Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/14500
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПатик, А.А.-
dc.date.accessioned2018-05-07T19:50:38Z-
dc.date.available2018-05-07T19:50:38Z-
dc.date.issued2011-
dc.identifier.citationПатик А. А. Взаємодія слідчих та оперативно-розшукових підрозділів при розкритті та розслідуванні майнових злочинів : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. А. Патик ; наук. кер. Є. Д. Лук'янчиков ; Нац. акад внутр. справ України. – Київ, 2011. – 17 с.ru
dc.identifier.urihttps://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/14500-
dc.descriptionDissertation for a candidate’s degree in law in speciality 12.00.09 – Criminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination; Operative-search Activity. –National Academy of Internal Affairs. – Kyiv, 2011. Dissertation is devoted to the complex research of modern problems of cooperation between investigatory and operative-search bodies as a condition for detection and investigation of property crimes. In dissertation a historical review of emersion and development of cooperation was considered. Studying and generalization of legal provision of detection and investigation of property crimes made it possible to reveal number of defects affecting on cooperation between investigatory and operative-search bodies. Scientific information concerning features of cooperation between investigatory and operative-search bodies in detection and investigation of such property crimes as theft, robbery, brigandism and fraud were systematized. As a result of made research the following author’s definitions were formulated: “cooperation”, “cooperation between investigatory and operative-search bodies in detection and investigation of property crimes”, “optimization of forms of cooperation between investigatory and operative-search bodies in detection and investigation of property crimes”.ru
dc.description.abstractДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національна академія внутрішніх справ. – Київ, 2011. Дисертація присвячена комплексному дослідженню сучасних проблем взаємодії слідчих та оперативно-розшукових підрозділів як умови забезпечення розкриття та розслідування майнових злочинів. У дисертації розглянуто історичний шлях виникнення та розвитку взаємодії. Вивчення та узагальнення нормативно-правового забезпечення розкриття та розслідування майнових злочинів уможливило виявити низку недоліків, що впливають на взаємодію слідчих та оперативно-розшукових підрозділів. Систематизовано наукову інформацію щодо особливостей взаємодії слідчих та оперативно-розшукових підрозділів при розкритті та розслідуванні таких майнових злочинів як крадіжка, грабіж та розбійний напад, шахрайство. У результаті проведеного дослідження, сформовано такі авторські поняття: “взаємодія”, “взаємодія слідчих та оперативно-розшукових підрозділів при розкритті та розслідуванні майнових злочинів”, “оптимізація форм взаємодії слідчих та оперативно-розшукових підрозділів при розкритті та розслідуванні майнових злочинів”.ru
dc.description.abstractДиссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. – Национальная академия внутренних дел. – Киев, 2011. Диссертация посвящена комплексному исследованию современных проблем взаимодействия следственных и оперативно-розыскных подразделений как условия обеспечения раскрытия и расследования имущественных преступлений. Рассмотрен исторический аспект происхождения сыска и следствия на территории Украины, а также возникновение между ними взаимодействия. Раскрыты основы взаимодействия между следствием и оперативно- розыскными подразделениями при раскрытии и расследовании имущественных преступлений, определены ее понятия, сущность и формы. На основе анализа литературных источников (И.М. Гуткин, И.Ф. Герасимов, А.П. Кругликов) в работе рассмотрены и охарактеризованы процессуальные и организационные (не процессуальные) формы взаимодействия. Проанализирована законодательная база, регулирующая взаимодействие следователя и оперативно-розыскных подразделений при раскрытии и расследовании имущественных преступлений. Предлагается рациональная последовательность проведения оперативно-розыскных мероприятий, порядок проведения следственных и организационных действий, а также индивидуальный подход к раскрытию и расследованию конкретного имущественного преступления (кражи, грабежа и разбойного нападения, мошенничества). Определяются способы обеспечения возмещения ущерба, причиненного имущественным преступлением, в частности такие: 1) мероприятия по выявлению и изъятию похищенного имущества; 2) обеспечение гражданского иска и возможной конфискации имущества. Установлены типичные ошибки при раскрытии и расследовании имущественных преступлений, которые допускаются одной из взаимодействующих сторон, в частности: разглашение сотрудником оперативного подразделения потерпевшему информации важной для следствия; нерациональное использование следователем предоставленных сил и средств при взаимодействии (например, указание в поручении заданий, которые дублируют общие обязанности сотрудников оперативно-розыскных подразделений, или заранее не рассчитывая на позитивный результат от их выполнения) и т.