міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

навчально-методичний

ПОСІБНИК

для практичних занять

та самостійної роботи

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Провадження у справі

до судового розгляду”

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів

факультету № 4

Харків

2010

Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового розгляду” (відповідно до вимог ECTS) для студентів факультету № 4 / Уклад.: В.В. Комаров, М.В. Жушман, К.А. Гузе та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – 114 с.

У к л а д а ч і: В.В. Комаров,

М.В. Жушман,

К.А. Гузе,

В.В. Єфременко,

Д.М. Шадура

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 1 від 11.01.2010 р.)

© Національна юридична академія України, 2010

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………….3

2. Програма навчальної дисципліни “Провадження

у справі до судового розгляду”………………………………...5

3. Опис курсу ……………………………………………………...9

4. Змістові модулі та загальний розрахунок годин

лекцій, практичних занять, самостійної роботи……………..10

5. Завдання до практичних занять та самостійної роботи……..12

6. Програмні питання з навчальної дисципліни

“Провадження у справі до судового розгляду”……………..107

1. Вступ

Навчальний курс включає поняття загальних положень провадження до судового розгляду як самостійного провадження цивільного судочинства, порядку проведення попереднього судового засідання, особливості застосування таких інститутів, як забезпечення доказів та забезпечення позову, особливості підготовки окремих категорій цивільних справ до судового розгляду тощо. Розраховано на студентів, які спеціалізуються для роботи в органах юстиції та навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр”.

Вивчаючи курс, студенти мають засвоїти зміст правових інститутів провадження у справі до судового розгляду, вміти правильно тлумачити та застосовувати норми цивільного процесуального права, роз’яснення пленуму Верховного Суду України при вирішенні конкретних цивільних справ, оволодіти навичками практичної діяльності.

Практичні заняття проходять у формі вирішення завдань та складання процесуальних документів. При підготовці до практичного заняття студенти мають опанувати нормативну базу та додаткову літератури за темою практичного заняття, особливу увагу зосередити на вивчення рекомендованого спеціального матеріалу. Відповіді на завдання повинні бути обґрунтованими, з посиланням на відповідні норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню. Теми, визначені для самостійного вивчення, виконуються самостійно в межах запланованого в годинах обсягу самостійної роботи.

Вирішення завдань та складання процесуальних документів для практичних занять та самостійної роботи повинно здійснюватися в окремому зошиті. Студенти допускаються до складання заліку за умов повного виконання завдань для практичних занять та самостійної роботи.

Підсумковою формою контролю знань є залік, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних професійних задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

– знати

правовий режим провадження у справі до судового розгляду; завдання підготовки справи до судового розгляду; основні питання, пов’язані із процесуальним порядком залучення осіб, які беруть участь у справі, визначенням предмета доказування, доказами та доказуванням; систему процесуальних актів та вимоги, яким вони повинні відповідати, деонтологічні норми професійної діяльності;

– вільно орієнтуватися

в системі цивільного процесуального законодавства та судовій практиці у цивільних справах;

– вміти

правильно тлумачити та застосовувати норми цивільного процесуального права; складати процесуальні документи, які ухвалюються в межах провадження до судового розгляду справи; аргументувати власну точку зору та приймати процесуальні рішення.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол №6 від 18 грудня 2009 р.)

2. Програма навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового розгляду”

Розділ 1. Загальні положення до судового

розгляду

Провадження у справі до судового розгляду у системі цивільного процесу. Загальні положення провадження у справі до судового розгляду. Предмет та мета до судового розгляду справи. Співвідношення досудового розгляду справи з судовим розглядом. Суб’єкти провадження у справі до судового розгляду. Акти суду у провадженні у справі до судового розгляду. Процесуальний порядок до судового розгляду справи.

Розділ 2. Попереднє судове засідання

Попереднє судове засідання у структурі провадження до судового розгляду справи. Визначення змісту правової вимоги. Визначення характеру спірних правовідносин. Визначення матеріального закону, який регулює спірні правовідносини. Відмова від позову, визнання позову і мирова угода .

Подання доказів. Розкриття доказів. Витребування доказів судом. Судові доручення щодо збирання доказів. Забезпечення доказів. Зберігання, огляд та повернення речових доказів. Огляд доказів за їх місцезнаходженням. Огляд речових доказів, що швидко псуються. Призначення експертизи. Види експертиз. Додаткова експертиза. Комплексна експертиза. Комісійна експертиза.

Зустрічний позов. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову.

Визначення кола осіб, що беруть участь у справі. Залучення до справи третіх осіб.

Призначення справи до розгляду. Судові виклики та повідомлення.

Розділ 3. Підготовчі дії по окремих категоріях

цивільних справ

Підготовка справ, які виникають з трудових правовідносин. Доказування по справах, які виникають із трудових правовідносин. Суб’єктний склад у справах, які виникають із трудових правовідносин. Рішення по справах, які виникають із трудових правовідносин.

Підготовка справ, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин. Доказування по справах, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин. Суб’єктний склад у справах, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин. Рішення по справах, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин.

Підготовка справ, які виникають із договірних правовідносин. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин. Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав. Тлумачення правочинів судом.

Підготовки справ, які виникають у зв’язку із завданням шкоди. Предмет доказування по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди. Розподіл обов’язків по доказуванню. Правові презумпції по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

Підготовка справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкт судового захисту. Участь третіх осіб у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Судові рішення по справах про захист честі, гідності та ділової репутації. Судова практика розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Підготовка справ, які виникають із спадкових правовідносин. Предмет судового захисту у справах, які виникають зі спадкових правовідносин. Судові рішення по справах, які виникають зі спадкових правовідносин. Судова практика розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

Підготовка справ, які виникають із земельних правовідносин. Предмет судового захисту у справах, які виникають із земельних правовідносин. Судові рішення по справах, які виникають із земельних правовідносин. Судова практика розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

Підготовка справ окремого провадження до судового розгляду. Об’єкт судового захисту та предмет судової діяльності у справах окремого провадження. Склад осіб у справах окремого провадження. Участь прокурора та органів державної влади та місцевого самоврядування у справах окремого провадження. Рішення по справах окремого провадження. Експертизи у справах окремого провадження.

Список ЛІТЕРАТУРи

та нормативних актів

Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України: практика застосування. – Х: Основа, 1993.

В.В. Комаров, Н.Ю.Сакара. Право на справедливий судовий розгляд. – Х.: Нац .юрид. акад. України, 2007.

М.Й. Штефан. Цивільне процесуальне право України. – К.: Видав. Дім “Ін Юре”, 2005.

Д.Д. Луспеник “Настільна книга професійного судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України)”. – Х.: Харків юрид., 2005.

Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / За ред. В.В. Комарова – Х.: Одіссей, 2001.

Я.Л. Зейкан. Коментар цивільного процесуального кодексу України. – К.: Юрид. практика. 2006.

Практика судів України в цивільних справах // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 1995. – № 2,3.

Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995 – 1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

Застосування судами цивільного і цивільно-процесуального законодавства. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, – 2002.

Постанови Пленуму Верховного Суду України з загальних питань судової діяльності та в цивільних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Судова практика Європейського суду з прав людини. Рішення суду щодо України /Відп. ред. В.В.Лутковська. – К.: Праксіс, 2005.

Теорія та практика судової діяльності: Наук.-практ. посіб. – К.: Атіка, 2007, – 624 с.

Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Комаров, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін.; За заг. ред. В.В.Комарова. – Х.: Харків юрид., 2008. – 928 с.

3. ОПИС КУРСУ

Предмет: Практикум “Провадження у справі до судового розгляду”

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ЕСТS: 1,5 Модулів: 2 Змістових модулів: 2 Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 8	6.030401 “Право” 8.060101 “Магістр”	Обов’язкова: Модуль I Лекції: 6 Практичні заняття: 2 Модуль II Лекції: немає Практичні заняття: 10 Самостійна робота: 36 Вид контролю: залік

Мета: формування умінь професійної діяльності працівників апарату суду та судді у провадженні цивільних справ до судового розгдяду.

4. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ТА ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ п/п	Тема	Всього годин	У тому числі
			лекції	практичні заняття	самостійна робота
1	2	3	4	5	6
Модуль 1. Попереднє судове засідання: теорія та практика застосування процесуального законодавства
1	Провадження у справі до судового розгляду у системі цивільного процесу	4	2	-	2
2	Попереднє судове засідання	7	2	2	3
3	Особи, які беруть участь у справі, та інші питання підготовки справи до судового розгляду	6	2	-	4
4	Зустрічний позов. Забезпечення позову	3	-	-	3
5	Докази та забезпечення доказів	4	-	-	4
6	Призначення справи до розгляду	2	-	-	2
Модуль 2. Підготовка окремих категорій цивільних справ у провадженні у справі до судового розгляду
7	Підготовка справ, які виникають із трудових правовідносин, до судового розгляду	4	-	2	2
8	Підготовка справ, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин, до судового розгляду	4	-	2	2
9	Підготовка справ, які виникають із договірних правовідносин, до судового розгляду	4	-	2	2

Закінчення

1	2	3	4	5	6
10	Підготовки справ, які виникають у зв’язку із завданням шкоди, до судового розгляду	4	-	2	2
11	Підготовка справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації до судового розгляду	2	-	-	2
12	Підготовка справ, які виникають із спадкових правовідносин, до судового розгляду	2	-	-	2
13	Підготовка справ, які виникають із земельних правовідносин, до судового розгляду	2	-	-	2
14	Підготовка справ окремого провадження до судового розгляду	6	-	2	4
	Разом	54	6	12	36

5. Завдання до практичних занять

та самостійної роботи

Тема 1. Провадження у справі до судового

розгляду в системі цивільного процесу

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду

2. Процесуальна форма провадження у справі до судового розгляду

3. Реалізація завдань цивільного судочинства у провадженні по справі до судового розгляду

4. Принципи цивільного процесуального права у провадженні по справі до судового розгляду

5. Прояв принципу диспозитивності та змагальності у провадженні по справі до судового розгляду.

6. Судові рішення у провадженні по справі до судового розгляду.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” від 12.06.2009 р. № 5; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009 р. № 2; Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді, затв. наказом ДСА України від 27.06.2006 р. № 8; Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затв. наказом ДСА України від 21.07.2005 р. № 84; Правила обліку нормативно-правових актів законодавства та матеріалів судової практики в місцевих і апеляційних загальних судах, органах державної судової адміністрації України, затв. наказом ДСА України від 10.02.2006 р., № 11; Інструкція про порядок виготовлення, надсилання, реєстрації, обліку та зберігання копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень, затв. наказом ДСА України від 14.05.2008 р. № 37; лист Верховного Суду України “Щодо застосування цивільного процесуального законодавства під час розгляду справ з участю іноземних посольств та представництв” від 22.06.2007 р.; лист Верховного Суду України “Щодо перевищення розумних строків розгляду справ” від 25.01.2006 р. № 1-5/45; Бангалорські принципи діяльності судді, затв. резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р.; Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи “Про незалежність, дієвість та роль суддів” від 13.10.1994 р. № R(94)12.

Завдання

1. Ухвалою місцевого суду Київського району м. Харкова від 09.09.2009 р. було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Р. до Н. про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, призначено попереднє судове засідання. Виявивши після цього, що позивач не в повному обсязі сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд своєю ухвалою від 14.09.2009 р. залишив позовну заяву без руху і надав позивачу строк до попереднього судового засідання для усунення вказаного недоліку. Оскільки не виконав в зазначений строк, позивач вимоги вказаної ухвали суд у попередньому судовому засіданні постановив ухвалу про повернення позовної заяви. Ухвалою апеляційного суду Харківської обл. за результатами розгляду апеляційної скарги позивача ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви скасовано, поновлено нову ухвалу – про залишення позовної заяви без розгляду.

Дайте оцінку діям суду першої і апеляційної інстанції. Складіть ухвалу суду про відкриття провадження у цій справі і вкажіть, які процесуальні дії має вчинити суддя після її постановлення. Дайте визначення провадження у справі до судового розгляду?

2. К. звернувся до суду з позовом до М. про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 100 тис. грн на підставі виданої останнім розписки. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. На попередньому судовому засіданні суд запропонував сторонам укласти мирову угоду, роз’яснивши позивачу, що ухвалення на його користь рішення ще не означає його фактичного виконання, оскільки, за статистикою, в процесі виконавчого провадження фактично виконується в середньому лише кожне третє рішення, також часто затягуються строки їх виконання, через що купівельна спроможність стягуваних коштів унаслідок інфляції зменшиться. У свою чергу суддя пояснив і відповідачу, що укладення мирової угоди так само відповідає і його інтересам, оскільки інакше з нього можуть бути додатково стягнуті судові витрати, нарахування на суму боргу (інфляційні витрати, три відсотки річних), витрати виконавчого провадження і виконавчий збір. Крім того, укладення мирової угоди дозволить сторонам заощадити час та зберегти добрі стосунки між собою. Вислухавши суддю, відповідач висловив свою згоду на укладення мирової угоди, а позивач, у свою чергу, подав заяву про відвід судді, вважаючи, що він надто наполегливо примушує його до укладення мирової угоди та є упередженим. Суддя без винесення ухвали відхилив заяву позивача про відвід, пославшись на те, що в попередньому судовому засіданні такі заяви не розглядаються, одразу після чого постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Які завдання стоять перед суддею у провадженні до судового розгляду? Як, на Вашу думку, має діяти суддя в попередньому судовому засіданні: зберігати нейтралітет, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, чи вживати заходів для примирення сторін? Складіть ухвалу про визнання умов мирової угоди і закриття провадження у справі.

3. Л. звернулася до суду з позовом до Т. про розподіл в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами і поділ земельної ділянки, посилаючись на те, що вони із відповідачем у рівних частках є співвласниками житлового будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,1197 га. Зараз між ними існує спір щодо володіння та користування спірним житловим будинком, а тому просила поділити в натурі спірний об’єкт нерухомості та земельну ділянку, належну їм з відповідачем на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку. Ухвалою місцевого суду було відкрито провадження у справі. Цією ухвалою суд визнав за доцільне проведення письмової підготовки справи до розгляду і запропонував відповідачу у визначений строк подати письмові заперечення проти позову, одночасно надіславши їх копію позивачу, а останньому, у свою чергу, надати свої письмові пояснення на ці заперечення. Після обміну всіма змагальними документами суд визнав підготовку справи закінченою і призначив справу до судового розгляду.

Які принципи цивільного процесу діють у провадженні до судового розгляду? Чи правильно вчинив суд? Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду.

4. У січні 2009 р. Р. звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Г. про стягнення матеріальної шкоди у сумі 50000 грн та моральної шкоди у сумі 10000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у ніч на 30.12.2008 р. в квартирі відповідачки відбулася розгерметизація радіатора, внаслідок чого позивачка протягом усієї ночі до 8-ї ранку змушена була збирати гарячу воду, яка понад п’ять годин лилася з її стелі. Через залиття квартири зіпсовано побутову техніку загальною сумою 12000 грн, меблі на суму 25000 грн, квартира потребує ремонту на суму 13000 грн. Крім того, Р. зазнала моральних страждань, які оцінює у суму, визначену у позовній заяві, оскільки була змушена замість святкування протягом новорічної ночі лагодити внутрішньоквартирну електропроводку.

У попереднє судове засідання позивачка з’явилась разом із свідками Н. та М. і підтримала заявлені позовні вимоги, а також надала суду письмові докази на підтвердження розміру матеріальних збитків. Відповідачка визнала позов у повному обсязі. Суд допитав Н. – сусідку позивачки, яка пояснила, що залиття квартири дійсно сталось у ніч на 30.12.2008 р., оскільки того ж дня вона особисто бачила його наслідки. Потім судом було допитано М. – подругу позивачки, яка пояснила, що на прохання Р. допомагала їй повідомити знайомих, запрошених у гості до Р. на заплановане ще у листопаді святкування Нового року, про скасування цього заходу. Після цього судом було ухвалено рішення про задоволення позову, в обґрунтування якого покладено зазначені свідчення, пояснення сторін, а також обставини, підтверджені дослідженими судом письмовими доказами.

Які помилки допущені судом? Яким чином відповідно до закону суд повинен був діяти? Визначте, як співвідноситься стадія провадження у справі до судового розгляду зі стадією судового розгляду. Які учасники процесу можуть вступати у правовідносини, що виникають у провадженні до судового розгляду? Складіть мотивувальну частину рішення суду.

5. З. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою про позбавлення Ж. батьківських прав у відношенні малолітньої Д. 2007 року народження, посилаючись на те, що відповідачка – матір дитини, з моменту її народження і до останнього часу не виявляє будь-якої турботи про дитину, з донькою не проживає, дома з’являється дуже рідко, обов’язку щодо її виховання та утримання не виконує, не підтримує дитини, не цікавиться її справами та не бере ніякої участі у її фізичному, духовному та моральному розвитку. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем – бабусею дитини, самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача.

На попередньому судовому засіданні позивачка пояснила, що до органів опіки та піклування, так само як до інших державних органів, з приводу поведінки відповідачки не зверталась, а тому просила викликати свідків, які можуть підтвердити обставини, викладені у позовній заяві. Відповідачка позов визнала, проти позбавлення її батьківських прав не заперечувала. Суд ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

Чи вправі суд ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав у попередньому судовому засіданні? Які рішення відповідно ЦПК України суд може ухвалювати у попередньому судовому засіданні? Складіть мотивовану ухвалу, яку відповідно до умов завдання повинен постановити суд.

6. Н. звернулась до Керченського міського суду АРК із позовом до Я. про розірвання шлюбу. На попередньому судовому засіданні відповідач зазначив, що не володіє українською мовою на рівні, достатньому для повноцінної реалізації процесуальних прав, оскільки є громадянином Азербайджану та мешкає в Україні протягом лише 2-х років. У зв’язку з цим він заявив клопотання про надання йому перекладача, а також просив скласти відповідні процесуальні документи російською мовою. Суд роз’яснив відповідачу, що вирішення питань про залучення перекладача та оплату його послуг є обов’язком особи, яка бере участь у справі, а не суду. Також зазначив, що можливості складення судових документів не державною мовою чинним законодавством не передбачено, а здійснення перекладу документів іншими мовами не входить до повноважень суду.

У попередньому судовому засіданні було оголошено перерву, після якої суд допустив до участі у справі як перекладача запрошеного відповідачем О.

Чи правильно діяв суд? Складіть відповідну ухвалу. Яким чином норми матеріального та процесуального права врегульовують питання щодо мови цивільного судочинства.

7. У листопаді 2009 р. до Лисичанського міського суду Луганської обл. звернувся Д. з позовом до ТОВ „Промтек” про стягнення боргу за договором про майнову безвідсоткову зворотну допомогу в сумі 37930 грн. Під час попереднього судового засідання сторони надали суду укладену письмово мирову угоду, відповідно до умов якої позивач відмовляється від позовних вимог і погоджується на закриття провадження у справі, а відповідач зобов’язується сплатити борг добровільно до 01.07.2010 р. рівними частками в сумі 7586 грн щомісячно, починаючи із 01.02.2010 р., не пізніше 25 числа кожного місяця, шляхом зарахування цих сум на відповідний рахунок позивача у Лисичанському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк”, а також відшкодувати позивачу усі понесені ним судові витрати. Суд визнав умови мирової угоди та закрив провадження у справі.

Чи правильно вчинив суд? Складіть ухвалу, яку в цьому випадку повинен постановити суд. За яких умов суд може визнати укладену сторонами мирову угоду? Які процесуальні наслідки тягне визнання позову відповідачем та відмова від позову, заявлені під час попереднього судового засідання?

Тема 2. Попереднє судове засідання

Питання для обговорення

1. Природа попереднього судового засідання.

2. Процесуальний порядок попереднього судового засідання.

3. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода сторін.

4. Предмет доказування.

5. Визначення характеру спірних правовідносин та матеріального закону, що їх регулює.

6. Фіксування попереднього судового засідання.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” №2 від 12.06.2009 р.; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” №5 від 12.06.2009 р.; Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затв. наказом ДСА України від 21.07.2005 р. № 84.

