міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

 

 

 

 

 

Навчально-методичний посібник

 

для самостійної роботи

та семінарських занять

з навчальної дисципліни

“історія держави і права

зарубіжних країн”

(відповідно до вимог ECTS)

 

 

для студентів І курсу

 

 

 

Харків

2007

 

 

 

З м і с т

 

1. Вступ.................................................................................

3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських

занять, самостійної роботи..................................................

 

5
3. Програма навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”.....................................................

 

6

4. Плани семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн..................................................................

 

22

5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів.....................................................................

 

40

6. Індивідуальна робота студентів......................................

43

7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”..

 

44

8. Контрольні питання для підготовки до іспиту..............

46

 

 

 

1. ВСТУП

 

Курс “Історія держави і права зарубіжних країн” є фундаментальною, базовою юридичною дисципліною і вимагає під час вивчення засвоєння величезного обсягу законодавства й фактажу, а також уміння аналізувати цей матеріал та робити самостійні висновки.

Дисципліна викладається з метою ознайомлення студентів на прикладі найзначніших світових типів державно-правових систем з історією виникнення і розвитку головних інститутів держави і права, показати закономірності та напрями їхнього розвитку, навчити самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання і навички сприятимуть кращому розумінню державно-правових реалій сучасності, сутності, негативних та позитивних сторін чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію.

Студенти повинні мати уяву про: предмет і метод історії держави і права; місце дисципліни у системі юридичних наук; методологію її викладання і вивчення; зміст головних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періодизацію курсу історії держави і права зарубіжних країн; становлення держави і формування права; закономірності та особливості виникнення та розвитку держави і права; вплив економіки на еволюцію державного ладу, права та правове становище окремих соціальних груп населення; основні типи й системи права, джерела та галузі матеріального та процесуального права, чітку тенденцію демократизації державних інститутів та поступове надання пріоритету правам і свободам людини.

Вивчення історії держави і права зарубіжних країн здійснюється шляхом комбінування лекційного курсу, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю (ПМК).

Підсумковою формою контролю знань є іспит для перевірки рівня засвоєння учбового матеріалу, уміння його аналізувати та використовувати для вирішення конкретних завдань.

Успішне оволодіння курсом історії держави і права зарубіжних країн передбачає, що студенти повинні:

– з н а т и  предмет, метод та сучасний стан проблем науки історії держави і права зарубіжних країн; головні типи держави, особливості, притаманні їхньому державному ладу та соціальному устрою, правовим системам; закономірності буржуазних революцій, засади і принципи розбудови буржуазної держави; головні буржуазні (континентальна та англосаксонська) системи права, їхні джерела та принципові положення; найважливіші правові кодифікації ХІХ-ХХ ст.; зміни у державному ладі та правових інститутах у XX ст., тенденції до зближення правових систем та утворення великих  міждержавних об’єднань;

– в і л ь н о   о р і є н т у в а т и с я  у системі основних джерел з історії держави і права зарубіжних країн;

– у м і т и  аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираючись, передусім, на принцип історизму та порівняльно-правовий метод; використовувати у практичній діяльності знання головних засад континентальної та англосаксонської систем права; використовувати знання курсу історії держави і права зарубіжних країн у практичній діяльності для удосконалення чинного законодавства України; на основі історико-правових знань самостійно робити прогнози суспільно-політичного життя та правового розвитку України.

 

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

№

п/п

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

семінари

самостійна робота

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Держава і право зарубіжних країн

за стародавніх часів та у період Середньовіччя

 1

Держава і право Стародавнього Сходу

14

6

4

4

 2

Держава і право античного світу

 

10

6

2

2

 3

Феодальна держава і право в країнах Європи

 

12

4

4

4

 4

Феодальна держава і право в країнах

Азії та Африки

4

 

 

4

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Держава і право зарубіжних

                                                країн Нового часу

 

 

 5

Виникнення буржуазної держави і права

22

10

6

6

 6

Розвиток буржуазної держави до

початку ХХ ст.

18

10

2

6

 7

Колоніальні імперії

2

 

 

2

 8

Виникнення і розвиток буржуазного права

12

4

6

2

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Держава і право зарубіжних країн                                             Новітнього часу

 9

Розвиток буржуазної держави в ХХ ст.

44

18

14

12

 10

Розпад колоніальних імперій і

утворення нових незалежних держав

6

2

2

2

 11

Основні зміни в праві буржуазних країн

4

 

 

4

 12

Національні держави Центральної

та Південно-Східної Європи

2

 

 

2

 

 

Разом

 

172*

60

40

50

 

                                                                                      * Із них 22 год – індивідуальна робота.
                                                    Затверджено

вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 9 від 29.04.07 р.)

 

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

 

Предмет науки “Історія держави і права зарубіжних країн” та її місце в системі юридичних наук. Методологія історії держави і права та методика викладу і вивчення. Загальнолюдські і загальнодемократичні цінності в історії держави і права зарубіжних країн.

Огляд літратури з історії держави і права зарубіжних країн. Основні теоретичні напрмки історико-правової науки.

Періодизація курсу історії держави і права зарубіжних країн.

 

Держава і право Стародавнього світу

 

Первісне суспільство і державні форми соціальної організації. Розклад виникнення соціальної нерівності. Становлення держави. Формування права.

Загальне й особливе у виникненні та розвитку держави і права в країнах Стародавнього Сходу і країнах античного світу.

 

Т е м а  1. Держава і право Стародавнього Сходу

 

Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу.

Утворення держави в Єгипті. Міста-держави Месопотамії. Династії Шан-Інь та Чжоу в Стародавньому Китаї. Утворення імперії Маур’я в Індії. Індоарійські коріння слов’янства.

Основні риси суспільно-економічного розвитку. Давньосхідна община. Кастовий лад в країнах Стародавнього Сходу: авілум і мушкенум Стародавнього Вавілону, система варн Стародавньої Індії. Правове становище рабів.

Дискусія про азіатський спосіб виробництва.

Державний лад, форми правління в країнах Стародавнього Сходу. Поняття східної теократії, її основні елементи.

Особливості державного ладу. Республіки Стародавньої Індії. Військова організація. Судовий устрій.

Основні закономірності виникнення та розвитку давньосхідного права. Зв’язок релігії з правом. Конфуціанство і легізм Стародавнього Китаю. Джерела права: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману, Фацзін. Право власності. Правове регулювання договірних відносин. Особливості договору позики в Індії та Вавілоні. Шлюбно-сімейне право. Правове закріплення станово-кастового поділу суспільства. Злочини і покарання. Судовий процес.

 

Т е м а  2. Держава і право античного світу

 

Виникнення держави в країнах античного світу.

Виникнення держави у Спарті. Особливості цього процесу.

Утворення Афінської держави. Реформи Тезея в Афінах. Синойкізм. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу Афін у V ст. до н.е.

Періодизація історії Римської держави. Боротьба патриціїв та плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Встановлення аристократичної республіки.

Основні риси суспільного ладу в античних державах.

Правове становище різних груп населення в Спарті, Афінах і Римі. Античне рабство. Статус ілотів Спарти. Пекулій та колонат у Римі.

Розвиток державного ладу в країнах античного світу.

Військово-аристократичний характер політичної організації Спарти. Органи влади і управління: архагети, герусія, народні збори. Ефорат. Пережитки родового устрою в державному механізмі Спарти. Пелопонеська війна і криза політичної системи Спарти.

Афінська демократична республіка. Центральні органи Афінської держави: народні збори, рада п’ятисот, геліея, ареопаг. Державні посади і порядки їх заміщення. Армія. Організація судової влади. Занепад афінської демократи. Антична колонізація.

Державний лад Риму в період Республіки. Види народних зборів, сенат, магістратура. Передумови переходу від республіки до імперії. Диктатура Сулли. Перший і другий триумвірати. Державний лад Риму в періоди принципату і домінату. Роль армії та чиновництва у політичній системі. Управління провінціями. Римська поліція. Судоустрій. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії.

