ст. 2383.

Положення про Апарат Прем’єр-міністра України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1451 від 11.10.2006р. // Офіц.вісн.України. – 2006. – № 42. – Ст. 2820.

Про затвердження Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України та Тимчасового положення про Службу Прем’єр-міністра України: Постанова Кабінету Міністрів України № 761 від 06.05.2000 р. (зі змін.) // Там же. – 2000. – № 19. – Ст. 782; 2005. – № 13. – Ст. 670.

Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України № 1572/99 від 15.12.1999 р. (зі змін.) // Там же. – 1999 р., № 50, стор. 8 ; 2000. – № 15. – Ст. 602; 2001. – № 22. – Ст. 985; 2002. – № 3. – Ст. 82; 2003. – № 16. – Ст. 705; 2003. – № 22. – Ст.989; 2003. – № 23. – Ст.1035; 2003 р.– № 35. – Ст.1883; 2004. – № 10. – Ст. 579; 2005. – № 11. – Ст. 517; 2005. – № 11. – Ст. 518; 2005. – № 20. – Ст. 1055; 2006. – № 11. – Ст. 708.

Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України № 1573/99 від 15.12.1999 р.(зі змін.) // Там же. – 1999. – № 50. – С. 11; 2000. – № 22. – Ст.888; 2000. – № 35. – Ст.1479; 2002. – № 50. – Ст. 2252; 2003. – № 6. – Ст. 220; 2003. – № 32. – Ст. 1692; 2003. – № 38. – Ст.2023; 2004. – № 3. – Ст. 117; 2004. – № 37. – Ст. 2448; 2004. – № 35. – Ст. 2319; 2004. – №39. – Ст. 2582; 2005. – №9. – Ст. 467.

Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затв. Указом Президента України № 179/96 від 12.03.1996 р. // Уряд. кур’єр. – 1996. – № 58 – 59. – 28 берез.

Загальне положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1569 від 02.10.2003 р. (зі змін.) // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 40. – Ст. 2107; 2004. – № 5. – Ст. 237; 2005. – № 20. – Ст.1080; 2006. – № 31. – Ст. 2225; 2007. – № 20. – Ст.795.

Типове положення про урядовий орган державного управління, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 386 від 22.02.2000 р. (зі змін.) // Офіц.вісн.України. – 2000. – № 8. – Ст. 317; 2001. – № 51. – Ст. 2289; 2002. – №20.– Ст. 983; 2003. – № 30. – Ст. 1546; 2005. – № 28. – Ст. 1630.

Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’я-заних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, керівників торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 1658 від 13.12.2001 р. (зі змін.) // Там же. – 2001. – №51. – Ст. 2275; 2002. – № 13. – Ст. 665; 2002. – № 30. – Ст. 1421; 2003. – № 30. – Ст. 1546; 2003. – № 52. – Ст. 2807; 2004. – № 24. – Ст. 1594; 2005. – № 28. – Ст.1627; 2006. – № 28. – Ст. 2014.

Питання діяльності урядових комітетів: Постанова Кабінету Міністрів України № 1020 від 12.10.2005 р. // Там же. – 2005. – № 42. – Ст. 2657; 2006. – № 28. – Ст. 2014.

Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р. // Там же. – 2005. – № 11. – Ст. 522; 2005. – № 43. – Ст. 2715; 2006. – № 10. – Ст. 632; 2006. – № 29. – Ст. 2092; 2006. – № 33. – Ст. 2391.

Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2003 від 28.01.2003 р. (справа про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади) // Там же. – 2003. – № 6. – Ст. 244. 

Т е м а 8. Організація роботи місцевих державних

адміністрацій

П л а н

1. Основи організації і діяльності місцевих державних адміністрацій.

2. Система, порядок утворення і структура місцевих державних адміністрацій.

3. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій.

4. Голова місцевої державної адміністрації та його заступники, їх повноваження й організація роботи.

5. Форми і методи діяльності місцевих державних адміністрацій.

6. Відділи, управління, інші структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та її апарат, організація їх роботи.

Завдання

1. Голова місцевої державної адміністрації своїм розпорядженням затвердив структуру апарату місцевої державної адміністрації у складі таких відділів: організаційний, кадрової роботи, роботи із зверненнями громадян, взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи, головне управління економіки, головне фінансове управління, управління з питань внутрішньої політики. Прем’єр-міністр України скасував розпорядження голови місцевої державної адміністрації і звільнив його з посади.
Проаналізуйте дії голови місцевої державної адміністрації та Прем’єр-міністра України. Чи був дотриманий порядок формування структури місцевої державної адміністрації ?
 

2. На засіданні колегії місцевої державної адміністрації, що проводилося під головуванням заступника голови місцевої державної адміністрації, більшістю голосів прийнято рішення про призначення керівника управління з питань майна кому-нальної власності та затверджено положення про це управління. Голова місцевої державної адміністрації відмовився виконувати рішення колегії, після чого члени колегії звернулися до першого віце-прем’єр-міністра України зі скаргою на дії голови місцевої державної адміністрації.

Чи відповідають рішення колегії  та дії голови місцевої державної адміністрації вимогам законодавства ? Який порядок реалізації рішень колегії місцевої державної адміністрації?

3. Обласна державна адміністрація здійснила перевірку рішень обласної ради на відповідність їх Конституції та законам України. Наслідком цієї перевірки було видання розпорядження голови місцевої державної адміністрації про припинення дії кількох рішень ради. Голова обласної ради відмовився виконувати розпорядження голови місцевої державної адміністрації і виніс на розгляд ради питання про висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. У яких сферах місцева державна адміністрація повноважна здійснювати державний контроль? Чи відповідають дії голови місцевої державної адміністрації та голови обласної ради вимогам законодавства?

4. Голова обласної ради вніс до місцевої державної адміністрації проект розпорядження голови місцевої державної адміністрації з вимогою провести публічне обговорення даного проекту на засіданні колегії місцевої державної адміністрації та запросити його на це обговорення. Голова місцевої державної адміністрації направив лист голові обласної ради, в якому пояснив, що робота колегії місцевої державної адміністрації відбувається відповідно до затвердженого її головою  плану засідань, а додаткові питання можуть включатися лише за пропозиціями керівників структурних підрозділів держадміністрації. Голова обласної ради звернувся зі скаргою на дії голови місцевої державної адміністрації до Прем’єр-міністра України.

Чи відповідають дії голови обласної ради та голови місцевої державної адміністрації вимогам законодавства? Який порядок внесення та розгляду проектів розпоряджень голови місцевої державної адміністрації?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про місцеві державні адміністрації: Закон України № 586-XIV від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст.190; 2001. – № 31. – Ст.149; 2001. – № 32. – Ст.172; 2003. – № 24. – Ст.159; 2004. – № 6. – Ст.38; 2004. – № 10. – Ст.103; 2004. – № 15. – Ст.228; 2004. – № 19. –Ст.252; 2004. – № 19. – Ст.259; 2004. – № 23. – Ст.323; 2005. – № 7-8. – Ст.162; 2005. – № 17. – Ст.267; 2006. – № 12. – Ст. 104.

Про підготовку пропозицій та попередній розгляд кандидатур для призначення на посади та звільнення з посад керівників місцевих державних адміністрацій: Указ Президента України № 675 від 04.08.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 32. – Ст. 2309.

Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій: Указ Президента України № 593/2005 від 03.04.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 14. – Ст. 707; 2006. – № 14. – Ст. 975.

Про структуру місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 328 від 11.05.2005 р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 19. – Ст. 999; 2005. – № 27. – Ст. 1571; 2005. – № 36. – Ст. 2180; 2005. – № 48. – Ст. 3007; 2006. – № 5. – Ст. 220; 2006. – № 22. – Ст. 1619.

Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005р. (зі змін.) // Там же. – 2005. – № 11. – Ст. 522; 2005. – № 43. – Ст. 2715; 2006. – № 10. – Ст. 632; 2006. – № 29. – Ст. 2092; 2006. – № 33. – Ст. 2391; 2007. – № 10. – Ст. 354; 2007. – № 10. – Ст. 363; 2007. – № 20. – Ст. 798.

Про порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 1369 від 29.07.1999 р. (зі змін.) // Там же. – 1999. – № 30. – С. 87; 2000. – № 34. – Ст. 1437; 2003. – № 30. – Ст. 1546; 2003. – № 52. – Ст. 2807; 2004. – № 16. – Ст.1120; 2006. – № 28. – Ст. 2014.

Про примірні переліки управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 733 від 27.04.2000 р. (зі змін.) // Там же. – 2000. – № 18. – Ст.745; 2002. – № 30. – Ст. 1422; 2002. – № 34. – Ст.1611; 2003. – № 21. – Ст.945; 2003. – № 30. – Ст. 1540; 2004. – № 13. – Ст. 899; 2004. – № 21. – Ст. 1447.

Типовий регламент місцевої державної адміністрації, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 2263 від 11.12.1999 р. (зі змін.) // Офіц вісн. України. – 1999. – № 50. – С. 77; 2002. – № 12. – Ст. 598; 2004. – № 15. – Ст. 1047; 2006. – № 31. – Ст. 2225.

Про затвердження Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України № 1569 від 02.10.2003 р. (зі змін.) // Там же. – 2003. – № 40. – Ст. 2107; 2004. – № 5. – Ст. 237; 2005. – № 20. – Ст.1080; 2006. – № 31. – Ст.2225; 2007. – № 20. – Ст.795.

Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2001 від 04.12.2001 р. (справа про поєднання посади в місцевій державній адміністрації з мандатом депутата місцевої ради) // Там же. – 2001. – № 50. – Ст. 2238.

Величко В.О. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні: Моногр. – Х.: Одіссей 2005.

Битяк Ю.П. Повноваження та організація діяльності місцевих державних адміністрацій, їх відносини з органами місцевого самоврядування // Держ. буд-во та місц. самоврядування. – Х.: Право, 2002. – Вип. 4. – С. 3-15.

Т е м а 9. Організація роботи органів влади

Автономної Республіки Крим

П л а н

1. Основи організації та діяльності, функції Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2. Організаційна структура та порядок формування Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. Форми і методи діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

4. Організація роботи депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

5. Апарат Верховної Ради Автономної Республіки Крим та організація його роботи.

6. Організація роботи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Апарат Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

7. Акти органів влади Автономної Республіки Крим, порядок їх прийняття та реалізація.

Завдання

1. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим сформував порядок денний і скликав сесію Верховної Ради Автономної Республіки Крим, на якій запропонував ввести до складу Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим та Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим і доручити Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснення контролю за підготовкою проекту бюджету Автономної Республіки Крим. Депутати погодилися з пропозиціями Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим і прийняли відповідну постанову. Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим інформував главу держави про дії Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення. Чи відповідають дії Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим вимогам законодавства?

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, заслухавши прокурора Автономної Республіки Крим, визнала його роботу незадовільною, через що своєю постановою відсторонила його від виконання повноважень і направила відповідне звернення Генеральному прокурору України.

Проаналізуйте ситуацію. Які подальші дії прокурора Автономної Республіки Крим і Генерального прокурора України?

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим своєю постановою зупинила дію деяких нормативних актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим як таких, що суперечать законам України, Конституції Автономної Республіки Крим та іншим нормативно-правовим актам Верховної Ради Автономної Республіки Крим, і одночасно звернулася до Президента України щодо їх скасування. Президент України не погодився з позицією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, наголосивши у відповіді на відсутності підстав для скасування нормативно-правових актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення.

4. Розпорядженням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим сформований апарат Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затверджено положення про Секретаріат і Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та з числа депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим призначені керівник Секретаріату і керуючий справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Чи були дотримані вимоги законодавства у процесі формування апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Конституція Автономної Республіки Крим від 21.10.1998 р., затв. Законом України № 350-ХІV від 23.12.1998 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст.43.

Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України № 90/98-ВР від 10.02.1998 р. // Там же. – 1998. – № 29. – Ст.191; 2007. – № 13. – Ст. 134.

Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України № 533-V від 22.12.2006 р. // Там же. – 2007. – № 14. – Ст. 168.

Регламент Верховной Рады Автономной Республики Крым, утв. Постановлением Верховной Рады Автономной Республики Крым № 109-ІІ от 30.06.1998 г. (с изм.) // Сб. нормат.-прав. актов Автономной Республики Крым. – 1998. – №6. – Ст.388; 1998. – № 7. – Ст. 471; 1999. – № 8. – Ст. 837; 1999. – № 11. – Ст. 1115; 2000. – № 2. – Ст.75; 2001. – № 6. – Ст.562-563; 2002. – № 5. – Ст. 328; 2003. – № 3. – Ст. 212; 2004. – № 6. – Ст. 535; 2006. – № 7. – Ст. 496; 2006. – № 10. – Ст. 887.

Положение о Секретариате Верховной Рады Автономной Республики Крым, утв. Постановлением Верховной Ради Автономной Республики Крым № 253-3/02 от 18.09.2002 г. (с изм.) // Там же. – 2002. – № 9. – Ст.961-962; 2004. – № 3. – Ст. 170; 2005. – № 2. – Ст. 79; 2006. – № 6. – Ст. 416; 2006. – № 9. – Ст. 753.

Регламент работы Совета министров Автономной Республики Крым, утв. Постановлением Совета министров Автономной Республики Крым № 545 от 23.11.2005 г. // Там же. – 2005. – № 11. – Ст.1105; 2007. – № 1. – Ст. 30.

Положение об Управлении делами Совета министров Автономной Республики Крым, утв. Постановлением Совета министров Автономной Республики Крым № 424 от 08.10.2002 г. // Там же. – 2002. – №10. – Ст.1122-1123.

Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2001 від 21.12.2001 р. (справа щодо сумісності мандата депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим з іншими видами діяльності) // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 28. – Ст.1380.
Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2004 від 20.05.2004 р. (справа щодо сумісності посади сільського, селищного, міського голови з мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим) // Там же. – 2004. – № 22. – Ст. 1516. 
Копиленко О.Л.  Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу: Моногр. – К.: Таксон, 2002. 

Т е м а 10. Організація місцевого самоврядування

в Україні

П л а н

1. Поняття і система місцевого самоврядування в Україні.

2. Основи місцевого самоврядування.

3. Форми здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування.

4. Принципи місцевого самоврядування.

5. Гарантії місцевого самоврядування.

6. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Завдання

1. На сесії обласної ради ухвалено рішення про прийняття до комунальної власності області приміщення міської спортшколи через недоцільне та неефективне його використання міською радою, виконавчий комітет якої прийняв рішення про передачу в оренду приміщення спортшколи для організації магазину спортивних товарів. Міська рада не погодилася з рішенням обласної ради і звернулася до суду з вимогою скасувати його.

Чи відповідають рішення обласної ради, виконавчого комітету міської ради вимогам законодавства? Яке рішення має прийняти суд?

2. Міська рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму щодо встановлення нового місцевого податку на утримання місцевої міліції. Міський прокурор подав протест до міської ради з вимогою скасувати незаконне рішення. У відповіді прокурору міським головою було зазначено, що прийняття рішення про проведення місцевого референдуму належить до виключної компетенції міської ради.