Завдання

8. К. звернулася до суду з позовом до своєї матері Б. та Семенівської міської ради, у якому просила внести зміни до свідоцтва про право власності, видане Семенівською міськрадою Чернігівської обл. на квартиру в частині осіб, які приватизували житло: включити в цю графу себе та свою неповнолітню дитину. У позові позивачка вказувала, що разом з дитиною та батьками проживала у трикімнатній квартирі державного житлового фонду з 1990 р. по 1997 р. У травні 1993 р. батьки позивачки, ще за життя її батька, подали заяву про приватизацію квартири, проте позивачка та її донька участі у приватизації квартири не брали, внаслідок чого безпідставно були позбавлені права на приватизацію житла. Квартира була приватизована, а свідоцтво про право власності на квартиру від 07.10.1999 р. було видано лише на її батьків без урахування того, що у квартирі мешкали не дві, а чотири особи. Ухвалою суду від 12.11.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 10.12.2009 р. Рішенням суду від 10.12.2009 р., ухваленим у попередньому судовому засіданні, позов задоволено на підставі його визнання відповідачкою Б. Прокурор Семенівського району Чернігівської обл. звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення місцевого суду, посилаючись на його незаконність у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права.

Що таке попереднє судове засідання? Які строки його призначення та проведення? Чи може у попередньому судовому засіданні ухвалюватися рішення суду? Дайте оцінку діям суду першої інстанції. Яке рішення має ухвалити суд апеляційної інстанції? За матеріалами даної справи підготуйте відповідні ухвали судів першої і апеляційної інстанцій, які вони мали б постановити у даному випадку.

9. У жовтні 2009 р. прокурор Ківерцівського району Волинської обл. звернувся до суду з позовом в інтересах відділу культури і туризму Ківерцівської районної державної адміністрації до С. про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної установі у зв’язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу. Зазначав, що рішенням місцевого суду від 30.06.2009 р. Р. поновлений на посаді викладача Ківерцівської дитячої музичної школи і на його користь стягнуто 5455 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що винним у незаконному звільненні Р. є директор цієї дитячої музичної школи, С. просив стягнути з нього на користь позивача 5455 грн. Ухвалою суду від 07.10.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 05. 11.2009 р. У зв’язку з неявкою прокурора у попереднє судове засідання суд постановив ухвалу про його відкладення на 09.11.2009 р. У зв’язку з повторною неявкою у попереднє судове засідання суд свою ухвалою залишив позовну заяву прокурора без розгляду, а також постановив окрему ухвалу, якою довів до відома прокурора області зазначені обставини.

За якими правилами проводиться попереднє судове засідання? Чи може бути відкладено проведення попереднього судового засідання та/або оголошено в ньому перерву? Чи допускається при проведенні попереднього судового засідання залишення позовної заяви без розгляду? Чи правильно діяв суд? Складіть ухвалу, яку мав постановити суд у попередньому судовому засіданні, встановивши, що на нього не з’явився прокурор?

10. У березні 2008 р. А звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської обл. з позовом до Б. про усунення порушень права власності на житловий будинок та відшкодування моральної шкоди. У попередньому судовому засіданні судом встановлено, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 06.08.2007 р. провадження по аналогічній справі було закрито на підставі ч. 1 п. 3 ст. 205 ЦПК України у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Як у цьому випадку має діяти суддя? Складіть відповідний процесуальний документ.

11. П. звернулася до суду з позовом до фізичної особи–підприємця К. про стягнення 24000 грн заборгованості орендної плати за 6 місяців за договором оренди нежилого приміщення. Ухвалою суду від 27.11.2009 р. відкрито провадження у справі і призначено попереднє судове засідання на 14.12.2009 р. У попереднє судове засідання позивач і відповідач не з’явилися, однак до суду надійшло заперечення відповідача на позов, у якому останній указував на те, що платіжним дорученням від
30 листопада 2009 р., яке було у додатку, він сплатив на поточний рахунок позивача всю суму заборгованості за оренду приміщення у розмірі 24000 грн. Суд, розглянувши заперечення відповідача і подані ним докази, постановив ухвалу про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору. Відповідач звернувся до апеляційного суду зі скаргою, у якій указував на незаконність ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що цією ухвалою суддя безпідставно стягнув з нього судові витрати: 240 грн судового збору і 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки, сплачуючи суму заборгованості, він не знав про звернення позивача з позовом до суду.

Дайте оцінку діям судді місцевого суду. Яке рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть відповідну ухвалу, яку мав у даному випадку постановити суд першої інстанції.

12. С., що був звільнений з роботи в зв’язку зі скороченням чисельності працівників, звернувся до суду з позовом до ВАТ “Житомирський завод хімічного волокна” про стягнення заборгованості із заробітної плати та вихідної допомоги, компенсації за втрату частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати, середньомісячного заробітку за кожен місяць затримки розрахунку при звільненні за період з 4 березня 2008 р. по фактичний день розрахунку. По закінченні підготовчих дій суд постановив ухвалу про призначення справи до розгляду. Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, вказуючи, що під час попереднього судового засідання судом не було забезпечено фіксування судового процесу технічними засобами. Ухвалою судді апеляційного суду апеляційну скаргу було повернуто у зв’язку з тим, що ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Після ухвалення судового рішення відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення з тих самих мотивів.

Чи застосовуються під час попереднього судового засідання правила цивільного судочинства щодо фіксування судового процесу? Чи підлягають оскарженню в апеляційному порядку ухвали суду, постановлені у попередньому судовому засіданні, які опосередковують рух справи? Чи потрібно проводити попереднє судове засідання після направлення справи на новий розгляд за результатами апеляційного чи касаційного оскарження? Яку ухвалу має постановити суддя місцевого суду після направлення апеляційним судом справи на новий розгляд? Складіть цю ухвалу.

13. 23 листопада 2009 р. до місцевого суду Харківського району Харківської обл. надійшла скарга Л. на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби (далі – ДВС) від 10 листопада 2009 р. про зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення цього ж суду про стягнення з ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” на користь Л. заборгованості із заробітної плати. Ухвалою суду від 27 листопада 2009 р. було відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання на 4 грудня 2009 р. У попередньому судовому засіданні представник ДВС заперечував проти поданої скарги, посилаючись на те, що скаржником пропущено строк її оскарження, і висловив думку про необхідність ухвалення судом рішення про відмову в її задоволенні. Заслухавши думку представника ДВС та враховуючи неявку без поважних причин у попереднє судове засідання скаржника, суддя ухвалив рішення, яким відмовив Л. у задоволенні скарги з підстав пропуску строку для її подання.

Дайте оцінку діям судді. Чи по всіх справах проводиться попереднє судове засідання? Складіть ухвалу, яку має постановити суд, отримавши вказану скаргу.

14. К. звернувся з позовом до З. про звільнення земельної ділянки та усунення перешкод в її користуванні. Рішенням місцевого суду позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано з тих підстав, що у матеріалах справи відсутня ухвала попереднього судового засідання, і направив справу на новий розгляд.

Чи правильно вчинив суд апеляційної інстанції? Які процесуальні наслідки непроведення та/або непостановлення ухвали попереднього судового засідання? Складіть ухвалу апеляційного суду з урахуванням правильного рішення.

15. О.Б. звернулась до суду з позовом до Т.Б. про розірвання шлюбу. У позовній заяві позивачка зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем 7 років, вони мають малолітню доньку, але протягом останніх 4-х років подружні відносини фактично припинились через зловживання відповідачем спиртними напоями, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, відповідач матеріально не підтримує сім’ю.

Під час попереднього судового засідання позивачка підтримала заявлені позовні вимоги та зазначила, що спору щодо розподілу майна у подружжя немає. Просила визначити місце проживання доньки разом із матір’ю. Відповідач у попереднє судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позов визнає.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд у попередньому судовому засіданні ухвалив рішення про розірвання шлюбу.

Проаналізуйте дії суду. Складіть відповідне рішення суду.

16. У жовтні 2008 р. В. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд” про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Під час попереднього судового засідання з’ясувалось, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, знаходиться за адресою м. Київ, Позняки 10-Б, тобто у Дарницькому районі
м. Києва.

Якими повинні бути дії суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності? Складіть відповідну ухвалу.

17. ДКП „Севастопольгаз” звернувся до суду із позовом до Г. про стягнення заборгованості. Позивач посилався на те, що відповідач відповідно до укладеного договору із надання послуг із газопостачання із ДКП „Севастопольгаз” 20.10.2009 р. 3 23/09 є споживачем указаних послуг, має особистий рахунок
№ 13675436, але на порушення вимог ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та п. 4.2. вказаного договору відповідач обов’язку щодо своєчасної сплати за послуги із газопостачання не виконував, у зв’язку із чим утворилась заборгованість у сумі 243 грн 49 коп. У попередньому судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про відмову від позову у зв’язку із тим, що відповідач після пред’явлення позову погасив заборгованість у добровільному порядку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК суд закрив провадження у справі.

Чи відповідають дії суду закону? Як розподіляються судові витрати у випадку, коли позивач не підтримує своїх позовних вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред’явлення позову? Складіть відповідну ухвалу суду.

18. До Василівського районного суду Запорізької обл. звернулась Ж. з позовом до Н. про стягнення аліментів. Позивачка зазначила, що є інвалідом 2-ї групи, не працює, часто хворіє, у зв’язку із чим потребує додаткових витрат на лікування. Відповідач – її син, матеріальної допомоги матері не надає. Згідно з ч. 1 ст. 202 СК позивачка має право на отримання аліментів. У попередньому судовому засіданні позивачка відмовилась від позову, мотивуючи відмову тим, що вона не потребує більше матеріальної допомоги, оскільки із довготривалого відрядження повернувся її молодший син, який взяв на себе усі її витрати. Відповідач проти закриття провадження у справі не заперечував. Вислухавши думку сторін, оглянувши матеріали справи, суд задовольнив заяву позивачки і провадження у справі закрив.

Проаналізуйте дії суду. Які обставини підлягають з’ясуванню при вирішенні питання про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову? Складіть відповідну ухвалу.

Тема 3 Особи, які беруть участь у справі та

інші питання підготовки справи

до судового розгляду

Питання для обговорення

1. Коло учасників цивільного процесу у провадженні до судового розгляду.

2. Процесуальний порядок залучення співучасників.

3. Треті особи та процесуальний порядок залучення їх до справи.

4. Залучення до справи правонаступників.

5. Залучення або вступ у процес прокурора, органів та осіб, яким за законом надано право захищати права свободи та інтереси інших осіб.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” №2 від 12.06.2009 р.; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” №5 від 12.06.2009 р.; Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затв. Наказом ДСА України від 21 липня 2005 р. № 84.

Завдання

19. 25.11.2008 р. К. звернулась до Лозівського міськрайонного суду Харківської обл. з позовом до П. про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Під час попереднього судового засідання 17.12.2008 р. позивачка заявила клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору А.П., бо рішення суду може вплинути на його права та обов’язки, оскільки позов до відповідача подано про сплату аліментів саме на її навчання.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 34 ЦПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін та залучивши А.П. як третю особу на боці позивача.

Чи правильно вчинив суд? Складіть відповідну ухвалу щодо вирішення цього процесуального питання.

20. М. звернувся до суду з позовом до ТОВ „Ремпобутсервіс” м. Сміла, треті особи Смілянська міська рада, Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації, Н. про визнання права власності на самочинно збудовану споруду та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

У ході попереднього судового засідання представник позивача – адвокат О. заявила клопотання про витребування з Смілянського міського управління земельних ресурсів технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельної ділянки в оренду ТОВ „Ремпобутсервіс”. Третя особа Н. заявила клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи із самостійними вимогами Х., якому належать спірні нежитлові приміщення.

Суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання представника позивача та витребував зазначену технічну документацію, а у задоволенні клопотання третій особі відмовив, вказавши, що чинне процесуальне законодавство не містить норм, які встановлюють порядок залучення до участі у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відповідно до умов завдання складіть мотивовану ухвалу.

21. У березні 2008 р. Т. звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до ВАТ „Облтеплокомуненерго” про відшкодування шкоди та зобов’язання ліквідувати причини стороннього шуму в квартирі.

Під час попереднього судового засідання з’ясувалось, що відповідач здійснює обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання на підставі договору, укладеного із Комунальним підприємством „Деснянське” Чернігівської міської ради, яке рішенням Чернігівської міської ради визначено виконавцем послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та теплопостачання.

Судом було запропоновано позивачу замінити неналежного відповідача, на що позивач категорично не погодився, вважаючи, що саме ВАТ „Облтеплокомуненерго” має відповідати за пред’явленим позовом.

Яким чином повинен діяти суд? Складіть відповідну ухвалу.

22. Орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої А. звернувся до Сакського міськрайонного суду із позовом до Р. про позбавлення батьківських прав. У позовній заяві вказав, що відповідач – батько дитини, ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню А., проживає окремо, не цікавиться її розвитком. Мати дитини померла. Дитина проживає разом з бабусею Ш., яка відповідно до рішення виконкому Сакської міської ради АРК призначена її опікуном.

У попереднє судове засідання з’явився помічник Сакського міжрайонного прокурора К., який просив допустити його до участі у справі та надав суду письмове клопотання, в якому зазначив, що відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” в даному випадку вбачаються підстави для участі прокурора у розгляді справи з метою захисту прав неповнолітньої А., а згідно з п. 8.2. Наказу Генерального прокурора від 29.11.2006 № 6гн прокурор зобов’язаний брати участь у розгляді судами справ про позбавлення батьківських прав. Вирішуючи питання про склад осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України допустив К. до участі у справі, а також постановив ухвалу про залучення до справи Ш. як законного представника неповнолітньої А.

Чи відповідають закону дії суду? У яких формах прокурор бере участь у цивільному процесі? Відповідно до умов завдання складіть ухвалу суду.

23. До Біляївського районного суду м. Одеси звернулась К. з позовом до С. про визнання недійсним договору дарування. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що є інвалідом 2-ї групи, не працює, отримує невелику пенсію, а її доньки – С. та Л. протягом року вмовляли її передати їм у власність квартиру, а натомість обіцяли не чинити їй перешкод у користуванні цим житлом, зробити ремонт, оплачувати комунальні платежі, а також обіцяли турбуватись про К., купувати їй продукти та ліки. Однак одразу після того, як позивачка посвідчила у нотаріуса договір дарування, відповідачки почали постійно сваритись із нею, домовленостей не виконували, а минулого тижня взагалі запропонували їй звільнити квартиру та переїхати жити у інше місце.

На попередньому судовому засіданні суддя зазначив, що відповідно договору дарування, посвідченого нотаріусом Одеського міського нотаріального округу П. та витягу з Єдиного державного реєстру прав власності нерухомого майна вбачається, що С. та Л. є власниками квартири у рівних частках та запитав позивачку, чому вона визначила як відповідача тільки С., а не обох доньок. К. пояснила, що Л. перебуває у відрядженні у м. Києві, до суду все одно з’являтись не буде, тому, на думку позивачки, пред’являти позов також до неї недоцільно.

Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 32 ЦПК України постановив ухвалу про залучення Л. як співвідповідача, в мотивувальній частині якої зазначив, що без участі Л. неможливо всебічно й повно розглянути обставини справи.

Проаналізуйте дії суду. Який вид співучасті має місце в даному випадку? В якому порядку суд залучає співучасників до участі у справі? Відповідно до умов завдання складіть мотивовану ухвалу суду.

24. У лютому 2009 р. до місцевого Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу звернулась Н. з позовом до Я. про стягнення аліментів. Позивачка вказувала, що у 2004 р. в шлюбі із відповідачем народилась донька. У вересні 2008 р. шлюб було розірвано. Відповідач одразу уклав інший шлюб і з того часу припинив будь-яке спілкування з дитиною, участі у її вихованні та утриманні не бере.

У попереднє судове засідання з’явилась Б., яка надала суду копію свідоцтва про смерть свого чоловіка Я. та просила суд закрити провадження у справі. Н. заявила клопотання про допуск до участі у справі Б. як правонаступниці відповідача, оскільки, на думку позивачки, саме ця особа є спадкоємцем усього майна та доходів, які залишились після померлого. Суд відмовив у задоволенні клопотання позивачки та на підставі п. 6 ст. 205 ЦПК України закрив провадження у справі.

За яких умов та у якому порядку суд залучає правонаступника до участі у цивільній справі? Складіть відповідну ухвалу.

Тема 4. Зустрічний позов. Забезпечення позову

Питання для обговорення

1. Зустрічний позов та порядок його пред’явлення.

2. Форма та зміст зустрічної позовної заяви.

3. Забезпечення позову.

4. Підстави забезпечення позову.

5. Види забезпечення позову.

Спеціальний матеріал

Закон України №2627-ІІІ від 11.07.2001 р. “Про авторське право і суміжні права”; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” від 12.06.2009 р. № 5; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009 р. № 2; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 р. № 9.

Завдання

25. К. звернулась із позовом до Ш. про визначення розміру часток у праві спільної власності на квартиру, усунення перешкод у користуванні квартирою, примусове зняття із реєстрації. Позивачка зазначила, що у вересні 2005 р. було зареєстровано її шлюб із відповідачем, проте до реєстрації шлюбу вона уклала інвестиційний контракт із холдинговою компанією „Київміськбуд” на будівництво та підписала ще 5 додаткових угод, сплатила власні кошти за квартиру (43% від загальної вартості), надалі вартість квартири та відсотки за кредит подружжя сплачувало спільно. У червні 2009 р. шлюб К. і Ш. було розірвано. Позивачка просила суд врахувати інтереси неповнолітнього сина, який проживає разом із нею, та відповідно до ч. 2 ст. 70 СК відступити від принципу рівності часток у спільній власності подружжя, визнавши за нею право власності на 81/100 частки квартири.

Відповідач під час попереднього засідання звернувся із зустрічним позовом до К. про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, посилаючись на те, що вони із К. проживали сумісно із січня 2005 р., мали спільний бюджет, разом вирішили придбати квартиру і він вніс половину суми першого внеску, в подальшому всі платежі подружжя також здійснювали із спільних коштів.

У якому порядку може бути пред’явлено зустрічний позов? Якими обставинами зумовлено можливість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним? Як повинен діяти суд у наведеному випадку? Згідно з умовами завдання складіть відповідні ухвали суду.

26. ЗАТ „Український мобільний зв’язок” звернулось до К. із позовом про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку та штрафу. Позивач посилався на те, що відповідачці відповідно до укладеної із ЗАТ угоди були надані послуги радіотелефонного зв’язку, вартість яких вона не сплатила. Відповідачка письмових заперечень проти позову не подала, на попереднє судове засідання не з’явилась, хоча була належним чином повідомлена про час і місце попереднього судового засідання, про причини неявки суду не повідомила. Суд провів попереднє судове засідання за відсутності відповідачки та призначив справу до розгляду. У судове засідання відповідачка з’явилась та пред’явила зустрічний позов до ЗАТ про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди. Також К. повідомила суду, що у попереднє судове засідання не з’явилась, оскільки зламала ногу та перебувала на стаціонарному лікуванні у міській клінічній лікарні №2, про що надала медичну довідку. У зв’язку із викладеними обставинами просила суд відповідно до ст.. 73 ЦПК України відновити строк на пред’явлення зустрічного позову, її зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду із первісним позовом.

У які строки може бути пред’явлено зустрічний позов? Як повинен діяти суд та чи може він задовольнити клопотання відповідачки? Складіть відповідну ухвалу суду.

27. H.Б. звернулася до суду з позовом до Штормівської сільської ради, Р.Б., Г.Б., треті особи О.Б., КРП “БРТІ м. Євпаторія”, Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно – ½ житлового будинку за адресою м. Саки, вул.. Лугова, 34, а також земельні ділянки, розташовані за вказаною адресою, одна із якої площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, друга площею 0,03 га для ведення підсобного господарства, що належали на праві власності її чоловіку А.Б., який помер 03.03.2009 р. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що після смерті чоловіка вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право власності нотаріальна контора видати не може через те, що в правовстановлюючих документах на спадкове майно вказані різні адреси.