Основні риси античного права.

Право Спарти. Закони Лікурга. Роль общинної власності. Шлюб і сімя. Пережитки матріархату.

Джерела афінського права. Закони Драконта і Солона. Звичаєве право і закон. Власність і обмеження в розпорядженні нею. Право зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання.

Основні етапи в розвитку римського права: найдавніший, класичний і посткласичний періоди. Джерела римського права. Квіритське (цивільне) право. Закони XII таблиць. Едікти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у правотворенні.

Римське право найдавнішого періоду. Право власності. Манципація. Контракти: нексум, стіпуляція. Шлюб і сім’я.

Римське право класичного та посткласичного періодів. Поділ права на публічне і приватне. Розвиток права власності. Поняття і види зобов’язань. Шлюбно-сімейне право.

Злочини і покарання згідно з римським правом.

Еволюція форм цивільного процесу: легісакційний процес, формулярний і екстраординарний.

Загальноісторичне значення римського права та його рецепція.

 

Держава і право Середніх віків

 

Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права. Загальні та особливі риси феодального суспільства і держави в країнах Європи, Азії та Африки. Роль релігії у феодальному суспільстві.

Періодизація історії держави і права Середніх віків.

 

Т е м а  3. Феодальна держава і право в країнах Європи

 

Розклад первіснообщинного ладу і формування феодальних відносин у племен Європи. Особливості виникнення держави у франків. Верденський договір 843 р. і утворення феодальної держави в Німеччині та Франції. Виникнення держави у англосаксів. Утворення феодальної державності у південних та західних слов’ян.

Ранньофеодальна монархія. Держава франків при Меровінгах і Каролінгах. Ранньофеодальна монархія в Англії, Франції та Німеччині у IX – XIII ст. Формування феодальних відносин. Суспільний лад феодальної Сербії та феодальної Чехії. Форми селянської залежності. Феодальна ієрархія. Сутність сюзеренітету-васалітету.

Особливості розвитку феодальних відносин у Східній Римській імперії (Візантії) та їх вплив на еволюцію державного ладу.

Державний лад європейських країн у період ранньофеодальної монархії. Королівська влада і центральні органи управління. Адміністративні та судові права феодалів. Розпад франкської імперії. Утворення “Священної Римської імперії” в Німеччині. Політична децентралізація Франції та Німеччини. Нормандське завоювання 1066 р. Англії та його значення для подальшого суспільного і політичного розвитку країни. Реформи Генріха II. Посилення королівської влади в Англії. Перше Болгарське царство (IX – XI ст.). Друге Болгарське царство. Ранньофеодальна монархія в Польщі. Державний лад Візантії. Імператор. Центральний державний апарат і місцеве управління. Військова організація та суд.

Станово-представницька монархія XIV – XVI ст. Зміни в суспільному ладі. Становище селянства. Формування трьох основних станів: духовенства, дворянства і городян.

Політичне об’єднання Франції. Посилення королівської влади. Генеральні штати, їх структура, компетенція. Центральне і місцеве управління. Судова система.

Соціально-політична боротьба в Англії в кінці XII – на початку XIII ст. Велика хартія вольностей 1215 р. Утворення парламенту. Організація місцевого самоврядування. Еволюція судової системи.

Своєрідність у розвитку феодальної Німеччини. Збереження політичної роздробленості. “Золота булла” 1356 р. та її реакційна роль.

Станово-представницька монархія в Чехії та Польщі. Шляхетська Річ Посполита. Реформи Казиміра Великого. Радомська Конституція 1505 р. Вальні сейми і сеймики. Конфедерації.

Виникнення і розвиток міст. Боротьба за міське самоврядування. Міські республіки: Генуя, Флоренція, Ганзейський союз. Цехи і гільдії. Братства. Суд.

Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи у XV – XVII ст. Зародження абсолютизму. Розклад феодальних станів. Зростання буржуазії.

Класичний абсолютизм Франції. Реформи кардинала Рішельє. Правління Людовіка XIV. Необмежений характер королівської влади. Створення бюрократичного апарату. Місцеве управління. Інтенданти поліції, юстиції та фінансів. Накази в “запечатаних конвертах”. Організація постійної армії та поліцейської служби. Суд.

Незавершений характер абсолютизму в Англії. Взаємовідносини короля і парламенту. Таємна рада та Зоряна палата. Місцеве самоврядування. Особливості військової організації. Судова система.

Селянська війна 1525 р. в Німеччині. Реформація та її наслідки. Князівський абсолютизм. Піднесення курфюрстів. Збереження політичної роздробленості Німеччини.

Основні риси феодального права в країнах Західної Європи. Партикуляризм.

Джерела феодального права. Салічна Правда, Рипуарська Правда, Правда Іне. Французькі збірники кутюмів. Саксонське і Швабське зерцала в Німеччині. Розвиток королівського законодавства. Статутне право. “Кароліна” 1532 р. в Німеччині. Французький ордонанс 1670 р. Кодифікація Юстиніана у Візантії. Розвиток візантійського права в VIII – XIV ст. Еклога. Прохірон. Базиліки. Землеробський закон.

Основні пам’ятники права слов’янських держав. Болгарський “3акон судний людям” 865 р. Польська Правда. Сербський “Законник благовірного царя Стефана” 1349 р. Польські статути Казимира Великого, що були видані у 1347 р.

Канонічне право. Римсько-католицька церква в країнах Західної Європи. Інквізиція.

Розвиток міського права. Статути вільних міст, цехів і купецьких гільдій. Магдебурзьке право.

Рецепція римського права в Західній Європі.

Право феодальної земельної власності: алод, феод і бенефіцій. Його основні принципи: ієрархічна структура, становий характер, обмеження в розпорядженні, особливий порядок спадкування. Злочини і покарання. Обвинувально-змагальна форма процесу і розшуковий (інквізиційний) процес.

Особливості феодального права Англії. “Загальне право” і “право справедливості”. Статутне право. Феодальна поземельна власність. Майорат. Класифікація злочинів згідно з англійським правом. “Криваве законодавство” періоду абсолютизму.

 

Т е м а  4. Феодальна держава і право в країнах Азії

та Африки

 

Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права Азії та Африки. Традиційний характер суспільно-політичного життя і форм держави. Вплив релігії на соціальну і політичну структуру.

Перехід до феодалізму в Індії та Китаї. Виникнення феодального суспільства і феодальної держави в Японії.

Суспільно-політичний розвиток Китаю. Династії Тан, Мін і Цин. Імператорська влада. Традиційні державні відомства. Армія. Судова організація.

Станово-кастова структура феодальної Індії. Делійський султанат. Державна структура імперії Великого Могола. Збройні сили.

Державний лад ранньофеодальної Японії. Імператорська влада. Встановлення сьогунату. Органи центрального і місцевого управління. Військова організація.

Утворення Арабського халіфату. Суспільна структура. Організація державної влади. Судова система.

Середньовічні держави Африки: Гана, Малі, Сонгай, міста-держави Хауса. Суспільно-економічний розвиток. Центральні і місцеві управління.

Основні риси права феодального Китаю. Систематизація законів. Розвиток права у феодальній Індії. Коментарі до дхармашастр. Джерела і основні інститути права Японії.

Особливості становлення і розвитку мусульманського права, зв’язок релігії та права. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Іджма. Право власності. Договір. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання.

Право середньовічних африканських держав.

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ

 

Основні закономірності переходу від феодального ладу до буржуазного. Різноманітність шляхів і форм утвердження буржуазної державності і буржуазного права.

Періодизація історії буржуазної держави і права.

 

Т е м а  5. Виникнення буржуазної держави і права

 

Причини і передумови буржуазних революцій в Англії, Франції, Німеччині і Північній Америці. Основні завдання буржуазних революцій та їх рушійні сили. Особливості північноамериканської революції і революції в Німеччині.

