міністерство освіти І НАУКИ україни

національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

плани

семінарських ЗАНЯТЬ,

тематика контрольних робіт

та методичні поради

до їх ВИКОНАННЯ

з навчальної дисципліни

“історіЯ держави і права зарубіжних країн”

для студентів І курсу

заочного факультету

Харків

2008

Плани семінарських занять, тематика контрольних робіт та методичні поради до їх виконання з навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” для студентів І курсу заочного факультету / Уклад.: О.В. Криворучко, С.І. Пирогова, С.І. Власенко, І.М. Скуратович. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 32 с.

У к л а д а ч і: О.В. Криворучко,

С.І. Пирогова,

С.І. Власенко,

І.М. Скуратович.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 11 від 29.04.2008 р.)

ЗМІСТ

І. Плани семінарських занять………………………………….3

Тема 1. Формування буржуазної конституційної

монархії в Англії……………………………..............3

Тема 2. Головні законодавчі акти періоду війни

за незалежність у Північній Америці…………....3

Тема 3. Французький цивільний кодекс 1804 р. ...……..4

Тема 4. Встановлення фашистської диктатури

у Німеччині………………………………………..5

ІІ. Тематика контрольних робіт..……………………………...6

Тема 1. Закони царя Хаммурапі………………………......7

Тема 2. Закони ХІІ таблиць……………………………….8

Тема 3. Салічна Правда………………………………......10

Тема 4. Кароліна………………………………………….11

Тема 5. Знаряддя управління 1653 р. ………………….12

Тема 6. Декларація незалежності США і Статті

конфедерації…………………………………….13

Тема 7. Конституція США (17 вересня 1787 р.)……….14

Тема 8. Білль про права (1789-1791 рр.)

(перші десять поправок до Конституції США)…..15

Тема 9. Декларація прав людини і громадянина

1789 р. ….………………………………………16

Тема 10. Конституція Французької республіки

1799 р. …………………………………………17

Тема 11. Французький цивільний кодекс 1804 р. ……….18

Тема 12. Кримінальний кодекс Франції 1810 р. ………19

Тема 13. Законодавство періоду Громадянської

війни у США……………………………………20

Тема 14. Конституція Німецької імперії 1871 р. ……...21

Тема 15. Цивільне Уложення Німецької

імперії 1900 р. ..……………………………….22

Тема 16. Конституційні закони Французької

республіки 1875 р. …………………………....23

Тема 17. Законодавчі акти “Нового курсу”

президента США Ф.Рузвельта………………...24

Тема 18. Конституція Німецької імперії 1919 р. –

„Веймарська конституція“……………………..25

Тема 19. Основний закон Федеративної

Республіки Німеччини 1949 р. …….…….….26

Тема 20. Конституція Французької Республіки

1946 р. ……………………………………...….28

Тема 21. Конституція Французької Республіки

1958 р. ..………………………………………….29

І. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Т е м а 1. Формування буржуазної конституційної монархії в Англії

П л а н

1. „Славна революція“ 1688 р. і її наслідки.

2. Білль про права 1689 р. і Акт про упорядкування 1701 р. Особливості англійської конституції.

3. Державний механізм англійської конституційної монархії.

4. Виборчі реформи 1832 р. та 1867 р. Судова реформа 1875 р.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 318, 319, 321, 325.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

Т е м а 2. Головні законодавчі акти періоду війни

за незалежність у Північній Америці

П л а н

1. Буржуазна революція XVIII ст. у Північній Америці, її рушійні сили та етапи.

2. Декларація незалежності США.

3. Статті конфедерації.

4. Конституція США.

5. Білль про права 1791 р. і його зміст.

6. Здобутки та історичне значення цієї буржуазної

революції.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2 т. / За ред. В.Д.Гончаренка. – К.: Ін Юре. – 1998.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посіб. для всіх / Пер. з англ. О.М.Мокровольського. – К.: Веселка, 1993.

Т е м а 3. Французький цивільний кодекс 1804 р.

П л а н

1. Опрацювання та прийняття Французького цивільно-

го кодексу 1804р. Його структура.

2. Фізичні особи за Цивільним кодексом 1804 р. (пра-

воздатність і дієздатність).

3. Право приватної власності.

4. Зобов’язальне право.

5. Шлюбно-сімейне право.

6. 3начення Французького цивільного кодексу для роз-

витку буржуазного цивільного права.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – У 2т. / За ред. В.Д.Гончаренка. – К.: Ін Юре. – 1998. – Т.2. – С.148-203.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

Т е м а 4. Встановлення фашистської диктатури у Німеччині

П л а н

1. Прихід фашистської партії до влади у Німеччині.

2. Встановлення фашистської диктатури у Німеччині:

а) зміна конституційного ладу в Німеччині;

б) механізм фашистської диктатури:

злиття нацистської партії і СС з державою;

апарат терору (СС і його складові, суди, констабори, армія);

керівництво економікою;

система пропаганди;

в) політика агресії.

3. Міжнародне засудження ідеології і практики фашизму.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн.: Навч. посіб. – У 2 т. / За ред. В.Д.Гончаренка. – К.: Ін Юре. – 1998. – Т. 2.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

ІІ. ТемаТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота є важливою формою самостійного вивчення студентами навчального матеріалу. Вона допомагає значно розширити та поглибити знання окремих проблем курсу, набути досвіду самостійної роботи над пам’ятками права та спеціальною літературою. Водночас – це ще і форма перевірки знань.

Тему роботи слід обирати з переліку, що міститься в цьому виданні. До кожної теми додається приблизний план. За власною ініціативою можна доповнювати його або змінювати послідовність викладення, використовувати додаткові джерела. Однак наведений мінімум питань треба розглядати як обов’язковий.

