Electronic Archive-Repository of the Yaroslav Mudryi National Law University (eNULAUIR)

The electronic archive has been maintained since 2012 and contains publications of scientific works by the faculty and staff of the Yaroslav Mudryi NLU. These include articles from scientific journals, educational and methodological materials, and scientific publications by students.

On March 11, 2014, the repository received its own International Standard Serial Number ISSN 2311-9012. This grants the repository the status of a full-fledged electronic publication, where research results can be published as primary sources on par with printed periodicals.

(for questions about posting articles, please contact us by e-mail: dspace@nlu.edu.ua)

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 11 of 11

Recent Submissions

Правове забезпечення дотримання екологічних вимог при здійсненні землекористування
(НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2025) Бредіхіна, В.Л.; Ляшик, М.В.
У статті досліджуються питання правового забезпечення дотримання екологічних вимог при здійсненні землекористування в Україні як ключового елементу охорони довкілля та раціонального використання земельних ресурсів. Розкрито основні проблеми сучасного землекористування, серед яких: наслідки воєнних дій, деградація та забруднення ґрунтів, неефективне використання сільськогосподарських угідь, порушення режимів охоронюваних територій, а також недостатній рівень контролю за дотриманням екологічних норм. Проаналізовано нормативно-правові акти, що формують систему правового регулювання у цій сфері, а також досліджено та узагальнено відповідні наукові напрацювання. Окрему увагу приділено стратегічним документам державної екологічної політики, які визначають пріоритети сталого землекористування. Досліджено роль міжнародно-правового регулювання у формуванні стандартів екологічно відповідального та збалансованого управління земельними ресурсами. Висвітлені основні заходи та напрями забезпечення екологічних вимог при використанні земель, зокрема такі, як: районування (зонування) земель, екологічне нормування, посилення державного екологічного контролю, економічне стимулювання. Окремої уваги приділено наслідкам порушення екологічного законодавства при використанні земель – механізму застосування юридичної відповідальності, примусовому припиненню прав на земельну ділянку, зокрема у випадках її використання способами, які суперечать екологічним вимогам. Автори дійшли висновку, що ефективне забезпечення дотримання екологічних вимог у сфері землекористування потребує комплексного підходу, який поєднує як чітке законодавче регулювання, належний державний екологічний контроль, так і міжнародні зобов’язання та гармонізацію національної політики із світовими, зокрема, європейськими екологічними стандартами. Важливим є також застосування екосистемного підходу до управління земельними ресурсами, який враховує стан та взаємний вплив всіх природних компонентів, що можуть бути розташовані на земельних ділянках. Потребують свого удосконалення шляхом узгодження з податковим та бюджетним законодавством і заходи щодо економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Еволюція правового механізму надання допомоги по частковому безробіттю в Україні упродовж 2012–2025 років
(НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2025) Божко, В.М.; Тихонова, Д.С.
Статтю присвячено комплексному аналізу еволюції правового механізму надання допомоги по частковому безробіттю в Україні упродовж 2012–2025 років крізь призму змін законодавства, судової практики та конституційних гарантій права на соціальний захист й відповідних правових позицій Конституційного Суду України. Особливу увагу зосереджено на трансформації цих відносин в умовах пандемії COVID-19, а також введення воєнного стану. У статті обґрунтовано, що допомога еволюціонувала від формалізованого інструменту, який використовувався для підтримки зайнятості здебільшого у великих роботодавців, до універсального соціально-страхового механізму реагування на надзвичайні та воєнні виклики. Доведено, що розширення підстав для надання допомоги, кола її отримувачів та делегування Уряду повноважень регулювати порядок її виплати сприяли підвищенню ефективності системи соціального захисту, водночас актуалізували проблеми правової визначеності. Окрему увагу приділено аналізу судової практики щодо підстав призначення допомоги, умов її повернення та меж дискреції органів служби зайнятості. Констатується, що еволюція підходів судів відображає зміну балансу між соціальною функцією держави та необхідністю забезпечення фінансової дисципліни у процесі надання допомоги по частковому безробіттю. Зроблено висновок про відповідність загального напряму розвитку правового механізму надання цієї допомоги правовим позиціям Конституційного Суду України щодо необхідності забезпечення реального характеру соціальних гарантій і захисту людської гідності. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового механізму надання допомоги задля підвищення його ефективності, правової визначеності та відповідності конституційним стандартам соціального захисту.