Буржуазна революція 1640 – 1658 рр. в Англії. Політичні течії в революції. Довгий парламент. Три етапи революції. Встановлення конституційної монархії. Проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. “Знаряддя управління” 1653 р. Система органів влади і управління за часів протекторату. Військова диктатура Кромвеля. Реставрація Стюартів.

Революція 1775 – 1787 рр. у Північній Америці. Початок війни англійських колоній за незалежність. Лойялісти. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки 1776 р. Другий етап революції. Статті конфедерації і вічного союзу 1781 р. Мир з Англією 1783 р. – початок третього етапу революції. Повстання Д. Шейса. Розробка і прийняття Конституції США 1787 р. Білль про права 1791 р.

Буржуазна революція 1789 – 1794 рр. у Франції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є. Три основні етапи революції. Установчі збори. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція 1791 р. Жирондистська республіка. Диктатура якобінців. Революційний уряд. Конвент та його комітети. Революційний трибунал. Армія. Соціально-економічні заходи якобінців. Аграрне та робітниче законодавство.

Переворот 9-го термідора і термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Уряд Директорії.

Буржуазна революція 1848 – 1849 рр. в Німеччині, її причини і передумови. Революційні виступи в Австрії та Прусії. Франкфуртський парламент і Конституція 1849 р. Причини поразки революції, яка не вийшла за межі першого етапу.

Підсумки і наслідки буржуазних революцій в Англії, Франції, Німеччині і Північній Америці.

 

Т е м а  6. Розвиток буржуазної держави до початку XX ст.

 

Формування буржуазної конституційної монархії в Англії. “Славна революція” 1688 р. Білль про права 1689 р. і Акт про упорядкування 1701 р. Основні принципи британського парламентаризму. Оформлення державного механізму буржуазної конституційної монархії. Виборчі реформи 1832 р. і 1867 р. Консерватори (торі) і ліберали (віги). Подальший розвиток державних структур. Реформи місцевого самоврядування. Поліція. Судова реформа 1875 р.

Основні зміни в політичній системі Англії в останній чверті XIX ст.

Соціально-економічний і політичний розвиток США наприкінці XVIII ст. – у першій половині XIX ст. Міссурійський компроміс 1820 р.

Громадянська війна 1861 – 1865 рр. Законодавчі акти уряду А. Лінкольна: Гомстед-акт 1862 р. і Прокламація про звільнення рабів. Перемога Півночі. “Реконструкція Півдня”. Еволюція державного ладу. XIII – XV поправки до Конституції США. Зростання централізації. Посилення ролі Верховного Суду США. Еволюція державного ладу США у другій половині XIX століття. Конгрес. Президент США. Місцеве управління. Збройні сили. Поліція. Судова система США.

Соціально-політичний розвиток Франції у 1799 – 1870 рр. Переворот 18 брюмера (1799 р.) Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р. Консулат. Імперія Наполеона І. Створення централізованого бюрократичного апарату. Основні риси бонапартизму. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Липнева революція і Хартія 1830 р. Революція 1848 р. і проголошення (Другої) республіки. Конституція 1848 р. Державний переворот Луї Бонапарта (1851 р.) і Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Армія і поліція в системі бонапартизму.

Революція 18 березня 1871 р. Роль ЦК національної гвардії. Вибори і проголошення Паризької Комуни. Злам буржуазної державної машини Комуною. Декларація “До французького народу” 19 квітня 1871 р. Державний лад Паризької Комуни та принципи її організації. Соціально-економічні заходи Комуни. Судова система.

Виникнення Третьої республіки у Франції. Партії і політична боротьба після загибелі Комуни. Конституційні закони 1875 р.

Соціально-політичні наслідки поразки буржуазної революції 1848 р. в Німеччині. Пруський шлях розвитку капіталізму. Об’єднання Німеччини через Пруську монархію. Створення Німецької імперії. Імперська Конституція 1871 р. Державний лад. Судова система. Панування Прусії в Німецькій імперії. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію – Австро-Угорщину. Управління Галичиною.

Становлення національних держав у Південно-Східній Європі. Утворення Румунського королівства. Конституція 1866 р. Виникнення Сербської держави. Утворення Болгарської держави. Тирнівська конституція 1879 р.

Реставрація Мейдзі – початок революційних перетворень в Японії. Буржуазні реформи 70-80-х рр. XIX ст. Зміни в політичній системі Японії. Виникнення політичних партій. Конституція 1889 р. Створення буржуазної системи управління. Збереження в державному апараті феодальних установ і традицій.

Велика селянська війна 1850 – 1864 рр. у Китаї. Криза політичної системи. Рух за введення конституційного правління наприкінці XIX ст. “400 днів” реформ. Три принципи Сунь Ятсена. Сінхайська революція 1911 р. Скинення Маньчжурської династії Цинь. Проголошення республіки.

Іспанські і португальські завоювання в Латинській Америці. Визвольна війна 1810 – 1826 рр. і утворення незалежних держав.Перші конституції латиноамериканських держав. Встановлення монархії у Бразилії. Конституція 1824 р.

Розвиток латиноамериканських держав у XIX ст.

Утворення політичних партій. Кауділізм і військові перевороти. Проголошсння республіки в Бразилії у 1889 р. Конституційна нестабільність.

 

Т е м а  7. Колоніальні імперії

 

Колоніальні володіння Англії. Організація управління колоніями. “Завойовані” колонії та “переселенські”. Домініони. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р. Імперські конференції. Акти про управління Індією. Акт про Британську Північну Америку 1867р.

Створення і розвиток французької колоніальної імперії. Організація управління колоніями. Реформа управління Алжиром.

Управління іспанськими, португальськими та німецькими колоніями.

 

Т е м а  8. Виникнення і розвиток буржуазного права

 

Буржуазні революції XVII – XIX ст. і виникнення нових буржуазних правових систем. Сутність буржуазного права та його принципи. Основні системи буржуазного права: англосаксонська, континентальна (романо-германська) тощо.

Англосаксонська система права. Поступова трансформація феодального права Англії в буржуазне.

Створення в Англії основних інститутів цивільного буржуазного права. Джерела цивільного права: “загальне право” і “Право справедливості”. Англійська доктрина судового прецеденту. Статутне право. Збереження феодальної форми та архаїчних правових інститутів. Поділ власності на “реальну” та “особисту”. Довірча власність (траст). Впровадження буржуазних принципів в традиційну англійську доктрину договору. Деліктне право та його особливості. Правовий статус торговельних компаній. Сімейне право. Специфічна система судових позовів.

Становлення і розвиток буржуазного кримінального права в Англії. Збереження феодальних кримінально-правових норм. Тричленна система злочинів. “Harbeas corpus act” 1679 р. Лібералізація каральної політики.

Поширення англосаксонської системи права в країнах Британської колоніальної імперії. Вплив англосаксонської системи на виникнення і розвиток буржуазного права в США.

Континентальна система буржуазного права. Основні закономірності її встановлення. Радикальне скасування у Франції старих феодальних правових інститутів та розробка нової правової системи.

Джерела цивільного права Франції. Роль закону. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Торговельний кодекс Франції 1807 р. Австрійський цивільний кодекс 1811 р. Саксонське цивільне уложення 1863 р. Розробка і прийняття Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1900 р., його структура, особливості. Торговельний кодекс Японії 1899 р.

Основні інститути цивільного права в країнах континентальної системи права. Рівність перед законом, священність і недоторканність приватної власності, свобода договору, рівність сторін у договорі, його обов’язковість. Нові принципи сімейного права Цивільний шлюб.

Виникнення буржуазного кримінального права. Декрети революції та Кримінальний кодекс Франції 1791 р. Кримінальний кодекс Франції 1810 р. Імперський кримінальний кодекс Німеччини 1871 р. Кримінальний кодекс Японії 1880р.

Розвиток буржуазного законодавства про працю. Закони про робітників та бідних в Англії. Законодавство про працю в США. Становище профспілок. Закон Ле-Шапельє 1791 р. у Франції. Законодавство 1884 р. про робітничі спілки. Закон про соціальне страхування 1883 р. в Німецькій імперії.