Основою контрольної роботи є самостійний аналіз першоджерел. Необхідний законодавчий матеріал можна знайти у навчальному посібнику “Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн”. – У 2 т. (1998 р), авторами якого є викладачі кафедри історії держави і права Національної юридичної академії України.

Контрольна робота має бути написана грамотно, чітким почерком, містити відповіді лише на питання, що органічно пов’язані з темою. Обсяг контрольної роботи, як правило, має становити не більше 15-20 с. шкільного зошита.

Список літератури до всіх тем

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – 2-ге вид., перероб. та доповн. – К.: Ін Юре, 2003.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. – Х.: Право, 1999.

Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці. – К.: УМК ВО, 1991.

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2004.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – 5-те вид., перероб. і доповн. – К.: Істина, 2005.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – Вид. 5-те доповн. – К.: Атіка, 2006.

Тищик Б.Й. Історія держави і права Стародавнього Світу: Навч. посіб. – У 2 т. – Л.: Сполом, 1999.

Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посіб. / За ред. Б.Й.Тищика. – Л.: Світ, 2006.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2 т. /За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре. – 1998.

Катрич В.М. Держава і право Стародавнього Риму. – К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту, 1974.

Тищик Б.Й. Історія держави і права Стародавнього Риму. – Л.: Сполом, 1999.

Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посіб. для всіх / Пер. з англ. О.М.Мокровольського. – К.: Веселка, 1993.

Калинович В.І. Сполучені Штати Америки (1776-1917). – Л.: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1965.

Тищик Б.Й. Історія держави і права Німеччини 1917-1945. – Л.: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1973.

Т е м а 1. Закони царя Хаммурапі

П л а н

1. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

2. Зміст законів Хаммурапі (кастовий устрій, форми

власності, договір позики, злочини і покарання).

3. Історичне значення законів царя Хаммурапі.

Висвітлюючи цю тему, слід з’ясувати, що найголовнішою рисою законів Хаммурапі була охорона кастового ладу, який тою чи іншою мірою був притаманний усім країнам Стародавнього Сходу.

Говорячи про сутність поділу на касти, треба враховувати, що кастова система засновувалась на закріпленні суспільної нерівності й привілеїв в інтересах пануючої верхівки – рабовласницької аристократії, саме тому касти були суворо замкненими соціальними групами, вихід з яких чи перехід між якими був неможливим. При такому підході стають зрозумілими нерівність каст, протиставлення касти авілумів касті мушкенумів. Поділ на касти оголошувався одвічно існуючим і був освячений релігією. Необхідно розповісти про правове положення (права і обов’язки) кожної касти.

Далі важливо показати об’єкти права власності (земля, домівка, сад, раби, худоба та т.ін.) та суб’єктів права власності (державу, храми, громаду, вільну людину). Окремо доцільно розглянути “майно ілку”, показавши його власника, а також кому, на яких правомочностях, за яких умов, упродовж якого часу воно належало.

Розглядаючи договір позики, варто визначити його суб’єктів, одночасно назвавши осіб, з якими неможна було укладати цю угоду, а також правові наслідки укладання такої угоди з ними; об’єкти договору, термін, розмір відсотків, відповідальність у разі, коли боржник не виконав зобов’язання, умови, за яких він може відкласти виконання.

При розгляді злочинів досить назвати основні об’єкти злочинних посягань (право власності, життя, здоров’я тощо) і навести кілька прикладів (видів) таких посягань. Треба вказати й види покарань за законами Хаммурапі, відобразивши, як належність людини до тієї чи іншої касти визначає і важкість покарання за вчинений злочин.

Т е м а 2. Закони ХІІ таблиць

П л а н

1. Закони ХІІ таблиць – перша кодифікація римського права.

2. Зміст Законів ХІІ таблиць (правовий статус населення, право приватної власності, договір позики, злочини і покарання).

3. Значення Законів ХІІ таблиць в історії римського права.

Контрольна робота повинна починатись із стислого викладення причин прийняття Законів ХІІ таблиць, пояснення назви і загальної характеристики цієї найдавнішої пам’ятки римського права.

Потім на основі аналізу тексту Законів ХІІ таблиць та Інституцій Гая необхідно показати поділ населення Риму за правовим статусом (вільні і раби, народжені вільними і відпущені з законного рабства; чоловік, жінка і неповнолітній; римлянин, латин й іноземець і т.ін.).

Найважливішим і найрозробленішим інститутом римського права був інститут права власності. При висвітленні цього питання слід відобразити наявність інституту приватної власності у Стародавньому Римі, окреслити коло його суб’єктів (осіб, які мали можливість бути власниками), перелічити об’єкти власності (будівля, раби, домашня худоба тощо). При розгляді майнових відносин важливо показати поділ речей на манциповані й неманциповані, які з речей належали до однієї, а які до іншої категорії, яке практичне значення мав цей поділ, а також які вимоги висував закон до угод з манципованими речами, які правові наслідки мало порушення вимог закону при укладанні таких угод.

Розглядаючи договір позики, передусім треба визначити суб’єктів цього договору, одночасно назвавши осіб, з якими не варто було укладати цю угоду, правові наслідки укладання такої угоди з ними; об’єкти договору, термін, розмір відсотків, відповідальність у разі, коли боржник не виконав зобов’язання, способи спонукання боржника до виконання зобов’язання.

При опрацюванні питання про злочини і покарання потрібно з’ясувати об’єкти злочинних посягань (злочини проти власності, особи й т. ін.) і навести кілька видів таких посягань. Далі важливо назвати види покарань, зазначити їх класову сутність та пережитки родового ладу.

