Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

та практичних (семінарських) занять

з навчальної дисципліни

 

“АДМІНІСТРАТИВНЕ право”

 

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів ІІ-ІІІ курсів

 

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних (семінарських) занять з навчальної дисципліни “Адміністративне право” (відповідно до вимог ECTS) для студентів ІІ-ІІІ курсів / Уклад.: Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, Н.Б. Писаренко та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 89 с.

 

 

 

У к л а д а ч і:       Ю.П. Битяк,

                   В.В. Зуй,

                   Н.Б. Писаренко,

                   В.В. Богуцький,

                   І.В. Бойко,

                   В.М. Гаращук,

                   О.Т. Зима,

                   Д.В. Лученко,

                   Н.П. Матюхіна,

                   В.Я. Настюк,

                   М.М. Тищенко,

                   О.Б. Червякова,

                   М.Г. Шульга.

 

 

 

 

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 6 від 16.08.2007 р.)

 

 

 

 

                      © Національна юридична академія України, 2007

 

 

 

Зміст

 

1. Вступ....................................................................................3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних

      (семінарських) занять та самостійної роботи.................5

3. Програма навчальної дисципліни “Адміністративне

     право”...................................................................................11

4. Завдання до практичних (семінарських) занять

     та самостійної роботи.........................................................25

5. Самостійна робота студентів..............................................67

6. Поточний модульний контроль знань студентів..............68

7. Індивідуальна робота студентів.........................................73

8. Підсумкова оцінка успішності студентів з навчальної

    дисципліни “Адміністративне право”...............................74

9. Контрольні питання до іспиту з навчальної

    дисципліни “Адміністративне право”...............................76

10. Основні терміни.................................................................82

 

 

 

1. Вступ

 

Адміністративне право – одна з фундаментальних навчальних дисциплін, метою вивчення якої є надання студентам знань щодо правового забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів громадян у відносинах з органами державного управління (їх представниками). Вона передбачає також засвоєння знань щодо порядку здійснення державного управління, його форм і методів, особливостей управлінського впливу в різних сферах суспільного життя.

Оволодіння знаннями відбувається у формі лекцій, практичних (семінарських) занять, індивідуальних і групових консультацій для студентів, виконання студентами самостійних завдань, а також науково-дослідницької роботи студентів.

Під час  вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

          – знати предмет, метод і систему адміністративного права, зв’язок цієї галузі права з державним управлінням; основні проблеми науки адміністративного права; поняття та ознаки адміністративно-правових норм і відносин; суб’єктів адміністративного права та елементи їх статусу; функції, принципи, форми і методи державного управління; поняття адміністративного примусу та види його заходів; поняття та ознаки адміністративної відповідальності; поняття і принципи адміністративного процесу; сутність адміністративної юстиції та поняття адміністративного судочинства; способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні та спеціальні адміністративно-правові режими; особливості галузевого, міжгалузевого і регіонального державного управління; правові основи і організацію управління економікою, соціально-культурною та адміністративною сферами;

          – вміти використовувати отримані знання в практичній діяльності; вільно орієнтуватися в системі нормативно-правових актів, якими регламентуються відносини у сфері державного управління; аналізувати й коментувати відповідні нормативні положення; прогнозувати напрямки здійснення реформ у зазначеній сфері; користуватися сучасною науковою і спеціальною літературою, електронними юридичними базами даних, іншими інформаційними джерелами.

          Враховуючи чисельність нормативно-правових актів, якими регламентуються відносини у сфері державного управління, студентам пропонується при вивченні навчальної дисципліни “Адміністративне право” здійснювати пошук необхідних актів на Інтернет-сайті htth://portal.rada.gov.ua.

          Для полегшення сприйняття матеріалу до посібника включено перелік основних термінів, що використовуються при регулюванні відносин у сфері державного управління.

 

 

2. Загальний розрахунок годин лекцій,

практичних (семінарських) занять

ТА самостійної роботи

 

для студентів інституту прокуратури, інституту СБУ,

факультетів № 2, 3, 4, 9, 10

 

№ п/п

 

 

 

 

 

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

практичні (семінарські) заняття

самостійна

робота

1

Державне управління і виконавча влада

4

2

–

2

2

Предмет, метод і система адміністративного права України

4

2

2

–

3

Адміністративно-правові норми

4

2

–

2

4

Адміністративно-правові відносини

4

2

2

–

5

Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

4

2

2

–

6

Об’єднання громадян як суб’єкти

адміністративного права України

3

2

–

1

7

Органи виконавчої влади в Україні

8

4

2

2

8

Місцеві органи виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування

4

2

–

2

9

Державні службовці

6

2

2

2

10

Функції державного управління, їх види

3

2

–

1

11

Форми державного управління

6

2

2

2

12

Адміністративно-правові методи

8

2

2

4

13

Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

8

2

2

4

14

Адміністративне правопорушення, його

склад

6

4

2

–

15

Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення

адміністративних стягнень

10

4

2

4

16

Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за адміністративним правом

6

2

2

2

17

Адміністративний процес, його зміст

4

2

–

2

Закінчення

18

Загальні риси, принципи та структура

адміністративного процесу

6

2

2

2

19

Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення

6

2

2

2

20

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

8

4

2

2

21

Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні

6

2

2

2

22

Способи забезпечення законності і

дисципліни в державному управлінні:

загальна характеристика

4

2

–

2

23

Контроль у державному управлінні

6

2

2

2

24

Прокурорський нагляд у державному

управлінні

3

2

–

1

25

Контроль у державному управлінні з боку інститутів громадянського суспільства

3

2

–

1

26

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні

4

2

–

2

27

Поняття і види адміністративно-правових режимів в Україні

3

2

–

1

28

Правові засади галузевого, міжгалузевого та регіонального управління

5

2

2

1

29

Правові засади управління економікою

5

2

2

1

30

Управління обороною і національною

безпекою

5

2

2

1

31

Організаційно-правові засади управління

внутрішніми справами

5

2

2

1

32

Організаційно-правові засади управління юстицією

3

2

–

1

33

Управління освітою і наукою

3

2

–

1

34

Управління охороною здоров’я населення

3

2

–

1

Разом

192*

76

40

54

 

*В загальний розрахунок включається 22 год. на індивідуальну роботу.

Для студентів факультету № 6

 

 

 

№п/п

 

 

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

практичні

(семінарські) заняття

самостійна

робота

1

Державне управління і виконавча влада

4

2

–

2

2

 

Предмет, метод і система адміністративного права України

4

2

2

–

3

Адміністративно-правові норми

4

2

–

2

4

Адміністративно-правові відносини

4

2

2

–

5

 

Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

4

2

2

–

6

Об’єднання громадян як суб’єкти

адміністративного права України

3

2

–

1

7

Органи виконавчої влади в Україні

8

4

2

2

8

 

Місцеві органи виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування

4

2

–

2

9

Державні службовці

6

2

2

2

10

Функції державного управління, їх види

3

2

–

1

11

Форми державного управління

6

2

2

2

12

Адміністративно-правові методи

6

2

2

2

13

 

Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

6

2

2

2

14

Адміністративне правопорушення, його склад

6

4

2

–

15

 

 

Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення

адміністративних стягнень

7

4

2

1

16

 

Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за адміністративним правом

5

2

2

1

17

Адміністративний процес, його зміст

4

2

–

2

18

 

Загальні риси, принципи та структура

адміністративного процесу

6

2

2

2

19

 

 

 Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні

правопорушення

6

2

2

2

Закінчення

20

 

 

 

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

8

4

2

2

21

 

Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні

6

2

2

2

22

 

 

Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика

3

2

–

1

23

Контроль у державному управлінні

5

2

2

1

24

Прокурорський нагляд у державному управлінні

3

2

–

1

25

 

Контроль у державному управлінні з боку інститутів громадянського суспільства

3

2

–

1

26

 

 

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні

3

2

–

1

27

 

Поняття і види адміністративно-правових режимів в Україні

3

2

–

1

28

 

Правові засади галузевого, міжгалузевого та регіонального управління

5

2

2

1

29

Правові засади управління економікою

5

2

2

1

30

Управління обороною і національною безпекою

5

2

2

1

31

 

Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами

5

2

2

1

32

 

Організаційно-правові засади управління юстицією

3

2

–

1

33

Управління освітою і наукою

4

2

–

2

34

Управління охороною здоров’я населення

3

2

–

1

Разом

182*

76

40

44

 

 

 

 

* В загальний розрахунок включається 22 год на індивідуальну роботу.

Для студентів факультету № 7

 

 

№

п/п

 

 

 

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

практичні

(семінарські) заняття

самостійна

робота

1

Державне управління і виконавча влада

4

2

–

2

2

Предмет, метод і система адміністративного права України

4

2

2

–

3

Адміністративно-правові норми

4

2

–

2

4

Адміністративно-правові відносини

4

2

2

–

5

 

Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

4

2

2

–

6

Об’єднання громадян як суб’єкти

адміністративного права України

2

2

–

–

7

Органи виконавчої влади в Україні

8

4

2

2

8

Місцеві органи виконавчої влади. Органи

місцевого самоврядування

2

2

–

2

9

Державні службовці

6

2

2

2

10

Функції державного управління, їх види

4

2

–

2

11

Форми державного управління

6

2

2

2

12

Адміністративно-правові методи

6

2

2

2

13

Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

6

2

2

2

14

Адміністративне правопорушення, його склад

4

4

–

–

15

Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення

адміністративних стягнень

8

4

2

2

16

Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за адміністративним правом

4

2

–

2

17

Адміністративний процес, його зміст

4

2

–

2

18

Загальні риси, принципи та структура

адміністративного процесу

6

2

2

2

19

Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні

правопорушення

6

2

2

2

Закінчення

20

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

6

4

–

2

21

Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні

6

2

2

2

22

Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика

4

2

–

2

23

Контроль у державному управлінні

6

2

2

2

24

Прокурорський нагляд у державному

управлінні

4

2

–

2

25

Контроль у державному управлінні з боку інститутів громадянського суспільства

4

2

–

2

26

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні

3

2

–

1

27

Поняття і види адміністративно-правових режимів в Україні

3

2

–

1

28

Правові засади галузевого, міжгалузевого та регіонального управління

4

2

–

2

29

Правові засади управління економікою

4

2

–

2

30

Управління обороною і національною

безпекою

6

2

2

2

31

Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами

4

2

–

2

32

Організаційно-правові засади управління юстицією

4

2

–

2

33

Управління освітою і наукою

4

2

–

2

34

Управління охороною здоров’я населення

4

2

–

2

Разом

182*

76

28

56

 

 

 

* В загальний розрахунок включається 22 год на індивідуальну роботу.

 

                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 11 від 29.06.2007 р.)

 

 

 

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО”

 

Р о з д і л  I. Державне управління

та адміністративне право україни

 

1. Державне управління і виконавча влада

 

Управління як соціальне явища. Мета та види управління. Поняття, сутність і ознаки державного управління. Суб’єкти та об’єкти державного управління. Принципи державного управління, їх види. Сутність виконавчої влади. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

 

2. Предмет, метод і система

адміністративного права України

 

Адміністративне право як галузь права. Предмет адміністративного права. Зв’язки адміністративного права з іншими галузями українського права. Метод адміністративного права. Принципи адміністративного права, особливості їх класифікації. Система адміністративного права. Наука адміністративного права.

