Межі можливого і допустимого в технологічному підході до правого знання

Abstract

В статті обґрунтовується значення й методологічне застосування технологічного підходу в праві, межі його застосування. Показано, що оскільки інтенсивний розвиток інноваційних технологій, їх широке впровадження в різні сфери суспільного життя є значущим фактором розвитку сучасного суспільства, то це поступово призводить до формування нової, «цифрової» реальності. Розкрито, що інноваційні технології є не лише потенційно застосовними, а вже давно ефективно використовуються в юридичній сфері, завдяки чому, зокрема, забезпечується коректне і швидке рішення різноманітних завдань, що сприяє більш ефективному наданню юридичних послуг, забезпеченню професійної юридичної практики тощо. Виявлено, що в умовах нової реальності право стає не тільки засобом, інструментом, який забезпечує цифровізацію економіки, управління та інших сегментів соціального буття, але і об'єктом впливу цифровізації, в результаті якого воно зазнає змін своєї форми, змісту, системи, структури, механізму дії і демонструє тенденцію до посилення даних трансформацій.

В статье обосновываются значение и методология технологического подхода в праве, пределы использования данного подхода. Показано, что поскольку интенсивное развитие инновационных технологий, их широкое внедрение в разные сферы общественной жизни является значимым фактором развития современного общества, то это постепенно приводит к формированию новой "цифровой" реальности. Раскрыто, что инновационные технологии являются не только потенциально применимыми, а уже давно эффективно используются в юридической сфере, благодаря чему, в частности, обеспечивается корректное и быстрое решение разнообразных заданий, которое способствует более эффективному предоставлению юридических услуг, обеспечению профессиональной юридической практики и т. п. Выявлено, что в условиях новой реальности право становится не только средством, инструментом, которое обеспечивает цифровизацию экономики, управления и других сегментов существования социума, но и объектом влияния цифровизации, в результате которого оно испытывает изменения своей формы, содержания, системы, структуры, механизма действия и демонстрирует тенденции к усилению данных трансформаций.