Завершуючи роботу, доцільно стисло згадати про подальшу долю цієї пам’ятки права та її впливу на розвиток низки галузей і інститутів буржуазного права.

Т е м а 3. Салічна Правда

П л а н

1. Загальна характеристика Салічної Правди.

2. Зміст Салічної Правди (види злочинів, покарань, судовий процес).

3. Значення Салічної Правди для розвитку феодального права.

Відповідь на перше питання слід починати із стислого викладення походження Салічної Правди та її характеристики.

Далі на підставі аналізу відповідних статей Салічної Правди треба викласти питання про злочини і покарання. Розповідаючи про злочини проти власності, передбачені в Салічному Законі, важливо показати, які об’єкти власності захищалися пам’яткою (земля, худоба та ін.) і з якими різновидами порушень права власності боролася Салічна Правда (крадіжка, грабунок і т. ін.). Потім зупиніться на злочинах проти особи (вбивство, наруга і т. ін.) та перелічте всі види покарань, показавши їх своєрідність.

Салічна Правда виразно відбиває розшарування суспільства і тому в роботі треба з’ясувати, як мінялося покарання за крадіжку в залежності від того, хто її вчинив – вільний чи раб. Слід розкрити також диференціацію штрафів за вбивство залежно від соціального становища вбитого (граф, вільний франкський селянин, священик та ін.). Такий аналіз дасть наочне уявлення про феодальну ієрархію у суспільстві франків.

Відповідаючи на питання про судовий процес у франкському суспільстві, варто назвати його основні риси, а також дії та відносини сторін до початку судового розгляду. Статті пам’ятки дають можливість показати, з чого починався процес (рекомендується звернути увагу на його формальні вимоги), а також розповісти про найбільш поширені види доказів.

Т е м а 4. Кароліна

П л а н

1. Кароліна – кодекс кримінального і кримінально-про-

цесуального права феодальної Німеччини.

2. Зміст Кароліни (злочини, покарання, судовий процес).

3. Історичне значення Кароліни.

Спочатку треба розглянути особливості державного розвитку Німеччини на етапі абсолютизму. Окресливши динаміку розвитку феодальних відносин, важливо відобразити специфіку державного ладу німецької держави – слабка влада імператора за наявності майже необмеженої влади численних князів та інших феодалів, які прагнули бути суверенами своїх володінь і мати лише номінального монарха. Варто звергнути увагу на ускладнення політичної ситуації у країні, яке виникло внаслідок децентралізації держави, свавілля князів, порушення економічних зв’язків і товарообміну, погіршення становища багатьох соціальних груп населення, в першу чергу селянства. З метою збереження феодального ладу після придушення селянської війни 1525 р. імператор та місцеві князі, не бажаючи запроваджувати глибокі економічні перетворення, вдаються до спроби стабілізувати становище у країні каральними методами на рівні усієї держави. Важливу роль у проведенні цієї політики відіграла саме Кароліна – кодекс кримінально-процесуального і кримінального права феодальної Німеччини, якому і треба дати стислу загальну характеристику (час прийняття, набрання чинності, обсяг, структура і т. ін.).

Після цього можна перейти до висвітлення норм кримінального права, що містилися у пам’ятці. При характеристиці злочину за Кароліною необхідно звернути увагу на об’єкти злочинних посягань (релігія, безпека держави, державний лад, життя, право власності тощо), а також на прикладах деяких норм показати, що цей закон вже знав і виділяв стадії злочину, рецидив, обставини, за яких особа визнається невинною (необхідна оборона тощо). Аналізуючи склад злочинів і види покарань за Кароліною, треба зробити висновок, що метою покарання, яку переслідували імператор і князі, були досягнення покірності підданих та кара за спроби або спротив феодалам, а головним методом її досягнення було залякування. Види покарань саме і спрямовувалися на виконання цієї мети (численні види кваліфікованої смертної кари, пряма вказівка тягнути людину до місця страти й т.ін.).

Більшість норм Кароліни мали кримінально-процесуальний характер. Їх аналіз потребує зосередження уваги на стадіях процесу, видах доказів, також необхідно зазначити, що головним доказом вважалося особисте зізнання підозрюваного, а головним засобом отримання зізнання було катування. Слід відобразити склад і компетенцію суду, вимоги закону до вироку.

Насамкінець треба дати оцінку Кароліні та її історичному значенню.

Т е м а 5. Знаряддя управління 1653 р.

П л а н

1. Буржуазна революція в Англії та її головні етапи.

2. Зміст і сутність протекторату Кромвеля:

а) причини встановлення протекторату;

б) система органів влади за Знаряддям управління.

3. Роль і місце протекторату Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.

Розгляд теми доцільно почати із з’ясування причин і особливостей англійської буржуазної революції, а також хронологічних рамок і сутності її перших двох етапів. Особливу увагу слід приділити союзу буржуазії і нового дворянства (джентрі).

Треба також назвати причини, які спонукали буржуазію і нове дворянство прагнути централізації, концентрації і посилення влади, показати, що таку роль і мав відігравати протекторат Кромвеля.

Необхідно проаналізувати систему влади, яка була притаманна цій специфічний формі правління. Для цього важливо докладно розглянути зміст нормативного акта, яким в Англії, Шотландії та Ірландії був утворений протекторат і регламентована система й повноваження органів влади, – Знаряддя управління 1653 р. Особливу увагу зверніть на повноваження лорда-протектора, особу, яка посідала цю посаду, і термін її повноважень; порядок утворення, термін дії і структуру парламенту, його компетенцію; вимоги до виборців і кандидатів у парламент. Крім того, мають бути зазначені норми, присвячені підтримці церкви, особливості стосунків з різними конфесіями, причини внесення таких норм у закон і їх спрямованість.