Зловживання процесуальними правами адвокатом як підстава застосування штрафу до адвокат- ського об’єднання в цивільному судочинстві
(НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2025) Рожнов, О.В.
Стаття присвячена комплексному дослідженню одного з механізмів протидії та запобігання зловживанню цивільними процесуальними правами у цивільному судочинстві України. У статті здійснено аналіз правової природи штрафу як різновиду заходів процесуального примусу у цивільному судочинстві та виокремлені особливості його застосування до представників як учасників судового процесу. Підкреслюється, що штраф не є різновидом дисциплінарної відповідальності адвоката, а має самостійне функціональне спрямування у цивільному судочинстві спонукання до виконання встановлених в суді правил, добросовісному виконанню процесуальних обов’язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Автор звертає увагу на двоаспектний характер відносин, у яких перебуває представник: матеріально-правові відносини із довірителем, засновані на договорі про надання правничої допомоги, та процесуально-правові із судом. У роботі зазначається, що визначаючи поняття зловживання процесуальними правами слід враховувати його контекстну пов’язаність з добросовісним користуванням процесуальними правами, як обов’язку учасників судового процесу та їх представників. Зазначене, і є відображенням наявного в літературі та судовій практиці розподілу підходів щодо визначення поняття зловживання процесуальними правами: воно може означати невідповідність завданням цивільного судочинства результату реалізації процесуального права, або протиправність самої поведінки учасника судового процесу. Окремий блок присвячено аналізу ухвали Верховного Суду від 14.07.2022 р. у справі № 755/11559/16-ц, відповідно до якої визнано подання адвокатом повторної касаційної скарги зловживанням процесуальними правами, а штраф, стягнуто з адвокатського об’єднання.
Прояв принципу рівності прав і можливостей під час працевлаштування
(НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2025) Нестеренко, Д.М.
У статті розглянуто принцип рівності прав і можливостей під час працевлаштування, а також один із ключових проявів його порушення – необґрунтовану відмову в працевлаштуванні. У ході дослідження проаналізовано національне законодавство, яке містить норми щодо заборони дискримінаційних вимог до громадян при працевлаштуванні, а також міжнародно-правові документи, що слугують своєрідним правовим інструментом для забезпечення рівності прав та можливостей працівників. Звернуто увагу на дослідження науковців, які їх присвячували аналізу правових механізмів недопущення дискримінації, гарантій реалізації трудових прав та практичних аспектів застосування принципу рівності у трудових правовідносинах. Автором зроблено висновок, що дотримання принципу рівності прав і можливостей повинно бути реалізовано на всіх етапах трудових відносин: при прийнятті на роботу, переведенні на іншу роботу, оплаті праці та звільненні. Оскільки, забезпечення рівності прав та можливостей у сфері праці є обов’язковою вимогою правової демократичної держави. Але передусім дотримання даного принципу має вже розпочинатися на етапі пошуку роботи, під час працевлаштування. Зокрема, принцип рівності прав і можливостей під час працевлаштування полягає в забезпеченні однакових можливостей для всіх працездатних громадян у виборі професії, реалізації права на працю та вступу в трудові відносини, незалежно від їхньої статі, раси, віку, національності чи інших особистих обставин. Одним із ключових проявів порушення принципу рівності прав і можливостей у сфері праці названо необґрунтовану відмову в працевлаштуванні. Зокрема, необґрунтованою вважається невмотивована відмова у прийнятті працівника на роботу за наявності вакантних робочих місць, а також з мотивів, які не стосуються професійно-ділових якостей працівника (сукупність знань, умінь та навичок, якими володіє фізична особа, що необхідні для виконання відповідної трудової функції).
Цифровізація трудових процедур як механізм зниження корупційних ризиків
(НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2026) Жигалкін, І.П.; Чуприна, Ю.А.
У статті здійснено науково-теоретичний та практико-орієнтований аналіз цифровізації трудових процедур як ключового механізму зменшення корупційних ризиків у сучасній системі трудових відносин. Розкрито природу та сутність цифрової трансформації у сфері праці, описано еволюцію теоретичних підходів до цифрового врядування, особливості формування цифрових трудових процесів та їхній вплив на ефективність і прозорість кадрового управління. На основі узагальнення міжнародних стандартів, досліджень провідних науковців та практики публічного сектору України обґрунтовано, що цифровізація трудових процедур сприяє мінімізації корупційних проявів шляхом усунення суб’єктивізму, автоматизації прийняття рішень, уніфікації HR-процесів та забезпечення їх відкритості. У роботі виділено ключові ризики цифровізації: порушення приватності, кібербезпека, алгоритмічна дискримінація, асиметрія інформації. Запропоновано концептуальне бачення майбутнього нормативноправового забезпечення цифрових трудових процесів в Україні.