 

3. Адміністративно-правові норми

 

Поняття адміністративно-правової норми. Особливості норм адміністративного права. Структура норм адміністративного права. Види адміністративно-правових норм. Особливості адміністративно-процесуальних норм. Реалізація адміністративно-правових норм. Поняття джерела адміністративного права. Система та види джерел адміністративного права. Конституція як основне джерело адміністративного права. Систематизація адміністративного права.

 

4. Адміністративно-правові відносини

 

Поняття адміністративно-правових відносин. Риси адміністративно-правових відносин. Види адміністративно-правових відносин. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин.

 

 

Р о з д і л  II. СУБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

5. Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

 

Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина. Адміністративна правоздатність громадянина. Адміністративна дієздатність громадянина. Права та обов’язки громадян у сфері державного управління. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

 

6. Об’єднання громадян як суб’єкти

адміністративного права України

 

Поняття об’єднання громадян. Види об’єднань громадян. Порядок створення об’єднань громадян та припинення їх діяльності. Легалізація об’єднань громадян. Політичні партії, порядок їх реєстрації. Адміністративно-правовий статус громадських організацій. Адміністративно-правовий статус політичних партій. Правове положення релігійних організацій. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.

 

 

7. Органи виконавчої влади в Україні

 

Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади. Місце органів виконавчої влади в системі державного апарату. Види органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в системі органів державної влади. Основні завдання Кабінету Міністрів України. Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України. Компетенція та форми діяльності Кабінету Міністрів України. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з органами виконавчої влади, Президентом України, Верховною Радою України та її органами. Відносини Кабінету Міністрів з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян. Акти Кабінету Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади, їх види. Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади. Державні комітети в організаційно-правовому механізмі виконавчої влади. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

 

8. Місцеві органи виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування

 

          Система місцевих органів виконавчої влади. Правові засади організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади. Основні завдання і функції місцевих органів виконавчої влади. Принципи і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Акти місцевих державних адміністрацій.

          Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування. Повноваження і форми діяльності органів місцевого самоврядування. Відносини місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

 

 

9. Державні службовці

 

Державна служба: поняття, види і принципи. Право на державну службу. Правове регулювання державної служби. Основні напрями державної політики у сфері державної служби.

Державні службовці: поняття і види. Посада та посадова особа: співвідношення понять. Основні права та обов’язки державних службовців. Етика поведінки державного службовця.

Проходження служби в державних органах та їх апараті: поняття і стадії. Прийняття на державну службу. Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу. Способи зарахування на державну службу. Патронатна служба. Випробування при прийнятті на державну службу. Декларування доходів державних службовців. Присяга державних службовців. Обмеження, пов’язані із перебуванням на державній службі. Службова кар’єра. Організаційно-правові засади класифікації посад державних службовців. Ранги державних службовців. Стажування державних службовців. Навчання і підвищення кваліфікації державних службовців. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців. Підстави припинення державної служби. Відставка державного службовця як підстава припинення державної служби.

 

10. Функції державного управління, їх види

 

          Поняття функцій державного управління. Види функцій державного управління. Внутрішні та зовнішні функції державного управління. Постійні й тимчасові функції державного управління. Загальні та допоміжні функції державного управління. Спеціальні функції державного управління.

 

11. Форми державного управління

 

          Поняття і види форм державного управління Правові та неправові форми державного управління: поняття та юридичне значення.

          Правові акти державного управління: поняття та юридичне значення. Класифікація актів державного управління. Нормативні та індивідуальні акти управління. Адміністративний договір як форма державного управління: ознаки, суб’єктний склад, особливості правового регулювання та сфера застосування. Процесуальні форми управління.

          Взаємозв’язок функцій і форм державного управління.

 

 

Р о з д і л  III. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМ

ПРАВОМ УКРАЇНИ

 

12. Адміністративно-правові методи

 

Поняття адміністративно-правових методів (методів державного управління). Місце адміністративно-правових методів в механізмі державного управління, їх співвідношення з формами та функціями державного управління. Загальні ознаки адміністративно-правових методів. Класифікація методів державного управління.

Сутність та види державного примусу. Адміністративний примус як вид державного примусу. Специфічні риси адміністративного примусу. Класифікація заходів адміністративного примусу, її основні критерії. Поняття та особливості застосування заходів адміністративного запобігання (адміністративно-попереджувальних заходів). Види заходів адміністративного запобігання. Правова сутність адміністративного нагляду. Поняття та особливості застосування заходів припинення правопорушень (адміністративного припинення). Класифікація заходів адміністративного припинення. Органи державного управління, уповноважені застосовувати заходи припинення правопорушень.

 

13. Поняття та основні риси адміністративної

відповідальності, її законодавчі засади

 

          Поняття та суть адміністративної відповідальності. Основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

          Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства. Законодавчі засади адміністративної відповідальності.

          Зміст та завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність. Чинність закону про відповідальності за адміністративні правопорушення.

 

14. Адміністративне правопорушення, його склад

 

          Поняття адміністративного правопорушення, його відмінність від інших видів правопорушень.

Склад адміністративного правопорушення. Загальний, родовий та безпосередній об’єкт адміністративного правопорушення. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб’єкт адміністративного правопорушення. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів. Вина як основна ознака суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення, її форми. Обставини, що виключають відповідальність за адміністративне правопорушення. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу. Звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

          Запобігання адміністративним правопорушенням. Причини та умови, які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

 

15. Система та види адміністративних стягнень.

Правила і строки накладення адміністративних стягнень

 

Поняття та класифікація адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

          Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Накладення стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Обчислення строків та строки накладення адміністративних стягнень. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Покладення обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.

 

16. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність

за адміністративним правом

 

          Поняття, суть та підстави дисциплінарної відповідальності. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Поняття і сутність матеріальної відповідальності. Види матеріальної відповідальності, підстави та порядок притягнення до неї.

 

 

Р о з д і л  IV. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС

 

17. Адміністративний процес, його зміст

 

Поняття адміністративного процесу, його цілі та завдання. Система суб’єктів адміністративного процесу. Громадяни як суб’єкти адміністративного процесу. Суб’єкти здійснення адміністративно-процесуальної діяльності. Суб’єкти адміністративного процесу, які сприяють досягненню цілей процесу і реалізації адміністративно-процесуального статусу громадянина.

 

18. Загальні риси, принципи та структура

адміністративного процесу

 

Адміністративний процес: його риси та принципи. Структура адміністративного процесу: провадження, стадії, етапи, дії. Поняття і класифікація адміністративних проваджень. Характеристика окремих видів проваджень.

 

19. Завдання, порядок і стадії провадження

в справах про адміністративні правопорушення

 

          Поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Особи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, їх статус. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Місце й строки розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення. Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Звернення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

 

20. Заходи забезпечення провадження в справах

про адміністративні правопорушення.

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

 

          Види заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення та мета їх застосування. Порядок застосування і строки адміністративного затримання. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання. Особистий огляд та огляд речей: підстави і порядок застосування. Вилучення речей і документів. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими, маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння. Право на оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів, шляхи його реалізації.

          Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення: поняття і критерії визначення.

 

21. Адміністративна юстиція та адміністративне

судочинство в Україні

 

          Поняття та зміст адміністративної юстиції. Адміністративна юстиція у структурі предмета адміністративного права. Моделі адміністративної юстиції. Особливості становлення адміністративної юстиції в Україні. Адміністративне судочинство: поняття, призначення та завдання. Принципи адміністративного судочинства. Компетенція адміністративних судів. Підсудність адміністративних справ. Право на звернення до адміністративного суду.

 

 

Р о з д і л  V. ЗАКОННІСТЬ І ДИСЦИПЛІНА

В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

 

22. Способи забезпечення законності і дисципліни

в державному управлінні: загальна характеристика

 

Поняття законності та дисципліни в державному управлінні. Відмінність законності від дисципліни. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.

 

23. Контроль у державному управлінні

 

Контроль у державному управлінні, його сутність та юридичні підстави. Відмінність контролю від нагляду. Контроль законодавчої влади. Контроль виконавчої влади. Судовий контроль як специфічний вид контролю в державному управлінні. Контрольні повноваження спеціалізованих контролюючих органів.

 

24. Прокурорський нагляд у державному управлінні

 

          Поняття, мета, завдання та предмет прокурорського нагляду в державному управлінні. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду в державному управлінні.

 

25. Контроль у державному управлінні з боку інститутів громадянського суспільства

 

Державний та недержавний контроль в управлінні: їх співвідношення. Контрольні повноваження інститутів громадянського суспільства. Контрольні повноваження органів місцевого самоврядування.

 

26. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності

і дисципліни в державному управлінні

 

Звернення громадян та їх види. Вимоги до звернень громадян. Порядок розгляду звернень громадян.

 

27. Поняття і види адміністративно-правових режимів

в Україні

 

Характерні ознаки адміністративно-правових режимів, їх класифікація.

Правовий режим надзвичайного стану: умови введення, перелік і межі надзвичайних заходів. Гарантії законності в умовах надзвичайного стану.

Режим зони надзвичайної екологічної ситуації.

Правовий режим воєнного стану.

Режим державної таємниці.

 

Р о з д і л  VI. ПРАВОВІ ОСНОВИ і ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ,

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЮ

ТА АДМІНІСТРАТИВНОЮ СФЕРАМИ В УКРАЇНІ

 

28. Правові засади галузевого, міжгалузевого

та регіонального управління

 

Об’єкти та зміст галузевого управління. Органи виконавчої влади, які здійснюють галузеве управління. Зв’язок галузевого управління з міжгалузевим і регіональним управлінням.

Об’єкти та зміст міжгалузевого управління. Відмінність міжгалузевого управління від галузевого. Органи влади, які здійснюють міжгалузеве управління. Методи міжгалузевого управління. Взаємодія органів міжгалузевого управління.

Зміст регіонального управління. Органи державної влади, які здійснюють регіональне управління. Особливості регіонального управління. Взаємодія і взаємозв’язок регіонального управління з галузевим та міжгалузевим управлінням.

 

29. Правові засади управління економікою

 

          Зміст і характер державного управління економікою. Цільові програми соціально-економічного розвитку. Система та функції органів державного управління економікою.

Організаційно-правові засади управління промисловістю, агропромисловим комплексом, використанням та охороною природних ресурсів, комунікаціями, будівництвом і житлово-комунальним господарством, фінансами, банківською системою, зовнішньоекономічною діяльністю та митною справою. Державне управління у сфері захисту економічної конкуренції. Адміністративно-правове регулювання у паливно-енергетичній сфері.

 

30. Управління обороною і національною безпекою

 

Організаційно-правові засади управління обороною. Органи управління обороною. Збройні Сили України, їх види. Комплектування Збройних Сил України. Повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у сфері оборони. Військова служба. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу.

Організаційно-правові засади управління національною безпекою. Об’єкти та суб’єкти управління в сфері національної безпеки. Державний кордон та його охорона.

 

31. Організаційно-правові засади

управління внутрішніми справами

 

          Правові основи організації та діяльності органів внутрішніх справ. Система і структура органів внутрішніх справ. Завдання та функції органів внутрішніх справ. Міністерство внутрішніх справ України в системі управління органами внутрішніх справ, його завдання, функції, форми і методи діяльності. Міліція України як складова частина органів внутрішніх справ. Завдання, функції, права та обов’язки міліції. Основні підрозділи міліції. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху. Служба надання громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб. Дозвільна система органів внутрішніх справ.

 

32. Організаційно-правові засади управління юстицією

 

Органи управління юстицією. Реєстрація актів громадянського стану. Організація нотаріальної служби. Взаємовідносини органів юстиції із судовими органами. Державна судова адміністрація України, та її правовий статус. Органи юстиції і адвокатура. Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції.

