міністерство освіти І НАУКИ україни

Правова статистика вивчає кількісну сторону явищ і процесів, які належать до сфери діяльності правоохоронних органів і пов’язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Програма навчальної дисципліни включає поняття про предмет і систему правової статистики, її методологію та конкретні методи, які застосовуються цією наукою і розроблені згідно з вимогами Болонського процесу.

Практичні заняття покликані сприяти закріпленню і більш поглибленому засвоєнню студентами як теоретичних положень, викладених на лекціях і опрацьованих студентами під час самостійної роботи з рекомендованою літературою, так і навичок заповнення документів первинного обліку правоохоронних органів. Принцип модульності передбачає організацію засвоєння навчального матеріалу в дискретно-неперервному полі за заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених двох частин навчального матеріалу (двох модулів).

Підсумковою формою контрою є залік, який має за мету перевірку рівня засвоєння студентами теоретичних знань предмета та уміння застосовувати ці знання при вирішенні конкретних завдань і обчисленні показників правової статистики.

У результаті вивчення правової статистики студенти повинні:

– знати, як за статистичними показниками оцінити стан та основні тенденції правопорядку в країні;

– орієнтуватися в системі курсу правової статистики;

– уміти правильно тлумачити, обчислювати та використовувати показники, які характеризують діяльність правоохоронних органів, заповнювати статистичні картки, які застосовуються в правоохоронних органах України.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК годин навчальної дисципліни

“Правова статистика”

ІV с е м е с т р

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Основні теоретичні положення правової статистики – 27 год

	Зміст	Всього годин	Кількість годин
	Зміст	Всього годин	лекції	практ.	самостійна робота
1.1.	Предмет і метод статистичної науки	4	2	1	1
1.2.	Предмет, метод і система правової статистики	4	2	1	1
1.3.	Статистичне спостереження	8	4	2	2
1.4.	Документи первинного обліку і статистична звітність правоохоронних органів	6	2	2	1
1.5.	Зведення і групування статистичних даних	5	2	2	2
Всього		27	12	8	7

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Основні методи обчислення та аналізу показників

правової статистики – 27 год

2.1.	Абсолютні та відносні величини	5	2	1	2
2.2.1	Середні величини і показники варіації	4	2	1	1
2.3.	Статистичне вивчення динаміки суспільно-правових явищ	6	2	2	2
2.4.	Індекси	4	2	1	1
2.5.	Статистичний аналіз	4	2	1	1
2.6.	Міжнародна правова статистика	4			4
Всього		27	10	6	11
Разом за І та ІІ модуль		60*	22	14	18

* У загальний розрахунок включено 6 год на індивідуальну роботу.

Затверджено

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 11 від 29.06.2007 р.)

3. ПРОГРАМА навчальної дисципліни

“Правова статистика”

Р о з д і л І. Основні теоретичні положення правової статистики

1.1. Предмет і метод статистичної науки

Поняття статистики. Предмет статистики. Галузі статистичної науки.

Поняття закону великих чисел. Методологічні основи статистики. Етапи статистичного дослідження, їх єдність і взаємозв’язок.

Організація та функціонування органів державної статистики в Україні відповідно до Конституції України та Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” від 13 липня 2000 року.

1.2. Предмет, метод і система правової статистики

Поняття правової статистики. Предмет правової статистики. Завдання правової статистики відповідно до Конституції України.

Методологія правової статистики. Методи аналізу правових показників у правовій статистиці. Етапи статистичного дослідження.

Основні галузі правової статистики, їх зміст і структура.

Сучасний етап розвитку правової статистики. Система курсу “Правова статистика”.

1.3. Статистичне спостереження

Поняття статистичного спостереження. Завдання статистичного спостереження. Основні організаційні форми статистичного спостереження.

Загальне поняття про об’єкт статистичного спостереження, його види в окремих галузях правової статистики. Одиниця спостереження, одиниця сукупності та одиниця виміру в правовій статистиці.

Поняття програми статистичного спостереження.

Види статистичного спостереження.

Поняття вибіркового спостереження. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Значення вибіркового спостереження у правовій статистиці та при кримінологічних дослідженнях.

Способи отримання статистичних даних.

Помилки статистичного спостереження. Види контролю даних.

1.4. Документи первинного обліку і статистична звітність правоохоронних органів

Первинний облік і звітність. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів.

Порядок заповнення та подання документів первинного обліку в органах досудового слідства та дізнання. Документи первинного обліку в органах суду і органах юстиції.

Статистична звітність та її значення в правовій статистиці. Чинна система форм звітності в правоохоронних органах України.

1.5. Зведення і групування статистичних даних

Поняття зведення і його види. Завдання зведення.

Основні вимоги, завдання та види групувань.

Групування (класифікації) у правовій статистиці.

Ряди розподілу, їх види.

Поняття про статистичні таблиці.

Графічне зображення статистичних даних.

Р о з д і л ІІ. Основні методи обчислення

та аналізу показників правової статистики

2.1. Абсолютні та відносні величини

Поняття і види статистичних показників. Поняття узагальнюючих показників.

Поняття відносної величини в статистиці. Види відносних величин.

Рівень злочинності, рівень судимості та коефіцієнти злочинності. Техніка їх обчислення.

Понятті відсотку розкриття злочинів. Техніка його обчислення.

Взаємозв’язок абсолютних і відносних величин, необхідність їх комплексного застосування.

2.2. Середні величини і показники варіації

Поняття середньої величини, її сутність.

Види середніх величин і техніка їх обчислення.

Завдання статистичного вивчення показників варіації.

2.3. Статистичне вивчення динаміки

суспільно-правових явищ

Поняття про статистичні ряди та їх види.

Поняття рядів динаміки. Види рядів динаміки.

Методи перетворення рядів динаміки і вивчення тенденцій розвитку правових явищ.

Використання рядів динаміки у правовій статистиці. Застосування рядів динаміки при дослідженні злочинності.

2.4. Індекси

Поняття про індекси, їх сутність. Види індексів. Індивідуальні та загальні індекси.

Правила побудови та обчислення загальних індексів. Поняття середніх індексів. Індекси ланцюгові та базисні. Взаємозв’язок індексів.

Особливості застосування індексів у правовій статистиці.

2.5. Статистичний аналіз

Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.

Види і форми взаємозв’язків між явищами.

Прийоми виявлення тісноти зв’язку між показниками досліджуваних явищ. Показники тісноти взаємозв’язку. Поняття коефіцієнта та індексу кореляції. Коефіцієнт асоціації. Перевірка істотності зв’язку.

2.6. Міжнародна правова статистика

Поняття міжнародної правової статистики

Завдання міжнародної правової статистики

Методи міжнародної правової статистики

Правова статистика міжнародної організації

Організації і функціонування правової статистики у провідних зарубіжних країн Європи і США

4. ПЛАНИ ТА завдання до практичних ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І

Основні теоретичні положення правової статистики

Заняття 1

1.1. Предмет і метод статистичної науки

1.2. Предмет, метод і система правової статистики

П л а н

1. Поняття і предмет статистичної науки.

2. Закон великих чисел і теорія ймовірності – методологічні основи статистики.

3. Методи статистичної науки.

4. Етапи статистичного дослідження.

5. Види обліку і галузі статистичної науки.

6. Статистика і право. Поняття правової статистики , її зв’язок з іншими суспільними і правовими науками.

7. Предмет правової статистики, її завдання та галузі.

8. Етапи розвитку правової статистики в Україні.

З а в д а н н я

1. Обґрунтуйте необхідність статистичного обліку правових явищ.

2. До якого виду обліку слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року; в) кількість нерозглянутих цивільних справ наприкінці кварталу; г) суми сплаченої заробітної плати працівникам правоохоронних органів, д) сум відшкодування збитків.

3. Обґрунтуйте послідовність етапів статистичного дослідження і розкрийте етапи статистичного дослідження в правоохоронних органах.

4. Назвіть основні методи статистичної науки. Дайте характеристику наукової значущості застосування методів правової статистики для пізнання закономірностей розвитку суспільних явищ.

5. Розкрийте поняття “статистична сукупність” і “статистична закономірність правових явищ”.

Заняття 2

1.3. Статистичне спостереження

П л а н

1. Поняття статистичного спостереження та його завдання.

2. План і програма статистичного спостереження.

3. Поняття об’єкта статистичного спостереження. Особливості відображення об’єктів правової статистики.

4. Одиниця спостереження та одиниця сукупності.

5. Основні організаційні форми, види та способи статистичного спостереження.

6. Види несуцільного спостереження.

7. Вибіркове спостереження як один з основних видів несуцільного статистичного спостереження.

8. Особливості організації, проведення і контролю результатів вибіркового спостереження.