Під час попереднього судового засідання представник Штормівської сільської ради проти задоволення позовних вимог не заперечував. Відповідачки Р.Б. та Г.Б. позов визнали, пояснивши, що вони є дочками померлого А.Б. і від спадщини відмовилися на користь матері Н.Б., про що подали заяви до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори.

Третя особа О.Б. звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до Штормівської сільської ради, в якій просила визнати частково недійсним державний акт на право власності, виданий 30.03.1998 р. А.Б., визнати її право власності на ½ частку земельної ділянки площею 0,25 га. Свої вимоги О.Б. обґрунтувала тим, що їй на праві власності на підставі договору дарування від 13.07.1995 р. належить ½ частка будинку за адресою м. Саки, вул. Лугова, 34. Власником другої частини будинку був її брат А.Б. Після відкриття провадження у справі їй стало відомо, що земельну ділянку, зайняту під будинком, А.Б. було у 1998 р. приватизовано на своє ім’я. Таким чином, О.Б. вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, виданий на ім’я А.Б., є частково недійсним, оскільки вона має право на ½ частки земельної ділянки як співвласник будинку. Враховуючи викладене, просила її зустрічний позов задовольнити.

Суд прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, розглянув справу та задовольнив зустрічний позов у повному обсязі, визнав державний акт на право власності на землю І-КМ № 072946, виданий 30.03.1998 р. Штормівською сільською радою на ім’я А.Б., частково недійсним, визнав за О.Б. право власності на ½ спірної земельної ділянки. Первісний позов задовольнив частково, визнав за Н.Б. право власності
на ½ частину житлового будинку, земельну ділянку площею 0,03 га та право власності на ½ спірної земельної ділянки.

Н.Б. подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій поставила питання про ухвалення нового рішення через порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Скаргу обґрунтувала тим, що суд допустив порушення норм процесуального права, всупереч ст. 27, 35, 123 ЦПК України визначив позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, як зустрічну та розглянув її спільно з первісним позовом.

Чи є підстави для задоволення апеляційної скарги? Складіть рішення, яке повинен прийняти апеляційний суд? Яким чином повинен був діяти суд першої інстанції? Складіть ухвалу, яку згідно із умовами завдання має постановити суд першої інстанції.

28. У червні 2006 р. ТОВ „СІП” звернулося до суду з позовом до С. про стягнення 250000 матеріальних збитків (витрат та упущеної вигоди), завданих незаконним пред’явленням С. позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та безпідставним забезпеченням вказаного позову.

У порядку забезпечення позову ТОВ „СІП” просив заборонити відповідачу відчуження, передачу в оренду, здійснення реконструкції належного йому нерухомого майна (магазину непродовольчих товарів), оскільки невжиття цих заходів може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду, яке може бути ухвалене за матеріальними вимогами.

Ухвалою від 16.06.2006 р. позов забезпечено у спосіб, визначений у заяві.

У вересні представник відповідача звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити спосіб забезпечення позову, скасувавши такі заходи щодо магазину та прийнявши такі ж заходи щодо квартири відповідача. Заява мотивована тим, що позивач не надав суду доказів, що магазин належить саме відповідачу, а вартість квартири відповідає заявленим позовним вимогам.

Суд розглянув заяву представника відповідача за участю позивача, який заперечував проти заміни способу забезпечення позову, та задовольнив клопотання представника С. виходячи із того, що цивільне процесуальне право в однаковій мірі захищає права як позивача, так і відповідача, тому накладення арешту на квартиру є співмірним із заявленими вимогами, оскільки вартість магазину в багато разів перевищує розмір позовних вимог.

Чи правильно вчинив суд? У якому порядку здійснюється заміна способу забезпечення позову? З дотриманням яких умов закон пов’язує можливість зміни способу забезпечення позову без згоди позивача? Складіть відповідну ухвалу.

29. У квітні 2006 р. Ц. звернувся до суду із позовом до Ш. Про відшкодування вартості набутого майна та доходів від цього майна. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проживав у будинку відповідачки з 1994 р. і за домовленістю з останньою, на підставі отриманого від неї нотаріально посвідченого доручення на право управління і розпорядження належним їй домоволодінням, оплачував усі витрати, пов’язані із його утриманням, реконструкцією та капітальним ремонтом на загальну суму 244 770 грн. Тому зазначену суму в якості безпідставно набутого майна та доходів від цього майна позивач просив стягнути на свою користь і на забезпечення позову накласти арешт на належний відповідачці будинок та земельну ділянку. Ухвалою від 06.04.2006 р. позов було забезпечено шляхом накладення арешту на будинок.

Відповідачка оскаржила ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана ухвала постановлена 06.04.2006 р., а провадження у справі відкрито 13.04.2006 р.

За яких умов суд може постановити ухвалу про забезпечення позову до відкриття провадження у справі? Чи були дотримані вимоги закону у зазначеному випадку? Складіть скаргу на ухвалу суду першої інстанції та відповідну ухвалу апеляційного суду.

30. До Крюківського районного суду м. Кременчука 27.09.2007 р. звернувся В. з позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради та Д. про визнання недійсним договору оренди та звільнення нежитлового приміщення. З метою забезпечення позову позивач звернувся до суду з відповідною заявою, в якій просив заборонити Д. здійснювати будь-які дії з використання спірного нежитлового приміщення, в тому числі проведення будь-яких будівельних робіт, реконструкції, перепланування, ремонту. Заяву мотивував тим, що відповідач може суттєво змінити технічні, будівельні та інші характеристики даного нежитлового приміщення, не маючи на це законних підстав.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, задовольнив її частково та призупинив розпочаті відповідачем дії з використання спірного нежитлового приміщення, в тому числі проведення будь-яких будівельних робіт, реконструкції, перепланування, ремонту, оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду.

Складіть заяву та ухвалу про забезпечення позову.

31. 05.02.2009 р. ЗАТ КБ „Приватбанк” звернулось до Лозівського міськрайонного суду Харківської обл. з позовом до Ф. про стягнення заборгованості по кредитному договору. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 16.06.2006 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надавався кредит у сумі 2000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. З порушенням умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 04.12.2008 р. склала 3733,33 грн.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти), що належать відповідачу і знаходяться у нього або інших осіб.

Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не вказав, на яке майно необхідно накласти арешт, де знаходиться майно та не вказав банківські реквізити відповідача, суд вирішив, що підстав для накладення арешту на майно немає.

Складіть ухвалу про відмову у забезпеченні позову на підставі матеріалів цієї справи.

32. С. звернулась до суду із позовом до ЗАТ „Трест-86” про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості. Представник позивачки Д. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження спірного нерухомого майна. Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Д. про забезпечення позову. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав на неї апеляційну скаргу. Розглянувши скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позбавлений можливості вирішити питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги, оскільки надісланий на адресу суду апеляційної інстанції виділений матеріал разом з апеляційною скаргою представника позивача на ухвалу про відмову у забезпеченні позову не містить оригіналу оскаржуваної ухвали. З огляду на наведене, посилаючись на ч. 4 ст. 297 ЦПК України, апеляційний суд повернув до суду першої інстанції виділений матеріал для належного його оформлення.

Чи відповідають дії апеляційного суду закону? Чи може бути оскаржено до апеляційного суду ухвалу про відмову у забезпеченні позову? Яку ухвалу повинен був постановити апеляційний суд? Складіть відповідну ухвалу.

33. Н.П. звернулась до суду з позовом до О.З. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20 056 грн та моральної шкоди в розмірі 50000 грн, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 13.02.2009 р. внаслідок порушення правил дорожнього руху з боку відповідача на неї був здійснений наїзд автомобілем “№ISSA№ MURA№O” – державний номер АХ 3224 АА, який належить О.З. Після відкриття провадження у справі до суду надійшла заява Н.П. про забезпечення позову, яку суд розглянув та задовольнив, наклавши арешт на цей автомобіль.

Відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив апеляційний суд ухвалу про забезпечення позову скасувати, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. На його думку, судом не було враховано, що вартість автомобіля перевищує ціну позову, крім того, автомобіль, на який накладено арешт, придбано у шлюбі з С.З. Відповідно до ст. 60 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте позову до С.З. пред’явлено не було, а заходами забезпечення позову її права істотно порушені, оскільки фактично вона позбавлена права користування своїм майном.

Розглянувши скаргу відповідача, апеляційний суд задовольнив її частково: змінив ухвалу суду першої інстанції, забезпечивши позов шляхом заборони відчуження автомобіля, вказавши, що посилання відповідача на те, що вартість автомобіля перевищує розмір позовних вимог, у даному випадку не є підставою для того, щоб взагалі не вживати заходів по забезпеченню позову, однак обрання саме такого способу забезпечення позову не створить порушення прав інших осіб, у тому числі дружини відповідача.

Чи правильне рішення прийняв апеляційний суд? Чи може апеляційний суд вийти за межі заявлених у скарзі вимог? Складіть відповідну скаргу та ухвалу апеляційного суду.

34. У січні 2009 р. кредитна спілка “Надія” звернулася до суду з позовом до О.С. про стягнення боргу за договором кредиту у сумі 7974 грн 24 коп. 14.03.2009 р. позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 2-х кімнатну квартиру, співвласником якої був відповідач. 17.03.2009 р. заяву задоволено, постановлено ухвалу про накладення арешту на вказану квартиру.

29.04.2009 р. Т. подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилався на те, що 12.03.2009 р. на підставі нотаріально посвідченого договору придбав указану квартиру, а заходи забезпечення позову вжиті за кредитним зобов’язанням колишнього співвласника квартири О.С. Посилаючись на те, що на час постановлення ухвали власником квартири був він, просив скасувати заходи забезпечення позову, зняти арешт з квартири. Розглянувши заяву Т., суд її задовольнив, заходи забезпечення позову – скасував.

Кредитна спілка “Надія” звернулась до апеляційного суду зі скаргою, в якій просила ухвалу скасувати як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування скарги було зазначено, що, задовольняючи заяву Т. про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що квартира, на яку накладено арешт, належить саме йому. Однак цього висновку суд дійшов із порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до ст. 154 ЦПК України питання про скасування забезпечення позову суд вирішує за заявою осіб, які беруть участь у справі, а Т. стороною у справі не був і участі у розгляді справи не брав. Крім того, згідно зі ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. № 606-Х1У особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись із позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту, а Т. із відповідним позовом не звертався.

Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд? Відповідно до умов завдання складіть мотивовану ухвалу апеляційного суду.

Тема 5. Докази та забезпечення доказів

Питання для обговорення

1. Доказування у провадженні до судового розгляду.

2. Надання доказів, розкриття доказів сторонами.

3. Витребування доказів.

4. Порядок призначення і проведення судових експертиз.

5. Забезпечення доказів.

6. Підстави забезпечення доказів.

7. Види забезпечення доказів.

Спеціальний матеріал

Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. № 4038-XII; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” від 12.06.2009 р. № 5; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009 р. № 2; постанова пленуму Верховного Суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” від 30.05.1997 р. № 8, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Мін’юсту України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затв. наказом Мін’юсту України від 24 грудня 2003 р. № 170/5, Порядок ведення державного Реєстру атестованих судових експертів, затв. наказом Мін’юсту України від 15 квітня 1997 р. №149/7, Реєстр атестованих судових експертів, Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затв. наказом Мін’юсту України, ДСА України від 27 червня 2008 р. № 1092/5/54. Конвенція з питань цивільного процесу 1954 р., Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 р., Конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 р.

Завдання

35. К. звернулася до суду з позовом до Р. та ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП його автомобілю. У попередньому судовому засіданні позивачка пояснила, що свій автомобіль вона вже відремонтувала за власний кошт і заявила клопотання про долучення до матеріалів справи довідки зі спеціалізованої станції технічного обслуговування автомобілів з описом характеру пошкоджень і кошторисом ремонту автомобіля та квитанції про його оплату. Суддя своєю ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на неналежність зазначеного доказу. Рішенням суду, ухваленим за наслідками розгляду справи по суті, у задоволенні позову було відмовлено за його недоведеністю. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що автомобіль позивачки дійсно зазнав в результаті ДТП технічних пошкоджень, але позивачка не надала суду належних доказів про розмір понесених нею затрат на ремонт автомобіля. Будучи незгодною з цим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу. Рішенням апеляційного суду скаргу було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано і постановлено нове рішення про задоволення позову.

Дайте оцінку діям судів першої і апеляційної інстанцій. Складіть процесуальний документ, який має ухвалити в даному випадку суд апеляційної інстанції.

36. Н. звернувся до суду з позовом до Л. про стягнення 18000 грн боргу. У позовній заяві вказував, що 22 квітня 2008 р. відповідачка купила трикімнатну квартину. Для її купівлі позивач передав відповідачці 20000 грн як дарунок, а 18000 грн вона взяла у позивача у борг і зобов’язалася повернути влітку 2008 р. У попередньому судовому засіданні позивач також пояснив, що письмові докази укладення спірного договору позики відсутні, однак для підтвердження цих обставин позивач просив викликати у судове засідання свідків (працівників міліції), дослідити таємно зроблений аудіозапис розмови відповідачки з ними, а також призначити судово-технічну експертизу для встановлення того, чи належить відповідачці зафіксований у аудіозаписі жіночій голос.

У зв’язку з відмовою відповідачки від проведення вказаної експертизи суд визнав установленим факт належності відповідачці вказаного жіночого голосу. Також викликані у судове засідання свідки підтвердили, що на плівці зафіксована їх розмова з відповідачкою і що у їх присутності вона визнавала укладення з позивачем договору позики.

Крім того, суд виходив з того, що заява відповідачки на ім’я прокурора з приводу перевірки обставин проведення аудіозапису її розмови з працівниками міліції, копію якої вона надала до суду, підтверджує факт розмови відповідачки з працівниками міліції. Тому суд дійшов висновку, що факт передачі позивачами відповідачам коштів для придбання квартири мав місце та задовольнив позов у повному обсязі. Будучи незгодною з ухваленим рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу.

Дайте оцінку діям суду першої інстанції. Яке рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть ухвалу, яку мав постановити суд першої інстанції за результатами розгляду клопотань позивача про виклик свідків і призначення експертизи.

37. С. звернувся до місцевого суду Дніпровського р-ну м. Херсона із заявою про забезпечення доказів, у якій просив витребувати у ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” матеріали страхової події, що мала місце 10 вересня 2008 р. о 3-00 год на автодорозі “Устинівка-Петрово-Жовті Води” за участю автомобіля TOYOTA YARIS. Мотивуючи вимогу, заявник повідомив, що зазначеним доказом може визначити розмір страхового відшкодування, який необхідний йому для пред’явлення відповідного позову. Суд, розглянувши вказану заяву, задовольнив її: витребував у ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” матеріали страхової події, допустив ухвалу до негайного виконання, копію ухвали направив для виконання державній виконавчій службі.

Дайте оцінку діям судді. Яким вимогам повинна відповідати заява про забезпечення доказів? Назвіть способи забезпечення судом доказів, порядок розгляду заяви про забезпечення доказів та порядок виконання ухвали суду. Чи може бути оскаржена така ухвала? Складіть заяву про забезпечення доказів.

38. 23 жовтня 2009 р. від З. до місцевого суду надійшла заява про забезпечення доказів шляхом призначення автотоварознавчої експертизи для визначення вартості пошкоджень автомобіля, яких він зазнав внаслідок ДТП за участю його автомобіля і автомобіля Р. Ухвалою суду від 2 листопада 2009 р. у порядку забезпечення доказів була призначена автотоварознавча експертиза. 28 грудня 2009 р. суддя за власної ініціативи постановив ухвалу про повернення заяви З., мотивуючи її тим, що відповідно до ст. 133 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів, однак позивач у встановлений законом строк позовної заяви не подав. З. подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду.

Дайте оцінку діям судді. Яке процесуальне рішення має прийняти суд апеляційної інстанції? Складіть ухвалу про забезпечення доказів шляхом призначення автотоварознавчої експертизи.

39. У квітні 2009 р. М. звернувся до місцевого Жмеринського міськрайонного суду з позовом до арбітражного керуючого Ш. про стягнення моральної шкоди за невиплату заробітної плати. У попередньому судовому засіданні позивач подав заяву про забезпечення доказів, у якій просив витребувати: із Жмеринської міжрайонної прокуратури копію протесту прокурора від 9 грудня 2008 р. про скасування дій комітету кредиторів ВАТ “Жмеринський завод “Сектор” та зобов’язання арбітражного керуючого цього товариства виконати судове рішення про виплату заробітної плати; з Вінницької філії АКБ “Укрсоцбанку” довідку про рух коштів зазначеного підприємства по рахунку № 26001050218180; з господарського суду Вінницької обл. справу № 5/530-03 про банкрутство ВАТ “Жмеринський завод “Сектор”; а також допитати свідками С. і З. Ухвалою суду частково задоволено заяву М. про забезпечення доказів, прийнято рішення про виклик у судове засідання свідками С. та З., у задоволенні решти вимог заяви про забезпечення доказів відмовлено з посиланням на неналежність та недопустимість цих доказів. У апеляційній скарзі М. просить скасувати ухвалу суду і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Чи підлягає апеляційному оскарженню зазначена ухвала місцевого суду? Як має вчинити апеляційний суд? Складіть відповідну ухвалу апеляційного суду.

40. А. звернувся до місцевого суду Микитівського р-ну м. Горлівки із заявою про забезпечення доказів, у якій вказував на те, що за час шлюбу з громадянкою Б. з 1988 по 2007 роки на ім’я останньої в різних установах банків були відкриті грошові рахунки. Для подання позову про визнання права власності на 1/2 частку вкладів йому необхідні відомості для визначення позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд послався на те, що заявник фактично просить витребувати інформацію, яка становить банківську таємницю, крім того заявник просить витребувати інформацію з 14 банків, 13 з яких знаходяться за межами територіальної підсудності цього суду.

Дайте оцінку діям судді. Складіть процесуальне рішення, яке, на Вашу думку, має ухвалити суддя у даному випадку.

41. Н. звернулась до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, посилаючись на те, що зазначеного договору не укладала та не підписувала.

Під час попереднього судового засідання представник позивачки заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування вільних зразків підпису Н. із державної нотаріальної контори, районного управління пенсійного фонду, районного відділення Приватбанку та із ДВБТІ.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення доказів через те, що позивачка та її представник не звертались до зазначених установ, не з’ясували наявність таких доказів, не зазначили обставин, які підтверджуватимуться цими доказами, не підтвердили неможливості їх отримання, як цього вимагає ч. 2 ст. 137 ЦПК України.

Чи правильно вчинив суд? Складіть відповідну ухвалу.

42. 02.02.2009 р. К. звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом огляду на місці. Заяву мотивував тим, що 31.01.2009 р. у його сусідів, які мешкають поверхом вище, прорвало трубу та протягом 12-ти год його квартиру заливало гарячою водою, про що 01.02.2009 р. КП “Жилкомсервіс” було складено відповідний акт. Заявник звертається до суду із позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, але, оскільки днями збирається робити ремонт, то огляд зіпсованих речей та стану квартири стане неможливим, просив суд забезпечити докази у вказаний у заяві спосіб.

Яким чином повинен діяти суд? Складіть ухвалу.

43. Кредитна спілка “Лозівський взаємний кредит” звер-нулася до місцевого Лозівського міськрайонного суду Харківської обл. з позовом до А., М., третя особа – Українська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу автомобіля BMW-735 недійсним, який був предметом застави за кредитним договором і незаконно, тобто без згоди заставодержателя, відчужений. У попередньому судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про допит відповідачки М. за місцем її проживання (Тернопільська обл.), оскільки вона не з’явилася у попереднє судове засідання і у подальшому, ймовірно, також не з’явиться, а факти, які вона може повідомити, зокрема у яких відносинах вона знаходиться з А. та чи знала вона про знаходження спірного автомобіля у заставі, матимуть значення при розгляді справи. Суддя клопотання задовольнив: доручив місцевому Тернопільському міськрайонному суду допитати в якості співвідповідача М., на час виконання судового доручення провадження по справі зупинив, ухвалу постановив виконати в якомога коротші строки, направивши суду протокол допиту.