 

33. Управління освітою і наукою

 

Організаційно-правові засади освітньої діяльності в Україні. Система органів управління освітою. Види органів управління освітою. Повноваження Міністерства освіти і науки України. Повноваження Вищої атестаційної комісії України. Компетенція місцевих органів виконавчої влади в галузі освіти. Компетенція органів місцевого самоврядування в галузі освіти. Органи управління навчальними закладами. Повноваження керівника навчального закладу.

Правові засади державного управління наукою. Основні принципи державного управління науковою діяльністю. Система органів управління наукою. Завдання Національної академії наук України. Галузеві академії наук. Статус і завдання Академії правових наук України.

 

34. Управління охороною здоров’я населення

 

Право громадян України на охорону здоров’я та його зміст. Система органів, що здійснюють управління охороною здоров’я, їх компетенція. Роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні охорони здоров’я населення. Правовий статус установ охорони здоров’я. Державне регулювання фармацевтичної діяльності.

Державний контроль у сфері охорони здоров’я. Санітарний контроль. Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України. Компетенція органів санітарно-епідеміологічної служби.

 

Список основної літератури

 

          Адміністративне право України: Підруч. / За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 554 с.

Адміністративне право України в схемах. Загальна частина: Навч. посіб. / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, В.М. Гаращук та ін. – Х.: Одіссей, 2005. – 128 с.  

Адміністративне право України. Академ. курс: Підруч. у 2 т. Т.1. Загальна частина / За ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрид. думка, 2004. – 584 с.

          Адміністративне право України. Академ. курс: Підруч. у 2 т. Т.2. Особлива частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – 2-е вид., випр. і доп. – Х.: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 с.

Бандурка О.М., Тищенко М.М Адміністративний процес: Підруч. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.

Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: Моногр. – Х.: Право, 2005. – 304 с.

          Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.

          Константий О.В. Джерела адміністративного права України. – К.: Рада, 2005. –120 с.

          Соловйова О.М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: Моногр. – Х.: Право, 2006. – 164 с.

 

 

 

4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Т е м а 1. Державне управління і виконавча влада

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Управління як соціальне явище.

          2. Поняття та особливості державного управління.

          3. Сутність виконавчої влади.

4. Співвідношення виконавчої влади та державного управління.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. – К.: Міленіум, 2003. – С. 5-24.

Макаренко О. Щодо співвідношення понять “орган виконавчої влади” та “орган державного управління” // Право України. – 2000. – № 6. – С. 23 - 26.

          Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. – Луцьк: Вежа, 2000. – 576 с.

 

Т е м а  2. Предмет, метод і система

адміністративного права України

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

1. Адміністративне право України як галузь права, його предмет і метод. Зв’язки адміністративного права з іншими галузями українського права.

2. Система адміністративного права.

3. Роль адміністративного права у становленні й розвитку незалежної правової демократичної держави Україна.

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11-17.

          Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – № 5. – С. 3-6.

          Курінний Є. Державне управління: оновлений погляд на визначення категорії // Підприємництво, госп-во і право. – 2003. – № 12. – С. 81-85.

          Фіночко Ф.Д. Предмет адміністративного права: дискусійна проблематика // Вісн. АПрН України. – 2005. – № 3. – С. 113-119.

 

Т е м а  3. Адміністративно-правові норми.

Т е м а  4. Адміністративно-правові відносини

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

1. Адміністративно-правові норми, їх структура та особливості.

2. Класифікація адміністративно-правових норм.

3. Поняття і система джерел адміністративного права.

4. Проблеми систематизації адміністративного права.

5. Адміністративно-правові відносини, їх риси і види.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Вовк Ю. Проблеми кодифікації адміністративного законодавства України: історичний досвід // Право України. – 2003. – № 12. – С. 120-122.

          Константий О.В. Поняття “правового акту державного управління” та його співвідношення з поняттям “джерела адміністративного права” // Державне буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2002. – № 4. – С. 94 – 103.

          Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини (проблеми теорії). – О.: Юрид. літ-ра, 2004. – 328 с.

          Шаповал В. Конституція України як форма адміністративного права // Право України. – 2000. – № 1. – С. 13-15.

 

Т е м а  5. Громадяни як суб’єкти

адміністративного права України

 

П л а н

 

1. Поняття і складові адміністративно-правового статусу громадянина.

2. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

 

З а в д а н н я

 

1. Громадянин Словаччини А., який одержав посвідку на постійне проживання в Україні, прибув 1 січня 2007 р. до м. Харкова. Постановою від 26 січня 2007 р. на нього було накладено штраф у розмірі чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за проживання без реєстрації. А. оскаржив постанову начальника районного відділу внутрішніх справ, мотивуючи тим, що, перетинаючи кордон, він зареєструвався в пункті пропуску через державний кордон, і ця відмітка дійсна на всій території держави незалежно від місця проживання. Начальник райвідділу залишив скаргу без задоволення і того ж дня прийняв рішення про його видворення за межі України за грубе порушення законодавства про статус іноземців і осіб без громадянства. А. оскаржив рішення у суді.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яке рішення може прийняти суд?

 

2. Журналіст Р. газети “Місцеві новини” звернувся до районної прокуратури Московського р-ну м. Харкова із запитом про ознайомлення з офіційними документами щодо розслідування справи відносно лікаря міської лікарні про несумлінне виконання ним своїх професійних обов’язків. Журналіст вимагав надати йому відомості щодо особи лікаря, місця його роботи та проживання, пацієнтів, а також оперативних і слідчих дій, які були проведені по справі. Прокурор району в 15-денний термін повідомив Р., що запит не підлягає задоволенню, оскільки забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами. Журналіст вважав, що такою відмовою порушені його права, передбачені Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, й оскаржив відмову в суді.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

3. До Міністерства юстиції України громадянин К. подав заяву про реєстрацію політичної партії, а також визначені законодавством документи. Співробітник міністерства, перевіряючи надані документи, з’ясував, що серед громадян, підписи яких зібрано для заснування і реєстрації партії, було 8 тис. жителів м. Харкова та 2 тис. – м. Києва. Міністерство відмовило у реєстрації політичної партії, мотивуючи це тим, що для реєстрації політичної партії необхідні підписи громадян України, які проживають в усіх областях країни.

Чи порушено чинне законодавство у даному випадку? Відповідь обгрунтуйте.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в   

т а   л і т е р а т у р и

 

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.94 р. // Відом. Верхов. Ради України – 1994. – № 23. – Ст. 161 (з наступ. змін. та доп.).

          Бойко І.В. Громадянин як суб’єкт адміністративно-правових відносин // Вісн. АПрН України. – 2004. – № 1 (36). – С. 94-102.

          Бойко І.В. Особливості взаємовідносин органів виконавчої влади і громадян // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2003. – № 6. – С. 73-79.

          Бояринцева М. Адміністративно-правовий статус громадян: до питання про склад елементів // Право України. – 2002. – № 8. – С. 21-25.

 

Т е м а  6. об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права України

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Поняття та види об’єднань громадян.

          2. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян.

          3. Відповідальність за правопорушення законодавства про об’єднання громадян.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

          Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.91 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283 (з наступ. змін. та доп.).

Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.92 р. // Там же. – 1992. – № 34. – Ст. 504 (з наступ. змін. та доп.).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Там же. – 2001. – № 23. – Ст. 118 (з наступ. змін. та доп.).

          Романюк О.І. Громадяни та релігійні об’єднання як суб’єкти адміністративно-правових відносин у сфері свободи совісті // Экономика и право. – 2004. – № 1. – С. 107-111.

 

Т е м а  7. Органи виконавчої влади в Україні

 

П л а н

 

          1. Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади.

          2. Система та види органів виконавчої влади.

 

З а в д а н н я

 

          1. На засіданні уряду розглядався проект акта, яким визначався порядок здійснення державними органами контролю за переміщенням транспортних засобів через митний кордон України. У процесі обговорення документа з’ясувалося, що для запровадження зазначеного порядку необхідно вирішити питання про кількість підрозділів митних органів, які здійснюватимуть контроль у даній сфері. У результаті Кабінетом Міністрів України було прийнято два документи: одним затверджено порядок здійснення контролю, а іншим – доручено Державній митній службі України забезпечити встановлення оптимальної кількості відповідних підрозділів митних органів.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Визначте форму актів, які були прийняті урядом у даному випадку.

 

          2. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою встановив граничну чисельність військовослужбовців та працівників центрального апарату Міністерства оборони України. Відповідно до зазначеного урядового акта у 2007 р. у центральному апараті Міністерства могли працювати не більше 1281 особи, з них 256 військовослужбовців, а у 2008 р. – не більше 1277 осіб, з них 241 військовослужбовець.

Чи належить до компетенції уряду вирішення подібних питань? Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Державною податковою адміністрацією України спільно із Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ, за яким затверджено Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікації фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів. Порядком передбачено, що фізичні особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера платника податків, зобов’язані подати до органу державної податкової служби свій паспорт для внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи вправі Державна податкова адміністрація України своїм рішенням зобов’язувати фізичних осіб вчиняти певні дії? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на нормативні положення.

 

4. Громадянин К. звернувся до голови районної державної адміністрації із скаргою на бездіяльність селищного голови. У скарзі К. відзначав, що він три місяці тому звернувся до селищного голови із заявою, в якій просив взяти його на облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Від селищного голови К. не отримав будь-якої відповіді чи повідомлення.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на скаргу К.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в 

т а   л і т е р а т у р и

 

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21.12.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 6. – Ст. 207.

Дискреційні повноваження та адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 275-284.

Кафарський В. Кабінет Міністрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах // Право України. – 2006. – № 8. – С. 3-8.

          Крупчан О. Компетенція центральних органів виконавчої влади // Вісн. АПрН України. – 2002. – № 2 (29) – С. 47-59.

          Лагода О. Адміністративний розсуд та межі його застосування // Право України. – 2006. – № 12. – С. 109-112.

 

Т е м а  8. Місцеві органи виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Система, завдання та функції місцевих органів виконавчої влади.

          2. Повноваження та форми діяльності місцевих органів виконавчої влади.

          3. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170. (з наступ. змін. та доп.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 р. // Там же. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190. (з наступ. змін. та доп.).

Борденюк В. Діалектика співвідношення самоврядування, місцевого самоврядування та державного управління // Право України. – 2002. – № 12 – С. 118 – 122.

Янюк Н., Бориславська О. Правове регулювання взаємодії місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій: проблеми делегування повноважень // Право України. – 2006. – № 6 – С. 19 – 24.

 

Т е м а  9. Державні службовці

 

П л а н

 

1. Державні службовці: поняття, види та правовий статус.

2. Проходження державної служби: поняття й стадії.

 

З а в д а н н я

 

1. Громадянин К. подав документи до конкурсної комісії на заняття посади заступника керівника Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України. Конкурсна комісія зажадала від К. відомостей про його доходи і зобов’язання фінансового характеру та вклади в банках членів його сім’ї. Громадянин К. відмовився надати таку інформацію, посилаючись на недоторканність особистого життя і таємницю вкладів, тому конкурсна комісія відмовила йому в розгляді документів.

Чи законне рішення комісії? Дайте обґрунтовану відповідь.

 

2. В одному з управлінь Міністерства освіти і науки України проводилось атестування державних службовців. Державним службовцям О. та П. про проведення їх атестування було повідомлено за 5 днів до засідання атестаційної комісії.

