міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

завдання

до практичних занять

з навчальної дисципліни

“КРИМІНАЛЬНИЙ процес”

для студентів IV курсу

заочних факультетів

Харків

2008

Завдання до практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінальний процес” для студентів IV курсу заочних факультетів / Уклад.: Ю.В. Хоматов, І.В. Вернидубов, І.Ю. Мірошников, С.Б. Фомін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 27 с.

У к л а д а ч і: Ю.В. Хоматов,

І.В. Вернидубов,

І.Ю. Мірошников,

С.Б. Фомін

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 2 від 21.03. 2008 р.)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Практичні заняття з курсу “Кримінальний процес” є однією з основних форм навчання студентів ІV курсу заочного факультету в сесійний період. Мета полягає в засвоєнні теоретичних положень, відпрацюванні навичок практичного застосування норм кримінально-процесуального права, а також у наданні допомоги під час підготовки до заліків та іспитів.

Згідно з навчальним планом практичні заняття в сесійний період проводяться у VІІ та VІІІ семестрах (по чотири години в кожному) у формі колоквіумів та вирішення конкретних завдань.

Під час підготовки студенти повинні опрацювати відповідні розділи підручника і рекомендовану літературу, нормативні акти, ознайомитися з рішеннями Конституційного Суду України, роз’ясненнями пленумів Верховного Суду України, практикою Європейського суду з прав людини.

У VІІ семестрі студенти складають залік, починаючи з теми “Поняття, завдання і система кримінального процесу” і закінчуючи темою ”Заходи процесуального примусу”. У VІІІ семестрі – іспит з усього навчального курсу.

Список літератури

Кримінально-процесуальний кодекс України: Наук.-практ. комент. Вид. 4-е перероб. і доповн. / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К.: Юрисконсульт, 2007.

Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Под общей редакцией В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. – Х.: Одиссей, 2005.

Кримінальний процес України: Підруч./ Грошевий Ю. М., Мірошниченко Т. М., Хоматов Ю. В. та ін./ За ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Х.: Право, 2000.

Нове в кримінально-процесуальному законодавстві України / За ред. Ю. М. Грошевого. – Х.: Право, 2002.

Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб.– К.: Юрінком Інтер, 2004.

Коваленко Є. Г. Маляренко В.Т. Кримінальний процес України. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Істина, 2005.

Кучинська О. П. , Кучинська О. А. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2005.

Лекції з кримінального процесу – Л.: ЛЮІ, 2004.

Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Загальна частина. – К. : Кондор, 2005.

Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Особлива частина. – К. : Кондор, 2005.

Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. – К. : Центр навч. літ., 2005.

Вапнярчук В. В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях): Навч.посіб. – Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007.

Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2007) – Х.: Вид. СПД ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007.

Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001 / Відповід. ред. П.Б.Євграфов. – Кн. 1, 2. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 2001-2002 / Відповід ред. П.Б. Євграфов. – Кн. 3. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 2002-2003 / Відповід ред. П.Б. Євграфов. – Кн. 4, 5. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 2004 / Відп. ред. П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

Судова практика Європейського суду з прав людини. Рішення суду щодо України / Відп. ред. В.В.Лутковська. – К.: Праксіс, 2005.

VІІ семестр

Принципи кримінального процесу

(колоквіум - 2 год)

К о н т р о л ь н і п и т а н н я

1. Поняття та значення принципів кримінального процесу.

2. Класифікація принципів кримінального процесу.

3. Загальноправові принципи: принцип законності, принцип гуманізму та пріоритету прав людини, принцип недоторканності особи, житла, охорони особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень.

4. Загальнопроцесуальні принципи: принцип здійснення правосуддя тільки судом, принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону, принцип здійснення правосуддя на засадах рівності усіх перед законом і судом, принцип змагальності, принцип диспозитивності, принцип гласності, принцип національної мови судочинства, принцип безпосередності, принцип усності, принцип усебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, принцип вільної оцінки доказів.