Регламентація дитячої та жіночої праці в Англії, Франції, США, Німеччині.

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВІТНЬОГО ЧАСУ

 

Т е м а  9. Розвиток буржуазної держави в XX ст.

 

Світ на початку XX ст. Зміни на політичній карті Європи після Першої світової війни. Друга світова війна та її державно-правові наслідки.

Сполучені Штати Америки. Розвиток державно-монополістичного капіталізму. Державне регулювання ринкових відносин. “Новий курс” президента Рузвельта і його основні заходи: відбудова банківсько-фінансової системи, відбудова промисловості, аграрна політика, боротьба з безробіттям. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. Асоціація прогресивних дій. Інші політичні партії та угруповання.

Основні зміни у державному ладі США. Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Демократизація виборчого права. XIX, XXIV і XXVI поправки до Конституції. Закон про виборчі права 1965 р. Президент. Апарат Білого дому. Мілітаризація державного апарату. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США.

Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів після Другої світової війни.

Велика Британія. Соціально-економічна структура. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії.

Еволюції державного ладу. Акт про парламент 1911 р.

Реформа парламенту 1949 р. Спроби подальшої реорганізації палат лордів. Виборчі реформи 1918 р. і 1928 р. Акт про народне представництво 1948 р. Корона. Посилення ролі кабінету. Стиль управління М. Тетчер. Лейбористські уряди. Поліцейські та судові органи. Обмеження місцевого самоврядування.

Третя республіка у Франції після Першої світової війни. Багатопартійність. Лівий блок і Національний блок. Робітничі партії. Фашистські організації. Народний фронт 1934 - 1938 рр. Уряд народного фронту. Державний механізм Третьої республіки.

Франція у Другій світовій війні. Кінець Третьої республіки. Боротьба за демократичну конституцію після закінчення другої світової війни. Референдуми 21 жовтня 1945 р. і 5 травня 1946 р. Конституція 1946 р. Четверта республіка у Франції. Антидемократичний перегляд Конституції 1946 р.

Військовий заколот 1958 р. в Алжирі. Уряд генерала де Голля. Утворення П’ятої республіки. Конституція 1958 р. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р. Кримінальна поліція Франції. Суд.

Посилення виконавчої влади в провідних країнах буржуазної демократії. Територія та практика делегованого законодавства у Великій Британії, Франції та США.

Німеччина. Революція у листопаді 1918 р. та її наслідки. Веймарська Конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки (1919 – 1933 рр.). “Президентські” кабінети. Управління в землях.

Партії і політична боротьба в умовах Веймарської республіки. Встановлення нацистської диктатури. Зміни в державному ладі. Фюрер, рейхстаг, імперська канцелярія. Каральні органи. Агресивна зовнішня політика.

Поразка фашистської Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамські угоди. Окупаційний Статут. Політика розколу країни: Бізонія і Тризонія.

Утворення ФРН. Основні риси Боннської конституції 1949 р. Еволюція політичного режиму. Структура поліцейського апарату.

Утворення єдиної німецької держави у жовтні 1990 р. Державний устрій Німеччини.

Італія на початку XX ст. економічна і політична криза після закінчення Першої світової війни. Розвиток фашистського руху. “Похід на Рим” фашистських загонів у жовтні 1922 р. Встановлення фашистської диктатури. Виняткові закони 1926 – 1927 рр. Одержавлення фашистської партії. Принципи корпоративної системи. Хартія праці 1927 р. Каральні органи.

Італія після Другої світової війни. Боротьба за демократизацію суспільного і державного ладу. Конституція 1947 р.

Японія в період між двома світовими війнами. Мілітаризація суспільства. “Нова політична структура” і “Нова економічна структура”. Збереження монархічної влади. Каральні органи.

Японська держава після Другої світової війни. Перебудова суспільно-економічних засад. Конституція Японії 1947р.

Початок новодемократичної революції в Китаї. Період  громадянських революційних війн. Утворення Китайської Народної Республіки. Конституція КНР 1954 р. Основний закон 1975 р. і Конституція 1978 р. Конституція КНР 1982 р.

 

Т е м а  10. Розпад колоніальних імперій і утворення нових

незалежних держав

 

Криза колоніальної системи після Першої світової війни. “Маневри” колонізаторів. Новий підйом національно-визвольної боротьби у колоніях після Другої світової війни. Остаточний розпад колоніальних імперій.

Розпад Британської колоніальної імперії. Імперські конференції 1926 р. і 1930 р. Вестмінстерський статут 1931 р. Британська співдружність націй. Підйом національно-визвольного руху. Руйнування колоніальної імперії.

Криза Французької колоніальної імперії. Боротьба колоній за незалежність. Зміни в структурі Французької колоніальної імперії після прийняття Конституції Франції 1946 р. Створення Французького Союзу. Спілка сімнадцяти африканських колоній. Проголошення у 1962 р. незалежності Алжиру.

Утворення Республіки Індії. Підйом національно визвольної боротьби в Індії після першої світової війни. Колоніальна політика Великої Британії. Конституції 1919 р. і 1935 р. Політичні та правові ідеї гандизму. Акт про незалежність Індії 1947 р. і утворення двох домініонів. Конституція Індії 1949 р. Проголошення Республіки Індія 1950 р. Державний лад. Управління штатами.

Проголошення незалежності Індонезії. Конституція 1946 р. Посилення влади президента. Переворот генерала Сухарто в 1965 р. Роль військових.

Національно-визвольні революції у країнах Арабського Сходу. Національна революція в Єгипті. Конституції 1956 р. і 1971 р. Боротьба за національну незалежність Сірії та Лівану. Національно-визвольна війна в Алжирі. Утворення Демократичної Республіки Афганістан.

Боротьба за незалежність у колоніях тропічної Африки.

Піднесення національно-визвольного і демократичного руху в Латинській Америці.

 

Т е м а  11. Основні зміни в праві буржуазних країн

 

Нові тенденції у розвитку правових систем. Поява нових галузей законодавства і комплексних галузей права. Вплив міжнародних правових норм на внутрішнє право окремих держав.

Активізація кодифікаційної діяльності у Франції та США. Практика консолідованих законів у Великій Британії.

Розвиток цивільного і торгового права. Суб’єкти права. Статус фізичної та юридичної особи. Правові форми організації монополістичного капіталу. “Контрольний пакет” акцій. Патентні карателі. Антитрестовське законодавство. Еволюція права власності. Право зобов’язань. Нові види договорів. Договори приєднання. Державно-адмінітративне втручання в сферу договірних відносин.

Прогресивні нововведення в сімейному праві. Правове становище заміжньої жінки. Шлюбні контракти.

Соціальне законодавство. Становище професійних спілок. Право на страйк. Закон Вагнера 1935 р. і Закон Тафта-Зартлі 1947 р. у США. Закон “Про відносини в промисловості” 1971 р. у Великій Британії.

Зміни у кримінальному праві. Кримінальний кодекс Франції 1992 р. Кримінальний кодекс США 1909 р. Кримінальний кодекс Японії 1907 р. Боротьба із загальнокримінальною злочинністю. Удосконалення пенітенціарної системи. Кримінальне законодавство про політичні злочини. Закон про внутрішню безпеку (Закон Маккарена-Вудда) 1950 р. у США.

Кримінально-процесуальне право. Закони ФРН 1974 р. про зміни в кримінально-процесуальному праві. Розвиток сумарного судочинства у Великій Британії та США.

 

Т е м а  12. Національні держави Центральної

та Південно-Східної Європи

 

Виникнення після Першої світової війни національних держав у Чехословаччині, Угорщині, Югославії, Болгарії. Утворення незалежної Польської Республіки.

Конституційне самовизначення Болгарії. Мала Конституція Польщі 1919р. Конституція Румунії 1923 р. Тимчасова конституція Чехословаччини 1918 р. Відовданська конституція Югославії 1921 р.

