Protection of patients’ rights in the European Court of human rights

Abstract

Вступ. Нині мало уваги приділяється вивченню характерних рис захисту прав пацієнтів в Європейському суді з прав людини, що є фактом, що визначає актуальність наукових досліджень у цій сфері. Мета: визначити основні права пацієнтів та узагальнити практику Європейського суду з прав людини щодо захисту прав пацієнтів з метою формулювання пропозицій стосовно шляхів вдосконалення чинного законодавства. Матеріали та методи: у дослідженні використано практику Європейського суду з прав людини, міжнародних стандартів правосуддя, наукових публікацій провідних фахівців у галузі медичного права, сучасних та перспективних українських та міжнародних законів. Дослідження базується на органічному поєднанні філософських підходів, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Огляд: Стандарти та механізми забезпечення прав пацієнтів були виділені з цілого ряду міжнародних правових актів. У законодавстві України перелік прав пацієнтів відповідає основним положенням Лісабонської декларації про права пацієнта та інших міжнародних правових актів. Захист прав пацієнтів у різних країнах різняться залежно від відмінностей у законодавстві, організації служби охорони здоров'я, а також економічних, соціальних, культурних, релігійних та моральних цінностей. Одночасно існують спільні риси в правовому захисті прав пацієнтів, зокрема звернення до ЄКПЛ. Розглядаючи випадки охорони прав пацієнтів на підставі статей Конвенції, Суд розробив ряд позитивних зобов'язань держави та мінімальних гарантій, які повинні бути закріплені в національних законодавствах для захисту прав пацієнтів. Висновки: відсутність у національному законодавстві чітко визначених концепцій медичного законодавства обмежує можливості правового захисту прав пацієнтів і вимагає розробки та прийняття єдиного правового акту для ефективного регулювання прав та обов'язків лікаря та пацієнта надавати класифікацію медичних послуг, процедури та умови надання послуг, критерії якості тощо. Очікуваний медичний кодекс України стане таким нормативно-правовим актом, оскільки необхідність його розвитку передбачає перспективи подальших досліджень у цій галузі. Практика ЄКПЛ стосується національної юридичної практики, в першу чергу в інформаційних, соціальних та освітніх аспектах, сприяє розробці та прийняттю нових концепцій, юридичної культури судів та нової системи відліку, що відповідає практиці Конвенції та Суду.