У кінці роботи треба простежити перехід від протекторату до відкритої воєнної диктатури на чолі з Кромвелем і показати значення протекторату, завдяки якому скінчився розвиток революції і були закріплені досягнення, що відповідали виключно інтересам крупної буржуазії і нового дворянства.

Т е м а 6. Декларація незалежності США і Статті

конфедерації

П л а н

1. Буржуазна революція у Північній Америці.

2. Зміст Декларації незалежності США.

3. Зміст Статей конфедерації.

4. Історичне значення Декларації незалежності й Статей

конфедерації.

Відповідь на перше питання варто починати зі стислого викладення суперечностей, що виникли і склалися між метрополією та 13 американськими колоніями, причин і приводу революції, а також зазначити її особливості (буржуазна революція за своєю сутністю і війна за незалежність за формою).

Далі треба розглянути зміст Декларації незалежності США 1776 р., де називалися причини і декларувалося проголошення незалежності колоній. Особливу увагу приділіть буржуазним принципам, які були відображені у Декларації (рівність людей, право на “життя, волю і прагнення щастя”, право народу на повстання проти власного уряду тощо).

Американські колонії були змушені відстоювати незалежність у тривалій і важкій війні з Англією. Тільки об’єд-нання зусиль усіх 13 колоній давало змогу перемогти у війні, тому виникла потреба утворення більш тісного, тривалого союзу колоній – конфедерації штатів. Таке об’єднання знайшло своє державно-правове закріплення у Статтях конфедерації 1781 р. Аналізуючи цей документ, покажіть органи влади і управління конфедерації, порядок їх утворення, компетенцію, процедури прийняття рішень і врегулювання сперечань. Разом з тим слід відобразити й недоліки такої форми об’єднання (її нетривалість), неможливість примусити окремий штат до виконання спільного рішення.

Говорячи про історичне значення цих документів, важливо не тільки відмітити їх велике значення на певному історичному етапі розвитку США, але й показати, що зміна політичної ситуації спонукала буржуазію колишніх колоній до вдосконалення форм державного устрою і правління, що знайшло своє закріплення у конституції Сполучених Штатів Америки 1787 р.

Т е м а 7. Конституція США (17 вересня 1787 р.)

П л а н

1. Опрацювання і прийняття Конституції США 1787 р.,

її структура.

2. Державний лад США за Конституцією США 1787 р.

(конгрес, президент, уряд, Верховний суд, федера-

тивний устрій США).

3. Історичне значення Конституції США 1787 р.

Відповідаючи на перше питання, слід звернути увагу на склад делегатів Конституційного Конвенту і на особливості роботи цього органу, а також пояснити, чому “Статті конфедерації” були чинними недовгий період. Необхідно також перелічити найважливіші політико-правові принципи, які було закладено засновниками Основного закону США в його фундамент.

На підставі аналізу статей Конституції 1787 р. слід розглянути формування та діяльність вищих органів влади і управління США. Згідно з принципом “поділу влади” на законодавчу, виконавчу та судову доцільно розглянути кожну з них окремо і докладно. При цьому необхідно звернути увагу на взаємовідносини вищих органів влади і управління, на встановлену Конституцією “систему стримань і противаг”. Структуру державних органів США доцільно зобразити за допомогою схеми.

Розкриваючи питання про федеративний устрій США, важливо пам’ятати, що Конституція 1787 р. не ліквідувала суб’єктів федерації – штатів, але протиставила їй міцну центральну владу. Тому важливо з’ясувати, як будувалися відносини між штатами і федеральними органами, передусім – Конгресом.

Т е м а 8. Білль про права (1789-1791 рр.)

(перші десять поправок до Конституції США)

П л а н

1. Причини прийняття Білля про права.

2. Основні положення Білля про права.

3. Історичне значення перших поправок.

Висвітлюючи перше питання теми, треба показати характер боротьби, яка розгорнулася навколо Конституції 1787 р. під час її прийняття. Це дасть можливість правильно визначити причини розробки Білля про права 1791 р.

Далі слід розкрити зміст перших десяти поправок до Конституції США (проголошення свободи совісті, свободи слова, друку, недоторканність особи, закріплення принципу приватної власності, заснування суду присяжних і т.ін.).

У заключній частині роботи необхідно оцінити значення Білля про права 1791 р. у становленні незалежної американської держави.

Т е м а 9. Декларація прав людини

і громадянина 1789 р.

П л а н

1. Прийняття Декларації прав людини і громадянина.

2. Основні права і свободи людини і громадянина,

проголошені Декларацією 1789 р.

3. Історичне значення Декларації прав людини і грома-

дянина 1789 р.

Для правильного викладення першого питання важливо розповісти, що у 1789 р. у Франції розпочалася буржуазна революція, зазначити, які прогресивні завдання висувала і пропагувала буржуазія (скасування станів, свобода слова і думки, єдність законів для усієї країни, рівність громадян перед законом тощо). Стисло виклавши фактичні події початку революції (утворення Національних, а невдовзі – Установчих зборів, штурм Бастилії), треба перейти до юридичного закріплення буржуазних принципів і свобод, показати, як було прийнято перший програмний документ революції – Декларацію прав людини і громадянина.

Після цього доцільно розглянути зміст Декларації прав людини і громадянина. Слід перелічити принципи, які були закріплені цим документом (поділ влади; рівність людей у правах; право кожного на свободу, власність, безпеку і опір пригніченню; недоторканність приватної власності тощо). Особливу увагу треба приділити класичному визначенню буржуазного розуміння свободи, яке містилося у Декларації.

