Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/13912
Назва: Теоретичні основи та практика пізнавальної діяльності слідчого
Інші назви: Теоретические основы и практика познавательной деятельности следователя
The theoretical basis and practice of cognitive activity of the investigator
Автори: Стратонов, В.М.
Ключові слова: кримінальне судочинство
кримінально-процесуальне пізнання
криміналістична теорія пізнання
пізнавальна діяльність
об’єкт пізнання
слідчі дії
уголовное судопроизводство
уголовно-процессуальное познание
криминалистическая теория познания
познавательная деятельность
объект познания
следственные действия
criminal proceedings
criminal ad procedural knowledge
criminological epistemology
cognitive activity
object of knowledge
investigatory action
Дата публікації: 2010
Бібліографічний опис: Стратонов В. М. Теоретичні основи та практика пізнавальної діяльності слідчого : автореферат дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / В. М. Стратонов. – Харків : Б. в., 2010. – 36 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація за здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза та оперативно-розшукова діяльність. У дисертації узагальнюються комплексні загальнонаукові основи кримінально-процесуального пізнання; проводиться вивчення та об’єднання окремих теорій, які стосуються збору інформації, її оцінювання та використання, спілкування, засобів криміналістичної тактики та техніки, психологічних аспектів пізнавальної діяльності, з метою розширення пізнавальних можливостей слідчого. На основі теоретичного та практичного узагальнення проблем пізнання та доказування в кримінальному судочинстві пропонуються концептуальні основи формування окремої криміналістичної теорії пізнавальної діяльності, визначається її об’єкт і предмет, окреслюються перспективи її розвитку. Пропонується механізм правового забезпечення й організаційно-тактичного регулювання та комплекс методичного забезпечення пізнавальної діяльності слідчого та його професійної підготовки. Обґрунтовується використання слідчих дій як методів і засобів пізнавальної діяльності. Висунуто пропозиції з внесення змін і доповнень у чинне законодавство.
Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. Диссертация представляет собой комплексное монографическое исследование развития уголовно-процессуальной познавательной деятельности на разных этапах истории Украины. Авторский комплексный подход к изучению затронутых вопросов позволяет сориентировать научные достижения на потребности практики, особенно досудебного расследования. Впервые комплексно исследованы тенденции влияния гносеологии, епистемологии, онтологии на развитие уголовно-процессуальной и криминалистической методологии, а также следственной практики, что позволило разработать отдельную криминалистическую теорию познавательной деятельности. Автор определил ее структуру и охарактеризовал ее основные элементы, сформулировал ее объект и предмет. Также разработаны теоретические основы познавательной деятельности следователя, а именно ее принципы и методы. Предлагается рассматривать следственные действия как методы и одновременно как способы собирания доказательств. Предложены современные средства познавательной деятельности, а именно экспериментального познания – методы моделирования и реконструкции с использованием автоматизированных и гибридных моделей. Дана характеристика доказательственной информации и методика ее оценки, а также предложены методы использования информационных процессов. Разработаны основы уголовно-процессуальных механизмов, которые в наибольшей степени позволят регламентировать порядок сбора, проверки и оценки полученных доказательств. Впервые исследованы тенденции развития уголовно-процессуального познания на основе европейских стандартов. Подчеркивается, что в Украине формируется публично-состязательное судопроизводство, поэтому в этом контексте рассматриваются права и обязанности субъектов расследования, приведены аргументы в отношении распределений функций между субъектами уголовного судопроизводства, а также вопрос альтернативного расследования сторонами уголовного процесса, где активным участником познавательной деятельности должен стать потерпевший и защитник. В работе предлагается ряд изменений и дополнений к уголовно-процессуальному законодательству, направленных на расширение уголовно-процессуальной формы собирания, проверки, оценки доказательств, использования средств и улучшения форм взаимодействия. Усовершенствованы положения соотношения познания и доказывания, что позволяет рассматривать их в едином комплексе, а также тактика проведения следственных действий с раскрытием их познавательных возможностей. Для усовершенствования организационно-познавательного содержания принятия решения следователем предлагается создание консультационных экспертных систем, в том числе характеризующих следственные ситуации, психологический и речевой портрет преступника, и другую информацию, которая позволит быстро и качественно проводить расследование. В работе получили дальнейшее развитие: теоретические положения отдельных криминалистических теорий, теоретические положения использования достижений науки и техники в сфере уголовно-процессуального познания; учение о средствах познания; предлагается система приемов и операций, используемых для поиска, собирания и исследования фактических данных определенного вида, которые используются в определенных законом действиях органами расследования.
Опис: Thesis for degree of Doctor of Law, speciality 12.00.09 – Criminal Procedure and Criminalistics, Judicial Expertise and operational-search activity. The thesis summarizes complex scientific basis of criminal procedural knowledge; conducts the study and consolidation of various theories concerning information collection , evaluation and use of communication tools and tactics of forensic techniques, psychological aspects of cognitive activities to enhance cognitive capabilities of the investigator. Based on theoretical and practical knowledge and generalization of problems of proof in criminal proceedings provided the conceptual basis of individual criminal theory of cognitive activity, defined by its object and purpose and outlines the prospects for its development. The paper offers the mechanism of insurance the legal, organizational and tactical control and methodological support of cognitive activities of the investigator and his training. It justifies the use of investigative methods and tools as cognitive activity. The author puts forward proposals for amending existing legislation.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13912
Розташовується у зібраннях:12.00.09 – Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Stratonov_2010.pdf641.61 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.