Дайте оцінку діям судді. Чи може бути видане судове доручення про допит особи, яка бере участь у справі? Чи підлягає оскарженню ухвала про судове доручення? Складіть відповідне судове доручення.

44. А. звернулася до місцевого суду Кіровського р-ну м. Кіровограда з позовом до Б., який є громадянином і проживає у Російській Федерації, про стягнення аліментів на утримання спільної неповнолітньої дитини. Відповідно до вимог ст. 5 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 р. судом було направлено доручення про вручення судових документів Б. та про допит його як відповідача. Документи 15 січня 2007 р. спрямовані на виконання до компетентного суду Російської Федерації, однак 30 січня 2008 р. повернуті без виконання через його неявку до суду за судовими викликами. Судом направлено повторне доручення від 4 березня 2008 р. 24 квітня 2009 р. доручення суду знову повернуто без виконання у зв’язку з неявкою Б. до суду за судовими викликами. У відповіді суддею Кімрського міського суду Тверської обл. зазначено, що на неодноразові виклики відповідач до суду не з’являвся, згідно відмітки поштового відділення конверт повернутий до суду з позначкою “за закінченням строку зберігання” та “відсутністю адресата по вказаній адресі”, суддею Кімрського міського суду Тверської обл. здійснювався запит до ОУФМС по Тверській обл. в м. Кімри та Кімрському р-ні, на що була надана відповідь про те, що Б. зареєстрований за тією адресою, куди направлялись виклики судом.

Проаналізуйте дії судді на предмет відповідності вимогам закону і принципам цивільного процесуального права. Як у подальшому має діяти суд України? Який порядок направлення судових доручень іноземним судовим установам і якими нормативними документами національного та міжнародного законодавства це врегульовано? Складіть відповідне судове доручення.

45. 10 грудня 2008 р. до місцевого суду Близнюківського р-ну Харківської обл. надійшла ухвала місцевого Добропільського міськрайонного суду Донецької обл. від 21 листопада 2008 р. про судове доручення – допит в якості відповідача Б. за позовом до нього А. по цивільній справі про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. На адресу відповідача Б. було направлено судову повістку про його виклик для виконання зазначеної ухвали, однак за повідомленням відділення поштового зв’язку Б. за адресою, вказаною судом, не проживає. За цих умов суддя, вважаючи судове доручення виконаним, направив матеріали справи про виконання судового доручення до місцевого Добропільського міськрайонного суду Донецької обл.

Дайте оцінку діям суду. Складіть ухвалу про виконання судового доручення.

46. У жовтні 2005 р. Шовкопляс В.П. звернулася до суду з позовом до Соколової Н.І. про оспорювання батьківства. Позивачка зазначила, що у січні 2005 р. помер її чоловік Соколов С.К., з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 3 червня 2004 р. Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з двокімнатної квартири. Як спадкоємиця першої черги у серпні 2005 р. вона звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Але в нотаріальній конторі дізналася, що на спадщину претендує також Соколова Н.І. в інтересах неповнолітньої дочки Соколової О.С., яка народилася 5 жовтня 2003 р. На думку позивачки, Соколова О.С. не може бути дочкою спадкодавця, оскільки Соколов С.К. та Соколова Н.І перебували у зареєстрованому шлюбі по 25 листопада 2002 р., проте фактично шлюбні стосунки припинили у 2000 р. Актовий запис про народження Соколової О.С. було зроблено за заявою її матері, Соколової Н.І., а тому Соколов С.К. не міг знати про те, що його записано батьком дитини.

Посилаючись на зазначене, позивачка просила суд виключити з графи актового запису про народження Соколової О.С. відомості про Соколова С.К. як батька. Також у позовній заяві Шовкопляс В.П. було заявлено клопотання про проведення експертизи, на що судом була винесена відповідна ухвала.

Які процесуальні дії повинен провести суддя під час провадження у справі до судового розгляду? Визначте вид судової експертизи, яку слід призначити по даній справі. Які наслідки має ухилення відповідача від проходження відповідної експертизи?

47. У лютому 2007 р. Рикун Л.В. звернулася до суду із позовом до Рикун Ю.М. про поділ майна. У заяві позивачка зазначила, що з жовтня 1999 р. вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який був розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова 25 серпня 2006 р. Під час шлюбу був побудований будинок, який складається з трьох кімнат, коридора, ванної кімнати, комори, кухні, їдальні, веранди. Після розірвання шлюбу у неї з відповідачем виникли спори щодо порядку користування кімнатами будинку та іншими його приміщеннями. Позивачка просила суд провести поділ жилого будинку, відступивши від рівності часток, та виділити їй у власність дві жилі кімнати зі всіма допоміжними приміщеннями (66/100 його частки), а за відповідачем залишити жилу кімнату та коридор (34/100 частки будинку). Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що від шлюбу вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а розміру отриманих аліментів недостатньо для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування. Одержавши копію ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви, відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, зазначивши, що при такому варіанті розподілу будинку він буде позбавлений можливості користування частиною допоміжних приміщень, зокрема кухнею.

Визначте, які процесуальні дії повинен вчинити суддя на стадії провадження у справі до судового розгляду для з’ясування питання щодо розподілу жилого будинку? Чи може бути вирішена судом справа без проведення експертизи? Яку експертизу слід призначати суду?

48. А. звернувся до суду з позовом до Б. про визнання договору дарування квартири від 24.03.2005 р., укладеного між ними, недійсним з тих підстав, що при укладенні договору він перебував у тимчасовому хворобливому стані і внаслідок функціональних розладів психіки не міг усвідомлювати значення своїх дій. Ухвалою від 08.12.2008 р., постановленою у попередньому судовому засіданні, провадження по справі було зупинено у зв’язку з призначенням по справі судової почеркознавчої експертизи. 12.01.2009 р. зазначена ухвала суду повернута до суду без виконання у зв’язку з тим, що в експертній установі не працює обладнання, необхідне для проведення зазначеної експертизи.

Який порядок призначення судової експертизи? Як має вчинити суддя у даній ситуації? Складіть відповідний процесуальний документ.

49. ВАТ КБ “Надра” в особі своєї філії “Сумське регіональне управління “Слобожанщина” звернулося до місцевого суду Білопільського р-ну Сумської обл. з позовом до С. про стягнення заборгованості по кредитному договору. У попередньому судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснивши, що підпис у кредитному договорі та графіку погашення заборгованості не його, коштів банк йому за цим договором не видавав, ніяких платежів в рахунок погашення заборгованості він не вносив. Суддя у цьому ж засіданні з власної ініціативи постановив ухвалу, якою призначив судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській обл., і зупинив провадження у справі.

Дайте оцінку діям судді. Які строки встановлено чинним законодавством для проведення судових експертиз? Які спеціальні вимоги пред’являються до ухвал про призначення судової експертизи? Чи обов’язковим для судді є зупинення провадження у справі? Складіть відповідну ухвалу й сформулюйте питання на вирішення експертам.

50. У серпні 2008 р. ТОВ “АМВ–Миколаїв” звернулося до місцевого суду Корабельного р-ну м. Миколаєва з позовом до Л. про стягнення боргу в сумі 4950 грн, посилаючись на те, що 07.03.2008 р. воно поставило йому товари на цю суму, що підтверджується відповідною накладною. У попередньому судовому засіданні відповідач повідомив, що ніяких товарів від позивача не отримував, заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для визначення справжності підпису на накладній, яке суд задовольнив, поклавши оплату за її проведення на сторін порівну.

Чи правильно вчинив суддя? Який порядок оплати проведення судових експертиз? Які процесуальні наслідки може мати незгода сторони (сторін) оплатити вартість судової експертизи? Назвіть науково-дослідні інститути судових експертиз Мін’юсту, які діють в Україні, і їх регіональні зони обслуговування. Складіть відповідну ухвалу суду.

51. А. звернувся до місцевого суду Свалявського р-ну Закарпатської обл. із заявою про визнання недієздатною Б. Заявник посилався на те, що гр. Б. із народження є інвалідом ІІ групи загального захворювання і через хворобу не може розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребує опіки. Згідно з довідкою лікаря психіатра Свалявської центральної районної лікарні Б. знаходиться на обліку з діагнозом олігофренія у стані імбецильності і є інвалідом ІІ групи. Суддя у попередньому судовому засіданні призначив судову експертизу.

Назвіть вид експертизи, яку призначив суд. Яким спеціальним нормативним актом регулюється порядок її проведення. Які питання повинні бути поставлені на вирішення експерту? У яких випадках проведення експертизи у цивільних справах є обов’язковим? Чи є обов’язковим для суду постановлення ухвали про призначення експертизи у нарадчій кімнаті? Складіть відповідну ухвалу.

52. К. звернулася до місцевого суду Іванівського р-ну Херсонської обл. з позовом до відділу ДВС Іванівського районного управління юстиції і Р. про виключення майна з-під арешту. Вказувала, що з відповідачем вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Відповідно до свідоцтва про право власності останній є власником жилого будинку та земельної ділянки площею 0,47 га. 14.05.2007 р. державним виконавцем складено акт опису та постановою від 28.05.2007 р. накладено арешт на зазначене майно. У попередньому судовому засіданні позивачка заявила клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення частки позивачки у спільній сумісній власності подружжя, зокрема жилого будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки.

Яку експертизу має призначити суд? Наведіть орієнтовний перелік питань, які вирішуються цим видом експертизи. Складіть відповідну ухвалу.

53. М. звернувся до місцевого суду Новоодеського р-ну Миколаївської обл. з позовом до Н. про відшкодування шкоди, завданої ДТП. У своєму позові позивач посилався на те, що 11.10.2009 р. близько 14 год 50 хв відповідач, керуючи автомобілем ГАЗ-3110, у порушення ПДР України допустив зіткнення з його автомобілем ВАЗ-2107, внаслідок чого відбулося пошкодження останнього. Через те, що цими діями йому заподіяно матеріальної та моральної шкоди, просив суд стягнути з відповідача 10000 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 2500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи.

Про призначення яких експертиз може йти мова у цій справі? Наведіть орієнтовний перелік питань, які вирішуються цими видами експертиз. Складіть відповідну ухвалу.

Тема 6. Призначення справи до розгляду

Питання для обговорення

1. Призначення справи у структурі провадження до судового розгляду.

2. Процесуальні дії, які можуть вчинятися судом після проведення попереднього судового засідання.

3. Розумні строки розгляду цивільної справи.

4. Вимоги, які встановлюються законом до змісту ухвали суду про призначення справи до судового розгляду. Випадки, коли постановлення такої ухвали не вимагається.

5. Виклики та повідомлення осіб, які беруть участь у справі про час і місце судового засідання.

6. Виняткові засоби судових повідомлень.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” від 12.06.2009 р. № 5; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009 р. № 2; постанова Кабінету Міністрів України “Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме” від 25 січня 2006 р. № 52.

Завдання

54. У справі за позовом Ш. до ТОВ “Інек” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суддею місцевого суду 2 лютого 2008 р. проведено попереднє судове засідання. В зв’язку з тим, що справа підготовлена до судового розгляду і проводити підготовчі дії не потрібно, а хід засідання фіксується технічними засобами, суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду на 28 лютого 2008 р., що і було зафіксовано секретарем у журналі судового засідання.

Чи правомірні дії суду? В який термін після закінчення дій по підготовці до судового розгляду справа має бути призначена до розгляду? Чи може ухвала про призначення справи до судового розгляду бути постановлена без оформлення окремого процесуального документа?

55. Суддею 27 липня 2009 р. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом Д. до К., третя особа – Служба у справах неповнолітніх Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, зміни прізвища і по батькові. Провівши попереднє судове засідання за участю сторін та представника третьої особи, суд на місці постановив ухвалу про закінчення попереднього розгляду справи, в якій зазначив усі процесуальні дії, що проведені ним при підготовці справи до судового розгляду та призначив її до розгляду на 18 вересня 2009 р. Цією же ухвалою суд зобов’язав представника Служби у справах неповнолітніх Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві до 15 вересня 2009 р. надіслати висновок про можливість позбавлення батьківських прав. При цьому ухвала про призначення справи до розгляду суддею не виносилася.

Яки помилки допущені судом?

56. Суддею місцевого суду відкрите провадження у справі за позовом Б.Р. до Б.О. про розірвання шлюбу та розподіл спільно нажитого майна. Провівши попереднє судове засідання, суддя постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду, в якій зазначив про проведення таких підготовчих дій: проведено попереднє судове засідання, уточнено позовні вимоги, визначено склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити, витребувано необхідні документи. Після ухвалення рішення судом першої інстанції ця справа була предметом розгляду суду апеляційної інстанції. В порядку апеляційного провадження з метою запобігання порушенням норм права апеляційним судом була постановлена окрема ухвала, в якій наголошувалося на помилках, допущених судом першої інстанції при постановленні ухвали про призначення справи до судового розгляду.

Визначте помилки та з їх урахуванням складіть ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду .

57. Суддя Святошинського районного суду м. Києва 8 липня 2008 р. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом Ф. та М. до Л., третя особа – В., про визнання порядку користування жилим приміщенням, призначивши попереднє судове засідання на 25 липня 2008 р. Судом 25 липня 2008 р. постановлено ухвалу, в якій зазначено: “Підготовку до судового розгляду вважати закінченою, судовий розгляд призначити на 15 серпня 2008 р.”.

Чи відповідає дана ухвала закону? Зазначте, яким вимогам повинна відповідати ухвала про призначення справи до судового розгляду.

58. 18 лютого 2008 р. Новобузький районний суд Миколаївської обл., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Ж. до Н. та Новобузької міської ради Миколаївської обл. про відновлення стану спірної земельної ділянки, який існував до порушення прав, встановив.

Ухвалою від 21 січня 2008 р. провадження у зазначеній справі відкрито. До судового розгляду спір між сторонами не врегульований. Керуючись ст. 130 ЦПК України, суд ухвалив цивільну справу призначити до розгляду у судовому засіданні на 28 лютого 2008 р. на 10-00 год в залі судових засідань № 3 Новобузького районного суду з викликом сторін. До судового розгляду провести наступні процесуальні дії: 1) уточнити вимоги позивача та заперечення відповідачів; 2) вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь в справі; 3) визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору; 4) визначити час і місце судового розгляду.

Проаналізуйте наведену ухвалу попереднього судового засідання на предмет відповідності вимогам процесуального закону.

59. Суддею місцевого суду 10 вересня 2009 р. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом О. до Н. про стягнення 10 000 грн за договором позики. До заяви позивачем додана розписка, за якою відповідач зобов’язався повернути зазначену суму до 5 серпня 2009 р. В попередньому судовому засіданні відповідач позов не визнав та зазначив, що грошей у позивача не позичав, а розписка є підробленою. У зв’язку з цим для перевірки достовірності зазначеної розписки він вимагав проведення експертизи. Враховуючи клопотання Н., судом була призначена судово-почеркознавська експертиза.

Виходячи з умов завдання, складіть ухвалу суду про призначення справи до розгляду.

Тема 7. Підготовка справ, які виникають із трудових правовідносин

Питання для обговорення

1. Доказування по справах, які виникають із трудових правовідносин.

2. Суб’єктний склад у справах, які виникають із трудових правовідносин.

3. Рішення по справах, які виникають із трудових правовідносин.

4. Особливості призначення до судового розгляду справ, які виникають із трудових правовідносин.

5. Строки розгляду справ, які виникають із трудових правовідносин.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. “Про практику розгляду судами трудових спорів”; постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”.

Завдання

60. У червні 2007 р. Л. Ж. звернулась до Ленінського районного суду м. Севастополя із позовом до військової частини 51330 ЧФ РФ про скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з листопада 1987 р. працювала у дитячому садку № 50, який є структурним підрозділом відповідача, на посаді вихователя. 16.12.2005 р. наказом № 379 їй було оголошено догану. Наказом № 155 від 19.05.2006 р. була звільнена за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов’язків, покладених на неї трудовим договором. Вважає звільнення незаконним, оскільки порушень трудової дисципліни не допускала, догана їй була оголошена безпідставно. Також позивачка зазначила, що має стаж 32 роки, за час якого до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягувалась, заохочувалась за примірну роботу та була нагороджена цінними подарунками, 18.11.2005 р. підтвердила другу кваліфікаційну категорію, на момент звільнення одна виховувала двох неповнолітніх дітей, має позитивні відгуки батьків дітей-вихованців щодо своєї роботи, звільнення викликане конфліктом, що виник із командуванням військової частини.

У своїх запереченнях проти позову представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи звільнення законним, та зазначив наступне. Догану позивачці було оголошено за самовільну зміну плану виховно-освітньої роботи, яка виявилась у тому, що 25.11.2005 р. замість прання білизни дитячих ляльок вона провела з дітьми поливання кімнатних квітів. Підставою для звільнення було те, що 22.03.2006 р. позивачка після відпочинку дітей не провела із ними гігієнічну гімнастику та під час вечері годувала дітей без халата, чим порушила санітарно-гігієнічні вимоги.

Судом відкрито провадження у справі.

Які підготовчі дії повинен здійснити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Якими доказами повинні підтверджуватись позовні вимоги та заперечення проти позову?

Визначте предмет доказування у справі. Які доказові факти можуть бути враховані судом? Складіть ухвалу попереднього судового засідання та ухвалу про призначення справи до розгляду.

61. До місцевого суду Фрунзенського р-ну м. Харкова звернулась Д. з позовом до ТОВ “Веселка” про укладення трудового договору. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала наступним. У березні 2009 р. у друкованих засобах масової інформації було розміщено оголошення про те, що кафе “Веселка” на роботу потрібні офіціанти. 20.03.2009 р. Д. звернулась за вказаним оголошенням з приводу пропонованої роботи, пройшла співбесіду з адміністратором цього кафе Т., ознайомилась з умовами праці, написала заяву про прийняття на відповідну роботу, однак у заяві дату не вказала, оскільки її переконали, що ці відомості можна внести згодом, під час оформлення її трудових відносин із ТОВ. 21.03.2009 р. позивачка була фактично допущена до роботи та протягом усього робочого дня виконувала трудові обов’язки. Однак наприкінці дня, коли вона надала свої документи для укладення трудового договору, адміністратор Т. довідалась, що у позивачки є дворічна дитина. Після цього позивачці було відмовлено у прийнятті на роботу.

У своїх запереченнях відповідач посилався на те, що позивачка до роботи у вказаний нею день не допускалась, оскільки звернулась з приводу роботи із відповідною заявою тільки 23.03.2009 р., про що свідчить дата, вказана у заяві. Проте задовольнити цю заяву відповідач не мав змоги, оскільки вакансія була зайнята із 20.03.2009 р., про що свідчить наказ про прийняття на роботу на посаду офіціанта Л.

Які фактичні обставини під час підготовки справи до судового розгляду підлягають з’ясуванню? Якими доказами вони можуть бути підтверджені? Визначте предмет доказування у справі. Які гарантії дотримання трудових прав жінок містить чинне законодавство? Які дії з підготовки справи до розгляду повинен здійснити суд? Складіть ухвалу попереднього судового засідання та ухвалу про призначення справи до розгляду.

62. О. звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 01.05.2000 р працювала на кондитерській фабриці ТОВ “Катюша” кондитером, однак у жовтні 2009 р. в зв’язку із реорганізацією підприємства їй було запропоновано переїхати до іншого міста на роботу до щойно відкритої філії цього ТОВ. Позивачка відмовилась, оскільки має двох неповнолітніх дітей – віком восьми та трьох років та є матір’ю-одиначкою, зі своїми дітьми вони проживають у власному житлі, а переїзд до іншого міста створить додаткові складності із житлом, оскільки роботодавець інше житло за місцем знаходження філії працівникам не пропонував. Після цього з 01.11.2009 р. позивачку було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що надавати нове житло працівникам згідно колективного договору він не зобов’язаний, а вимоги ч. 3 ст. 184 КЗпП України ним виконані та звільнення відбулось на законних підставах.

