“політологія”
методичні
поради та завдання
(відповідно
до вимог ЕСТS)
для студентів ІV курсу денних факультетів
2008
Індивідуальна робота з навчальної
дисципліни “Політологія”: методичні поради та завдання (відповідно до
вимог ECTS) для
студентів ІV курсу денних факультетів / Уклад. М.П. Требін, Л.М.Герасіна, Г.Ю.Васильєв та ін. – Х.: Нац. юрид.
акад. України, 2008 р. – 23 с.
У к л а д а ч і: М.П.
Требін
Л.М. Герасіна
Г.Ю. Васильєв
О.В. Волянська
В.Я. Зимогляд
І.В. Підкуркова
О.М. Сахань
О.В. Ставицька
© Національна юридична академія України, 2008
ЗМІСТ
1.
Загальні методичні поради………………………………….3
2.
Тематика індивідуальних
науково-дослідних
завдань та методичні поради до них……………………….5
2.1. Анотування прочитаної додаткової літератури
з курсу “Політологія”............................................................5
2.2. Есе, етюди, реферати………………………………….........6
2.3. Складання термінологічних словників з політології……14
2.4. Бібліографічний опис літератури з політології………….20
Приєднання України до Болонської
угоди суттєво змінює парадигму сучасної освіти, коли значна увага приділяється
самостійній роботі студентів.
Процес навчання в цих умовах
набуває особистісно-орієнтований характер, в якому індивідуальна робота студента
має величезне значення, тому що вона сприяє глибокому засвоєнню навчального
матеріалу, формуванню креативності мислення студентів.
Мета індивідуальної роботи з
політології – самостійне вивчення окремих
проблем навчальної дисципліни, систематизація, поглиблення,
узагальнення, закріплення та практичне застосування отриманих знань з певної
теми політології та розвиток евристичних здібностей студента.
Індивідуальна
робота з політології є видом позааудиторної самостійної роботи студента науково-дослідницького характеру, що здійснюється у формі виконання
індивідуального науково-дослідницького завдання (надалі ІНДЗ). За
змістом ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної
програми курсу, що виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у
процесі лекційних, семінарських занять, і охоплює окрему проблему курсу
політології.
Відповідно
до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки
фахівців” індивідуальна робота
студентів з політології включає до себе:
– анотування прочитаної додаткової літератури з курсу;
–
написання етюдів, есе, рефератів;
–
складання термінологічних словників (тезаурусу);
–
бібліографічний опис літератури.
Зазначені види індивідуальної роботи виконуються письмово, тому мають
відповідати вимогам наукової роботи, а саме: при цитуванні обов’язково посилатися на автора;
дотримуватися адекватності переказу точки зору того чи іншого автора, його
поглядів, ідей, висунутих проблем і положень; достовірності посилань тощо.
Оформлення роботи має бути таким:
а) перша сторінка є титульною, не
нумерується і не входить у загальну кількість сторінок;
б) текст друкується з одного боку
стандартного аркуша через 1,5 інтервала з
полями не менше
в) посилання на авторів
літератури, що цитуються, вказуються в тексті у квадратних дужках, наприклад
[12, с. 33], де перша цифра означає порядковий номер джерела зі списку, друга –
сторінку;
г) список літератури, що
вивчається й цитується, складається з нумерацією відповідно до порядку її
використання або в алфавітному порядку, наприклад:
14. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Підруч. – К.: Каравела,
2001. – 417с.
Якщо використано статтю збірника,
енциклопедії тощо, то послідовність запису джерела така:
17.
Рудич Ф.М. Політичні партії України: політологічний контекст // Вибори і референдуми в Україні: проблеми
теорії і практики. – К.: Центр. виборча комісія, 2001. – C. 52–61;
Статтю періодичного видання слід
наводити таким чином:
15. Пономарьова Г.П. До питання про
законодавчі обмеження розвитку партійної системи // Пробл. законності. – Х.:
Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 80. – C. 197–202.