9. Помилки статистичного спостереження та контроль вірогідності даних.

З а в д а н н я

6. Визначте об’єкт, одиницю спостереження та одиницю сукупності: а) під час перепису населення; б) обліку злочинності; в) обліку засуджених; г) реєстрації актів громадянського стану.

7. Для вивчення соціально-демографічного складу студентів по факультетах (денної, вечірньої та заочної форми навчання) передбачено проведення спеціального статистичного спостереження. Які питання має містити програма спостереження?

8. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення; в) кількість нерозглянутих цивільних справ наприкінці кварталу.

9. Визначте об’єкт, мету та одиницю спостереження під час перепису населення 2001 р.

10. Яка дата була критичним моментом перепису населення 2001 р.? Чому критичний момент перепису населення призначається на цей термін?

11. Яку кількість осіб у віці 18 років і старше необхідно опитати, щоб з’ясувати, скільки відсотків серед них мають дитину, з похибкою репрезентативності ± 0,5% з імовірністю 99,7%?

12. Скільки треба взяти одиниць у вибіркову сукупність, щоб із імовірністю 95,4% можна було стверджувати, що похибка репрезентативності при обчисленні частки сукупності не буде відхилятися більше ніж на ± 4%? (вважаємо, що значення частки у сукупності досягає 25%).

13. Яка повинна бути чисельність вибіркової сукупності при встановленні частки засуджених за тяжкі злочини, щоб похибка репрезентативності дорівнювала ± 3% з імовірністю 95,4%? (вважаємо, що питома вага цих злочинів в області становить 40%).

14. Виконайте перевірку відповідей і зазначите, у яких з них допущені помилки: 1) прізвище, ім’я по батькові: Петренко Семен Ігорович; 2) стать – чоловіча; 3) вік – 21 рік; 4) заняття – перебуває на обліку в службі працевлаштування; 5) освіта – базова загальна середня; 6) судимість – має незняту судимість (одну); 7) злочин учинив – особа без громадянства; 8) злочин учинено – працівником даного підприємства; 9) об’єкт злочинних посягань – приватна власність.

Чи вважаєте Ви можливим виправлення помилок? Який вид контролю Вами застосовано?

Заняття 3

1.4. Документи первинного обліку і статистична звітність правоохоронних органів

П л а н

1. Види документів первинного обліку.

2. Документи первинного обліку в органах Міністерства внутрішніх справ і прокуратури.

3. Документи первинного обліку в судових органах.

4. Види статистичної звітності.

5. Обов’язкові реквізити статистичної звітності.

6. Основні вимоги до заповнення та подання форм статистичної звітності.

З а в д а н н я

15. Скільки складається карток на виявлений злочин у разі: а) вчинення одного злочину групою осіб у співучасті; б) вчинення однієї злочинної дії, внаслідок якої зазнало збитків декілька осіб (наприклад, крадіжка речей з одного помешкання, а речі належали різним особам); в) вчинення однією особою декількох злочинів.

16. Особа однією злочинною дією вчинила два різних злочини: зґвалтування, поєднане із зараженням венеричною хворобою (ідеальна сукупність). Як цей злочин має бути облікованим? Хто, коли і які картки первинного обліку повинен заповнити?

17. Особа або група осіб учинила декілька різних злочинів (реальна сукупність). Як вони повинні обліковуватися? Хто, коли і які документи первинного обліку повинен заповнити?

18. Для чого передбачено облік злочинів, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення? На підставі якого документа первинного обліку здійснюється облік цих злочинів? Хто і коли його заповнює? Документ первинного обліку складається на кожний злочин чи на кожну особу, яка вчинила злочин?

19. Наведіть усі випадки, коли злочин вважається розкритим.

20. Чи дають підставу для обліку злочину як розкритого затримання або арешт підозрюваної у злочині особи, застосування до неї інших запобіжних заходів, а також пред’явлення особі обвинувачення в учиненому злочині?

21. Слідчий направив прокурору кримінальну справу для затвердження обвинувального висновку, який прокурор і затвердив. Хто, коли і які документи первинного обліку повинен заповнити, коли і куди їх направити?

22. Слідчий припинив кримінальну справу у зв’язку зі смертю обвинуваченого. Хто, коли і які документи первинного обліку повинен заповнити, коли і куди їх направити?

23. Рідні обвинуваченого, який помер на стадії досудового слідства, вважають, що він даний злочин не вчиняв. До якого органу вони повинні звернутися і чому?

24. Сидоренка, який народився 1 лютого 1989 р., було засуджено місцевим районним судом 1 лютого 2007 р. за крадіжку майна, яку він вчинив 20 грудня 2006 р. Заповнюючи статистичну картку на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу, суддя проставив у квадраті показника 2 (вік) цифрове позначення 3 (від 18 до 25 років). Чи правильно суддя позначив вік підсудного?

Який вік повинен записати слідчий у п. 15 форми № 2 (“Статистична картка на особу, яка вчинила злочин”?

25. Громадянин Антонов вчинив декілька злочинів: у віці 17 років – зґвалтування, у 17,5 років наніс тяжкі тілесні ушкодження, у 18,5 – хуліганство. Після його затримання та досудового слідства він був засуджений за всі три злочини у віці 19 років, тобто винесено вирок за трьома статтями КК України. Який вік треба позначити у формі № 2, а також у статистичній картці на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу? Чи існує різниця в обліку віку особи, яка вчинила злочин (форма № 2), і підсудного (“Статистична картка на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”)?

26. Волкова І.Г. було засуджено судом за крадіжку майна до трьох років позбавлення волі і за грабіж до чотирьох років позбавлення волі.

Яке цифрове позначення повинен поставити суддя у квадраті показника 19 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”?

27. Данилова А.І. було засуджено судом за хуліганство до п’яти років позбавлення волі. Враховуючи, що він був раніше судимий за крадіжку і не відбув покарання (три роки позбавлення волі), суд призначив покарання за сукупністю до восьми років позбавлення волі.

Який цифровий показник повинен занести суддя до
п. 19 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”?

28. Секретар місцевого районного суду після того, як минув час для подання касаційної скарги на вирок суду по кримінальній справі стосовно Ляшенка В.І., заповнила розділи ІV, V, проставляючи “0” у пунктах 23 – 26 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”, заповнила контрольний талон до статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу, і того ж дня направила його до територіального управління ДСА України Як повинен був діяти секретар суду у такому випадку?

29. По кримінальній справі було засуджено трьох підсудних: Миколаєва, Сидорова і Ляшенка. Стосовно вироку щодо засудження Миколаєва надійшла касаційна скарга, тому кримінальна справа була направлена до касаційної інстанції для розгляду.

Як повинен був заповнити п. 25 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу” секретар районного суду? Чи повинен він заповнити контрольні талони до всіх трьох статистичних карток, тобто по всіх підсудних, які були засуджені по даній кримінальній справі?

Заняття 4

1.5. Зведення і групування статистичних знань

П л а н

1. Поняття статистичного зведення, його завдання та види.

2. Ознаки, за якими проводиться групування.

3. Поняття, види і завдання статистичних групувань.

4. Класифікації (групування), які застосовуються у правовій статистиці.

5. Ряди розподілу і їх елементи.

6. Поняття, види статистичних таблиць і вимоги до їх побудови і оформлення.

7. Поняття про статистичні графіки і їх види. Основні елементи статистичних графіків.

8. Техніка побудови статистичних графіків.

9. Використання статистичних графіків у правовій статистиці.

З а в д а н н я

30. Згрупуйте засуджених за статтю (табл. 1), утворивши дві групи; визначте, до якого виду належить це групування.