Державні перевороти і встановлення авторитарних режимів у Югославії, Болгарії, Угорщині. Антидемократична Конституція Польщі 1935 р. Політичний режим Антонеску в Румунії.

Характер і форми революцій середини 40-х рр. XX ст. в країнах Центральної і Південно-Східної Європи. Встановлення народно-демократичної влади. Будівництво нового державного апарату. Конституційне законодавство.

Особливості соціально-політичного розвитку європейських країн народної демократії. Деформація економіки та суспільно-політичного ладу. Криза системи “реального соціалізму”.

Демократичні революції 1989 – 1990 рр. і демонтаж адміністративно-бюрократичної системи управління. Утворення незалежних Чеської та Словацької держав.

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА зарубіжних країн

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Головна мета проведення семінарів з історії держави і права зарубіжних країн – поглиблення та закріплення найбільш складних і важливих тем курсу. На семінарських заняттях студенти набувають навичок самостійного опрацювання джерел права, аналізу законодавчого матеріалу, правильного формулювання і висловлювання своїх думок під час обговорення теми.

Основою для роботи в семінарі є законодавство та інші пам’ятки з історії держави і права, різний нормативний матеріал. Аналіз таких джерел, як Закони царя Хаммурапі, Салічна Правда, Конституція США 1787 р., Декларація прав людини і громадянина 1789 р., Цивільний кодекс Франції 1804 р., Конституції Франції 1946 і 1958 рр., Конституції Німеччини 1919 і 1949 рр. та інших документів дає можливість зрозуміти сутність головних інститутів права, структуру державного механізму тощо, а отже, підготуватися до відповіді на запитання, поставлені в плані семінарського заняття. Необхідний законодавчий матеріал для засвоєння тем семінарів та виконання практичних завдань, які додаються до багатьох тем, міститься у навчальному посібнику “Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн”, опрацьований викладачами кафедри історії держави і права Національної юридичної академії України.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ін Юре, 2003.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці. – К.: Навч. метод. каб. вищ. освіти, 1991.

Черниловский 3.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юристъ, 1996 (можна й попередні видання).

История государства и права зарубежных стран. Ч.1.: Учеб. / Под ред. Н.А. Крашенинниковой, О.А. Жидкова. – М.:  НОРМА – ИНФРА • М, 1998. – Ч.2.

Всеобщая история государства и права: Учебник. / Под ред.  К.И. Батыра. – М.: Былина, 2000. – С. 496 (можна й попередні видання).

Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник. В 2 т. – М.: Остожье, 1998.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посіб. / За ред. В.Д. Гончаренка; кол. упоряд.: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Ін Юре, 2002.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1998.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. пособ. / Сост. В.Н. Садиков; Под ред. З.М. Черниловского. – М: Фирма Гардарика, 1996.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов. – М.: Зерцало, 1999.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Новое и Новейшее время) / Сост. Н.А. Крашенинникова. – М.: Зерцало, 1999.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Т. 1, 2 / Под ред. К.И. Батыра, Е.В. Голинсковой. – М.: Юристъ, 1996.

 

 

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

 

Тематика семінарського заняття „ Закони царя Хаммурапі”

 

П л а н

 

1.  Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

2.  Зміст законів Хаммурапі:

а) кастовий устрій і його закріплення в законах;

б) право власності;

в) договір позики;

г) злочини і покарання.

         3. Історичне значення законів царя Хаммурапі.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Страхов М.М. Історія держави і права Стародавнього Світу: Навч. посіб. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994.

Государство и социальные структуры на древнем Востоке: Сб. ст. – М.: Наука (Гл. ред. вост. лит.), 1989.

Дьяконов И.М. Общественный и государственный строй древнего Двуречья. Шумер. – М.: Изд-во вост. лит., 1959.

Законы вавилонского царя Хаммурапи // Хрестоматия по истории Древнего Востока. Ч. І. – М.: Высш. шк., 1980.

Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика / Пер. с англ. – М.: Мысль, 1992.

 

 

ДЕРЖАВА І ПРАВО АНТИЧНОГО СВІТУ

 

Тематика семінарського завдання  2. „Закони ХІІ таблиць”

 

П л а н

 

1.  Закони ХІІ таблиць – перша кодифікація римського права.

2.  Зміст Законів ХІІ таблиць:

а) правовий статус населення;

б) право приватної власності;

в) договір позики;

г) злочини і покарання.

3. Значення Законів ХІІ таблиць в історії римського права.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підопригора О.А. Основи римського приватного права: Підруч. – К.: Вентурі, 1997.

Подопригора А.А. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. – К.: Вентури, 1995.

Новицкий И.Б. Римское право. – М.: Ассоциация “Гуманитарное знание” “ТЕИС”, 1997.

Савельев В.А. История римского частного права. – М.: Юристъ, 1995.

Андреев М.Н. Римское частное право. – 4-е изд., перераб. – София: “Наука и изкуство”, 1971.

Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения / Пер. с чеш. – М.: Юрид. лит., 1989.

Покровский И.А. История римского права. – СПб.: Право, 1998.

 

ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

 

Тематика семінарського заняття № 1 „Право і процес за

Салічною Правдою”

 

П л а н

 

1.  Походження Салічної Правди та її загальна характеристика.

2.  Злочини проти власності за Салічною Правдою.

3.  Злочини проти особи.

4.  Феодальна ієрархія в праві Салічної Правди.

5.  Судовий процес: процесуальні відносини сторін до суду, виклик до суду, види доказів.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Салическая Правда. – М.: Госюриздат, 1950.

Лебек Ст. Происхождение франков. V-ІХ вв. / Пер. с франц. – М.: Скарабей, 1993. – Разд. 1-3.

Раннефеодальные государства в Европе V-ІХ вв. – М., 1996.

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

Скласти таблицю, яка б ілюструвала залежність покарання за вбивство від соціального становища потерпілого (соціальне становище – розмір штрафу).

 

 

Тематика семінарського заняття № 2 „Велика хартія

вольностей 1215 р.”

 

П л а н

 

1.  Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму:

а) суспільно-політичний розвиток Англії до середини ХІ ст.;

б) норманське завоювання Англії у 1066 р. Реформи Генріха ІІ.

2.  Прийняття Великої Хартії вольностей 1215 р.

3.  Правове становище різних груп населення Англії згідно з Великою хартією вольностей:

а) права і привілеї великих баронів;

б) відображення в Хартії інтересів лицарства та міського населення.

4.  Значення Великої Хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Страхов Н.Н. Государство и право феодальной Англии. – Х.: Юрид. ин-т, 1964.

Петрушевский Д.М. Великая Хартия вольностей и конституционная борьба в английском обществе во второй половине ХІІІ в. – М.: Изд-во М. и С. Сабашниковых, 1918.

 

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

Скласти таблицю, яка б містила перелік прав і привілеїв баронів, забезпечених Великою Хартією вольностей 1215 р. (визнання суду перів, чітке встановлення розміру податків короні та ін.), а також інших суспільних груп населення.

 

 

ВИНИКНЕННЯ БУРЖУАЗНОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

Тематика семінарського завдання № 1. „Знаряддя

управління” 1653 р.”

 

П л а н

 

1.  Буржуазна революція в Англії та її головні етапи.

2.  Зміст і сутність протекторату Кромвеля:

а) причини встановлення протекторату;

б) система органів влади за Знаряддям управління.

3.  Роль і місце протекторату Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Форма правления государством в Англии, Шотландии, Ирландии и владениями, им принадлежащими (“Орудие управления”) – полн. текст // Конституции и законодат. акты бурж. гос-в в XVII-XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. – М.: Госюриздат, 1957. – С. 86-95.

История буржуазного конституционализма XVII-XIX вв. / Отв. ред. В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1983.

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

Складіть таблицю повноважень лорда-протектора і парламенту (з наведенням статей).