Більш
докладні приклади оформлення бібліографічного опису в списку літератури, який наводиться в рефераті, можна
знайти у виданні: Довідник здобувача наукового ступеня. – К.: Бюл. ВАК України, 2000;
д) на останній сторінці списку
літератури автор ставить дату і свій підпис;
е) робота має бути написана
грамотно, літературною мовою та ретельно вичитана;
є) надається на папері та
електронному носії.
Вибір студентом ІНДЗ відбувається
за погодженням з кафедрою на початку навчального семестру. Організацію, контроль
та оцінювання якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює
науковий керівник, закріплений кафедрою за академічною групою.
ІНДЗ подається на кафедру не
пізніше двох тижнів до екзамену.
Як індивідуальна робота може бути зарахована у студентському науковому
гуртку (проблемній групі) з політології,
участь у наукових конференціях (з опублікуванням тез), конкурсах,
олімпіадах.
За виконання індивідуальної роботи студент одержує 10 балів.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ СТУДЕНТИ З
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПОЛІТОЛОГІЯ”
|
Модуль 1 (поточне |
Модуль 2 (індивідуальна |
Підсумковий іспит |
Сума |
|
|
ЗМ 1 |
ЗМ 2 |
10 |
50 |
100 |
|
20 |
20 |
|||
2. ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО НИХ
2.1 Анотування прочитаної додаткової
літератури з курсу “Політологія”
Анотація вивченої додаткової
літератури є самостійною формою індивідуальної роботи студента, яка потребує
відповідного ґрунтовного аналізу запропонованої додаткової літератури на основі
ретельного опрацювання наукового та інших текстів.
Анотація (від лат. аnnotatio – примітка, зауваження, позначка) вивченої літератури є стислою
характеристикою змісту книги, статті, інших матеріалів з формуванням власних
узагальнень та оцінок щодо предмета дослідження анотованого джерела.
Анотація повинна у стислій формі повідомляти,
про що йдеться в тексті і яку користь від його прочитання можна одержати, тобто
які теоретичні і / або практичні знання дає цей твір і які вимоги до читацьких
знань висуває. У ній можуть бути надані такі відомості: про нові факти, явища,
експерименти, методи, викладені в творі; про час, до якого відносяться
описувані події; про наявність таблиць, графіків та інших додатків.
Рекомендований перелік
літератури для анотування надається кафедрою.
Есе – наукові, критичні та інші нариси, які
відзначаються оригінальністю суджень і вишуканістю форми.
Етюд – невеликий твір наукового, критичного та
іншого характеру, присвячений окремій проблемі.
Реферат – доповідь на визначену тему, яка
включає до себе огляд відповідних літературних та інших джерел.
Есе, етюд,
реферат мають бути самостійною, завершеною роботою, що відображає наукові інтереси студента,
його знання, навички, уміння й виступає формою залучення автора до наукового
дослідження. Есе, етюд, реферат повинен бути цілісною, завершеною, такою, що
має відповідну структуру, працею, де автор має показати вміння послідовно,
логічно викладати зміст проблеми, що розглядається. Окрім цього, повинно мати
місце і творче осмислення, інтерпретація, тлумачення останньої, її хоча б
часткове узагальнення, висловлення своєї аргументованої точки зору щодо її
розв’язання.
Вибираючи тему есе, етюду,
реферату слід брати до уваги:
– рівень особистої
підготовленості, коло наукових інтересів, схильність до наукового дослідження
саме політології;
– важливість теми, її
актуальність та рівень складності;
– консультаційну допомогу
кафедри.
Структура есе, етюду, реферату з
політології є традиційною: вступ, основна частина, висновок.
У
в с т
у п і з’ясовуються
актуальність проблеми, її значення, стан вивчення, необхідність проведення
дослідження, формулюються конкретні завдання й мета реферату.
В о с
н о в н і й ч а с т и н і розкривається сама тема дослідження. Автору необхідно
не тільки висвітлити основні проблеми обраної теми й можливе їх вирішення, а й показати різні підходи,
запропонувати власну інтерпретацію, свої форми й методи розв’язання
поставленого питання.
Розкриття теми есе, етюду,
реферату може здійснюватися по-різному: в історичному плані (від минулого до
сьогодення), в логічному плані (за головними, істотними, вузловими моментами)
чи в актуалістичному плані (від нинішнього часу, через його призму, до минулого
і про минуле).