На засіданні атестаційної комісії, яка складалась із двох членів – голови та секретаря, було прийнято рішення про невідповідність О. та П. займаним посадам. За наказом міністра О. та П. звільнено з займаних посад як таких, що “не пройшли атестування”.

Чи законне рішення відносно О. та П.? Який порядок проведення атестування державних службовців? Куди О. та П. можуть звернутися за захистом своїх прав?

 

3. Лейтенанта міліції Р. було звільнено з органів внутрішніх справ у зв’язку з тим, що він, будучи у нетверезому стані, нецензурно лаявся у громадському місці. Про таку поведінку Р. йшлося у протоколі про адміністративне правопорушення, який згідно із ст. 15 КУпАП був надісланий начальнику лейтенанта міліції Р. для вирішення питання про відповідальність останнього.

Вирішить питання про законність звільнення Р. з органів внутрішніх справ.

 

4. Начальник одного з управлінь у складі державної адміністрації області гр. М. придбав за свої кошти та на своє ім’я на аукціоні пакет акцій підприємства, що приватизувалось.

За рішенням суду гр. М. був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення спеціальних обмежень (заняття підприємницькою діяльністю), які встановлені щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Чи законне рішення суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про державну службу: Закон України від 16.12.93 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Там же. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т., Гулєвська Г. Етичні засади діяльності державних службовців: передумови та пріоритети правового регулювання в Україні // Право України. – 2006. – № 10. – С. 60-64.

Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України // Право України. – 2005. – № 2. – С. 67-70.

 

Т е м а  10. Функції державного управління, їх види

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Поняття функцій державного управління.

          2. Види функцій державного управління.

 

С п и с о к  л і т е р а т у р и

 

          Дацій О. Адаптація функцій державного управління до інноваційного розвитку // Вісн. Нац. Акад. держав. управл. при Президентові України. – 2004. – № 3. – С. 50-55.

          Скрипнюк О.В. Забезпечення прав людини – головна мета державного управління // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2006. – № 5. – С. 59-69.

          Марченко В.Б. Концептуальне розуміння державного управління як методологічної основи правового регулювання управлінських функцій державних органів // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2006. – № 4. – С. 106-111.

 

Т е м а  11. Форми державного управління

 

П л а н

 

          1. Поняття форм державного управління, їх види.

          2. Види правових актів управління та вимоги до них.

3. Порядок прийняття та чинність правових актів управління.

 

З а в д а н н я

 

1. Головний державний санітарний лікар області за результатами перевірки дотримання санітарного законодавства всіма суб’єктами господарювання, які зареєстровані в області і ввозять на її територію із-за кордону сировину для виготовлення харчових продуктів, ухвалив рішення у формі постанови. Зазначеним рішенням санітарний лікар тимчасово заборонив реалізацію окремих видів сировини до отримання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також заборонив виробництво та вилучив з обігу харчові продукти, виготовлені з використанням такої сировини.

За ініціативи державного санітарного лікаря була проведена нарада за участю представників обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, митної служби, а також інших зацікавлених осіб, на якій обговорювалися питання забезпечення дотримання законодавства у даній сфері.

Чи відповідає рішення головного санітарного лікаря області вимогам законодавства? Дайте обґрунтовану відповідь. Охарактеризуйте форми управлінської діяльності, обрані представником влади у наведеній ситуації.

 

2. Наказом Державної податкової адміністрації України затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. У роз’ясненні відзначено, що доходи державних та комунальних підприємств не можуть оподатковуватися за спрощеною системою.

У наказі Державна податкова адміністрація України підкреслює, що зазначене податкове роз’яснення надане на підставі п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку органом виконавчої влади?

 

3. Голова Київської міської державної адміністрації видав розпорядження “Про деякі заходи щодо впорядкування руху вантажного транспорту в м. Києві”, яким передбачив, що у центральну частину міста вантажні автомобілі і механічні транспортні засоби можуть заїжджати лише за наявності спеціальних перепусток. На виконання розпорядження наказом Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації міської державної адміністрації затверджено Положення про порядок оформлення документів та видачу дозволів (перепусток) для заїзду вантажних автомобілів та механічних транспортних засобів у центральну частину м. Києва. Зазначений наказ зареєстрований а Головному управлінні юстиції м. Києва.

          Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дані акти чинному законодавству?

 

4. Міська рада прийняла рішення “Про встановлення правил додержання тиші у місті та громадських місцях”, згідно з яким під час проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших масових заходів на центральних вулицях міста заборонено використовувати мікрофони й гучномовці, гучний спів і викрики, а також інші джерела побутового шуму.

Чи відповідає зазначене рішення вимогам закону? Дайте обґрунтовану відповідь.

 

С п и с о к  л і т е р а т у р и

 

Афанас’єв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Моногр. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 180 с.

Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 207-238.

Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади // Виконавча влада і адмін. право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284 – 289.

 

Т е м а  12. Адміністративно-правові методи

 

П л а н

 

1. Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

2. Поняття і риси адміністративного примусу.

3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

 

З а в д а н н я

 

1. Інспектор державної пожежної охорони проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки в супермаркеті ТОВ „Сніг” і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельного залу створило загрозу виникнення пожежі, а відсутність запасного виходу у разі виникнення пожежі перешкоджатиме евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ „Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень. Робота супермаркету була припинена. Директор звернувся зі скаргою до районного прокурора. На його думку, слід встановити винних у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу.

 

2. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на дифтерію студентам ВНЗ було зроблено профілактичне щеплення. Даючи юридичну оцінку зазначеним заходам, студенти С. і Г. засперечались: перший відніс щеплення до числа заходів адміністративного примусу, а другий – заперечував.

Ваша думка з цього питання. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

3. Громадянин Н., який вчинив дрібне хуліганство, був затриманий працівником міліції за допомогою співробітника митної служби, який проходив поряд. Працівник міліції вдягнув наручники та наніс удар гумовою палицею гр. Н. за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дій працівника міліції. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось в ситуації за умови, що палицю і наручники застосував співробітник митної служби?

 

          4. Громадянина Іспанії О., який перебував у транзитній зоні міжнародного аеропорту “Бориспіль”, затримали працівники митної служби України. При затриманні О. пояснили, що його підозрюють у приховуванні предметів контрабанди, а тому він має бути підданий особистому огляду.

          Громадянин Іспанії стверджував, що він не порушував закон, заперечував проти проведення особистого огляду й просив негайно запросити представника дипломатичної установи держави, громадянином якої він є. Працівники митної служби вимоги О. проігнорували і провели особистий огляд у присутності двох понятих.

          Охарактеризуйте застосовані у даному випадку заходи. Чи відповідають дії працівників митних органів вимогам чинного законодавства? Відповідь обґрунтуйте.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Митний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2002. – 404 с. (з наступ. змін. та доп.).

Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 р. // ЗП Уряду УРСР. – 1991. – № 3. – Ст. 18 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: Моногр. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46-49.

 

Т е м а  13. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

          1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

          2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства.

          3. Законодавчі засади адміністративної відповідальності.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – С. 5-250 (з наступ. змін. та доп.).

          Колпаков В. Адміністративна відповідальність: сутність, поняття і підстави // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 75-79.

          Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – № 2. – С. 9-12.

 

Т е м а  14. Адміністративне правопорушення,

його склад

 

П л а н

 

1. Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки.

2. Склад адміністративного правопорушення.

 

З а в д а н н я

 

1. Міська рада прийняла рішення “Про адміністративну відповідальність за порушення громадського порядку”, в якому встановила, що за дрібне хуліганство особа, що вчинила правопорушення, має бути оштрафована або призначена до виправних робіт строком до 15 діб.

Чи законне рішення міської ради? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

2. За рішенням державного інспектора рибоохорони гр. П. притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. В постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що гр. П. Незаконно використовував сітку, ловив рибу у ставку, який належить ТОВ “Світанок”. Прокурор опротестував дану постанову. В протесті відзначено, що гр. П. повинен відповідати за дрібне розкрадання колективного майна по закону.

Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловіть свою точку зору щодо обґрунтованості позиції прокурора.

 

3. Чотирнадцятирічний С. учинив дрібне хуліганство. 15 січня 2006 р. щодо його матері гр. М. був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким вона підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При розгляді справи в суді гр. М. пояснила, що вона не позбавлена батьківських прав, проте її син проживає окремо від неї та її чоловіка – у своєї бабусі, тому вона не може відповідати за виховання сина.

Яке рішення може постановити суд у даному випадку? Відповідь обґрунтуйте.

 

4. Громадяни Д. та Ц. – керівники різних акціонерних товариств за участю державного капіталу – використовували службовий автомобіль в особистих цілях. Автомобіль належав акціонерному товариству, головою якого був гр. Д. Інспектор ДАІ склав протокол про вчинення громадянами Д. та Ц. корупційного діяння. Протокол інспектор передав до суду.

Обґрунтуйте позицію суду щодо можливості притягнення до відповідальності громадян Д. та Ц.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюл. законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – С. 5 – 250 (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ. змін. та доп.).

Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за Господарським кодексом України // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – № 72. – С. 79-83.

Зуй В.В. Особливості складів та адміністративної відповідальності посадових осіб за корупційні діяння // Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. семінару (11-12 травня 2001 р.). – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – С. 97-100.

Гуржій Т. Предмет адміністративного делікту // Право України. – 2006. – № 7. – С. 25-27.

 

Т е м а  15. Система та види адміністративних стягнень.

Правила і строки накладення

адміністративних стягнень

 

П л а н

 

1. Цілі та види адміністративних стягнень. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

2. Загальні правила і строки накладення адміністративних стягнень.

 

З а в д а н н я

 

1. Учні 10 класу П. та С. побили п’ятнадцятирічного І., в результаті чого причинили йому тілесні ушкодження. Начальник районного відділу внутрішніх справ кваліфікував дії П. та С. як дрібне хуліганство і направив протокол про адміністративне правопорушення до суду. Суддя виніс постанову про притягнення до відповідальності П. і С., якою наклав на кожного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на п’ять діб.

Чи законне рішення суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

2. Постановою державного інспектора з пожежного нагляду Київського р-ну м. Харкова на військовослужбовця було накладено штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення правил пожежної безпеки у лісі.

Чи є законною постанова інспектора? Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Дільничний інспектор об 11 год склав протокол щодо гр. І., яким зафіксував факт розпивання останнім спиртних напоїв у громадському місці. Того ж дня І. був затриманий о 16 год у маршрутці, де чіплявся до громадян та виражався нецензурно. Працівником міліції було складено протокол, який направлено за підвідомчістю.

Дайте кваліфікацію діям гр. І. та визначте, які примусові заходи можуть бути застосовані до нього.

 

4. Інспектором ДАІ складено протокол щодо гр. Ф., який керував транспортним засобом у стані сп’яніння, через що і пошкодив тролейбус. Зазначений протокол направлено до суду. Суд, розглянувши надіслані матеріали, виніс рішення, яким позбавив Ф. права керування транспортними засобами на строк до 6 міс. та зобов’язав правопорушника відшкодувати заподіяну шкоду у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керівництво акціонерного товариства, якому належав тролейбус, звернулося зі скаргою до прокурора. У скарзі йшлося про те, що заподіяна правопорушенням шкода значно вища, ніж та, яку має відшкодувати Ф. за рішенням суду, а тому постанову необхідно змінити. Прокурор опротестував постанову суду.

Визначте законність постанови суду та обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по даній справі.