 

Тема семінарського завдання № 2 „Декларація незалежності США.  Статті конфедерації”

 

П л а н

 

1. Буржуазна революція XVIII ст. у Північній Америці та її етапи.

2. Зміст Декларації незалежності США.

3. Зміст Статей конфедерації.

4. Історичне значення Декларації незалежності і Статей конфедерації.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Конституция США: История и современность / Под ред. А.А. Мишина, Е.Ф. Язькова. – М.: Юрид. лит., 1988.

Савельев В.А. Капитолий США: прошлое и настоящее. – М.: Мысль, 1989.

История США. Том первый. 1607-1877. – М.: Наука, 1983. – С.131-137.

Севостьянов Г.Н., Уткин А.И. Томас Джефферсон. – М.: Наука, 1976.

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

Посилаючись на конкретні норми Статей конфедерації, у формі таблиці наведіть повноваження, які зберігалися за штатами, і повноваження, що належали Сполученим Штатам.

 

Тема семінарської конференції №  3 „Конституція

Сполучених Штатів Америки 1787 р.”

 

П л а н

 

1.                         Загальна характеристика третього етапу буржуазної революції XVIII ст. у Північній Америці.

2.   Прийняття Конституції Сполучених Штатів Америки 1787 р.

3.                         Зміст Конституції США:

а) США – федеративна держава;

б) президент і його повноваження;

в) Конгрес і його повноваження;

г) система стримувань і противаг.

4.                         Білль про права 1791р. і його зміст.

5.                         Історичне значення Конституції США 1787 р. і Білля про права 1791 р.

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посіб.: Пер. з англ. О.М.Мокровольського. – К.: Веселка, 1993.

Мишин А.А., Власихин З.А, Конституция США. Политико-правовой комментарий. – М.: Междунар. отношения, 1985.

Конституция США: История и современность / Под ред. А.А. Мишина, Е.Ф. Язькова. – М.: Юрид. лит., 1988.

Савельев В.А. Капитолий США: прошлое и настоящее. – М.: Мысль, 1989.

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

Зобразити структуру державних органів США за допомогою схеми.

 

Тематика семінарського заняття № 4. Декларація прав

людини і громадянина 1789 р.

 

П л а н

 

1.  Початок буржуазної революції ХVIII ст. у Франції. Прийняття Декларації прав людини і громадянина.

2.  Права і свободи людини і громадянина, проголошені Декларацією 1789 р.

3.  Історичне значення Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История буржуазного конституционализма XVII-XIX вв. / Отв. ред. В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1983.

Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой французской революции. М.: Мысль, 1979.

Карлейль Т. История Французской революции: Пер. с англ. Ю.В. Дубровина и Е.А. Мельниковой. – М.: Мысль, 1991. – Ч.1.

Черкасов П.П. Генерал Лафайет. Исторический портрет. М.: Наука, 1987.

 

Тематика семінарського заняття № 5 „Якобінська диктатура у Франції”

 

П л а н

 

1.  Буржуазна революція ХVIII ст. у Франції та її головні етапи.

2.  Якобінська диктатура 1793-1794 рр.:

а) встановлення якобінської диктатури;

б) революційний уряд;

в) соціально-економічні заходи якобінців.

3.  Класова сутність та історичне значення якобінської диктатури.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История буржуазного конституционализма XVII-XIX вв. / Отв. ред. В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1983.

Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой французской революции. – М.: Мысль, 1979.

Карлейль Т. История Французской революции: Пер. с англ. Ю.В. Дубровина и Е.А. Мельниковой. – М.: Мысль, 1991. – Ч.1.

 

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

1. Складіть схему Революційного уряду якобінської диктатури.

2. Складіть таблицю, відобразивши (з посиланням на нормативні акти) повноваження кожного органу Революційного уряду якобінської диктатури.

 

Тематика семінарського заняття № 6 „Формування

буржуазної конституційної монархії в Англії"

 

П л а н

 

1.  “Славна революція” 1688 р. і її наслідки.

2.  Білль про права 1689 р. і Акт про упорядкування 1701 р. Особливості англійської конституції.

3.  Державний механізм англійської конституційної монархії.

4.    Виборчі реформи 1832 р. та 1867 р. Судова реформа 1875 р.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История буржуазного конституцинализма XVII-XIX вв. / Под ред. В.С.Нерсесянца. – М.: Наука, 1989.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 318, 319, 321, 325.

Підручники.

 

 

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК БУРЖУАЗНОГО ПРАВА

 

Тематика семінарського заняття № 1. „Французький цивільний кодекс 1804 р.”

 

П л а н

 

1.  Опрацювання та прийняття Французького цивільного кодексу 1804 р. Його структура.

2.  Фізичні особи за Цивільним кодексом 1804 р. (правоздатність і дієздатність).

3.  Право приватної власності.

4.  Право зобов’язань.

5.  Шлюбно-сімейне право.

6.  3начення Французького цивільного кодексу для роз-витку буржуазного цивільного права.

 

С  п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Французский гражданский кодекс 1804 года. – М.: Юриздат, 1941.

Боботов С.В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель. – М.: Норма, 1998.

 

 

Тематика семінарського заняття № 2. „Кримінальний кодекс Франції 1810 р.”

 

П л а н

 

1.  Історія прийняття Кримінального кодексу Франції 1810 р.

2.  Поняття злочину і покарання за Кримінальним кодексом 1810 р.

3.  3лочини і провини проти особи.

4.  3лочини і провини проти власності.

5.  3агальна оцінка та значення Кримінального кодексу Франції 1810 р.

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

Скласти таблицю – Класифікація злочинів-покарань (з наведенням відповідних статей кодексу 1810 р.).

 

Тематика семінарського заняття № 3 „Основні законодавчі акти періоду Громадянської війни у США”

 

П л а н

 

1.  Причини і передумови громадянської війни 1861-1865 рр. у США.

2.  Законодавчі акти уряду президента Авраама Лінкольна.

3.   Підсумки громадянської війни. Поправки до Конституції США.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История США. В 4 т. – Т. 1.: 1607-1877.  – М.: Наука, 1983.

Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982.

 

Тематика семінарського заняття № 4. „Конституція

Німеччини 1871 р.”

 

П л а н

 

1.  Об’єднання Німеччини під владою Пруссії.

2.  Імперська Конституція 1871 р.

3.  Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р.:

а) імперські органи влади і управління;

б) імперська армія;

в) панування Пруссії в Німецькій імперії.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Конституция Германии 16 апреля 1871г. (полн. текст) // Конституции и законодат. акты бурж. гос-в в XVII-XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. – М.: Госюриздат, 1957. – С.558-576.

История буржуазного конституционализма XVII-XIX вв. / Под ред. В.С.Нерсесянца. – М.: Наука, 1983.

История буржуазного конституционализма XIX в. / Под ред. В.С.Нерсесянца. – М.: Наука, 1986.

 

 

РОЗВИТОК БУРЖУАЗНОЇ ДЕРЖАВИ В ХХ СТ.

 

Тематика семінарського заняття № 1.“Новий курс” президента США Ф.Рузвельта”

 

П л а н

 

1.  Причини запровадження урядом США “нового курсу”. Його мета.

2.  Регулювання економіки: фінанси, промисловість, сільське господарство.

3.  Соціальні реформи: регулювання трудових відносин, боротьба з безробіттям.

4.  Значення “нового курсу”.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История США. – М.: Наука, 1985. – Т.3.: 1918-1945. – С. 213-228, 245-254.

Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. – М.: Наука, 1979.

Мальков В.Л., Наджафов Д.Г. Америка на перепутье, 1929-1938: Очерк социально-политической истории “Нового курса” США. – М., 1967.

Яковлев Н.Н. Франклин Рузвельт – человек и политик. – М.: Междунар. отношения, 1981.

 

Тематика семінарського заняття № 2.  „Конституція Німецької імперії 1919 р. – “Веймарська конституція”

 

П л а н

 

1.  Революція (листопад 1918р.) у Німеччині. Її характер і особливості.