У
в и с н о в к а х подається узагальнення важливих
положень, резюмується, наскільки вдалося виконати задумане, вирішити заявлене у
вступі.
Завершує есе, етюд, реферат
список використаної літератури.
Обсяг кожного з цих видів робіт
має бути не менше 7-8 сторінок.
Перелік тем есе, етюдів,
рефератів
1.
Виникнення
і розвиток політичної науки.
2.
Інституювання й теоретичні передумови формування
політичної науки.
3.
Розвиток вітчизняних політичних концепцій у ХІХ-ХХ ст.
4.
Українська
політична думка в Х-ХVІІІ ст.
5.
Основні
національні школи і проблемні підходи сучасної західної політології.
6.
Сучасний стан політичної науки: проблеми й перспективи розвитку.
7.
Теорія
політики та прикладна політологія.
8.
Політична
наука як соціальний інститут.
9.
Мова
політології і мова політики.
10.
Характер взаємозв’язку методології і методів політичної науки.
11.
Кількісні
й якісні методи у політичних дослідженнях.
12.
Емпіричні
методи політичних досліджень.
13.
Специфіка
методів компаративного аналізу.
14.
“Ідеальна
держава” Платона, Аристотеля,
Цицерона.
15.
Принципи
законодавства у Платона.
16.
Найкращий
спосіб правління у Аристотеля.
17.
“Технологія
влади” Н.Макіавеллі.
18.
Т. Гобс
про владу і форми держави.
19.
Дж. Локк
про громадянське суспільство.
20.
Проблема
розподілу влади у теоретичній спадщині Ш.-Л. Монтеск’є.
21.
Учення І. Канта і Г. Гегеля
про правову державу та громадянське суспільство.
22.
Проблеми
диктатури і демократії у вченні К. Маркса і Ф. Енгельса.
23.
Сучасні
теорії влади.
24.
Теорії
влади М. Фуко і М. Крозьє.
25.
Концепція
легітимного панування М.Вебера.
26.
Легітимність
влади в Україні: ретроспективно-політологічний аналіз.
27.
Способи
легітимізації влади в сучасній Україні.
28.
Специфіка
політичної влади.
29.
Політичний
вплив і політичне маніпулювання як методи здійснення влади.
30.
Мотиви
влади.
31.
Влада і
конфлікт: взаємовідношення понять.
32.
Сила,
авторитет і примус у структурі влади.
33.
Системний
аналіз у політичній науці.
34.
Структурний
функціоналізм як методологічна основа теорії політичної системи.
35.
Порівняльний аналіз концептуальних моделей політичних систем Д. Істона та Г.Алмонда.
36.
Явні та
латентні функції політичної системи.
37.
Комунікація
політичної системи.
38.
Структури
“входу” та структури “виходу” політичної системи.
39.
“Структурні
альтернативи” політичних систем.
40.
Характер і зміст процесів політичної інституціоналізації.
41.
Умови політичної стабільності й методи її забезпечення.
42.
Політична
стабільність радянської та української політичних систем: порівняльний аналіз.
43.
Парадигми
і теорії демократії.
44.
Антична і
сучасна демократія: порівняльний аналіз.
45.
Порівняльне дослідження моделей демократії А. Лейпхарта.
46.
Теорія
поліархії Р. Даля.
47.
Демократія
з позиції теорії раціонального вибору.
48.
ХХ ст. –
століття демократії?
49.
Причини відтворення та ерозії диктатур у сучасному світі.
50.
Безпосередня
та представницька форми демократії.
51.
Ідеї
демократії в історії політичної думки.
52.
Політичний режим в Україні як реальність: модифікаційні тенденції та реальність.
53.
Масові
соціальні рухи як суб’єкт політики.
54.
Місце і
роль груп інтересів у політичному процесі.
55.
Групи тиску в механізмі прийняття політичних рішень.
56.
Динаміка
і цикли масових соціальних рухів.
57.
Біля
джерел елітизму: теорії еліт В. Парето, Г. Моска і Р. Міхельса.
58.