5. У ході розгляду судом справи про дрібне хуліганство гр. А., який давав пояснення як свідок, вимагав відшкодування збитків, заявивши, що коли він допомагав працівникам міліції затримувати правопорушника, останній розірвав на ньому сорочку.

Як слід вирішити справу? Відповідь обґрунтуйте.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Законодавство України про адміністративні правопорушення // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – 432 с.

          Кінаш Я. Відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним притягненням до адміністративної відповідальності // Право України. – 2002. – № 5. – С. 34-36.

Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Моногр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 172 с.

 

Т е м а  16. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за адміністративним правом

 

П л а н

 

1. Поняття, сутність і підстави дисциплінарної відповідальності.

2. Поняття та види матеріальної відповідальності.

 

З а в д а н н я

 

1. Державний інспектор з пожежного нагляду наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. В постанові про накладення штрафу відзначалося, що К. у своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікно.

          Чи законні дії інспектора з пожежного нагляду? У якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

 

2. Сержант міліції Л. з дружиною і донькою поверталися на машині з відпустки. В одному з населених пунктів він перевищив швидкість руху і не відреагував на вимоги інспектора ДАІ зупинитися. Через тридцять хвилин автомобіль, яким керував Л., було зупинено. Працівник ДАІ склав протокол про вчинення Л. адміністративного правопорушення й запропонував сплатити штраф. Л. не оспорював допущене порушення і погодився сплатити штраф.

Дайте правову оцінку діям працівника ДАІ. Як необхідно кваліфікувати вчинене Л.? В якому порядку притягаються до відповідальності працівники органів внутрішніх справ, які вчинили подібні порушення?

 

3. Працівник прокуратури Ф. 5 грудня 2006 р. був затриманий інспектором ДАІ за керування автомобілем у стані сп’яніння. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення був направлений прокурору. Останній після ознайомлення з матеріалами справи й отримання пояснень від порушника видав наказ про накладення дисциплінарного стягнення на Ф. у вигляді звільнення. 30 січня 2007 р. Ф. оскаржив Генеральному прокуророві України наказ про його звільнення. У скарзі він не заперечував факт вчинення правопорушення, однак оспорював можливість застосування дисциплінарного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Визначте законність наказу прокурора про звільнення Ф. Обґрунтуйте свою позицію щодо можливості задоволення скарги Ф.

 

          4. Громадянин Х. 27 червня 2006 р. звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії начальника УМВС України у Волинській обл. щодо звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ.

У позові зазначалося, що гр. Х. проходив службу на посаді оперуповноваженого Ківерцівського районного відділу внутрішніх справ. Наказом начальника УМВС України у Волинській обл. від 28 травня 2006 р. його звільнено з органів МВС України за п. 64 “е” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР за порушення дисципліни. На думку керівництва та атестаційної комісії УМВС, порушення дисципліни, допущене Х., полягало в тому, що 18 травня 2006 р. було виявлено незареєстровану заяву гр. П. про заподіяння потерпілому у 2002 р. тілесних ушкоджень.

Позивач звільнення зі служби вважав незаконним, оскільки накладене стягнення, на його думку, не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Він вказував, що за рік, який передував видачі оскаржуваного наказу, на нього дисциплінарні стягнення не накладалися і він мав лише заохочення.

Обґрунтуйте позицію суду щодо рішення по цій справі.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про статус суддів: Закон України від 15.12.92 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Затв. Законом України від 24.03.99 р. // Там же. – 1999. – № 22 – 23. – Ст. 197.

Дисциплінарний статут митної служби України: Затв. Законом України від 06.09.2005 р. // Там же. – 2005. – № 42. – Ст. 467.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Затв. Законом України від 22.02.2006 р. // Там же. – 2006. – № 29. – Ст. 245.

Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 06.11.91 р. // Там же. – 1992. – № 4. – Ст. 15.

 

Положення про матеріальну відповідальність військо-вослужбовців за шкоду, заподіяну державі: Затв. Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 р. // Там же. – 1995. –  № 25. – Ст. 193 (з наступ. змін та доп.).

 

Т е м а  17. Адміністративний процес, його  зміст

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Адміністративний процес: поняття та особливості.

          2. Суб’єкти адміністративного процесу.

          3. Поняття і риси адміністративної юрисдикції.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. – Чернівці: Рута, 2001. – 316 с.

Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. – К: Ін Юре, 2000. – С. 2-67.

 

Т е м а  18. Загальні риси, принципи та структура

адміністративного процесу

 

П л а н

 

          1. Адміністративний процес, його риси та принципи.

          2. Структура адміністративного процесу.

          3. Адміністративні провадження: поняття і класифікація.

 

З а в д а н н я

         

1. Громадянин І. звернувся із клопотанням про зміну імені до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем постійного проживання. При зверненні І. пред’явив свій паспорт та квитанцію про сплату державного мита.

          Через чотири місяці від дати звернення І. отримав листа за підписом керівника відділу реєстрації актів громадянського стану, в якому повідомлялося, що заявлене клопотання не розглядалося, оскільки втрачено запис про народження заявника.

          Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи порушив у даному випадку представник влади закон? Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження по реєстрації зміни імені.

 

          2. Сімнадцятирічний Ф. надіслав до виконавчого комітету міської ради листа, в якому просив зареєструвати його як підприємця. До свого звернення Ф. додав: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків на зайняття Ф. підприємницькою діяльністю.

          У проведенні державної реєстрації Ф. було відмовлено. В листі за підписом міського голови зазначалося, що Ф. не може бути зареєстрований як підприємець, оскільки на момент звернення із відповідним проханням він не досяг повноліття.

          Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто уповноважений вирішувати питання про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності? Як у даному випадку вправі діяти Ф.?

 

          3. ТОВ “Фауна” звернулося до Міністерство аграрної політики України із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із розведенням домашніх тварин (собак, котів, екзотичних та декоративних тварин) у племінних розплідниках, дресируванням собак та підготовкою фахівців у цих сферах. Міністерство через десять днів після отримання заяви і документів, що додавалися до неї, повідомило суб’єктові підприємницької діяльності про те, що воно не уповноважено на видачу таких ліцензій.

          Чи законно діяло міністерство? Яким чином повинні діяти представники влади у подібних ситуаціях? Відповідь обґрунтуйте.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулювання // Виконавча влада і адм. право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 170-178.

          Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура // Право України. – 2003. – № 2 – С. 22-25.

          Кудря В. Види проваджень за зверненнями громадян до органів виконавчої влади та адміністративні (управлінські) послуги // Право України. – 2006. – № 3. – С. 12-15.

 

Т е м а  19. Завдання, порядок і стадії провадження

в справах про адміністративні правопорушення

 

П л а н

 

1. Завдання та принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення.

          2. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.

 

З а в д а н н я

 

          1. Громадянин Х. був затриманий працівником органів внутрішніх справ при вчиненні дрібного хуліганства. Під час складання протоколу про дрібне хуліганство з’ясувалося, що гр. Х три місяці тому був притягнутий до адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню працівника міліції й підданий стягненню у вигляді штрафу. Враховуючи це, начальник органу внутрішніх справ вирішив протокол про дрібне хуліганство направити до суду, а гр. Х затримати до розгляду суддею справи.

          Чи відповідає вимогам закону рішення начальника органу внутрішніх справ? Відповідь обґрунтуйте.

 

          2. Щодо гр. М. 6 березня 2005 р. був складений протокол про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП. Суддя, отримавши 4 травня 2005 р. протокол, призначив справу до розгляду на 6 травня 2005 р., про що повідомив гр. М, яка у судове засідання не з’явилася. Суддя, враховуючи те, що гр. М. своєчасно було повідомлено про місце і час розгляду справи, за відсутності останньої ухвалив постанову про накладення на неї штрафу.

          Визначте законність рішення судді. Чи є підстави для скасування постанови про накладення на гр. М. штрафу? Хто, за чиєю ініціативою та в якому порядку може переглянути винесену суддею постанову по справі? Яке рішення може бути ухвалене за результатами перегляду справи?

 

          3. Керівник митниці, вирішуючи питання про притягнення до відповідальності гр. А. за ст. 333 Митного кодексу України, з’ясував, що на момент розгляду справи закінчився встановлений законом строк накладення стягнень у справах про порушення митних правил.

          Посилаючись на законодавчі приписи, визначте вид постанови, яку має винести керівник митниці. Складіть проект постанови.

 

          4. Щодо гр. С., який обіймає посаду керівника одного з управлінь у складі обласної державної адміністрації, суддею винесена постанова про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 10 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

          Посилаючись на положення чинного законодавства, визначте, які дії, спрямовані на виконання зазначеної постанови, має вчинити суддя?

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – 432 с.

Митний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2002. – 404 с. (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ змін. та доп.).

Богуцкий В.В., Волков С.Д. Производство по делам об административных правонарушениях: Моногр. – Х.: Нац. юрид. акад. Украины, 1996. – 80 с.

Черв’якова О. Актуальні питання забезпечення прав громадян, підданих адміністративному арешту // Право України. – 2006. – № 2. – С. 35 – 37.

 

Т е м а  20. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

 

(ділова гра)

 

Варіант 1

І. О б с т а в и н и  с п р а в и. Інспектор ДАІ старший лейтенант А. затримав неповнолітнього гр. Б., який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Інспектор А. встановив стан сп’яніння гр. Б. за допомогою індикаторної трубки „Контроль тверезості”. Позитивні результати проби інспектор А. зафіксував у протоколі огляду при свідках гр. В., гр. Г. та вилучив посвідчення водія. Правопорушник гр. Б. протокол огляду підписав та погодився з результатами проби.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1)     інспектор А.;

2)     правопорушник гр. Б.;

3)     свідки гр. В., гр. Г.;

4)     суддя Д.

ІІІ. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол огляду, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

 

Варіант 2

І. О б с т а в и н и   с п р а в и. Державний службовець гр. А. після 23-00 год. порушував тишу (гучно розмовляв, співав) у готелі, де мешкав в період підвищення кваліфікації, чим заважав відпочивати гр. Б. і гр. В. По даному факту дільничним інспектором Е. було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1)  правопорушник гр. А.;

2)  потерпілі гр. Б., гр. В.;

3)  свідки гр. Г., гр. Д.;

4)  дільничний інспектор Е.;

5)  члени адміністративної комісії.

ІІІ. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення потерпілих, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

 

Варіант 3

І. О б с т а в и н и  с п р а в и. Пасажир тролейбуса гр. А. відмовився заплатити за проїзд контролеру тролейбусного управління В., посилаючись на те, що він проїхав дві зупинки. Контролер В. склав протокол про адміністративне правопорушення, а також вилучив у гр. А. його студентський квиток, про що було складено акт.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1) правопорушник гр. А;

2) контролер тролейбусного управління гр. В.;

3) начальник тролейбусного управління гр. Б.;

4) свідки гр. Г., гр. Д.

Ш. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження по змісту протоколу правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

 

Т е м а  21. Адміністративна юстиція

та адміністративне судочинство в Україні

 

П л а н

 

          1. Поняття та моделі адміністративної юстиції.

          2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.

          3. Адміністративне судочинство: поняття і завдання.

          4. Кодекс адміністративного судочинства України: призначення та структура.

 

З а в д а н н я

 

1. У травні 2006 р. гр. К. звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Державної податкової адміністрації у Сумській обл. про визнання протиправними дій і відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що їй стало відомо про те, що перший заступник голови Державної податкової адміністрації в Сумській обл. звертався із запитом до Сумської міської клінічної лікарні № 5 про стан її здоров’я, про що був зроблений запис в її амбулаторній картці.