2.  Опрацювання й прийняття Веймарської конституції 1919 року.

3.  Зміст Веймарської конституції.

а) система органів влади і управління за Конституцією:

форма правління (президент і його повноваження);

-  законодавчі органи (рейхсрат і рейхстаг), їх повноваження і співвідношення;

-  імперський уряд, його склад і компетенція;

б) формальний характер федеративного державного устрою “імперії”;

в) система юстиції і гарантії суддів;

г) права і обов’язки громадян.

4. Значення Веймарської конституції.

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

1.  Складіть з посиланням на норми Веймарської конституції таблицю повноважень органів влади і управління Німеччини.

2.  Складіть з посиланням на норми Веймарської конституції таблицю повноважень “імперії” і земель.

 

Тематика семінарського заняття № 3 . „Встановлення

фашистської диктатури у Німеччині”

 

П л а н

 

1.  Прихід фашистської партії до влади у Німеччині.

2.  Встановлення фашистської диктатури у Німеччині:

а) зміна конституційного ладу Німеччині;

б) механізм фашистської диктатури:

1.  Злиття нациської партії і СС з державою;

2.  Апарат терору (СС і його складові, суди, концтабори, армія);

3.  Керівництво економікою;

4.  Система пропаганди;

в) Політика агресії.

3.  Міжнародне засудження ідеології і практики фашизму.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Галкин А.А. Германский фашизм. – М.: Наука, 1989.

СС в действии. Документы о преступлениях СС / Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1968.

Розанов Г.Л. Германия под властью фашизма (1933-1939 гг.). – М.: Междунар. отношения, 1964.

Мельников Д.Е., Черная Л.Б. Преступник номер 1. На-цистский режим и его фюрер. – М.: Агентство печати новости, 1982.

Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацистской Германии 1933-1945. – М.: Политиздат, 1988.

 

Тематика семінарського заняття № 4. „Конституція

Французької Республіки 1946 р.”

 

П л а н

 

1.  Опрацювання і прийняття Конституції Франції 1946 р.

2.  Основні положення Конституції 1946 р.

а) економічні та політичні права французьких громадян;

б) вищі органи влади і управління.

3.  Причини скасування Конституції 1946 р.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История Франции. Т. 3. – М.: Наука, 1973. – С. 287-322.

Крутоголов М.А. Государственный строй современной Франции (Четвертая республика). – М.: Изд-во АН СССР, 1958.

Смирнов В.П. Новейшая история Франции. 1918-1975. – М.: Высш. шк., 1979. – С. 237-246.

Прело М. Конституционное право Франции / Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1957.

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

Складіть схему вищих органів влади і управління Франції за Конституцією 1946 р.

 

Тематика семінарського заняття № 5. „Основний закон

Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.”

 

П л а н

 

1.  Прийняття Основного закону Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.

2.  Зміст Основного закону Федеративної Республіки Німеччини:

а) федеративний державний устрій ФРН, суб’єкти федерації і їх повноваження;

б) система органів влади і управління за Конституцією:

-  законодавчі органи (бундесрат і бундестаг), їх повноваження і співвідношення;

-  президент і його повноваження;

-  федеральний канцлер і його компетенція;

в) права і обов’язки громадян;

г) норми, зумовлені конкретно-історичними обставинами прийняття конституції.

3.  Історичне значення Основного закону Федеративної Республіки Німеччини.

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

1.                         Порівняйте права громадян за Основним законом ФРН 1949 р. і Веймарською конституцією 1919 р. (складіть таблицю).

2.                         За допомогою таблиці порівняйте повноваження президента і федерального канцлера за Основним законом ФРН 1949 р. з повноваженнями президента і рехйсканцлера за Веймарською конституцією 1919 р.

3.                         Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління за Основним законом ФРН 1949 р.

 

 

Тематика семінарського заняття „Конституція Французької Республіки 1958 р.”

 

П л а н

 

1.  Історія прийняття Конституції Франції 1958 р.

2.  Державний лад Франції за Конституцією 1958 р.: президент, уряд, парламент, Конституційна рада.

3.  Значення Конституції Франції 1958 р. для розвитку держави.

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

История Франции. В 3 т. – М.: Наука, 1973. – Т.3. – С. 406-426.

Конституции буржуазных государств. – М.: Юрид. лит., 1982. – С.71-112.

Крутоголов М.А. Государственный строй Франции по Конституции 1958 г. – М.: Изд-во АН СССР, 1960.

 

П р а к т и ч н е   з а в д а н н я

 

На базі відповідних статей Конституції скласти схему вищих органів влади і управління Франції періоду П’ятої республіки.

 

 

РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ І УТВОРЕННЯ НОВИХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

 

Тематика семінарського заняття „Утворення Республіки Індії”

 

П л а н

 

1.  Правове становище індійських князівств та система управління Британською Індією за Законом про управління Індією 1935 р.

2.  Боротьба індійців за незалежність у 1936-1946 роках.

3.    Опрацювання і прийняття Акта про незалежність Індії 1947 р.

4.  Конституція Індії 1949 р.:

а) опрацювання, прийняття і набуття чинності Конституцією Індії;

б) система органів влади і управління за Конституцією Індії.

5.  Історичне значення Конституції Індії 1949 р.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Акт о правительственном строе Индии, 1935 года // Конституции буржуазных стран. – М.-Л.: Соцэкгиз, 1936. – Т.IV. Британская империя, доминионы, Индия, Филиппины. – С. 248-330.

Конституция Индии. Пер. с англ. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956.

Азад А.К. Индия добивается свободы. Автобиографический почерк. Пер. с англ. – М.: Изд-во. иностр. лит., 1961.

Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М.: Мысль, 1979.

Басу Д.Д. Основы конституционного права Индии. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986.

Гопал С. Джавахарлал Неру: Биография. В 3 т. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – Т.І.: 1889-1947; 1990. – Т.ІІ.: 1947-1956.

Криворучко О.В. Акт про незалежність Індії 1947 року (історико-правовий аспект). – Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997.

 

П р а к т и ч н і   з а в д а н н я

 

1.                         Складіть схему суб’єктів федерації за Конституцією Індії 1949 р.

2.                         Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління.

5. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Опис предмета курсу

 

 

Курс

Напрям, освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчального курсу

(структура залікового кредиту)

 

Кількість кредитів    ECTS: 5

 

 

 

Модулів: 3

 

 

Змістових модулів: 3

 

 

Загальна кількість

годин: 172

 

Тижневих годин: 8

 

6.0601

“Право”

 

7.06001

“Спеціаліст”

                     Обов’язкова:

 

 

 

Модуль I

Лекції: 60

Семінарські заняття: 40

 

Модуль ІI

Індивідуальна робота: 22

 

Модуль III

Самостійна робота: 50

 

Вид контролю: іспит

 

 

Організація поточного модульного контролю

 

Оцінювання знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК).  Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права зарубіжних країн”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права зарубіжних країн при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн є систематичність, активність роботи та успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.  

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 14 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Відповідно до вимог “Положення про організацію нав-чального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з історії держави і права зарубіжних країн може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з історії держави і права, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі та за власними інтересами за попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальної групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.


7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів  та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання з історії держави і права з сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета  включаються, як правило, три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

 

Oцінка за шкалою  ЕСТS

 

 

Визначення

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за

100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

 

 

5

90-100

В

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

4

80-89

C

Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок

75-79

D

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

 

 

3

 

 

 

70-74

Е

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

60-69

FХ

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий  повторний курс

1-34

 

 

8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ІСПИТУ

 

1.     Предмет та метод історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу.

2.     Основні риси суспільного та державного ладу в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

3.     Двірцева система управління в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

4.     Кастовий устрій в країнах Стародавнього Сходу. Система варн в Стародавній Індії.

5.     Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі.

6.     Право власності за Законами  царя Хаммурапі та Законами Ману.