Українська історія крізь призму концепції “зміни еліт”.
59.
Моделі
циркуляції еліт і політичний процес в Україні.
60.
Порівняльний аналіз зміни еліт на пострадянському просторі.
61.
Регіональні
еліти в Україні.
62.
Політичні
еліти Сходу та Заходу: порівняльний аналіз.
63.
Сучасні
концепції еліт.
64.
Еволюція української еліти (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.).
65.
Лідерство
як політичний феномен.
66.
Феномен
харизматичного лідерства.
67.
Політичне
лідерство і політичні інститути.
68.
Політичне
лідерство з позицій політології і політичної психології.
69.
Образ
ідеального лідера в масовій свідомості українського суспільства.
70.
Політичне лідерство в українському контексті: специфічні риси та особливості.
71.
Політичне
лідерство в демократичному суспільстві.
72.
Психоісторичні та психобіографічні концепції політичного лідерства.
73.
Біля
джерел політичного лідерства: аналіз лідерства в політиці Ч. Меріама та Г. Ласуеля.
74.
Політичне
лідерство в епоху радикальних змін.
75.
Проблема
легітимації держави в історії політичної думки.
76.
Фрагментація
держави і демонополізація насилля.
77.
Федералізм
у сучасному світі.
78.
Федералізм та сепаратизм у механізмі державотворення.
79.
Позитивне і негативне у республіканській формі правління.
80.
Сучасні
монархії.
81.
Виконавча
влада та державне управління.
82.
Модель “ідеальної бюрократії” М. Вебера.
83.
Концепція функцій і дисфункцій бюрократії М. Крозьє.
84.
Реформа
державного управління в Україні: чого вдалось досягнути?
85.
Порівняльний
аналіз виконавчої влади.
86.
Аналіз
поняття “політична корупція”.
87.
Корупція
в сучасній Україні: стан, тенденції, методи боротьби.
88.
Досвід боротьби з корупцією в демократичних державах.
89.
Умови
ефективності виконавчої влади.
90.
Відмінність правової держави від інших форм політичної організації суспільства.
91.
Ідея “громадянського суспільства” в політичній думці Нового часу.
92.
Розвиток
теорії громадянського суспільства в ХХ ст.
93.
Громадянське
суспільство і політична теорія.
94.
Ідея
правової організації держави в теоріях Нового часу.
95.
Характер
державності в сучасній Україні.
96.
Проблеми
розбудови правової держави в Україні.
97.
Соціальна
держава в Україні: проблеми формування.
98.
Основні
моделі соціальної держави.
99.
Права
людини і права громадянина.
100.
Права людини і формування правової держави в Україні.
101.Соціальна держава і громадянське суспільство.
102.
Система політико-правових інститутів сучасної України: проблеми реформування.
103.Соціальна політика в Україні: сутність, напрямки,
проблеми реалізації.
104.Етнонаціональна політика в сучасній унітарній та федеративній
державі: загальне та особливе.
105.Проблеми національної політики в Україні.
106.Правова політика держави: сутність, напрямки, проблеми
реалізації в Україні.
107.Різновиди правової політики сучасної держави.
108. Сучасна геополітика: від біполярності до поліцентризму.
109.Яким буде новий світовий порядок?
110.Євразійські комунікації ХХІ ст.
111.Стратегія ЄВРАГЕЙТ.
112.Сучасна геостратегія України: якою їй бути?
113.Інформаційна влада і
демократія.
114.Перспективи Інтернет в українській політиці.
115.Місце і роль ЗМІ у виборчому процесі.
116.Взаємовідносини ЗМІ, суспільства і держави в сучасній
Україні.
117.Типологія партій: сучасні підходи.
118.“Партії влади”
і влада партій в сучасному українському політикумі.
119.Політичні партії в країнах демократичного транзиту.
120.Коаліційна політика українських партій.
121.Порівняльний аналіз партійних систем: методологія
дослідження і результати.
122.Суспільно-політичні рухи в Україні: історія і сучасність.
123.Політична партія у механізмі політичної влади.
124.“Політичні партії”
M. Дюверже в контексті сучасного аналізу.
125.Консерватизм: історія і сучасність.