5. Кримінально-процесуальні принципи: принцип публічності, принцип презумпції невинуватості, принцип забезпечення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного правом на захист.

6. Принципи кримінального процесу України і проблеми реалізації міжнародних стандартів основних прав і свобод людини у сфері кримінального судочинства.

Завдання

Варіант І ( для 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28 груп )

1. (до теми “ Принципи кримінального процесу”)

При призначенні до розгляду справи П., який звинувачувався в умисному знищенні майна (ч. 1 ст. 194 КК України), було прийнято рішення слухати справу за участю прокурора і захисника. На судове засідання 18 серпня з’явилися прокурор, захисник та всі свідки. Однак підсудний, який перебував під вартою, не був доставлений і справу було відкладено. На судове засідання 30 серпня був доставлений підсудний, з’явилися всі свідки, прокурор, але не з’явився захисник. У зв’язку з цим суд ухвалив: “Зважаючи на те, що захисник не з’явився і вдруге відкладати справу недоцільно, розглянути її без участі прокурора і без участі захисника”.

Після цього суд розглянув справу і виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

2. (до теми “Суб’єкти кримінального процесу” )

До судового розгляду було призначено справу за обвинуваченням С. і А. у крадіжці мотоцикла у Б. (ч. І ст.185 КК України). Обох захищав призначений судом адвокат В. Під час судового слідства С. підтвердив показання, дані ним раніше, і визнав себе винним у крадіжці мотоцикла разом з А. Останній змінив свої показання, які він дав на досудовому слідстві, і заявив, що про крадіжку мотоцикла нічого не знав, оскільки С. переконав його, що вони забирають у Б. мотоцикл, який він купив раніше.

Як має діяти суд?

3. (до теми “Докази й доказування в кримінальному процесі України”)

П’ять розбійницьких нападів на промтоварні магазини з метою заволодіння матеріальними цінностями вчинили В., П., Ч. Діючи за змовою, вони під’їжджали до магазинів на автомобілі ВАЗ 2107, який належав Ч. Погрожуючи обрізом мисливської рушниці сторожу, зв’язували останнього і ламали замки. Із магазинів співучасники, як правило, викрадали найбільш цінні речі і завантажували в машину, після чого Ч. відвозив викрадене додому.

Під час обшуку у В. у сараї виявлено і вилучено мисливську рушницю з двадцятьма патронами. На квартирі у П. слідчим знайдено лом “фомка”, відмички та низки ключів. За місцем проживання Ч. було вилучено тільки деякі з викрадених товарів, бо більшість із них він встиг реалізувати. Під час обшуку в Ч. була описана та вилучена автомашина ВАЗ 2107, яка йому належала.

Вирішіть долю названих предметів. Визначте їх процесуальну природу.

Варіант ІІ ( для 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 груп)

1. (до теми “Принципи кримінального процесу”)

При призначенні до розгляду справи П., який звинувачувався в умисному знищенні майна (ч. 1 ст. 194 КК України), було прийнято рішення слухати справу за участю прокурора і захисника. На судове засідання 18 серпня з’явилися прокурор, захисник та всі свідки. Однак підсудний, який перебував під вартою, не був доставлений і слухання справи відкладено. На судове засідання 30 серпня був доставлений підсудний, з’явилися всі свідки, прокурор, але не з’явився захисник. У зв’язку з цим суд ухвалив: “Зважаючи на те, що захисник не з’явився і вдруге відкладати справу недоцільно, розглянути її без участі прокурора і без участі захисника”.

Після цього суд розглянув справу і виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

2. (до теми “ Суб’єкти кримінального процесу”)

У справі О., притягнутого до відповідальності за вбивство Б., до слідчого надійшли одночасно заяви батька і брата загиблого, які клопотали про визнання їх потерпілими у справі.

Як має діяти слідчий?

Той же випадок, але заява батька вбитого надійшла до слідчого після того, як брата убитого було вже визнано потерпілим постановою слідчого.

Той же випадок, але слідчий визнав потерпілим і батька, і брата загиблого без їх заяв. При цьому батько заявив, що не бажає бути потерпілим.