Проаналізуйте ситуацію та запропонуйте шляхи її вирішення.

3. Міський прокурор звернувся з протестом на дії міського голови, який своїм розпорядженням вніс зміни до місцевого бюджету. Міський голова направив міському прокурору пояснення щодо законності своїх дій з посиланням на регламент місцевої ради, у якому було закріплено, що зміни до міського бюджету в міжсесійний період вносяться розпорядженням міського голови з подальшим затвердженням на сесії міської ради.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та визначте шляхи її вирішення. Як здійснюється підготовка і внесення змін до місцевого бюджету?

4. На сесії міської ради було прийнято рішення про проведення консультативного референдуму щодо надання місту спеціального статусу – міста республіканського значення. Міський прокурор опротестував рішення ради і вимагав його скасувати. У відповіді прокурору міський голова зазначив, що референдум буде носити консультативний характер, а тому міська рада має право приймати рішення про його проведення.

Чи відповідає рішення ради вимогам законодавства щодо проведення місцевого референдуму? Які питання можуть бути предметом місцевого референдуму?

5. Вуличний комітет звернувся до секретаря міської ради з вимогою провести слухання з питань екологічних проблем міста. Секретар міської ради відмовив вуличному комітету, пояснивши, що слухання проводяться на вимогу не менш як 300 членів територіальної громади і пропозицію про проведення слухання слід попередньо узгодити з виконавчим комітетом міської ради.

Прокоментуйте дії вуличного комітету і секретаря міської ради. Як відбувається організація слухань у місцевій раді?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (зі змін.) // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст.170; 1998. – № 48. – Ст.292; 1999. – № 41. – Ст.372; 2000. – № 9. – Ст.67; 2000. – № 46. – Ст.393; 2001. – № 9. – Ст. 39; 2001. – № 31. – Ст.149; 2001. – № 32. – Ст.172; 2001. – № 33. – Ст.175; 2001. – № 49. – Ст.259; 2003. – № 4. – Ст.31; 2003. – № 24. – Ст.159; 2003. – № 27. – Ст.209; 2003. – № 28. – Ст.216; 2003. – № 37. – Ст.301; 2003. – № 45. – Ст.360; 2004. – № 9. – Ст.79; 2004. – № 15. – Ст.228; 2004. – № 19. – Ст.259; 2004. – № 23. – Ст.323; 2005. – № 9. – Ст.172; 2005. – № 7-8. – Ст.162; 2005. – № 18-19. – Ст.267; 2005. – № 21. – Ст. 303; 2005. – № 48. – Ст. 483; 2005. – № 49. – Ст. 519; 2006. – № 2-3. – Ст.35; 2006. – № 12. – Ст. 104; 2006. – №№ 9, 10-11. – Ст. 96; 2006. – № 16. – Ст. 133; Закон України №812-V від 22.03.2007 р.

Про всеукраїнський та мiсцевий референдуми: Закон України від 03.07.1991 р. // Там же. – 1991. – № 33. – Ст. 443.

Про звернення громадян: Закон України № 393/96-ВР від 02.10.1996 р. (зі змін.) // Там же. – 1996. – № 47. – Ст. 256; 1999. – № 26. – Ст.219; 2005. – №11. – Ст. 200.

Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затв. Постановою Верховної Ради України № 3748-XII від 17.12.1993 р. // Там же. – 1994. – № 6. – Ст. 30.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III // Там же. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.

Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України № 56 – 93 від 20.05.1993 р (зі змін.) // Там же. – 1993. – № 30. – Ст.336; 1993. – № 32. – Ст.340; 1995. – № 30. – Ст.229; 1999. – № 5-6. – Ст.39; 1999. – № 18. – Ст.140; 1999. – № 45. – Ст.399; 2000. – № 10. – Ст.78; 2000. – № 29. – Ст.231; 2000. – № 39. – Ст.333; 2001. – № 33. – Ст.179; 2002. – № 2. – Ст.5; 2003. – № 26. – Ст.185; 2003. – №28. – Ст.216; 2005. – № 17. – Ст.267.

Рішення Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 р. (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ст. 2829.
Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2002 від 18.06.2002 р. (справа про об’єднання територіальних громад) // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 26. – Ст. 1233.

Батанов О.В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: Моногр. – К.: „Ін Юре”, 2003.

Коваленко А.А.  Теорія і практика місцевого самоврядування в Україні. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Моногр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000.

Любченко П.М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства: Моногр. – Х.: Одіссей, 2006.

Т е м а 11. Організація роботи органів і посадових осіб

місцевого самоврядування

П л а н

1. Система і структура місцевих рад.

2. Функції та компетенція місцевих рад.

3. Форми й методи діяльності місцевих рад. Порядок підготовки та проведення сесій місцевих рад.

4. Організація роботи сільського, селищного, міського голови, секретаря ради, голови обласної, районної ради та його заступників.

5. Апарат місцевих рад і організація його роботи. Служба в органах місцевого самоврядування.

6. Організація роботи виконавчих органів місцевих рад.

7. Організація роботи органів самоорганізації населення.

Завдання

1. Міський голова своїми розпорядженнями затвердив положення про виконавчі органи міської ради та їх структуру, а також за ініціативою мешканців вулиці створив вуличний комітет. На сесії міської ради більшістю голосів депутатів було прийнято рішення про скасування розпоряджень міського голови. Міський голова не погодився з рішенням ради і зупинив його дію своїм розпорядженням.

Чи правомірні прийняті акти міського голови?

2. Київський міський голова на засіданні Кабінету Міністрів України вніс проект указу Президента України щодо передачі в комунальну власність територіальної громади м. Києва державної бібліотеки. Кабінет Міністрів України відхилив даний проект указу, зазначивши, що міський голова не має права вносити на розгляд уряду проекти актів Президента України. Після цього міський голова м. Києва направив проект даного указу до Секретаріату Президента України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії київського міського голови вимогам чинного законодавства ?

3. На сесії обласної ради прийнято рішення про утворення тимчасової контрольної комісії для здійснення контролю за виконанням обласного бюджету та вивчення питання про стан агропромислового комплексу області. До складу комісії включені заступник голови обласної ради, заступник обласного прокурора, голова постійної комісії з питань бюджету і фінансів обласної ради, фінансові експерти. Тимчасова контрольна комісія звернулася до голови обласної державної адміністрації з вимогою надати звіт про хід виконання обласного бюджету. Голова обласної державної адміністрації відмовився це виконувати, натомість звернувся до суду з вимогою скасувати рішення обласної ради.

Проаналізуйте ситуацію. Чи відповідають рішення обласної ради та дії голови обласної державної адміністрації вимогам чинного законодавства? Який порядок утворення тимчасових контрольних комісій місцевих рад?

4. Мешканці села звернулися до Верховної Ради України з вимогою достроково припинити повноваження сільського голови, який відмовився надати звіт територіальній громаді про свою роботу за три місяці. Голова Верховної Ради України доручив комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підготувати відповідь на це звернення.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на звернення.

5. На засіданні виконавчого комітету сільської ради було прийнято рішення про саморозпуск і створення органу самоорганізації населення – сільського комітету, якому були передані всі повноваження виконавчих органів сільської ради. Районний прокурор опротестував рішення виконавчого комітету сільської ради і вимагав від сільської ради негайно його скасувати. У відповіді прокурору сільський голова зазначив, що місцева рада прийняла рішення про делегування частини своїх повноважень щодо управління місцевим господарством органу самоорганізації населення – сільському комітету.