Визначте предмет доказування у цій справі. Які факти повинен з’ясувати суд? Які доказові факти можуть бути враховані судом? Які докази кожна із сторін повинна надати суду на підтвердження своїх вимог та заперечень? Які дії з підготовки справи до розгляду повинен здійснити суд? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

63. До місцевого суду Червонозаводського р-ну м. Харкова звернувся Ж. з позовом до ПТУ № 17 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказав, що з 10.02.1998 р. працював у ПТУ № 17 теслею та 20.12.2009 р. був звільнений за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Звільнення позивач вважає незаконним та вказує на таке. Дійсно, за ч. 3 ст. 296 КК України Ж. було засуджено до позбавлення волі, та 20.12.2009 р. вирок набрав чинності, однак суд врахував строк перебування під вартою та звільнив Ж. з-під варти у залі суду.

Які обставини повинні з’ясовуватись під час попереднього судового засідання? Які докази мають надати сторони? Визначіть особливості звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України? Якими обставинами повинен обґрунтовувати заперечення проти позову відповідач? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

64. До Ялтинського міського суду звернулась М. з позовом про зміну підстави звільнення та перерахунок належних до виплати коштів до ТОВ “Анабель”. У позовній заяві позивачка вказала, що працювала у супермаркеті “Анабель” касиром та була звільнена за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, однак з причинами звільнення категорично не погоджується та вважає, що її необхідно було звільнити за власним бажанням, тобто на підставі ст. 38 КЗпП України. Також позивачка зазначила, що відповідач при звільненні не виплатив їй заробітну плату за останній місяць роботи та компенсацію за невикористану відпустку.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що позивачка була звільнена після того, як протягом двох днів свідомо не обліковувала через касовий апарат оплачені покупцями товари, в зв’язку із чим мала можливість використовувати ці гроші на власний розсуд. І хоча наміру привласнити ці кошти у М. не було, керівництво супермаркету втратило довіру до позивачки та законно звільнило її саме з визначених п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстав. Щодо розрахунків, здійснених при звільненні, відповідач вважав вимоги позивачки безпідставними, оскільки заяви про виплату компенсації за невикористану відпустку від неї не надходило, а заробітна плата була їй виплачена у повному обсязі.

Які факти повинна доводити кожна із сторін? Якими доказами вони можуть підтверджуватись? Якими особливостями обумовлено звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України: яких категорій працівників стосується ця підстава звільнення, в якому порядку відбувається звільнення на зазначеній підставі? Які обставини повинен перевірити суд у випадку заявлення вимог щодо зміни підстав звільнення працівника? Як визначається сума заявлених вимог? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

65. До Охтирського міськрайонного суду звернулась Р. з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивачка вказала, що працювала технологом на Охтирському м’ясокомбінаті з 1997 р. У зв’язку із запланованим переїздом до м. Кіровограда позивачка 09.10.2009 р. подала заяву про звільнення за власним бажанням. Незважаючи на те, що її сімейні обставини змінились та необхідність у переїзді відпала, 23.10.2009 р. позивачку звільнили за ст. 38 КЗпП України, хоча 20.10.2009 р. вона відкликала свою заяву про звільнення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що оскільки після подання заяви позивачкою їх підприємству терміново потрібно було заповнити вакансію технолога, він за переведенням із Вовчанського м’ясокомбінату уклав трудовий договір із С. Через те, що одразу після звільнення Р. інший працівник вже став до роботи, поновити позивачку на попередньому місці роботи немає можливості, а інших вільних посад на підприємстві немає.

Які дії під час підготовки справи до розгляду повинен вчинити суд? Визначте склад осіб, які беруть участь у справі. Які докази на підтвердження своїх вимог і заперечень повинна надати кожна із сторін?Складіть ухвалу попереднього судового засідання та ухвалу про призначення справи до розгляду.

66. Г. звернувся до місцевого суду Березівського р-ну м. Одеси з позовом до Одеського припортового заводу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначив, що наказом № 267-с від 30.03.2009 р. його було звільнено за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул, однак з мотивами звільнення він категорично не згоден, вважає звільнення незаконним, а наказ таким, що підлягає скасуванню в частині його звільнення. В обґрунтування позовних вимог Г. вказав, що 28.03.2009 р. прийшов на роботу вчасно, однак після перерви відчув себе погано та пішов до районної поліклініки, де через діагноз РВЗ йому було відкрито листок непрацездатності. Незважаючи на те, що Г. перебував у день звільнення на лікарняному, а після його виходу на роботу дати пояснення про відсутність на роботі йому не запропонували, його одразу ознайомили із наказом про звільнення.

Представник відповідача заперечував проти позову, вказавши, що звільнення позивача відбулось на законних підставах. 28.03.2009 р. позивач після перерви самовільно залишив робоче місце та був відсутнім на роботі понад 4 год, про що було складено відповідний акт № 24 за підписом начальника цеха та двох робітників. Крім того, 29.03.2009 р. Г. запізнився на роботу на 3 год, про що свідчить запис у табелі виходу на роботу. Причини відсутності позивач пояснити відмовився, пояснення не надав, про що свідчить акт № 25, підписаний спеціалістом відділу кадрів, начальником цеху та двома робітниками. Наданий позивачем суду листок непрацездатності не містить усіх необхідних печаток, не містить інформації про його місце роботи та прізвища лікаря, який його видав.

Які обставини повинна довести кожна із сторін спору? Які дії можуть бути вчинені судом під час підготовки справи до судового розгляду? Який порядок звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України? Визначте предмет доказування у справі. Які особи повинні брати участь у розгляді справи? Відповідно до умов задачі, складіть ухвалу попереднього судового засідання.

67. Ч. звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. У позовній заяві Ч. вказала, що працювала провідним бухгалтером у сільськогосподарському технікумі. 09.09.2009 р. вона була звільнена через скорочення штату, однак, на думку позивачки, звільнення відбулось із порушеннями закону. Так, її не попередили завчасно про заплановане скорочення. Незважаючи на тривалий стаж – 10 років та наявність на утриманні неповнолітньої дитини та непрацездатних батьків-пенсіонерів, тобто причин переважного залишення на роботі, роботодавець не врахував ці обставини. Крім того, вже 20.09.2009 р . на посаду бухгалтера було прийнято Ф. Таким чином, дійсного скорочення чисельності штату насправді не відбулось.

Відповідач на попередньому судовому засіданні пояснив, що звільнення, на його думку, відбулось законно з наступних причин. В бухгалтерії технікуму працювало три спеціалісти – головний бухгалтер та два провідні бухгалтери. Оскільки відповідно до штатного розпису на поточний навчальний рік, затвердженого обласним управлінням освіти, посада провідного бухгалтера дійсно була скорочена, адміністрацією відповідача було враховано переважне право на залишення на роботі всіх працівників бухгалтерії, однак у двох інших, порівняно із позивачкою, вони були більш вагомі. Про скорочення штату відповідача було поставлено до відома тільки 03.09.2009 р., тому змоги попередити позивачку завчасно у відповідача не було. Оскільки штатним розписом замість скороченої посади провідного бухгалтера введено посаду бухгалтера, позивачці запропонували перейти на цю посаду, однак вона відмовилася, через що її було звільнено.

Якими повинні бути дії суду при підготовці справи до судового розгляду? Чи повинен суд залучати до розгляду цієї справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору? Визначте, хто може зайняти це процесуальне положення. Якими доказами сторони мають обґрунтовувати свої вимоги і заперечення? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

Тема 8. Підготовка справ, які виникають з шлюбно-сімейних правовідносин

Питання для обговорення

1.Система цивільних справ, які виникають з шлюбно- сімейних правовідносин.

2.Доказування по справах, які виникають з шлюбно-сімейних правовідносин.

3. Суб’єктний склад у справах, які виникають з шлюбно-сімейних правовідносин.

4. Рішення по справах, які виникають з шлюбно-сімейних правовідносин.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, №3 від 30.03.2007 р. “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”

Завдання

68. У лютому 2007 р. П. в інтересах своєї малолітньої доньки М.П. звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької обл. з позовом до М. про позбавлення батьківських прав.

У позовній заяві П. вказала, що 17.06.1994 р. уклала шлюб із відповідачем, який 10.08.2006 р. було розірвано. У шлюбі 01.01.2004 р. народилася донька. Рішенням суду від 08.08.2004 р. з відповідача на утримання доньки було стягнуто аліменти, від сплати яких відповідач ухиляється, матеріальної допомоги не надає, вихованням дитини не займається, відмовляється від спілкування з нею, батьківські обов’язки не виконує і не збирається, дитину не хоче бачити взагалі. Просила суд позов задовольнити та позбавити М. батьківських прав.

Які особливості розгляду справ про позбавлення батьківських прав передбачені законом? Визначте предмет доказування та коло доказів, які повинні підтверджувати вимоги і заперечення сторін? Які особи повинні брати участь у розгляді справ цієї категорії? Чи повинен суд враховувати думку сторін, вирішуючи питання про залучення таких осіб до участі в розгляді справи? Які дії зобов’язаний вчинити суд під час підготовки таких справ до розгляду? З урахуванням вимог закону та відповідей на питання задачі складіть ухвалу попереднього судового засідання.

69. До Васильківського районного суду Запорізької обл. з позовом до Р.П. та О.П. про встановлення батьківства щодо малолітньої К.П. звернувся С. У позовній заяві він зазначив, що з 2000 р. перебував у фактичних сімейних відносинах із матір’ю дитини – А.П., вони мали намір укласти шлюб, однак у них не було власного житла. Із метою заробити кошти на придбання житла позивач у лютому 2003 р. влаштувався на роботу у м. Тюмень. Після виїзду за кордон зв’язок із А.П. перервався і позивачу не було відомо про те, що 20.10.2003 р. А.П. народила доньку К.П., запис про яку у Книзі реєстрації народжень проведено відповідно до ч. 2 ст. 55 КЗпШС України. Під час ДТП 02.12.2003 р. А.П. загинула, про що її брат О.П. його повідомив у телефонній розмові, проте про народження дитини не сказав. Згодом дитину всиновило подружжя брата померлої. У жовтні 2009 р. після повернення до м. Запоріжжя позивачу стало відомо, що К.П. є його донькою, проте Р.П. та О.П. заперечують цей факт, спілкуватися з дитиною йому не дозволяють, змінили місце проживання. У зв’язку із наміром самостійно виховувати дитину С. звернувся до суду.

Які норми сімейного законодавства підлягають застосуванню при вирішенні таких спорів? Визначте предмет доказування у справі та коло доказів, якими сторони
повинні підтверджувати свої вимоги й заперечення. Чи є необхідність у призначенні судово-генетичної експертизи? Які особи повинні залучатися судом до участі в розгляді справи? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

70. У вересні 2009 р. до суду звернулася Р. з позовом до Г. про стягнення аліментів. У позовній заяві Р. вказала, що перебуває із відповідачем у шлюбі з 03.03.2001 р. З часу укладення шлюбу за спільною домовленістю її чоловік – приватний підприємець займався питаннями матеріального забезпечення інтересів сім’ї, а позивачка – веденням домашнього господарства, звільнившись з роботи. Однак у липні 2009 р. у порядку спадкування її чоловік отримав трикімнатну квартиру, до якої переїхав, із позивачкою спілкування припинив, матеріальної допомоги їй не надає. Оскільки дохід відповідача дозволяє надавати таку матеріальну допомогу, позивачка просила її позовні вимоги задовольнити.

Під час попереднього судового засідання відповідач проти задоволення позовних вимог категорично заперечував, зазначивши, що переїхав до іншого житла через те, що позивачка протягом останнього року вела аморальний спосіб життя, пиячила, не приходила додому по декілька днів, зустрічається із іншим чоловіком. Тому на підставі ч. 5 ст. 75 СК України у задоволенні позову просив відмовити.

Визначте предмет доказування у цій справі. Якими доказами можуть бути підтверджені обставини, на які посилаються сторони? Які дії з підготовки справи до розгляду повинен вчинити суд? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

71. Д.К. звернулася до суду з позовом до Ц.К. про розподіл сумісного майна подружжя. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що, перебуваючи із відповідачем із 20.04.2004 р. у шлюбі, вони набули майно: двокімнатну квартиру, автомобіль марки Аudi, гараж, побутову техніку (холодильник, 2 телевізори, пральну машину, побутовий комбайн, пароварку, праску), а також складське нежитлове приміщення загальною площею 250 кв.м. У позовній заяві позивачка зазначила, що з 2003 р. займається підприємницькою діяльністю, а її чоловік у липні 2004 р. був звільнений із роботи і з того часу ніде не працював, на облік у центр зайнятості не став. Усі спроби працевлаштування його не привели до позитивного результату – ніде більше тижня він не працював. Усе майно позивачкою придбане за власні кошти, натомість її чоловік почав вживати алкоголь, декілька разів перебував на лікуванні від алкогольної залежності. З його вини одного разу у складському приміщенні виникла пожежа, що підтверджується Актом від 07.01.2008 р., а також, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на їх автомобілі він вчинив ДТП, внаслідок чого автомобіль потребував капітального ремонту, а матеріальну шкоду власнику іншого пошкодженого автомобіля відшкодовувала позивачка. На підтвердження цих обставин позивачкою було надано суду відповідні документи: протокол від 23.02.2009 р., рахунок ТОВ „Автосвіт” від 03.04.2009 р., виписку із рахунку в Альфабанку.

У зв’язку із викладеними обставинами позивачка просила суд застосувати ч. 2 ст. 70 СК України та розподілити майно у нерівних частках, а саме: залишити у її власності дво-кімнатну квартиру, автомобіль, гараж та складське нежитлове приміщення, а побутову техніку – у власності чоловіка. Відповідач із позовними вимогами в цілому погодився та запропонував укласти мирову угоду. Суд оголосив перерву у попередньому судовому засіданні. Після перерви сторони надали суду письмову мирову угоду, відповідно до умов якої за відповідачем залишалось майно – телевізор, пароварка і праска, а також надавалося право користування квартирою, за позивачкою – усе інше майно. Суд визнав мирову угоду.

Проаналізуйте дії суду. Чи були, на Вашу думку, у даному випадку підстави для застосування ч. 2 ст. 70 СК, якщо відповідач заперечував би проти розподілу майна у нерівних частках? Складіть ухвалу про закриття провадження у справі.

72. До Ленінського районного суду м. Харкова звернулася Л.Д. із позовом до Ю. про визнання договору дарування недійсним, внесення змін до Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позивачка зазначила, що з 1980 р. перебувала із відповідачем у шлюбі, який було розірвано у 1998 р.. Під час шлюбу у 1996 р. на підставі договору купівлі-продажу вони придбали двокімнатну квартиру. За вказаним договором покупцем був Ю. Після розлучення у квартирі залишився проживати відповідач, а позивачка переїхала разом із дитиною до батьків. Відповідачем у 2008 р. укладено новий шлюб, в якому 30.03.2009 р. народилася дитина. Відповідач 20.10.2009 р. уклав договір дарування, яким передав квартиру дитині. Зазначений договір посвідчено нотаріусом Харківського нотаріального округу Г., а право власності зареєстроване КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 14.11.2009 р.

Позивачка посилалася на ст. 68 СК України, відповідно до якої розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. З урахуванням того, що ніякої згоди на відчуження вказаної квартири позивачка не давала, вона просила її позовні вимоги задовольнити.

Визначте склад осіб, які беруть участь у справі. Які дії повинен вчинити суд під час попереднього судового засідання? Якими доказами повинні підтверджуватися вимоги і заперечення сторін у цій справі? Чи повинен суд витребувати докази у випадку виникнення у сторін складностей з іх збиранням? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

73. Е.В. звернувся до суду з позовом до В.В. про визначення способу участі у вихованні малолітніх дітей, усунення перешкод у спілкуванні із дітьми. Позивач зазначив, що протягом восьми років перебував із відповідачкою у шлюбі, у якому народилися дві доньки – А. (7 років) та О. (4 роки). Шлюб між подружжям 28.08.2009 р. було розірвано, позивачка із дітьми переїхала до батьків і з того часу не дає позивачу можливості бачити дітей, блокує будь-які спроби спілкування, не надає можливості брати участь у вихованні дітей. Позивач зазначив, що з дітьми у нього встановлено тісний зв’язок, не бачити їх та не брати участі в їх вихованні він не може, діти щиро люблять його. У зв’язку із цим позивач просив суд відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України визначити спосіб участі у вихованні дітей: надати йому право у будь-який час і без обмежень спілкуватися з дітьми, у будь-який час за попереднім погодженням із відповідачкою дозволити йому побачення з дітьми в місці його проживання, а також за попередньою домовленістю із відповідачкою надати право спільного відпочинку під час канікул чи в інший час.

Відповідачка проти задоволення вимог заперечувала, посилаючись на те, що ніяких перешкод у спілкуванні з дітьми позивачу не чинить, а він сам не бажає брати участі у їх вихованні, бачитися з ними. Крім того, він не надає ніяких коштів на утримання дітей протягом чотирьох місяців, а також змінив місце проживання, не має реєстрації та з приводу визначення способу спілкування із дітьми до органів опіки та піклування відповідно до ст. 158 СК України не звертався, що, на думку позивачки, виключає можливість судового розгляду зазначених позовних вимог. Крім того, позивач зловживає алкоголем, що може мати негативний вплив на моральний розвиток дітей.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте предмет доказування та коло доказів, які мають бути досліджені по цій справі? Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

Тема 9. Підготовка до судового розгляду

цивільних справ, які виникають

із договірних відносин

Питання для обговорення

1. Предмет судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

2. Питання судового тлумачення правочинів.

3. Недійсні, нікчемні та не укладені правочини як об’єкти цивільної юрисдикції.

4. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин.

5 Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин.

6. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

7. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р., лист Верховного Суду України “Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 24.11.2008 р., роз’яснення Верховного Суду України “Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Зобов’язання, що виникають з угод)” від 04.08.2001 р., лист Верховного Суду України “Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997 р. , Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затв. наказом Мін’юсту № 660/5 від 14.04.2009 р.

Завдання

74. Гр. К. звернувся до суду з позовом до В., Л. і Р. про визнання договорів доручення та купівлі-продажу квартири недійсними. У позовній заяві зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов’язань свого сина А.К. перед В. за договором позики на суму 15 тис. дол. США позивач за згодою дружини видав останньому довіреність на право розпорядження належної ним квартири. При цьому зауважив, що видачею довіреності він не мав наміру позбутися квартири, а лише запевнити кредитора сина, що борг йому повернуть. Оскільки борг сином не був повернутий вчасно, відповідач В. уклав договір дарування спірної квартири з Л., яка у свою чергу уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з Р. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. До попереднього судового засідання одна з відповідачок подала зустрічний позов до К. про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та виселення. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу змінити предмет позову та уточнити спосіб захисту, вказавши, що йому необхідно пред’явити віндикаційний позов і лише до того з відповідачів, який є останнім набувачем спірної квартири. Крім того, своєю ухвалою суд залучив до участі у справі у якості співпозивача дружину К. як співвласника спірної квартири.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Яке процесуальне рішення має ухвалити суддя за наслідками подання зустрічної позовної заяви. Складіть відповідний процесуальний документ.

75. У листопаді 2008 р. Л. звернулася до суду з позовом до Р., М. та К. про переведення прав і обов’язків покупця 2/3 частки житлового будинку в м. Вінниці, посилаючись на те, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом їй на праві власності належить 1/3 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель. 2/3 частки цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належали відповідачам М. та К. 30 березня 2006 р. Р. придбала за договором купівлі-продажу 2/3 частки будинку у співвласників М. та К. У відзиві на позовну заяву, поданому до проведення попереднього судового засідання, Р. зазначила, що вартість нерухомого майна у м. Вінниці, як й у цілому в країні за час, який минув з моменту укладення оспорюваного договору до пред’явлення позову, збільшилася у 2-3 рази і не її вина, що позивачка не була повідомлена про продаж частки у спірному майні; у даний час вона позбавлена можливості придбати за ту суму, що сплачена продавцям, аналогічне нерухоме майно, у зв’язку з чим задоволення позову поставить її у несправедливе положення та явно порушить її права. У попередньому судовому засіданні суддя роз’яснив Р. право заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення дійсної ринкової вартості спірної частки житлового будинку, що вона й зробила, а позивачу пояснив необхідність у подальшому додатково внести на депозитний рахунок суду суму коштів, яка визначатиметься як різниця між вартістю спірної частки, встановленої експертним шляхом, і вже внесеною ним сумою коштів. Після цього суддя постановив ухвалу про призначення експертизи і зупинив провадження у справі. Позивач звернуся з апеляційною скаргою на цю ухвалу суду.