3. (до теми “Заходи процесуального примусу”)

Розглядаючи 25.01.2008 р. подання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо А., підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, суддя місцевого суду Київського р-ну м. Харкова подовжив строк затримання на 5 діб (до 30.01.2008 р.) через відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджували б особу підозрюваного. Суддя того ж суду, розглядаючи те ж саме подання прокурора 30.01.2008 р., вдруге подовжив строк затримання ще на 7 діб (до 06.02.2008 р.) для встановлення всіх обставин, які мають значення у справі.

Проаналізуйте наведену процесуальну ситуацію. Який порядок подовження строку затримання? Які вимоги пред’являються до постанови судді про подовження строку затримання?

Варіант ІІІ (для 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 груп )

1. (до теми “Принципи кримінального процесу”)

Віце-президента комерційного банку К. викликали до суду у справі про злочин, передбачений ст.122 КК України, як потерпілого. При відкритті судового засідання К. звернувся з клопотанням про те, щоб справу було заслухано в закритому судовому засіданні. Клопотання він обґрунтував тим, що не бажає розголошення обставин події, бо це може мати негативні наслідки для діяльності банку. При цьому він послався на ст.27 Закону “Про банки та банківську діяльність”. Суддя задовольнив клопотання і виніс постанову: “Зважаючи на те, що розголошення даних судового розгляду може мати негативні наслідки для діяльності комерційного банку, слухання справи провести в закритому судовому засіданні”.

Якими принципами процесу необхідно керуватися при оцінці прийнятого суддею рішення?

2. (до теми “Суб’єкти кримінального процесу”)

Інструктор автошколи К., перебуваючи в нетверезому стані, керував автомобілем, що належав начальникові цієї школи, разом з яким вони поверталися з полювання. Порушивши правила безпеки руху, він збив Д. і С. Від одержаних травм Д. помер, залишивши на утриманні працездатної, але не працюючої дружини двох малолітніх дітей. Витрати на похорони взяв на себе брат загиблого. Унаслідок наїзду С. одержав тяжкі тілесні ушкодження і перебував на лікуванні 43 дні. Після закінчення лікування його було визнано інвалідом II групи. Безпосередній власник автомашини зазнав легких тілесних ушкоджень. У зв’язку зі злочином було порушено кримінальну справу і розпочато розслідування.

Хто, до кого і на яких підставах може заявити цивільний позов у даній справі?

3. (до теми “Докази й доказування у кримінальному процесі України”)

У нічному барі на відеокамеру спостереження автоматично були записані обставини вбивства відомого кримінального авторитета Г. На відеоплівці відбито, як двоє невідомих у чорних плащах увійшли в бар приблизно о 23 год 15 хв; діставши з-під плащів автомати, підійшли до Г., який сидів біля барної стойки, і впритул його розстріляли. При огляді місця події цю відеоплівку було виявлено і вилучено слідчим.

Оцініть доказове значення вказаної відеоплівки.

Той же випадок, тільки відеозапис випадково зробив один із відвідувачів бара.

VІІІ семестр

Слідчі дії

Контрольні питання

1. Поняття та класифікація слідчих дій.

2. Допит та очна ставка.

3. Пред’явлення для впізнання.

4. Огляд.

5. Освідування.

6. Обшук.

7. Виїмка.

8. Призначення експертизи.

9. Відтворення обстановки та обставин події.

10. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.

Завдання

Варіант І (для 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28 груп )

1. (до теми “Порушення кримінальної справи”)

24 лютого З. подав прокуророві району заяву, в якій вказав, що К. займається розкраданням газу, і просив притягти його до відповідальності. Прокурор 9 березня виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, обґрунтовуючи її тим, що в заяві ніяких конкретних доказів вчинення злочину К. не міститься.

Через місяць після винесення цієї постанови З. з’явився в районну прокуратуру і дізнався про наслідки своєї заяви. Після цього він звернувся до прокурора області зі скаргою на те, що прокурор району неправильно відмовив у порушенні кримінальної справи і його, З., про цю відмову не повідомив.

