Skip navigation
Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13423
Title: The doctrine of the «margin of appreciation» in the case-law of the European Court of Human Rights
Other Titles: Доктрина «меж вільного розсуду» у практиці Європейського суду з прав людини
Доктрина «границ свободного усмотрения» в практике Европейского суда по правам человека
Authors: Trykhlib, K.O.
Трихліб, К.О.
Трихлеб, К.А.
Keywords: margin of appreciation
effective protection
dynamic interpretation of human rights
proportionality
subsidiarity and review
European consensus
межі вільного розсуду
ефективний захист
динамічне тлумачення прав людини
субсидіарність та перегляд
пропорційність
європейський консенсус
границы свободного усмотрения
эффективная защита
динамическое толкование прав человека
пропорциональность
субсидиарность и пересмотр
европейский консенсус
Issue Date: 2016
Citation: Trykhlib K. O. The doctrine of the «margin of appreciation» in the case-law of the European Court of Human Rights / K. O. Trykhlib // Interdisciplinary approach to law in modern social context : сonf. papers of the 4th intern. сonf. of PhD students and young researchers (21–22 April 2016, Vilnius University, Faculty of Law, Vilnius, Lithuania). – Vilnius, 2016. – P. 339–348.
Abstract: Основною метою даної статті є дослідження сутності та особливостей доктрини меж вільного розсуду в судовій практиці Європейського суду з прав людини. Відповідно до Протоколу № 14 всі держави-члени Ради Європи користуються певними межами вільного розсуду. Варто зазначити, що у тексті Конвенції і в підготовчій роботі немає такого терміна, як «свобода розсуду». Однак ця доктрина досить добре розроблена в практиці Європейського суду з прав людини (у справі Хендісайд проти Сполученого Королівства і т. д.). Гарантії, закріплені в Європейській конвенції з прав людини, є мінімальним стандартом. Європейський суд з прав людини не визначає, як саме держави повинні забезпечувати ці права. Таким чином, держави-члени користуються перевагами оцінки, тобто національні органи державної влади краще підходять для врегулювання спору, ніж страсбурзькі установи (так зване краще обґрунтування позиції). Якщо стикаються різні права Європейської конвенції з прав людини, держави-члени мають певну ступінь свободи вибору при прийнятті рішення щодо того, яке саме право має пріоритет. Крім того, держави-члени користуються певним ступенем свободи у визначенні таких термінів, як «національна безпека» (пункт 2 статті 8, 9 і 11 Європейської конвенції з прав людини) або «необхідність у демократичному суспільстві» (стаття 10 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до цього, дозволено обмежувати свободу вираження, за умови, що це необхідно в демократичному суспільстві). У доктрині «меж вільного розсуду» розроблені такі важливі принципи, як ефективний захист, субсидіарність і перегляд, допустимі втручання в конвенційні права, пропорційність і стандарт європейського консенсусу.
Основной целью данной статьи является исследование сущности и отличительных особенностей доктрины границ свободного усмотрения в судебной практике Европейского суда по правам человека. В соответствии с Протоколом № 14 все государства-члены Совета Европы пользуются определёнными границами свободного усмотрения. Стоит отметить, что в тексте Конвенции и в подготовительной работе нет такого термина, как «свобода усмотрения». Тем не менее, эта доктрина достаточно хорошо разработана в практике Европейского суда по правам человека (в деле Хендисайд против Соединённого Королевства и т. д.). Гарантии, закреплённые в Европейской конвенции по правам человека, являются минимальным стандартом. Европейский суд по правам человека не определяет, как именно государства должны обеспечивать эти права. Таким образом, государства-члены пользуются преимуществами оценки, то есть национальные власти лучше подходят для урегулирования спора, чем страсбургские учреждения (так называемое лучшее обоснование позиции). Если сталкиваются различные права Европейской конвенции по правам человека, государства-члены имеют определённую степень свободы выбора при принятии решения о том, какое право имеет приоритет. Кроме того, государства-члены пользуются определённой степенью свободы в определении таких терминов, как «национальная безопасность» (пункт 2 статьи 8, 9 и 11 Европейской конвенции по правам человека) или «необходимость в демократическом обществе» (статья 10 Европейской конвенции по правам человека, в соответствии с этим, разрешено ограничивать свободу выражения, при условии, что это необходимо в демократическом обществе). В доктрине «границ свободного усмотрения» разработаны такие важные принципы, как эффективная защита, субсидиарность и пересмотр, допустимые вмешательства в конвенционные права, пропорциональность и стандарт европейского консенсуса.
Description: The main aim of this article is to discuss the essence and distinctive features of the margin of appreciation doctrine in the jurisprudence of the European Court of Human Rights. In accordance with Protocol No. 14, all Council of Europe member States have an obligation to apply a margin of appreciation. It is worth mentioning that in the text of the Convention and in the preparatory work there is no such term as «margin of appreciation». Nevertheless, this doctrine is well established in the practice of the European Court of Human Rights (in the case of Handyside v. the United Kingdom etc.). The guarantees enshrined in the European Convention on Human Rights are a minimum standard. The European Court of Human Rights doesn’t define, how exactly the States must secure these rights. Thus, the member States enjoy the margins of appreciation, that is, the national authorities are better placed to settle a dispute than the Strasbourg institutions (so-called the better position rationale). If different rights of the European Convention on Human Rights collide, the member States have a certain degree of discretion when deciding which right has priority. Furthermore, the member States enjoy a certain degree of discretion in the definition of such terms, as «national security» (paragraph 2 of Articles 8, 9 and 11 of the European Convention on Human Rights) or «necessity in a democratic society» (Article 10 of the European Convention on Human Rights, according to that, it is allowed to restrict the freedom of expression, provided that it is necessary in a democratic society). In the doctrine of the «margin of appreciation» such significant principles as effective protection, subsidiarity and review, permissible interferences with Convention rights, proportionality and the «European Consensus» standard are developed.
URI: http://lawphd.net/wp-content/uploads/2014/09/International-conference-of-PhD-students-and-young-researchers-2016.pdf#page=339
http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13423
Appears in Collections:Наукові статті кафедри теорії держави і права

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Trykhlib_339-348.pdf323,74 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.