Таблиця 1

С к л а д з а с у д ж е н и х в о б л а с т і

Стать	Вік	Освіта	Рід занять	Місце вчинення злочину
1	2	3	4	5
Чол.	20	Базова середня	Працездатний, не працює і не навчається	Місто
Жін.	25	Середня	Службовець	Обласний центр
Чол.	30	Середня	Службовець	Селище міського типу
Чол.	18	Базова середня	Робітник	Селище міського типу

Продовження табл. 1

1	2	3	4	5
Стать	Вік	Освіта	Рід занять	Місце вчинення злочину
Чол.	16	Базова середня	Робітник	Селище міського типу
Жін.	24	Середня	Службовець	Місто
Чол.	25	Вища	Держ. службовець	Обл. центр
Чол.	21	Середня	Робітник	Обл. центр
Чол.	28	Середня	Безробітний	Обл. центр
Чол.	25	Базова середня	Безробітний	Сільська місцевість
Жін.	40	Середня	Службовець	Обл. центр
Чол.	24	Базова середня	Безробітний	Місто
Чол.	22	Середня	Студент	Обл. центр
Чол.	19	Середня	Студент	Обл. центр
Жін.	17	Базова середня	Учениця ПТУ	Місто
Чол.	24	Базова середня	Безробітний	Обл. центр
Чол.	20	Без освіти	Безробітний	Сільська місцевість
Чол.	30	Середня спеціальна	Службовець	Місто
Чол.	40	Базова середня	Працездатний, не працює і не навчається	Селище міського типу
Чол.	45	Початкова загальна	Працездатний, не працює і не навчається	Селище міського типу
Чол.	38	Без освіти	Працездатний, не працює і не навчається	Селище міського типу

Закінчення табл. 1

1	2	3	4	5
Стать	Вік	Освіта	Рід занять	Місце вчинення злочину
Чол.	42	Базова середня	Безробітний	Місто
Жін.	48	Середня спеціальна	Службовець	Обл. центр
Чол.	40	Середня	Службовець	Обл. центр
Чол.	35	Базова середня	Робітник	Обл. центр
Чол.	19	Середня	Студент	Обл. центр
Жін.	50	Початкова загальна	Працездатна, не працює і не навчається	Місто
Чол.	52	Базова середня	Працездатний, не працює і не навчається	Місто
Чол.	18	Базова середня	Учень ПТУ	Місто
Чол.	19	Базова середня	Учень ПТУ	Місто

31. За даними табл. 1 проведіть групування засуджених за віком (відповідно до п. 15 ф. № 2). Визначте вид групувальної ознаки та вид групування.

32. За даними табл. 1 згрупуйте засуджених за місцем вчинення злочину (відповідно до п. 20 ф. № 1). Вкажіть, до якого виду належить це групування.

33. За даними табл. 1 проведіть групування засуджених за віком (відповідно до п. 2 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”). Визначте вид групувальної ознаки та вид групування.

34. За даними табл. 1 проведіть групування засуджених за родом занять (відповідно до п. 3 “Статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу”). Вкажіть, до якого виду належить це групування.

35. Визначте вид табл. 1, назвіть її підмет і присудок.

36. Побудуйте макет статистичної таблиці за підметом: 1) види злочинів за главами Особливої частини Кримінального кодексу; 2) за статтями КК України; за присудком:
1) кількість осіб, справи яких закрито; 2) кількість осіб, яким винесено вироки. Якою є таблиця: простою, груповою чи комбінаційною?

37. Прочитайте наведену нижче табл. 2, яка характеризує чисельність населення в Україні станом на 5 грудня 2001 р. (перепис населення), назвіть її підмет і присудок. Визначте її вид і зробіть висновки.

Таблиця 2

К і л ь к і с т ь н а с е л е н н я в У к р а ї н і

Область або регіон	Усього (тис. осіб)	З них чоловіки (тис. осіб)	З них жінки (тис. осіб)	Жінки на 1000 чоловіків
Вінницька	1772	811	961	1184
Донецька	4843	2226	2617	1176
Луганська	2546	1173	1373	1171
Рівненська	1173	556	617	1109
м. Севастополь	378	173	205	1186
Харківська	2910	1342	1568	1168
Разом по Україні	48416	22475	25941	1154

38. Віковий склад засуджених за крадіжку характеризується такими даними: 24, 18, 22, 17, 16, 25, 14, 20, 21, 17, 16, 19, 20, 18, 21, 20, 17, 30, 23, 27, 35, 21, 18, 21, 21, 25, 17, 18, 19, 18, 20, 16, 21, 18, 21, 18, 18, 18. 20, 18, 18. 18. 18, 18, 18, 19, 21, 23. 20, 18. 19, 20, 19, 27, 18. 25, 18, 21. 27, 17, 34, 16, 35, 17, 32, 30, 17. 19, 20, 18, 19, 19. 19, 19, 23 29, 21. 19, 18, 20, 21, 23, 25, 17, 18, 18, 20, 20, 21, 23, 28, 42, 38, 33, 35, 36, 37, 27, 38, 40.

Згрупуйте засуджених за крадіжку за віком, утворивши п’ять груп. За результатами групування побудуйте таблицю.

До якого виду належить це групування та статистична таблиця?

39. Побудуйте ряд розподілу за даними, які наведені у завданні 9. До якого виду рядів розподілу він буде відноситися?

40. Серед 20-ти злочинів, зареєстрованих у січні 2007 р., спостерігається посягання на такі види власності: державну, приватну, комунальну, державну, приватну, комунальну, приватну, приватну, державну, комунальну, приватну, приватну, приватну, державну, державну, приватну, приватну, приватну, комунальну, колективну.

Побудуйте ряд розподілу злочинів за видами. Визначте, до якого виду рядів розподілу він буде відноситися?

41. Маємо дані про кількість цивільних справ на десять тис. населення: у середньому по області – 120, у районі
А – 68, у районі Б – 130, у районі В – 87, у районі Г – 115 цивільних справ на 10 тис. населення. За цими даними побудуйте стрічкову діаграму.

Змістовий модуль ІІ

Основні методи обчислення

та аналізу показників правової статистики

Заняття 5

2.1. Абсолютні та відносні величини

2.2. Середні величини і показники варіації

П л а н

1. Поняття та види абсолютних величин.

2. Рівень злочинності і рівень судимості.

3. Поняття та види узагальнюючих показників

4. Види відносних величин та техніка їх обчислення.

6. Коефіцієнти злочинності, техніка їх обчислення.

7. Поняття середньої величини. Види середніх величин.

8. Методика обчислення середньої арифметичної (простої і зваженої).

9. Мода та медіана, техніка їх обчислення.

10. Показники варіації, їх значення для характеристики статистичної сукупності. Техніка обчислення показників варіації.

11. Загальна характеристика застосування абсолютних, відносних і середніх величин у правовій статистиці.

З а в д а н н я

42. За рік у суді було розглянуто 200 цивільних справ. Вони розподілилися так: житлові – 50, трудові – 56, про стягнення аліментів – 35, про розірвання шлюбу – 32, про відшкодування збитків – 18, інші – 9, Обчисліть питому вагу кожного виду цивільних справ. Який вид відносної величини вами обчислено?

43. За даними, які наведено у завданні 1, обчисліть відносну величину координації.

Обчисліть питому вагу кожного виду адміністративних стягнень. Який вид відносної величини Вами обчислено?

44. Територія області дорівнює 31.0 тис. кв. км. Чисельність населення на 1 січня становила 3100 тис. чол. Визначте густоту населення області і вкажіть, до якого виду відносної величини належить цей показник?

45. Обчисліть відносні величини структури, координації та порівняння за даними табл. 3. Зробіть висновки.

Таблиця 3

Д а н і п р о з л о ч и н и у с ф е р і о б і г у

н а р к о т и к і в , в ч и н е н і у 2 0 0 6 р . в У к р а ї н і

Найменування області	Зареєстровано злочинів
Запорізька	3490
Луганська	4646
Полтавська	3503
Харківська	4201
В цілому в Україні	64630

46. За даними табл. 4 обчисліть динаміку засуджених осіб в Україні (базисним та ланцюговим способами). Зробіть висновки.

Таблиця 4

Кількість засуджених в Україні за вироками судів, що набрали законної сили

Рік вироків суду	Всього засуджено осіб
1994	174959
1995	212915
1996	242124
1997	237790
1998	232598
1999	222239
2000	230903
2001	201627
2002	194212
2003	201081
2004	204797
2005	176900

47. Фактичний випуск продукції за поточний рік склав 85 млн. грн. при виконанні планового завдання на 102,4 %. Установіть планове завдання щодо випуску продукції.

48. Маємо такі дані про злочинність у двох містах. У місті А за рік зареєстровано 1300 злочинів; кількість осіб, які вчинили злочини, – 850 чол.; кількість усього населення в цьому районі – 265 тис. чол. (у віці до 14 років – 75 тис.). У місті Б кількість зареєстрованих злочинів – 1100; кількість осіб, які вчинили злочини, – 725; кількість усього населення району – 200 тис. чол. (у віці до 14 років – 50 тис.). Обчисліть коефіцієнти злочинності і порівняйте його рівень у містах. Який вид відносної величини обчислено.

49. У районі А міста засуджено за рік за вчинення кримінальних злочинів 3000 осіб. Чисельність населення району А складає 500 тис. чол. Обчисліть коефіцієнт судимості у районі А міста. Вкажіть, який вид відносної величини обчислено.

50. Маємо такі дані про злочинність в області за рік: на 100 тис. населення в середньому – 885, у районі А – 1200, у районі Б – 750, у районі В – 1100 злочинів. Обчисліть відносну величину порівняння.