Чи обґрунтована скарга З.? Чи може З. оскаржити постанову прокурора до суду?

2. (до теми “ Досудове слідство у кримінальних справах”)

У справі про розбійний напад на В. Л. притягнуто як обвинуваченого. Однак у процесі розслідування було встановлено його алібі, а в розбійному нападі викрито Б. Слідчий закрив кримінальну справу щодо Л. за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Дружина Л. звернулася зі скаргою до прокурора, в якій не погоджувалася з мотивуванням закриття справи щодо її чоловіка. У скарзі вказувалося, що його непричетність до злочину доведена беззастережно, а з мотивування постанови випливає, що злочин вчинено її чоловіком, хоча цього в процесі слідства не вдалося довести.

Чи має право дружина обвинуваченого звертатися з такою скаргою? Як має діяти прокурор у зв’язку з такою скаргою?

3. (до теми “Судовий розгляд кримінальних справ”)

Обвинувачений у підпалі за ч. 2 ст. 145 КК України О. заявив у підготовчій частині судового розгляду клопотання про відкладення справи й виклик до суду для допиту свідків Н., П. і Ч. для встановлення його алібі. Суд виніс таку постанову: “Вважаючи, що О. мав можливість клопотатися про виклик свідків під час досудового слідства, зокрема, на виконання вимог ст. 218 КПК України, заяву такого клопотання під час розгляду справи судом належить розглядати як намагання відтягти її вирішення. У клопотанні О. відмовити й справу слухати далі”.

Після цього суд розглянув справу й виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

Варіант ІІ ( для 2,5,8,11,14,17,20,23,26,29 груп )

1. ( до теми “ Порушення кримінальної справи”)

До судді місцевого суду З. прийшов із заявою, в якій вимагав притягнути до відповідальності його колишню дружину, з якою після розірвання шлюбу вони мешкають в одній квартирі. Відповідь судді не задовольнила З. Знаходячись у нетверезому стані, він образив суддю, вдарив секретаря судового засідання, який був у кабінеті судді, і розбив вікно.

За допомогою громадян, які чекали прийому, суддя втихомирив З. і тут же виніс постанову про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 296 КК України, а також постанову про обрання щодо З. запобіжного заходу – взяття під варту.

Начальник слідчого ізолятора, в який доставили З. працівники чергової частини РВВС, відмовився прийняти його на підставі постанови судді.

Оцініть дії судді.

2. (до теми “Судовий розгляд кримінальних справ”)

Обвинувачення Т. і Є. було пред’явлене в тому, що вони, працюючи продавцями відділу магазину, привласнили 1050 грн. виторгу від проданих товарів (ч. 3 ст. 191 КК України). Нестачу названої суми було виявлено під час ревізії. На досудовому слідстві та в судовому засіданні обвинувачені не визнали себе винними, а виявлену нестачу пояснили тим, що працюють лише шість місяців і через свою недосвідченість неправильно оформляли документацію у відділі.

Суд виніс обвинувальний вирок, визнавши підсудних винними у привласненні 1050 грн. Підставами для цього вироку були такі висновки суду: “Т. і Є. не надали доказів того, що вони при одержанні й видачі товарів допускали помилки, які й призвели до нестачі товарів. Свідки, допитані в судовому засіданні, характеризують підсудних як добре підготовлених працівників, які не зверталися за допомогою при оформленні документації. Хоча факт привласнення грошей у сумі 1050 грн. і викликає деякі сумніви, однак суд переконаний у тому, що нестача товарів мала місце, а сума нестачі підсудними не заперечується й у справі відсутні дані про те, що крадіжка могла бути вчинена іншими особами”.

Чи може бути визнаний законним і обґрунтованим вирок суду в цій справі?

