Завдання до практичних занять

з навчальної дисципліни

“Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі”

для студентів V курсу факультету № 9

2008

 

 

 

Завдання до практичних занять з навчальної дисципліни “Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі” для студентів V курсу факультету № 9 / Уклад.: В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 14 с.

 

 

У к л а д а ч і: В.В. Голіна,

М.Ю. Валуйська

 

 

 

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 7 від 21.11.2008 р.)

 

 

 

ВСТУП

 

Конституція України проголосила найвищими цінностями життя та здоров’я людини.

Виходячи з керівних принципів законності, гуманізму та демократизму, не є виключенням з цієї норми й життя та здоров’я осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Тому майбутні працівники Державного департаменту України з питань виконання покарань під час практичних занять з навчальної дисципліни “Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі” мають закріпити знання, отримані ними на лекціях, ознайомитися з нормативними актами та рекомендованою літературою й набути практичних навичок, пов’язаних з роботою зі спецконтингентом на колективному, груповому та індивідуальному рівнях.

Практичні заняття включають до себе перелік питань, в ході обговорення яких студенти не тільки повторюють інформацію, здобуту на лекціях та під час самостійної роботи, а й навчаються послідовно викладати власні думки з приводу дискусійних питань.

Завдання до кожного розділу скеровують на розв’язання проблем, які найчастіше постають перед практичними працівниками.

Складання планів роботи із засудженими готує студентів до спілкування з різними категоріями засуджених, сприяє систематизації набутих знань.

Ділові ігри розвивають такі важливі якості, як творче мислення, ініціативність, винахідливість. З окремих питань можуть бути підготовлені реферати. В результаті вивчення даної дисципліни студенти повинні:

– знати нормативно-законодавчу базу, що регламентує діяльність органів виконання покарання, зокрема у сфері запобігання злочинам;

– орієнтуватися у нових тенденціях в роботі зі спецконтингентом;

– уміти на практиці застосовувати заходи кримінологічного, психологічного та технічного впливу на осіб, засуджених до позбавлення волі, для забезпечення виконання важливої соціальної функції – повернення суспільству особи, яка не тільки не чинить замахів на права інших, а й сама приносить користь суспільству.

 

 

Тема 1. Злочинність місць позбавлення волі:

поняття, кримінологічна характеристика

та детермінація. Основні напрями запобігання

злочинності в місцях позбавлення волі

 

Питання д л я обговорення

 

1.   Злочинність – один із чинників дестабілізації обстановки в місцях позбавлення волі.

2.  Структура злочинності в місцях позбавлення волі.

3.  Динаміка злочинності в місцях позбавлення волі. 

4.  Латентна злочинність.

5.  Правові основи запобігання злочинності в місцях позбавлення волі. 

6.  Причини та умови злочинності в місцях позбавлення волі.

7.  Особливості детермінації індивідуальної злочинної поведінки в місцях позбавлення волі. 

8.  Вплив “фонових явищ” на злочинність у місцях позбавлення волі.

9.  Поняття та зміст загально соціального та спеціально-кримінологічного напряму запобігання злочинності в місцях позбавлення волі.

 

 

ЗАВДАННЯ

 

1. Засуджений П., перебуваючи у дисциплінарному ізоляторі, написав листа на адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому вказував, що в колонії, де він відбуває покарання, регулярно порушуються принципи гуманізму, законності тощо, та просив вжити заходів щодо усунення цих порушень. Однак цей лист не було відправлено, оскільки, на думку начальника колонії, він містить неправдиві відомості про стан речей у колонії.

Дайте правову оцінку діям начальника установи. Якими принципами повинні керуватися співробітники установ виконання покарання при здійсненні запобіжної роботи?

 

2. Начальник виправної колонії максимального рівня безпеки, прочитавши у зарубіжному виданні про те, що низка розвинутих західних країн для зниження агресивності злочинців використовує хірургічний метод лоботомії (операція на мозку, запропонована португальським нейрохірургом Егасом Монісом, за що останній був відзначений Нобелевською премією), написав подання до Державного департаменту України з питань виконання покарань. Він пропонував у порядку експерименту втілення у життя передового зарубіжного досвіду в підвідомчій йому колонії з метою зниження рецидивної злочинності. До подання додавався пакет зразків документів, які підтверджували добровільне погодження засуджених на операцію за умов суттєвого скорочення їм строків відбування покарання.

Як ви оцінюєте таку ініціативу начальника колонії? 

 

3. Засуджений П., який сповідував християнство, відбував покарання у виді довічного позбавлення волі в одній камері із засудженим І., який сповідував мусульманську релігію. Вони постійно сперечалися, відстоюючи правильність свого віросповідання. Іноді їх суперечки переростали у бійки.

Який рівень сумісництва не враховано при поміщенні засуджених у спільну камеру? Які рівні сумісництва існують? Які запобіжні заходи слід здійснити у даному випадку?

