Соціальна підтримка як організаційно-правова форма соціального забезпечення

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти та науки України. – Харків, 2014. Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних проблем соціальної підтримки як однієї з основних організаційно-правових форм соціального забезпечення, розкритих з позицій діалектичного розвитку соціальної держави, в якому окреслені сучасні тенденції розвитку правового регламентування цієї сфери як в Україні, так і в зарубіжних державах, а також напрацьовані інноваційні шляхи вдосконалення національного законодавства. Соціальна підтримка розглянута як організаційно-правова форма соціального забезпечення, що полягає в повному або частковому поновленні у фізичних осіб або окремих соціальних груп, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, здатності піклуватися про своє особисте життя і брати участь у житті суспільному шляхом безоплатного надання соціальних послуг і матеріальної допомоги іншим у передбачених законодавством формах. Система принципів соціальної підтримки в Україні безпосередньо виходить з мети і функцій цієї організаційно-правової форми соціального забезпечення й охоплює: загальність і гуманність підтримки, поважливе ставлення до осіб, які її отримують, законність, доступність, справедливість і рівність в отриманні соціальної підтримки, її добровільність, адресність, своєчасність і комплексність, конфіденційність інформації особистого характеру щодо отримувача такої підтримки, залучення отримувача послуг до розв'язання власних проблем, пріоритетність попередження виникнення складних життєвих обставин, відповідальність за надану соціальну підтримку. З метою створення умов для всесторонньої реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, підвищення рівня доступності соціальної підтримки та її якості, запровадження ефективних механізмів управління відповідною системою й оптимізації фінансово-матеріальних та організаційних ресурсів для вирішення проблем соціальної підтримки населення слід розробити і прийняти Кодекс соціального обслуговування населення України. Окреслено структуру і сформульовані пропозиції щодо змістовного наповнення цього законодавчого акта.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения / Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2014. Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических проблем социальной поддержки как одной из основных организационно-правовых форм социального обеспечения, раскрытых с позиций диалектического развития социального государства, в котором очерчены современные тенденции развития правовой регламентации этой сферы как в Украине, так и в мире, а также наработаны инновационные пути совершенствования национального законодательства. Социальная поддержка рассмотрена как организационно-правовая форма социального обеспечения, заключающаяся в полном или частичном возобновлении у физических лиц либо отдельных социальных групп, которые находятся в сложных жизненных обстоятельствах и не могут самостоятельно их преодолеть, способности заботиться о своей личной жизни и участвовать в жизни общественной путем безвозмездного предоставления социальных услуг и материальной помощи другим в предусмотренных законодательством формах. Функции социальной поддержки классифицированы на (а) сущностно-деятельностные (защитная, экономическая, реабилитационная, адаптационная) и (б) предупредительно-гуманистические (идеологическая, профилактическая, патронажная). Выявлено, что к основным международно-правовым стандартам социальной поддержки относятся: (а) признание ведущей роли государства в вопросе социальной поддержки населения; (б) социальное партнерство в ее предоставлении; (в) многообразие форм и видов социальной поддержки; (г) комплексность последней; (д) всеобщность права на такую поддержку; (е) ее гарантированность и широкая доступность; (ж) оперативность предоставления социальной поддержки; (з) приоритетность ее предоставления наиболее уязвимым категориям населения (матерям, детям, пожилым людям, инвалидам, беженцам, работникам-мигрантам, лицам, уволенным после отбытия наказания или принудительного лечения, пострадавшим в результате стихийных бедствий или катастроф); (и) добровольность социальной поддержки; (к) ее гуманность; (л) учет индивидуальной потребности в социальной поддержке; (м) реалистичность, т.е. соответствие социальной поддержки уровню социально-экономического развития страны; (н) единство требований к системе социальной поддержки на территории государства; (о) доверие населения к поставщиков социальной поддержки и ответственность последних при невыполнении взятых на себя обязательств. Система принципов социальной поддержки в Украине непосредственно исходит из цели и функций этой организационно-правовой формы социального обеспечения и охватывает: всеобщность и гуманность поддержки, уважительное отношение к лицам, ее получающим, законность, доступность, справедливость и равенство в получении такой поддержки, добровольность, адресность, своевременность и комплексность, конфиденциальность информации личного характера о получателе социальной поддержки, привлечение получателя услуг к разрешению собственных проблем, приоритетность предупреждения возникновения сложных жизненных обстоятельств, ответственность за предоставленную социальную поддержку. С целью создания условий для всесторонней реализации конституционного права граждан на социальную защиту, на повышение уровня доступности социальной поддержки и его качества, на внедрение эффективных механизмов управления соответствующей системой и оптимизацию финансово-материальных и организационных ресурсов для разрешения проблем социальной поддержки населения следует разработать и принять Кодекс социального обслуживания населения Украины. Обозначено структуру и сформулированы предложения по содержательному наполнению этого законодательного акта.