3. (до теми “ Апеляційне провадження”)

Під час розгляду справи С. апеляційною інстанцією встановлено:

1)на досудовому слідстві С. було притягнуто до відповідальності за ст. 122 КК України. В обвинувальному висновку його дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України;

2)копії обвинувального висновку підсудному вручено не було, але на запитання головуючого, чи бажає С., щоб його справу було розглянуто, останній відповів позитивно, після чого вона була розглянута судом;

3)у встановлений законом строк захисник подав зауваження на протокол судового засідання, на яких суддя написав “До справи”, їх було долучено до протоколу судового засідання.

Які порушення допущено у справі? Яке рішення має прийняти апеляційна інстанція?

Варіант ІІІ (для 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 груп)

1. (до теми “Досудове слідство у кримінальних справах”)

При розслідуванні справи за фактом смерті С., труп якого знайдено в річці, слідчий встановив, що потерпілий купався в нетверезому стані, заплив на глибоке місце і був втягнутий у водоверть, внаслідок чого і потонув.

У постанові про закриття справи слідчий послався на п. 8 ст. 6 КПК України. Прокурор, який здійснював нагляд за слідством, вказав слідчому, що закриття справи за п. 8 ст. 6 КПК України неправильне, оскільки С. ніякого злочину не вчинив, тому справу слід закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.

На якій підставі належить закрити справу?

2. (до теми “Судовий розгляд кримінальних справ”)

До кримінальної відповідальності Р. було притягнуто за те, що він без спеціального дозволу зберігав і носив револьвер системи “Наган” (ч. 1 ст. 263 КК України). На виконання вимог ст. 218 КПК України захисник обвинуваченого надав слідчому клопотання про призначення криміналістичної експертизи, щоб остання відповіла на запитання: чи справний револьвер і чи придатний він для стрільби, а якщо непридатний, то чи є реальна можливість привести його в придатний для цього стан? Своє клопотання захисник мотивував тим, що Р., за його твердженням, з револьвера не стріляв і був переконаний у тому, що зброя несправна, і не мав наміру привести револьвер у придатний для стрільби стан. Слідчий відхилив клопотання захисника, пославшись на те, що під час огляду зброї, в якому брав участь як спеціаліст продавець магазину “Полювання” З., встановлено придатність револьвера для стрільби і внесено в протокол.

Прокурор затвердив обвинувальний висновок і направив справу до суду. У судовому засіданні Р. наполягав на раніше даних показаннях. Після закінчення судового слідства захисник порушив клопотання про призначення криміналістичної експертизи для вирішення вказаних вище питань і просив повернути для цього справу на дослідування. Прокурор погодився з захисником у частині необхідності проведення криміналістичної експертизи, але вважав, що немає підстав для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки револьвер приєднано до справи як речовий доказ, а для підготовки матеріалів на експертизу немає необхідності в проведенні слідчих дій. Разом з тим прокурор вважав, що на період проведення криміналістичної експертизи суд мусить зупинити справу. Суддя виніс постанову про призначення криміналістичної експертизи і зупинення розгляду справи на час її проведення.

Чи порушено вимоги закону під час досудового слідства? Чи правильний висновок прокурора в судовому засіданні? Чи правильні дії суду?

3. (до теми “ Підготовка справ до судового розгляду”)

Вироком місцевого суду М. було визнано винним у вбивстві через необережність (ч. 2 ст. 119 КК України). Засуджений М. не подав апеляції, однак його захисник, вважаючи, що у діях М. відсутній склад злочину, звернувся з апеляцією безпосередньо в апеляційний суд. В апеляції захисник зазначив, що вирок районного суду є незаконним і необґрунтованим, і просив його скасувати, а справу закрити.

Засуджений М., побоюючись, що його можуть засудити за умисне вбивство, відізвав апеляцію свого захисника, але відзив надійшов до суду після того, як справу було розглянуто апеляційною інстанцією. Вирок залишено без зміни. А апеляцію захисника – без задоволення.

Назвіть осіб, які мають право подати апеляцію. Які вимоги закону до змісту апеляції та наслідки їх недодержання? Який порядок апеляційного оскарження?

Яке рішення має прийняти апеляційний суд у наведеній ситуації?