 

4. Засуджений С. вирізнявся схильністю до демонстративних проявів непокори наказам адміністрації. Одного разу на вимогу начальника відділення соціально-психологічної служби заправити ліжко за встановленим зразком С. стягнув з ліжка білизну, кинув її на підлогу і почав топтатися по ній, нецензурно лаючись на адресу адміністрації колонії. На вимогу припинити не реагував, продовжуючи свої дії.

Які запобіжні заходи можна застосувати на означеній стадії вчинення засудженим правопорушення? Яку планову запобіжну роботу потрібно було проводити щодо С.?

 

5. Для відвернення засуджених від порушення дисципліни психолог виправної колонії середнього рівня безпеки рекомендував замість дисциплінарних заходів зобов’язувати порушників дисципліни приймати лікарські препарати, які викликали у засуджених різке погіршення самопочуття. Психолог обґрунтовував такий підхід біхевіористичною концепцією модифікації поведінки і стверджував, що так можна сформувати стійкий рефлекс недопущення неправомірної поведінки.

Як ви оцінюєте такий запобіжний захід? Чи порушує такий підхід щодо запобігання рецидивної злочинності права людини та громадянина України?

 

 

Тема 2. Система заходів запобігання злочинності

в місцях позбавлення волі

 

Питання для обговорення

 

1.  Роль виправлення та ресоціалізації засуджених у запобіганні злочинності в місцях позбавлення волі.

2.  Структура заходів роботи зі спецконтингентом.

3.  Взаємозв’язок індивідуального впливу на засудженого та роботи з колективом спецконтингенту. 

4.  Суб’єкти запобігання злочинності в місцях позбавлення волі.

5.  Запобігання насильницьких злочинів у місцях позбавлення волі.

6.  Запобігання масових (групових) ексцесів у місцях позбавлення волі.

7.  Запобіжна діяльність стосовно осіб, схильних до злочинів, пов’язаних з ухиленням від відбування покарання.

 

 

ЗАВДАННЯ

 

1. Складіть річний план культурологічної роботи із засудженими, які відбувають покарання у виправної колонії мінімального рівня безпеки.

2. До начальника виправної колонії максимального рівня безпеки звернулися засуджені К. та М., які відбували покарання у виді довічного ув’язнення в одній камері. Вони пояснили, що К. пише вірші, М. – музику до них, а створені пісні вони виконують на два голоси і хочуть створити самодіяльну організацію.

Що їм має відповісти начальник колонії? Який вплив здійснює культурологічна робота із засудженими на запобігання пенітенціарного рецидиву? 

 

3. Вісім засуджених виправної колонії середнього рівня безпеки звернулася до начальника колонії із проханням надати дозвіл на організацію секції із спортивного бриджу. Вони повідомили, що серед них є знавець – колишній тренер по бриджу – і що це не азартна, а спортивна гра, яка розвиває інтелект та сприяє адаптації у колективі.

Які дії повинен здійснити начальник колонії? Чим обумовлено заборону азартних ігор у місцях позбавлення волі?

 

4. Складіть річний план фізкультурно-оздоровчих заходів щодо контингенту засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії  середнього рівня безпеки.

Який позитивний та негативний вплив може справити на засуджених заняття спортом?

 

5. Засуджений К. відбував покарання за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК України), яке він наніс дружині, відвертаючи її від пияцтва і “привчаючи” її до  “правильного способу життя”. У своїх діях К. не покаявся й, беручи участь в активі колонії, застосовував до порушників дисципліни насильницькі заходи протидії. При складанні планів на майбутнє К. зазначив, що після відбування покарання він продовжить незакінчене “виховання” дружини.

За якими напрямками має проводитися робота з К.? Які форми та методи правової роботи із засудженими можуть бути застосовані у виправній колонії? У чому полягає виправна роль правової роботи?

 

6. Ділова гра: написати та розіграти сценарій співбесіди начальника відділення соціально-психологічної служби та лідера неформальної групи негативного спрямування, який постійно налаштовує інших засуджених на поведінку, що дезорганізує роботу виправної колонії.

 

 

Тема 3. Спеціально-кримінологічне запобігання

рецидиву злочинів неповнолітніх, жінок

та осіб з психічними відхиленнями

 

Питання для обговорення

 

1.  Особливості правового статусу неповнолітніх засуджених та особливості запобіжної роботи з ними.

2.  Специфіка роботи із запобігання рецидиву засудженими жінками. 

3.  Особливості превенції щодо неповнолітніх засуджених жіночої статі.

4.  Запобіжна діяльність стосовно осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотиків, чифіру, токсичних речовин. 

5.  Індивідуальна робота із засудженими, які належить до різних психологічних типів. 

6.  Особливості запобіжної діяльності щодо осіб з психічними відхиленнями. 