Дайте оцінку діям суду першої інстанції. Яке процесуальне рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть відповідний процесуальний документ.

76. А. звернулася до суду з позовом до Б., вказавши третьою особою С., про визнання договору купівлі-продажу квартири, укладеного між відповідачем та її колишнім чоловіком С., недійсним. У позовній заяві зазначала, що вона тривалий час фактично (без реєстрації) проживає разом із неповнолітньою дитиною, батьком якої є С., у спірній квартирі, а її продаж порушує право дитини на житло. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя постановив ухвалу про залучення С. як співвідповідача у справі, а також ухвалу про залучення до участі у справі приватного нотаріуса, який посвідчив спірний договір, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Вирішіть питання про склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Чи може особа, яка не є стороною договору, пред’являти позов про визнання його недійсним? Які процесуальні наслідки для суду має зазначення у позовній заяві третьої особи? Складіть ухвалу про залучення до участі у справі співвідповідача.

77. К. звернувся до суду з позовом до ТОВ “Касперс” про визнання недійсним договору оренди легкового автомобіля, посилаючись на те, що відповідач у порушення вимог договору протягом 6 місяців жодного разу не сплатив орендної плати, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 12 тис. грн. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу доповнити свій позов вимогою про стягнення заборгованості по орендній платі, після чого постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть відповідний процесуальний акт.

78. К. звернувся до суду з позовом до КСП “Україна” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – асфальтної площадки тракторної бригади № 3 загальною площею 5750 кв. м., укладеного між ним та відповідачем в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) З., який діяв на підставі постанови господарського суду. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду до початку попереднього судового засідання, відповідач визнав позов. У попередньому судовому засіданні суддя ухвалив рішення про задоволення позову.

Чи правильно вчинив суддя? Складіть процесуальний акт, який у даному випадку має ухвалити суддя.

79. У жовтні 2009 р. М. звернувся до суду з позовом до малолітньої С., яка є його племінницею, про визнання недійсним заповіту. Наголосив, що 11 квітня 2009 р. помер його батько. Останній 12 лютого 2008 р. на ім’я відповідачки, яка є його онукою, склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому на праві власності квартиру. Посилаючись на те, що на момент складення заповіту батько не міг розуміти значення своїх дій у зв’язку з тяжким станом здоров’я та зловживанням алкоголем, просив визнати заповіт недійсним. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні, на яке з’явилася мати С., постановив ухвалу про заміну первісного відповідача С. належним відповідачем – її матір’ю через те, що малолітня дитина не може бути стороною у справі.

Дайте оцінку діям суду. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть процесуальний акт, який має ухвалюватися судом у порядку підготовки справи до судового розгляду при розгляді подібних справ.

80. Р. звернувся до місцевого суду Корольовського р-ну м. Житомира з позовом, у якому просив стягнути з К. 20000 грн. заборгованості за договором позики. У позовній заяві вказував, що відповідно до договору позики від 17 серпня 2007 р. К. взяв у нього вказану суму коштів і зобов’язався її повернути до 1 вересня 2008 р. Ухвалою суду від 9 грудя 2009 р. було відкрито провадження у справі та призначено на 25 грудня 2009 р. попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, доповнивши їх вимогою про стягнення з К. відповідно до ст. 625 ЦК України індексу інфляції за весь період прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми, а також згідно із п. 10 Договору пені за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ також за весь час прострочення. У зв’язку з поданим клопотанням суддя запропонував позивачу надати відповідні розрахунки додатково стягуваних сум і доплатити судовий збір.

Дайте оцінку діям судді. Складіть клопотання про збільшення позовних вимог, додавши до нього відповідні обґрунтовані розрахунки стягуваних індексу інфляції, 3 % річних і пені відповідно до умов цієї задачі.

81. С. звернувся до суду з позовом до Н. про стягнення грошової суми за попереднім договором. Посилався на те, що 9 липня 2009 р. між ним та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого сторони зобов’язувалися в термін до 10 вересня 2009 р. укласти договір купівлі-продажу квартири, яка належала на праві власності відповідачу. При цьому він передав відповідачу в рахунок подальшої оплати нерухомості 10600 грн., однак у встановлений сторонами строк договір купівлі-продажу укладений не був з вини відповідача, який не надав довідку-характеристику з БТІ, без наявності якої укладення договору купівлі-продажу нерухомості неможливе. Тому відповідно до п. 10.2 Договору відповідач повинен повернути сплачений аванс (гарантійну суму) та сплатити штраф у такому ж розмірі, всього 21200 грн. Рішенням суду позов С. задоволено частково, стягнуто з відповідача сплачену позивачем гарантійну суму у розмірі 10600 грн. за попереднім договором купівлі-продажу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що укладений сторонами попередній договір є нікчемним, оскільки відповідно до вимог статей 635, 657 ЦК України попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням, так як попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Чи правильно вчинив суд? Чим розрізняються нікчемні та оспорювані правочини?

82. Ш. звернувся до суду з позовом до ВАТ “Житомирський консервний завод” про визнання договору купівлі-продажу будівлі заводського гаража дійсним на підставі п. 2
ст. 220 ЦК України. У позовній заяві вказував, що у зв’язку з відсутністю оформленої в установленому порядку технічної та іншої документації на нерухоме майно цього підприємства він з відповідачем у простій письмовій формі уклав договір купівлі-продажу окремої нежитлової будівлі – гаража, за яким перерахував на поточний рахунок відповідача повну вартість. Відповідач за цим договором зобов’язувався протягом року оформити відповідну технічну документацію та вчинити дії щодо нотаріального посвідчення зазначеного договору, однак фактично їх не вчиняв протягом уже більше двох років. Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено. У мотивувальній частині рішення суду було вказано, що правила ст. 220 ЦК України, на яку посилається позивач, не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов’язків.

Дайте оцінку рішенню суду. Чим розрізняються недійсні та неукладені правочини?

83. Л.М. звернувся до суду з позовом Р. про тлумачення заповіту, складеного померлою С. та посвідченого секретарем виконкому Рафалівської селищної ради. Позивачка наголошувала, що у заповіті спадкодавець С. зазначила, що “усе своє рухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, буде належати їй на день смерті, вона заповідає Л.М. та К.М. в рівних частках, а все своє рухоме майно – Р.”. Рішенням суду позов задоволено: визнано, що заповітом спадкодавець С. все своє нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, на випадок своєї смерті заповіла Л.М. та К.М. у рівних частках, а все своє рухоме майно – Р. Не погодившись із рішенням суду, Р. подала апеляційну скаргу, у якій просила його скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційний суд скаргу задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. У мотивувальній частині свого рішення апеляційний суд вказав, що згідно з правилами статей 213, 1256 ЦК України, приступаючи до тлумачення цього заповіту, місцевий суд в обов’язковому порядку зобов’язаний був перш за все виходити з однакового для всього змісту правочину (заповіту) значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів. Проте, визнаючи в ухваленому рішенні той факт, що С. насправді заповіла Л.М. та К.М. не все своє “рухоме майно” (як це зазначено спадкодавцем у заповіті), а все “нерухоме майно”, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому ст. 213 ЦК України повноважень, оскільки зміст поняття “рухоме майно” замінив поняттям “нерухоме майно”, чим фактично змінив сам заповіт. Виправлення ж помилок у правочині законом не віднесено до компетенції суду.

Дайте оцінку рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.

Тема 10. Підготовка справ, які виникають

у зв’язку із завданням шкоди,

до судового розгляду

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

2. Предмет доказування по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

3. Розподіл обов’язків по доказуванню.

4. Особливості розподілення обов’язків по доказуванню у справах про відшкодування шкоди.

5. Особливості суб’єктного складу осіб, які беруть участь у справах про відшкодування шкоди (матеріальної шкоди).

Спеціальний матеріал

Закон України №1105 від 23.09.1999 р. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійних захворювань, що викликали втрату працездатності”; Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”; Закон України № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р. “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”; Закон України “Про охорону праці”; Закон України “Про захист прав споживачів”; Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”; постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляд цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”; постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”; Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” (наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України №6/5/3/41 від 04.03.1996 р.)

Завдання

84. У жовтні 2008 р. до місцевого суду з позовом до державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” (далі – ДСП) про відшкодування моральної шкоди звернулася Андрієнко Р.Д. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 29 листопада 2005 р. вона, працюючи на посаді завскладом адміністративно-господарської частини ДСП, отримала виробничу травму. Незважаючи на це, з метою приховання факту отримання відповідної травми, адміністрація ДСП чинила всілякі перешкоди у складанні актів форми Н-1 та Н-5 (складені лише 30 вересня 2006 р.). Оскільки позивачка не могла своєчасно отримати висновок МСЕК про встановлення групи та причини інвалідності, вона із запізненням отримала одноразову допомогу. А за відсутності зазначених коштів вона не змогла своєчасно пройти медичне обстеження та лікування. На підставі ст. 1167 ЦК України Андрієнко Р.Д. просила суд стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн. Розглянувши справу, суд відмовив Андрієнко Р.Д. у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Питання стосовно відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Спеціальною нормою, яка передбачає можливість відшкодування моральної шкоди у трудових правовідносинах, є ст. 237-1 КЗпП України. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог. Отже, виходячи з принципу диспозитивності суд не може самостійно змінювати підставу позову. За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з підстав, зазначених позивачем та передбачених в ст. 1167 ЦК, задоволенню не підлягають.

Чи правомірні дії суду? Які факти необхідно встановити суду для вирішення цієї справи? Сладіть ухвалу попереднього судового засідання.

85. У травні 2006 р. Ігнатов С.А звернувся до місцевого суду з позовом до Паніна А.Н. про відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 4 липня 2005 р. відповідач, який керував автомобілем марки “Мерседес” за довіреністю, не обрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, унаслідок чого скоїв наїзд на його припаркований автомобіль марки “ІЖ 2717”, чим завдав йому матеріальної шкоди. Постановою суду від 27 липня 2005 р. Панін А.Н. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху у зазначеній ДТП.

Згідно з товарним чеком на ремонт автомобіля позивач витратив 2705 грн., з них на придбання необхідних запасних частин – 1140 грн. та 1565 грн. – на виконання робіт із ремонту пошкодженого автомобіля. Посилаючись на те, що страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування в сумі 1695 грн., позивач просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у сумі 1010 грн.”. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Семенова К.Т., який є власником автомобіля “Мерседес”, а Панін А.Н., заперечуючи розмір матеріальної шкоди, понесеної позивачем, наполягав на проведенні автотехничної експертизи.

Які дії по підготовці справи має здійснити суд? Визначте склад осіб, які братимуть участь у цій справі. Складіть ухвалу суду про залучення співвідповідача за згодою з позивачем. Складіть відповідну ухвалу суду про призначення судової експертизи.

86. У травні 2006 р. Онищенко В.К., в інтересах свого неповнолітнього сина Онищенка Р.А., звернулася до місцевого суду з позовом до Борисова А.С. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 26 серпня 2005 р. біля будинку № 23 по вул. Блюхера її сина вкусила собака відповідача бійцівської породи - бультер’єр, що вигулювалася без намордника. Її синові було нанесено рану брові лівого ока, у зв’язку з чим дитина була госпіталізована до хірургічного відділення лікарні невідкладної швидкої допомоги, де проходила курс лікування з 27 серпня 2005 р. по 2 вересня 2005 р. Після виписки з лікарні Онищенко Р.А. пройшов курс амбулаторного лікування. За час лікування позивачкою були витрачені кошти на медикаменти у сумі 2900 грн. та на посилене харчування у розмірі 1000 грн. Враховуючи викладене, Онищенко В.К. просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3900 грн. Крім того, позивачка вимагала відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., оскільки дитина в момент укусу собаки пережила стресовий стан, страх, переляк, у дитини з’явилося нервове смикання лівої брови, яке з часом посилюється, що потребує додаткового лікування у невропатолога.

Які дії має вчинити суддя на стадії провадження у справі до судового розгляду? Для встановлення факту наявності моральної шкоди складіть ухвалу суду про призначення судово-психологічної експертизи.

87. У січні 2008 р. до місцевого суду звернулася Ільїна Н.А. з позовом до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Приморському р-ні м. Одеси про перерахунок щомісячного відшкодування шкоди в зв’язку з отриманою травмою на виробництві. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що через отриману нею травму на виробництві рішенням МСЕК від 24 листопада 2004 р. вона була визнана інвалідом III групи з втратою 35% професійної працездатності, а відповідач призначив їй страхові платежі у розмірі 77,97 грн., які були розраховані з середньомісячної заробітної плати у розмірі 222,77 грн. З 1 березня 2008 р. їй призначене щомісячне відшкодування шкоди, яке складає 154,54 грн., з розрахунку 441,54 грн. середньомісячного заробітку. На думку Ільїної Н.А., розмір щомісячного відшкодування шкоди не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не вірно визначений її середньомісячний заробіток.

Визначте правові норми, які підлягають застосуванню судом при вирішенні цієї справи. Які процесуальні дії повинен вчинити суд по підготовці справи до судового розгляду? Складіть ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.

88. Пилипчук Ю.В. звернувся до місцевого суду з позовом до ДТГО “Південно-Західна залізниця” (далі – ДТГО) про збільшення розміру відшкодування шкоди та стягнення коштів на санаторно-курортне лікування. На обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що рішенням суду від 28 лютого 2006 р. з відповідача на його користь було стягнуто в рахунок відшкодування шкоди за ушкодження здоров’я втрачений заробіток та витрати на звичайний і побутовий догляд. Після винесення рішення за чинним законодавством ці виплати підлягають корегуванню і збільшенню в разі підвищення розмірів заробітної мінімальної плати. Такого корегування протягом останніх трьох років відповідач не проводив. Тому він просив, виходячи із розрахунку та збільшення його посадового окладу стягнути з відповідача невиплачені йому в період з 1 лютого 2006 р. до 1 лютого 2009 р. включно: на побутовий догляд – 1135 грн.; втрачений заробіток в сумі 8841 грн.; санаторно-курортне лікування – 15000 грн.

Які дії має вчинити суддя? Складіть запит суду до ДТГО про видачу довідки про заробітну плату позивача у випадку, коли у нього є складнощі з її наданням.

89. Холодов В.А. звернувся до суду із позовом до прокуратури Полтавської обл. та Державного казначейства України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 19 жовтня 1995 р. щодо нього було порушено кримінальну справу за ст. ст. 17, ч. 2 ст. 170,ч.1 ст. 194 КК України. З 19 березня 1996 р. по 19 жовтня 1996 р. він перебував під вартою, а згодом йому обрано підписку про невиїзд. 27 листопада 2003 р. апеляційним судом Полтавської обл. постановлено виправдовувальний вирок, який скасовано Верховним Судом України, та справу направлено на новий судовий розгляд. При повторному розгляді справи прокурор відмовився від обвинувачення, ухвалою суду від 6 травня 2006 р. кримінальна справа закрита на підставі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Посилаючись на психологічні страждання, ушкодження здоров’я та моральний тиск з боку правоохоронних органів протягом 11 років, Холодов В.А. просив суд стягнути з Державного казначейства України матеріальну шкоду у розмірі 3 456 744,49 грн. втраченого заробітку, втрачені відсотки по незаконно вилученим коштам в сумі 9 168,79 доларів США, 100 000 грн. витрат за відвідування прокуратури та судів та 5 832 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням суду від 30 жовтня 2007 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державного казначейства України на користь Холодов В.А. матеріальну шкоду в розмірі 7 870 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Визначте правові норми, які підлягають застосуванню судом при вирішенні цієї справи. Які дії має вчинити суддя при підготовці цієї справи до судового розгляду?

Тема 11 Підготовка справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

Питання для обговорення

1. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкт судового захисту.

2. Предмет доказування по справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

3. Сторони та треті особи у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

4. Судові рішення по справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

5. Судова практика розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Спеціальний матеріал

Закон України від 2.10.1992 р “Про інформацію”, Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р., Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.1993 р.; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації фізичної та юридичної особи”.
 

Завдання

90. До місцевого суду 15 вересня 2008 р. з позовом до Мосюк Є.М., газети “Вільне слово” та тижневика “Панорама” про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди звернувся Тіхоміров Д.Є. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 серпня 2005 р. під час прес-конференції, начальник обласного управління захисту прав споживачів Мосюк Є.М. поширила інформацію про те, що колишнім керівником цього управління, яким був позивач, залишаючи службу було вивезено частину меблів. Відповідна інформація була опублікована 6 вересня 2005 р. в газеті “Вільне слово” та в № 34 за 1 вересня 2005 р. в тижневику “Панорама”.

В позовній заяві Тіхоміров Д.Є. зазначив, що відповідна інформація є недостовірною, оскільки 25 червня 2005 р. при передачі ним справ та матеріальних цінностей першому заступнику Артемчуку В.О. недостачі та лишків матеріальних цінностей не виявлено. А меблі, які вивозилися з управління, є його приватною власністю. На думку позивача, поширенням таких відомостей принижена його честь, гідність, ділова репутація. У зв’язку з цим Тіхоміров Д.Є. вимагав від суду зобов’язати газету “Вільне слово” та тижневик “Панорама” спростувати поширену ними неправдиву інформацію відносно позивача, а також стягнуто з усіх відповідачів на його користь по 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У попередньому судовому засіданні представники газети “Вільне слово” та тижневика “Панорама” зазначили, що ці видання є неналежними відповідачами, оскільки розповсюджувачем інформації є начальник обласного управління захисту прав споживачів Мосюк Є.М. Суд не взяв до уваги доводи представників засобів інформації та своєю ухвалою призначив справу до судового розгляду, вручивши їм повістки. Розглянувши справу, суд задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Чи правомірні дії суду? Визначте склад осіб, які братимуть участь у даній справі. Хто повинен бути належним відповідачем по цій справі, якщо недостовірна інформація поширена в мережі Інтернет та на офіційному сайті Рівненського обласного управління захисту прав споживачів? Складіть ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.

91. У березні 2009 р. гр. Ш. звернулась до суду із позовом до управління сільського господарства і переробної промисловості Ковельської районної державної адміністрації про захист своєї честі, гідності та ділової репутації як директора ТОВ “С.”. У газеті “Вісті Ковельщини” надрукована стаття, в якій поширені відомості відносно роботи ТОВ “С”, що не відповідають дійсності і порочать її честь, гідність та ділову репутацію як директора товариства . Просила зобов’язати відповідачів спростувати ці відомості на сторінках газети “Вісті Ковельщини”.

Рішенням Ковельського міського суду Волинської обл. від 26.04.2009 позов Ш. задоволений.

У апеляційній скарзі управління сільського господарства і переробної промисловості Ковельської районної державної адміністрації Волинської обл. і Ковельська районна державна адміністрація просять скасувати зазначене рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Які порушення норм матеріального та процесуального права були допущені судом першої інстанції? Які процесуальні дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Визначте суб’єктний склад даної цивільної справи.

92. М. звернулася до суду з позовом до К. про захист своєї честі, гідності та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 18 серпня 2007 р. остання безпідставно почала ображати її нецензурною лайкою, викрикувала непристойні вирази щодо її професійних якостей як вчителя та звинуватила її в тому, що вона незаслужено є депутатом сільської ради. При цьому вона кидала по ній молотком, кричала на неї та погрожувала розправою.

Цими діями відповідачка образила її, розповсюдила про неї неправдиві відомості, заплямувала її честь та гідність та завдала їй моральної шкоди, тому що це відбувалося у присутності мешканців села, неповнолітніх дітей, які є учнями школи у якій вона працює вчителем.

У школі, де вона працює, ця подія стала предметом обговорення у колі як вчителів, так і учнів, що завдало їй неприємностей та розладу здоров’я. Вона змушена була звертатися до сільської ради, але і там не змогли приборкати відповідачку . Все це порушило звичний порядок її життя, примусило її хвилюватися, відчувати незаслужене почуття сорому та безпорадності. Завдану їй діями К. моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн.