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Поняття і завдання кримінального процесу.

2. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.

3. Кримінально-процесуальна форма, її уніфікація та диференціація.

4. Критерії диференціації кримінально-процесуальної форми.

5. Поняття кримінально-процесуальних правовідносин, їх суб’єкти та зміст.

6. Класифікація кримінально-процесуальних правовідносин.

7. Питання кримінально-процесуальних гарантій у Конституції України, їх сутність і класифікація.

8. Поняття стадій кримінального процесу, їх система. Загальна характеристика кожної з них.

9. Поняття кримінально-процесуального права. Зв’язок з іншими галузями права та юридичними науками.

10. Наука кримінального процесу, її предмет і завдання. Зв’язок науки кримінального процесу із слідчо-прокурорською і судовою практикою.

11. Джерела кримінально-процесуального права України, їх види та засоби тлумачення.

12. Конституція України, інші конституційні закони як основа реформування кримінально-процесуального законодавства.

13. Структура КПК України та її загальна характеристика.

14. Міжнародні правові акти та практика Європейського суду з прав людини як джерела кримінально-процесуального права України.

15. Місце рішень Конституційного Суду України в системі джерел кримінально-процесуального права України.

16. Значення постанов Пленуму Верховного Суду України для кримінального судочинства.

17. Поняття та сутність тлумачення норм кримінально-процесуального права.

18. Дія кримінального-процесуального закону у просторі й часі. Зворотна сила кримінально-процесуального закону.

19. Гарантії прав особи у кримінальному процесі України і міжнародно-правових документах. Рішення Європейського суду з прав людини.

20. Моральні засади кримінально-процесуальної діяльності.

21. Поняття, значення і класифікація принципів кримінального процесу.

22. Принцип особистої недоторканності у кримінальному процесі.

23. Принцип публічності /офіційності / у кримінальному процесі.

24. Принцип об’єктивної істини у кримінальному процесі.

25. Незалежність суддів і народних засідателів, підкорення їх тільки закону при відправленні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” № 4 від 12.04.1996 р.

26. Принцип гласності і його значення у кримінальному процесі.

27. Принцип національної мови судочинства і його значення у кримінальному процесі.

28. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, осудженому та виправданому права на захист. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” № 8 від 24.10.2003 р.

29. Принцип презумпції невинуватості і його значення у кримінальному процесі.

30. Принцип змагальності та диспозитивності у кримінальному процесі.

31. Принцип усності й безпосередності у кримінальному судочинстві.

32. Поняття суб’єктів кримінального процесу і їх класифікація.

33. Суд та його функції у кримінальному процесі.

34. Процесуальний порядок забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві.

35. Правові підстави забезпечення безпеки осіб, які здійснюють провадження по кримінальних справах.

36. Процесуальний стан та повноваження прокурора в різних стадіях кримінального процесу.

37. Повноваження слідчого та його процесуальна самостійність.

38. Повноваження начальника слідчого відділу, зміст його правовідносин зі слідчим.

39. Система органів дізнання, їх повноваження і завдання.

40. Процесуальний стан підозрюваного у кримінальному процесі.

41. Підозрюваний та забезпечення його процесуальних прав при затриманні та обранні запобіжних заходів.

42. Потерпілий, його права і обов’язки у кримінальному процесі. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів” № 13 від 2.07.2004 р.

43. Справи публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення. Загальна характеристика їх порушення та провадження.

44. Поняття обвинуваченого та гарантії забезпечення його процесуального статусу у кримінальному процесі.

45. Захисник, його права і обов’язки у кримінальному процесі

46. Допуск захисника до участі у справі. Категорія справ, по яких відмова від захисника не може бути прийнята.

47. Підстави, які виключають участь захисника у справі, та процесуальний порядок його усунення.

48. Поняття цивільного позову у кримінальному процесі. Підстави та порядок його розгляду разом із кримінальною справою.

49. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх права і обов’язки у кримінальному процесі.