51. Строки розгляду цивільних справ районними судами за рік характеризуються такими даними: до 5 днів – 120; від 6 до 10 днів – 90; від 11 до 15 днів – 70; від 16 до 20 днів – 20; більше 21 дня – 50 справ. Обчисліть середній строк розгляду цивільних справ. Який вид середньої величини вами обчислено?

52. За даними табл. 4 завдання 5 обчисліть середню кількість засуджених в країні за 12 років (1994 – 2005 рр.). Який вид середньої величини вами обчислено?

53. Маємо такі дані про осіб, які вчинили крадіжки, і були засуджені: до 3 років – 350, від 3 до 5 років – 240, від
5 до 7 років – 170, більше 7 років – 90 осіб. Обчисліть середній строк позбавлення волі. Вкажіть вид середньої величини?

54. За даними табл. 5 про виготовлення продукції на трьох заводах виробничого об’єднання визначте середній відсоток виготовлення продукції першого сорту на цих заводах у цілому.

Таблиця 5

Д а н і п р о в и п у с к п р о д у к ц і ї

Виготовлено продукції

Завод	усього, т	першого сорту, %
№ 1	50 000	95
№ 2	100 000	90
№ 3	150 000	85

Який вид середньої величини обчислено?

55. На основі даних, наведених у табл. 6, визначте, на якому з двох факультетів академії найвища успішність студентів.

Таблиця 6

Р е з у л ь т а т и і с п и т і в л і т н ь о ї с е с і ї

Бал	Кількість студентів, які отримали оцінки
Бал	факультет № 2	факультет № 3
2	10	11
3	22	43
4	83	82
5	59	51

Який вид середньої величини обчислено?

56. Слідчими району за рік було розслідувано в строк до одного місяця – 120 кримінальних справ, від одного до двох місяців – 200, від двох до трьох місяців – 80, понад три місяці – 25 справ. Визначте середній строк досудового слідства кримінальних справ у днях і вид обчисленої середньої величини?

57. Маємо такі дані про вік засуджених, які вчинили крадіжку майна у січні цього року: 24, 30, 25, 28, 23, 24, 22, 24, 21, 20, 30, 27, 26, 21, 23, 24, 28. На основі цих даних обчисліть моду, медіану та середній вік засуджених за цією категорією справ.

58. За даними, які наведені в табл. 7, обчисліть середній вік засуджених за хуліганство. Який вид середньої величини вами обчислено?

Таблиця 7

Дані по області про засуджених

за хуліганство

Вік	Кількість засуджених
	усього	у тому числі
	усього	робітників	службовців	селян	учнів, студентів
до 18	60	40	10	6	4
18-24	250	120	60	40	30
25-29	210	100	50	35	25
від 30	50	30	5	14	1

59. За даними завдання 30 обчисліть середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації для робітників, які засуджені за хуліганство.

Заняття 6

2.3. Статистичне вивчення динаміки

суспільно-правових явищ

П л а н

1. Поняття статистичних рядів.

2. Види рядів динаміки.

3. Основні показники рядів динаміки.

4. Техніка обчислення показників інтервальних і моментних рядів динаміки.

5. Прийоми аналізу рядів динаміки.

З а в д а н н я

60. За даними табл. 8 обчисліть середній рівень ряду динаміки

Таблиця 8

Кількість зареєстрованих злочинів у районі

Роки	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Кількість з злочинів	125	91	90	105	108	118	101	99	95	92	99	97

Який вид ряду динаміки наведено в цьому завданні?

61. Маємо такі дані про кількість та рух засуджених у закладі відбування покарання: на 1 січня було 900 засуджених, 20 лютого прибуло 30 засуджених, 10 березня вибуло 10 засуджених, 25 березня прибуло 15 засуджених. Обчисліть середню кількість засуджених у закладі відбування покарання протягом першого кварталу. Який вид ряду динаміки наведено в цьому завданні?

62. Маємо такі дані про залишки нерозглянутих цивільних справ місцевим судом на початок місяця: на 1 січня – 40, на 1 лютого – 45, на 1 березня – 40, на 1 квітня – 46, на 1 травня – 49, на 1 червня – 47, на 1 липня – 52. Обчисліть середній залишок нерозглянутих цивільних справ за перший та другий квартали. Який вид ряду динаміки наведено?

63. Маємо такі дані про кількість розглянутих житлових справ у суді: липень – 300, серпень – 450, вересень – 420, жовтень – 400, листопад – 280, грудень – 220. Обчисліть середній рівень ряду (за півроку), абсолютний приріст (зменшення), темпи зростання і приросту/зменшення. Який вид ряду динаміки наведено в цьому завданні?

64. За даними завдання 60 визначте абсолютний приріст, темпи зростання та приросту зменшення базисним способом.

65. За даними завдання 60 обчисліть абсолютний приріст (зменшення), темпи зростання та приросту/зменшення ланцюговим способом.

66. За даними завдання 60 виявіть загальну тенденцію розвитку шляхом укрупнення інтервалів.

67. Зростання кількості закінчених розслідуванням кримінальних справ у слідчому відділі за І квартал склало 2 % щомісячно, за II – 1 % щомісячно. Обчисліть середньомісячний темп зростання у І півріччі.

68. Зростання кількості розглянутих у суді кримінальних справ за III квартал склало 3 %, у IV – 4 %. Обчисліть щомісячний темп зростання кількості розглянутих кримінальних справ.

Заняття 7

2.4. Індекси

2.5. Статистичний аналіз

П л а н

1. Поняття про індекси. Індекси індивідуальні, середні та загальні, базисні та ланцюгові.

2. Методологічні принципи індексного методу.

3. Види загальних індексів і техніка їх побудови.

4. Особливості застосування загальних та середніх індексів у правовій статистиці.

5. Поняття взаємозв’язку між показниками. Завдання статистичного аналізу.

6. Види і форми взаємозв’язків між правовими і загально-соціальними явищами.

7. Прийоми виявлення щільності зв’язку показників у правовій статистиці.

З а в д а н н я

69. Обчисліть індивідуальні індекси ланцюговим способом за даними табл. 9.

Таблиця 9

Дані про зареєстровані злочини в районі

Рік	Кількість злочинів
1990	160
1991	190
1992	160
1993	220
1994	200
1995	210
1996	230
1997	240
1998	220
1999	230
2000	210
2001	205
2002	220
2003	215
2004	210
2005	205
2006	190

70. За даними завдання 69 розрахуйте індивідуальні індекси базисним способом. Поясність, з якою метою індекси обчислюються ланцюговим або базисним способом.

71. Маємо такі дані про розгляд кримінальних справ у суді: у січні – 20, лютому – 30, березні – 35, квітні – 40, травні – 45, червні – 50. Обчисліть індивідуальні індекси базисним способом.

72. За даними завдання 71 розрахуйте індивідуальні індекси ланцюговим способом.

73. У табл. 10 наведено дані про кількість скоєних злочинів за два періоди в окремому регіоні.

Таблиця 10

Дані про вчинення злочинів в регіоні

Вид злочину	Кількість злочинів		Коефіцієнт тяжкості злочинів
Вид злочину	базисний період	звітний період	Коефіцієнт тяжкості злочинів
Убивство	3	2	5,0
Проти власності	1520	1540	1,5
Хуліганство	310	290	1,5

Обчисліть загальний індекс злочинності. Поясніть методику обчислення цього показника?

Таблиця 11

Дані про злочинність і працевлаштування

в районах області

Район	Коефіцієнт злочинності (на 10 тис. чол.)	Працевлаштування (у % до загальної кількості працездатних)
А	154	90
Б	183	76
В	86	91
Г	131	94
Д	145	79
Е	80	98
Є	117	83
Ж	128	89
3	149	94
И	113	96
І	160	91
Ї	180	65
Й	135	79
К	150	68

74. У 2006 р. розглянуто на 5 % більше цивільних справ у суді, ніж у 2005 р., а у 2005 р. на 15 % менше, ніж у 2004 р., а у 2004 р. – на 15 % більше, ніж у 2003 р. Чому дорівнює індекс зміни кількості розглянутих цивільних справ у 2006 р. порівняно з 2003 р.

75. У 2006 р. зареєстровано на 2 % злочинів у районі більше, ніж у 2005 р., у 2005 р. – на 3 % менше, ніж у 2004 р., у 2004 р. – на 4 % менше, ніж у 2003 р., у 2003 р. – на 3 % більше, ніж у 2002 р. Визначте індекс зміни злочинності у 2006 р. відносно 2002 р.

76. Дані про залежність коефіцієнта злочинності (кількості зареєстрованих злочинів на 10 тис. населення) від відсотка працевлаштування в області наведені у табл. 11. За цими даними обчисліть коефіцієнт кореляції, що характеризує щільність взаємозв’язку між показниками.

5. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Правової статистики

Абсолютна величина – форма кількісного виразу статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри ознаки або її обсяг у окремих одиниць (індивідуальні абсолютні величини) або розміри сукупності правових явищ (сумарні абсолютні величини).

Абсолютне значення одного відсотка приросту – співвідношення абсолютного приросту до темпу приросту за той самий проміжок часу, який обчислено у відсотках. При цьому порівнюються лише показники, обчислені ланцюговим способом. Він характеризує, скільки одиниць досліджуваного явища знаходиться в одному відсотку його зміни.

Абсолютний приріст – показник, який характеризує, на скільки одиниць один рівень більше чи менше якогось попереднього рівня. Він обов’язково виражається в тих самих одиницях виміру, що й рівні ряду.

Акти громадянського стану – запис основних подій у житті людини (народження, смерті, шлюбів, розлучень, усиновлення й інших) в книгах реєстрації актів громадянського стану в спеціальних державних органах (РАГС).

Аналіз статистичний – дослідження особливостей структури і взаємозв’язку між явищами, тенденціями, закономірностями розвитку соціальних, правових явищ з використанням специфічних економіко-статистичних і математико-статистичних методів.

Аналітичне вирівнювання рядів динаміки – знаходження такого математичного вираження закономірностей (рівняння прямої лінії, гіперболи, параболи або якоїсь іншої), яке максимально наближуватиметься до первинних (емпіричних) даних.

Анкетний спосіб – один із способів одержання статистичних даних, який полягає в тому, що дані отримують шляхом розсилання спеціальних анкет, які заповнюються та повертаються на добровільних засадах.

Атрибутивна (якісна) ознака – ознака, яка характеризує властивості, якість даного явища і не має кількісного виразу.

Базисна величина – величина показника, з якою порівнюються інші значення або звітні величини. Базисна величина – це завжди знаменник дробу. Вона має назву основи, бази порівняння або базисного рівня.

Варіанта – значення ознаки одиниці сукупності, яке відрізняється від значень його в інших одиницях. Деякі одиниці можуть мати однакове значення.

Відбір механічний – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи відбирається для вибіркової сукупності тільки одна одиниця.

Відбір простий випадковий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність. При цьому відбір одиниць у вибіркову сукупність провадиться випадково (неумисне) шляхом жеребкування (лототрон) або з використанням таблиці випадкових чисел.

Відбір серійний, або гніздовий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому основою вибірки є серія одиниць, яка розглядається і вивчається як одне ціле. До вибіркової сукупності відбираються не окремі одиниці, а їх групи (гнізда, серії), щоб в її межах спостерігати всі без винятку одиниці сукупності.

Відбір типовий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому генеральна сукупність заздалегідь поділяється на типові, якісно однорідні групи за істотними ознаками, після чого із кожної групи відбирається певна кількість одиниць у порядку механічного або простого випадкового відбору для формування вибіркової сукупності з урахуванням кількості одиниць, які потрапили до кожної окремої групи.

Відносна величина – узагальнюючий показник, який характеризує кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Порівнюватися можуть абсолютні, відносні або середні величини.

Відносна величина динаміки – співвідношення величини показника за даний час до його величини за певний попередній час, прийнятий за базу порівняння; характеризує зміну розміру явища в часі.

Відносна величина інтенсивності – співвідношення двох якісно різних явищ; характеризує ступінь поширення, розвитку того чи іншого явища у певному середовищі, яка завжди обчислюється як співвідношення двох різнойменних абсолютних величин, котрі якимось чином пов’язані між собою, але ні в якому разі не можуть бути ні складовими частинами цілого, ні їх додатками.

Відносна величина координації – співвідношення окремих частин сукупності. Щоб її обчислити, одну із частин сукупності слід прийняти за базу порівняння, а всі інші співвіднести до цієї частини.

Відносна величина порівняння – співвідношення однойменних показників, які належать до різних територій, але обов’язково до одного періоду або на якусь одну дату.

Відносна величина структури – співвідношення частини до цілого, характеризує внутрішній склад явища. У загальному вигляді вона характеризує питому вагу частки у цілому.

Вибірковий метод – один із методів несуцільного спостереження, за допомогою якого встановлюються показники (характеристики) генеральної сукупності на базі вивчення її частини з урахування похибки репрезентативності.

Галузеві статистики – галузі статистичної науки, які розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості окремої галузі господарства.

Графік – наочне зображення статистичних величин за допомогою геометричних знаків.

Групування – один із методів статистичної науки, процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних в якому-небудь істотному відношенні.

Групування аналітичне – статистичний метод, який дозволяє виявити взаємозв’язки між явищами, що вивчаються, і їх ознаками.

Групування структурне – статистичний метод, який виявляє склад (побудову) якісно однорідної сукупності по відношенню до певних ознак. Зіставлення таких групувань у часі дає можливість отримати уявлення про структурні зміни.

Групування типологічне – статистичний метод, за допомогою якого в сукупності явищ виділяються якісно однорідні групи за їх істотними ознаками, які виокремлені в серії, види, класи і соціально-економічні типи явищ.

Діаграма – графічне зображення статистичних даних; рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою геометричних фігур (ліній, стовпчиків, точок тощо), територія, до якої належать зображені на графіку показники, вказана тільки словесно.

Екстраполяція – метод знаходження значень кількісних характеристик сукупності, що знаходиться за межами досліджуваного явища, в майбутньому на базі встановлених закономірностей за попередній проміжок часу.

Етап аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників – один із етапів статистичного дослідження, який полягає в обробленні статистичних даних з метою виявлення і вимірювання конкретного прояву закономірностей і взаємозв’язків у досліджуваних явищах і характеристики їх типових рис.

Етап друкування зведених статистичних даних – заключний етап статистичного дослідження, який включає до себе друкування результатів статистичного дослідження на сторінках преси, у статистичних збірниках та їх наукової інтерпретації.

Етап зведення та групування даних статистичного спостереження – один із етапів статистичного дослідження, який полягає в підсумовуванні даних статистичного спостереження в цілому і по окремих групах, а також розробку систематизації та класифікації досліджуваних суспільних явищ.

Етап підготовчий – один із етапів статистичного дослідження, який включає до себе вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату і низку інших питань методологічного і матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Етап статистичного спостереження – один із етапів статистичного дослідження, охоплює безпосередньо збирання статистичної інформації.

Етапи статистичного дослідження – послідовність проведення усієї статистичної роботи. Вони пов’язані між собою; кожний наступний починається після закінчення попереднього. Якщо на якомусь із етапів припущено помилки, то їм дуже важко запобігти на наступному етапі. Кожне статистичне дослідження проходить такі етапи: 1) підготовчий;
2) статистичне спостереження; 3) зведення та групування даних статистичного спостереження; 4) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників; 5) науково-теоретичний аналіз; 6) друкування зведених статистичних даних.

Загальна тенденція ряду динаміки (тренд) – тенденція зміни у певному напрямку рівня ряду динаміки. Загальна тенденція може бути виражена у вигляді або сталих величин, або їх неухильної зміни в бік зменшення чи зростання.

Загальна теорія статистики – галузь статистичної науки, яка розглядає категорії статистичної науки, спільні для будь-яких масових суспільних явищ, принципи, правила, методи і засоби аналізу.

Закон великих чисел – математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії імовірності, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку.

Закономірність – повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.

Закономірність динамічна виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам.

Закономірність статистична виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, оскільки існування її в кожному елементі носить імовірний характер.

Звітність – форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов’язаних показників, що дають змогу одержати дані про наслідки роботи організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і достовірність цих даних.

Індекс – відносний показник, який характеризує співвідношення суспільного явища в часі або у просторі, а також порівняно до планового завдання.

Індексний метод – метод статистичного дослідження, який дає змогу охарактеризувати зміни рівня суспільного явища в часі, просторі або порівняно із плановим завданням, нормою чи стандартом.

Інтерполяція – метод побудови рядів динаміки за попередній період, коли з якихось причин були відсутні відомості про розміри явища, або для знаходження невідомих проміжних рівнів ряду динаміки.

Картограма – один із видів графічного зображення; ри-сунок, на якому величину статистичних показників зображують шляхом різної щільності штрихування або різного розфарбовування відповідної території на географічній карті або плані місцевості.

Картодіаграма – один із видів графічного зображення; рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою різних фігур на географічній карті або плані місцевості.

Кількісна ознака – ознака, окремі значення якої мають числове вираження, вона завжди є у кожної одиниці сукупності, але в різних розмірах.

Класифікація – систематизований розподіл явищ і об’єктів на певні групи, класи і розряди залежно від їх однорідності чи різнорідності. Як правило, у основі класифікації лежить якісна ознака.

