імені ярослава
мудрого
програма
навчальної дисципліни
“КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ
ПРАВО”
Затверджено вченою
радою академії
(протокол № 10 від
19.06.2008 р.)
2009
Програма
навчальної дисципліни “Кримінально-виконавче право” /Уклад.: О. В. Лисодєд,
Л.П. Оніка, А.Х. Степанюк, В.М. Харченко. –
Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – 18 с.
У к л а д а ч і: О. В. Лисодєд,
Л.П. Оніка,
А.Х. Степанюк,
В.М. Харченко
Рекомендовано до видання
редакційно-видавничою радою
академії (протокол № 7 від
21.11.2008 р.)
1. ВСТУП
Програма
навчальної дисципліни “Кримінально-виконавче право”
підготовлена на базі Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 р. (зі
змін. і доповн.) і своїм завданням вважає вивчення кримінально-виконавчого
права як самостійної галузі права з урахуванням здобутків науки та практики
застосування законодавства. Вона включає питання із Загальної та Особливої частин кримінально-виконавчого права. У Загальній
частині розглядаються загальнотеоретичні питання кримінально-виконавчого
права, політики у сфері виконання кримінальних покарань, правового статусу
засуджених, міжнародних стандартів поводження із засудженими, нагляду і
контролю за виконанням кримінальних покарань тощо.
В Особливій частині
аналізуються питання, які стосуються виконання усіх видів кримінальних
покарань, передбачених Кримінальним кодексом України 2001 р. Окрема увага
приділена виконанню покарання у виді позбавлення волі, класифікації засуджених
до цього виду покарання, режиму, порядку і умовам виконання, особливостям
відбування покарання в колоніях різних видів, застосуванню до засуджених даної
категорії заходів виправлення та ресоціалізації і питанням звільнення від
відбування покарання.
При підготовці до занять
студенти повинні опрацювати необхідні розділи підручників і рекомендованої
літератури, засвоїти положення відповідних глав Кримінально-виконавчого кодексу
України, ознайомитися з наказами та інструкціями Державного департаменту
України з питань виконання покарань, іншими законодавчими актами.
Дана дисципліна передбачає
наступні види роботи: лекційний курс, практичні заняття, колоквіуми,
консультації. Підсумковою формою контролю є іспит.
У результаті вивчення
навчальної дисципліни студенти повинні:
знати стан основних проблем науки
кримінально-виконавчого права, систему органів і установ виконання покарань,
порядок і умови виконання кримінальних покарань, перспективи приведення
кримінально-виконавчого законодавства України у відповідність до міжнародних
стандартів поводження із засудженими;
уміти вільно орієнтуватися у кримінально-виконавчому
законодавстві та підзаконних актах, правильно тлумачити та використовувати
норми кримінально-виконавчого права у процесі своєї практичної діяльності.
1. Поняття кримінально-виконавчого права,
предмет і система курсу
Політика у сфері виконання
покарань. Цілі, принципи, стратегія, напрямки політики у сфері виконання
покарань. Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт
реалізації політики у сфері виконання покарань.
Кримінально-виконавче право як
форма політики у сфері виконання покарань. Поняття кримінально-виконавчого
права. Основні принципи кримінально-виконавчого права.
Діяльність органів і установ
виконання покарань як предмет регулювання у кримінально-виконавчому праві. Основні
напрямки діяльності органів і установ виконання покарань.
Структурно-функціональна характеристика діяльності органів і установ виконання
покарань. Процес виконання-відбування покарання як об’єкт
кримінально-виконавчої діяльності. Адміністрація органів і установ виконання
покарань як суб’єкт виконання покарання.
Мета кримінально-виконавчої
діяльності. Правові і матеріально-предметні засоби кримінально-виконавчої діяльності.
Засуджений як суб’єкт відбування покарання. Учасники кримінально-виконавчої
діяльності. Кримінально-виконавчі правовідносини як форма кримінально-виконавчої
діяльності.
Наука кримінально-виконавчого
права та її предмет.
Предмет і система курсу
кримінально-виконавчого права.