50. Обставини, що виключають можливість участі у справі суддів, прокурора, слідчого і особи, що провадить дізнання. Порядок їх відводу.

51. Сутність доказування, його цілі та завдання у кримінальному процесі.

52. Суб’єкти доказування у кримінальному процесі. Їх права та обов’язки.

53. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі. Співвідношення між предметом та межами доказування.

54. Поняття “докази” у кримінальному процесі. Належність і допустимість доказів.

55. Основні положення оцінки доказів у кримінальному процесі.

56. Класифікація доказів і її практичне значення у кримінальному процесі.

57. Свідок, його процесуальний статус. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовитися давати показання як свідки.

58. Показання свідків. Особливості їх перевірки та оцінки у кримінальному процесі.

59. Показання підозрюваного і їх оцінка.

60. Показання обвинуваченого, їх класифікація. Особливості їх перевірки та оцінки.

61. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.

62. Порядок і підстави призначення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.

63. Права, обов’язки і відповідальність експерта у кримінальному судочинстві.

64. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.

65. Поняття “речові докази”. Порядок їх залучення у кримінальний процес, особливості перевірки, оцінки та зберігання речових доказів.

66. Вимоги до протоколів та інших документів як джерел доказів. Особливості їх перевірки та оцінки.

67. Процесуальний порядок застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві.

68. Характеристика заходів процесуального примусу, їх види та загальні вимоги щодо їх застосування.

69. Взяття під варту: цілі, процесуальний порядок обрання та оскарження. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та подовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” № 4 від 25.04.2003 р.

70. Поняття “застава як запобіжний захід”: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу” №6 від 26.03.1999 р.

71. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

72. Види рішень, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи. Порядок їх прийняття та оскарження.

73. Нагляд прокурора і судовий контроль за законністю рішень у стадії порушення кримінальної справи. Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” № 1 від 11.02.2005 р.

74. Обставини, що виключають провадження у кримінальній справі. Їх класифікація та особливості застосування.

75. Поняття і значення стадії досудового розслідування.

76. Дізнання у справах про тяжкі або особливо тяжкі злочини. Дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими. Відмінності у порядку провадження.

77. Особливості провадження слідства у справі групою слідчих.

78. Поняття і види підслідності. Окремі слідчі доручення.

79. Підстави і порядок об’єднання справ у одному провадженні. Виділення справи в окреме провадження.

80. Процесуальний порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кримінальному процесі.

81. Строки у кримінальному процесі: поняття, види, класифікація. Порядок їх подовження, припинення, поновлення та зупинення.

82. Підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.

83. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого на досудовому слідстві.

84. Зміна й доповнення обвинувачення у стадії досудового слідства.

85. Поняття “слідчі дії”. Їх види і система.

86. Процесуальний порядок допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві.

87. Підстави і порядок проведення огляду. Особливості прийняття рішень про окремі види огляду. Провадження освідування.

88. Обшук і виїмка. Підстави і порядок їх проведення. Особистий обшук.

89. Пред’явлення для впізнання і його види. Підстави і порядок проведення впізнання.

90. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого (підсудного) на досудових і судових стадіях кримінального процесу.

91. Очна ставка, мета, підстави і процесуальний порядок провадження.

92. Відтворення обстановки і обставин події. Перевірка показань на місці. Завдання, підстави, порядок проведення.

93. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кримінального процесу. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні експертизи.

94. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв’язку, їх огляд та виїмка.

95. Виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором і суддею причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.

96. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Порядок поновлення досудового слідства.

97. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового слідства. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття кримінальних справ.

98. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальої справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” № 12 від 23.12.2005 р.

99. Ознайомлення потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача з матеріалами справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи в суд.

100. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника із матеріалами справи у зв’язку із закінченням досудового слідства.

101. Структура, зміст і значення обвинувального висновку. Співвідношення обвинувального висновку і постанови про притягнення особи як обвинуваченої.

102. Повноваження прокурора при перевірці справи, що надійшла до нього з обвинувальним висновком.

103. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, що з’ясовуються у стадії попереднього розгляду справ суддею.

104. Рішення, що приймаються у стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які підлягають вирішенню.

105. Стадія судового розгляду, її місце в системі кримінального процесу. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ” № 11 від 27.12.1985 р.

106. Процесуальне положення та повноваження прокурора в судовому розгляді кримінальних справ.

107. Розпорядок судового засідання. Заходи, які застосовуються щодо порушників порядку судового засідання.

108. Значення підготовчої частини судового розгляду та питання, які в ній вирішуються.

109. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.

110. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.

111. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кримінальної справи на додаткове розслідування. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” № 2 від 11.02.2005 р.

112. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.

113. Процесуальний порядок постановлення вироку –правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суд України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” №5 від 29.06.1990 р.

114. Вирок суду, його структура, вимоги, що ставляться до нього як акту правосуддя та його правові властивості.

115. Види вироків та особливості їх мотивування. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суд України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” № 5 від 29.06.1990 р.

116. Окрема ухвала суду, підстави і порядок її винесення.

117. Підстави і процесуальний порядок закриття справи в судовому засіданні.

118. Протокол судового засідання, його зміст і значення. Зауваження до протоколу, порядок їх внесення і розгляду.

119. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.

120. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на вироки, ухвали, постанови суду, що не набрали законної сили.

121. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій та подання зауважень.

122. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.

123. Процесуальні наслідки подання апеляції. Призначення справи до апеляційного провадження.

124. Процесуальний порядок розгляду кримінальних справ в апеляційній інстанції.

125. Судове слідство в апеляційній інстанції. Підстави та процесуальний порядок провадження.

126. Поняття апеляційних та касаційних підстав до скасування або зміни вироку.

127. Сутність та зміст істотних порушень кримінально-процесуального закону як підстав до скасування вироку.

128. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.

129. Рішення суду апеляційної інстанції та їх види.

130. Вирок (постанова) апеляційної інстанції та особливості його мотивування. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку” № 1 від 15.05.2006 р.

131. Поняття касаційного провадження, його загальна характеристика та відмінність від апеляційного перегляду.

132. Учасники касаційного провадження та їх процесуальне становище.

133. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.

134. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.

135. Процесуальний порядок розгляду кримінальних справ у касаційній інстанції. Недопустимість “повороту до гіршого”.

136. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у виключному провадженні.

137. Поняття і значення стадії виконання вироку в системі кримінального процесу. Види питань, які вирішуються в цій стадії.

138. Процесуальний порядок вирішення питань в стадії виконання вироку.

139. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру, його поняття та загальна характеристика. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” № 7 від 3.06.2005 р.

140. Підстави та процесуальні умови застосування примусових заходів медичного характеру.

141. Види рішень суду щодо скасування або зміни примусових заходів медичного характеру та особливості їх мотивування.

142. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів” № 6 від 27.06.1986 р.

143. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” № 5 від 16.04.2004 р.

144. Порядок розгляду справ про суспільно небезпечні дії, вчинені особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” № 2 від 15.05.2006 р.

145. Поняття “міжнародна правова допомога” у кримінальних справах. Види та організаційні форми співробітництва в галузі міжнародної правової допомоги.

146. Загальна характеристика видачі правопорушників. Принципи екстрадиційного процесу. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією” № 16 від 8.10.2004 р.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

завдання

до практичних занять

з навчальної дисципліни

“Кримінальний процес”

для студентів IV курсу

заочних факультетів

У к л а д а ч і: Хоматов Юрій Валерійович,

Вернидубов Іван Васильович,

МірошнИков Іван Юрійович,

Фомін Сергій Борисович

Відповідальний за випуск Ю.М. Грошевий

Редактор Л.В. Русанова

Комп’ютерна верстка Л.П. Лавриненко

План 2008, поз. 59.

Підп. до друку .2008 р. Формат 84х108 ¹/₃₂. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 1,62. Облік.-вид.арк. 0,90. Вид. № 11.

Тираж прим. Зам. № 3159. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.