126.Ліберальна ідеологія в сучасному світі.
127.Теорія і практика “демократичного
соціалізму”.
128.Ідеологія фашизму: основні риси.
129.Релігійно-політичні течії у сучасному світі.
130.Концепція “кінця
ідеології” та рух нових лівих в західних
країнах. “Відродження ідеологій”.
131.Національна ідея для України: можливість створення.
132.Нетрадиційні ідеології
(фундаменталізм, антиглобалізм,
фемінізм, ідеологія “зелених”).
133.Національні і релігійні ідеології.
134.Комунізм як ідеологія і політична практика.
135.Роль політичної культури в політичній системі суспільства.
136.Відношення до демократії і політичних інститутів як важливіший компонент
політичної культури.
137.Політична культура епохи постмодерна.
138.Базові соціальні і політичні цінності українського суспільства.
139.Наступництво та змінюваність у політичній культурі
українського суспільства.
140.
Особливості політичної
культури тоталітарного суспільства.
141.Homo soveticus: політико-культурні риси і політичні переваги.
142.Еволюція української політичної
культури: генетичний аналіз.
143.Українська політична культура у порівняльному вимірі.
144.Політична культура сучасної української молоді.
145.Теорії політичної участі.
146.Основні форми політичної поведінки.
147.Соціальні фактори і мотиви політичної участі.
148.Політична поведінка в сучасній Україні.
149.Політичний злочин як форма політичної поведінки.
150.Відносна депривація як фактор політичної поведінки.
151.Електоральна поведінка в сучасній Україні: підсумки
минулого десятиріччя.
152.“Коріння” і “крона”
політичного тероризму.
153.Політичний абсентеїзм: причини появу і наслідки.
154.Політична поведінка в країнах незахідної цивілізації.
155.Сутність та особливості політичних технологій.
156.Структура політичних технологій.
157.Різновиди політичних технологій. Нормативні та девіантні
технології.
158.Формування політичних технологій: суб’єктивний та аналітичний способи.
159.Становлення та розвиток політичного PR.
160. Паблік рілейшнз
як різновид політичного менеджменту.
161.Політичний PR в
Україні: цілі, завдання, методи.
162.PR і неформальні політичні комунікації: чутки, плітки,
анекдоти.
163.Технології формування державної політики.
164.Етапи прийняття політичних рішень.
165.Інформаційні технології у прийнятті рішень.
166.Технології агітаційно-пропагандистського
та маркетингового типу.
167.Комп’ютерні технології на
інформаційному політичному ринку.
168.Планування та управління виборчими кампаніями.
169.Принципи і методи протидії “брудним” виборчим технологіям.
170.Демократія в сучасному світі: межі розповсюдження.
171.Проблеми консолідації демократії.
172.Досягнення та прорахунки теорії модернізації.
173.Україна: ахілесова п’ята транзитології?
174.Особливості політичного розвитку.
175.Основні тенденції розвитку сучасних держав.
176.Кризи модернізації у сучасній Україні.
177.Тупикова модернізація і квазімодернізація як альтернативи
політичної модернізації.
178.Громадянське суспільство й еліти в країнах, що модернізуються.
179.Конфлікти і кризи епохи модернізації.
180.Теорії
переходу до демократії.
181.Теорія “третьої
хвилі” демократизації.
182.Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та
умови їх вирішення.
183.Взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики.
184.Демократизація міжнародних відносин.
185.Типи і структури міжнародних систем.
186.Сучасний міжнародний порядок.
187.Сила і насилля в сучасній світовій політиці.
188.Нові концепції безпеки.
189.Теорії міжнародних режимів.
190.Співробітництво та інтеграційні процеси в сучасному
світі.
191.Переваги та вади глобалізації.
192. Проблема
збереження національного суверенітету в умовах глобалізації.
193.Глобальні проблеми людства: сутність, проблеми вирішення.
194.Сутність теорії залежності.
195.Місце і роль міжнародних організацій у міжнародній
політиці.
196.Основні виміри національної безпеки України.
197.Основні вияви кризи людської цивілізації.
198.Національні інтереси України.