Регулювання виконання покарань
в джерелах XVII – початку XX століть. Права, за якими судиться малоросійський
народ (1743 р.). Проект Устава про тюрми (1787 р.). Звід установ та уставів про
тримання під вартою та про засланих (1832 р.). Проект положення про виправні
тюрми. Уложення про покарання кримінальні та виправні (1845 р.). Положення про
військові тюрми 1869 р. Про заснування у складі Міністерства внутрішніх справ
Головного тюремного управління (1879 р.). Про заснування місць тримання під
вартою, спорудження їх та управління ними (1890 р.). Устав конвойної служби
(1907 р.). Положення про виховно-виправні заклади для неповнолітніх (1909 р.).
Порядок тримання арештантів у місцях
ув’язнення (1912 р.). Загальна тюремна інструкція (1912 р.). Правила внутрішнього
тюремного розпорядку (1916 р.).
Виправно-трудове законодавство
України за часів СРСР. Виправно-трудовий кодекс Української РСР 1925 р.
Положення про виправно-трудові табори (1930 р.). Виправно-трудовий кодекс
Української РСР 1970 р.
Сучасне кримінально-виконавче
законодавство України. Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р.
Конституція України – основа правового регулювання діяльності органів та
установ виконання покарань. Закон як основна форма відображення політики у
сфері виконання покарань.
Чинне кримінально-виконавче законодавство України. Загальна характеристика
Кримінально-виконавчого кодексу України. Мета та завдання
кримінально-виконавчого законодавства України. Принципи кримінально-виконавчого
законодавства України.
Накази та інструкції Державного департаменту України з питань виконання
покарань як форма регулювання правовідносин у сфері виконання покарань.
4. Виконання покарань і
застосування
до засуджених засобів виховного
впливу
Поняття виконання та відбування покарання, їх основні ознаки і зміст.
Форми виконання покарань у виді позбавлення волі.
Виконання покарань, що не пов’язані з позбавленням волі засуджених.
Виконання покарань, що пов’язані з виховним впливом на засуджених, їх види
та специфічні ознаки.
Відмінність виконання покарань, пов’язаних із виховним впливом, від
виконання покарань, що не пов’язані із застосуванням засобів виправлення і
ресоціалізації.
Виправлення і ресоціалізація засуджених як мета соціально-виховної
діяльності персоналу органів та установ виконання покарань. Поняття
“соціально-виховна робота”. Основні засоби виправлення і ресоціалізації
засуджених.
Поняття “правовий статус засуджених”. Основи правового статусу засуджених.
Правовий статус засуджених і проблема дотримання прав і свобод людини та
громадянина.
Основні права засуджених. Право засуджених на особисту безпеку.
Основні обов’язки засуджених.
Законні інтереси засуджених.
Закріплення правового становища засуджених у кримінально-виконавчому
законодавстві. Загальні принципи визначення правового статусу засуджених. Норми
кримінального законодавства та вирок суду як джерело обмежень прав і свобод
засуджених.
6. Органи і установи виконання
покарань
Види органів і установ виконання
покарань. Кримінально-виконавчі установи відкритого і закритого типу.
Державна виконавча служба. Кримінально-виконавча інспекція. Військові
частини, гауптвахти. Арештні доми. Виправні центри. Дисциплінарний батальйон.
Виправні та виховні колонії.
Місця позбавлення волі, які не виконують функції виконання покарань.
Управління органами та установами виконання покарань. Державна
кримінально-виконавча служба України. Основні завдання Державного департаменту
України з питань виконання покарань.
Організаційна та просторова структура виправної колонії. Відділення соціально-психологічної
служби як основна організаційна ланка у структурі кримінально-виконавчої
установи.
Взаємодія органів та установ виконання покарань з іншими органами держави,
які здійснюють боротьбу зі злочинністю.
7. Нагляд і контроль за виконанням
кримінальних покарань
Прокурорський нагляд за
виконанням кримінальних покарань.
Відомчий контроль за
діяльністю органів і установ виконання покарань.
Відвідування установ виконання
покарань.