Позивачка двічі просила керівника податкової адміністрації надати їй копії запиту та відповіді лікарні, однак останній не відреагував на її звернення. У судовому засіданні К. представила копії відповідних заяв, які були надіслані керівникові податкової адміністрації листом із повідомленням

Позивачка вважала, що їй завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок незаконного збирання керівником податкової адміністрації щодо неї інформації вона дуже нервувалася, вимушена була пояснювати всім своїм знайомим, у зв’язку з чим зазначений запит надіслано до лікарні і т.ін.

Яким процесуальним актом має керуватися суд при розгляді даного позову? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі.

 

2. Громадянин Сирії В. прибув в Україну в особистих справах й перебував на території нашої держави на законних підставах. Двічі за один рік він був притягнутий до адміністративної відповідальності. Начальник районного відділу внутрішніх справ прийняв рішення про видворення В. за межі України. В., мотивуючи тим, що за вчинені діяння він вже зазнав покарання і немає необхідності застосовувати до нього такий захід, як видворення, зажадав звернутися до суду із позовом про скасування рішення начальника районного відділу внутрішніх справ.

До якого з судів загальної юрисдикції має звернутися громадянин Сирії В.? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі.

 

          3. При затриманні громадянина Н., який брав участь у несанкціонованій демонстрації, працівник міліції наніс йому кілька ударів гумовою палицею по голові та шиї за те, що Н. відмовлявся сідати у патрульну машину.

Про наявність у Н. ушкоджень голови та шиї, які можуть бути наслідком нанесення ударів палицею, йшлося у довідці медичної установи, до якої звернувся Н. зі скаргами на погане самопочуття й проханням надати йому відповідну допомогу.

Після одужання Н. звернувся до правоохоронних органів із заявою, яка містила інформацію про нанесення йому працівником міліції тілесних ушкоджень. До заяви Н. додав зазначену довідку медичної установи. У порушенні кримінальної справи громадянинові Н. було відмовлено, про що останній був повідомлений у встановленому законом порядку.

Громадянин Н. вирішив оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В якому порядку громадянин Н. може оскаржити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи? Якщо за результатами розгляду скарги буде встановлено законність зазначеної постанови і громадянин Н. вважатиме таке рішення обґрунтованим, чи вправі він звернутися до суду із позовом про визнання дій працівника міліції неправомірними? Яким процесуальним актом має керуватися суд при розгляді такого позову?

 

4. Громадянин С. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що державним виконавцем не здійснено жодної дії, спрямованої на виконання рішення, прийнятого цим же судом щодо розподілу спадщини між ним та його братом. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі, аргументуючи тим, що для її розв’язання законодавством встановлений інший порядок судового вирішення.

Чи законне рішення судді? Дайте обґрунтовану відповідь.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Кодекс адміністративного судочинства України: Зі змін. і доп. станом на 9 січня 2007 р. / Упоряд. Ю.П. Битяк, Н.Б. Писаренко. – Х.: Право, 2007. – 240 с.

Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / І.Б. Коліушко та Р.О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.

Битяк Ю.П., Писаренко Н.Б. Процесуальна форма відправлення правосуддя в спорах за участю суб’єктів владних повноважень // Право України. – 2006. – № 10. – С. 78-81.

Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посіб. для юрид. ф-тів та юрид. клінік / За заг. ред. Н.В.Александрової, Р.О. Куйбіди. – К.: Конус-Ю, 2006. – 256 с.

Писаренко Н.Б. Історія розвитку адміністративної юстиції в Україні // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2003. – № 4. – С. 112-117.

Писаренко Н.Б. До питання про розмежування компетенції судів загальної юрисдикції // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. – № 1. – С. 14-18.

 

Т е м а  22. Способи забезпечення законності

і дисципліни в державному управлінні:

загальна характеристика

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Поняття законності та дисципліни в державному управлінні.

2. Способи забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Гаращук В.М. Суть, принципи та гарантії законності // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 2000. – № 72. – С. 106-112.

          Март’янов І.В. Нагляд прокуратури і контроль державних органів – способи забезпечення законності в державному управлінні // Акт. пробл. держави і права. – О.: Юрид. літ-ра, 2003. – № 19. – С. 214-217.

 

Т е м а  23. Контроль у державному управлінні

 

П л а н

 

          1. Контроль у державному управлінні, його сутність та юридичні підстави.

          2. Види контролю в державному управлінні.

 

З а в д а н н я

 

          1. Головний державний санітарний лікар міста тимчасово припинив діяльність текстильного комбінату за порушення санітарних норм. Своєю постановою він наклав на керівника комбінату адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а до комбінату застосував фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості випущеної продукції. Керівник комбінату заперечував проти цього, вважаючи, що головний санітарний лікар тричі застосував примусові заходи за вчинення одного правопорушення: припинив діяльність комбінату, наклав штраф на нього, застосував санкцію до комбінату.

Зробить  юридичний аналіз ситуації. Чи законно діяв головний державний санітарний лікар міста? Які види заходів адміністративного примусу були застосовані в даному випадку?

 

          2. Обласне управління контрольно-ревізійної служби України здійснило перевірку фінансової діяльності державного підприємства і виявило порушення законодавства. Своєю постановою начальник управління наклав на директора та головного бухгалтера підприємства адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і зобов’язав їх у двотижневий строк ліквідувати причини, що привели до порушення. Директор підприємства заперечував свою винуватість, мотивуючи тим, що за фінансову діяльність підприємства відповідає головний бухгалтер.

          Зробіть обґрунтований висновок щодо законності рішення начальника обласного КРУ.

 

          3. Громадянин К. звернувся до об’єднання споживачів зі скаргою на підприємця С. У скарзі К. зазначав, що підприємець реалізує неякісний товар та відмовляє в його заміні. Об’єднання споживачів провело перевірку діяльності підприємця, за результатами якої ухвалило рішення про притягнення С. до відповідальності за ст. 1552 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємець сплачувати штраф відмовився і звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій об’єднання споживачів.

          Дайте юридичний аналіз ситуації та обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по даній справі.

 

          4. Виконком однієї із селищних рад прийняв рішення, яким заборонив жителям приватних будинків селища в зимовий період користуватися опалювальними приладами з 22 до 7 год, мотивуючи це посиленням протипожежних заходів. Цим же рішенням щодо порушників була встановлена адміністративна відповідальність у вигляді двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Районний прокурор визнав рішення виконкому незаконним і опротестував його.

          Чи є підстави для протесу? Складіть проект акта прокурорського реагування.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. – К.: Наук. думка, 2004. – 299 с.

Гаращук В.М. Система контролюючих органів та їх повноваження: загальний огляд // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2003. – № 5. – С. 67-74.

Державний контроль у сфері виконавчої влади // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Аве-р’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 427-510.

Сушко Л. Зміст контрольної діяльності органів державної влади // Право України. – 2006. – № 11 – С. 118-120.

 

Т е м а  24. Прокурорський нагляд

у державному управлінні

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Поняття, мета і завдання прокурорського нагляду в державному управлінні.

          2. Предмет прокурорського нагляду в державному управлінні.

          3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду в державному управлінні.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

          Про прокуратуру: Закон України від 05.11.91 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 53. – Ст. 793 (з наступ. змін. та доп.).

          Гаращук В.М. Проблеми організаційного забезпечення контролю й нагляду в державному управлінні // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – № 71. – С. 100-103.

 

Т е м а  25. Контроль у державному управлінні

з боку інститутів громадянського суспільства

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Державний та недержавний контроль в управлінні: їх співвідношення.

          2. Контрольні повноваження інститутів громадянського суспільства.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Федоровська О. Громадський контроль в галузі охорони довкілля: проблеми та перспективи // Юрид. Україна. – 2005. – № 4 – С. 70-74.

          Федоровська О. Громадський контроль в галузі охорони довкілля // Право України. – 2006. – № 2 – С. 113-115.

          Шестак С.В. Цивільний, громадянський та громадський контроль (до визначення понять) // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2006. – Вип. 36. – С. 36-43.

 

Т е м а  26. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні  

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Звернення громадян, їх види.

          2. Вимоги до звернень громадян.

          3. Порядок розгляду звернень громадян.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

          Про звернення громадян: Закон України від 02.10.96 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наступ. змін. та доп.).

          Баклан О. Про звернення громадян: деякі питання правотворчості та правозастосування // Право України. – 2007. - № 3. – С. 89-92.

          Тимощук В.П. Деякі недоліки правового регулювання розгляду звернень громадян // Бюл. Мін. юстиції України. – 2006. – № 4. – С. 113-122.

          Шевченко Є. Реалізація конституційних прав громадян на звернення потребує удосконалення // Право України. – 2002. – № 3 – С. 106-109.

          Янюк Н. Право громадян на звернення до органів влади: форми його реалізації // Вибори та демократія. – 2006. – № 1. – С. 85-89.

 

Т е м а  27. Поняття і види адміністративно-правових

режимів в Україні

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Ознаки адміністративно-правових режимів, їх класифікація.

          2. Заходи, які запроваджуються при встановленні адміністративно-правових режимів, їх загальна характеристика.

          3. Гарантії законності в умовах адміністративно-правового режиму.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

          Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27.02.91 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 198 (з наступ. змін. та доп.).

          Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. // Там же. – 2000. – № 23. – Ст. 176 (з наступ. змін. та доп.).

          Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13.07.2000 р. // Там же. – 2000. – № 42. – Ст. 348 (з наступ. змін. та доп.).

          Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 06.04.2000 р. // Там же. – 2000. – № 28. – Ст. 224 (з наступ. змін. та доп.).

          Про державну таємницю: Закон України в редакції від 21.09.99 р. // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 42. – Ст. 2075 (з наступ. змін. та доп.).

Адміністративно-правові режими: їх призначення, зміст та види // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 103-114.

Берлач А., Сіліна А. Управління у сфері запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Україні: правові та організаційні засади // Право України. – 2006. – № 8 – С. 16-19.

 

Т е м а  28. Правові засади галузевого, міжгалузевого та

регіонального управління

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

1. Поняття галузевого управління, його зміст.

2. Органи галузевого управління.

3. Поняття, зміст та організація міжгалузевого управління.

4. Зміст та особливості регіонального управління.

5. Система органів регіонального управління.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наступ. змін. та доп.).

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21.12.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 6. – Ст. 207.

Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій: Указ Президента України від 03.04.2005 р. // Там же. – 2005. – № 14. – Ст. 707 (з наступ. змін. та доп.).

Авер’янов В.Б. Система органів виконавчої влади України: огляд конституційно-правових засад // Часопис Київського ун-ту права. – 2003. – № 2. – С. 3-7.

 

Т е м а  29. Правові засади управління економікою

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

1. Характер державного управління економікою.

2. Система органів управління економікою.

3. Діяльність органів управління економікою: загальна характеристика змісту і форм.

4. Функції і компетенція органів управління економікою.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

          Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.

          Положення про Міністерство економіки України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2007 р. // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 39. – Ст. 1563.

          Державне регулювання економікою: Підруч. / За ред. І.Р. Михасюка. – Л.: НТП, 1999. – 640 с.

          Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові взаємовідносини. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 1999. – 299 с.

 

Т е м а  30. Управління обороною і національною

безпекою

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

          1. Правові основи управління обороною і національною безпекою.

          2. Система органів управління обороною і національною безпекою.

