Правова природа публічної фінансової системи України (методологічний аспект)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. У дисертації розглянуті актуальні проблеми правового регулювання публічної фінансової системи. Проаналізовано категорію «публічний фінансовий інтерес» як засаду визначення змісту публічної фінансової системи. Всебічний аналіз публічного фінансового інтересу дозволив виокремити декілька аспектів його розуміння. Вказану категорію можна розглядати як засіб соціального регулювання, коли він набуває особливостей, притаманних саме праву, що виділяє його із системи соціальних норм та гарантує можливість використання засобів та наслідків, які притаманні саме праву. Доведено, що родовий фінансовий інтерес, який спрямовується на раціональний та ефективний обіг публічних коштів, деталізується залежно від кожної стадії їх руху: на першій стадії публічний інтерес виражає намагання своєчасного та ефективного формування коштів для фінансування завдань і функцій держави та територіальних громад; на другій стадії фінансової діяльності спрямований на раціональне розподілення акумульованих коштів; третя стадія пов’язується із забезпеченням публічного інтересу через своєчасне, цільове та ефективне витрачання коштів держави та територіальних громад, які спрямовані їх отримувачам. Проведено диференціацію складників публічної фінансової системи та синтезовано окремі її ланки із різновидами публічних інтересів. Досліджено динаміку функціонування кожного елементу публічної фінансової системи. Охарактеризовано публічну фінансову систему та її організацію, виходячи з поєднання двох підходів до розмежування складових. По-перше, йдеться про публічних власників коштів, обіг яких організовується в межах публічної фінансової системи. На цій підставі публічну фінансову систему будуть утворювати фінанси держави та фінанси територіальних громад. По-друге, обставиною, виходячи з якої диференціюються складові публічної фінансової системи, можна визначити рівень централізації, виходячи з якого публічну фінансову систему будуть становити централізовані та децентралізовані публічні фонди.