Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/6076
Название: Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки
Другие названия: Проблемы методологии формирования категориально-понятийного аппарата юридической науки
Problems of Methodology for Forming a Categorial and Conceptual Apparatus of the Legal Science
Авторы: Панов, М.І.
Ключевые слова: категоріально-понятійний апарат
категорії права
поняття права
абстрагування
абстракції ідеалізації
абстракції ототожнення
доктринальні, легальні категорії і поняття права
категориально-понятийный аппарат
категории права
понятия права
абстрагирование
абстракции идеализации
абстракции отождествления
доктринальные, легальные категории и понятия права
categorical and conceptual apparatus
categories of law
concept of law
abstraction
abstract idealization
abstraction identification
doctrinal, legal categories and concepts of law
Дата публикации: 2014
Библиографическое описание: Панов М. І. Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки / М. І. Панов // Право України. – 2014. – № 1. – С. 50–60. – Бібліогр.: с. 58–59.
Аннотация: Розглядаються проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки. Стверджується, що логіко-гносеологічний аспект формування правових понять і категорій становить процедура формалізації знань у галузі державно-правових явищ, що полягає в абстрагуванні (відверненні) від несуттєвих нетипових рис і властивостей цих явищ й у встановленні на цій основі їх загальних і найбільш суттєвих ознак, властивих всьому класу (виду, типу) цих явищ, якими вони відрізняються від інших. Загальним і універсальним методом формування правових понять визнається діалектичний метод, що містить, зокрема, етапи сходження від абстрактного до конкретного, і далі — від конкретного до абстрактного. Причому при сходженні від абстрактного до конкретного шляхом використання переважно процедури абстракції — ідеї з урахуванням досягнення юридичної науки і практики формуються нові, раніше не відомі поняття і категорії. При сходженні від конкретного до абстрактного на підставі процедури абстракції ототожнення формуються категорії і поняття, що відображають загальні й істотні ознаки певного класу (виду) явищ або ж фактів, що характеризується постійною (алгоритмом) і незмінною повторюваністю. Підкреслюється важливе значення впливу при цьому «феномену конкретного», що дозволяє формувати поняття і категорії з чітким предметним змістом, і конструювати норми оптимального рівня узагальнення, уникаючи при цьому їх надмірної деталізації (казуїстичності). Відстоюється позиція, згідно з якою категоріально-понятійному апарату юридичної науки притаманні як поняття, так і категорії — поняття гранично широкого рівня узагальнення. Останні властиві як загальнотеоретичним юридичних наукам, так і галузевим, і виконують при цьому важливі функції щодо поглиблення та систематизації знань у кожній зі сфер правознавства. Поняття і категорії пропонується поділяти на доктринальні (що належать юридичній науці) і легальні (нормативно-правові), що знаходять закріплення в нормах права і виступають «сполучним містком» між правовою доктриною і законодавством.
Рассматриваются проблемы методологии формирования категориально-понятийного аппарата юридической науки. Утверждается, что логико-гносеологический аспект формирования правовых понятий и категорий составляет процедура формализации знаний в области государственно-правовых явлений, заключающаяся в абстрагировании (отвлечении) от несущественных нетипичных черт и свойств этих явлений и в установлении на этой основе их общих и наиболее существенных признаков, присущих всему классу (виду, типу) данных явлений, которыми они отличаются от других. Общим и универсальным методом формирования правовых понятий признается диалектический метод, включающий в себя, в частности, этапы восхождения от абстрактного к конкретному, и далее — от конкретного к абстрактному. Причем при восхождении от абстрактного к конкретному путем использования преимущественно процедуры абстракции — идеи с учетом достижений юридической науки и практики формируются новые, ранее не известные понятия и категории. При восхождении от конкретного к абстрактному на основании процедуры абстракции отожествления формируются категории и понятия, отображающие общие и существенные признаки определенного класса (вида) явлений или же фактов, характеризующиеся постоянной (алгоритмом) и неизменной повторяемостью. Подчеркивается важное значение влияния при этом «феномена конкретного», позволяющего формировать понятия и категории с четким предметным содержанием, и конструировать нормы оптимального уровня обобщения, избегая при этом их чрезмерной детализации (казуистичности). Отстаивается позиция, согласно которой категориально-понятийному аппарату юридической науки присущи как понятия, так и категории — понятия предельно широкого уровня обобщения. Последние свойственны как общетеоретическим юридическим наукам, так и отраслевым, и выполняют при этом важные функции по углублению и систематизации знаний в каждой из сфер правоведения. Понятия и категории предлагается подразделять на доктринальные (принадлежащие юридической науке) и легальные (нормативно-правовые), находящие закрепление в нормах права и выступающие «связующим мостиком» между правовой доктриной и законодательством.
Описание: The problems of methodology for forming categorical and conceptual apparatus of the legal science are covered in the article. It is alleged that the logical and epistemological aspect of the formation of legal concepts and categories is the procedure formalizing knowledge in public-legal phenomena consisting of abstracting (abstraction) away from minor atypical features and properties of these phenomena and establishing on this basis their common and most essential features inherent to the class (species, type) of the phenomena that they are different from others. General and versatile method of forming legal concepts is the dialectical method, which includes also stages of ascent from the abstract to the concrete, and more – from concrete to abstract. Moreover, the ascent from the abstract to the concrete by using mainly the procedure of abstraction — the idea of taking into account the achievements of legal science and practice formed a new, previously unknown concepts and categories. With the ascent from the concrete to the abstract based on the abstraction procedure the categories and concepts reflecting common and essential features of a particular class (type) phenomena or facts, characterized by a constant (algorithm) and the constant recurrence are emerging. The author emphasized the importance of the impact of the «specific phenomenon» that allows creating concepts and categories with distinct substantive content and designing rules of optimum level of generalization while avoiding their excessive detailing (casuistry). The positions whereby both concepts and categories, very broad concept of generalization, are inherent to categorical and conceptual apparatus of the legal science are advocated. The latter a peculiar to both general theoretic and sectoral legal sciences, and thus perform important functions to deepen and systematize knowledge in all areas of law. Concepts and categories are proposed to be subdivided into doctrinal (belonging to legal science) and legal (regulatory-legal) that are consolidated in law and was a «connecting bridge» between legal doctrine and legislation.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/6076
Располагается в коллекциях:Наукові статті кафедри кримінального права № 2

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Panov_50-60.pdf146.06 kBAdobe PDFМиниатюра
Просмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.