Відмічаючи історичне значення цього видатного документа, варто показати, що крупна буржуазія, яка прийшла до влади на першому етапі революції, бажала свобод, що були закріплені Декларацією, насамперед для себе. Крупна буржуазія страшилася народу так само, як і її союзник – крупна земельна аристократія, тому майже одночасно з прийняттям Декларації прав людини і громадянина з’являється низка законів, що спрямовувалися на боротьбу з революційними виступами народних мас та обмеження їх прав (Закон про стан облоги тощо).

Т е м а 10. Конституція Французької республіки

1799 р.

П л а н

1. Прийняття Конституції Французької Республіки 1799 р.

2. Зміст Конституції.

3. Історичне значення Конституції Французької Республіки.

Робота має починатися з викладення причин опрацювання і затвердження Конституції Французької республіки 1799 р. Перш за все треба зазначити, що державним переворотом 9 термідора (27 липня 1794р.) була знищена якобінська диктатура і у Франції розпочався етап контрреволюції. Він характеризується приходом до влади крупної буржуазії і встановленням неприхованої буржуазної диктатури у вигляді бонапартизму. Уряд Директорії було скинуто шляхом здійснення державного перевороту 9 листопада 1799 р. (18 брюмера VIII року республіки). До влади прийшов Наполеон Бонапарт. Прагнучи законодавчого закріплення своєї влади, Наполеон очолив опрацювання і керував затвердженням Конституції VIII року.

Далі слід перейти до розгляду і аналізу змісту Конституції 1799 р. З посиланням на відповідні статті цього документа треба зазначити, що формально Франція ще залишалася республікою, але фактично влада в країні належала першому консулу – “громадянину Бонапарту”. Щоб дійти цього висновку, потрібно виявити особливості Конституції 1799р. на відміну від попередніх конституцій (відсутність у пам’ятці Декларації прав людини і громадянина, наявність цензу осідлості, яким від виборів усувалася значна кількість найбідніших французів), а також наголосити на багатоступеневій і неефективній системі виборів. Особливо важливо вказати, що хоча формально урядова влада і право законодавчої ініціативи належали трьом консулам, насправді перший консул фактично був диктатором. Аналіз обмеженої компетенції численних інститутів влади (Державної ради, Трибунату, Законодавчого корпусу), виключно широких повноважень першого консула і його можливостей впливу на ці інститути допоможуть довести антидемократичний характер конституції.

Відмічаючи історичне значення Конституції 1799р., треба показати, що вона була першим законодавчим кроком до встановлення відкритої диктатури крупної буржуазії.

Т е м а 11. Французький цивільний кодекс 1804 р.

П л а н

1. Історія підготовки і прийняття Французького цивіль-

ного кодексу 1804 р.

2. Структура і зміст Кодексу.

3. Історичне значення Французького цивільного кодексу 1804 р.

Перше питання теми потребує висвітлення історії створення Кодексу Наполеона. Слід показати, що розробка і прийняття цивільного кодексу 1804 р. були підсумком тривалої кодифікаційної роботи, яка почалася ще в роки Великої французької буржуазної революції.

Потім необхідно розповісти про структуру Кодексу, підкресливши той факт, що його система була запозичена з римського приватного права. Потім доцільно перейти до характеристики змісту цього документа.

Передусім на основі аналізу відповідних статей Книги першої “Про особи” треба з’ясувати правове становище фізичних осіб, розкрити зміст понять правоздатності й дієздатності, зазначити, що Кодексу не були відомі юридичні особи.

Серйозну увагу потрібно приділити інституту приватної власності, який займає в Кодексі центральне місце. Слід також підкреслити, що Кодекс 1804 р. сформулював поняття необмеженої приватної власності, вільної від усіх феодальних обмежень. При цьому перевага віддавалася земельному власнику.

Розповідаючи про зобов’язальне право, головним чином проаналізуйте найважливіші принципи, такі, як “свобода договору”, “рівність сторін у договорі”, “обов’язковість виконання договору”.

Насамкінець необхідно показати вплив Кодексу Наполеона на розвиток буржуазного цивільного права інших країн і континентів.

Т е м а 12. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

П л а н

1. Загальна характеристика Кримінального кодексу

Франції 1810 р.

2. Зміст Кодексу (види злочинів і покарань, їх кваліфікація).

3. Значення Кримінального кодексу Франції 1810 р.

Розпочати дану тему рекомендується з невеликого вступу, в якому студент має викласти історію створення Кримінального кодексу 1810р., звернувши увагу на найважливіші зміни в реалізації нових принципів кримінального права порівняно з Кодексом 1791 р. Доцільно також розкрити структуру Кодексу 1810 р.

Висвітлюючи друге питання, треба, перш за все, на підставі аналізу відповідних статей Кодексу розкрити поняття злочину. Далі варто докладно зупинитися на видах злочинів і покарань.

Відповідаючи на третє питання, необхідно показати значення Кримінального кодексу 1810 р., його вплив на розвиток кримінального права Франції, оскільки він був чинний з деякими поправками і доповненнями тривалий час.

Т е м а 13. Законодавство періоду Громадянської війни у США

П л а н

1. Причини і передумови Громадянської війни

1861-1865 рр.

2. Законодавчі акти уряду президента Авраама Лінкольна.

3. Підсумки Громадянської війни й поправки до Кон-

ституції США.

