міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

Плани

та методичні поради

до семінарських занять

із навчальної дисципліни

“державне (конституційне) право зарубіжних країн”

для студентів

заочної форми навчання

Харків

2008

Плани та методичні поради до семінарських занять із навчальної дисципліни “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” для студентів заочної форми навчання / Уклад.: К.О. Закоморна, О.Я. Трагнюк, О.А. Гончаренко. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 10 с.

Укладачі: К.О. Закоморна,

О.Я. Трагнюк,

О.А. Гончаренко.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 1 від 08.02.2008 р.)

Загальні ПОЛОЖЕННЯ

Державне (конституційне) право зарубіжних країн” є нормативною дисципліною для підготовки фахівців за спеціальністю “Правознавство”. Основна мета вивчення даного курсу полягає у необхідності формування у студентів міцних знань у галузі конституційного права, розуміння ролі конституційного права у системі національного права як України, так і зарубіжних країн, а також досягнення високої культури юридичного мислення.

Програмою курсу для заочної форми навчання передбачені семінарські заняття. Взаємодія групи студентів під керівництвом викладача має забезпечити закріплення вивченого матеріалу, набуття навичок проведення порівняльно-правового аналізу нормативної бази зарубіжних країн, а також допомогти виявити прогалини в отриманих знаннях.

Обмін думками на семінарському занятті вчить умінню виступати перед аудиторією, вести ділову й наукову дискусію та аргументувати свою точку зору.

Наведені плани семінарських занять, методичні поради, та списки літератури допоможуть підготувати та усвідомити відповіді на кожне питання теми. Оскільки на дану форму занять виділяється лише шість годин, до збірника увійшли опорні теми навчального курсу: “Предмет, джерела і система державного (конституційного) права зарубіжних країн”, “Форма держави в зарубіжних країнах”, “Основи конституційного права США”.

Тема 1. Предмет, джерела і система державного (конституційного) права зарубіжних країн

План

1. Поняття державного (конституційного) права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.

2. Предмет державного (конституційного) права зарубіжних країн.

3. Система державного (конституційного) права зарубіжних країн.

4. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.

При розгляді першого питання необхідно пам’ятати, що державне (конституційне) право розглядається у трьох аспектах: як галузь права в зарубіжних країнах, наука і навчальна дисципліна. Спочатку слід зосередити увагу на державному (конституційному) праві як галузі права, зокрема: проаналізувати співвідношення термінів “державне” і “конституційне”, сформулювати поняття даної галузі права, визначити місце державного (конституційного) права зарубіжних країн у системі права та вказати на основні тенденції розвитку цієї галузі у зарубіжних країнах. Говорячи про державне (конституційне) право як науку, потрібно дати поняття науки та охарактеризувати основні методи дослідження, її основні школи. Щодо державного (конституційного) права зарубіжних країн як навчальної дисципліни, тут слід сказати про структуру даної навчальної дисципліни та підкреслити значення цього навчального курсу для формування професійних знань та навиків.

Розкриття другого питання передбачає висвітлення специфіки предмета державного (конституційного) права, а саме: своєрідності характеру і методів регулювання конституційно-правових (державно-правових) відносин, а також особливостей їх структурних компонентів (об’єкта, суб’єкта та змісту).

Аналіз третього питання допоможе краще розібратися у специфічності конституційно-правових принципів, конституційно-правових норм і конституційно-правових інститутів як складових елементів системи державного (конституційного) права зарубіжних країн. Доцільно приділити увагу так званим “бланкетним” нормам та пояснити необхідність їх існування у конституціях зарубіжних країн.

Насамкінець дайте визначення джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн, вкажіть на особливість ієрархії цих джерел у зарубіжних країнах. Крім того, варто визначити властивості різновидів джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Список літератури

Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – Тернопіль: Астон, 2003. – С. 5 – 48.

Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., доповн. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2007 . – С. 5 –23.

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина: Учеб. пособие. – Х.: Фолио-Райдер. – 1998. – 292 с.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997. – С. 4 – 18.

Тема 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

План

1. Поняття форми держави та причини її різноманітності в зарубіжних країнах.

2. Форми правління.

3. Форми політико-територіального устрою.

4. Політичний режим.

Розгляд першого питання важливо розпочати з характеристики таких ознак держави, як: населення, територія та суверенна влада. Потім необхідно сформулювати поняття форми держави та показати особливості регулювання форми держави в зарубіжних конституціях. Розкриваючи причини різноманітності форми держави, потрібно зупинитися на особливостях історичного становлення державності, національних традиціях, соціально-економічного розвитку в конкретній країні. Крім того, слід врахувати, що зміна однієї з форми держави призводить до зміни іншої.