          3. Загальна характеристика форм і методів управління обороною і національною безпекою.

          4. Компетенція органів управління обороною і національною безпекою.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про службу безпеки України: Закон України від 25.03.92 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382 (з наступ. змін. та доп.).

Про Раду Національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.98 р. // Там же. – 1998. – № 35. – Ст. 237 (з наступ. змін. та доп.).

Про оборону України: Закон України в редакції від 05.10.2000 р. // Там же. – 2000. – № 49. – Ст. 420 (з наступ. змін. та доп.).

Про збройні сили України: Закон України в редакції від 05.10.2000 р.// Там же. – 2000. – № 48. – Ст. 410 (з наступ. змін. та доп.).

Положення про Міністерство оборони України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. //Офіц. вісн. України. – 2006. – № 31. – Ст. 2237.

Ліпкан В.А. Теоретико-методологічні засади управління в сфері національної безпеки України. – К.: Текст, 2005. – 350 с.

 

Т е м а  31. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами

(семінарське заняття)

 

П л а н

 

          1. Система органів внутрішніх справ, їх завдання і функції.

          2. Правові основи діяльності органів внутрішніх справ.

          3. Загальна характеристика форм і методів діяльності органів внутрішніх справ.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

 

          Про міліцію: Закон України від 20.12.90 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (з наступ. змін. та доп.).

          Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26.03.92 р. // Там же. – 1992. – № 29. – Ст. 397 (з наступ. змін. та доп.).

          Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 10.01.2002 р. // Там же. – 2002. – № 16. – Ст. 115 (з наступ. змін. та доп.)

          Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 40. – Ст. 2687.

 

Т е м а 32. Організаційно-правові засади управління юстицією

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Зміст і характер державного управління юстицією.

          2. Органи управління юстицією.

          3. Загальна характеристика форм і методів державного управління юстицією.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в 

т а   л і т е р а т у р и

 

          Положення про Міністерство юстиції України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 45. – Ст. 3020.

          Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції: Наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2007 р., зареєстрований 14.02.2007 р. // Там же. – 2007. – № 12. – Ст. 459.

          Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України. – 2000. – № 8. – С. 38-42.

          Федькович О. Оновлені напрями діяльності органів юстиції у сфері правосуддя // Право України. – 2006. – № 9. – С. 86-89.

 

Т е м а  33. Управління освітою і наукою

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Правові основи управління освітою і наукою.

          2. Система органів управління освітою і наукою.

          3. Функції і компетенція органів управління освітою і наукою.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Про освіту: Закон України в редакції від 23.03.96 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84 (з наступ. змін. та доп.).

Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України в редакції від 01.12.98 р. // Там же. – 1999. – № 2-3. – Ст. 20 (з наступ. змін. та доп.).

          Битяк Ю.П. Адміністративне право в освіті // Пробл. вищ. юрид. освіти: Тези доповідей та наук. повідомлень наук.-метод. конф. (м. Харків, 18 – 19 груд. 2001 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – С. 126 – 128.

          Вікторов В. Нові моделі управління освітою // Вища освіта України. – 2005. – № 2. – С. 66 – 71.

          Пережняк Б.А. Форми і методи державного регулювання та управління в науковій та науково-технічній діяльності // Актуальні. пробл. політики. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2003. – № 17 – С. 65-75.

 

Т е м а  34. Управління охороною здоров’я населення

(для самостійного вивчення)

 

П л а н

 

          1. Правові основи управління охороною здоров’я населення.

          2. Система органів управління охороною здоров’я населення.

          3. Функції і компетенція органів управління охороною здоров’я населення.

 

С п и с о к   н о р м а т и в н о - п р а в о в и х   а к т і в  

т а   л і т е р а т у р и

 

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.92 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19 (з наступ змін. та доп.).

Гладун З. Адміністративно-правовий статус Міністерства охорони здоров’я України // Право України. – 2006. – № 7. – С. 15-19.

Пліш Б., Волошенко Л., Жук В. Державне управління охороною здоров’я в умовах реформування галузі: аналіз світового досвіду та шляхи використання в Україні // Вісн. Укр.  акад. держ. упр-ня при Президентові України. – 2002. – № 1. – С. 161-168.

Мазурок О.В. Шляхи вдосконалення державного і регіонального управління охороною здоров’я в Україні // Держ. упр-ня та місцеве самоврядування: Тези V міжнар. наук. конгресу, 26 лют. 2005 р. – Х.: Магістр, 2005. – С. 77-78.

Гладун З. Адміністративно-правові питання державного контролю у сфері охорони здоров’я // Право України. – 2005. – № 5. – С. 25 – 28.

 

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

          Самостійна робота сприяє кращому засвоєнню студентами матеріалу з навчальної дисципліни “Адміністративне право” та формуванню у них навичок та вмінь одержувати додаткові знання.

          Формами самостійної роботи студентів є:

– доопрацювання матеріалів лекцій та опрацювання літератури, що пропонується до вивчення по темах навчальної дисципліни;

– підготовка до практичних (семінарських) занять, виконання завдань по темах практичних занять;

– робота в інформаційних мережах;

– складання конспектів по темах, що виносяться на самостійне вивчення.

          Результативність самостійної роботи виявляється під час поточного модульного контролю знань та підсумкового оцінювання успішності студентів у сесію.

 

 

 

6. ПОТОЧНИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Опис предмета курсу

 

 

Курс

Напрям,

 освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

(структура залікового

кредиту)

 

Кількість кредитів   

ECTS: ф-ти № 6, 7 – 5,1

інші – 5,4

 

 

 

 

Модулів: 3

 

 

Змістових модулів: 6

 

 

Загальна кількість     

годин: ф-ти №  6, 7 – 182; інші – 192

 

 

 

Тижневих годин: 4-6

 

6.0601

“Право”

 

 

7.06001

“Спеціаліст”

                   

Обов’язкова:

 

 

Модуль I

 

Лекції: 76

Практичні (семінарські) заняття: ф-т №  7 – 28; інші – 40

 

Модуль ІI

 

Індивідуальна робота: 22

 

 

Модуль III

 

Самостійна робота:

ф-т № 6 – 44;

ф-т № 7 – 56;

інші – 54

 

Види контролю:

поточний модульний

контроль; іспит

 

Навчальна дисципліна “Адміністративне право” складається із 6 змістових модулів:

Змістовий модуль І. Державне управління та адміністративне право України

Тема 1. Державне управління і виконавча влада

Тема 2. Предмет, метод і система адміністративного права України

Тема 3. Адміністративно-правові норми

Тема 4. Адміністративно-правові відносини

Змістовий модуль ІІ. Суб’єкти державного управління. Форми державного управління

Тема 5. Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

Тема 6. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права України

Тема 7. Органи виконавчої влади в Україні

Тема 8. Місцеві органи виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування

Тема 9. Державні службовці

Тема 10. Функції державного управління, їх види

Тема 11. Форми державного управління

Змістовий модуль ІІІ. Адміністративний примус. Відповідальність за адміністративним правом України

Тема 12. Адміністративно-правові методи

Тема 13. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

Тема 14. Адміністративне правопорушення, його склад

Тема 15. Система та види адміністративних стягнень. Правила й строки накладення адміністративних стягнень

Тема 16. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за адміністративним правом

Змістовий модуль IV. Адміністративний процес

Тема 17. Адміністративний процес, його зміст

Тема 18. Загальні риси, принципи та структура адміністративного процесу

Тема 19. Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення

Тема 20. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Тема 21. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в України

Змістовий модуль V. Законність і дисципліна в державному управлінні

Тема 22. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика

Тема 23. Контроль у державному управлінні

Тема 24. Прокурорський нагляд у державному управлінні

Тема 25. Контроль у державному управлінні з боку інститутів громадянського суспільства

Тема 26. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні

Тема 27. Поняття і види адміністративно-правових режимів в Україні

Змістовий модуль VI. Правові основи і організація управління економікою, соціально-культурною та адміністративною сферами в Україні

Тема 28. Правові засади галузевого, міжгалузевого та регіонального управління

Тема 29. Правові засади управління економікою

Тема 30. Управління обороною і національною безпекою

Тема 31. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами

Тема 32. Організаційно-правові засади управління юстицією

Тема 33. Управління освітою і наукою

Тема 34. Управління охороною здоров’я населення.

 

Організація поточного модульного

 контролю

 

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни “Адміністративне право” здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК).

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу відповідного змістовного модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктом поточного контролю знань студентів є:

– рівень знань за результатами практичних та семінарських занять;

– виконання модульних контрольних завдань у формі тестування (у тому числі, з використанням комп’ютерних технологій).

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем після вивчення тем кожного змістового модуля.

Змістові модулі І, IV, V, VI оцінюються від 0 до 5 балів, а змістовні модулі ІІ, ІІІ – від 0 до 10 балів.

Оцінка складається з двох компонентів:

– від 0 до 2 балів по всіх змістових модулях виставляється студенту за результатами роботи на практичних та семінарських заняттях;

– від 0 до 3 балів виставляється за виконання модульних контрольних завдань по змістових модулях І, IV, V, VI.

          За виконання модульних контрольних завдань по змістових модулях ІІ, ІІІ виставляється від 0 до 8 балів.

Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК визначається на останньому практичному чи семінарському занятті відповідного семестру.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за результатами ПМК складає 40 балів.

Результати ПМК вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з навчальної дисципліни.

В разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студент може за дозволом декана скласти їх до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.

 

 

 

7. Індивідуальна робота студентів

 

          Відповідно до Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців індивідуальна робота студента може включати:

– анотацію прочитаної додаткової літератури з навчального курсу, бібліографічний опис літератури;

– конспектування монографічної літератури з тематики навчального курсу;

– підготовку есе (рефератів) та їх презентацію на практичних семінарських заняттях;

– зібрання постатейного матеріалу та письмовий аналіз статті (статей) Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України або Кодексу адміністративного судочинства України;

– підготовку та формування матеріалів справи про адміністративне правопорушення;

– роботу в студентському науковому гуртку, написання наукових доповідей та їх презентацію на засіданнях гуртка, опублікування наукових статей та тез наукових доповідей, участь у конференціях.

Напрямок та форму індивідуальної роботи студент визначає на початку навчального року за погодженням з кафедрою. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студента здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. Індивідуальна робота представляється для перевірки за 20 днів до початку екзаменаційної сесії.

          Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за результатами індивідуальної роботи, становить 10 балів.

 

 

 

8. ПІДСУМКОВА ОЦІНКА УСПІШНості студентів

з навчальної дисципліни

“аДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО”

 

          Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з навчальної дисципліни “Адміністративне право” здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою.

Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ проводиться у формі іспиту з вузлових питань, відповідь на які має бути творчою й ілюструвати уміння використовувати отримані знання. Питання, які включаються до екзаменаційних білетів, доводяться до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни.

          До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах, які виставлені за результатами ПМК, індивідуальної роботи та ПКЗ.

          Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно такої шкали:

 

Оцінка за шкалою ЕСТS

 

 

 

Визначення

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за

100-бальною шкалою, що

використовується в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

5

90-100

В

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

4

80-89

С

Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок

 

75-79

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

3

70-74

Е

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

 

60-69

FX

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

 

1-34

 

 

 

9. контрольні питання до іспиту

з навчальної дисципліни

“АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО”

 

1.   Поняття і основні риси державного управління.

2.   Сутність виконавчої влади, її співвідношення з державним управлінням та адміністративним правом.

3.   Адміністративне право України як галузь права, його предмет.

4.   Метод і система адміністративного права України.