199.
Україна в загальноєвропейському політичному процесі.
200.Україна на тлі глобальних політичних трансформацій.
2.3 Складання термінологічних словників з політології
Термінологічний словник – це словник термінів та визначень певної
галузі знань.
Термінологічний словник із
політології має містити тлумачення змісту термінів політології, персональних здобутків
провідних політологів та інші відомості.
Складіть термінологічний
словник за однією із зазначених нижче тем загальним обсягом понад 30 термінів.
Рекомендований принцип організації словникових статей – алфавітний.
ТЕМИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ
СЛОВНИКА
1. Політологія як наука
Політика
як соціальне явище. Політична сфера суспільства. Політичні відносини; зміст і
специфіка їх реалізації. Предмет політології, його проблемна структура.
Місце політології у системі соціальних наук. Функції політичної науки. Методи
політології: загальні й спеціальні, аналітичні та емпіричні. Основні історичні
етапи розвитку політичної доктрини. Формування парадигм сучасної політичної
науки; національні школи політології та їх актуальна проблематика.
Влада і політика; розвиток теоретичних ідей кратології.
Поняття, сутність та ознаки влади; її різновиди. Структура політичної влади:
суб’єкти й об’єкти, джерела, функції, ресурси. Спільне та особливе публічної
політичної влади та державної влади. Легітимність політичної влади. Проблема
ефективності й моральності влади. Принципи розподілу (розгалуження) влади у
політичному “полі”. Право як інструмент реалізації політичної волі та державної
влади. Взаємодія політичного і правового у механізмі державної влади.
Сутність політичної системи суспільства. Системний
підхід у соціолого-політичній доктрині. Функції й структура політичної системи.
Типології політичних систем минулого й
сучасності: автократія, тоталітаризм і демократія; відкриті й закриті
(автаркії); патримоніальні та неопатримоніальні системи політики; соціопримирна,
змагальна, командно-бюрократична, перехідна системи; геополітична й
цивілізаційна типології та ін. Проблеми трансформації й демократичної
модернізації політичної системи України. Політичний режим: сутність, ознаки, механізми
здійснення влади. Різновиди і багатоманіття політичних режимів. Демократія як режим державної влади:
ліберальна, конкурентна, плюралістична (поліархія), національна, транзитивна.
Система суб’єктів політики: первинні й вторинні; соціальні
та інституціональні. Соціальні спільноти й особистість як суб’єкт політики і
об’єкт політичного впливу. Поняття, сутність і соціальні функції політичної
еліти; теорія елітизму в політології. Елітні групи соціуму та політична сфера.
Структура політичної еліти згідно з державними і владно-політичними статусами.
“Рольовий” склад політичної еліти (за функціями). Механізми й канали рекрутування
політичної еліти. Закон “циркуляції еліти”; ситуація “зміни еліт” як проблема
політичної наступності. Еліта в політичному просторі України. Моделі
політико-правової взаємодії “еліти влади” та контр-еліти. Елітні групи та
дисперсія влади на підставі різних політичних інтересів.
5. Політичне лідерство
Феномен політичного лідерства у сфері реалізації влади;
зміст дефініції “політичний лідер”. Концепції лідерства у суспільно-політичній
традиції. Природа і механізми здійснення політичного лідерства. Функції
політичного лідера та його історичне покликання; соціальні якості лідерів.
Обумовленість лідерства психологічними властивостями особи та її
політико-ідеологічною послідовністю. Головні ознаки та складові системи
лідерства як технології й процесу політичних практик. Передумови і проблеми
формування політичного лідерства в Україні. Різновиди лідерів у політичній
практиці держави й громадсько-політичних організацій: модель “ідеального лідера”
та її характеристики; сучасні класифікації (типології) лідерів за різними
критеріями. Політичний стиль як детермінанта ефективного лідерства: “цезаризм”,
“бонапартизм”, харизма, традиціоналізм, популізм, плутократія, професійний
політичний менеджмент.
Державність як форма організації суспільно-політичного
життя. Держава – головний інститут політичної системи; її суттєві ознаки,
атрибути державного устрою та відмінності від інших політичних утворень.