Участь громадськості у
виправленні і ресоціалізації засуджених.
8. Міжнародні стандарти
поводження
із засудженими
Мінімальні стандартні правила
поводження з ув’язненими (1955 р.). Декларація про захист усіх осіб від тортур
та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують людську гідність, видів
поводження та покарання (1975 р.). Кодекс поведінки посадових осіб з
підтримання правопорядку (1979 р.). Принципи медичної етики, що стосуються ролі
працівників охорони здоров’я, а особливо лікарів, у захисті ув’язнених чи
затриманих осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що
принижують гідність, видів поводження та покарання (1982 р.). Конвенція проти
катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність,
видів поводження і покарання (1984 р.). Заходи, що гарантують захист прав тих,
хто засуджений до страти (1984). Мінімальні стандартні правила ООН, що
стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила),
(1985 р.). Звід принципів захисту всіх осіб, що зазнали затримання або
ув’язнення в будь-якій формі (1988) р. Мінімальні стандартні правила ООН щодо
заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила, 1990 р.).
Основні принципи поводження із в’язнями (1990 р.). Керівні принципи ООН по
попередженню злочинності серед неповнолітніх (Ел-Ріядські керівні принципи,
1990 р.). Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі,
(1990).
Європейські тюремні правила
(2006 р.).
Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.
Добровільна та примусова сплата штрафу.
Компетенція державного виконавця при примусовому виконанні штрафу.
Відстрочка та розстрочка виплати штрафу.
Відповідальність за ухилення від сплати штрафу.
10. Виконання
покарання у виді позбавлення
військового, спеціального звання, рангу,
чину або кваліфікаційного класу
Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального
звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Обов’язки суду, що постановив вирок про позбавлення військового,
спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Обов’язки посадових осіб чи органів, які присвоїли військове, спеціальне
звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, у зв’язку з винесенням вироку про
позбавлення засудженого звання, рангу, чину або класу.
Правові наслідки позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину
або кваліфікаційного класу.
11. Виконання покарання у виді позбавлення права
обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю
Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні
посади або займатися певною діяльністю.
Відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення
права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
12. Виконання покарання у виді
громадських робіт
Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.
Умови відбування покарання у виді громадських робіт. Обчислення строку
покарання у виді громадських робіт.
Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого
ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт.
Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.
13. Виконання покарання у виді
виправних робіт
Порядок виконання покарання у виді виправних робіт.
Умови відбування покарання у виді виправних робіт. Обчислення строку покарання
у виді виправних робіт.
Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого
ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт.
Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт.
Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до засуджених до виправних
робіт.
Відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді
виправних робіт.
14. Виконання покарання у виді
конфіскації майна
Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Майно, що підлягає
конфіскації.
Дії державного виконавця, спрямовані на виконання покарання у виді конфіскації
майна. Обов’язки третіх осіб щодо майна, яке підлягає конфіскації.
Передача конфіскованого майна засудженого фінансовим органам. Конфіскація
майна, яке було виявлене після виконання вироку.
Відповідальність за приховування майна, що підлягає конфіскації.
15. Виконання покарання у виді
обмеження волі
Місця відбування покарання у виді обмеження волі. Направлення засуджених до
обмеження волі для відбування покарання. Обчислення строку покарання у виді
обмеження волі.
Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі. Умови праці
засуджених до обмеження волі. Обов’язки адміністрації виправного центру.
Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним
органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.
Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі. Соціально-виховна
робота із засудженими до обмеження волі.
Застосування заходів заохочення та стягнення до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі.
Відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді обмеження
волі.
16. Виконання покарання у виді
арешту
Місця відбування покарання у виді
арешту.
Порядок і умови виконання покарання у
виді арешту.
Матеріально-побутове забезпечення і
медичне обслуговування засуджених до арешту.
Заходи заохочення та стягнення, що
застосовуються до осіб, засуджених до арешту.
17. Виконання покарань щодо засуджених
військовослужбовців
Правове регулювання процесу
виконання-відбування покарання засудженими військовослужбовцями.