Коефіцієнт злочинної активності – відносний показник, який обчислюється як співвідношення кількості виявлених осіб, які вчинили злочин, до населення у віці кримінальної відповідальності і помножується на 10 тис. населення; характеризує, як часто зустрічаються серед населення даного регіону особи, які вчинили злочин.

Коефіцієнт злочинної інтенсивності – відносний показник, який обчислюється як відношення кількості зареєстрованих злочинів до всього населення і помножується на 10 тис. населення, характеризує, як часто вчиняються злочини на тій чи іншій території.

Кореляційний метод – метод дослідження взаємозалежності між явищами, встановлення та обчислення щільності взаємозв’язку між ними.

Медіана – один із видів структурних середніх величин, значення ознаки, яка ділить впорядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю одиниць сукупності частини, знаходиться в середині варіаційного ряду.

Метод відносних величин – один із методів статистичного дослідження, дає змогу охарактеризувати кількісне співвідношення різних суспільних явищ, а також встановити склад сукупності та її структурні зрушення.

Метод групування – один із методів статистичного дослідження, який полягає в розбивці сукупності на групи за певними (істотними) ознаками. Він дає змогу виділити найважливіші типи, характерні групи та підгрупи в статистичній сукупності.

Метод середніх величин – один із методів статистичного дослідження, який полягає в обчисленні показника, що характеризує типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Методи статистичного дослідження: 1) масове статистичне спостереження; 2) групування; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) кореляційний; 9) інші математичні методи, які використовуються в різних галузях статистики для більш поглибленого вивчення взаємозв’язків між різноманітними явищами.

Методика статистичних досліджень – сукупність способів, заходів, методів, які використовуються для збирання, оброблення та аналізу інформації.

Метод статистичного спостереження – один із методів статистичного дослідження; планомірний, науково організований процес збирання даних, що характеризують масові явища і процеси, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Методологічна основа статистичної науки – діалектичний матеріалізм.

Міжнародна статистика – галузь статистики, що вивчає методологію розрахунків статистичних показників, які відображають економічний розвиток і стан правопорядку в окремих країнах і на міжнародному рівні. Як частина соціально-економічної статистики міжнародна статистика складається з трьох органічно пов’язаних напрямів: 1) наукової і практичної діяльності міжнародних статистичних організацій; 2) узагальнення досвіду організації та методології статистики в різних країнах; 3) проведення міжнародних зіставлень і порівняльних досліджень.

Мода – один із видів структурних середніх величин; значення ознаки, яке зустрічається найчастіше, тобто найбільш типове значення ознаки.

Моніторинг – один із видів несуцільного спостереження; спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Об’єкт спостереження – сукупність явищ, що вивчаються.

Облік оперативний – один із видів господарського обліку; реєстрація окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після їх проведення.

Облік бухгалтерський – один із видів господарського обліку; безперервне суцільне документальне відображення господарських засобів та джерел їх створення, які узагальнюються в грошовому виразі.

Облік статистичний – один із видів господарського обліку; реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності, які подаються в суворо обумовлені строки статистичним органам, що дає змогу провадити всебічний облік явищ у масштабі всієї держави або окремих її територій чи галузей.

Одиниця спостереження – джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані.

Одиниця сукупності – первинний елемент об’єкта спостереження, який існує в дійсності і ознаки якого реєструються.

Опитування – одержання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей осіб. Опитування може бути усним (експедиційним), самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.

Опитування усне – одержання статистичних даних шляхом безпосереднього опитування осіб спеціально підготовленими працівниками (реєстраторами, обліковцями).

Організаційні форми статистичного спостереження – звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Помилки реєстрації – помилки, які виникають унаслідок невірного встановлення фактів або їх неправильної реєстрації (запису). Вони бувають випадковими і систематичними.

Похибки репрезентативності – розбіжності між показниками вибіркового і суцільного дослідження.

Предмет міжнародної правової статистики – вивчення кількісної сторони діяльності правоохоронних і правозастосовних органів у різних країнах світу, пов’язаної із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності, з метою подальшого якісного її аналізу в конкретних умовах простору і часу.

Предмет правової статистики – кількісна сторона явищ і процесів, які належать до сфери діяльності правоохоронних органів і пов’язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Предмет статистичної науки – кількісна сторона різноманітних масових суспільних і природних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Прогнозування – наукове виявлення вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів, засноване на системі встановлених причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей.

Програма спостереження – перелік питань, на які треба одержати відповіді при певному статистичному спосте-реженні.

Процедура дослідження – послідовність застосування окремих методів і технічних прийомів оброблення статистичної інформації у кожному конкретному дослідженні. Процедура дослідження підпорядковується стратегії дослідження, відпрацьованій гіпотезі і загальній його спрямованості.

Рівень злочинності – абсолютна кількість зареєстрованих злочинів і осіб, які їх вчинили, на певній території за конкретний проміжок часу (за місяць, квартал або рік).

Рівень судимості – абсолютна кількість злочинів, по яких винесено обвинувальний вирок, і кількість засуджених осіб на певній території за конкретний проміжок часу.

Ряд динаміки – ряд послідовно розташованих в хронологічному порядку значень показника, який характеризує зміну величини суспільного явища в процесі розвитку, тобто в часі.

Ряд динаміки інтервальний – ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища за певні проміжки (періоди, інтервали) часу (за декаду, місяць, квартал, півріччя, рік або інші інтервали часу).

Ряд динаміки моментний – ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища на якусь певну дату або момент часу.

Самореєстрація – спосіб одержання даних, при якому опитувані особи самі заповнюють формуляри після проведеного інструктажу представниками статистичних органів.

Середній темп зростання/зниження – відносний показник, який обчислюється за формулою середньої геометричної з темпів зростання, обчислених ланцюговим способом; він характеризує, у скільки разів збільшувався/зменшувався рівень за певний період.

Середній темп приросту – відносний показник, який обчислюється шляхом віднімання від середнього темпу зростання у відсотках 100 %; характеризує, як щорічно змінювався рівень ряду. Реально він може мати знак плюс, що свідчить про зростання явища, або мінус, якщо явище зменшувалося.

Середня величина – узагальнюючий показник, який характеризує типовий розмір ознаки якісно однорідної сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Соціальна статистика – галузь статистичної науки, яка вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів, що відбуваються в соціальній сфері життя суспільства, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу. Вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, доходів, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Спеціально організовані статистичні спостереження – друга форма статистичного спостереження, яка застосовується для одержання даних, які не відображені у звітності.

Спостереження безпосереднє – одержання необхідних даних шляхом їх безпосереднього обстеження (особистого переліку, вимірювання, зважування, підрахунку тощо).

Спостереження документальне – одержання необхідних даних шляхом вивчення певних документів. Цей спосіб спостереження іноді називають звітним.

Спостереження монографічне – один із видів несуцільного спостереження; ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності.

Спостереження несуцільне – один із видів статистичного спостереження; дослідження частини об’єкта статистичного спостереження з метою одержання узагальнюючої характеристики даного об’єкта в цілому. Воно поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове, моніторинг.

Спостереження основного масиву – один із видів несуцільного спостереження, при якому досліджується переважна частина елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому.

Спостереження поточне (безперервне) – один із видів спостереження; безперервна реєстрація фактів у міру того, як вони виникають. Таким чином реєструються всі виявлені соціальні явища.

Спостереження перервне – статистичне спостереження, яке відображає рівень того чи іншого правового явища на певну дату чи момент часу.

Спостереження суцільне – спостереження, при якому обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності.

Статистика – самостійна суспільна наука, яка досліджує суспільні й природні явища для вивчення і підвищення якості суспільного життя.

Статистика адміністративно-правова – галузь правової статистики; характеризує: кількість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушення; види адміністративних стягнень, які було накладено на осіб; показники діяльності різних державних органів, які мають право накладати адміністративні стягнення.

Статистика виконання вироків – галузь правової статистики; дає уявлення про діяльність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання.

Статистика виконання судових рішень – галузь правової статистики; відображує діяльність державних виконавців щодо виконання рішень суду з цивільних справ.

Статистика господарсько-правова – галузь правової статистики; характеризує діяльність господарських судів із розгляду господарських спорів між юридичними особами.

Статистика дисциплінарних правопорушень – галузь правової статики; відображує трудову дисципліну на державних підприємствах.

Статистика митна – галузь правової статистики; характеризує інформацію про переміщення товарів через митний кордон України шляхом збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами. Вона складається з митної статистики зовнішньої
торгівлі і спеціальної митної статистики.

Статистика митна зовнішньої торгівлі – узагальнена та відповідним чином систематизована інформація про переміщення товарів через митний кордон.