Функції сучасної держави в системі напрямків її діяльності. Система
політико-правових інститутів державності; їх структурна й функціональна характеристики. Типології держав у
політологічній доктрині: за історико-формаційним
і цивілізаційним підходом; за принципом конституціоналізму; за формою
правління, територіально-адміністративного устрою; згідно з політичним режимом,
пануючою ідеологією й механізмами політичного регулювання тощо. Особливості
правової та соціальної держави.
Поняття, ознаки та параметри громадянського суспільства; його функції.
Структура громадянського суспільства: інститути, організації, рухи, асоціації,
місцеве самоврядування тощо. Особливості становлення грома-
дянського суспільства в Україні; основні напрямки й специфіка його розвитку. Взаємозв’язок демократії та громадянського
суспільства. Демократичні практики соціуму в політичній сфері. Групи
“політичних інтересів” та формування партій. Роль права у зростанні громадської
свідомості й активності; взаємозумовленість громадянського
суспільства, соціальної та правової держави.
8. Сфери реалізації політики
Основні сфери політичного буття: державна, правова, економічна,
соціальна, духовна, гуманітарна, національно-етнічна, культурна, ідеологічна,
інформаційна, демографічна, регіональна, екологічна, міжнародна тощо. Соціальна
політика: основні напрямки і пріоритети в Україні. Соціальні стратегії і
програми політичних партій та рухів; технології соціального партнерства.
Правова політика держави: сутність, риси та суб’єкти реалізації. Види та методи
здійснення правової політики в Україні. Етнополітика. Нації та етноси як
суб’єкти політичного життя. Право націй на самовизначення; політичний формат
вирішення національного питання. Конституційні засади та особливості
етнополітики в Україні. Інформаційна політика та її
вплив на суспільне
життя. Форми, методи і технології управління (маніпулювання) громадською
свідомістю.
Політична партія: сутність, ознаки, структура, функції.
Партійно-ідеологічна платформа; зміст партійної діяльності; критерії визначення
місця партії у політичному “полі” країни. Типології політичних партій. Партійні
системи сучасності; їх порівняльна характеристика. Взаємозумовленість типу партійної
системи та технологій влади і політичного представництва. Коаліції, коаліційні
угоди; їх роль у розбудові політичної системи держави. Особливості розвитку
партійної системи України. Громадсько-політичні рухи та організації, їх специфіка
і відмінності від політичних партій. Правові основи діяльності політичних
партій та громадсько-політичних об’єднань в Україні.
Сутність поняття ідеології, її роль у політичному житті
суспільства. Зумовленість ідеології та політичної практики. Вплив політичної ідеології на процеси державотворення і
партіципації. Класичні політико-ідеологічні течії: монархізм та республіканізм;
консерватизм і лібералізм, анархізм, егалітаризм тощо; їх сутнісні риси. Сучасні
ідеологічні системи та їх політичні ознаки: “демократичний соціалізм”,
неолібералізм, неоконсерватизм, неокомунізм, неофашизм, солідаризм, націоналізм,
шовінізм, расизм та ін. Ідеологічні течії в партійно-політичному житті сучасної
України.
11. Політична культура
Сутність, структура та функції політичної культури.
Критерії визначення рівня політичної культури. Політична соціалізація: фази та
механізми. Плюралізм видів політичної культури в соціумі. Класифікації
політичної
культури. Політичні субкультури: чинники виникнення, зміст, носії, типологія.
Проблема взаємовпливу правової та політичної культури. Особливості політичної
культури сучасного українського суспільства.
12. Політична поведінка та
участь
Політична поведінка як феномен політичного буття. Суб’єкти й акти
політичної поведінки. Різновиди політичної поведінки. Політичні статуси і
політичні “ролі”. Політична участь: зміст, функції, соціальне призначення.
Мотивація політичної активності та форми політичної участі. Абсентеїзм у
політиці. Протестні форми політичної поведінки. Політичний екстремізм,
політико-правова оцінка. Опозиція як форма політичної участі. Види і форми
опозиції, засоби опозиційних дій. Особливості становлення і характеру опозиції
в Україні.