д. Рассмотрены принципы составления психологического портрета преступника, выдвижение версий и выбор оптимального направления расследования, построенного на изучении и анализе способа совершения имущественных преступлений. Приведены характерные признаки инсценировки имущественного преступления и способы их обнаружения. Проанализирована сущность и причины создания преступных групп и организованных группировок, определены эффективные направления доказывания их преступной деятельности. Представлена характеристика относительно новых особенностей совершения имущественных преступлений, а также проведен анализ взаимодействия при их раскрытии и расследовании, например, кража на автомобильных дорогах путем прокола колес автотранспорта. Приводятся примеры взаимодействия с другими участниками процесса и общественностью при раскрытии и расследовании имущественных преступлений. Изучив раскрытие и расследование указанных видов имущественных преступлений, диссертантом сделан вывод, что процессуальные действия достаточно стандартны для них всех, и соответственно взаимодействие следователя с сотрудниками оперативно-розыскного подразделения при их проведении также не имеет значительных различий. Только в зависимости от вида расследуемого преступления и предмета доказывания отдельные следственные действия имеют большее познавательное значение, чем другие, так как они непосредственно направлены на раскрытие тех вопросов, от которых зависит установление истины по конкретному уголовному делу и выполнение задач уголовного судопроизводства. Эта особенность обуславливает разницу в осуществлении взаимодействия между следователями и оперативно-розыскными подразделениями при проведении этих следственных действий. В пределах исследования оптимизации взаимодействия следователей и оперативно-розыскных подразделений, на основе исследований известных ученых (А.И. Михайлов, И.Л. Петрухин, И.С. Самощенко, В.И. Никитинський, А.Б. Венгеров, А. Подгурецький, В.П. Бахин, А.Я. Дубинський, Л.С. Явич, А.С. Пашков) проведен сравнительный анализ понятий “оптимизация” и “эффективность”, обосновано использование именно понятия “оптимизация”. Сформулировано определение оптимизации форм взаимодействия следователей и оперативно-розыскных подразделений при раскрытии и расследовании имущественных преступлений. С целью решения проблемных вопросов и устранения недостатков современного процессуального законодательства относительно урегулирования взаимодействия между следователями и оперативно-розыскными подразделениями, проанализированы проекты Уголовно-процессуального кодекса Украины, разработанные авторскими коллективами. Освещены основные недостатки и преимущества. Предложено усовершенствование способа мотивации следователей и оперативно-розыскных подразделений к взаимодействию при раскрытии и расследовании имущественных преступлений путем принуждения и поощрения. Рассмотрены направления использования материалов оперативно-розыскной деятельности в криминальном процессе, раскрыты современные проблемные вопросы и препятствия, связанные с таким использованием.-
dc.language.isootherru
dc.subjectвзаємодіяru
dc.subjectформи взаємодіїru
dc.subjectмайнові злочиниru
dc.subjectоптимізація форм взаємодіїru
dc.subjectнапрями оптимізації взаємодіїru
dc.subjectвикористання оперативної інформаціїru
dc.subjectвзаимодействиеru
dc.subjectформы взаимодействияru
dc.subjectимущественные преступленияru
dc.subjectоптимизация форм взаимодействияru
dc.subjectнаправления оптимизации взаимодействияru
dc.subjectиспользование оперативной информацииru
dc.subjectcooperationru
dc.subjectforms of cooperationru
dc.subjectproperty crimesru
dc.subjectoptimization of cooperation formsru
dc.subjectdirections of cooperation optimizationru
dc.subjectapplying of intelligenceru
dc.titleВзаємодія слідчих та оперативно-розшукових підрозділів при розкритті та розслідуванні майнових злочинівru
dc.title.alternativeВзаимодействие следственных и оперативно-розыскных подразделений при раскрытии и расследовании имущественных преступленийru
dc.title.alternativeCooperation between investigatory and operative-search bodies in detection and investigation of property crimesru
dc.typeBookru
Appears in Collections:12.00.09 – Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Patik_2011.pdf884.16 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.