Порядок виконання покарання у виді
службових обмежень для військовослужбовців. Особливості відбування арешту
військовослужбовцями.
Порядок виконання покарання у виді
тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні. Режим у дисциплінарному
батальйоні. Побачення і телефонні розмови засуджених
військовослужбовців. Листування засуджених військовослужбовців.
Короткочасні виїзди засуджених військовослужбовців за межі дисциплінарного
батальйону. Організація праці, військового навчання та соціально-виховної роботи
із засудженими військовослужбовцями.
Застосування заходів заохочення й
стягнень до засуджених військовослужбовців.
Матеріально-побутове та медичне забезпечення
засуджених військовослужбовців.
Звільнення з дисциплінарного батальйону.
18. Класифікація
засуджених
до позбавлення волі
Поняття “класифікація
засуджених до позбавлення волі”. Критерії класифікації засуджених до
позбавлення волі. Види та цілі класифікації засуджених до позбавлення волі.
Визначення виду виправної
колонії чоловікам, позбавлення волі. Визначення виду виправної колонії жінкам,
позбавлення волі. Визначення виду виховної колонії неповнолітнім.
Приймання засуджених до
позбавлення волі до виправних і виховних колоній. Розподіл засуджених по
структурних дільницях виправних і виховних колоній.
19.
Режим виконання та умови відбування
покарання
у виді позбавлення волі
Поняття “режим як засіб
виконання та відбування покарання”. Основні вимоги режиму в колоніях. Засоби
забезпечення режиму в місцях позбавлення волі.
Нагляд за засудженими,
організація охорони виправних колоній.
Умови відбування покарання в
колоніях. Права й обов’язки засуджених до позбавлення волі. Придбання засудженими
до позбавлення волі продуктів харчування та предметів першої необхідності.
Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з родичами та
іншими особами. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.
Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач), бандеролей.
Зміна умов тримання засуджених
до позбавлення волі в межах однієї виправної колонії та шляхом переведення до
колонії іншого виду.
Матеріально-побутове та
медико-санітарне забезпечення осіб, позбавлених волі.
20. Особливості відбування
покарання в колоніях різних
видів
Виправні колонії мінімального рівня безпеки.
Виправні колонії середнього рівня безпеки.
Виправні колонії максимального рівня безпеки.
Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
і неповнолітніми.
Порядок виконання та умови відбування покарання у виді довічного позбавлення
волі.
Відбування покарання в дільниці ресоціалізації. Особливості тримання
засуджених у дільниці соціальної реабілітації. Особливості тримання засуджених
у дільниці посиленого контролю.
Режим особливих умов у колоніях.
21. Застосування засобів
виправлення
та ресоціалізації
засуджених
Праця осіб, засуджених до
позбавлення волі. Залучення осіб, засуджених до позбавлення волі, до праці.
Умови праці осіб, позбавлених
волі: робочий час та час відпочинку, трудовий стаж, оплата праці, відрахування
із заробітку. Форми організації праці засуджених до позбавлення волі.
Виховний вплив на засуджених
до позбавлення волі: соціально-виховна робота з особами, позбавленими волі; загальноосвітнє
і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі; самодіяльні
організації засуджених до позбавлення волі; застосування заходів заохочення та
стягнення до осіб, позбавлених волі.
22. Звільнення від відбування
покарання.
Контроль і нагляд за
особами, які звільнені
від відбування покарання
Підстави звільнення від відбування покарання.
Класифікація підстав звільнення від відбування покарання.
Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку
покарання, призначеного вироком суду. Звільнення
від відбування покарання на підставі законодавства України про амністію
та про помилування. Звільнення від відбування покарання на підставі скасування
вироку суду і закриття кримінальної справи. Звільнення від відбування покарання
на підставі закінчення строків давності виконання обвинувального висновку.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Звільнення від
відбування покарання через хворобу. Інші підстави звільнення від відбування покарання.
Порядок звільнення від відбування покарання.
Допомога особам, які звільнені від відбування покарання.
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.
Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.
3. СПИСОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
ТА ЛІТЕРАТУРИ
Кримінально-виконавчий кодекс
України: Офіц. текст від 11.07.2003 р. / М-во юстиції України. – К.: Атіка,
2003.
Про Державну
кримінально-виконавчу службу України: Закон України №2713-IV від 23.06.2006 р.
// Офіц. вісн. України. – 2005. – №30. – Ст.409.
Про соціальну адаптацію осіб,
які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний
строк: Закон України №1104-IV від 10.07.2003 р. // Там же. – 2003. – №32. –
Ст.1681.
Про адміністративний нагляд за
особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України №264/94-ВР від
01.12.1994 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – №52. – Ст.455.
Положення про Державний
департамент України з питань виконання покарань: Затв. Указом Президента
України № 827/98 від 31.07.1998 р. // Офіц. вісн України. – 1998. – №31. –
Ст.1162.
Положення про здійснення
помилування: Затв. Указом Президента України №1118/2005 від 19.07.2005 р. //
Там же. – 2005. – №29. – Ст.1705.
Правила внутрішнього
розпорядку установ виконання покарань: Затв. наказом Державного департаменту
України з питань виконання покарань №275 від
25.12.2003 р. // Там же. – 2003. – № 52. – Ст.2898.
Про застосування амністії в
Україні: Закон України № 392/96-ВР від
01.10.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 48 – Ст. 263.
Інструкція про порядок
розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених
до позбавлення волі: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №261 від
16.12.2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – №1. – Ст.11.
Інструкція про порядок
виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо
осіб, засуджених до таких покарань: Затв. наказом Держав-ного департаменту
України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України
№270/1560 від 19.12.2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – №2. – Ст.90.
Інструкція з організації порядку і умов виконання
покарання у виді обмеження волі: Затв. наказом Державного департаменту України
з питань виконання покарань №27 від 16.02.2005 р. // Там же. – 2004. – №10. –
Ст.511.
Довідник працівника
кримінально-виконавчої інспекції / Уклад.: Гура Р.М., Степанюк А.Х., Шкадюк
В.В. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 464 с.
Кримінально-виконавче право
України: Зб. нормат. прав. документів / Уклад. А.Х. Степанюк. – Х.: Право,
2005. – 464 с.
Кримінально-виконавче право
України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / За ред. А.Х.
Степанюка. – Х.: Право, 2005. – 256 с.
Кримінально-виконавче
право: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / За ред. В.В. Голіни
і А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2009. – 254 с.
Науково-практичний
коментар Кримінально-виконавчого кодексу України / А.П. Гель, О.Г. Колб, В.О. Корчинський та ін.; За заг.
ред. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
Права людини і професійні стандарти
для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. –
К.: Сфера, 2002. – 293 с.
Романов М. Дисциплінарна
відповідальність засуджених до позбавлення волі. – Х.: Фоліо, 2004. – 160 с.
Степанюк А.Х., Яковець І.С.
Втілення міжнародних стандартів у практику діяльності кримінально-виконавчої системи:
Моногр. – Х.: Кроссроуд, 2007. – 184 с.
Черненок М.П. Виконання
майнових покарань. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 176 с.
Яковець І.С. Первинна
класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в установи виконання
покарань: Моногр. – Х.: Кроссроуд, 2006. – 208 с.
Н а в ч а л ь н
е в и д а н н я
Укладачі: ЛИСОДЄД Олександр Володимирович,
ОНІКА Людмила Павлівна,
СТЕПАНЮК Анатолій Хомич,
ХАРЧЕНКО Віталій Миколайович
Відповідальний за випуск В.В. Голіна
Редактор Л.В.
Русанова
Комп’ютерна верстка А.В. Яно
План 2008, поз. 104
Підп. до друку 30.01.2009.
Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.
Друк: ризограф. Умовн. друк.
арк. 1,125. Облік.-вид. арк. 0,52. Вид. № 95.
Тираж прим. Зам. № 3435. Ціна договірна.
____________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
Національної юридичної
академії України,
вул. Пушкінська,
____________________________
Друкарня
Національної юридичної
академії України,
вул. Пушкінська,