Роботу слід розпочати стислим викладенням причин і передумов війни 1861-1865 рр. Особливу увагу треба звернути на дві найважливіші проблеми, які стали провідними компонентами революційної ситуації, – це рабство, боротьба між прихильниками і противниками якого була рушійною силою історії США протягом півсторіччя, а також аграрне питання. Далі варто стисло охарактеризувати два етапи військових дій: так званого конституційного періоду війни (15 квітня 1861р. – 22 вересня 1862 р.) і війни пореволюційному, яка закінчилася поразкою Південної конфедерації у квітні 1865 р.

У відповіді на друге – центральне питання теми, необхідно зосередити увагу на докладнішому правовому аналізі найважливіших законодавчих актів уряду президента Авраама Лінкольна – Законі про гомстеди і Прокламації про звільнення рабів. Слід підкреслити, що ці своєчасні заходи не тільки дали можливість армії Півночі одержати перемогу у війні, але й завершили буржуазну революцію у США, забезпечивши країні можливість вільного розвитку капіталістичних відносин.

Закінчити тему треба підведенням підсумків Громадянської війни і аналізом таких правових актів, як “Закон про Реконструкцію” від 2 березня 1867 р. і поправки до Конституції США (XIII, XIV, XV).

Т е м а 14. Конституція Німецької імперії 1871 р.

П л а н

1. Об’єднання Німеччини під владою Прусії.

2. Імперська Конституція 1871 р. (загальна характе-

ристика, історія розробки і прийняття).

3. Державний устрій Німеччини за Конституцією

1871 р. (імперські органи влади і управління, армія,

панування Прусії в Німецькій імперії).

Розглядаючи перше питання плану, треба показати, що після поразки буржуазної революції 1848 р. головною проблемою у політичному житті країни стало об’єднання Німеччини, досягнення державної єдності й централізації. Далі слід зупинитися на двох можливих шляхах об’єднання і пояснити, чому переміг Бісмарк з його планом об’єднання Німеччини під владою Прусії.

Необхідно дати загальну характеристику Конституції Німецької імперії 1871 р., стисло розповісти про історію її розробки і прийняття.

Центральне місце в роботі над темою належить питанню про державний устрій Німецької імперії. Тут важливо на підставі відповідних статей пам’ятки визначити склад і повноваження вищих органів влади і управління: імператора (кайзера), союзної ради (бундесрату) і рейхстагу. Важливо звернути увагу на роль і повноваження єдиного загальноімперського міністра – рейхсканцлера.

Розповідаючи про армію, а їй присвячено спеціальний розділ даної Конституції, треба виділити найбільш важливі моменти в її побудові, наприклад, хто ніс витрати по загальній воєнній справі, брав участь у комплектуванні, кому належало командування тощо. Закінчити роботу доцільно розглядом засобів і форм, якими була забезпечена гегемонія Прусії в Німецькій імперії. Необхідний матеріал для цього міститься у низці статей імперської Конституції 1871 р. (йдеться про широкі повноваження імперської влади, надання посади імператора Німеччини тільки прусському королю, перевага представників Прусії у бундесраті тощо).

Т е м а 15. Цивільне Уложення Німецької

імперії 1900 р.

П л а н

1. Розробка і прийняття Цивільного уложення Німеч-

чини 1900 р.

2. Зміст Німецького цивільного уложення (НЦУ), ха-

ратеристика п’яти книг Уложення.

3. Значення НЦУ для розвитку буржуазного цивільного

права.

Відповідаючи на перше питання теми, слід охарактеризувати умови, в яких приймалося Німецьке цивільне уложення, а також пояснити причини пізнього створення єдиного зводу цивільних норм.

Далі треба зупинитися на характеристиці Цивільного уложення. При цьому необхідно пам’ятати, що за своїм змістом НЦУ було буржуазним кодексом, який включав до себе всі основні інститути буржуазного права. Доцільно обов’язково показати особливості Цивільного уложення, які виразно виявилися в структурі (пандектна система), у формі викладу (важка мова, спеціальна термінологія) і в змісті.

У відповіді про суб’єкти права слід підкреслити, що в НЦУ одержали повне визнання юридичні особи, яких не знав Кодекс Наполеона, і проаналізувати правовий статус різних видів юридичних осіб.

Одне з головних місць у Цивільному уложенні займає інститут приватної власності, якому присвячена третя книга Уложення. Тут треба звернути увагу на дещо інше визначення права власності (на відміну від Кодексу Наполеона), а також на основі аналізу відповідних статей Уложення пояснити, яким чином цей кодекс одночасно задовольняв інтереси феодальних власників і капіталістичних монополій, обмежуючи при цьому дрібного і середнього власника.

Висвітлюючи основні інститути зобов’язального права, слід показати ті норми, які служили інтересам пануючих класів (так звані “каучукові норми” – §138, 157 тощо).

Закінчити роботу бажано характеристикою НЦУ як кодексу буржуазного цивільного права періоду переходу до імперіалізму.

Т е м а 16. Конституційні закони Французької

республіки 1875 р.

П л а н

1. Прийняття Конституційних законів Французької рес-

публіки 1875 р.

2. Зміст Конституційних законів.

3. Історичне значення Конституційних законів Французької республіки 1875 р.

Викладення історичних умов, за яких було прийнято Конституційні закони 1875 р., допоможе усвідомити зміст і сутність цього законодавства. Передусім треба зазначити, що після придушення Паризької Комуни влада у Франції перейшла до Національних зборів, які були обрані у лютому 1871 р. Збори впродовж чотирьох років опрацьовували конституцію країни. Найбільш складним питанням майбутньої конституції була проблема форми правління. Монархічні симпатії депутатів стримували прийняття головного закону. Слід наголосити, що з великими труднощами у лютому 1875 р. були затверджені два Конституційні закони (а у липні ще один), при цьому депутати вважали ці закони тимчасовими.

