Системність законодавчого регулювання відносин щодо справляння податків та зборів

Abstract

У роботі здійснений системний аналіз пов’язаності й обумовленості складових системи податкового права та системи податкового законодавства. При з’ясуванні характеристики та природи цих явищ виходили з того, що структурування системної правової конструкції передбачає додержання декількох умов: а) визначення базового елементу – правової норми; б) з’ясування підстав диференціації елементів (предмет та метод правового регулювання); в) умови, на яких однорідні правові норми об’єднуються у відносно сталі узагальнюючі конструкції; г) підстави, якими обумовлюються межі інституту, підгалузі, галузі. При цьому важливо зважати на певну ієрархію рівнів структурування такої системи. Якщо за основу взяти побудову системи права як узгодженої конструкції кількох рівнів, то послідовним є виділення такої конструкції: система права – публічне та приватне право – окремі публічно- правові та приватноправові галузі – підгалузі окремих правових галузей – інститути окремих галузей – правова норма. Дисертація є першою комплексною теоретико-правовою роботою в українській фінансово-правовій науці, яка на основі глибокого аналізу наукових досліджень, вивчення природи та змісту українського законодавства, його практичного застосування, міжнародних нормативно-правових актів та практики Верховного Суду характеризує системність податкового законодавства. У роботі детально розглянутий процес формування, структурування та деталізації системності податково-правових норм, а також їх взаємозв'язок із іншими законодавчими актами. У дослідженні охарактеризована підгалузева природа системи податкових відносин, яка забезпечує їх чітке та логічне місце в системі фінансових відносин, а також сприяє внутрішньому структуруванню податково-правових норм. Це структурування здійснюється через диференціацію податкових відносин на загальні, що формують принципові основи податкової системи та визначають базові принципи регулювання податкових відносин; особливі, які деталізують специфіку та порядок справляння окремих податків і зборів, що складають податкову систему; та спеціальні – деліктні, спрямовані на регулювання несприятливих наслідків для осіб, які порушують вимоги податкового законодавства, через деталізацію характеру та обсягу відповідальності за такі порушення. Автором сформовано критерій системності в сукупності платежів, які віднесені до податків і зборів, враховуючи низку принципових моментів. Зокрема, розмежовано платежі у податковій системі на податки – збори – ренти і т.д. Системність також характеризує конструкцію податку як обов’язкового набору елементів (платник, об’єкт, база, ставка тощо), де вичерпний перелік таких елементів є необхідною умовою для завершеності системної конструкції податку або збору. Відсутність хоча б одного з цих елементів порушує цілісність конструкції, що унеможливлює виконання податкового обов’язку та застосування штрафних санкцій до платника податків. Окрім цього, системністю характеризується й особливість формування конструкції податкового обов’язку, яка включає обов’язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити відповідну суму податку чи збору. Феномен податкової системи як сукупності платежів визначено з урахуванням декількох специфічних моментів реалізації системності. По-перше, платежі податкової системи розмежовуються на податки – збори – ренти тощо. По-друге, системність властива конструкції податку, яка визначається як сукупність обов’язкових елементів. Ці елементи формують цілісність податкового механізму, а їх відсутність робить виконання податкового обов’язку неможливим, так само як і застосування санкцій до платника у разі невиконання зобов’язання. По-третє, системність проявляється у формуванні конструкції податкового обов’язку, що включає обов’язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити належну суму податку чи збору у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України. Запропоновані умови для побудови ефективної та узгодженої системи законодавства. По-перше, забезпечення чіткості нормотворчих процедур, у результаті яких створюються відповідні законодавчі акти. По-друге, дотримання виваженої ієрархії в системі законодавства, яка відповідає юридичній силі актів, що формують цю систему. По-третє, забезпечення узгодженості предметного регулювання та методів, які застосовуються при регулюванні актами нижчого рівня ієрархії можливе лише за умови делегування відповідних повноважень актами вищого рівня. По-четверте, організації системного узгодження актів з метою уникнення колізій як між актами різних рівнів, так і між однорівневими актами. Визначено, що процес узгодження податкового та міжнародного законодавства включає низку ключових аспектів. Передусім, це досягнення балансу між податковими інструментами, які є складовими податкової системи України, та тими, що використовуються в податкових системах держав Євросоюзу. Крім того, передбачене усунення розбіжностей у виконанні податкових обов’язків громадянами України та іноземцями за межами власних країн. Важливим елементом є узгодження національних актів податкового законодавства з міжнародними договорами. Нарешті, процес включає з’ясування підстав доцільності або недоцільності існування міжнародного податкового права як окремої системи інструментів, спрямованих на регулювання поведінки учасників податкових відносин. Автором сформульовано позицію, згідно з якою Податковий кодекс України визначає податковий обов’язок через динамічний характер податкової діяльності як зобов’язання платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору у встановлені законодавством строки та у визначеному порядку. Податковий обов’язок включає чітку послідовність дій, що передбачають визначення грошового еквівалента податкового зобов’язання, перерахування відповідних сум до доходної частини бюджету для погашення обов’язку, а також складання і подання податкової звітності. У цьому контексті матеріальне значення податкового обов’язку розкривається та забезпечується за допомогою чітко визначених процедур. Удосконалена характеристика підгалузі податкового права як сукупності складних інститутів, яка включає: а) інститут податку; б) інститут податкового обов’язку; в) інститут податкового контролю; г) інститут податкової відповідальності; д) інститут податкових процедур; Уточнені підстави для узгодження підгалузевих та інституційних фінансово- правових відносин у контексті системного регулювання податкових відносин через співставлення меж їхнього регулювання з інститутом грошового обігу та підгалуззю бюджетного права. Класична конструкція податку передбачає його обов’язкову сплату у грошовій формі. Межа між податковими та бюджетними відносинами відображає певну послідовність стадій руху публічних коштів, де сплата податку виконує ключову роль у формуванні доходних джерел бюджету. Чітке розмежування між податковими та бюджетними відносинами є надзвичайно важливим для забезпечення ефективності фінансово-правового 6 регулювання. Воно включає визначення моменту завершення податкових відносин і моменту початку бюджетних відносин, які охоплюють подальший розподіл та використання коштів у межах бюджетної системи.