Визначте які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

93. П. звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди. Підставою для звернення до суду став той факт, що 28 лютого 2008 р. при розгляді справи за позовом ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” до Р. про розірвання договору в засіданні Дарницького районного суду м. Києва відповідачка поширила щодо позивачки інформацію, що не відповідає дійсності та порочить її. Інформація була поширена у присутності судді А., секретаря М., представника відповідача Л. та певної кількості працівників ЗАТ, присутніх у судовому засіданні. Неправдиві відомості були занесені до протоколу судового засідання.

18 грудня 2008 р. Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 227 ЦПК.

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України ухвали Дарницького району м. Києва від 18 грудня 2008 р. та судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 17 січня 2009 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Визначте які дії можуть бути вчинені при підготовці справи до судового розгляду. Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

94. У червні 2006 р. К. звернувся із позовом до газети “Обухівський край”, Л. та М. про спростування відомостей, що порочать честь, гідність, ділову репутацію, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 23 травня 2008 р. у випуску газети “Обухівський край” №2 була надрукована стаття, в якій С., даючи інтерв’ю кореспонденту газети Л., зазначила, що модель місцевого самоврядування у м. Українка на чолі з позивачем з 2005 р. має усі ознаки злочинного угрупування. Висловлювання відповідачки К. вважав недостовірними та такими, що порушувало його честь, гідність та ділову репутацію.

Під час попереднього засідання С. звернулася із зустрічним позовом до К. про спростування відомостей, що порочать честь, гідність, ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що підстав для вибачення та спростування інформації нема, оскільки в газеті “Обухівський край” № 2 була надрукована стаття, в якій останній реалізував своє право на відповідь, у такий спосіб відновив свою честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, в наведеній статті К., зловживаючи правом на відповідь та перевищуючи межі цього способу захисту цивільного права, безпідставно звинуватив її в тому, що вона в своєму інтерв’ю нібито озвучила генеральну ідею усіляких ініціативних груп, асоціацій, громадських груп, що в останні роки заявили про свої наміри відстоювати інтереси жителів України.

Вважала висловлювання К. недостовірними та такими, що порушували її честь, гідність та ділову репутацію.

Які умови прийняття зустрічного позову? Чи дотримано процесуального порядку подачі зустрічної позовної вимоги? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

Тема 12. Підготовка справ, які виникають зі

спадкових правовідносин

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають з спадкових правовідносин.

2. Предмет судового захисту у справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

3. Докази по справах, які виникають з спадкових правовідносин.

4. Коло осіб у справах, які виникають з спадкових правовідносин.

5. Судові рішення за результатами розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

6. Судова практика розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”, постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”.
 

Завдання

95. У грудні 2008 р. С. звернулася в суд із позовом до П.В. та Києво-Святошинської нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 квітня 2008 р. на ім’я П.В., з тих підстав, що він не мав права на спадщину. Позивачка посилалась на те, що після смерті брата відповідача спадщину прийняла її тітка П.Г., яку вона, С., доглядала до смерті, понесла витрати на її поховання, а тому має право на спадщину. Спадкове майно складається з 1/3 будинку в м.Боярці та рухомого майна, яке відповідач привласнив. Крім того, С.просила стягнути з П.В. 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням від 23 червня 2009 р. позовні вимоги С. задоволено частково, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою 11 квітня 2008 р. на ім’я П.В., визнано недійсним, а в решті позовних вимог відмовлено.

Чи правильно визначений суб’єктний склад цивільної справи? Які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду.

96. У листопаді 2009 р. Коркова Р.П. звернулася до суду із позовом до районної ДПІ та 10-ї нотаріальної контори про відновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом. Позов мотивувала тим, що 20 вересня 2008 р. померла її тітка Воронова С.І.., після якої залишилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири. Зазначену квартиру померла заповідала своєму онуку Шубіну І.Ю., який спадщину не прийняв. У зв’язку з тим, що інших спадкоємців у Воронової С.І. немає, 15 жовтня 2009 р. позивачка звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом, 10-ї нотаріальної контори, відмовлено Корковій Р.П. у вчиненні відповідних дій, оскільки строк для прийняття спадщини нею пропущений, та роз’яснено, що вона може звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням суду позов Коркової Р.П до ДПІ та 10-ї нотаріальної контори про відновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом задоволено частково. Встановлено додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті Воронової С.І., протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадщину відмовлено.

Чи правомірні дії суду? Визначте склад осіб, які братимуть участь у даній справі. Які процесуальні дії повинен вчинити суддя по підготовці цієї справи до судового розгляду? Складіть ухвалу суду про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору в разі, якщо відповідачем у позовній заяві буде вказане лише ДП.

97. У лютому 2009 р. Р. З.С. звернулася до суду з позовом до Р.К.М. про визнання права власності на житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 26 червня 1919 р. Р. Ф. Ф. та Р.У.М. купили будинок в м. Харкові по вул. Амурській буд. 9, про що свідчить “Главная выпись из крепостного Харьковского нотариального архива книги по Харьковскому уезду за 1919 г. № 2 часть 1, Страница 38, 9 №95”.

Відповідно до присуду народного суду м. Харкова від 19.11. 1927 р. встановлений факт переходу спадку житлового будинку с надвірними будівлями по вул..Амурській, 9 до гр.. Р. У. М., Р.Ф.Ф., Р.М.Ф., Р.Є.Ф., І. А. Ф. та А.Н.Ф. в рівних долях кожному.

Після смерті у 1938 р. Р. Ф. Ф. та смерті у 1940 р. Р. У. М. цей будинок успадкували їх діти: Р. М. Ф. помер 29.01.1970 (актовий запис про смерть №880), Р. Є. Ф. (померла 29.10.1992 р. – актовий запис про смерть №15007), Р.Є.Ф (померла у 1983 р. – документів та актових записів про смерть в архівних документах не збереглося) та А. Н. Ф. (померла у 1953 р. документів та актових записів про смерть в архівних документах не збереглося).

Після смерті 29.01.1970 р. Р. М. Ф. (актовий запис про смерть №880), його спадкоємцями були сини Р. Л. М. та Р. К. М.. На момент смерті Р.М.Ф проживали разом з ним і були прописані за адресою м. Харків, вул.. Амурська, 9 його син Р. Л. М. та дружина Р.З.С (позивач по справі). Другий син Р. К.М. за вказаною адресою не був прописаний та не проживав.

24.02.1999 р. помер Р.Л. М. На день смерті разом з ним проживала та була прописана його дружина Р. З. С.

Які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Визначте коло юридичних фактів які входять до предмета доказування по даній справі.

98. У вересні 2009 р. А.С. звернувся до суду з позовом до В. про визнання заповіту недійсним. Позов обґрунтував тим, що у червні 2009 р. помер його батько С., залишивши заповіт від 2 листопада 2008 р., яким заповів В. земельну ділянку розміром 0,25 га, розташовану в с. Княжичі Києво-Святошинського району по вул. Загородній. Указаний заповіт позивач вважає недійсним, оскільки на час його укладення його батько не міг керувати своїми діями і розуміти їх значення, оскільки мав вік 78 років, отримав контузію під час Великої Вітчизняної війни, був інвалідом першої групи, зловживав спиртними напоями. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання.

Які підготовчі дії має вчинити суддя по цій справі?Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

99. У жовтні 2008 р. О. звернулася до суду з позовом до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, третя особа – Л., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її бабусі Р., яка померла у червні 2003 р. Зазначала, що вона не проживала разом із спадкодавцем, строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини закінчився у грудні 2003 р., але цей строк нею пропущено з поважних причин у зв’язку з тим, що на час смерті бабусі їй не було відомо про відкриття спадщини на ½ частини квартири, оскільки її ніхто про це не повідомив; вона вважала, що вся квартира належить на праві власності сину бабусі (який є дядьком позивачки), і дізналася про наявність спадщини лише після смерті останнього, яка настала в квітні 2008 р. Оскільки її сестра Л. відмовилася дати згоду на подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, позивачка просила суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання.

Вирішіть питання про склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Який матеріальний закон підлягає застосуванню судом у цій справі?Складіть відповідну ухвалу.

100. Ш. звернувся до Житомирського районного суду з позовом до Сингурівської сільської ради з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на недобудований житловий будинок у с. Сінгури Житомирського району по вул. Новоселів, 162, який залишився після смерті його матері Ш.З. У позовній заяві вказував, що інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, він право власності на частину спадкового майна (квартиру у м. Житомирі) оформив, але не має змоги оформити спадщину на зазначений будинок через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на нього. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя вказав позивачу на необхідність надання суду доказів неможливості оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку.

Якими доказами може підтверджуватися факт неможливості оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку, і чи відповідає вимога суду щодо надання таких доказів положенням закону? Визначте предмет доказування та склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Чи потрібно залучати нотаріуса до участі у справі? Які підготовчі дії має вчинити суддя? Як має бути вирішено питання про розподіл судових витрат у цій справі в разі задоволення позову?

Тема 13. Підготовка справ, які виникають

із земельних правовідносин

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають із земельних правовідносин.

2. Органи по розгляду земельних спорів.

3. Предмет судового захисту у справах, які виникають із земельних правовідносин.

4. Юрисдикція цивільних, господарських та адміністративних судів по розгляду земельних спорів.

5. Судові рішення за результатами розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

6. Судова практика розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

Спеціальний матеріал

Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.1992 р. № 2114-XII, Закон України “Про оренду землі” від 06.10.1998 р., ст. 3 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10.11.1994 р. № 666/94, Указ Президента України “Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям” від 08.08.1995 р. № 720/95, Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999 р. № 1529/99, Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” від 2 лютого 2002 р. № 92/2002, постанова КМ України “Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” від 25.12.1998 р. № 2073, постанова КМ України “Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)” від 24.01.2000 р. № 119, Постанова Верховної Ради України “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” 13.03.1992 р. № 2200-XII; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. № 7, лист Верховного Суду України “Практика розгляду земельних спорів” від 01.09.2003 р., лист Верховного Суду України “Щодо розгляду земельних спорів” від 29.10.2008 р. № 19-3767/0/8-08.

Завдання

101. До місцевого суду надійшла позовна заява К. до районного відділу земельних ресурсів та ліквідаційної комісії колективного сільськогосподарського підприємства з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування і видачу сертифіката на право володіння земельною часткою (паєм). Позивач зазначав, що його мати була членом КСП і внесена у списки, додані до державних актів на право колективної власності на землю, однак не встигла отримати земельний сертифікат, оскільки померла до його видачі. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суд своєю ухвалою провів заміну первісних відповідачів, яких він вважав неналежними, на належних – районну державну адміністрацію та місцеву раду.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Хто може бути позивачем та відповідачем у справах про видачу сертифіката на право володіння земельною часткою (паєм)? Чи вплине на вирішення справи встановлення судом того факту, що (1) списки осіб, які мали право на одержання права на земельну частку (пай), були складені вже після смерті матері К. і її прізвище у вказаному списку було відсутнє; (2) померла була не членом КСП, а перебувала з ним у трудових відносинах на підставі трудового договору, про що є запис у трудовій книжці; (3) членство в КСП у померлої виникло після видачі цьому господарству державного акта про право колективної власності на землю? Складіть ухвалу про заміну відповідача.

102. Ж. звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства “Першотравневе” про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), укладеного з її матір’ю як власницею цієї частки, посилаючись на те, що вона як спадкоємець на майно матері не бажає продовжувати дію цієї угоди, оскільки відповідач сплачує низьку орендну плату (1 % від вартості земельної частки), а також просить зобов’язати виділити земельну частку (пай) в натурі. Позивачка вказувала, що її матері на підставі одержаного в установленому порядку сертифіката належить земельна ділянка розміром 8,74 га (в умовних кадастрових гектарах) вартістю 22305 грн, яка увійшла в земельну ділянку, що була виділена в натурі єдиним масивом групі власників земельних часток (паїв) з метою надання цієї ділянки в оренду вказаному сільськогосподарському підприємству. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте предмет доказування та коло доказів, які мають бути досліджені по цій справі? Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

103. С. та Н. звернулися до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таверівське” про стягнення плати за користування земельною часткою (паєм) та спонукання до укладення договору оренди. Позивачі зазначали, що земельні частки позивачів знаходяться в єдиному масиві спільної земельної ділянки, яка відповідно до кадастрового плану знаходиться у фактичному користуванні відповідача. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У цьому засіданні суддя запропонував позивачу визначити правові підстави позову, оскільки жодних таких підстав у позовній заяві зазначено не було, і оголосив перерву у попередньому судовому засіданні. Враховуючи той факт, що позивач зазначеної вимоги в наданий судом строк не виконав, суддя своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте які обставини має довести кожна сторона по цій справі. Складіть ухвалу, яку має постановити суддя в разі необхідності перенесення вчинення певних процесуальних дій на інший час чи дату.

104. У вересні 2009 р. Ш. звернулася до суду з позовом до Г. про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 2001 р. перебувала з Г. у зареєстрованому шлюбі, підчас якого було набуте майно, зокрема земельна ділянка, яку відповідач приватизував на своє ім’я. Вважаючи, що вказана земельна ділянка є спільним майном подружжя, Ш. просила поділити її, відступивши від рівності часток, і виділити їй 0,07 га, а відповідачу 0,04 га. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У відповіді на позовну заяву відповідач вказував, що земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя. У зв’язку з цим у задоволенні позову він просив відмовити. Рішенням суду позов було задоволено частково, здійснено поділ спірної земельної ділянки в рівних частках. Відповідач на зазначене рішення подав апеляційну скаргу.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте правовий статус земельних ділянок, одержаних громадянами для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва. Яке рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть це рішення.

105. У грудні 2008 р. Т. звернувся з позовом до С., Р. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. У позовній заяві посилався на те, що рішенням Київської міської ради від 5 липня 2001 р. йому була виділена земельна ділянка розміром 0,09 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі якого були встановлені межі земельної ділянки в натурі. Надалі з’ясувалось, що на земельній ділянці, яка надана позивачу, були розташовані будівлі С. та прибудови Р. Позивач просив зобов’язати їх знести встановлений паркан, повернути зайняту частину виділеної йому земельної ділянки та знести розташовані на ній тимчасові будівлі: гараж, сарай, вигрібну яму, частину веранди, і не чинити перешкод у встановленні паркану по межі. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. До початку проведення попереднього судового засідання відповідачі С. та Р. звернулись із зустрічним позовом до Т. і Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення міської ради про надання Т. земельної ділянки, державного акта на право власності на цю ділянку та усунення перешкод у користуванні вигрібною ямою, гаражем, сараєм, верандою та парканом.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть відповідну ухвалу.

106. У жовтні 2009 р. Київський природоохоронний прокурор в інтересах Київської міської ради та Державного підприємства “Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” звернувся до суду з позовом до З. про визнання самочинним будівництва, знесення та повернення незаконно зайнятої земельної ділянки № 53 у Солом’янському районі м. Києва (мікрорайон Жуляни) та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан. Зазначив, що відповідно до ст. 116 ЗК підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, але відповідачу земельна ділянка ні у власність, ні в оренду у встановленому порядку не надавалась, він самовільно зайняв земельну ділянку та розпочав будівництво. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, однак на попередньому судовому засіданні суд дійшов висновку, що прокурор необґрунтовано звернувся до суду з позовом на захист інтересів інших осіб, які можуть самостійно звернутися з таким позовом, і своєю ухвалою залишив позовну заяву прокурора без розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі з урахуванням правильного рішення.

107. А. звернувся до суду з позовом до Б. про визначення порядку користування земельною ділянкою та розподіл домоволодіння. Позивач вказував, що право спільної часткової власності по ½ частині домоволодіння належить йому і відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Реальний розподіл домоволодіння не проводився, порядок користування земельною ділянкою не визначався. У попередньому судовому засіданні суддя за власною ініціативою призначив судово-тех-нічну експертизу, на вирішення якої поставив такі питання: 1) чи можливо з технічної точки зору поділити будинок в натурі у відповідності до розміру частки кожного із співвласників (якщо поділ будинку неможливий, то зазначити чому саме)?; 2) які варіанти поділу будинку з технічної точки зору можливі?; 3) якщо поділ будинку з технічної точки зору можливий з незначним відступом від ідеальних часток, то вказати ці варіанти, розрахунки компенсації, варіанти перерозподілу часток у власності; 4) якщо поділ будинку неможливий, то надати варіанти порядку користування будинком, надвірними будівлями; 5) які конкретно роботи потрібно буде виконати по переобладнанню будинку і які матеріальні витрати на це по кожному з наданих варіантів слід буде затратити, з ким слід узгодити ці переобладнання?; 6) які можливі варіанти поділу земельної ділянки у відповідності з частками у праві власності і за фактичним користуванням? Оплату за проведення експертизи судом покладено на позивача.

Дайте оцінку діям судді. Складіть відповідну ухвалу

Тема 14. Підготовка справ окремого

провадження

Питання для обговорення

1. Система справ окремого провадження.

2. Об’єкт судового захисту та предмет судового розгляду у справах окремого провадження.

3. Особливості та спеціальні правила підготовки справ окремого провадження.

4. Заінтересовані особи в окремому провадженні.

5. Предмет доказування по справах окремого провадження.

6. Докази та експертизи у справах окремого провадження.

7. Участь прокурора та органів державної влади та місцевого самоврядування у справах окремого провадження.

8. Рішення по справах окремого провадження.

Спеціальний матеріал

Закон України від 18.06.1991 “Про цінні папери та фондову біржу”, Закон України від 24.02.1994 “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Закон України від 12.12.1991 “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”; Закон України від 06.04.2000 р. “Про захист населення від інфекційних хвороб”; Закон України від 05.07.2001 “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”; постанову Кабінету Міністрів України №775 від 20.07.1996 р. “Про затвердження порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземцям і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів”, постанову Кабінету Міністрів України №775 від 28.08.2003 р. “Про порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення”, постанову Кабінету Міністрів України №1348 від 12.09.2002 р. “Про порядок виявлення, профілактики, в тому числі лікування туберкульозу серед мігрантів”, розпорядження Кабінету Міністрів України №175-р від 29.03.2006 р. “Про затвердження комплексу заходів щодо боротьби з епідемією туберкульозу на 2006 рік”; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.1972 р. “Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”; постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2007 р. “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”, постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.

Завдання

108. Ухвалою суду від 11 грудня 2008 р. було відкрито провадження у справі за заявою А., зацікавлена особа – Лозівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та призначено попереднє судове засіданні на 15 січня 2009 р. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував заявнику і заінтересованій особі укласти мирову угоду чи передати справу на розгляд третейському суду. Оскільки зазначені особи не виявили бажання це зробити, суддя вирішив, що підготовчі дії завершено і постановив ухвалу про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 4 лютого 2009 р.

Проаналізуйте наведену ухвалу і дайте відповідь, які помилки допущено судом. Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

109. Р. звернулась до суду з заявою про визнання недійсним сертифікату на пред’явника та відновлення права на втрачений цінний папір, вказуючи на те, що оригінал сертифікату та договір грошового вкладу, укладеного між нею та Чернігівською філією ВАТ Банку “Біг Енергія” від 11.09.2006 р. втрачено, а також просила постановити ухвалу про заборону здійснювати будь-які операції за втраченим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника від 11.09.2006 р. серії ДС2 № 004332. Ухвалою місцевого суду Деснянського району м. Чернігова 26 вересня 2009 р. відкрито провадження у справі. Цією ухвалою також заборонено здійснювати будь-які операції за втраченим ощадним сертифікатом ВАТ Банку “Біг Енергія” та зобов’язано зробити публікацію про виклик держателя втраченого ощадного сертифікату до суду. Через три місяці після виходу відповідної публікації суддя постановив ухвалу про призначення справи до розгляду.

Дайте оцінку діям суду. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі.