13. Політичні технології
Сутність політичних технологій, їх види. Стратегія і тактика у змісті
політичних технологій. Правові механізми формування і застосування політичних
технологій. Технології реалізації функцій політичної системи. Технології
політичного менеджменту. Методи підготовки та реалізації політичних рішень:
популізм, елітизм, консерватизм, демократизм
та радикалізм. Лобізм – специфічна технологія політичного тиску. Лобі як
групи соціально-політичних інтересів, їх різновиди. Технології та етапи здійснення електорального процесу: мобілізаційні,
інформаційні, політико-соціологічні, юридико-політичні тощо.
14.Політичний процес
Поняття політичного процесу та його наукові концепти.
Етапи і динаміка розвитку політичного процесу, його учасники. Структурні
складові політичного процесу: політичні інститути, політична діяльність і
рішення, політичні події, політичний дискурс тощо. Функціональний зміст
політичного процесу; головні форми й способи його здійснення. Проблема політичної
наступності. Різновиди політичних процесів. Політичні кампанії як форми
політичного процесу: виборча кампанія (електоральний процес); позиціювання
політичних сил (акторів); плебісцитарні політичні акції (референдум, плебісцит,
опитування); політична агітація, дискредитація тощо. Політико-правові
характеристики проведення виборчих кампаній в Україні.
Поняття та сутність міжнародної політики. Політичні
відносини в системі міжнародних відносин. Суб’єкти світової політики. Механізми
формування і функціонування міжнародних відносин. Зовнішньополітичні стратегії
держав. Національна безпека і національний інтерес у зовнішній політиці.
Міжнародні пріоритети України. Сутність “геополітики” та її концепти.
Геополітичні стратегії сучасних держав
(континенталізм, атлантизм, євразійство, панамериканізм, панславізм
тощо). Глобалізація сучасного світу: зміст, тенденції, наслідки. Глобальні
проблеми людства. Проблеми збереження миру та подолання міжнародного тероризму.
Глобалізація злочинності. Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародної
(світової) політики (економічних і адміністративно–політичних структур): ООН,
СОТ, ЮНЕСКО, МВФ, МБРР, Світовий банк, ЄС, ПАРЄ, СНД, Рада Європи, НАТО, АСЕАН,
Інтерпол, Європол та ін.
2.4. Бібліографічний опис літератури з політології
Бібліографічний опис літератури
– науковий опис і систематизація творів друку та писемності, їх виявлення та
відбір, складання їх переліків, покажчиків та інформаційних видань; збір та
формування відповідного списку літератури, який надає уявлення про існуючі
монографії, дисертації, автореферати дисертацій, статті та інші джерела,
присвячені окремій проблемі або персоні.
Бібліографічний опис літератури здійснюється
за індивідуальним завданням викладача, за відповідною тематикою, персоналією
тощо. Загальний обсяг повинен складати понад 50 джерел.
Н а в ч а л ь
н е в и д а н н я
“політологія”
методичні
поради та завдання
(відповідно
до вимог ЕСТS)
для студентів ІV курсу денних факультетів
У к л а д а ч і: ТРЕБІН Михайло Петрович,
ГЕРАСІНА Людмила Миколаївна,
ВАСИЛЬЄВ
Георгій Юрійович,
ВОЛЯНСЬКА
Олена Володимирівна,
ЗИМОГЛЯД
Віктор Якович,
ПІДКУРКОВА
Ірина Валеріївна,
САХАНЬ
Олена Миколаївна,
СТАВИЦЬКА
Олена Вікторівна
Відповідальний за випуск М.П. Требін.
Редактор Н. І.
Верховська.
Комп’ютерна верстка А.
В. Яно.
План 2008 р., поз. 15.
Підп. до друку 20.09.2008. Формат 84х108 1/32.
Папір офсетний.
Друк: ризограф. Умовн. друк.
арк. 1,375. Облік.-вид.арк. 0,75. Вид. № 65.
Тираж прим. Зам. № 3334. Ціна договірна.
____________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
Національної юридичної
академії України,
вул. Пушкінська,
____________________________
Друкарня
Національної юридичної
академії України,
вул. Пушкінська,