Статистика митна спеціальна складається з таких частин: статистики декларування; статистики справляння податків і зборів; статистики з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; статистики пасажиропотоків; статистики міжнародних перевезень та інших видів, які містять відомості з кадрових питань, питань боротьби з правопорушеннями в митних органах, адміністративно-господарських питань та інші відомості.

Статистика конституційного судочинства – галузь правової статистики; характеризує своїми показниками діяльність Конституційного Суду в Україні.

Статистика кримінально-правова – галузь правової статистики; характеризує весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчинених злочинів, осіб, які вчинили злочини, а також покарань. Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального процесу складається із таких органічно пов’язаних розділів: а) статистики органів дізнання та досудового слід-ства; б) статистики кримінального судочинства; в) статистики виконання вироків.

Статистика кримінального судочинства – галузь правової статики; досліджує роботу органів суду з розгляду кримінальних справ.

Статистика органів дізнання та досудового слідства – галузь правової статики; характеризує різні сторони діяльності державних органів, які займаються розслідуванням злочинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них належать органи дізнання, які функціонують відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України; органи досудового слідства, які функціонують відповідно до ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України.

Статистика прокурорського нагляду – галузь правової статики; характеризує діяльність органів прокуратури по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.

Статистика цивільно-правова – галузь правової статики; характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових органах, облік наслідків судової дія-льності з розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні. Розділяється на два підрозділи: статистику цивільного судочинства та статистику виконання судових рішень.

Статистика цивільного судочинства – галузь правової статики; відображує роботу органів суду з розгляду цивільних справ.

Статистична таблиця – форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів.

Статистична таблиця проста – таблиця, в підметі якої немає групування.

Статистична таблиця групова – таблиця, підмет якої утворено в результаті групування одиниць об’єкта за однією ознакою.

Статистична таблиця комбінаційна – таблиця, в підметі якої групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації.

Статистичне зведення – впорядкування, контроль, систематизація та наукове оброблення статистичних даних.

Статистичний графік – рисунок (креслення), який описує статистичну сукупність (її обсяг, структуру, зміну в часі, розподіл у просторі) умовною мовою геометричних знаків. Основні елементи С. г.: 1) поле графіка; 2) графічний образ; 3) орієнтири простору; 4) масштабні орієнтири; 5) легенда. За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картодіаграми та картограми.

Статистичний ряд розподілу – упорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Ряди розподілу можуть бути атрибутивними й варіаційними. Атрибутивні ряди розподілу будуються за якісною ознакою, варіаційні – за кількісною.

Сукупність вибіркова – відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження.

Сукупність генеральна – вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження.

Сукупність статистична – певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку.

Табель звітності – перелік затверджених статистичними органами форм звітності, що визначає обсяг, зміст і порядок представлення статистичної інформації.

Табличний і графічний методи – методи статистичного дослідження, способи раціонального зображення отриманих результатів.

Темп зростання – відносний показник; співвідношення поточного рівня до попереднього або базисного. Темп зростання показує, у скільки разів поточний рівень ряду динаміки більше або менше рівня, який прийнято за базу порівняння.

Темп приросту – відносний показник; співвідношення абсолютного приросту до рівня ряду, з яким провадиться порівняння; характеризує, на скільки відсотків один рівень ряду більше чи менше іншого рівня. Його можна обчислювати й спрощеним способом – шляхом віднімання від показника темпу зростання 100 % або одиниці, якщо темпи зростання наведено у вигляді коефіцієнтів.

Техніка дослідження – сукупність спеціальних технічних прийомів і засобів щодо збирання, оброблення, використання та аналізу статистичної інформації. Вона може бути машинною (механізованою чи автоматизованою) і ручною.

Узагальнюючі показники – показники, які відображають величини, приведені в порівняльний вигляд, і одним числом характеризують найбільш типові риси явищ, що вивчаються у даному дослідженні. До узагальнюючих показників належать сумарні абсолютні, відносні та середні величини й індекси.

Характер ряду динаміки відображує зміни рівнів ряду динаміки: за рівнянням прямої лінії або якоїсь кривої.

6. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

(МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

„ПРАВОВА СТАТИСТИКА”

Курс

Напрям,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

(структура залікового кредиту)

Кількість кредитів ECTS: 1,5

Модулів: 3

Змістових модулів: 2

Загальна кількість годин: 60

Тижневих годин: 4

6.0601

„Право”

7.06001

„Спеціаліст”

Обов’язкова:

Модуль 1

Лекцій: 22

Практичних занять: 14

Модуль ІІ

Індивідуальна

робота: 6

Модуль ІІІ

Самостійна робота 18

Вид контролю: залік

Велике значення для вивчення курсу “Правова статистика” мають практичні заняття, які є активною формою опанування змістовного модуля і дають можливість закріпити теоретичні знання з предмета та набути навичок практичного застосування положень правової статистики до конкретних життєвих ситуацій шляхом рішення завдань. Фабули завдань взято, як правило, з матеріалів судової практики, але деякі з них мають і умовний характер. Викладач оцінює повноту й обґрунтованість рішень, активність студентів у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо. Отримані бали враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

Кожне завдання студент повинен обов’язково викладати в письмовій формі – з його мотивуванням, докладною аргументацією, посиланням на відповідні теоретичні положення та нормативні акти. Неприпустимим варіантом рішення є коротка, лаконічна відповідь. Такі рішення, навіть якщо вони взагалі й вірні, визнаватимуться незадовільними. Довільна зміна умови завдання студентом не допускається. Якщо інформація, що міститься в завданні, дозволяє знайти кілька варіантів рішення, студент повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливатиме кожне з них.

Змістовне доповнення усної відповіді іншого студента обов’язково оцінюється викладачем при визначенні загальної оцінки за семінарське заняття (від 0,5 до 1 бала).

Сумлінне ведення робочого зошиту з предмета для виконання завдань також може бути оцінено викладачем 1 – 3 балами за семестр. Наявність повного та систематичного особистого конспекту лекцій з предмета також оцінюється (максимально – 2 бали).

7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА студентів

Індивідуальна робота зі студентами проводиться щотижня відповідно до графіка, затвердженого учбовим відділом, у приміщенні кафедри. Студент має можливість отримати консультацію з будь-якого питання курсу.

До індивідуальної роботи кафедра відносить: написання рефератів та наукових доповідей; конспектування додаткової наукової і навчальної літератури з дисципліни “Правова статистика”; письмовий аналіз стану злочинності в регіоні проживання студента або в цілому в Україні за відповідний термін; наукові статті або тези доповідей на конференціях, заповнення статистичних карток, які застосовуються в різних правоохоронних органах України.

Письмовий аналіз стану злочинності в регіоні проживання студента або в цілому в Україні за відповідний термін складається після обговорення цього питання з викладачем, який проводить практичні заняття. Оптимальний обсяг аналізу – 15 – 20 сторінок рукописного тексту.

За завданням викладача окремі студенти можуть готувати реферати за темами, які пропонуються і узгоджуються із викладачем, що проводить практичні заняття. Оптимальний обсяг реферату до 10 сторінок рукописного тексту.

Студент, який претендує на одержання заліку достроково, повинен набрати не менше 20 балів за індивідуальну роботу (для допуску до заліку – 10 балів):

– написання рефератів та їх презентація – 3 бали;

– написання наукової доповіді та її презентація на засіданні наукового студентського гуртка і в разі успішного її захисту – 4 бали;

– конспектування додаткової наукової і навчальної літератури по темі – 2 бали;

– участь у роботі студентського наукового гуртка, в обговоренні питань, які винесені на його засідання, – 1 бал;

– письмовий аналіз стану злочинності в регіоні проживання студента або в цілому в Україні за відповідний термін – 4 бали;

– заповнення статистичних карток, які застосовуються в різних правоохоронних органах України – 1 – 2 бали, відповідно до завдань;

– наукова публікація – 6 балів;

– публікація тез – 4 бали.

8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПРАВОВА СТАТИСТИКА”

1. Поняття статистичної науки.

2. Галузі статистичної науки.

3. Поняття правової статистики.

4. Взаємозв’язок правової статистики з іншими науками.

5. Галузі правової статистики.

6. Органи, які ведуть правову статистику в правоохоронних органах.

7. Методологія та методика статистичної науки.

8. Основні етапи статистичного дослідження, мета, загальна характеристика.

9. Поняття про динамічні та статистичні закономірності. Закон великих чисел, його значення для статистичних досліджень закономірностей суспільного життя.

10. Статистика як галузь державної діяльності. Основні положення Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” від 13.07.2000 р. Його значення для статистичних досліджень в Україні.

11. Види єдиного господарського обліку, їх єдність та взаємозв’язок.