Першим із Конституційних законів став Закон про організацію Сенату від 24 лютого 1875 р. Цей орган утворювався як відверто консервативна сила, що слід довести, наводячи порядок його формування і компетенцію. Наступним конституційним актом став Конституційний закон про організацію державної влади від 25 лютого 1875 р. Розглядаючи його зміст, доцільно показати, що законодавча влада належала Національним зборам, які складалися з сенату і палати депутатів. Виконавчу владу уособлювали міністри, а очолював президент. Важливо вказати на широке коло повноважень президента, які слід перелічити, особливо зазначивши, що за згодою сенату він навіть мав право розпустити палату депутатів. При цьому він ніс відповідальність тільки у разі державної зради. Комплекс конституційних законів завершував Закон про відносини державної влади від 16 липня 1875 р., який регламентував процедурні питання та доповнював повноваження президента, сенату, палати депутатів і міністрів, що також треба відобразити у роботі.

Визначаючи історичне значення Конституційних законів 1875 р., у першу чергу слід підкреслити, що саме вони проголосили і на законодавчому рівні закріпили утворення Третьої республіки у Франції. Хоча депутати вважали ці закони тимчасовими, їх відповідність рівню буржуазних відносин у Франції і консервативна сутність зумовили тривалий час їхньої чинності й малий обсяг виправлень до них.

Т е м а 17. Законодавчі акти “Нового курсу”

президента США Ф.Рузвельта

П л а н

1. Причини запровадження урядом США “нового курсу”. Його цілі.

2. Регулювання економіки і соціальні реформи (фінан-

си, промисловість, сільське господарство, регулю-

вання трудових відносин, боротьба з безробіттям).

3. Значення “нового курсу”.

Відповідь на перше питання слід починати із стислого викладення причин здійснення урядом США у 1933-1938 рр. системи заходів під назвою “Новий курс”. Треба зупинитися на наслідках кризи 1929-1933 рр. у галузі економіки США. Важливо виявити головну ціль реформ уряду Ф.Рузвельта, а також показати нові напрямки у діяльності американської держави, одним з яких стало регулювання економіки і соціальних відносин (для цього періоду характерна найбільша активізація і розширене регулювання державою економіки країни). Слід ознайомитися з розгорнутою програмою виходу з кризи, яку запропонував новий президент США Ф. Рузвельт, і запровадження якої почалося майже одночасно у найважливіших галузях економіки і соціальних відносин.

Розповідаючи про здійснення реформ “Нового курсу”, треба спочатку зупинитися на фінансових нововведеннях, потім розглянути Закон 1933 р. про відбудову національної економіки і діяльність Національної адміністрації по оздоровленню промисловості, а також розкрити зміст Закону про регулювання сільського господарства.

Розглядаючи соціальні реформи періоду “Нового курсу”, головну увагу потрібно приділити політиці регулювання трудових відносин на підставі Закону Вагнера (1935 р.), а також заходам уряду по боротьбі з безробіттям.

Завершити роботу слід об’єктивною оцінкою “Нового курсу”. Аналізуючи наслідки реформ, обов’язково вкажіть на зміни в державно-правовій сфері (посилення влади президента, подальша централізація державної влади в США та ін.).

Т е м а 18. Конституція Німецької імперії 1919 р. – „Веймарська конституція“

П л а н

1. Прийняття Веймарської конституції 1919 р.

2. Зміст Веймарської конституції.

3. Значення Веймарської конституції.

Для правильної оцінки Веймарської конституції необхідно викласти історію її прийняття виходячи з характеру та особливостей буржуазно-демократичної революції, яка відбувалася у Німеччині у 1918-1919 р. Хід революційної боротьби зумовив те, що більшість депутатських місць в Установчих зборах, які опрацювали й прийняли конституцію, належала представникам буржуазних партій.

При висвітленні другого питання важливо вказати, що конституція встановила нову форму правління Німеччиною – президентську республіку, а також федеративну форму державного устрою. Далі слід показати склад і повноваження законодавчої влади (рейхсрату і рейхстагу), важливу роль президента і широке коло його повноважень, навіть право застосування збройної сили для забезпечення спокою у країні, місце рейхсканцлера в системі імперського уряду. Треба також зазначити, що “імперія” приймає законодавство щодо найбільш важливих для держави сфер, що дозволяє обґрунтувати формальний характер федеративного устрою.

Прийнята в умовах буржуазно-демократичної революції конституція містила кілька розділів, у яких проголошувалася низка прав і свобод німецьких громадян (скасування станів, рівність німців перед законом, вільне пересування по країні, таємність листування, обов’язковість шкільного навчання, скасування цензури тощо), особлива увага приділялася захисту власності громадян, закріпленню господарської свободи, свободі торгівлі й угод.

У заключній частині важливо вказати, що Веймарська конституція відобразила результати буржуазно-демократичної революції у Німеччині. Хоча її головними рушійними силами були робітники і солдати, влада перейшла до блоку промислово-фінансової буржуазії і юнкерства, саме тому разом з проголошенням широкого кола громадських прав і свобод Конституція Німецької імперії 1919 р. утворила консервативну систему державної влади, яка мала багато спільних рис з американською (Конституція 1787р.) і французькою (Конституційні закони Французької республіки 1875 р.).

Т е м а 19. Основний закон Федеративної

Республіки Німеччини 1949 р.

П л а н

1. Прийняття Основного закону Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.

2. Зміст Основного закону Федеративної Республіки Німеччини (ФРН).

3. Історичне значення Основного закону ФРН.

