Інститут підслідності в кримінальному провадженні

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. У роботі комплексно досліджено теоретичні і практичні аспекти нормативної регламентації інституту підслідності в кримінальному провадженні; удосконалено доктринальне визначення поняття підслідності як сукупності правил, дотримання яких дозволяє встановити орган, що має здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення; розкрито ґенезу теоретичних та нормативних основ інституту підслідності в кримінальному провадженні. Охарактеризовано теоретичні підходи до визначення видів підслідності, здійснено їх доктринальну корекцію через призму законодавчих новацій та правозастосовної практики. Розглянуто специфіку реалізації інституту підслідності під час здійснення міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства. На підставі проведеного дослідження, а також узагальнення правозастосовної практики виявлено недоліки правового регулювання інституту підслідності у кримінальному процесі, а також сформульовано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика, судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2017. Диссертация посвящена изучению теоретических и прикладных аспектов нормативной регламентации института подследственности в уголовном производстве; раскрыта генеза теоретических и нормативных основ института подследственности в уголовном производстве. Под подследственностью предлагается понимать совокупность правил, соблюдение которых позволяет определить орган, который должен осуществлять досудебное расследование уголовного правонарушения. Классифицируются виды подследственности на следующие группы, которые детально исследованы в работе, а именно: (а) межведомственную подследственность, к которой следует отнести предметную, персональную, альтернативную, универсальную, по связи производств, и (б) внутриведомственную подследственность, которая основывается на правилах территориального распределения уголовных производств. Анализируются проблемные вопросы касательно процедуры передачи уголовных производств по подследственности, на основании чего предложено внести в УПК Украины ряд нормативных корректив отдельных его положений. Охарактеризованы теоретические подходы к определению видов подследственности, осуществлена их доктринальная коррекция через призму законодательных новаций и правоприменительной практики. Исследована специфика реализации института подследственности при осуществлении международного сотрудничества в сфере уголовного судопроизводства. На основании проведённого исследования, обобщения правоприменительной практики выявлены недостатки правового регулирования института подследственности в уголовном процессе, а также сформулированы научно обоснованные предложения, направленные на совершенствование действующего уголовного процессуального законодательства.