Чи відповідають дії виконавчого комітету сільської ради вимогам законодавства? Який порядок створення органів самоорганізації населення? Як має діяти у цій ситуації прокурор?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст.170; 1998. – № 48. – Ст.292; 1999. – № 41. – Ст.372; 2000. – № 9. – Ст.67; 2000. – № 46. – Ст.393; 2001. – № 9. – Ст. 39; 2001. – № 31. – Ст.149; 2001. – № 32. – Ст.172; 2001. – № 33. – Ст.175; 2001. – № 49. – Ст.259; 2003. – № 4. – Ст.31; 2003. – № 24. – Ст.159; 2003. – № 27. – Ст.209; 2003. – № 28. – Ст.216; 2003. – № 37. – Ст.301; 2003. – № 45. – Ст.360; 2004. – № 9. – Ст.79; 2004. – № 15. – Ст.228; 2004. – № 19. – Ст.259; 2004. – № 23. – Ст.323; 2005. – № 7-8. –Ст.162; 2005. – № 9. – Ст.172; 2005. – № 18-19. – Ст.267; 2005. – №21. – Ст. 303; 2005. – № 48. – Ст. 483; 2005. – № 49. – Ст. 519; 2006. – № 2-3. – Ст.35; 2006. – № 12. – Ст. 104; 2006. – №№ 9, 10-11. – Ст. 96; 2006. – № 16. – Ст. 133; Закон України №812-V від 22.03.2007 р.

Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України № 401-ХІV від 15.01.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 11. – Ст.79.

Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України № 2493-III від 07.06.2001 р. // Там же. – 2001. – № 33. – Ст. 175; 2003. – № 46. – Ст. 367; 2004. – № 10. – Ст.104; 2005. – № 2. – Ст. 32; 2005. – № 4. – Ст. 90; 2005. – № 9. – Ст. 177; 2006. – № 1. – Ст.18; 2006. – № 14. – Ст.121.
Про органи самоорганізації населення: Закон України № 2625-III від 11.07.2001 р. // Там же. – 2001. – № 48. – Ст. 254.

Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України № 339 від 09.03.1999 р. (зі змін.) // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 10. – Ст.390; 2004. – № 27. – Ст.1775.

Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/99 від 06.07.1999 р. (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) // Там же. – 1999. – № 27. – С. 171

Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 09.02.2000 р. (справа про місцеве самоврядування) // Там же. – 2000. – № 30. – Ст. 1283.

Європейська хартія про місцеве самоврядування. Офіційний переклад // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2002. – № 10. – с. 10-17.

Бодрова І.І. Правовий статус асоціацій місцевих рад України: питання теорії і практики: Моногр. – Х.: Видавець С.П.Д. ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. – Х.: Модель всесвіту, 2001.

Соляннік К.Є. Виконавчі органи місцевих рад в Україні: правовий статус і організація роботи. – Х.: Крок, 2004.

Т е м а 12. Організація роботи депутатів місцевих рад

П л а н

1. Організація підготовки і проведення виборів депутатів місцевих рад.

2. Організація роботи депутатів місцевих рад у радах.

3. Організація роботи депутатів місцевих рад з виборцями.

4. Депутатські запити, звернення, запитання, порядок їх внесення і розгляду.

5. Гарантії діяльності депутатів місцевих рад.

Завдання

1. Заступника голови місцевої державної адміністрації було обрано депутатом міської ради, а потім – головою постійної комісії з питань законності. Міський прокурор вніс протест на дії міської ради, вимагаючи припинити повноваження заступника голови місцевої державної адміністрації як депутата міської ради, оскільки це порушує вимоги законодавства щодо суміщення посад.

Чи є підстави для дострокового припинення повноважень депутата міської ради? Як має діяти рада у цій ситуації?

2. Депутат сільської ради звернувся до прокурора області з вимогою провести перевірку діяльності комунального підприємства, розташованого на території сільської ради, та притягти до відповідальності керівництво цього підприємства, яке допускає порушення законності. У відповіді на депутатське звернення зазначено, що депутат місцевої ради має право порушувати питання про проведення перевірок діяльності під-контрольних раді підприємств тільки на сесії ради. Депутата не задовільнив результат розгляду звернення, і тому він подав на пленарному засіданні ради депутатський запит, який не був підтриманий радою.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та визначте шляхи її вирішення. Чи відповідають дії депутата місцевої ради і прокурора чинному законодавству? Який порядок подачі депутатського запиту і звернення?

3. Депутат міської ради прибув на сесію обласної ради і звернувся з вимогою до голови обласної ради надати йому слово для виголошення заяви від імені виборців свого виборчого округу про недовіру голові обласної ради. Голова обласної ради не дав можливості виступити депутату, зазначивши, що він має право оголошувати тексти заяв громадян на засіданні міської ради. Депутат міської ради звернувся до обласної прокуратури з вимогою притягнути голову обласної ради до відповідальності за перешкоджання його діяльності.

Чи правомірно діяли депутат міської ради і голова обласної ради?

4. Депутат міської ради протягом року пропустив більше половини пленарних засідань ради. На засіданні постійної комісії з питань регламенту він пояснив, що виїхав на постійне проживання за межі міста і не може відвідувати засідань ради. Постійна комісія внесла пропозицію про розгляд цього питання на сесії міської ради та прийняла рекомендацію про дострокове припинення повноважень депутата.

Зробіть юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення.

5. Директор приватного підприємства відмовився звільнити від виконання виробничих обов’язків депутата міської ради на час здійснення ним депутатських повноважень. Своє рішення директор мотивував частою відсутністю депутата на робочому місці. Депутат направив депутатське звернення до прокурора області з вимогою притягти до відповідальності директора за невиконання вимог законодавства щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності. У відповіді на депутатське звернення прокурор зазначив, що питання щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності належить до компетенції міської ради.

Проаналізуйте ситуацію. У яких випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків? Яким чином здійснюється забезпечення гарантій депутатської діяльності депутатів місцевих рад?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст.170; 1998. – № 48. – Ст.292; 1999. – № 41. – Ст.372; 2000. – № 9. – Ст.67; 2000. – № 46. – Ст. 393; 2001. – № 9. – Ст. 39; 2001. – № 31. – Ст.149; 2001. – № 32. – Ст.172; 2001. – № 33. – Ст.175; 2001. – № 49. – Ст.259; 2003. – № 4. – Ст.31; 2003. – № 24. – Ст.159; 2003. – № 27. – Ст.209; 2003. – № 28. – Ст.216; 2003. – № 37. – Ст.301; 2003. – № 45. – Ст.360; 2004. – № 9. – Ст.79; 2004. – № 15. – Ст.228; 2004. – № 19. – Ст.259; 2004. – № 23. – Ст.323; 2005. – № 9. – Ст.172; 2005. – № 7-8. – Ст.162; 2005. – № 18-19. – Ст.267; 2005. – № 21. – Ст. 303; 2005. – № 48. – Ст. 483; 2005. – № 49. – Ст. 519; 2006. – № 2-3. – Ст.35; 2006. – № 12. – Ст. 104; 2006. – № 9, № 10-11. – Ст. 96; 2006. – № 16. – Ст. 133; Закон України № 812-V від 22.03.2007 р.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України № 1667-IV від 06.04.2004 р. // Там же. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382; 2005. – № 35-36. – Ст.446; 2006. – № 5-6. – Ст.75; 2006. – № 10-11. – Ст. 97; 2006. – № 33. – Ст. 284; 2007. – № 13. – Ст. 134.
Про статус депутатів місцевих рад: Закон України № 93-IV від 11.07.2002 р. // Відом. Верх. Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290; 2004. – № 14. – Ст. 196; 2004. – № 22. – Ст. 316; 2005. – № 51. – Ст. 552; 2006. – № 16. – Ст. 133; 2006. – № 21. – Ст. 171; 2007. – № 13. – Ст. 134.