110. У січня 2008 р. Зарубіна Р.В. звернулася до місцевого суду з заявою про визнання свого сина Зарубіна Е.С. недієздатним. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що з 1 червня 2007 р. її син є інвалідом ІІ групи, внаслідок психічного захворювання з діагнозом “шизофренія, параноїдна форма, безперервно прогресуючий перебіг”. У зв’язку з хворобою він не може розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребує опіки. Крім того, в умовах сім’ї неможливо надати йому необхідну медичну допомогу, оскільки він веде себе неадекватно, намагається чинити дії щодо знищення та пошкодження майна, а також може завдати шкоду собі та оточуючим. Тому його необхідно помістити в будинок-інтернат для осіб з психічними розладами здоров’я. У ході попереднього засідання суд, за відсутності клопотання заявниці, постановив ухвалу про призначення судово-психологічної експертизи. Інших підготовчих дій по справі судом не здійснювалося.

Дайте правову оцінку діям суду. Чи усі підготовчі дії проведені судом по цій справі? Який вид експертизи слід проводити у даному випадку? Складіть ухвалу суду про призначення відповідної експертизи.

111. Психоневрологічний інтернат звернувся до місцевого суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності Осипова А.Н., якого 12 липня 2009 р. визнано недієздатним. Згідно з висновком головного лікаря психоневрологічного інтернату, де проживає Осипов А.Н. з 10 вересня 2007 р., має місце поліпшення його психічного стану, а наявний психічний розлад цілком не виключає його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак суттєво обмежує цю здатність. У зв’язку з цим представник заявника, директор психоневрологічного інтернату, просив визнати недієздатного Осипова А.Н. обмежено дієздатним, зняти встановлену над ним опіку та призначити Зуєву М.А. піклувальником. Проаналізувавши доводи заявника та вищевказаний висновок головного лікаря суд прийшов до висновку, що проводити підготовці дії не потрібно та постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте правову оцінку діям суду. Складіть ухвалу суду про призначення судово-психіатричної експертизи.

112. У липні 2009 р. громадяни Італії А.Г. і Н.Г. звернулися до Немирівського районного суду із заявою про усиновлення малолітньої К., 2001 р.н. У заяві зазначили, що вони є подружжям з 1980 р., перебувають на обліку кандидатів в усиновителі в Департаменті з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за № Д-03100 від 19 листопада 2008 р. Звернення заявників продиктовано бажанням мати ще одну дитину, яка у них була, але втрачена за трагічних обставин, а усиновлювана дитина нагадує їм про їх доньку, маючи темне волосся, темний колір очей, смаглявий колір шкіри, зовнішню схожість з усиновителями. Заявники також зазначали, що відповідно до направлення Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 15 грудня 2008 р. офіційно познайомилися з дитиною в присутності представника Служби у справах дітей Немирівської районної держадміністрації; батьки К. за рішенням суду позбавлені батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей, зокрема відносно і К. З листопада 2004 р. К. є вихованкою Брацлавської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів (гімназія для дітей-сиріт). Вона має ще трьох сестер, теж вихованок цього ж закладу і двох братів, що вже навчаються: один – у Вінницькому державному педуніверситеті, а другий – в ПТУ. Заявники зазначали, що дитина неодноразово перебувала на оздоровленні у їх родині під час канікул; за своїм матеріальним становищем і станом здоров’я вони в змозі гарантувати дівчинці умови для її зростання, розвитку та навчання. Ухвалою від 15 липня 2009 р. суд відкрив провадження у справі та призначив попереднє судове засідання на 20 липня 2009 р.

Дайте оцінку діям судді. Які підготовчі дії здійснюються судом у справах про усиновлення? Визначте суб’єктний склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

113. Громадяни Італії Л.Р. та В.Р. звернулися до Тетіївського районного суду Київської обл. з заявою про усиновлення неповнолітнього вихованця Тетіївського дитячого будинку Ц. У заяві вказали, що вони перебувають на обліку осіб, які бажають усиновити дитину в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, Молоді та спорту як кандидати за № 32. Згідно з направленням Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту № 66 їм була надана можливість для знайомства та встановлення контакту з дитиною Ц. 1999 р. народження. Дитина їм сподобалась, і вони висловили бажання усиновити. Батьки дитини спочатку були позбавлені батьківських прав, а потім померли, в зв’язку з чим хлопчик з 23.12.2001 р. був направлений до Тетіївського дитячого будинку Київської обл., де виховується по теперішній час. Громадяни України не виявили бажання усиновити неповнолітню дитину або взяти її під опіку.

Заявники зазначали, що вони познайомилися з документами на дитину та з медичним висновком про стан її здоров’я, а також познайомились із нею особисто, встановили контакт з дитиною і виявили бажання стати батьками хлопчика. Вказували, що у них є всі необхідні умови для утримання та виховання дитини, яку усиновляють: можуть забезпечити усиновленому стабільні та гармонійні умови життя та розвитку. Житлово-побутові умови, стан здоров’я та матеріальне забезпечення дозволяють їм утримувати, виховувати та навчати усиновленого і забезпечити його всім необхідним. Заявники просили суд винести рішення про усиновлення ними неповнолітнього вихованця Тетіївського дитячого будинку Ц., який народився 1999 р. в м. Тетіїв Київської обл. і зареєстрований відділом реєстрації цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської обл., актовий запис про народження дитини № 276/99, свідоцтво про народження дитини № 23674 та внести відповідні зміни до актового запису про народження усиновленого.

Під час підготовки справи до розгляду, суд залучив до участі у справі представника Тетіївського дитячого будинку Київської обл., представника Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та представника комісії опіки та піклування Тетіївської районної державної адміністрації Київської обл.

Чи відповідають закону дії суду? Чи всі особи, які повинні брати участь у розгляді справи, були залучені судом? Складіть мотивовану ухвалу про призначення справи до розгляду.

114. Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду із заявою про розкриття банківської таємниці Закарпатською філією АБ “Брокбізнесбанк”, ВАТ КБ “Надра”, ТОВ КБ “Коопінвестбанк”, Закарпатським РУ Приватбанку і Закарпатською філією ВАТ “Електронбанк”, які знаходяться у м. Свалява, щодо операцій фізичної особи – підприємця К. Ухвалою від 8 лютого 2009 р. суддя Свалявського районного суду Закарпатської обл. відкрив провадження у цій справі, призначив закрите попереднє судове засідання на 12 лютого 2007 р., викликав на закрите попереднє судове засідання представників податкового органу, суб’єкта господарювання та зазначених банків, запропонувавши останнім подати до суду письмові заперечення проти заяви та докази, якими вони обґрунтовуються.

Дайте оцінку діям судді. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі з урахуванням правильного рішення.

115. Лікар-психіатр Первомайської психоневрологічної лікарні звернувся до суду із заявою про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому Т. У заяві вказав, що Т. перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1996 р. з діагнозом приступоподібна прогредієнтна шизофренія, афективно-бредовий напад, стенічна аутизація, є інвалідом II групи, лікувався стаціонарно 15 разів. Хворий агресивний до дружини та дітей, погрожує їм розправою, виганяє із квартири, спалив одяг та речі, виніс на смітник дитячі іграшки, викидає із вікон меблі, є небезпечним для оточуючих. Після отримання заяви суд залучив як заінтересованих осіб Т. і його дружину К., районного прокурора та представника органу опіки та піклування.

В якому порядку розглядаються справи про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку? Які особи повинні брати участь у розгляді таких справ? Чи повинен суд вчиняти якісь підготовчі дії до призначення до розгляду справ цієї категорії? Складіть відповідну ухвалу.

116. До Чугуївського міського суду Харківської обл. звернувся виконавчий комітет Чугуївської міської ради із заявою про передачу безхазяйного майна у комунальну власність. Заявник посилався на те, що приміщення колишньої майстерні по ремонту вагів, яка розташована за адресою: м. Чугуїв, вул. Жадановського, 7-И, більше 10 років ніким не використовується, знаходиться в аварійному стані, власник спірного приміщення відсутній. Судом 18.04.2009 р. ухвалено рішення про задоволення заяви.

З апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувся генеральний директор державного підприємства “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”. У скарзі він зазначив, що суд не з’ясував, чи є нерухоме майно безхазяйною річчю, як того вимагає
ст. 355 ЦК України, а між тим згідно акту-передачі основних фондів від 31.03.2004 р. приміщення майстерні знаходиться на балансі ДП “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, однак до участі у розгляді справи це підприємство залучено не було. Як вбачається із матеріалів справи, заява виконкому Чугуївської міської ради про передачу безхазяйного майна у комунальну власність надійшла до суду 18.04.2009 р. (а.с. 2), у цей же день провадження по справі було відкрито, проведено попереднє судове засідання і прийнято судове рішення по суті заявлених вимог (а.с. 1, 8, 9), тобто рішення суду постановлено у день надходження справи до суду.

Який порядок реєстрації безхазяйної нерухомої речі встановлено чинним законодавством? Які обставини повинні бути викладені у заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність? Чи повинен суд до призначення справи до розгляду перевіряти ці обставини? Проаналізуйте умови задачі та складіть відповідну ухвалу апеляційного суду.

117. Опікунська рада при Степовій сільській раді Роздільнянського р-ну Одеської обл. звернулася до суду із заявою про надання повної цивільної дієздатності неповнолітній З.. Заявник посилався на те, що З. у віці 14 років народила доньку, яку зареєструвала в органах РАЦС та згідно з актовим записом цивільного стану записана її матір’ю. Для того, щоб самостійно виховувати доньку, влаштувати її у дитячий садок та працевлаштуватись, З. необхідна повна цивільна дієздатність. Суд відкрив провадження у справі та ухвалою залучив як заінтересованих осіб батьків З.

В якому порядку відповідно до закону неповнолітній особі може бути надано повну цивільну дієздатність? Якими обставинами обумовлено можливість вирішення питання щодо емансипації у судовому порядку? Які особи повинні брати участь при розгляді справ цієї категорії?Складіть відповідну ухвалу.

118. У грудні 2009 р. неповнолітня Х. звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із заявою про надання їй права на шлюб, посилаючись на те, що у віці 13 років народила доньку. На даний час їй виповнилося 14 років, вона бажає укласти шлюб із батьком дитини М. та спільно із ним виховувати дитину. Батьки заявниці проти укладення шлюбу не заперечують. Суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду. У судове засідання судом викликано як законного представника – матір заявниці Ч., як заінтересованих осіб – М., представника Ради опіки та піклування Орджонікідзевського р-ну м. Харкова та представника РАЦС Орджонікідзевського р-ну м. Харкова.

Чи повинен був суд перед призначенням справи до розгляду провести підготовчі дії? У якому порядку відповідно до законодавства може бути вирішено питання про надання особі, яка не досягла шлюбного віку, права на шлюб? За яких умов зазначене питання вирішується у судовому порядку? Складіть ухвалу, яку відповідно до умов задачі, повинен постановити суд.

119. У березні 2009 р. прокурор Снігурівського р-ну Миколаївської обл. в інтересах Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру звернувся до суду з заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу Ж. У заяві вказав, що ОСОБА Ж. страждає на хронічний десимінований туберкульоз легень відкритої форми, перебуває на диспансерному обліку у Снігурівській ЦРЛ, але злісно ухиляється від лікування та є постійним джерелом розповсюдження туберкульозу серед населення, становлячи загрозу для суспільства. Прокурор просив суд ухвалити рішення про обов’язкову госпіталізацію Ж. до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру на строк до 3-х місяців.

Хто може звернутись до суду із заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу? В якому порядку розглядаються судом справи зазначеної категорії?

120. Сакський міжрайонний прокурор в інтересах А.П. звернувся до суду із заявою про оголошення померлою його дружини О.П. Заява мотивована тим, що А.П. із О.П. перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.12.1991 р. та проживали разом. 19.01.2001 р. О.П., яка зловживала спиртними напоями, пішла з дому, і з того часу місце її мешкання невідоме. У зв’язку з цим з 19.01.2001 р. вона була оголошена в розшук, але місце її перебування не виявлено до теперішнього часу. На підтвердження цих обставин до заяви додано розшукову справу № 854, заведену 22.01.2001 р. Сакським МРВ ГУ МВС України в АРК. Встановлення цього факту необхідне А.П. для розірвання шлюбу. Представник відділу РАЦС Сакського МРУЮ МЮУ в АРК., який є заінтересованою особою у справі, проти задоволення заяви не заперечувала, про що подала письмову заяву та просила слухати справу за її відсутності.

Хто може звернутись до суду із заявою про оголошення особи померлою? Які обставини необхідно вказати у заяві та якими доказами потрібно їх обґрунтувати? Чи повинен суд після відкриття провадження у справі вчиняти підготовку справи до судового розгляду? Складіть ухвалу, яку повинен постановити суд.

121. У січні 2009 р. до Христинівського районного суду Черкаської обл. і в інтересах держави в особі виконавчого комітету Христинівської міськради звернувся прокурор із заявою про визнання спадщини відумерлою. В заяві прокурор вказав, що у січні 1998 р. померла Ч., після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3, 28 га вартістю 46665 грн. Спадкоємців у покійної немає, ніхто протягом 10-ти років із заявою про прийняття спадщини не звертався. Відповідно до ст. 1277 ЦК України прокурор просив визнати спадщину відумерлою, а також вказав, що оскільки виконавчий комітет є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади і приймає від її імені рішення, тобто діє від імені народу України як джерела влади у державі, це є підставою для звернення прокурора із заявою в інтересах держави.

Суд відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду та розглянув її за участю прокурора Христинівського р-ну, задовольнивши заяву та ухваливши рішення про визнання спадкового майна Ч. відумерлим та передання земельної ділянки у власність територіальної громади.

Проаналізуйте дії суду. У якому порядку розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою? Яку ухвалу відповідно до умов задачі повинен постановити суд? Складіть цю ухвалу.

122.У серпні 2009 р. З. звернувся до суду із заявою про оголошення В. померлим. У заяві зазначив, що його брат В. у лютому 2009р. перебував на відпочинку у Туреччині. Повертаючись з екскурсії, автобус, у якому знаходився В., по дорозі до м. Бодрум зірвався у прірву, і з того часу відомостей про пасажирів автобуса немає. Заявник просив суд забезпечити докази шляхом допиту С. та М., які у той час перебували у Туреччині та проживали в тому ж готелі, що і В. та бачили, як він сідав у автобус. Оскільки 20.08.2009 р. С. та М. відбувають у довгострокове відрядження до Сирії, заявник просив задовольнити його заяву.

Як повинен діяти суд? Складіть відповідну ухвалу.

6. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ”

1. Провадження у справі до судового розгляду у системі цивільного процесу.

2. Загальні положення провадження у справі до судового розгляду.

3. Процесуальна форма провадження у справі до судового розгляду.

4. Реалізація завдань цивільного судочинства у провадженні по справі до судового розгляду.

5. Принципи цивільного процесуального права у провадженні по справі до судового розгляду.

6. Прояв принципу диспозитивності та змагальності у провадженні по справі до судового розгляду справи.

7. Співвідношення до судового розгляду з судовим розглядом цивільної справи.

8. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р.“Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду.”

9. Суб’єкти провадження у справі до судового розгляду.

10. Процесуальний порядок залучення співучасників.

11. Залучення до справи правонаступників.

12. Процесуальний порядок здійснення стадії до судового розгляду.

13. Акти суду у провадженні по справі до судового розгляду.

14. Процесуальний порядок вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

15. Залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору до справи.

16. Участь прокурора на стадії до судового розгляду справи.

17. Участь органів та осіб, яким за законом надано право захищати права та інтереси інших осіб.

18. Попереднє судове засідання у до судовому розгляді справи.

19. Предмет доказування.

20. Фіксування попереднього судового засідання.

21. Процесуальний порядок відмови позивача від позову на стадії до судового розгляду.

22. Визнання позову відповідачем та мирова угода на стадії до судового розгляду.

23. Визначення змісту правової вимоги.

24. Визначення характеру спірних правовідносин.

25. Визначення матеріального закону, який регулює спірні правовідносини.

26. Подання доказів. Розкриття доказів сторонами.

27. Витребування доказів.

28. Судові доручення щодо збирання доказів.

29. Забезпечення доказів.

30. Підстави та види забезпечення доказів.

31. Зберігання, огляд та повернення речових доказів.

32. Огляд доказів за їх місцезнаходженням.

33. Огляд речових доказів, що швидко псуються.

34. Зустрічний позов.

35. Процесуальний порядок пред’явлення зустрічного позову.

36. Вимоги щодо змісту та форми зустрічної позовної заяви.

37. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”.

38. Підстави для забезпечення позову.

39. Види забезпечення позову.

40. Призначення експертизи.

41. Експертні установи.

42. Законодавство про судові експертизи.

43. Види експертиз.

44. Додаткова експертиза.

45. Комісійна експертиза.

46. Комплексна експертиза.

47. Призначення справи до розгляду.

48. Розумний строк розгляду цивільних справ.

49. Судові виклики та повідомлення.

50. Особливі форми судових повідомлень у друкованих засобах масової інформації.

51. Система справ, які виникають із трудових правовідносин.

52. Доказування по справах, які виникають із трудових правовідносин.

53. Суб’єктний склад у справах, які виникають із трудових правовідносин.

54. Система справ, які виникають з сімейних правовідносин.

55. Підготовка справ, які виникають з сімейних правовідносин.

56. Доказування по справах, які виникають з сімейних правовідносин.

57. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

58. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

59. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин

60. Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин.

61. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

62. Недійсні, нікчемні та неукладені правочини як предмет судового розгляду.

63. Тлумачення правочинів судом.

64. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав.

65. Система справ по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

66. Предмет доказування по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

67. Презумпції у справах, які виникають зі спорів у зв’язку із завданням шкоди.

68. Розподіл обов’язків по доказуванню у справах, які виникають зі спорів у зв’язку із завданням шкоди.

69. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

70. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди“.

71. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкт судового захисту.

72. Предмет доказування по справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

73. Участь третіх осіб у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

74. Особливості співучасті у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

75. Судові рішення по справах про захист честі, гідності та ділової репутації до судового розгляду.

76. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації фізичної та юридичної особи”.

77. Судова практика розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

78. Спадкові правовідносини та система справ, які виникають із спадкових правовідносин.

79. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

80. Судові рішення по справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

81. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”.

82. Судова практика розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

83. Класифікація земельних спорів.

84. Система органів, що розглядають земельні спори.

85. Судова юрисдикція земельних спорів.

86. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із земельних правовідносин.

87. Судові рішення по справах, які виникають із земельних правовідносин.

88. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”.

89. Судова практика розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

90. Система справ окремого провадження.

91. Об’єкт судового захисту у справах окремого провадження.

92. Спеціальні правила розгляду справ окремого провадження.

93. Заінтересовані особи у справах окремого провадження.

94. Участь прокурора та органів державної влади та місцевого самоврядування у справах окремого провадження.

95. Рішення по справах окремого провадження.

96. Експертизи у справах окремого провадження.

97. Призначення справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи до судового розгляду.

98. Призначення справ про надання фізичній особі повної цивільної дієздатності до судового розгляду.

99. Призначення справ про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою до судового розгляду.

100. Призначення справ про усиновлення до судового розгляду.

101. Призначення справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення до судового розгляду.

102. Призначення справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі до судового розгляду.

103. Призначення справ про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність до судового розгляду.

104. Призначення справ про визнання спадщини відумерлою до судового розгляду.

105. Призначення справ про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку до судового розгляду.

106. Призначення справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу до судового розгляду.

107. Призначення справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб до судового розгляду.

108. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03. 1995 р. “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.

109. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972 р. “Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”.

110. Загальна характеристика постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2007 р. “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

навчально-методичний

ПОСІБНИК

для практичних занять

та самостійної роботи

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Провадження у справі

до судового розгляду”

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів

факультету № 4

У к л а д а ч і: Комаров Вячеслав Васильович,

Жушман Максим Вікторович,

ГУЗЕ Костянтин Анатолійович,

ЄФРЕМЕНКО Валерія Вікторівна,

ШАДУРА Дмитро Миколайович

Відповідальний за випуск В.В. Комаров

Редактори: о.і. Борисенко,

В.В. Арнаутова,

Л.В. Русанова.

Комп’ютерна верстка Л.П.Лавриненко

Поза планом

Підп. до друку 25.01.2010. Формат 64х80 ¹/₁₆. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 7,12. Облік.-вид.арк 4,99. Вид. № 2 .

Тираж прим. Зам. № 3489. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.