 

 

ЗАВДАННЯ

 

1. К. засуджена до трьох років за ст. 117 КК України (Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини), протягом першого року відбування покарання характеризувалася позитивно, не порушувала правил внутрішнього розпорядку, добре працювала. Однак вона ні з ким не товаришувала, не брала участі ані у культурних, ані у спортивних заходах.

Одного разу в їдальні, почувши на свою адресу образливі слова з боку засудженої П., К. почала кидати в неї посуд із гарячою їжею, виделки, стільці. На зауваження не реагувала, усі спроби заспокоїти її були марні.

Які запобіжні заходи можуть бути застосовані до К. в означеній ситуації? Яку виправну роботу потрібно було проводити з К. до виникнення інциденту? У яких обмеженнях щодо застосування запобіжних заходів проявляється принцип гуманізму щодо материнства та дитинства?

 
2. До начальника виховної колонії неодноразово зверталися батьки неповнолітнього засудженого Ф. із проханням створити при відділенні СПС батьківський комітет. Проте начальник виховної колонії кожного разу відмовляв їм, аргументуючи це тим, що, по-перше, він не має відповідних повноважень, по-друге – родина Ф. відвідує незареєстровану належним чином релігійну організацію і можуть негативно вплинути на інших неповнолітніх вихованців.
Чи правомірні аргументи начальника виховної колонії? Як охороняються права неповнолітнього щодо свободи релігійного віросповідання в умовах виховної колонії?
 
3. У засудженого Ф., про якого було відомо, що він застосовував чифір, було вилучено вісім пачок чаю. Із чим Ф. не погодився і сказав, що буде скаржитися на цей факт до прокуратури.
Чи є нормативні обмеження стосовно зберігання засудженими чаю? Які заходи можна застосовувати до осіб, схильних до вживання чифіру? Яка небезпека міститься у наявності патологічної залежності засудженого від чифіру (алкоголю, наркотиків, одурманюючих речовин)?
 
4. Засуджені до довічного позбавлення волі С. та Г. перебували в одній камері. Між ними дуже часто спалахували суперечки, які переростали у бійки. За висновками психолога обидва мали яскраво виражений холеричний темперамент та схильність до лідерства.
Які рекомендації існують щодо вирішення проблеми сумісництва у закритому просторі? Які типи сумісництва ви можете назвати?
 
5. Ділова гра: написати та розіграти сценарій співбесіди начальника відділення соціально-психологічної служби та неповнолітнього засудженого за крадіжку майна, який вважає свою поведінку правомірною, посилаючись на те, що “усі крадуть: хто скільки може”.

 

 

Список нормативних актів

та літератури

 

Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки: Постанова Кабінету Міністрів України № 1767 від 20.12.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – №51. – Ст. 3418 .

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 2200 А (ХХІ) від 16.12.1966 р. // Вісн. Конституц. Суду України. – 2006. – № 4. – С. 72.

Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року № 1129-IV. // Офіц. вісн. України. – 2003. – №33. – ст. 1767.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 25.12.2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ст. 2898.

Кримінально-виконавче право: Зб. нормативно-правових документів / Уклад. А.Х. Степанюк. – Х.: Право, 2005.

Мінімальні стандарти правила поводження з в’язнями, затверджені І Конгресом ООН з профілактики злочинності і поводження з в’язнями 30.08.1955 р., Женева, схвалені Економічною і Соціальною Радою ООН: Резолюція 663 СІ (ХХІV) від 31.07.1957 р. // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2003. – № 7. – С. 231.

Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 рр.: Постанова Кабінету Міністрів України № 1090 від 03.08.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 32. – Ст. 2315.

Положення про спостережні комісії: Постанова Кабінету Міністрів України № 429 від 01.04.2004 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 13. – Ст. 905.

Положення про психологічну службу установи виконання покарань: Наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 17.03.2000 № 33 // www.nau/kiev.ua.

Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації: Наказ Державного департаменту з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12.12.2003 р. № 250/1562/342.// Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ч.2. – Ст. 94.

Голіна В.В., Валуйська М.Ю. Запобігання злочинності в Україні: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007.

Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підруч. / За ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003.

Лукашевич С.Ю. Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

 

 

 

Н а в ч а л ь н е    в и д а н н я

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

 

ДО практичних занять

З навчальної дисципліни

“запобігання злочинності

в місцях позбавлення волі”

 

для студентів V курсу

факультету № 9

 

 

Укладачі: ГОЛІНА Володимир Васильович,

                 ВАЛУЙСЬКА Марина Юріївна

 

 

 

Відповідальний за випуск В.В. Голіна

 

Редактор В.В. Арнаутова

Комп’ютерна верстка А. В. Яно

 

 

 

План 20008, поз. 98

 

Підп. до друку 04.12.2008. Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 0,875. Облік.-вид. арк. 0,35. Вид. № 89.

Тираж         прим. Зам. № 3391. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.