7.     Шлюбно-сімейне право в країнах стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

8.     Злочини і покарання в праві Стародавнього Сходу. Звід кримінальних законів китайських династій.

9.     Особливості держави і права Античного світу. Утворення Афінської держави.

10.   Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта та Перикла у Афінах.

11.   Державний лад Афін у V-IV ст.. до н.е. Система афінської демократії.

12.   Особливості державного ладу Стародавньої Спарти.

13.   Утворення держави в Римі. Реформи Сервія Тулія.

14.   Державний лад Риму в період республіки.

15.   Перехід у Римі від республіки до імперії.

16.   Державний лад Риму в період принципату.

17.   Державний лад Риму в період домінанту.

18.   Поділ Римської імперії на Західну та Східну. Її державно-правовий розвиток.

19.   Право Стародавнього Риму (періодизація, джерела).

20.   Загальна характеристика Законів ХІІ таблиць.

21.   Право власності за Законами ХІІ таблиць. Сервітути.

22.   Договір займу в Стародавньому світі (за Законами Хаммурапі, Законами Ману, Законами ХІІ таблиць).

23.   Кодифікація Юстиніана (загальна характеристика).

24.   Суд та процес в Стародавньому Римі (легісакційний, формулярний, екстраординарний).

25.   Арабський халіфат. Основні риси держави і права.

26.   Держава і право  франків.

27.   Злочини проти особи та власності за Салічною Правдою.

28.   Феодальні держави Західної Європи. Основні етапи розвитку (ранньофеодальна станово-представницька та абсолютна монархії).

29.   Особливості державно-правового розвитку феодальної Англії. Норманське завоювання 1066 р. та його наслідки.

30.   Реформи Генріха ІІ. Державно-правовий розвиток Англії в ХІІ ст.

31.   Велика Хартія вольностей 1215 р.

32.       Особливості державно-правового розвитку феодальної Німеччини. Саксонське зерцало, Кароліна (загальна характеристика).

33.   Особливості державно-правового розвитку феодальної Франції.

34.   Сутність сюзеренітету-васалітету в країнах Європи. Феодальна земельна власність (алод, бенефіцій, феод).

35.   Феодальний суд у країнах Західної Європи. Звинувачувально-змагальний та інквізиційний процес.

36.  Буржуазна революція в Англії. Особливості, етапи та державно-правові наслідки буржуазної революції в Англії.

37.   Державно-правові наслідки реставрації Стюартів та “Славної революції” 1688 р.

38.   Habeas Corpus Act 1679 р. та Білль про права 1689 р.

39.   Формування конституційної монархії в Англії.

40.   Війна за незалежність у Північній Америці та утворення США. Декларація незалежності США 1776 р.

41.   Статті конфедерації 1781 р. Причини переходу до федеративного устрою США.

42.   Білль про права – перші 10 поправок до конституції США 1787 р.

43.   Державний лад за Конституцією США 1787 р.

44.   Державно-правові наслідки буржуазної революції у Франції 1789-1894 рр.

45.   Декларація прав людини і громадянина 1789 р. та Конституція Франції 1791 р. і закріплення в ній принципу розподілу влади.

46.   Конституції Франції 1795 р. (Директорія) та 1799 р. (Консульство).

47.   Перша імперія у Франції. Бонапартизм.

48.   Кодифікація французького цивільного права. Загальна характеристика Цивільного кодексу Франції 1804 р.

49.   Право приватної власності за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

50.   Зобов’язальне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

51.   Шлюбно-сімейне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

52.   Кримінальний кодекс Франції 1810 р. Розвиток французького кримінального законодавства в ХІХ ст.

53.   Конституційні хартії Франції 1814 р. та 1830 р.

54.   Буржуазні революції в Європі в середині XIX ст. Їхні державно-правові наслідки. Конституція Франції 1848 р. Франкфуртська Конституція 1849 р.

55.   Друга імперія у Франції. Революція 1871 р. та її державно-правові наслідки.

56.   Конституційні закони Франції 1875 р. Державний лад ІІІ республіки.

57.   Об’єднання Німеччини та Конституція 1871 р. Закріплення панівної ролі Пруссії в Німецькій імперії.

58.   Державний механізм конституційної монархії в Англії у XVIII-XIX ст.

59.   Акти про народне представництво в Англії 1832 р., 1867 р.

60.   Організація управління Британською колоніальною імперією в XVIII-XIX ст.

61.   Причини та передумови громадянської війни 1861-1865 рр. у США. Місурійський компроміс.

62.   Законодавчі акти А. Лінкольна у період громадянської війни у США.

63.   Загальне право Англії як основа формування англосаксонської системи буржуазного права.

64.   Виникнення та розвиток континентальної системи буржуазного права.

65.   Кримінальне уложення Германської імперії 1871 р.

66.   Німецьке Цивільне уложення 1900 р. Його структура та особливості.

67.   Суб’єкти цивільних правовідносин за Німецьким Цивільним уложенням 1900 р.

68.   Розвиток цивільного права та його кодифікація в ХІХ ст.

69.       Розвиток кримінального права та його кодифікація в ХІХ ст.

70.   Колоніальні держави в XVIII-ХІХ ст.

71.  Світ на початку ХХ ст. Зміни на політичній карті Європи після Першої світової війни.

72.   Політичні партії США у ХХ ст. Особливості виборів до Конгресу та виборів президента США.

73.   Посилення президентської влади в США у ХХ ст.

74.   Законодавство “Нового курсу” президента Ф. Рузвельта.

75.   Зміни державного ладу Великобританії в ХХ ст. Еволюція її партійної системи.

76.       Зростання ролі виконавчої влади у Великобританії в ХХ ст.

77.   Листопадова революція 1918 р. у Німеччині та її наслідки. Веймарська Конституція 1919 р.

78.   Партії, політична боротьба в умовах Веймарської республіки в Німеччині.

79.   Система органів влади та управління в період Веймарської республіки (1919-1933 рр.).

80.   Партійно-політична система Франції після Першої світової війни.

81.   Народний фронт у Франції (1934-1938 рр.), його законодавство. Франція у Другій світовій війні.

82.       Сутність делегованого законодавства в Англії, Франції, США.

83.   Встановлення фашистської диктатури в Італії та націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Зміни в державному ладі.

84.   Механізм нацистської диктатури в Німеччині. Міжнародне засудження ідеології фашизму.

85.   Особливості фашистського режиму в Італії.

86.   Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.

87.   Економічні та політичні права французьких громадян за Конституцією 1946 р. Причини скасування Конституції 1946 р.

88.   П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.

89.   Державний лад Франції в період П’ятої республіки.

90.   Криза колоніальної системи після Другої світової війни.

91.   Розпад Британської колоніальної імперії. Британська співдружність націй.

92.  Зміни в структурі Французької колоніальної імперії після прийняття Конституції Франції 1946 р.

93.  Національно-визвольний рух в Індії після Першої світової війни. Конституції 1919 р. та 1935 р.

94.  Утворення республіки Індія та Конституція 1949 р.

95.  Національно-визвольні революції  та конституційне законодавство у країнах Арабського Сходу.

96.  Японія в період між двома світовими війнами. Мілітаризація суспільства.

97.  Національні держави Центральної та Південно-Східної Європи в (1918-1945 рр.).

98.  Особливості соціально-політичного розвитку європейських країн народної демократії. Революції 1989 - 1990 рр. та її державно-правові наслідки.

99.  Утворення Федеративної республіки Німеччина (ФРН).

100.     Державний лад ФРН за Конституцією 1949 р.

101.     Утворення єдиної Німецької держави (1990 р.).

102.             Основні зміни у цивільному праві буржуазних країн у ХХ ст.

103.     Розвиток кримінального права буржуазних країн ХХ ст.

104.     Нові тенденції у розвитку правових систем у ХХ ст. Вплив міжнародних правових норм на внутрішнє право окремих держав.

105.     Прогресивні нововведення в сімейному праві в ХХ ст. Еволюція правового становища жінки.