12. Поняття, мета і завдання статистичного спостереження як етапу статистичного дослідження.

13. Поняття плану статистичного спостереження.

14. Поняття об’єктiв статистичного спостереження у різних галузях правової статистики. Особливості відображення об’єктів правової статистики.

15. Одиниця спостереження, одиниця сукупності і одиниця виміру в правовій статистиці.

16. Основні форми, види і способи статистичного спостереження.

17. Суцільне і несуцільне статистичне спостереження.

18. Способи відбору одиниць сукупності для проведення вибіркового спостереження.

19. Основні правила організації вибіркового спостереження.

20. Помилка реєстрації і похибка репрезентативності.

21. Арифметичний та логічний контроль даних статистичного спостереження.

22. Поняття статистичної звітності; види звітності; вимоги до її виконання.

23. Загальна характеристика органiзацiї статистичного спостереження в органах МВС, прокуратурi та судi: форми, види, способи.

24. Правила заповнення та порядок подання статистичної картки на виявлений злочин (ф.1).

25. Правила заповнення та порядок подання статистичної картки про наслідки розслідування злочину (ф.1.1).

26. Правила заповнення та порядок подання статистичної картки про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (ф.1.2).

27. Правила заповнення та порядок подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (ф.2).

28. Правила заповнення та подання статистичної картки про рух кримінальної справи (ф.3).

29. Правила заповнення та подання статистичної картки на злочин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення (ф.4).

30. Правила заповнення та подання довідки про наслідки розгляду кримінальної справи судом (ф.6).

31. Правила заповнення та подання статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу.

32. Правила заповнення та подання картки обліку сум шкоди, завданої злочином.

33. Поняття і види статистичного зведення.

34. Основні теоретичні положення теорії групувань.

35. Види групувань.

36. Поняття та види групувальних ознак.

37. Класифікації в правовій статистиці.

38. Поняття та види рядів розподілу.

39. Поняття статистичної таблиці. Основні елементи статистичної таблиці. Види таблиць. Вимоги до побудови таблиць.

40. Поняття графічного зображення.

41. Основні елементи графіків.

42. Види графіків

43. Поняття про узагальнюючі показники та їх види.

44. Види абсолютних величин.

45. Поняття рівня злочинності та рівня судимості.

46. Види відносних величин.

47. Техніка обчислення відносної величини динаміки (ланцюговим та базисним способом).

48. Техніка обчислення відносної величини структури.

49. Підстави та порядок обчислення відсотку розкриття злочину.

50. Техніка обчислення відносної величини координації.

51. Техніка обчислення відносної величини інтенсивності.

52. Поняття та техніка обчислення коефіцієнтів злочинності та коефіцієнтів судимості.

53. Техніка обчислення відносної величини порівняння.

54. Поняття про узагальнюючі показники. Види середніх величин.

55. Техніка обчислення середньої арифметичної (простої і зваженої).

56. Поняття про узагальнюючі показники. Види середніх величин. Техніка обчислення моди і медіани.

57. Поняття про узагальнюючі показники. Види показників варіації та їх техніка обчислення.

58. Поняття про статичні ряди, та їх класифікація.

59. Ряди динаміки. Основні показники, які обчислюються в моментних рядах динаміки.

60. Ряди динаміки. Основні показники, які обчислюються в інтервальних рядах динаміки.

61. Поняття про узагальнюючі показники. Поняття індексів.

62. Види індексів.

63. Техніка обчислення індексів.

64. Поняття, завдання і значення статистичного аналізу.

65. Поняття взаємозв’язку між явищами.

66. Види взаємозв’язку між явищами.

67. Форми взаємозв’язку між явищами.

68. Методи вимірювання щільності взаємозв’язків між явищами.

69. Поняття міжнародної правової статистики та її завдання

70. Методи міжнародної правової статистики.

71. Правова статистика міжнародних організацій.

72. Організація і функціонування правової статистики у провідних зарубіжних країнах Європи і США.

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ПРАВОВА СТАТИСТИКА”

Протягом семестру успішність студента визначається шляхом поступового оцінювання в балах засвоєння ним матеріалу за кожен модуль окремо. Наприкінці вивчення кожного змістового модуля проводиться підсумкове оцінювання академічної успішності студента. По завершенні семестру кількість балів, отриманих після вивчення кожного модуля, сумується.

Загальна кількість балів за окремий змістовий модуль складається із просумованої кількості балів, отриманих за:

1) ведення робочого зошиту з предмета (1 – 3 бали), наявність повного конспекту лекцій, активну участь у семінарах, виконання практичних завдань, написання рефератів тощо;

2) модульну контрольну роботу (у т.ч. у формі тесту).

Максимальна кількість балів, які студент може отримати з предмета за підсумками семестру (з урахуванням заліку), становить 100 балів, яка складає: по 20 балів за кожний модуль, 10 балів за самостійну роботу, 50 балів за залік.

Присутність на заняттях першого модульного контролю – по 1 балу, максимально – 3,5 (3,5 × 4 = 14 балам + 1 додатковий за найвищу активність). Виступ на практичному занятті оцінюється від 1,5 до 3,5 балів. За написання модульної контрольної роботи – від 1 до 5.

Найнижчий результат за перший модуль – 5 балів.

Другий модульний контроль:

– присутність на заняттях – 2 – 5 балів;

– написання модульної контрольної роботи – 1 – 5.

Найнижчий результат – 7 балів.

Допуск до заліку студент отримує, якщо він набрав не менше 12 балів.

Студент, який за результатами складання заліку в сукупності набрав менше 60 – 69 балів, залік не одержує.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою НЮАУ ім. Я. Мудрого
A	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	5	90 – 100
B	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	4	80 – 89
C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок	4	75 – 79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків	3	70 – 74
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	3	60 – 69
FX	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти	2	35 – 59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	2	1 – 34

У разі невиконання студентом окремих завдань поточного модульного контролю з певних причин, він повинен з дозволу викладача відпрацювати ці завдання. Без такого відпрацювання студент не може претендувати на залік.

10. Список законодавчих актів

та літератури

Про державну статистику: Закон України від 17 верес. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 43. – Ст. 608.

Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику”: Закон України від 13 лип. 2000 р. № 1922-Ш // Там же. – 2000. – № 43. – Ст. 362.

Про судоустрій України: Закон України від 7 лют. 2002 р. № 3018-Ш // Там же. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.

Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді від 27 черв. 2006 р., № 68 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 24 лип. 2006 р.). – К.: ДСА України, 2006.

Інструкція щодо заповнення статистичної картки обліку сум шкоди, завданої злочином, від 17 лют. 2005 р., № 21. – К.: ДСА України, 2005.

Інструкція про єдиний облік злочинів від 26 берез. 2002 р. – К.: Генеральна прокуратура, СБУ, МВС, ДПА, Мін’юст України, 2002. – С. 21.

Інструкція про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ від 26 берез. 2002 р. – К.: Генеральна прокуратура, СБУ, МВС, ДПА, Мін’юст України, 2002. – С. 31.

Інструкція з діловодства в господарських судах України від 19 груд. 2003 р., № 67. – К.: Мін’юст України, 2003. – С. 18.

Інструкція щодо заповнення статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу, від 18 берез. 2004 р. зі змінами від 14 січ. 2005 р. – К.: ДСА України. – 2005.

Інструкція щодо заповнення форм статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім господарських судів) від 28 трав. 2002 р., № 461/6749 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 24. – Ч. 1. – Ст. 1181.

Про порядок ведення спеціальної митної статистики: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 груд. 2002 р., № 1865 // Уряд. кур’єр 19.12.2002. – С. 20.

European Sourcebook of Crime and Criminal Justice Statistics – 2006 – 169 р.

Кальман О.Г., Христич І.О. Правова статистика: Підруч. – Х.: Право, 2004. – 304 с.

Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учеб. – М.: Юристъ, 1999. – 400 с.

Лунеев В.В. Тенденции современной преступности и борьбы с ней в России / Государство и право. – № 1. – С. 5 – 14.

Лунеев В.В. Преступность ХХ века: мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 912 с.

Савюк Л.К. Правовая статистика: Учеб. – М.: Юристъ, 1999. – 588 с.

Статистика: Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.: За наук. ред. С.С. Герасименка. – К.: Київ. нац. економ. ун-т, 2000. – 467 с.

Кальман О.Г., Христич І.О. Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України: Наук.-практ. посіб. – Х.: Гимназия, 2002. – 140 с.

Моторин Р.М. Міжнародна статистика. – К.: Вища шк., 1993. – 203 с.

Трофімова Г.Г. Правова статистика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни. – К.: Київ. нац. екон. ун-т, 2000. – 75с.