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/98 від 13.05.1998 р. (справа щодо статусу депутатів рад) // Там же. – 1998. – № 23.

Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Наук.-практ. посіб. / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. – Х.: Харків юридичний, 2006.

Кампо В.М. Демократизація статусу депутатів місцевих рад. – К.: Ін-т громад. сусп-ва, 2001.

Лабенська Л.Л. Поняття правового статусу депутатів місцевих рад // Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2003. – Вип.20. – С. 160 – 165.

Т е м а 13: Відносини органів державної влади,

органів влади Автономної Республіки Крим

і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями

громадян, судовими, правоохоронними органами

та органами юстиції

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян.

2. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з судовими органами та органами юстиції.

3. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з органами прокуратури, Служби безпеки України та органами внутрішніх справ.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в і л і т е р а т у р и:

Про Службу безпеки України: Закон України № 2229-ХII від 25.03.1992 р. № 2229-ХII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382; 2000. – № 10. – Ст. 79; 2001. – № 9. – Ст. 38; 2002. – № 17. – Ст. 117; 2002. – № 33. – Ст. 236; 2003. – № 15. – Ст. 109; 2003. – № 27. – Ст. 209; 2003. – № 29. – Ст. 236; 2003. – № 45. – Ст. 357; 2004. – № 32. – Ст. 394; 2006. – № 14. – Ст.116; 2006. – № 30. – Ст.258; 2006. – № 51. – Ст.519; 2007. – № 7-8. – Ст.66.

Про міліцію: Закон України № 565-ХII від 20.12.1990 р. // Там же. – 1991. – № 4. – Ст. 20; 1992. – № 36. – Ст. 526; 1993. – № 11. – Ст. 83; 1994. – № 26. – Ст. 216; 1995. – № 15. – Ст. 102; 1999. – № 4. – Ст. 35; 2000. – № 10. – Ст.79; 2000. – № 27. – Ст. 213; 2001. – № 10. – Ст. 44; 2001. – № 40. – Ст. 193; 2002. – № 17. – Ст. 117; 2002. – № 26. – Ст. 176; 2003. – № 29. – Ст. 233; 2003. – № 30. – Ст. 247; 2004. – № 10. – Ст. 95; 2004. – № 23. – Ст. 323; 2004. – № 36. – Ст. 434; 2005. – № 1. – Ст. 1; 2005. – № 7-8. – Ст. 162; 2005. – № 10. – Ст. 187; 2005. – № 16. – Ст. 263; 2005. – №№ 17, 18-19. – Ст.267; 2006. – №№ 9, 10-11. – Ст. 96; 2006. – № 34. – Ст.292; 2006. – № 51. – Ст.519; 2007. – № 7-8. – Ст.66; зі змін., внесеними згідно із Законом України № 609-V від 07.02.2007р.

Про прокуратуру: Закон України № 1789-ХII від 05.11.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України – 1991. – № 53. – Ст. 793; 1993. – № 22. – Ст. 229; 1993. – № 50. – Ст. 474; 1995. – № 11. – Ст. 71; 1995. – № 34. – Ст. 268; 2001. – № 9. – Ст. 38; 2001. – № 44. – Ст. 233; 2002. – № 17. – Ст. 117; 2002. – № 17. – Ст. 125; 2003. – № 29. – Ст. 233; 2003. – № 30. – Ст. 247; 2004. – № 8. – Ст. 66; 2005. – № 2. – Ст. 32; 2005. – № 6. – Ст. 132; 2005. – № 11. – Ст. 198; 2006. – № 1. – Ст. 18; 2006. – № 19-20. – Ст.156; 2007. – № 7-8. – Ст.66.

Про політичні партії в Україні: Закон України № 2365-III від 05.04.2001 р. // Там же. – 2001. – № 23. – Ст. 118; 2004. – № 15. – Ст. 218; 2004. – № 27-28. – Ст. 366; 2005. – № 34. – Ст.437; 2005. – № 38-39. – Ст.449; 2007. – № 7-8. – Ст.66.

Про об’єднання громадян: Закон України № 2460-ХII від 16.06.1992 р. // Там же. – 1992. – № 34. – Ст. 504; 1993. – № 46. – Ст. 427; 1998. – № 10. – Ст. 36; 1999. – № 26. – Ст. 220; 2001. – № 9. – Ст. 38; 2001. – № 44. – Ст. 232; 2003. – № 27. – Ст. 209; 2003. – № 30. – Ст. 247; 2005. – № 11. – Ст. 205; 2005. – № 51. – Ст. 550; 2006. – № 26. – Ст.215.

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України № 987-ХII від 23.04.1991 р. // Там же. – 1991. – № 25. – Ст. 283; 1992. – № 20. – Ст. 277; 1992. – № 30. – Ст. 418; 1993. – № 10. – Ст. 76; 1993. – № 26. – Ст. 277; 1994. – № 13. – Ст. 66; 1996. – № 3. – Ст. 11; 1997. – № 8. – Ст. 62; 2003. – № 10-11. – Ст. 87.

Про Вищу раду юстиції: Закон України № 22/98-ВР від 15.01.1998 р. // Там же. – 1998. – № 25. – Ст. 146; 2004. – № 29. – Ст. 369; 2006. – № 35. – Ст.299.

Про статус суддів: Закон України № 2862-XII від 15.12.1992 р. // Там же. – 1993. – № 8. – Ст. 56; 1994. – № 22. – Ст. 142; 1994. – № 26. – Ст. 203; 1995. – № 34. – Ст. 268; 1999. – № 50. – Ст. 434; 2000. – № 10. – Ст. 79; 2000. – № 13. – Ст. 102; 2000. – № 38. – Ст. 322; 2001. – № 33. – Ст.180; 2004. – № 25. – Ст. 354; 2006. – № 1. – Ст. 18; 2006. – №№ 9, 10-11. – Ст.96; 2007. – № 7-8. – Ст.66.

Про судоустрій України: Закон України № 3018-III від 07.02.2002 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180; 2004. –№ 40-41, 42. – Ст. 492; 2004. – № 25. – Ст. 354; 2005. – № 35-36. – Ст. 446; 2006. – № 15. – Ст.128; 2006. – № 35. – Ст.299; 2007. – № 7-8. – Ст.66; із змінами, внесеними згідно із Законом № 697-V від 22.02.2007.

Про Конституційний Суд України: Закон України № 422/96-ВР від 16.10.1996 р. // Там же. – 1996. – № 49. – Ст. 272; 2006. – № 42. – Ст.383; 2006. – № 41. – Ст.355.

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Підготовка до практичних занять сприяє поглибленому вивченню основних тем курсу “ Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” і має за мету формування вмінь самостійно працювати з Конституцію України, законами, іншими нормативними правовими актами та спеціальною літературою. У процесі занять студентам надається методична допомога, а також здійснюється контроль за їх самостійною роботою.

Формами самостійної роботи студентів є:

1) виконання домашніх завдань при підготовці до практичних занять;

2) доопрацювання матеріалів лекцій;

3) робота в інформаційних мережах;

4) складання конспектів тем, що виносяться на самостійне вивчення.

З усіх тем практичних занять необхідно використовувати такі підручники та науково-практичні посібники:

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підруч. / За ред. С.Г.Серьогіної. – Х.: Право, 2005.

Законодавство про вибори Президента України / Панов М.І., Серьогіна С.Г., Битяк Ю.П. та ін. – Х.: Одіссей, 2004.

Законодавство про вибори народних депутатів України / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. – Х.: Одіссей, 2006.

Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів / Кол. авт.: Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. – Х.: Харків юридичний, 2006.

6. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

Апарат Верховної Ради України – це орган, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України.

Апарат Президента України – це створені главою держави в межах коштів Державного бюджету консультативні, дорадчі, допоміжні та інші органи і служби.

Асоціації органів місцевого самоврядування – це добровільні самоврядні некомерційні об’єднання органів місцевого самоврядування, що утворюються на договірних засадах з метою реалізації публічних інтересів територіальних громад щодо захисту і належного забезпечення конституційно гарантованого права на здійснення місцевого самоврядування.

Верховна Рада України – парламент – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим – це представницький орган, який здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції на підставі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішення питань життєдіяльності регіону.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (районних у містах) рад – це підконтрольні й підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих повноважень – відповідним органам виконавчої влади виконавчі комітети, відділи, управління та ін.

Гарантії місцевого самоврядування – це сукупність умов і заходів, що забезпечують повну й ефективну реалізацію територіальними громадами, їх органами та посадовими особами права вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Голова районної, обласної, районної у місті ради – це посадова особа, яка обирається радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням.

Громадські слухання – це форма участі жителів села, селища, міста у здійсненні місцевого самоврядування шляхом заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місцевого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення.

Державне будівництво й місцеве самоврядування в Україні – це категорія державознавства, яка в широкому розумінні охоплює процес формування, існування і розвитку системи публічної влади в суспільстві; у вузькому розумінні ха-рактеризує організацію та діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

Депутатський запит народного депутата України – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський запит депутатів місцевої ради – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відпо-відній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.
Депутатське звернення народного депутата України – це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян виконати певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. 
Депутатське звернення депутатів місцевої ради – це викладена в письмовій формі пропозиція депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також керівників правоохоронних і контролюючих органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на сесії ради або дана депутату в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється й рішення по ньому не приймається.

Депутатські групи місцевої ради – це добровільні об’єднання депутатів, які створюються для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень і поєднані спільністю проблем, які вони вирішують, та іншими ознаками.

Депутатські фракції Верховної Ради України – це депутатські об’єднання, що формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати.

Депутатські фракції місцевої ради – це добровільні об’єднання депутатів, які створюються на основі єдності поглядів або партійного членства, з чисельністю не менше трьох депутатів у сільській, селищній та п’яти у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах.

Державний комітет – це центральний орган виконавчої влади, який, безпосередньо не формуючи урядової політики, покликаний сприяти міністерствам та Кабінету Міністрів України в її реалізації шляхом виконання функцій державного управління міжгалузевого або функціонального характеру.

Джерела науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це інформаційні носії, матеріали, які містять знання в галузі державного будівництва і місцевого самоврядування: наукові праці вчених, правові акти, матеріали практики діяльності органів публічної влади.

Елементи змісту державного будівництва і місцевого самоврядування – це юридичні показники існуючої моделі організації і діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. До них належать система, порядок утворення, внутрішньоорганізаційна структура, функції, компетенція, форми і методи діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, принципи й основи їх організації та діяльності.

Загальні збори громадян – це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України – це добровільне об’єднання депутатських фракцій, що формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій, до нього входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Колегія міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади – це консультативно-дорадчий орган, який утворюється для погодженого вирішення питань, колективного і вільного обговорення, інформаційного й аналітичного сприяння у визначенні найважливіших напрямів діяльності, опрацюванні проектів рішень.

Комітет Верховної Ради України – це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення законопроектної роботи за окремими напрямами, для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, і виконання контрольних функцій.

Компетенція органів публічної влади – це сукупність закріплених у правових актах предметів відання та повноважень органів публічної влади, шляхом встановлення яких фіксуються обсяг і зміст діяльності владних суб’єктів.

Матеріально-фінансова основа організації та діяльності органів публічної влади – це природні, майнові та фінансові ресурси, що використовують органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування при здійсненні своїх функцій і повноважень.

Методи діяльності органів публічної влади – це прийоми і способи, за допомогою яких органи публічної влади реалізують свої функції та компетенцію, а також забезпечується організація управлінського процесу. Вирізняються правові, організаційні та соціально-психологічні методи.

Методологічні основи науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це система підходів, прийомів і способів наукового дослідження, теоретичні засади їх використання при вивченні різних аспектів організації та діяльності органів публічної влади, яка включає до себе загальнофілософські (діалектичний, метафізичний, плюралістичний та ін.), загальнонаукові (історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та ін.) та спеціальні (статистичний, соціометричний, моделювання та ін.) методи.

Міністерство – це центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя (секторах державного управління), спрямованої на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Міністерства Автономної Республіки Крим – це республіканські органи виконавчої влади АРК, які забезпечують реалізацію загальнодержавної політики, розробку та впровадження республіканської політики у відповідній сфері.

Місцева рада – це представницький, колегіальний виборний орган місцевого самоврядування, який формується територіальною громадою на рівні села, селища, міста (району в місті), а на рівні області та районів представляє спільні інтереси цих територіальних громад.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцевий референдум – це форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.

Місцеві ініціативи – це пропозиція членів територіальної громади про обов’язковий розгляд на відкритому засіданні місцевої ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Навчальна дисципліна “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” – це система наукових знань у галузі державного будівництва і місцевого самоврядування, необхідних і достатніх для формування цілісного уявлення про організацію роботи органів публічної влади у процесі підготовки юристів, державних службовців, фахівців органів державної влади і місцевого самоврядування.

Народний депутат – це обраний відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України” представник українського народу у Верховній Раді України й уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Наука державного будівництва і місцевого самоврядування – це система наукових поглядів, уявлень, знань, що комплексно на основі теоретичного та практико-прикладного підходів розкриває питання організації та діяльності органів публічної влади з урахуванням політичних, історичних, економічних, правових, організаційних, соціологічних чинників функціонування цих органів.

Наукова організація управлінської праці – це система узагальнених знань про оптимальну організацію управлінської праці, засіб забезпечення її високої продуктивності за допомогою досягнень сучасної науки і техніки.

Орган публічної влади – це самостійна, структурно організована інституція, наділена власними функціями та компетенцією, необхідними матеріальними ресурсами для здійснення управління у визначеній сфері суспільних відносин, що поширює свою владу на всі суб’єкти за територіальною ознакою. Може бути класифікований також за функціональним призначенням, територіальною основою організації та діяльності, порядком фінансування, часом функціонування та ін.

Орган самоорганізації населення – це представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частини, для вирішення окремих питань місцевого значення.

Організаційні методи діяльності органів публічної влади – це способи і прийоми упорядкування й ефективної організації процесу реалізації функцій і компетенції органів публічної влади. До них належать методи планування, інформаційного забезпечення, вироблення рішень; організації виконання рішень; контролю за виконанням рішень; координації; роботи з кадрами.

Основи організації та діяльності органів публічної влади – це система зовнішніх чинників як необхідних умов існування й ефективного функціонування органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Основними видами є правова, територіальна й матеріально-фінансова основи.

Парламентські слухання – це спеціальні засідання Верховної Ради України, які проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, наукових установ, представників громадськості.

Повноваження органів публічної влади – це сукупність прав і обов’язків органів публічної влади, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на ці органи функцій.

Погоджувальна рада депутатських фракцій – це консультативно-дорадчий орган Верховної Ради України, який створюється для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради.

Посадова особа місцевого самоврядування – це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Постійні комісії ради – це робочі органи, що утворюються із числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету.

Постійні та тимчасові комісії Верховної Ради АРК – це органи Верховної Ради АРК, які обираються на строк її повноважень з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням постанов і рішень Верховної Ради АРК.