Розгляд першого питання теми треба почати з викладення принципового рішення Потсдамської конференції про поділ території переможеної фашистської Німеччини на окупаційні зони. Після цього слід зазначити, що у грудні 1946 р. на території двох західних зон (американській і англійській) утворюється окреме управління, пізніше до цього утворення приєдналася третя окупаційна зона – французька. Невдовзі це утворення на противагу радянській зоні окупації перетворилося на західнонімецьку державу, яка базувалася на буржуазних економічних і політичних принципах й отримала назву Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). Разом з поновленням економіки почалася державно-правова розбудова країни, і у 1949 р. у Бонні був прийнятий Основний закон ФРН – Боннська конституція.

Далі доцільно розглянути зміст цього документа. У першу чергу слід наголосити, що Боннська конституція утворила федеративну державу, суб’єктами якої були землі. Структура органів влади будувалася на зразок Веймарської конституції: законодавча влада (бундесрат і бундестаг), президент республіки, федеральний канцлер, який очолює федеральний уряд, але повноваження органів було змінено. Так, треба показати, що повноваження президента зменшилися, а канцлера – зросли, законодавство федерації мало пріоритет над законодавством земель і регламентувало найважливіші сфери тощо.

Конституція ФРН збільшила обсяг прав і свобод німецьких громадян, винесла їх у перший розділ, низка важливих прав і свобод є і в інших розділах закону. Слід з посиланням на конкретні статті цього закону перелічити найважливіші права німецьких громадян.

На підставі аналізу умов прийняття і тексту конституції ФРН 1949 р. у висновку показати, що Боннська конституція законодавчо закріпила утворення західнонімецької держави, яка базувалася на принципах буржуазної демократії. Треба наголосити, що розвинувши положення Веймарської конституції, Основний закон ФРН містив і норми, які були зумовлені конкретно-історичними обставинами (вказівка у преамбулі на необхідність “здійснити до кінця об’єднання і свободу Німеччини” створення системи запобігання утворенню антидемократичних партій і перетворенню ФРН на агресивну державу тощо).

Т е м а 20. Конституція Французької Республіки

1946 р.

П л а н

1. Розробка і прийняття Конституції Франції 1946 р.

2. Основні положення Конституції (економічні та полі-

тичні права французьких громадян, вищі органи вла-

ди і управління).

3. Причини скасування Конституції 1946 р.

Відповідь на перше питання передбачає ознайомлення з важливими проблемами внутрішньополітичного життя повоєнної Франції, а саме: демократизація її державного ладу та нова конституція країни. Висвітлюючи історію розробки і прийняття першої після закінчення другої світової війни Конституції Франції, необхідно розглянути розроблені на 1946 р. проекти конституції, написати про референдум та вибори до Установчих зборів, розробку Установчими зборами першого проекту конституції і його основних положень.

Далі треба показати зміни, внесені у другий проект конституції після того, як перший проект був відхилений у ході референдуму. Закінчити дослідження слід загальною характеристикою остаточно ухваленої Конституції Французької Республіки 1946 р.

При аналізі Конституції 1946 р. необхідно звернути увагу на преамбулу, яка проголошувала важливі соціально-економічні та політичні права французьких громадян. Потім на підставі відповідних статей Конституції розповісти про державний лад так званої Четвертої республіки, розглянути систему вищих органів влади і управління Франції: парламент, уряд, президент.

Закінчуючи роботу, зупиніться на причинах неодноразового перегляду Конституції 1946 р. і, нарешті, на її скасуванні у 1958 р.

Т е м а 21. Конституція Французької Республіки

1958 р.

П л а н

1. Історія прийняття Конституції Франції 1958 р.

2. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р.

(президент, уряд, парламент, Конституційна рада).

3. Значення Конституції Франції 1958 р. для розвитку

держави.

Для об’єктивної оцінки причин розробки і прийняття нової Конституції Франції в 1958 р. треба уважно проаналізувати складні умови внутрішньополітичного життя країни в ці роки, розібратися в характері й особливостях подій, які обумовили скасування Конституції Четвертої республіки.

Завдання для відповіді на друге питання полягає в тому, щоб на підставі аналізу відповідних статей Конституції 1958 р. охарактеризувати державний лад П’ятої республіки. Тут необхідно звернути увагу на істотні зміни в структурі й діяльності вищих органів державної влади і управління Франції: падіння ролі парламенту, значне посилення урядової влади в руках президента республіки, розширення повноважень Ради міністрів, залежність судових органів від уряду тощо. Рекомендовані статті Конституції 1958 р. дають можливість розглянути порядок формування та діяльність вищих органів влади і управління, докладно розповісти про президентську владу (вибори президента, його повноваження, роль ст. 16 Конституції в управлінні державою, з’ясувати порядок обрання та повноваження Національних зборів тощо.

У заключній частині роботи важливо показати значення Основного закону 1958 р. у розвитку французької держави.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

плани

семінарських занять,

тематика контрольних робіт

та методичні поради

до їх виконання

З навчальної дисципліни

“історіЯ держави і права

Зарубіжних країн”

для студентів І курсу

заочного факультету

У к л а д а ч і: КРИВОРУЧКО Олександр Володимирович,

ПИРОГОВА Світлана Іллівна,

ВЛАСЕНКО Сергій Іванович,

Скуратович Ірина Миколаївна.

Відповідальний за випуск В.Д. Гончаренко

Редактор В.В. Арнаутова

Комп’ютерна верстка Л.П. Лавриненко

Поза планом.

Підп. до друку 30.07.2008. Формат 84х108 ¹/₃₂. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 1,875. Об лік.-вид. арк. 1,06. Вид. № 38.

Тираж 350 прим. Зам. № 3262. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.