При аналізі другого питання варто визначити поняття форми правління,вказати на її різновиди – монархію та республіку. Дослідження монархічної форми правління передбачає розкриття ознак абсолютної монархії (Оман, Саудівська Аравія тощо) й абсолютної теократичної монархії (Ватикан) та обмеженої (конституційної) монархії: дуалістичної (Йорданія, Непал) та парламентської (Велика Британія, Японія, Швеція тощо). Не слід забувати про виборну монархію (ОАЕ та Малайзія). Такий різновид форми правління, як республіка слід характеризувати на прикладі президентської республіки (США, Бразилія), парламентської республіки (ФРН, Італія), президентсько-парламентської республіки (Франція, РФ) та парламентсько-президентської (Болгарія, Польща).

Далі слід дати визначення форми політико-терито-
ріального устрою та розібрати її різновиди – унітарну форму політико-територіального устрою та федеративну форму політико-територіального устрою, вказати на конфедерацію як на складне об’єднання держав, а також висвітлити ознаки унітарної держави та дати характеристику різновидів унітарної держави – централізованої, відносно централізованої та децентралізованої унітарної держави. Варто звернути увагу і на складну унітарну державу, яка містить автономію, і розглянути законодавчу (політичну) автономію на прикладі Італії й Іспанії та місцеву (адміністративну) – КНР.

Аналізуючи такий різновид форми політико-терито-
ріального устрою, як федеративна держава, необхідно розібрати властивості даної форми політико-територіального устрою. Потрібно розглянути такі різновиди федеративної держави: договорні та конституційні федерації; національні, територіальні та національно-територіальні федерації; симетричні та асиметричні федерації. Крім того, слід обговорити різновиди розмежування компетенції між федерацією та її суб’єктами: виключну компетенцію федерації та виключну компетенцію суб’єктів федерації; спільну компетенцію федерації та її суб’єктів, що може реалізовуватися у формі конкуруючої компетенції; залишкову компетенцію.

Торкаючись четвертого питання, важливо підкреслити, що у конституційному (державному) праві зарубіжних країн вживаються поняття “політичний режим” та “державний режим”. Тому необхідно сформулювати поняття зазначених категорій, визначити різновиди політичного режиму – демократичний та недемократичний режими. Окремо доцільно дати оцінку демократичному режиму (ліберальній демократії та соціальній демократії) і різновидам недемократичного режиму – авторитарному та тоталітарному.

Список літератури

Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – Тернопіль: Астон, 2003. – С. 193 – 248.

Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., доповн. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2007 . – С. 56–68; 87- 98; 115-132.

Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С. 151– 198.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997. – С. 79 – 101.

Тема 3. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА КРАЇН ЄРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС)

План

1. Основи конституційного права Великої Британії.

2. Основи конституційного права ФРН.

3. Основи конституційного права Франції.

4. Основи конституційного права Польщі.

Розгляд першого питання потребує визначення особливостей форми і структури конституцій Великої Британії, з’ясування конституційно-правового статусу Монарха, Парламенту, Уряду й Кабінету. Слід також звернути увагу на властивості судової системи цієї країни та охарактеризувати вплив партійної системи на функціонування органів влади. Варто розкрити специфіку політико-територіального устрою та місцевого управління Великої Британії.

Друге питання передбачає проведення аналізу конституційного розвитку ФРН, зокрема становища вищих федеральних органів влади, їх взаємин із органами влади суб’єктів федерації (земель), партійної системи, правового статусу людини та громадянина.

Розкриваючи третє питання, з’ясуйте ознаки конституційного шляху Франції після Другої світової війни, вкажіть на запровадження Конституцією 1958 р. нової форми правління – напівпрезидентської республіки, дайте характеристику взаємовідносин вищих органів влади, проаналізуйте роль Конституційної ради Франції, дослідіть правовий статус людини та громадянина.

При висвітленні четвертого питання необхідно простежити етапи конституційної трансформації Республіки Польща від держави соціалістичної спрямованості до країни учасниці ЄС. Треба також розглянути взаємодію вищих органів влади в умовах дії парламентсько-президентської республіки, становище Державного трибуналу, Конституційного трибуналу тощо.

Відповідаючи на всі питання даної теми, потрібно ознайомитися із особливостями вступу вище вказаних країн до ЄС, а також звернути увагу на національні конституційні перетворення, пов’язані із членством держави в цій організації.

Список літератури

Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – Тернопіль: Астон, 2003. – 432 с.

Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., доповн. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2007 . – 544 с.

Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 382 с.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997. – 262 с.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

Плани

та методичні поради

до семінарських занять

із навчальної дисципліни

“державне (конституційне) право

зарубіжних країн”

для студентів

заочної форми навчання

Укладачі: закоморна Катерина Олександрівна,

Трагнюк Олеся Янівна,

Гончаренко Олена Андріївна.

Відповідальний за випуск М.В. Буроменський

Редактор В.В. Арнаутова

Комп’ютерна верстка Л.П. Лавриненко

План 2007 р. поз. 46

Підп. до друку 19.03.2008. Формат 84х108 ¹/₃₂. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 0,62. Облік.-вид. арк. 0,29 Вид. № 5.

Тираж прим. Зам. № 4020 . Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.