Правова основа організації та діяльності органів публічної влади – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації і функціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх організації та діяльності.

Предмет науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі організації та діяльності органів публічної влади.

Представництво Президента України в АРК – це державний орган, утворений відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України.

Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим – це орган, який координує роботу Верховної Ради АРК, сприяє депутатам у виконанні ними своїх обов’язків, допомагає у підготовці й проведенні сесій та реалізації інших повноважень.

Президія (колегія) районної, обласної ради – це дорадчий орган ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради.

Принципи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування – це керівні ідеї, положення, що відображають закономірності формування, функціонування і розвитку органів публічної влади, на яких ґрунтується їх організація й діяльність.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим – це виконавчий орган Автономної Республіки Крим, який здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рахункова палата – це постійно діючий незалежний орган контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй.

Регламент Верховної Ради України – це нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України та встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, засідань і порядок формування державних органів; визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, і порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради.

Регламент Кабінету Міністрів України – це нормативно-правовий акт, який затверджується Кабінетом Міністрів України й регулює питання планування роботи уряду, порядок підготовки і проведення засідань, підготовки і прийняття актів Кабінету Міністрів України, координації діяльності членів уряду та його робочих органів, контролю та виконавчої дисципліни, забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України та віце-прем’єр міністрів України, постійних і тимчасових органів Кабінету Міністрів України та інші питання.

Республіканські комітети Автономної Республіки Крим – це республіканські органи виконавчої влади АРК, підпорядковані Раді міністрів АРК, які створюються для міжгалузевого регулювання, забезпечення проведення в життя загальнодержавної та республіканської політики у відповідній сфері суспільних відносин.

Секретаріат Кабінету Міністрів України – це структурний підрозділ Кабінету Міністрів України, який здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності уряду та його членів, підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України, засідань урядових комітетів.

Секретаріат Президента України – це постійно діючий орган, який утворюється Президентом України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави.

Сесія Верховної Ради України – це основна організаційна форма роботи Верховної Ради України, яка складається із пленарних засідань, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями.

Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це внутрішньо взаємопов’язана, логічно побудована структура розміщення наукового матеріалу, обумовлена специфікою предмета. До основних блоків знань, які становлять її, належать: загальнотеоретичні, історичні питання науки, порівняльно-правові, соціополітичні та соціопсихологічні аспекти державного будівництва і місцевого самоврядування, елементи організації та діяльності органів публічної влади, система соціальних регуляторів організації роботи органів публічної влади в Україні, організація роботи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, організація місцевого самоврядування в Україні, відносини органів публічної влади між собою, а також з об’єднаннями громадян, трудовими колективами.

Система місцевого самоврядування – це сукупність суб’єктів і організаційних форм здійснення місцевого самоврядування, через які територіальна громада реалізує надані їй функції і повноваження.

Сільський, селищний, міський голова – це головна посадова особа територіальної громади – села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста – обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним місцем проживання у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна основа органів публічної влади – це певна частина соціального, природного (у тому числі природно-ресурсного та екологічного), економічного, інфраструктурного, культурно-історичного і просторового потенціалів країни, що перебуває в юрисдикції органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Визначається адміністративно-територіаль-ним устроєм України.

Тимчасові контрольні комісії місцевої ради – це органи ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування.

Урядовий комітет – це постійний робочий орган Кабінету Міністрів України, який утворюється ним для координації діяльності членів Кабінету Міністрів України, попереднього розгляду проектів концепцій, програм та інших документів державної політики, а також проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Урядовий орган державного управління – це департамент, служба, інспекція, які утворюються і діють у складі центрального органу виконавчої влади для реалізації державної політики та здійснення управління у відповідній підгалузі або сфері діяльності центрального органу виконавчої влади, а саме щодо управління майном, виконання контрольно-наглядових, регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій.

Функції органів публічної влади – це об’єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці в середині державного механізму і характеризуються певною стабільністю, в яких відображаються завдання і соціальне призначення органів публічної влади.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – це орган виконавчої влади, особливі завдання діяльності й повноваження якого визначені Конституцією та законами України, для якого встановлюється спеціальний порядок створення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників.

7. Поточний (модульний) та підсумковий

контроль знань студентів

Опис предмета курсу

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 2,8 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 90 Тижневих годин: 4	6.06.01 “Право” 7.06001 “Спеціаліст”	Обов’язкова Модуль І Лекції: 36 Практичні заняття: 24 Модуль ІІ Індивідуальна робота: 12 Модуль ІІІ Самостійна робота: 18 Вид контролю. Поточний модульний контроль. Іспит

Навчальна дисципліна “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” складається із трьох змістових модулів.

Змістовий модуль І.

Загальна частина навчального курсу “Державне

будівництво і місцеве самоврядування в Україні”

Тема 1. Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука та навчальна дисципліна

Тема 2. Поняття й елементи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

Тема 3. Основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

Змістовий модуль ІІ

Організація роботи органів державної влади

Тема 4. Організація роботи Верховної Ради України

Тема 5. Організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради України

Тема 6. Організація роботи народних депутатів України

Тема 7. Організація роботи Президента України

Тема 8. Організація роботи Кабінету Міністрів України

Тема 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади

Тема 10. Організація роботи місцевих державних адміністрацій

Змістовий модуль ІІІ

Організація роботи органів влади Автономної

Республіки Крим та органів місцевого самоврядування

Тема 11. Організація роботи органів влади Автономної Республіки Крим

Тема 12. Організація місцевого самоврядування в Україні

Тема 13. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Тема 14. Організація роботи депутатів місцевих рад

Тема 15. Організація роботи виконавчих органів місцевих рад

Тема 16. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання є знання студентів, які вони отримують під час вивчення відповідних частин навчальної програми з дисципліни “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні”, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістового модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані конституційно-правові знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єкт поточного модульного контролю знань студентів з державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні становлять успішність на практичних заняттях і виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модуля.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) систематичність, активність і успішність роботи студента на практичних заняттях – від 0 до 6 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 6 балів.

Модульні контрольні завдання можуть виконуватись у формі тестування.

Конкретний перелік тестів, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК – 36. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати ПМК знань студентів заносяться до відомості обліку поточної успішності, є основою для визначення загальної успішності і враховуються (якщо необхідно) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана (викладача), скласти їх до останнього практичного заняття. Час і порядок складання визначаються деканатом і кафедрою.

8. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ –

індивідуальне навчально-дослідне

завдання

Відповідно до Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців індивідуальна робота студентів з державного будівництва і місцевого самоврядування може включати в себе:

1) участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи), студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах;

2) написання ессе (рефератів) та їх презентацію на практичному занятті;

3) анотацію прочитаної додаткової літератури, бібліографічний опис літератури;

4) конспектування монографічної літератури за змістовим модулем;

5) підготовку й опублікування наукової статті;

6) підготовку, опублікування тез наукової доповіді на конференції та участь у конференції.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється за узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. За індивідуальну роботу студент максимально може отримати 14 балів.

9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ

ДИСЦИПЛІНИ “Державне будівництво

і місцеве самоврядування в Україні”

1. Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства. Елементи змісту державного будівництва і місцевого самоврядування.

2. Конституційні основи державного будівництва і місцевого самоврядування. Джерела науки державного будівництва і місцевого самоврядування.

3. Основні напрями здійснення державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні.

4. Поняття, предмет і система науки державного будівництва і місцевого самоврядування.

5. Історичний розвиток науки державного будівництва і місцевого самоврядування.

6. Методологічні основи науки державного будівництва і місцевого самоврядування.