5.   Зв’язок адміністративного права з іншими галузями українського права.

6.   Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм.

7.   Джерела адміністративного права України.

8.   Особливості систематизації адміністративного права України.

9.   Поняття, основні риси та види адміністративно-правових відносин.

10.              Адміністративно-правовий статус громадян України.

11.              Звернення громадян, їх види.

12.              Порядок розгляду звернень громадян згідно Закону України “Про звернення громадян”.

13.              Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.

14.              Поняття, ознаки та правове положення органів виконавчої влади.

15.              Види органів виконавчої влади.

16.              Система органів виконавчої влади згідно Конституції України та принципи її побудови.

17.              Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади.

18.              Компетенція та форми діяльності Кабінету Міністрів України.

19.              Центральні органи виконавчої влади, їх види.

20.              Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади.

21.              Повноваження і форми діяльності місцевих державних адміністрацій.

22.              Поняття, види та принципи державної служби в Україні.

23.              Законодавчі засади державної служби в Україні.

24.              Поняття та види державних службовців.

25.              Правове регулювання проходження державної служби.

26.              Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

27.              Поняття та види функцій державного управління.

28.              Поняття форм державного управління, їх види.

29.              Поняття правових актів державного управління, їх юридичне значення.

30.              Класифікація актів державного управління та їх дія.

31.              Адміністративний договір як форма управлінської діяльності.

32.              Вимоги, що ставляться до актів державного управління, наслідки їх недотримання.

33.              Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

34.              Адміністративний примус, види його заходів.

35.              Адміністративно попереджувальні заходи, їх види та суть.

36.              Заходи адміністративного припинення, їх види та суть.

37.              Поняття й основні риси адміністративної відповідальності.

38.              Завдання, система і чинність законодавства України про адміністративні правопорушення.

39.              Адміністративне правопорушення, його поняття та склад.

40.              Суб’єкти адміністративних правопорушень.

41.              Особливості відповідальності неповнолітніх в віці від 16 до 18 років.

42.              Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.

43.              Відповідальність військовослужбовців за вчинення адміністративних правопорушень.

44.              Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб.

45.              Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

46.              Цілі адміністративних стягнень, їх види.

47.              Попередження та штраф як адміністративні стягнення.

48.              Оплатне вилучення і конфіскація предметів як адміністративні стягнення.

49.              Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, як вид адміністративного стягнення.

50.              Виправні роботи і адміністративний арешт як адміністративні стягнення.

51.              Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

52.              Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

53.              Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративний проступок.

54.              Строки накладення адміністративних стягнень.

55.              Адміністративний процес: зміст, загальні риси, особливості.

56.              Структура адміністративного процесу та характеристика окремих видів проваджень.

57.              Реєстраційне провадження, його види та особливості

58.              Дисциплінарне провадження: завдання, стадії, особливості.

59.              Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи.

60.              Адміністративна юстиція: поняття, моделі та особливості становлення в Україні.

61.              Адміністративне судочинство в Україні: завдання та принципи.

62.              Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення.

63.              Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

64.              Адміністративне затримання і доставлення як засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

65.              Протокол про адміністративне правопорушення.

66.              Постанова по справі про адміністративне правопорушення.

67.              Види рішень, що приймаються по скарзі чи протесту на постанову про накладення адміністративного стягнення.

68.              Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

69.              Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

70.              Правове положення і повноваження адміністративних комісій.

71.              Справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам внутрішніх справ.

72.              Справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі судам (суддям).

73.              Порядок оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

74.              Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

75.              Адміністративна відповідальність за правопорушення в сільському господарстві.

76.              Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті.

77.              Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі шляхового господарства і зв’язку.

78.              Адміністративна відповідальність в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.

79.              Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.

80.              Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, в сфері послуг, фінансів і підприємницькій діяльності.

81.              Адміністративна відповідальність за порушення у сфері будівництва і житлово-комунального господарства.

82.              Поняття режиму законності та дисципліни в державному управлінні.

83.              Способи забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика.

84.              Контроль в державному управлінні: поняття, зміст та види.

85.              Контроль з боку органів законодавчої влади.

86.              Контроль органів виконавчої влади загальної компетенції.

87.              Відомчий та міжвідомчий контроль.

88.              Судовий контроль в державному управлінні.

89.              Контрольні повноваження державних інспекцій та служб.

90.              Прокурорський нагляд в державному управлінні, його завдання та предмет.

91.              Поняття і види адміністративно-правових режимів.

92.              Правовий режим надзвичайного стану.

93.              Правовий режим надзвичайної екологічної ситуації та режим воєнного стану.

94.              Галузеве управління: його зміст. Особливості міжгалузевого та регіонального управління.

95.              Органи управління транспортом і шляховим господарством, їх повноваження.

96.              Органи управління використанням і охороною природних ресурсів, їх компетенція.

97.              Організаційно-правові засади управління митною справою в Україні.

98.              Митний контроль. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.

99.              Система і повноваження органів управління освітою.

100.         Організація державного управління наукою.

101.         Система і повноваження органів управління охороною здоров’я населення.

102.         Санітарно-епідеміологічний нагляд.

103.         Організаційно-правові засади управління обороною.

104.         Збройні Сили України: їх види та комплектування.

105.         Організаційно-правові засади управління національною безпекою.

106.         Система, правове положення та зміст роботи органів внутрішніх справ.

107.         Служба в органах внутрішніх справ.

108.         Громадський порядок та громадська безпека, адміністративно-правові заходи їх охорони.

109.         Основні завдання і повноваження міліції України.

110.         Юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ.

111.         Дозвільна система органів внутрішніх справ.

112.         Адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну та виїзду з України.

113.         Організаційно-правові засади управління юстицією.

114.         Реєстрація актів громадянського стану.

 

 

 

 

10. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

 

Адміністративна процесуальна дієздатність

Адміністративна процесуальна правоздатність

Адміністративна реформа

Адміністративне затримання

Адміністративне правопорушення (проступок)

Адміністративне стягнення

Адміністративне судочинство

Адміністративний договір

Адміністративний нагляд

Адміністративний позов

Адміністративний процес

Адміністративний суд

Адміністративні дані

Акредитація

Акт

Альтернативна служба

Апарат органів виконавчої влади

Аудит

Бездіяльність

Біженець

Благодійна організація

Верховна Рада Автономної Республіки Крим

Верховна Рада України

Ветеринарний контроль

Ветеринарно-санітарні правила і норми

Виїзна перевірка

Виконавчі органи рад

Вилучення продукції з обігу

Віза

Військова служба

Військове формування

Військовослужбовці

Внутрішній фінансовий контроль

Воєнний стан

Громадське місце

Громадянство України

Делеговані повноваження

Депресивна територія

Депутатське звернення

Депутатський запит

Державна ветеринарна інспекція

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Державна служба в Україні

Державна таємниця

Державна цільова програма

Державне замовлення

Державне підприємство

Державний архітектурно-будівельний контроль

Державний ветеринарний нагляд

Державний внутрішній фінансовий контроль

Державний гірничий нагляд

Державний кордон України

Державний метрологічний нагляд

Державний моніторинг навколишнього природного

середовища

Державний пожежний нагляд

Державний пробірний нагляд

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд

Державні (адміністративні) послуги

Державні комітети

Дипломатична служба в Україні

Дисциплінарна відповідальність

Дозвільна система

Дозвільна система у сфері господарської діяльності

Докази в адміністративному судочинстві

Докази в справі про адміністративне правопорушення

Документ

Дослідження (випробування)

Дрібне хуліганство

Експерт

Експертиза

Епідемічна ситуація

Загальний доступ до судових рішень

Звернення громадян

Здоров’я

Зона надзвичайної екологічної ситуації

Зона надзвичайної ситуації

Іммігрант

Іноземець

Інструкція

Інформаційний запит

Інформація

Інформація про особу

Кабінет Міністрів України

Контроль

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або

безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення

Ліцензія

Ліцензування

Методи управління

Методика аналізу та прогнозування

Методика проведення експертизи

Митний контроль

Митний кордон

Митний огляд

Митний режим

Митні правила

Митні процедури

Міністерство

Міністерство закордонних справ України

Міністерство оборони України

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Міністерство України у справах сім’ї та молоді

Міністерство фінансів України

Місцеве самоврядування в Україні

Моніторинг

Надзвичайна екологічна ситуація

Надзвичайна ситуація

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру

Наказ

Нормативний документ

Нотаріат в Україні

Об’єднання громадян

Об’єкти управління

Оборона України

Обстеження

Органи внутрішніх справ

Органи управління

Організаційна функція

Особа

Особа без громадянства

Охорона здоров’я

Паспортна система

Паспортний документ

Паспортний документ іноземця та особи без громадянства

Патронатна служба

Патрульно-постова служба міліції

Підвищення кваліфікації державних службовців

Підприємець

Планова перевірка (інспектування)

Планування

Пожежний нагляд

Позивач

Політична партія

Положення

Порядок

Посада

Посадова особа

Потерпілий

Правила

Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації

Правоохоронні органи

Правопорушник

Прикордонна смуга

Прикордонний загін

Прикордонний контроль

Примус

Принцип

Принципи управління

Прогнозування

Профспілка

Пруденційний нагляд

Публічна служба

Район

Ранг

Ревізія

Регіон

Регламент

Регуляторна діяльність

Регуляторний акт

Регуляторний орган

Реєстрація документа

Режим

Режим в пункті пропуску

Режим державного кордону України

Режим доступу до інформації

Режим зони митного контролю

Резолюція

Рекомендації

Релігійна громада

Релігійна організація

Санітарні та протиепідемічні заходи

Санітарно-епідемічна ситуація

Сертифікат відповідності

Сертифікаційне обстеження

Сертифікація

Система внутрішнього контролю

Скарга

Служба безпеки України

Служба в органах місцевого самоврядування

Стандарт

Стандартизація

Статистичне спостереження

Суб’єкти управління

Суддя

Термін проведення перевірки

Технічний огляд

Технічні умови

Техногенна безпека

Трудова дисципліна

Управління

Управлінська функція

Управлінське рішення

Фахівець

Фізична особа

Фінансова дисципліна

Функції управління

Штраф

Юридична особа

 

 

 

 

 

Н а в ч а л ь н е   в и д а н н я

 

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

та практичних (семінарських) занять

з навчальної дисципліни

“АДМІНІСТРАТИВНЕ право”

 

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів ІІ-ІІІ курсів

 
 
У к л а д а ч і: БИТЯК Юрій Прокопович,
                        ЗУЙ Валентина Василівна,
                        ПИСАРЕНКО Надія Борисівна,
                        БОГУЦЬКИЙ Володимир Володимирович,
                        БОЙКО Ірина Володимирівна,
                        ГАРАЩУК Володимир Миколайович,
                        ЗИМА Олександр Тарасович,
                        ЛУЧЕНКО Дмитро Валентинович,
                        МАТЮХІНА Наталія Петрівна,
                        НАСТЮК Василь Якович,
                        ТИЩЕНКО Микола Маркович,
                        ЧЕРВЯКОВА Олена Борисівна,
                        ШУЛЬГА Марія Герасимівна.

 

                         Відповідальний за випуск Ю.П. Битяк

 

                         Редактор Н.І. Верховська

                   Комп’ютерна верстка  Г.В. Старжинської

 

План 2007,  поз. 34

 

Підп. до друку 10.09.2007. Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.      

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 5,56. Облік.-вид. арк. 2,86. Вид. №  102 .

Тираж           прим. Зам. № 3041. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.