Захист комерційної таємниці в трудових відносинах

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню питання захисту комерційної таємниці в трудових відносинах, з урахуванням вітчизняної практики та зарубіжного досвіду. У дисертації збереження комерційної таємниці як умови трудового договору визначено як окремий вид інформації з обмеженим доступом, яка має визначену її володільцем цінність, окремий режим доступу, піддалася заходам збереження її секретності з боку особи, яка нею володіє, та неправомірне використання якої може спричинити негативні наслідки господарській та економічній діяльності підприємства. Формується уявлення про поняття інформації з обмеженим доступом та визначається місце комерційної таємниці як окремого виду таємної інформації. Досліджується, що історико-правовий генезис визначення комерційної таємниці як умови трудового договору в історичному аспекті пройшов такі етапи: 1) виникнення інституту комерційної таємниці; 2) становлення інституту комерційної таємниці, який характеризується закріпленням визначення комерційної таємниці національному законодавстві; 3) занепад інституту комерційної таємниці, оскільки остання вважалася несумісною з ідеологічним баченням держави, підприємницька діяльність була заборонена законодавством; 4) відродження інституту комерційної таємниці та його нормативне-правове закріплення; 5) сучасний етап розвитку інституту комерційної таємниці. Визначається поняття збереження комерційної таємниці як умови трудового договору, формуються його ознаки. З’ясовується, що нормативно-правове забезпеченням комерційної таємниці в Україні – це сукупність юридичних інструментів, визначених на законодавчому рівні, які визначають організаційні, економічні і правові форми та регулюють порядок використання комерційної таємниці, встановлюють систему відносин між суб’єктами права на комерційну таємницю, за допомогою яких суб’єкти визначені на законодавчому рівні, здійснюють вплив на суспільні відносини у сфері правового регулювання комерційної таємниці, а також забезпечують правові гарантії та закріплюють положення щодо відповідальності у разі порушення зобов’язань кожної із сторін використання комерційної таємниці. Формується уявлення про систему збереження комерційної таємниці та досліджуються її ознаки, а саме: 1) суб’єктами такої діяльності є уповноважені особи, тобто законні володільці комерційної таємниці; 2) це діяльність уповноважених суб’єктів, яка проявляється у формі вчинення активних дій, які направлені в першу чергу на захист комерційної таємниці та оперативний вплив на правопорушника; 3) вказана діяльність має плановий (прогнозований) характер, тобто вчинення будь-яких дій щодо збереження комерційної таємниці з боку законного володільця, повинно бути чітко зумовлене існуванням певного плану дій; 4) вказана діяльність має мету – відновлення порушеного права та запобігання правопорушенням у майбутньому. Визначається, що форма збереження комерційної таємниці – це передбачений законом або договором порядок юридичної діяльності щодо захисту комерційної таємниці, за допомогою якого забезпечується запобігання правопорушенням, здійснюється вплив на правопорушника та поновлюються порушені права. Проводиться класифікація та досліджуються форми збереження комерційної таємниці. З’ясовується, що правові гарантії захисту та охорони комерційної таємниці при укладенні трудового договору – це сукупність умов, способів та засобів, передбачених нормативно-правовими актами, які регулюють трудові відносини, що виникають у сфері комерційної таємниці, та за допомогою яких забезпечуються, дотримуються та реалізуються на практиці права і обов’язки працівника та роботодавця щодо захисту та охорони комерційної таємниці, а також здійснюється їх охорона, захист та відновлення у разі порушення. Визначаються ознаки та види правових гарантій захисту та охорони комерційної таємниці при укладенні трудового договору. Формується уявлення про поняття та процедуру укладення угоди про додержання комерційної таємниці у трудових відносинах як юридичної процедури, яка являє сукупність передбачених законом заходів, способів, дій та заборон, щодо досягнення згоди між роботодавцем та особою в ролі працівника, наслідком чого є надання дозволу останньому на ознайомлення та провадження діяльності, пов’язаної з комерційною таємницею, відповідно до службових повноважень. Встановлюються види порушень прав на комерційну таємницю та наводяться види відповідальності за її розголошення. Обґрунтовується значення використання в Україні зарубіжного досвіду та, на прикладі позитивного досвіду США, Великобританії, Киргизької Республіки та країн Європейського Союзу виділяються основні можливості використання в Україні зарубіжного досвіду збереження комерційної таємниці як умови трудового договору. Аналізуються недоліки правого регулювання збереження комерційної таємниці як умови трудового договору в Україні та виділяються напрямами удосконалення законодавства України у сфері збереження комерційної таємниці як умови трудового договору, якими є: 1) врахування та передбачення у Кодексі законів про працю України норм щодо: обов’язку особи без відповідного дозволу не розголошувати комерційну таємницю; визначення орієнтовного строку та переліку умов, протягом якого особі, яка мала доступ до комерційної таємниці заборонено працювати в інших організаціях, які є конкурентами роботодавця; визначення чіткого порядку укладання угоди про конфіденційність і нерозголошення комерційної таємниці; визначення порядку зберігання комерційної таємниці у договірних відносинах; 2) розроблення нормативно-правового акту з питань організації роботи з комерційною таємницею, надання відповідного грифу та віднесення конкретного об’єкту до комерційної інформації, а також його зняття, визначення прав та обов’язків осіб, які працюють з комерційною таємницею, встановлення відповідальності за незаконні дії з нею; 3) надання можливості керівникові (роботодавцю) визначати перелік об’єктів, які підлягають захисту як комерційна таємниця, а також визначати порядок, режим та способи роботи з останніми; 4) закріпити обов’язок роботодавця врахування в трудовому договорі умов щодо збереження та нерозголошення комерційної таємниці працівником. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення й висновки дисертації можуть бути використані: – у науково-дослідницькій діяльності – з метою подальшого вивчення й розкриття порушеної проблематики, вдосконалення правового регулювання збереження комерційної таємниці як умови трудового договору; – у навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни «Трудове право», при написанні відповідних розділів підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, а також при підготовці студентами наукових робіт; – у правотворчості – у процесі реформування й удосконалення чинного трудового законодавства щодо збереження комерційної таємниці як умови трудового договору; – у правозастосуванні – при оперуванні наведеними висновками, рекомендаціями і пропозиціями в діяльності органів державної влади України, місцевого самоврядування, професійних спілок, громадських організацій.