7. Зв’язок науки державного будівництва і місцевого самоврядування з галузями права та іншими науками.

8. Поняття, система навчальної дисципліни “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні”. Значення навчальної дисципліни “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні” для підготовки юристів.

9. Завдання і значення науки державне будівництво і місцеве самоврядування

10. Загальна характеристика елементів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

11. Системно-структурна організація органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні.

12. Співвідношення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, їх спільні риси та особливості.

13. Система принципів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування.

14. Принцип народовладдя в організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Принцип поділу влади.

15. Принцип законності і принцип верховенства права в організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

16. Принцип колегіальності й єдиноначальності в організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Принцип гласності в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

17. Принцип поєднання державних і місцевих інтересів і принцип оптимальної децентралізації в організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

18. Принципи місцевого самоврядування.

19. Поняття, правове регулювання та співвідношення функцій і компетенції органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

20. Поняття і система форм діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

21. Поняття і система методів діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування.

22. Планування роботи органів державної влади і місцевого самоврядування.

23. Вироблення рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

24. Організація та контроль за виконанням рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

25. Координація в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

26. Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

27. Організація роботи з кадрами апарату органів державної влади і місцевого самоврядування.

28. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні.

29. Поняття та система місцевого самоврядування в Україні.

30. Наукова організація праці в органах державної влади і місцевого самоврядування, її основні вимоги.

31. Поняття основ організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

32. Територіальна і правова основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

33. Матеріальна і фінансова основи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

34. Звернення громадян, порядок їх розгляду в органах державної влади та місцевого самоврядування.

35. Основи організації та діяльності Верховної Ради України. Організаційна структура та функції Верховної Ради України.

36. Організація прийняття та виконання актів Верховної Ради України.

37. Форми і методи роботи Верховної Ради України.

38. Сесія – головна організаційна форма роботи Верховної Ради України, порядок її підготовки і проведення.

39. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради України нового скликання.

40. Організація підготовки і проведення слухань у Верховній Раді України.

41. Порядок утворення та організація діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

42. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників.

43. Система, структура та порядок утворення комітетів Верховної Ради України. Організація роботи голови комітету, його заступників і секретаря комітету.

44. Функції та компетенція комітетів Верховної Ради України.

45. Форми і методи роботи комітетів Верховної Ради України.

46. Порядок підготовки і проведення засідань і слухань у комітетах Верховної Ради України.

47. Організація роботи депутатських фракцій. Організація діяльності Погоджувальної ради депутатських фракцій.

48. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України.

49. Структура, функції та організація роботи апарату Верховної Ради України.

50. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

51. Організація роботи Рахункової палати.

52. Організація підготовки виборів народних депутатів України. Організація роботи виборчих комісій по виборах народних депутатів України.

53. Порядок проведення голосування та встановлення результатів виборів народних депутатів України.

54. Організація роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та з виборцями.

55. Організація діяльності помічників-консультантів народних депутатів України.

56. Запити і звернення народних депутатів України, порядок їх внесення і розгляду.

57. Гарантії діяльності народних депутатів України.

58. Порядок дострокового припинення повноважень народних депутатів України. Особливості порядку затримання, арешту та притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України.

59. Організація підготовки виборів Президента України. Організація роботи виборчих комісій по виборах Президента України.

60. Порядок проведення голосування та встановлення результатів виборів Президента України.

61. Основи організації і діяльності Президента України. Функції Президента України.

62. Форми і методи діяльності Президента України.

63. Організація прийняття та виконання актів Президента України.

64. Гарантії діяльності Президента України.

65. Структура, функції, організація роботи апарату Президента України. Організація роботи Секретаріату Президента України.

66. Організація роботи Ради національної безпеки і оборони України.

67. Організація роботи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

68. Основи організації і діяльності Кабінету Міністрів України. Порядок утворення і припинення повноважень Кабінету Міністрів України.

69. Структура та функції Кабінету Міністрів України. Організація розподілу повноважень між членами Кабінету Міністрів України.

70. Форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України.

71. Порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України.

72. Організація прийняття та виконання актів Кабінету Міністрів України.

73. Організація діяльності робочих органів Кабінету Міністрів України.

74. Структура, функції та організація роботи апарату Кабінету Міністрів України.

75. Система, функції та порядок утворення центральних органів виконавчої влади. Організаційна структура центральних органів виконавчої влади.

76. Організація роботи урядових органів державного управління.

77. Форми і методи діяльності центральних органів виконавчої влади.

78. Система, порядок утворення і структура місцевих державних адміністрацій.

79. Основи організації і діяльності місцевих державних адміністрацій. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій.

80. Голова місцевої державної адміністрації та його заступники, їх повноваження й організація роботи.

81. Форми і методи діяльності місцевих державних адміністрацій. Організація роботи колегії місцевої державної адміністрації.

82. Відділи, управління та інші органи місцевої державної адміністрації, її апарат, організація їх роботи.

83. Організаційна структура та функції Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

84. Організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

85. Організація роботи депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

86. Форми і методи діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

87. Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

88. Апарат Верховної Ради Автономної Республіки Крим та організація його роботи.

89. Порядок утворення і структура Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Функції Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

90. Форми і методи діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

91. Організація роботи апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

92. Організація діяльності органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.

93. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування. Форми здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування.

94. Організація підготовки і проведення місцевих референдумів.

95. Збори (конференції) громадян, організація їх підготовки та порядок проведення.

96. Гарантії місцевого самоврядування. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

97. Система і структура місцевих рад.

98. Особливості функціонування органів місцевого самоврядування у м. Києві та м. Севастополі.

99. Основи організації і діяльності місцевих рад. Функції та компетенція місцевих рад.

100. Форми та методи діяльності місцевих рад. Порядок підготовки й проведення сесій місцевих рад.

101. Організація роботи постійних і тимчасових комісій місцевих рад.

102. Апарат місцевих рад і організація його роботи.

103. Організація роботи сільського, селищного, міського голови, секретаря ради, голови обласної, районної ради та його заступників.

104. Порядок створення, структура, основи організації діяльності органів самоорганізації населення.

105. Повноваження та форми роботи органів самоорганізації населення.

106. Організація підготовки і проведення виборів депутатів місцевих рад.

107. Організація роботи депутатів місцевих рад у раді та з виборцями.

108. Депутатські запити, звернення, запитання депутатів місцевих рад, порядок їх внесення і розгляду.

109. Гарантії діяльності депутатів місцевих рад.

110. Порядок формування і структура виконавчих комітетів місцевих рад. Форми та методи роботи виконавчих комітетів місцевих рад.

111. Система, структура, порядок утворення та форми роботи відділів, управлінь та інших виконавчих органів рад.

112. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян.

113. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з судовими органами та органами юстиції.

114. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з органами прокуратури, Служби безпеки України та органами внутрішніх справ.

10. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Державне будівництво і місцеве СаМоврядування в Україні”

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з курсу “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” здійснюється на основі результатів ПМК, індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання поточного модульного контролю (ПМК) та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з курсу державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні проводиться у формі іспиту. Загальна кількість балів за підсумковий іспит складає від 0 до 50 балів.

Конкретний перелік питань, що охоплюють зміст нав-чальної дисципліни, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три теоретичні питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати (у балах) ПМК, індивідуальної роботи студентів і ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою НЮАУ ім. Ярослава Мудрого
А	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	5	90-100
B	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	4	80-89
C	ДОБРЕ – у цілому правильна робота з певною кількістю незначних помилок		75-79
DD	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	3	70-74
E	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії		60-69
FFX	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти	2	35-59
FF	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язко-вий повторний курс		1-34